ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Подільський книжник Альманах. Випуск 3

Версія для друку

Нова «стара» бібліотека

Л.І.Шпукал

Приводом для нашої зустрічі з директором наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова Шпукал Лесею Іванівною стала нова будівля університетської бібліотеки.

Всім нам приємно переїжджати у нове житло або нове приміщення. За цими клопотами якось забувається про ту копітку працю, яка передує цій події. Хотілося б зберегти історію будівництва бібліотеки. То як все починалося?

Розвиток бібліотечної науки наприкінці 80-х років минулого століття вже диктував нові вимоги до обслуговування читачів, а структура тогочасної інститутської бібліотеки та її фондів вже не могла задовольняти зростаючі потреби студентів і науковців. Тодішне керівництво бібліотеки та інституту в особі Ліни Василівни Маєвської та Білика Василя Даниловича, а згодом і нового ректора Мороза Василя Максимовича, відчували нагальну потребу у розширенні бібліотеки.

1988 року було прийнято рішення про будівництво нового приміщення книгозбірні. З цією метою Ліна Василівна разом з інженером проектного інституту Київгіпропромбуд Володимиром Івановичем Пруським їздила до Москви в проектний інститут Гіпровуз, який єдиний у Радянському Союзі займався проектуванням бібліотечних приміщень. Архітектори цієї організації і розробили проект бібліотеки, який вписувався в ансамбль нового комплексу будівель сьогоднішнього університету.

Перед авторами стояло доволі серйозне завдання, адже треба було врахувати специфіку приміщення: забезпечити світлом читача, і водночас убезпечити від цього світла книжковий фонд; відкрити простір для відвідувачів і водночас зберегти робочу площу для працівників бібліотеки; зробити бібліотеку зручною і для студентів, і для викладачів, і для працівників, врахувавши специфіку їхньої роботи. Ці завдання необхідно було вирішувати вже на стадії підготовки конструктивних рішень.

1993 року розпочали будівництво нового бібліотечного приміщення: вирили котлован, звели цокольний поверх. Наступного року добудували стіни першого поверху, але за браком коштів будівництво тимчасово призупинили і відновили лише 2005 року.

Але ж проект на той час вже застарів, змінилися уявлення про зручність бібліотеки, вимоги до обслуговування читачів. Як Ви вирішували цю проблему? До кого зверталися по допомогу? Чим керувалися? Адже відсутність вітчизняного досвіду, сталої практики розробки та проектування бібліотечних будівель гальмували вашу роботу.

Дійсно. Наше приміщення сьогодні є першим українським досвідом будування сучасної досить великої бібліотеки, фонд якої складає понад 0,5 млн примірників.

Питання архітектури та дизайну не тільки університетських бібліотек, а й бібліотек взагалі, сьогодні обговорюються лише бібліотечними фахівцями, та й то тими, кому безпосередньо «пощастило» отримати нове приміщення. надзвичайно мало такої інформації на сторінках професійних видань, тому сучасні тенденції ми можемо відслідкувати з досвіду зарубіжних колег.

Нашою настільною книгою залишалася монографія Л.З.Амлінського «Композиційно-планувальні рішення і технічне оснащення наукових бібліотек» (1988), де подано чіткі рекомендації щодо планування бібліотечних приміщень. Коли підійшли до питань внутрішнього оформлення приміщень, в нагоді стала колективна монографія російських авторів «Библиотечный дизайн» (2004). Корисними були для нас ідеї білоруських колег – учасників проекту нового приміщення «Діамант» Національної бібліотеки Білорусі, зокрема її директора Р.С.Мотульського. Цікаву інформацію ми отримали завдяки матеріалам міжнародної конференції «Соціальний простір бібліотечної будівлі як складова культурної політики», яка відбулася 2001 року у Санкт-Петербурзі. Допомогли нам щорічні зустрічі з колегами на міжнародних Кримських конференціях, де крім обміну ідеями, ми могли ознайомитися із сучасними бібліотечними меблями та обладнанням.

Не можна не згадати наших колег Н.І.Морозову, директора Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, Г.А.Саприкіна, директора Державної бібліотеки України для юнацтва, І.О.Шевченко, директора Інституту післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, які люб’язно ділилися з нами своїми матеріалами про відвідані ними зарубіжні бібліотеки. І, зрозуміло, власний бібліотечний досвід, вивчення ремонтних і дизайнерських новацій інших бібліотек країни, але, слід наголосити, жодна з них не вирішувала такого комплексного завдання, яке стояло перед нами.

То якою Ви бачите майбутню бібліотеку Вінницького медичного університету?

По-перше, вона вже є сьогоденням, адже завдяки титанічним зусиллям ректора Мороза В.М., попри всі фінансові негаразди, наш колетив чекає тільки завершення внутрішніх робіт. Будівля вже радує нас можливістю незабаром розпочати переміщення структурних підрозділів у нове приміщення.

По-друге, сучасні тенденції в бібліотечному обслуговуванні ведуть нас до забезпечення якнайповнішого «відкритого доступу» користувачів до документальних та інформаційних фондів. Наша бібліотека надаватиме повний комплекс можливостей вільного доступу до власних та інформаційних ресурсів світу, проте основна частина паперових носіїв інформації буде доступна читачам лише в бібліотеці. Тобто, існуватиме гібридна бібліотека, яка представлятиме і найсучасніші інформаційні технології, і зберігатиме документи для наступних поколінь.

У матеріалізованому вигляді це буде 3-поверхове приміщення з цокольним поверхом загальною площею майже 4 тис. м2. Книгосховища бібліотеки розмістяться по всіх поверхах будівлі, що дасть змогу наблизити фонди до користувачів, скоротити їм шлях до книги. Виробничі відділи, розміщені у лівому крилі цокольного і першого поверхів, будуть ізольованими від читацької зони. На першому та цокольному поверхах розмістяться: доконтрольна читацька зона, зал карткових та електронного каталогів, зал нових надходжень та абонементи наукової і навчальної літератури. У контрольну зону другого-третього поверхів відвідувачі потраплятимуть парадними сходами або пасажирським ліфтом. Аванзали другого та третього поверхів будуть спрямовувати читачів до універсальних та спеціальних читальних залів, Інтернет-залу. На другому поверсі відвідувачі зможуть працювати також і у відділі літератури іноземними мовами, а на третьому – розмістяться кабінети для поглибленої роботи, обладнані сучасною технікою, кімната для групових занять, відділ рідкісних та цінних видань, відділ естетичного виховання та художньої літератури.

Ви постійно наголошуєте на тому, що творите нову модель вузівської бібліотеки, в якій і архітектура будівлі, і дизайн приміщень спрямовані на створення комфорту як для читачів, так і для працівників. В чому це проявлятиметься?

Нашою висхідною ідеєю було те, що сучасне суспільство вимагає від бібліотек створення інформаційно-культурних центрів, зручних в користуванні, привабливих для відвідувачів. Ми плануємо створити такий бібліотечний простір, функціонування якого передбачатиме синтез бібліотеки і музею, бібліотеки і театру, бібліотеки і багатопрофільного культурного центру, тобто вільний вибір сценаріїв користування бібліотекою для наших відвідувачів.

Вже на даний час бібліотека перестає бути лише місцем зберігання документів та їх використання. У просторі бібліотечного приміщення здійснюється обмін інформацією не лише між «читачем і книгою», але й між читачами, персоналом бібліотеки. Бібліотека повинна розвиватися так, щоб зберегти контакти її відвідувачів, тобто завдання полягає в тому, щоб розширити інформаційне поле міжособового спілкування в просторі бібліотеки, наприклад, за рахунок кафе чи зимового саду. А у нас на третьому поверсі спроектований вихід з читального залу для самостійної роботи на літню терасу для читання на відкритому повітрі.

Робочі місця будуть представляти ієрархію читацьких підгруп: місця для групових занять, зал для самоосвіти, ізольовані місця-кабінки для довготривалих індивідуальних занять. Передбачено спеціальні кімнати для наукової роботи, де все буде обладнано за кабінетним типом: стіл, ПК, оргтехніка, крісло, електрочайник і т.п.

Також передбачені проектом та подальшими роботами по освоєнню приміщення і умови для обслуговування осіб з обмеженими можливостями – пандус при вході, мінімалізація порогів.

Створення зручних соціально-побутових умов для працівників бібліотеки охоплює виокремлення кімнат відпочинку персоналу, відкриття душової для персоналу, надання окремих приміщень для працівників книгосховища, технічних працівників тощо.

То коли до Вас можна буде завітати у нове приміщення?

Наші бібліотечні працівники вже давно в своїх думках живуть в ньому, облаштовуються, в сьогоднішній роботі здійснюють корегування багатьох технологічних процесів на нове приміщення.

Фінансова криза порушила темп закінчення всіх запланованих робіт, але ми надіємося на якнайшвидше їх завершення.



Подільський книжник Альманах. Випуск 3

  1. Від укладача
  2. Про книги і про себе
  3. Нова «стара» бібліотека
  4. З книжкових колекцій бібліотек Поділля
  5. Студентські літографовані навчальні видання другої половини ХIX – першої третини ХХ ст.
  6. Випереджаючи свій час
  7. Електронна книга у фонді Бібліотеки
  8. Українські книги, друковані у міжвоєнній Чехословаччині
  9. Бібліотеки і бібліофіли. Родове книжкове зібрання Якубовських з Люлинців
  10. Книжкове зібрання вінницького вчителя
  11. EX LIBRIS для Вінницької бібліотеки
  12. Екслібрис Н.Г.Захаревича-Захаревського
  13. Екологія книжкової культури
  14. Про корисність бібліотечних виставок
  15. Краєзнавча літературна бібліографія як джерело популяризації літературного життя краю, творчості письменників-земляків
  16. Книжкові пам’ятки з історії медицини
  17. Про цензуру книг на Поділлі початку 20-х років ХХ ст.
  18. Наші земляки – лауреати літературних премій України 2010 року
  19. «Кобзар»Т.Г.Шевченка
  20. Хроніка. Події
  21. Відомості про авторів
  22. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше