ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Подільський книжник Альманах. Випуск 4

Версія для друку

«Polonika» відділу рідкісних і цінних видань (далі – РіЦ) Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва хронологічно охоплює книги XVI – початку XХІ ст., видані на території Польщі та польською мовою у різних містах Європи. Унікальною частиною цього фонду є прижиттєві видання польських письменників другої половини XVІІI – початку ХХ ст., загальна кількість яких понад 520 томів. За загальноприйнятою практикою прижиттєвим виданням вважається книга, що видавалася під керівництвом та коректурою самого автора. Для художніх творів це набуває особливого значення, адже автор у такий спосіб продовжує працювати з текстом.

Обраний нами хронологічний період найкраще представлений у фонді нашої бібліотеки, що зумовлено особливостями його формування. Більшість виявлених видань походять з родових бібліотек польської шляхти, яка розширила свої володіння на теренах подільського краю, починаючи з другої половини XVIIIст.

Яскравою зіркою на літературному небосхилі цього періоду був Адам Нарушевич (Adam Naruszewicz, 1733-1796) – один з найвідоміших польських представників епохи Просвітництва, з творчістю якого пов’язане народження польської просвітницької поезії. Презентує творчість письменника прижиттєва двотомна збірка ліричних творів «B. K. S» (т.1-2, Варшава, 1778). Видання в шкіряній оправі XVIII ст. із золотим тисненням на корінці. Текст прикрашений гравійованими заставками та кінцівками. До націоналізації бібліотек книга зберігалася у родовій книгозбірні відомої на Поділлі родини Якубовських з Люлинців (тепер Калинівського р-ну), про що свідчить екслібрис «Biblioteka Luliniecka».

У фонді РіЦ знаходяться два примірники «Poezye» (т. 2, Варшава, 1787) польського поета-сентименталіста Францішека Дионізія Князьніна (Franciszek Dyonizi Kniaźnin, 1750-1807), до якої увійшли його відомі твори «Matka Spartanka» («Мати-спартанка»), «Balon («Повітряна куля»), «Gala-Wielka» («Великий бенкет»), «Cyganie» («Цигани»). Один з примірників знаходився в приватному книжковому зібранні Генрика Грохольського, про що свідчить його власницький підпис на титульній сторінці. Книга має шкіряну палітурку коричневого кольору з бинтами і тисненням на корінці. Титульний аркуш та текст прикрашені гравійованими сюжетними заставками та кінцівками. На папері проглядаються чисельні водяні знаки, серед яких є і шрифтові, наприклад, «H. Meyrink». На лівій сторінці форзацу розміщено екслібрис «z Bibliotheki Krzyw[?]ckiey Jana Ghodzki». Інший примірник має напівшкіряну оправу.

Польський прозаїк і публіцист, граф Генрик Жевуський (Henryk Rzewuski, 1791-1866) у своїх творах створив цілу галерею шляхетських типів. Його твори водночас з іронічним ставленням до зображуваного просякнуті любуванням старошляхетським («сарматським») укладом. Протиставлення «сарматизму» західному культурному впливу проявилося в романі «Listopad» («Листопад», 1845-46). За своїми політичними поглядами Жевуський був противником національно-визвольного руху. Родом з Волині, жив у Санкт-Петербурзі, Парижі, Кракові, Варшаві, а також в Україні, зокрема Умані та у родинній садибі в Погребищі (нині Вінницька обл.). У 50-х роках був чиновником при царському наміснику в Варшаві; редагував урядову газету «Dziennik warszawski», що склала епоху в історії польської преси: це було перше польське видання, поставлене за зразком західноєвропейських. Бібліотека має три примірники прижиттєвих видань Жевуського. Дві книги (3 томи) – видання повісті «Zamek Krakowski» («Краківський замок»), яка 1848 року вийшла у видавництві журналу «Tygodnik Petersburgski». У цьому творі автор намагався показати широку панораму політичного життя шляхти за панування Генріха ІІІ та Стефана Баторія. Ця повість також була в певному сенсі фабуляцією історичних концепцій Жевуського. Іншим прижиттєвим виданням Г. Жевуського у фонді відділу є «Paź złotowłosy, czyli Wieczory sułtana» («Паж золотоволосий, або Вечори султана»), яке вийшло у Львові 1858 року. На титульній сторінці поряд з прізвищем автора написано, що він є автором «Листопада» («…przez autora Listopada») як більш відомого твору читачам.

Презентабельно виглядають «Powieści historyczne porzadkiem chronologicznym ułozone» («Історичні романи складені в хронологію», т. 2, Вроцлав, 1833) польської письменниці Клементини Гофман-Таньської (Klementyna Hofmanowa-Tańskich, 1798-1845). Це видання зменшеного формату у напівшкіряній оправі з візерунковим золотим тисненням на корінці. Гравійований фронтиспис з написом «Usłysz głosy! Napełniy mysłi człowiecze!» («Почуй голоси! Наповни думки, людино!»), тринадцять історичних повістей прикрашені заставками і кінцівками, емблемна філігрань, посторінкова пагінація знаходиться у верхній частині книжкового блоку. Видання до революції перебувало в приватній колекції, про що свідчить тиснений золотом суперекслібрис власника «J.W.O.».

У фонді відділу РіЦ зберігається понад двадцять томів творів геніального поета польського романтизму Адама Міцкевича (Adam Mickiewicz, 1798-1855), лише два з них – прижиттєвих. «Sonety» (Mосква, 1826) – перше видання сонетів поета друкувалося в типографії Московського університету за рахунок самого автора під час його перебування в Росії. До нього увійшли переклади сонетів Ф. Петрарки польською мовою та чудовий своєю віршованою формою цикл «Кримські сонети». Книга збільшеного формату в сіро-зеленій «мармуровій» картонній палітурці. У верхньому лівому куті форзацу розміщений сюжетний екслібрис «Aleksandera Russanowskiego» – відомого на Поділлі власника родової бібліотеки в Якушинцях. На титульному аркуші стоїть власницький підпис попереднього власника, Артура Руссановського і два штампи синього кольору «Jakuszynce». На контртитулі – філігрань з літерами «М Ф А Г» (Мединська фабрика Афанасія Гончарова).

Під час паризької еміграції поета за його кошти було видане багатотомне видання «Poezye». До 4-го тому «Poezye» (Париж, 1832), два примірники якого зберігаються у фонді відділу, увійшла лірико-драматична поема «Dziady» («Дзяди»). Один із них походить з бібліотеки Якубовських, інший надійшов до бібліотеки у 80-х роках ХХ ст. з Національної історичної бібліотеки України.

Помітне місце серед представників «української школи» польського романтизму належить Томашу Падуррі (Tomasz Padurra, 1801-1871) – поету-романтику і композитору, який народився в шляхетській родині на Поділлі (с. Іллінці Липовецького повіту). Українське оточення, захоплення українською історією, пісенним фольклором знайшло віддзеркалення у його творчості. Кращий здобуток митця – зібрана і підготовлена до друку самим поетом збірка поетичних творів «Ukrainky z nutoju» («Українки з нотою», Варшава, 1844). Вона містить дванадцять поезій, до яких додаються музичні партитури, виготовлені у варшавській літографії Гірсла. До кожного твору доданий науковий коментар (рrzypisy) про ті події, які лягли в його основу. Ці «приписи» автор підготував на основі історичних праць польських істориків, архівних та фольклорних матеріалів. Власником збірника поезій був А. Руссановський.

Польським романтиком «української школи» називають Юзефа-Богдана Залєського (Józef Bohdan Zaleski, 1802-1886). Народився поет на Поділлі, де провів і всю молодість; перші роки життя прожив у хаті простого українця, під нагляд якого був відданий батьками для підтримки здоров’я. Закінчив курс у Варшавському університеті. Після 1830 року емігрував до Франції, а до кінця 1830-х років осів у Галичині. Лірика Залєського чудова за красою образів і блиску вірша, а в її основі лежить пристрасна любов поета до України, до степу, яка «виховала його під звуки торбан і наспіви дум». Епічні твори Залєського значно поступаються його ліриці; оспівуючи відносини козаків до Польщі, прагнучи примирити дух козацтва з поглядами поляків, Залєський мимоволі відступає від історичної правди; внаслідок цього відмітною рисою його епічної поезії є натягнутість, протиріччя, ідеалізування і прикрашення історії. Два томики прижиттєвих видань поета зберігаються у фонді бібліотеки. Один з них – 2-й том «Poezye», виданий у Варшаві Гебетнером і Вольфом та накладом львівської книгарні Губруновича і Шмідта у Варшаві у 1877 році. Інший – «Wieszcze oratorium» («Віща ораторія») – паризьке видання 1865 року.

До численного грона визначних поляків ХІХ ст., чиє життя і діяльність пов’язані з Україною, належить постать видатного письменника, критика, історика, українофіла Міхала Грабовського (Michal Grabowski, 1804-1863). Майбутній митець народився в Україні, поглиблено вивчав її історію, стояв біля витоків «української історичної школи» в польській романтичній історіографії 40-60-х років ХІХ ст. Один з найбільш впливових діячів українського національного Відродження ХІХ ст. П. Куліш називав М. Грабовського «українським Вальтером Скоттом», «кращим фахівцем з історії України». В основу його літературної діяльності була покладена українська тематика: фольклор та історія народу, серед якого він виріс і прожив більшу частину свого життя. Передусім, це повісті з українського життя, серед яких «Opowiadania kurennego» («Оповідання курінного», Житомир, 1860). Видання, невелике за об'ємом і форматом, надійшло до нашої бібліотеки з Національної історичної бібліотеки України у 80-х роках ХХ ст.

Александер Гроза (Alexander Groza, 1807-1875) – польський поет епохи романтизму, який народився на подільській землі (с. Закриниччя Оратівского р-ну), належав до «української школи» в польській поезії. Його твори порівнювалися критиками з кращими взірцями літераторів ХІХ ст., він черпав натхнення у геніальних представників того часу О. Пушкіна, Т. Шевченка. У відділі РіЦ єдине прижиттєве видання А. Грози – «Powieści ludu i dumy» («Народні повісті і думи», т. 1-2, Варшава, 1855), до якого увійшли українські повісті і думи «O duszach zmarłych» («Душі мертвих»), «Martyn» («Мартин»), «Soroka» («Сорока»), «Starosta кaniowski» («Староста канівський»), білоруські «Głuche jezioro» («Глухе озеро»), «Maryna» («Марина»), великопольські «Jastrzębiec» («Ястребець»), сербські «Janko ślepy» («Сліпий Янко») поетичні твори. Примірник надійшов з Національної історичної бібліотеки України.

Серед прижиттєвих видань, що зберігаються у фонді РіЦ, є книги польського поета, географа, лицаря Ордена Військової чесноти Вінцента Поля (Wincent Pol, 1807-1872). Це чотирьохтомне видання у двох книгах «Poezyje» (т.1-4, Відень, 1857) та «Pamietnik Wincentego Pola» («Спогади Вінцента Поля», Львів, 1866), які вийшли за власний кошт автора. Останнє видання входило до складу родової бібліотеки Руссановських.

Найпліднішим автором в історії польської класичної літератури був Крашевський Юзеф Ігнаци (Kraszewski Józef Ignacy, 1812-1887) – поет і письменник, публіцист, історик, літературний критик, видавець, суспільний і політичний діяч, літературна спадщина якого налічує близько 600 томів романів, повістей, поетичних і драматичних творів, робіт з етнографії, фольклористики, публіцистичних і літературно-критичних статей. Значне зібрання прижиттєвих видань Ю. Крашевського (понад п’ятдесят екземплярів) зберігається у фонді РіЦ.

Творчість Крашевського прийнято ділити на три періоди: «юнацький» (1830-1838), «волинсько-варшавський»(1838-1863) і «дрезденський» (з 1863). Прижиттєві твори «юнацького» періоду письменника відсутні у фонді РіЦ.

Другий, «волинсько-варшавський», представлений 11 виданнями автора, серед яких «Studia literackie» («Літературні дослідження», Вільно, 1842), «Latarnia czarnoxiezka» («Чарівний ліхтар», Варшава, 1844), «Litwa: starożytnedzieje, ustawy, język, wiara, obyczaje, pieśni, przysłowia, podania» («Литва: давня історія, статути, мова, віра, звичаї, пісні, прислів'я, перекази», т. 1, Варшава, 1847), романи «Miljon posagu» («Мільйон посагу», Варшава, 1847), «Ostatni z Siekierzynskich» («Останній з Секежинських», Варшава, 1850) і «Komedjanci» («Комедіанти», т. 1, 3, Петербург, 1851, 1855), оповідання «Typy i charaktery» («Типи і характери», Вільно, 1854), збірник «Okruszyny» («Крихти» Варшава, 1856), «Pamiętniki Jana Dukłana Ochockiego» («Щоденники Яна Дукла Охоцького», Вільно, 1857).

Зв'язок і перебування митця в Україні літературно відбиті в спогадах і подорожніх нотатках «Wspomnienia Wołynia, Polesia i Litwy» («Спогади про Волинь, Полісся і Литву», т. 1, Вільно, 1840), «Wspomnienia Odessy, Jedyssanu i Budzaku» («Спогади про Одесу, Єдісан і Буджак», т. 1, Вільно, 1845). В останній праці автор залишив цікаві відомості про деякі населені пункти Поділля, через які пролягав його шлях.

«Дрезденський» період Ю. Крашевського найбільший за обсягом написаних творів. Глибокі історичні знання письменника виявили себе в його історичних повістях, передусім у циклі, що в белетризованій формі представляв історію Польщі, починаючи від найдавніших до саксонських часів. Географія друку прижиттєвих видань представлена великими європейськими містами. Передусім, це твори «Bracia zmartwychwstańcy: powiesc czasow Chrobrego» («Брати змартвихвстанці: повість часів Хороброго», т. 1-3, Краків, 1876), «Królewscy synowie» («Королівські сини», т. 1-4, Краків,1877), «Historya prawdziwa o Petrku Wlascie» («Правдива історія про Петрка Власта», т. 1-2, Краків, 1878), «Król chłopów: czasy Kazimierza Wielkiego» («Король селян: часи Казимира Великого», т. 1-4, Краків, 1880), «Jelita: legenda herbowa z r. 1331» («Єліта: гербова легенда з 1331 р.», т. 1-2, Краків, 1881) та інші. Значна кількість видань окремих творів Ю.Крашевського: «Tomko Prawdzіс» («Томко Правдзіц», Варшава, 1873), «Koniuszyc Brzeski» («Бжеський конюший», Львів, 1875), «Wizerunki spoleczne z konca XVIII wieku» («Соціальні візерунки з кінця XVIII ст.», Варшава, 1876), «Papiery po Glince» («Документи Глінки», Варшава, 1883), «Grzechy hetmanskie» («Гетьманські гріхи», Варшава, [1879]) з ілюстраціями Юліуша Коссака та інші. Більшість томів походять із зібрання А. Руссановського.

Вацлав Шимановський (Wacław Szymanowski, 1821-1886) відомий як письменник, публіцист, перекладач. З 1868 року був редактором «Кур’єра Варшавського», головного друкованого органу позитивістів. «Obrazki z życia znakomitych ludzi, dla młodego wieku» («Розповіді з життя знаменитих людей для молодого віку», Варшава, 1874) видавництва Гебетнера і Вольфа, зібрані та укладені В. Шимановським, були дуже популярними серед польської спільноти. У цій книзі, призначеній насамперед для юнацтва, постають картини з життя Гутенберга, Данте, Сервантеса, Бетховена, Сальватора Рози, папи Сикста V та інших відомих осіб. Видання прикрашене 10-ма чудовими гравюрами.

Серед польських письменників, які народилися на подільській землі, був і Пьотр Якса-Биковський (Piotr Jaksa-Bukowskі, 1823-1889) – автор історичних романів, драматичних творів, чисельних оповідань, історичних праць, перекладів тощо. У відділі зберігається «Memoryałik palestranta trybunalskiego» («Щоденничок трибунальського палестранта», Краків–Варшава, 1885) видавництва Гебетнера і Вольфа у двох примірниках та відома праця «Ostatni seymik wojewódstwa Bracławskiego» («Останній сеймик Брацлавського воєводства», Санкт-Петербург, 1885), яку автор присвятив громадському діячеві, власнику П’ятничан Станіславу Грохольському. Примірники походять з бібліотек вінницького адвоката Людвіка Клінгера (попередніми власниками був Лукаш Боржевський та Александер Руссановський). П. Якса-Биковський був також перекладачем польською мовою історичної праці російського генерала, військового історика О.К. Пузиревського «Wojna polsko-rossyjska 1831 Roku» («Польско-русская война 1831 г.», Варшава, 1887, 1888).

Зигмунт Мілковський (Zygmunt Miłkowski, 1824-1915) – активний учасник польського національно-визвольного руху, емісар Демократичного суспільства, в літературі знаний під псевдонімом Теодор Томаш Єж – автор історичних і соціально-побутових романів. У наявності фонду РіЦ ілюстроване художником Юліушем Коссаком видання роману «Pamiętniki starającego się» («Мемуари жениха», Варшава, 1903) видавництва Гебетнера і Вольфа.

Вагому роль у літературі 60-х років XIX століття відігравав польський письменник Ян Захар’ясевич (Jan Zachariasiewicz, 1825-1906), який ввійшов у літературу як виразник настроїв дрібної буржуазії. Він – автор багатьох прозових творів, у тому числі й історичних повістей. Проте, у фонді відділу представлений лише одним, прижиттєвим виданням «Nemezys» («Немезіда», Варшава, вид-во Гебетнера і Вольфа, 1887).

Зигмунт Качковський (Zygmunt Kaczkowski, 1825-1896) в польську літературу увійшов як історичний романіст, автор циклу повістей і романів з життя Польщі XVIII ст. Найвідоміші з них «Murdelio» («Мурделіон»), «Wnuczęta» («Онуки»), «Bajronist» («Байроніст»), «Grob Nieczui» («Гроб Нєчуї») надруковані у багатотомному виданні «Dziela» («Твори», т. 2, 4-6, 7-10, Варшава, 1874, 1875), переглянутому і перевіреному самим автором. Вісім томів, на кожному з яких стоїть штамп «Biblioteka Luliniecka», знаходилися раніше у книжковому зібранні родини Якубовських.

Ім’я Елізи Ожешко (Eliza Orzeszkowa,1841-1910) уособлює початок і розквіт реалізму в історії польської літератури. Саме «символом цілого періоду літератури, цілого періоду польської культури» назвав її літературознавець В. Фельдман. Багата і різноманітна літературна спадщина польської письменниці білоруського походження. Її перу належать велика кількість романів, повістей, оповідань, публіцистичних і літературно-критичних праць, численних листів тощо. Три прижиттєвих видання є у відділі РіЦ: «Patryotyzm i kosmopolityzm» («Патріотизм і космополітизм», Вільно, 1880), «List do kobiet niemieckich i O polce – francuzom» («Лист до німецьких жінок і Про польку – французам», Варшава, 1900), «Ad astra: dwugłos» («До зірок: дует», Варшава-Краків, 1904).

Струмінь національного романтизму внесла в польську літературу на рубежі століть поетеса Марія Конопницька (Maria Konopnicka, 1842-1910), віршам якої властивий глибокий драматизм, дивна емоційна насиченість, образна контрастність. Провідними темами її творчості був патріотизм, заклик до служіння народу, співчуття долі польських емігрантів. Саме в збірках «Poezye» (4-е вид, Варшава, 1896), «Poezye w nowym uklładzie: рiesni i piosenki» («Поезії в новій композиції: пісні і пісеньки», т.3, Варшава, 1903), які вийшли у видавництві Гебетнера і Вольфа, звучать патріотичні мотиви, тема туги за батьківщиною. Найбільший доробок поетеси – селянська епопея в октавах «Pan Balcer w Brazylii» («Пан Бальцер в Бразилії») (Варшава-Краків, вид-во Гебетнера і Вольфа, 1910), що оповідає про долі польських селян-емігрантів, надала емігрантським поневірянням символічного значення мученицького шляху свого народу.

Одним із найяскравіших польських літераторів залишається Генрик Сенкевич (Henryk Sienkiewicz, 1846-1916), глибоко самобутній письменник, творчість якого позначена яскравим національним колоритом. Ще за життя він став одним з найвідоміших і найпопулярніших письменників не лише на батьківщині, а й за кордоном.

Літературна спадщина польського письменника-реаліста велика і різноманітна. Читачам усього світу Г.Сенкевич став відомим завдяки своїм романам «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володієвський», «Хрестоносці». Найяскравішим твором є епопея «Quo vadis» («Камо грядеши», 1894-1896), за яку письменник у 1905 році був визнаний гідним Нобелівської премії.

124 примірники видань письменника польською мовою зберігаються у фонді відділу РіЦ, 87 з них – прижиттєві.

Значну частину їх складає видання «Pisma Henryka Sienkiewicza», яке виходило у Варшаві у 1899-1906 роках накладом редакції «Ілюстрованого тижневика» («Tygodnika Illustrowanego») – журналу, присвяченого історико-культурному та громадському життю не лише Польщі, а й інших країн. До речі, свого часу «Tygodnik» був найпопулярнішим ілюстрованим журналом у Польщі. У цьому виданні письменник ще при житті побачив друком кращі зі своїх романів та оповідань. Видання має видавничу зеленкувату палітурку та зменшений формат. Багатотомник творів Генрика Сенкевича представлений у фонді 81-м томом (98 примірників), при чому деякі з томів відсутні, а деякі зберігаються у двох примірниках. Книги походять з бібліотек Станіслава Стемповського, Казимира Топчевського, Александера Руссановського.

Неабиякий інтерес представляє перше видання роману «Quo vadis» (т.2, Варшава, вид-во Гебетнера і Вольфа, 1896). Крім цього, є ще два примірники прижиттєвого його видання. Це 2-й наклад книги, здійснений Гебетнером і Вольфом (Варшава) разом з краківським філіалом у 1910 році. Розкішне видання великого формату, у чудовій оправі, містить 20 геліогравюр, зроблених художником Петром Сташевичем у вигляді вкладних аркушів.

Відомий твір «Ogniem i mieczem» («Вогнем і мечем») представлений не тільки у згаданому багатотомному зібранні, є також у вигляді двох томів видавництва Станіслава Шульця з Варшави 1884 року друку. Інше видання побачило світ 1908 року за сприяння варшавських та краківських видавничих фірм Гебетнера. На книзі вказано, що видання ювілейне.

Психологічний роман Сенкевича «Bez dogmatu» («Без догми») в 3-х томах представлений двома прижиттєвими виданнями, на жаль, не повними, а саме: т. 2 (ч. 2, 4), виданий 1891 року накладом «Słowa» (варшавської газети, у якій пізніше працював сам автор) та першим томом нового видання, 1896 року, Гебетнера і Вольфа. Окремий, третій том повісті «Krzyżacy» («Хрестоносці») 4-томного видання тих же книгарів, є ще одним примірником творів Генрика Сенкевича, які складають чи не найбільшу колекцію серед прижиттєвих видань польських письменників.

«Реалістом найчистішої води» назвав Г. Сенкевич Болеслава Пруса (Bolesław Prus, справжнє ім'я – Олександр Гловацький, 1847-1912). Літературну діяльність Прус почав з гуморесок, статей та фейлетонів у варшавських журналах. Але згодом у його доробку з’явилися оповідання на серйозні теми, соціально-психологічні та історичні романи. Він одним з перших у своїх творах заговорив про польський пролетаріат, що тільки зароджувався. Мабуть одним з найвідоміших творів письменника є історичний роман «Faraon» («Фараон», 1894-1895), де проявилась висока ерудиція письменника і його інтерес до історії. Саме примірник цього роману серед шести прижиттєвих видань письменника зберігається у фонді відділу. Це 3-й том другого видання книги, що вийшла у 1901 році накладом варшавської та краківської видавничих фірм Гебетнера. Іншими прижиттєвими виданнями Пруса є «Emancypantki» («Емансипантки») 2-й (2-е вид., 1903) та 3-й (1894) томи, видані у різні роки, але в тому ж таки видавництві Гебетнера і Вольфа у Варшаві.

Віктор Гомулицький (Wiktor Gomulicki, 1848-1919) як поет і прозаїк дебютував у другій половині ХІХ ст. Крім чисельних віршованих перекладів О.Пушкіна, М. Некрасова, Я. Врхлицького та інших, йому належать ряд романів і новел, вісім поетичних збірок, декілька окремих поем і прозових творів. У фонді відділу зберігається історичний роман «Miecz i łokieć» («Меч і лікоть», т.1-2, Варшава-Краків, 1903). Обидва томи видавничої фірми Гебетнера і Вольфа знаходилися в книжковому зібранні А. Руссановського.

«Bluszcz. Historya malźeńska» («Плющ. Історія шлюбу», Варшава, 1895) – єдине з прижиттєвих видань польського публіциста і белетриста Мар'яна Гавалевича (1852-1910) у фондах відділу.

Польський романіст Владислав Станіслав Реймонт (Władysław Stanisław Reymont, 1867-1925) отримав Нобелівську премію з літератури у 1924 році за видатний національний епос – роман «Мужики». Через хворобу письменник не зміг приїхати в Стокгольм, тому церемонія вручення премії не відбулася. Після смерті письменника його популярність на заході впала, його твори відомі головним чином фахівцям. Тим не менш багато дослідників вважають, що в романі «селянський побут зображений неперевершено» і що творчість Реймонта «заслуговує уважного вивчення за межами Польщі». З романом «Мужики» тематично пов’язана його повість «Sprawiedliwie!» («Справедливо!»), що визнана видатною в селянському циклі автора. Один з примірників саме цього твору, яке вийшло у Варшаві 1899 року ще при житті письменника, зберігається у відділі РіЦ.

Трьома прижиттєвими виданнями представлена у фонді творчість польського та російського етнографа-сибірознавця, письменника, публіциста, учасника польського визвольного руху Вацлава Сєрошевського (Wacław Sieroszewski, 1858-1945), який у 1933-1939 роках очолював Польську Академію літератури. Дві з наявних книг побачили світ 1898 року у варшавському видавництві Гебетнера і Вольфа та краківському – Гебетнер і Спілка. Це повісті «Na kresach lasów» («На краю лісів») та «W motni» («У пастці»). Третім є примірник новел «Nowele» (Краків, 1914). Сєрошевський був одружений з якуткою та мав можливість вільного пересування Сибіром. Його сибірські повісті та оповідання користувалися успіхом у читачів. У далекосхідних оповіданнях письменника любовно зображувалися добропорядність, наївність, гостинність місцевих жителів.

Продовженням традицій критичного реалізму Б. Пруса, М. Ожеш-ко та М. Конопницької у польській літературі по праву вважаються прозові твори Стефана Жеромського (Stefan Żeromski, 1864-1925). Проте від творчості «позитивістів» проза Жеромського відрізняється ідейним змістом і літературними особливостями: скептичне ставлення до соціального прогресу відбивається в сюжетах, в яких герої зазнають краху при спробах реалізувати свої ідеали. Цікавим є те, що Жеромський працював помічником бібліотекаря у Польському музеї в Рапперсвіль (1892-1896), а потім бібліотекарем Бібліотеки Замойських у Варшаві (1897-1904). Національно-визвольній боротьбі польського народу в XIX ст. присвячений його роман «Sułkowski» («Сулковський», Краків, 1910). Ще два прижиттєві видання Жеромського різних років «Duma o hetmanie» («Дума про гетьмана», Варшава, вид-во Гебетнера і Вольфа, 1908) та «Nawracanie Judasza» («Навернення Іуди», Варшава-Краків, 1925). Останнє – третє видання з серії «Твори Стефана Жеромського». У 1924 році він висувався кандидатом на Нобелівську премію з літератури, яку, проте, отримав Владислав Реймонт.

Творчість польської журналістки, письменниці, перекладачки з англійської та французької Євгенії Жмієвської (Eugenia Żmijewska, 1865-1923) представлена у фонді відділу лише одним її прижиттєвим виданням – повістю «Młodzi» («Молоді», Варшава, 1912), до друку підготовленою варшавською та краківською видавничою фірмою Гебетнера. Вона була однією із засновників Товариства польських письменників та журналістів (Towarzystwо Literatów i Dziennikarzy Polskich).

Єжи Жулавського (Jerzy Żuławski, 1874-1915) презентують його прижиттєві видання у фонді відділу, хоча відомість він отримав завдяки своїй фантастичній «Місячній трилогії» («Miesięczny trylogia»). Одна зі збірок його поезій – 2-й том «Poezje» (1900); інша (під такою ж назвою) – 1-й том видання 1900 року побачили світ завдяки спільним зусиллям варшавсько-краківських фірм Гебетнера. Свого часу його дека-дентські твори були дуже популярними, в даний час вони практично забуті.

Виявлено також десять примірників прижиттєвих видань польського поета-символіста Казимєжа Тетмаєра (Kazimierz Tetmajer, 1865-1940). Чотири із них – різні видання 2, 3 та 4-го томів «Poezye» (варшавсько-краківські фірми Гебетнера, 1900-1906). Це, власне, перевидання тих збірників віршів, які були видані вперше у Кракові та Варшаві 1891, 1894 та 1898 років і зробили Тетмаєра популярним. За мотивами фольклору польських горців К. Тетмаєром був створений цикл оповідань «Na skalnem Podhalu» («На скелистому Підгаллі», 1903-1910), у якому відтворений підгальський говір. На сьогоднішній день цей цикл вважається найкращим твором поета. Саме прижиттєві видання цієї збірки, але видані у різний час і в різних видавництвах Варшави, Кракова та Львову зберігаються у бібліотеці.

Ще одне прижиттєве видання К. Тетмаєра – триптих «Opowieść z dawnych lat» («Оповідання з давніх часів») побачило світ 1912 року у польському місті Велички, відомому своїми соляними копальнями. У бібліотеці зберігається 1-ша частина цього видання, здійсненого накладом Яна Чернецького. Цікавим є те, що Я. Чернецький був родом зі Львова. Переїхавши до Польщі, він став відомим фотографом, книготорговцем та видавцем. Відомий він також своїми чудовими фотографіями соляних шахт м. Велички, які ввійшли до друкованих видань, художніх альбомів та використовуються в експозиціях музеїв. Багато з цих фотографій були ретушовані їх автором і після відповідної корекції видані як художні листівки.

Привертає увагу ошатне, фіолетового кольору трьохтомне видання роману «Huragan» («Ураган» т. 1-3, Львів, 1902) польського літератора Вацлава Гонсьоровського (Waclaw Gasiorowski, 1869-1939) – майстра реалістичної прози історіософського характеру, яка поповнила польську літературу новим змістом і глибокими актуальними ідеями. Це лише одне прижиттєве видання автора у фонді РіЦ.

«Nowele» («Оповідання», Варшава, 1898) – також єдине у нашому відділі прижиттєве видання польського прозаїка, драматурга, поета, публіциста часів «Молодої Польщі» Владислава Оркана (Władysław Orkan, 1875-1930). Десять творів, що увійшли в збірник, присвячені селянській тематиці. Книга видавничої фірми Гебетнера і Вольфа в червоній лідериновій оправі з ініціалами власника на корінці і власницькою печаткою вінницького адвоката Любоміра Длуголенцького на титульному аркуші.

Літературна спадщина талановитого письменника-сатирика і драматурга Адольфа Новачиньського (Adolf Nowaczynski, 1876-1944) на призвісько Neuwert складається з сатиричних афоризмів, драм і комедій, сатири у віршах, літературознавчих і театрознавчих статей тощо. Видання «Siedem dramatów jednoaktowych Adolfa Neuwerta-Nowaczynskiego» («Сім одноактових драм Адольфа-Нойверта Новачинського», Львів-Варшава, [1904]) цікаве тим, що містить фотографію автора. Золоте тиснення на корінці ініціалів J.O. свідчить про приналежність книги до бібліотеки вінницького адвоката Яна Олтаржевського, міського голови у 1917-1918 роках.

Серед польських письменників, які народилися у Львові і чиї прижиттєві видання зберігаються у фондах бібліотеки, є Леопольд Стафф (Leopold Staff, 1878-1957) – польський поет, драматург, перекладач. Він робив переклади з античних і сучасних іноземних мов. Відомі його переклади з латини на польську мову віршів Яна Кохановського, з французької – Зигмунта Красиньського. В його перекладах публікувалися твори Епікура, Демокрита, Геракліта, «Квіточки» св. Франциска Ассізького, праці Леонардо да Вінчі, вірші Мікеланджело тощо. Крім лірико-драматичних творів Л. Стафф створив низку казок, а також алегоричних трагедій на основі історичних подій середньовіччя та часів Римської імперії. Легенда про двох братів, будівників церкви Святої Марії у Кракові лягла в основу сюжету драми у трьох актах «Wawrzyny» («Лаври»). Примірник першого прижиттєвого львівсько-варшавського видання цього твору 1912 року – єдина книга, що представляє творчість Леопольда Стаффа у фонді відділу РіЦ.

Єдиним виданням Станіслава Бжозовського (Stanisław Brzozowski, 1878-1911) у фонді РіЦ є відомий роман «Plomienie» («Полум’я», т. 1-2, Львів, 1908). В нижній частині корінця книги витіснено ініціали власника «SD», на титульній сторінці стоїть його власницький автограф.

Під псевдонімом Андрія Струга (Andrzej Strug, 1878-1937) у 1912 році вийшов друком твір Тадеуша Галецького «Jutro...» («Завтра»), присвячений революційній боротьбі в Польщі. Автор ще юнаком приєднався до революційного руху. 1897 року був засланий в Архангельську губернію, згодом повернувся до Польщі. Герої письменника – головним чином інтелігенти, які постають перед читачем змученими, втомленими фізично та душевно. Примірник книги «Jutro... » з фонду відділу РіЦ – це друге видання твору, яке побачило світ у Нью-Йорку.

Ім'я Корнеля Макушинського (Kornel Makuszyński, 1884-1953), класика польської дитячої літератури, тісно пов'язане з Україною, адже майбутній польський письменник, поет, публіцист народився, навчався і працював на Львівщині, у Києві був завідувачем літературної частини Польського театру. У літературній діяльності найбільш значимі були твори для дітей та юнацтва, які мали успіх у читачів і принесли велику популярність письменнику. Серед них збірник оповідань «Bardzo dziwne bajki» («Дуже дивні казки», Київ-Варшава, 1917). Книга вийшла у відомому в Російській імперії видавництві Леона Ідзіковського, кольорову палітурку та ілюстрації до тексту виконав художник M. Вішніський. На титульній сторінці стоїть власницький підпис Ванди Дмоховської з дарчим надписом. «Zabawa w szczęście» («Гра в щастя», Львів-Варшава, 1912) – інше прижиттєве видання. Екземпляр у синій коленкоровій обкладинці, золотим тиснення назви на кришці та корінці. Оформив книгу художник Станіслав Дебіцький, фінансував її видання варшавський книгар Герман Альтенберг.

Свою творчість дітям присвятила і Зузанна Моравська (Zuzanna Morawska, 1840-1922) – авторка казок для дітей та історичних романів для молоді, два видання з яких є у фонді РіЦ. Перше – «Wyspa wróżki Marty» («Острів ворожки Марти», Варшава, 1896). Книга у типографській лідериновій оправі червоно-чорного кольору з рослинним орнаментом, верхня кришка палітурки містить прізвище автора, назву серії, виконану золотим тисненням, а також відомості про видавництво Гебетнера і Вольфа. Ілюстрації до тексту підготовлені художником Юліаном Машинським. Друге – «Szerszeniowie» («Шершені», Варшава, 1902), на авантитулі якого стоїть підпис невідомої особи.

Досліджена колекція прижиттєвих видань подає інформацію про бібліофільські та літературні смаки наших земляків ХІХ – початку ХХ ст., є наочною перевіркою їхньої книжкової культури та обізнаності з тодішнім літературним процесом. Вона має чимале історико-книгознавче та історико-літературне значення для характеристики регіональної культури Поділля.


Подільський книжник Альманах. Випуск 4

  1. Зміст
  2. Про книги і про себе
  3. Polonika
  4. Бібліотеки і бібліофіли
  5. Примітки, література та хронологія

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше