ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Подільський книжник Альманах. Випуск 3

Версія для друку

З книжкових колекцій бібліотек Поділля

(за фондами ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва)

Видавнича імперія М.О.Вольфа (1825-1883)

І.М.Валігура

У дореволюційному культурному житті Російської імперії чимале значення мала постать відомого російського книговидавця та книготорговця Маврикія Осиповича Вольфа (1825-1883). Фонд відділу рідкісних і цінних видань (далі РіЦ) має хоча невелику чисельно колекцію видань його фірми (150 томів), але якісну, що добре відображає початок та основний період видавничої діяльності фірми на книжковому ринку Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Маврикій Осипович Вольф – російсько-польський видавець, книгар та друкар – походив із сім’ї лікаря. Дід Маврикія, Август Фердинанд (1768-1826), був членом польського Королівського товариства друзів науки, отримав почесну золоту медаль на честь 50-річчя лікарської діяльності. Два його сини теж стали лікарями. Від шлюбу молодшого сина Юзефа (?-1866) з Елеонорою Естрейхер (1789-1859) народився 3 листопада 1825 року Болеслав Маурицій Вольф (в Росії його називали Маврикій Осипович). В юнацькі роки батьки надали сину досить змістовну освіту: спочатку він навчався у Данцигу, згодом у Парижі. Вільно володів кількома іноземними мовами, добре знався на європейській літературі, серйозно цікавився історією, проходив практику у книжкових магазинах Вільно, Лейпцига, Кракова, Львова та ін. Після навчання він повернувся до Варшави і взяв шлюб з донькою власника книжкової крамниці. 1843 року молода родина переїхала до Петербургу, де Вольф найнявся на роботу завідувачем французького відділення книготоргової фірми Я.О.Ісакова. Незабаром він очолив фірму [2]. За п’ять років праці Вольф досконало вивчив російську практику, став повноправним членом у світі петербурзьких книгарів, ознайомився зі смаками та інтересами майбутньої клієнтури. Зробити це все кмітливому комерсанту було вже й не так важко, бо російська книжкова торгівля та книговидання середини ХІХ ст. були зосереджені у столичних містах, зокрема у Петербурзі [3].

1848 року М.О.Вольф відкрив власний книжковий магазин на Невському проспекті у Гостинному дворі, а через вісім років вже зайнявся видавничою справою. 1856 року він купив друкарню, до якої на початку 70-х років приєднав ще одну викуплену у В.І.Головіна, а 1878 року придбав найбільшу у Петербурзі словолитню «Ревільон і Кº». Наступного року він об’єднав їх у новому приміщенні на Василівському острові (16-та лінія, буд. 5). Потужне виробництво (16 друкарських машин, 7 парових верстатів, палітурний цех та інші служби) обслуговували 135 робітників. Згодом Вольф отримав право комісійного постачання до Росії поліграфічного обладнання, шрифтів, які замовляв у Європі та США. Незадовго до смерті, 1882 року він реорганізував свою фірму у акціонерне товариство на паях. Пайщиками, крім нього, стали дружина, син та племінник. Товариство проіснувало до 1918 року і було націоналізоване більшовицькою владою [4].

В цілому, за час своєї видавничої діяльності, фірма М.О.Вольфа видала близько п’яти тисяч назв книг. Ця цифра вражає. Але головна його заслуга не в активності друку, а у впровадженні в російську книговидавничу практику нових видів книжкової продукції, зокрема, науково-популярної, дитячої літератури, систематичних каталогів видань, серійних, подарункових та розкішних видань, а також кольорового друку [5]. Видавець багато зробив для того, щоб книга стала доступною для середнього класу російських читачів, підняв її культуру до загальноєвропейського рівня і здійснив масу інших іннновацій як в області книговидання, так і розповсюдження книг через мережу магазинів на території Російської імперії.

Вільно володіючи основними європейськими мовами, Вольф уважно стежив за книгознавчою та бібліографічною зарубіжною літературою, сам досить успішно займався бібліографією (складений ним особисто каталог французьких книг з усіх галузей знань користувався попитом у закордонних клієнтів). Успішність його книговидавничої діяльності пояснюється також тим, що на фірму працювали першокласні російські вчені, художники, книгознавці, редактори та бібліографи (С.Лібрович, Г.Гоппе, А.Маркс, П.Семенов-Тянь-Шанський, М.Костомаров, В.Немирович-Данченко, М.Каразін та ін.). Постійне інформування про свою продукцію за допомогою каталогів (майже 200 випусків за 1856-1917 роки), рекламних листівок та проспектів йшло на користь справі в цілому [6].

У фондах відділу зберігається два примірники «Новый систематическій каталогъ русскаго отделенія книжнаго магазина Маврикія Осиповича Вольфа» (СПб., М., 1881). Один з них належав бібліотеці Могилів-Подільського реального училища, другий – Фундаментальній бібліотеці Немирівської чоловічої гімназії (у 20-х р. ХХ ст. після націоналізації бібліотек освітніх закладів Подільської губернії ці видання потрапили до державних бібліотек).

Каталог містить передмову М.О.Вольфа з поясненням структури видання і характеристикою видавничої політики фірми. Далі вміщено бібліографічні описи пропонованих видань (книги – за галузями знань, періодичні російські та зарубіжні видання). І наприкінці тому подається ілюстрована реклама видавництва. Звісно, що таким каталогом було зручно керуватися власникам книжкових магазинів, керівникам бібліотек і приватним особам.

Більша частина книг колекції належала бібліотекам навчальних закладів Поділля, що підтвержено печатками на титульних аркушах примірників. Це науково-популярні книги з природничих наук, історії, літературознавства, мовознавства, якими користувалися викладачі та учні Фундаментальної бібліотеки Немирівської чоловічої гімназії, учнівської бібліотеки Немирівської жіночої гімназії, Вінницького реального училища, Вінницького учительського інституту, Вінницької церковно-учительської школи.

У фонді відділу РіЦ виявлений один з перших друків фірми Вольфа – це книга польського автора Ю.Барташевича «Znakomici mezowie Polscy w XVIII wieku» (Т. 2, СПб., 1856), яка колись належала бібліотеці Тернопільської гімназії, а у 80-х р. ХХ ст. потрапила до Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва з Державної історичної бібліотеки УРСР. Цікава вона насамперед тим, що тут Вольф, не маючи власної типографії, виступив у ролі видавця. Саме так він і започаткував свою видавничу діяльність: було видано твори Крашевського, Корженьовського, Міцкевича. На титульних аркушах під назвою було вміщено зображення першої видавничої марки Вольфа (до речі, нами виявлено на 150 примірниках колекції 8 різних зображень). Згодом, коли була придбана власна типографія, на звороті титульного аркушу почали друкувати марку типографії з адресою (виявлено 2 зображення).

Слід зазначити, що видавець приділяв велику увагу оформленню книг. Вони вирізнялися вишуканими палітурками, чудовими ілюстраціями, зручними шрифтами, якістю паперу. У фондах РіЦ представлені такі видання в серіях «Библіотека знаменитыхъ писателей», «Библіотека русскихъ и иностранныхъ писателей» (твори Гете, Мережковського, Даля, Мельникова-Печерського, Лажечнікова). Як приклад розкішного видання можна розглянути «Картинныя галереи Европы» (СПб., 1871). Два томи оправлені у червону коленкорову палітурку із золотим тисненням на верхній кришці та корінці палітурки. Книжковий блок прикрашений золотим обрізом, текст ілюстровано чорно-білими гравюрами. Даний примірник походить, ймовірно, з приватного зібрання.

Ще одне розкішне видання, яким дуже пишався М.О.Вольф, «Живописная Россія» представлено у фонді 16 розрізненими томами. Наприкінці 70-х років ХІХ ст. видавець розпочав роботу над великомасштабним, навіть для його книжкової «імперії», проектом, який завершили його спадкоємці у 1901 році. 16 книг видання розміщено у 12-ти томах великого формату. Примірники фонду РіЦ оправлені у коленкорові палітурки червоного кольору, верхня кришка палітурки містить назву видання, виконану поглибленим тисненням золотаво-чорного кольору, а також відомості про видавця «Изданіе Т-ва М.О.Вольфа». По краях – орнаментально-геометричний візерунок, в центрі – корона та двоголовий орел (герб Россійської імперії), який сидить на гілці дуба і кігтями тримає розгорнутий до низу стяг з назвою. У центрі нижньої кришки палітурки, яка теж оздоблена рослинно-геометричним орнаментом, напис «Безплатное ежемесячное приложеніе къ журналу “Новь” ...» (далі дата виходу журналу). Корінець поділений орнаментом на 5 частин, на яких: назва книги, зображення герба відповідної губернії, номер тому і частини, внизу – геральдичний малюнок. Форзац прикрашають рослинно-геометричні орнаменти та малюнки. Над декоративними елементами (ініціалами, заставками, кінцівками), виконаними в техніці торцевої обрізної ксилографії, працювала група художників (один з них – видатний український художник М.С.Самокиш (1860-1944). Все це робить видання неповторним і надзвичайно привабливим. Загалом, у томах вміщено 4371 ксилографію, що значно прикрашає та збагачує текст [6]. Над ним теж працювала потужна група авторів. Серед них – С.Максимов, Д.Мордовцев, С.Барановський та ін. Загальне редагування в перших томах здійснював вчений-географ П.Семенов-Тянь-Шанський. Згодом він полишив співпрацю, але це не завадило ні Вольфу, ні його спадкоємцям друкувати ім’я науковця на титулі, що сприяло комерційні успішності видання. «Живописная Россія» є книжковою пам’яткою типографського та граверного мистецтва на рубежі ХІХ-ХХ ст. Серед наявних у фонді примірників один том належав колись бібліотеці вінницької «Просвіти», інші – Гоголівській бібліотеці та приватним зібранням невідомих осіб.

Логічним кроком видавця стало використання назви комерційно вдалого видання для щорічника «Живописная Россія: иллюстрированый вестникъ отчизноведенія, исторіи, культуры, государственной, общественной и экономической жизни Россіи» (СПб., М., 1903-1904). Це видання суттєво відрізнялося від попереднього як зовнішнім (оправа), так і внутрішнім оформленням (малюнки, фото). Його змістом були короткі повідомлення-рецензії на нові книги, брошури та періодику, статистичні, юридичні, політичні матеріали, некрологи тощо, що відображали поточне життя держави. Виявлені у фонді РіЦ 3-й та 4-й томи походять з бібліотеки вінницького міського клубу (внизу корінця тиснення «В.Г.К.»).

У фондах відділу відсутні дитячі видання фірми, але по ознайомленню із «Каталогом книгъ Винницкой Городской Библіотеки въ память Н.В.Гоголя» (Вінниця, 1909), їх було чимало у фонді першої вінницької публічної бібліотеки. Фірма Вольфа видавала дитячі книги серіями («Золота бібліотека», «Зелена бібліотека», «Бібліотека юного читача»), формуючи їх у відповідності з віковими групами читачів, їхніми інтересами, жанрами літератури тощо. Прагнучи розширити асортимент і зробити кращі твори зарубіжної дитячої літератури доступними російському читачеві, Вольф перекуповував авторські права, контактуючи з німецькими і французькими видавництвами [4].

З фінансового боку видання М.О.Вольфа були доступними, відповідно популярними серед широких верств населення. Крім вже згаданих бібліотек, виявлено примірники з родової книгозбірні Гейденів (М.Костомаров «Историческія монографіи и изследованія» (СПб., 1883), Л.Диховичний «Русскіе изобретатели» (СПб., М., 1913), з Могилів-Подільської приватної бібліотеки М.Корценштейна (П.І.Мельников (Андрій Печерський) «Полное собраніе сочіненій» (Т. 12, СПб., М., 1898), Вінницької приватної бібліотеки, бібліотеки Вінницького громадського зібрання (В.Даль «Русский толковый словарь» (Т. 4, СПб., 1883), бібліотеки 11-го стрілецького полку, що дислокувався у Жмеринці (Ніппон-Кай Т. «Великое сраженіе Японскаго моря (Цусимскій бой)» (СПб., 1911).

Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, докладаючи зусиль для поповнення фонду дореволюційних видань, 1959 року через «Роспосылторг» отримала 10-томне повне зібрання творів Володимира Даля (казака Луганського) (СПб., М., 1897) з серії «Библіотека русскихъ и иностранныхъ писателей» та розкішне видання В.Вегнера «Эллада: картины Древней Греціи, ея религія, могущество и просвещеніе» (СПб., М., 1878).

З періодичних видань, що випускало видавництво Вольфа, у фондах РіЦ виявлені: 2-й том журналу «Вокругъ света» (1862) та 3-томний повний комплект за 1863 р. Є також додатки до журналу «Задушевное слово», які виходили періодично. Всі примірники належали бібліотеці Немирівської чоловічої гімназії.

Дослідивши порівняно невелику колекцію видань Маврикія Осиповича Вольфа, можна стверджувати, що його книжкова продукція користувалася широким попитом у подільських читачів як загальнодоступних, так і приватних бібліотек.

Література:

1. Бабинцев, С.М. Русские книгоиздатели и книготорговцы XVIII-XX вв.: по неопубликованным материалам отдела рукописей ГПБ им. М.Е. Салтыкова-Щедрина / С.М.Бабинцев // Книга: исслед. и материалы. – М., 1960. – Сб. 2. – С. 376-389.

2. Динерштейн, Е.А. Акционерные компании в издательском деле пореформенной России / Е.А.Динерштейн // Книга: исслед. и материалы. – М., 1991. – Сб. 63. – С. 86-112.

3. Книговедение: энцикл. словарь / редколлегия: Н.М.Сикорский (гл. ред.) и др. – М.: Сов. энцикл., 1982. – 664 с.: ил.

4. Шомракова, И. А. Всеобщая история книги: учеб. пособие для студ. вузов / И.А.Шомракова, И.Е.Баренбаум. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Профессия, 2008. – 392 с.: ил.

5. Энциклопедическій словарь. – СПб.: Изд. Ф.А.Брокгаузъ (Лейпцигъ) и И.А.Ефронъ (С.-Петербург), 1892 (Типо-литогр. И.А.Ефрона).

Т. 5: Вальтер – Венути / ред. И.Е.Андреевскій. – II, 938 c.: рис.

6. Из истории издательства М.О.Вольф [Электронный ресурс] // Библиофил Патефоныч. – Режим доступу: http:// biblpatefonh.narod.ru/info6.html. – Назва з екрану.



Подільський книжник Альманах. Випуск 3

  1. Від укладача
  2. Про книги і про себе
  3. Нова «стара» бібліотека
  4. З книжкових колекцій бібліотек Поділля
  5. Студентські літографовані навчальні видання другої половини ХIX – першої третини ХХ ст.
  6. Випереджаючи свій час
  7. Електронна книга у фонді Бібліотеки
  8. Українські книги, друковані у міжвоєнній Чехословаччині
  9. Бібліотеки і бібліофіли. Родове книжкове зібрання Якубовських з Люлинців
  10. Книжкове зібрання вінницького вчителя
  11. EX LIBRIS для Вінницької бібліотеки
  12. Екслібрис Н.Г.Захаревича-Захаревського
  13. Екологія книжкової культури
  14. Про корисність бібліотечних виставок
  15. Краєзнавча літературна бібліографія як джерело популяризації літературного життя краю, творчості письменників-земляків
  16. Книжкові пам’ятки з історії медицини
  17. Про цензуру книг на Поділлі початку 20-х років ХХ ст.
  18. Наші земляки – лауреати літературних премій України 2010 року
  19. «Кобзар»Т.Г.Шевченка
  20. Хроніка. Події
  21. Відомості про авторів
  22. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше