ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Подільський книжник Альманах. Випуск 3

Версія для друку

Українські книги, друковані у міжвоєнній Чехословаччині

О.М.Швець

Загальновизнано, що національна бібліографія – невід'ємна складова кожної галузі знань. Одним із її важливих завдань є введення до наукового обігу раніше недоступних і маловідомих документів та матеріалів. З метою одержання її повної й об'єктивної картини для вироблення на цій основі нових підходів до висвітлення суспільно-історичних та історико-культурних явищ доцільно узагальнити бібліографічну діяльність українських наукових осередків, окремих бібліографів за кордоном [2, 32]. У перші три десятиріччя ХХ ст. в країнах Західної Європи виникла доволі численна українська політична еміграція, яка суттєво розвинула україніку, знайомлячи світ з феноменом українства і тим самим збагачуючи європейську науку та культуру. Центрами наукової діяльності української діаспори в Європі стали Прага, Відень, Берлін, Париж та інші європейські міста [2, 33].

На сьогоднішній день Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека (ВОУНБ) ім.К.А.Тімірязєва у своїх фондах зберігає значний фонд рідкісних видань. З них можна виокремити досить цікаву, оригінальну колекцію праць (24 прим.), виданих у Чехословаччині діячами української еміграції у міжвоєнний період (1918-1939 рр.). Вони були підготовлені 4 видавничими осередками: Праги – 3 (Державна друкарня у Празі при Українському вільному університеті (УВУ); Український громадський видавничий фонд; Видавництво Українського історико-філологічного товариства) та Подєбрадів – 1 (Видавництво при Українській господарській академії).

Починаючи з 1921 р., у Празі, Подєбрадах й інших містах за підтримки чехословацького уряду було засновано ряд українських інституцій, установ та організацій, які одержували від нього фінансову, юридичну, медичну допомогу. Тоді ж було створено й урядовий комітет для надання освіти українській молоді. Розгорнулася мережа шкіл, вищих навчальних закладів, академічних інститутів, видавництв [2, 33].

Першою вищою школою української еміграції за

кордоном став Український вільний університет (УВУ), відкритий у 1921 р. з ініціативи віденського Союзу українських журналістів та письменників на чолі з В.Кушніром і О.Олесем. Чимало наукових праць, збірників лекцій, навчальних та бібліографічних посібників випустив у світ видавничий відділ УВУ. За перше десятиліття його діяльності вийшло 11 томів високим друком і 12 літографованих книг, два ювілейних збірники УВУ, дві книги про діяльність Університету в 1921-1931 рр. – з річними звітами, інавгураційними викладами ректорів та бібліографією наукових публікацій професорів. Бібліографія цих праць містить сотні назв. Варто відзначити великий обсяг та високий поліграфічний рівень видань, що фактично започаткували українську навчальну книгу з відповідних галузей знань.

У складі досліджуваної колекції привертає увагу перший том «Наукового збірника Українського Вільного Університету в Празі» (1923), в якому вміщено результати наукових досліджень професорів і доцентів УВУ. Широта наукової проблематики збірника свідчить про різноманітність та глибину наукових розробок українських учених у галузі правознавства, археології, ботаніки, етнографії.

Свої видання УВУ розповсюджував через Міжнародну обмінну службу, і тому вони надходили в усі найбільші бібліотеки та наукові установи світу [1, 5].

Ще одним осередком українського книгодрукування в Празі був Український громадський видавничий фонд (УГВФ, 1923-1932), який працював під керівництвом Є.Вирового та П.Богацького [2, 34].

Значний внесок у розвиток національного інформаційного середовища зробило Українське історико-філологічне товариство, яке було засновано 30 травня 1923 р. при УВУ (голова – Д.Антонович, секретар – В.Біднов). Поступово воно об'єднало кращі сили української наукової еміграції, залучило до роботи молодих дослідників: М.Антоновича, М.Гнатишака, О.Кандибу, Б.Крупницького, С.Наріжного та інших. Згодом членами товариства стали й українські науковці, які жили та працювали в Німеччині, Польщі, Франції, Америці [2, 34].

у Подєбрадах студенти і викладачі Української господарської академії (УГА) утворили видавниче товариство, що поставило своїм завданням об'єднати українську еміграцію для видання підручників та навчальної літератури. Вже у листопаді 1922 р. було видано 27 праць, серед яких переважали праці з точних та суспільних наук.

В УГА було започатковано вузівську бібліотеку, за рекомендаціями відомого бібліотекознавця Л.Биковського. Установа розпочала роботу, коли її книжковий фонд складався як з куплених, так і подарованих примірників. Коштів, виділених з бюджету УГА не вистачало, тому пожертви від окремих осіб та установ сприяли поповненню фондів бібліотеки, які складалися переважно з соціально-економічної та інженерно-агрономічної літератури. Для ширшого доступу користувачів була створена «Бібліотека Товариства абонентів книгозбірні УГА», що містила твори письменства, літературної періодики. Після ліквідації бібліотеки (грудень, 1935) більша її частина надійшла для зберігання до бібліотеки Чехословацької хліборобської академії в Празі, а інша перебувала у складі Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах (УТГІ) [1, 9].

Досліджувана колекція цікава тематичним розмаїттям праць. Це роботи з історії, філології, мистецтва, аналітичної алгебри та геометрії, хімії, мінералогії, пластичної хірургії (!), теоретичних та практичних проблем статистики, будівництва, лісництва, кооперації, цукрової та м’ясо-молочної промисловості, а також наукові збірники Українського університету та Українського високого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі. Тобто здебільшого наукова та навчальна література.

Серед авторів чимало імен відомих українських державних, наукових, культурних і громадських діячів: С.Шелухина «Звідкіля походить Русь» (1929), І.Шовгеніва «Аналітична геометрія на площі» (1923), Б.Іваницького «Курс Лісівництва» (1923), В.Сімовича «Нарис граматики староболгарської / староцерковнославянської мови» (1926), Ю.Русова «Ентомологія» (1924), В.Січинського «Конспект історії всесвітнього мистецтва» (1925).

Здебільшого це були україномовні друки, хоча зустрічаються й російськомовні (Мякотин В.А. «Очерки соціальной исторіи Украины въ XVII-XVIII вв.»), але пов’язані з україністикою.

Треба відзначити, що серед виявлених видань більшість літографованих (20), які, зрозуміло, друкувалися малими накладами, тому сьогодні є бібліографічною рідкістю.

Названі вище видавничі центри української еміграції тривалий час співпрацювали з Вінницькою філією Всенародної бібліотеки України ВУАН, керівником якої був В.Д.Отамановський (1893-1964). Саме завдяки роботі даного закладу і особистому сприянню цього видатного вченого-краєзнавця та історика книги змогли потрапити у Вінницю.

Українська еміграція в Чехословаччині, на превеликий жаль, через різні об'єктивні обставини не змогла створити центральну книгозбірню своїх видань, що ускладнює їхнє бібліографування.

Цікаво, що жодна з книг даної колекції за радянських часів офіційно ніколи не перебувала у спецфонді, у всякому випадку примірники не містять обов’язкових у таких випадках позначок – штампів. З іншого боку, більша половина книг має нерозрізані сторінки для читання, тобто їх ніхто за ці роки не оглядав. Тому можна припустити існування спеціальних правил щодо таких книг, але ця проблема потребує додаткового вивчення.

Література:

  1. Заремба, О.С. Видавничо-бібліотечна інфраструктура української еміграції у Чехословаччині між двома світовими війнами: автореф. дис... іст. наук / О.С.Заремба. – К., 2002. – 16 с.
  2. Лиханова, І. Видавнича та бібліографічна діяльність учених української діаспори в Чехословаччині (1920-1941) / І.Лиханова // Бібл. вісн. – 2000. – № 4. – С. 32-36.



Подільський книжник Альманах. Випуск 3

  1. Від укладача
  2. Про книги і про себе
  3. Нова «стара» бібліотека
  4. З книжкових колекцій бібліотек Поділля
  5. Студентські літографовані навчальні видання другої половини ХIX – першої третини ХХ ст.
  6. Випереджаючи свій час
  7. Електронна книга у фонді Бібліотеки
  8. Українські книги, друковані у міжвоєнній Чехословаччині
  9. Бібліотеки і бібліофіли. Родове книжкове зібрання Якубовських з Люлинців
  10. Книжкове зібрання вінницького вчителя
  11. EX LIBRIS для Вінницької бібліотеки
  12. Екслібрис Н.Г.Захаревича-Захаревського
  13. Екологія книжкової культури
  14. Про корисність бібліотечних виставок
  15. Краєзнавча літературна бібліографія як джерело популяризації літературного життя краю, творчості письменників-земляків
  16. Книжкові пам’ятки з історії медицини
  17. Про цензуру книг на Поділлі початку 20-х років ХХ ст.
  18. Наші земляки – лауреати літературних премій України 2010 року
  19. «Кобзар»Т.Г.Шевченка
  20. Хроніка. Події
  21. Відомості про авторів
  22. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше