ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Подільський книжник Альманах. Випуск 4

Версія для друку

2012 року Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І.Я.Франка відзначає 85-річчя з часу заснування. Нині це сучасний заклад, бібліотечний фонд якого налічує понад 120 тис. документів. Як же все починалося?

Розпочалося все у 1923 році, коли в міській Гоголівській бібліотеці (нині Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва) було організовано дитячий відділ. Його фонд – 100 книг – зберігався в окремій шафі у кутку читального залу, а дітей обслуговували лише тричі на тиждень впродовж однієї години. На той час у школах міста навчалося 4800 дітей, але бібліотечним фондом користувалося всього 454 учні та 101 дошкільник. Лише через чотири роки, у листопаді 1927 року відбулося офіційне відкриття міської дитячої бібліотеки з фондом 1600 книг і трьома працівниками у штаті. Через тісне приміщення робота обмежувалася лише обміном книг і тільки 1930 року було створено читальний зал. З 1932 року Вінницька міська бібліотека набуває статусу обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, розширюючи свої обов’язки і можливості. У 1934 році її фонд нараховує вже 14587 книг, відкривається абонемент для молодшого та старшого віку, читальний зал, відділ книг єврейською мовою, а з 1936 року започатковується заочне обслуговування дітей сільської місцевості.

Як пережила сама бібліотека та її фонд воєнне лихоліття?

У роки фашистської окупації в невеличкому приміщенні дитячої читальні гітлерівці облаштували ресторан, і книги довелось вивезти до філії бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва, яка розташовувалася в “Мурах” –

архітектурній пам’ятці ХVІІ століття. Частину фонду працівники переховували по домівках. Після звільнення Вінниці 1944 року від фашистських загарбників, бібліотеці було виділено напівзруйноване приміщення по вул. Леніна (нині Соборна), яке зберігається за бібліотекою дотепер. Двоє працівників перенесли сюди залишки майна і фонду та розпочали роботу.

Чи проводилася у післявоєнний період робота з популяризації книги, творчості письменників?

Так. Поряд з облаштуванням приміщення, обслуговуванням читачів, проводилися різноманітні творчі акції. З 1950 року започатковано тижні дитячої та юнацької книги, учасниками яких були видатні українські письменники Ю.Збанацький, Ю.Чеповецький, Г.Бойко, В.Бичко; письменники-земляки К.Гриб, Г.Усач, Є.Гуцало та інші. І до сьогодні у фонді зберігається багато подарованих ними книжок з автографами. До слова, 1956 року, з нагоди 100-річчя від дня народження І.Я.Франка, бібліотеці було присвоєно його ім’я, яке вона з гордістю носить донині.

Це дійсно цікаві сторінки історії. Але заглянемо у нинішній день книгозбірні. Що нового з’явилося в останній період, чим живе бібліотека сьогодні?

Пройшли десятиліття, бібліотека змінила на краще своє “обличчя”, збагатився її фонд, змінилася його структура. Окрім традиційної книги, у фонді представлені документи на різних носіях інформації. Головний заклад дитячої літератури області оснащений тепер новітніми засобами телекомунікацій, до послуг читачів – Інтернет. Радує те, що її щорічно відвідують понад 12 тис. юних вінничан та їх наставників, які опрацьовують майже чверть мільйона документів. З 18 наявних комп’ютерів 15 – підключені до мережі Інтернет. Доступ користувачів до всесвітньої інформаційної мережі безкоштовний. До послуг відвідувачів у кожному відділі обслуговування – домашні кінотеатри. Для проведення різноманітних творчих акцій та інших заходів у бібліотеці є комплект мультимедійного обладнання.

Бібліотечну спільноту не лише Вінниччини, але й колег дитячих бібліотек України, читачів та просто шанувальників книги втішила звістка про те, що обласна бібліотека для дітей отримала реконструйоване приміщення. Як це вплинуло на організацію і збереження бібліотечного фонду та якість обслуговування дитячого населення міста?

Перш за все, разом з колективом бібліотеки ми розробили схему розміщення структурних підрозділів, бібліотечного фонду, вибрали найбільш раціональні пропозиції та проекти. За цим відбулася скрупульозна робота з упорядкування бібліотечного фонду. Було відібрано та вилучено застарілі та зношені видання. Нову літературу передали у відділи обслуговування, всю іншу – у відділ зберігання. У нових приміщеннях на ІІ поверсі розташувалися відділи обслуговування дошкільників та учнів І-ІV класів і відділ зберігання.

До переселення ми готувалися заздалегідь. Були придбані нові меблі, серед яких – оригінальні столики-ромашки. За ними дуже полюбляють працювати з книгою не лише діти, але й дорослі (батьки, вчителі). Тепер власне приміщення має ляльковий гурток “Петрушка”, який працює у бібліотеці уже понад 25 років і користується незмінним успіхом юних читачів.

Як змінилося дитяче читання в умовах розвитку інформаційного суспільства?

Справедливо буде зауважити, що проблема дитячого читання сьогодні досить актуальна. Впровадження в життя сучасних засобів комунікації призвело, звичайно, до змін в читанні дітей та їх дозвіллі взагалі. Ми намагаємося знайти золоту серединку, щоб діти мали право вибору: по-перше, надати вільний доступ до інформації через всесвітню мережу Інтернет і, в той же час, зберегти та поглибити інтерес до книги, друкованого слова. Вагоме місце займає формування у дітей потреби в книзі, бібліотеці, поліпшенні культури їх читання. Адже ні для кого не секрет, що гарна книга та читання розвивають у дітей пам’ять, спонукають до мислення, сприяють образному сприйняттю навколишнього світу, розширюють світогляд, а загалом – допомагають становленню особистості дитини. Якраз сприяння особистісному розвитку, процесу соціалізації підростаючого покоління і є пріоритетним напрямком діяльності дитячої бібліотеки. Ну і, звичайно, важливу роль у цьому процесі відіграє дитяча книга.

Використовуємо традиційні та нові форми популяризації книги, перевагу надаємо активним, діалоговим, де б юні читачі самі були учасниками всіх заходів, а не сторонніми спостерігачами. Прижилися у нас гуртки, клуби та об’єднання за інтересами. Найбільшою популярністю користуються уже згадуваний ляльковий гурток “Петрушка”, а також клуби “Друзі бібліотеки”, “Палітра”, “Ліра” та інші. Головне свято у бібліотеці – це Тиждень дитячої книги. Проводиться воно щорічно під час березневих канікул. У програмі свята – різноманітні творчі акції, зустрічі з дитячими письменниками, презентації.

Що пропонує нашим дітям сучасна дитяча література? Незважаючи на певні труднощі, не можна не помітити позитивних зрушень за останні роки. На щастя, з’явилася плеяда талановитих дитячих письменників, твори яких користуються незмінним успіхом у читачів-дітей, керівників дитячого читання та батьків. Полюбилися книги Зірки Мензатюк “Казочки-куцехвостики”, “Київські казки”, “Прибулець з країни Нямликів”, “Таємниці пурпурової планети”; Олександра Дерманського “Чудове чудовисько”, “Володар Макуци, або пригоди вужа Ониська”, “Бабуся оголошує війну”; Ніни Воскресенської “Володар Країни Мрій”, “Руда ворона”; Марини Павленко “Миколчині історії” та трилогія про Русалоньку; Олеся Ільченка “Мандрівка дощинки”, “Як коник співати навчився”; Олександра Гавроша “Пригоди тричі славного розбійника Пинті” та інші. Успішно працюють у галузі дитячої літератури й інші письменники: Іван Андрусяк (“Звіряча абетка”, “М’яке й пухнасте”, “Хто боїться зайчиків”), Ірен Роздобудько, Галина Пагутяк, Любко Дереш, Марина та Сергій Дяченки. Продовжують радувати новими творами і корифеї: Володимир Рутківський, Всеволод Нестайко, Євген Білоусов, Анатолій Качан, Ганна Чубач. Втішним є рівень оформлення дитячої книжки, адже художник-ілюстратор – її повноцінний співавтор. Книги цих авторів є у фонді бібліотеки, їх люблять і читають наші користувачі.

Можливо, деякі скептики засумніваються, але останнім часом інтерес до читання у дітей зростає і це нас, бібліотекарів, дуже тішить. Ми вважаємо, що цьому сприяє і творча праця наших співробітників, які, перш за все, люблять дітей і книгу.

Яке місце у становленні Вас особисто як фахівця та людини займає книга, читання?

Читати я любила з раннього дитинства, що і вплинуло згодом на вибір професії всього мого життя. Освіту бібліотекаря здобувала спочатку в Тульчинському культосвітньому училищі, потім – у Київському державному інституті культури ім. О.Корнійчука. Ще з п’ятирічного віку я почала читати, відвідуючи бібліотеку рідного села Вербівки, що на Липовеччині. Протягом шкільних років я тут перечитала майже всі книги. Цю любов до читання я пронесла через усе життя. Незважаючи на зайнятість, я і тепер читаю щоденно. Надаю перевагу українській та світовій класиці, історичній літературі. Зовсім не читаю бульварних романів, детективів, шкодую часу на легке чтиво. Найбільше, звичайно, цікавлюся фаховою літературою – книгами та періодичними виданнями. Постійно слідкую за новинками. Як директор дитячої бібліотеки та бабуся чотирьох онуків, чимало читаю дитячої літератури різних жанрів та тематики.

Яке, на Ваш погляд, майбутнє очікує дитячу книгу?

Коли класика дитячої літератури Астрід Ліндгрен запитали, чи є майбутнє у дитячої книги, письменниця відповіла: “З таким же успіхом можна запитати, чи є майбутнє у хліба, троянди, у дитячої пісеньки, у травневих дощів? Краще запитати, чи є майбутнє у людини? Якщо воно є у людини, то воно є і в книги. Тому що, якщо одного разу ми навчилися черпати радість і втіху в книгах, нам без цього не обійтися. Для багатьох книги так само потрібні, як хліб і сіль”.

Я цілком і повністю розділяю позицію видатної шведської письменниці. Книга може видозмінюватися, але радість спілкування з нею не зрівняти ні з чим.

З книжкових колекцій бібліотек Поділля

(за фондами ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва)

Старовинний «Atlas de Russie»

(колекція карт XVII-XVIII ст.)

О.В. Сафронова

Старовинні картографічні видання займають особливе місце серед різних видів пам’яток історії та культури. Вони містять різноманітні природничі відомості про місцевість і відображають багатовікову історію держав і народів, водночас через особливості виготовлення є творами мистецтва.

У другій половині XV ст. з початком європейського книгодрукування з’являється і картодрукування. Перша друкована карта з «Географії» К. Птолемея побачила світ 1477 року у м. Болонья (Італія). Доволі швидко вони стали звичними для мандрівників і військових. Як правило, для виготовлення карт використовувалися різні техніки гравірування. Картографом-художником створювався малюнок, який майстер-гравер копіював на металеву пластину, потім, за допомогою спеціальних технологій (травлення, відбиток під пресом тощо) зображення переносилося на папір. Такий спосіб створення гравірованої карти дозволяв зробити незначну кількість відбитків, тому лише деякі з них збереглися до наших днів.

При дослідженні фонду відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва нашу увагу привернув «Атлас Росії», самостійно сформований його власником з 28-ми окремо виданих карт. Хоча палітурку атласа можна датувати 70-80-ми роками ХІХ ст., масив карт, якнайпізніше, формувався у першій половині століття, адже жодної карти поточного століття не виявлено. Більша їх частина присвячена російським губерніям і підготовлена Географічним департаментом Петербурзької Академії наук. До складу конволюту увійшло шість карт іноземного походження, присвячених також територіям Російської імперії. З огляду на особливості формування фонду відділу ми припускаємо, що атлас походить з родової бібліотеки графів Гейденів, відомих російських військових і цивільних діячів, які мали низку маєтків у межах колишнього Вінницького повіту. Побіжно це підтверджує наявність досить значної кількості морських карт, адже два покоління цієї родини були знаними флотоводцями ХІХ ст.

Географічний департамент Академії наук опікувався виготовленням російських карт з 1739 року. До кінця XVIII ст. його співробітниками за матеріалами інструментальних зйомок і нових астрономічних спостережень було підготовлено понад 250 карт і планів, у тому числі генеральні карти Російської імперії 1776 і 1786 років. Техніка виготовлення карт, відповідно малий їхній тираж, змушували неодноразово їх перевидавати. Виготовляючи нову матрицю, майстер і свідомо, і поволі вносив зміни, тому абсолютно однакових видань немає.

Серед зібраних карт слід окремо відзначити ті, на яких зображено територію України: Генеральна карта Київської губернії та Генеральна карта Російської імперії. На «Генеральній карті Київської губернії» (Tabula Geographica Generalis Gubernii Kioviensis in X. Legiones, 1775) зображено територію Східного Поділля (яке на той час було у складі Речі Посполитої) та міста Бар, Брацлав, Немирів. Особливе місце займає «Генеральна карта Російської імперії» (Tabula Geographica Generalis Imperii Russici, 1776). В її основі – матеріали генерального межування. Перше видання карти було присвячено 50-річчю Петербурзької Академії наук. Над нею працювали академічні гравери К.Ф. Фролов, Є.М. Худяков, Л. Сергєєв. Картуші були виконані французьким гравером І.-Ф.Полетнішем (працював в Академії у 1776-1777 роках). Цікаво, що на картуші у правому нижньому кутку алегорично зображений процес приєднання Криму до Росії, незавершений ще на момент першого видання.

Окремо можна виділити карти надруковані за кордоном – це: «Carte des environs de la Mer Noire où se trouvent l’Ukrayne, la Petite Tartarie, la Circassie...» Карта походить з Атласу світу, виданого Франсуа Сантіні у Венеції в 1776 році. Відомий італійський видавець використовував карти кращих європейських картографів XVIII ст., у тому числі карти де Ліля, де Вогонді, Жанві. Його атлас містив 123 карти 1775-1780 років друку. Робер де Вогонді, географ короля Людовика XV, у 1753 р. склав «Атлас Росії», в основу якого було покладено карти з «Атласу Російського», підготовленого Російською Академією наук у 1745 році. На карті зображено: басейн Чорного і Азовського морів, територію України (міста Київ, Переяславль, Полтава, Миргород), Поділля (міста Вінниця, Брацлав, Бар, Ладижин та ін.), Молдови, Криму, північно-західного Кавказу (території Черкесії, Абхазії, Мінгрелії, Імеретії). Показано землі запорізьких і донських козаків, ногайських і кубанських татар.

Українські землі на схід від Житомира і на північ від Дніпровських порогів відображено також на двоаркушевій карті Московії («Carte de Moscovie») видатного французького картографа, члена Паризької Академії наук Ґійома Г. де Ліля. Вона представляє Гетьманщину із столицею Батурин, Запоріжжя і Слобожанщину. Карту видали в Амстердамі Й. Ковенс та К. Мортьє.

Карта «Theatre de la Guerre entre les Russes 1769 par Tobie Conrad Lotte...» є фрагментом французької карти 1769 року, укладеної Конрадом Лоттером. Повна назва карти: «Carte Geographique representant le Theatre de la Guerre entrc les Russes, les Turcs, et les Polonois Confederes; C’est a dire: Les Provinces d’Ukraitie, de Nouvelle Servie, de Moldavie, Valashie, Krimee, les Gouverment de Woronez et d’Astrachan, comme aussi la Tartarie de Kuban». На карті зображено територію cучасного Поділля.

Всі карти надруковані на папері верже, виготовленого, згідно з філігранями, у Голландії (XVIII ст.). Кожна карта «Атласу» є рідкісним виданням і являє собою неабияку історичну та художню цінність.

Каталог карт з «Атласу Росії»

1. Tabula Geographica Generalis Imperii Russici ad norman novisimarum observationum astronomicarum concinnata a Ioh. Trescotio et Iac. Schmidio 1776 / [І.Ф.Трускотт, Я.Ф.Шмідт] ; виріз. К.Фролов, Е.Худяков, Н.Зубков. – [1:7 300 000, приблизно 25 верст у 1 дюймі, близько 73 км у 1 см]. Лінійн. м-б у нім. милях, верстах [милях цісарських, 1 миля = 7420 м]. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1776. – 1 арк. склеєний з 24 арк. ; 65,0 х 142,0 см / не опр. / (67,5 х 144,8 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Генеральна мапа Російської імперії за новітними спостереженнями та відомостями.

Джерело вих. дан.: Гнучева, В.Ф. Географический департамент Академии наук XVIII века [Электронный ресурс] / под ред. А.И.Андреева ; Академия наук СССР. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1946. – 446 с. : карт., порт., план. – (Труды Архива Академии наук СССР / под общ. ред. Г.А.Князева, Л.Б.Модзалевского ; вып. 6. – Режим доступу: http://ranar.spb.ru/rus/books1/id/53/. – Назва з екрану.

Показ.: кордони держав, губерній, населені пункти (9 гр.), фортеці, монастирі, зимівлі, заводи, розселення народів (написами), кочовища; болото між Верхньою і Підкам’яною Тунгусками, ліси деревцями, степова і тундрова рослинність (одним знаком).

Мал.: зліва внизу на тлі кам’яної скелі обеліск з вензелем Катерини II і лінійкою масштабів. Праворуч внизу на тлі кам’яної скелі сидить жіноча фігура в короні і мантії, Меркурій з кадуцеєм біля ніг і лавровою гілкою в руці, щит з гербом Російської імперії, військова атрибутика, на дальньому плані турецька фортеця, вітрильний корабель, вгорі у хмарах – орел з вінком у дзьобі і символами влади в лапах.

Картуші: заголовок вгорі у центрі на тлі свитка в художньому картуші. У картуші жіноча фігура з квадрантом (алегорія Географії), глобус у верстаті, путті, що підтримують сувій із заголовком, і провідні вимірювання на глобусі.

2. Nova Descriptio Insulae Oseliae ad Observationes Asstronomicas et Mensuras Geometricas a Grischovio Anno 1753 institutas exacta / [уклад. І.Трускотт] ; виріз. Л.Терський. – [1:250 000, приблизно 6 верст у 1 дюймі, близько 2,5 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1770. – 1 л. ; 43,9 х 55,6 см / 47,2 х 59,1 см / (58,5 х 66,3 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Нова карта острова Езеля...

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: населені пункти (3 гр.), фортеця Аренсбург, маяк, головні дороги; острова, болота (деякі з назвами), млини, ліси деревцями, рельєф штрихами і малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок справа знизу в художньому картуші із зображенням рибальских сіток.

3. Provincia Revaliensis sive Estlandia Quatuor Dioecesibus contenta cum Finitimis Insulis Dago Worms etс. Auctore I.F. Schmidio Acad. Petropol. Аdjuncto Impressa Petropoli. 1770 / [уклад. Я.Ф.Шмідт]. – [1:350 000, приблизно 8,5 верст у 1 дюймі, приблизно 3,5 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах і нім. милях. – СПб. : Геогр. департамент АН, 1770. – 2 л. в заг. рамці ; 43,7х56,1 см / 47,8х60,5 см / (57,2х68,0 см); 43,7 х 56,4 см / 48,0 х 59,2 см / (58,7 х 67,8 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Ревельська губернія, яка містить в собі Естляндію, розділену на чотири повіти, з приналежними до неї островами Даго і Вормс.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній, повітів, населені пункти (8 гр.), фортеця Івангород, монастир Св. Бригіти, заводи; ліси деревцями, рельєф узбережжя штрихами.

Картуші: заголовок зліва вгорі першого аркуша в художньому картуші з рослинним орнаментом. Лінійний масштаб справа знизу другого аркуша в художньому полукартуші з рослинним орнаментом.

4. Tabula Geographica Gubernii Rigensis in suos circulos Divisi Auctore I.F.Shmidio A.S.P. Aljuncto 1772 / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. Н.Зубков. – [1:700 000, приблизно 17 верст у 1 дюймі, близько 7 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – СПб. : Геогр. департамент АН, 1772. – 1 арк. ; 44,5 х 56,0 см / 48,0 х 59,5 см / (58,0 х 66,5 см): грав. – Латин.

Переклад назви: Мапа географічна Ризької губернії, розділеної на чотири повіти.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній, повітів, населені пункти (4 гр.); болота, ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок в центрі в художньому картуші з рослинним орнаментом.

5. Mappa Gubernii Petropolitani continens Ingriam Necnon Guberniorum Novоgorodiensis et Wiburgensis Partem. exhibita a J.F.Schmidio. 1770 / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. К.Фролов. – [1:400 000, приблизно 9 верст у 1 дюймі, близько 4 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1770. – 1 арк. ; 44,1 х 55,8 см / 48,0 х 59,0 см / (59,0 х 67,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта Санкт-Петербурзької губернії містить Інгерманландію, частину Новгородської та Виборзької губерній.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній, повітів, населені пункти (5 гр.), на узбережжі Фінської затоки палаци, «приморські будинки», млини, Санкт-Петербург з квартальною забудовою, заводи, монастирі, дороги (підписані дороги на Москву і Новгород), Ладозький і Ліговський канали; болота, ліси деревцями, вибірково рельєф штрихами.

Картуші: заголовок зліва вгорі у художньому картуші з рослинними гірляндами.

6. Tabula Hydrographica Sinus Finnici ex. Mappis Excellentissimorum Virorum Nagajev et Lubras ad normam novissi marum observationum Astronomicarum concinata a Jacobo Schmidio 1777 / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. К.Фролов, М.Зубков . – [1:630 000, приблизно 15 верст у 1 дюймі, близько 6,3 км в 1 см]. Лінійн. м-б у фр. і англ. морських милях, у нім. і швед. милях, верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1777. – 1 арк.

склеєний з 2 арк.; 43,2 х 113,0 см / не опр. / (47,0 х 118,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта морська Фінської затоки, зібрана з карт адмірала Нагаєва і генерала Любераса за новітніми астрономічними спостереженнями.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: населені пункти (6 гр.), фортеці, маяки, навігаційні знаки, якорні стоянки; млини, підводне та надводне каміння, позначки глибин у футах і саженях, гирла річок.

Картуші: заголовок справа внизу в художньому картуші на тлі полотнища, підтримуваного путті. У картуші хода Нептуна.

7. Magnus Ducatus Finlandiae. – [1:1 400 000, ок. 14 км в 1 см]. – [СПб. : Геогр. департамент АН, 1742]. – 1 арк. ; 48,4 х 55,9 см / не опр. / (53,0 х 64,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта князівства Фінляндського.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: кордони держав, населені пункти (4 гр.), фортеці, Ладозький канал; на частині території ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок зліва вгорі на тлі стилізованого сувію в художньому картуші. У картуші тризуб Нептуна, весло, якір.

8. Ingria et Carelia / J.Grimel del [І.-Е.Гріммель]. – [1:600 000, приблизно 14 верст у 1 дюймі, близько 6 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН, близько 1742]. – 1 арк. ; 45,0 х 59,5 см / 46,0 х 60,5 см / (59,0 х 70,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Інгерманландія і Карелія.

Джерело вих. дан.: Ingria et Carelia [Электронный ресурс] // Элек-тронные каталоги РНБ. – Режим доступа: http://leb.nlr.ru/edoc/6134/Ingria-et-Careli.– Название с экрана.

Показ.: адміністративні кордони, населені пункти (4 гр.), Санкт-Петербург з квартальною забудовою, «приморські будинки» на південному березі Фінської затоки, монастирі, заводи, дорога із Санкт-Петербургу до Москви, дорога з Санкт-Петербургу до мизи Сарської, Ладозький канал; ліси деревцями, болота.

Текст: над зобр. пам’ятника: «Miltum ille terris jactatus et alto Multa quoque et bello passus dum conderet urbem. Aeneid 1» [Коли він будував град, зносив працю у війнах. У землях далеких був і мандрував у морях. Енеїди 1].

Мал.: На картографічному зображенні малюнок вітрильних кораблів і човнів.

Картуші: заголовок зліва вгорі на тлі полотнища з китицями, підтримуваного ангелом в художньому картуші. У картуші пам’ятник Петру I, на постаменті напис: «Petrom Imperat. Instaurat Conservatori» [Петру Імператору, засновнику, зберігачу]. Біля підніжжя пам’ятника фігури полонених воїнів, над пам’ятником крилата Слава, що увінчує Петра I лавровим вінком; на передньому плані на кам’яних постаментах путті, що підтримують стрічку з текстом; на дальньому плані фортеця.

9. Карта Ингерманландии и Карелии печатана при Император-ской Академии Наук / J.Grimel del ; [І.-Е.Гріммель]. – [1:600 000, приблизно 14 верст у 1 дюймі, близько 6 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – СПб. : [Геогр. департамент АН, близько 1742]. – 1 арк. ; 60,0 х 46,0 см / 62,0 х 48,5 см / (69,0 х 59,0 см) : грав.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: див. п. 8.

Текст: над зобр. пам’ятника: «Когда он строил град, сносил труды в войнах. В землях далеких был, и странствовал в морях. Энеиды 1».

Картуші: заголовок зліва вгорі на тлі полотнища з китицями, підтримуваного путті в художньому картуші. У картуші пам’ятник Петру I, на постаменті напис: «Петру Великому, императору, основателю, сохранителю». Біля підніжжя пам’ятника фігури полонених воїнів, над пам’ятником крилата Слава, що увінчує Петра I лавровим вінком; на передньому плані на кам’яних постаментах путті, що підтримують стрічку з текстом; на дальньому плані фортеця.

10. Tabula Geographica Gubernii Wiburgensis in suas Provincias divisi Componente Schmidio Acad. Scient. Petrop. Adj 1772 / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. Л.Терський. – [1:750 000, приблизно 18 верст у 1 дюймі, близько 7,5 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – СПб. : Геогр. департамент АН, 1772. – 1 арк. ; 46,5 х 58,0 см / 48,0 х 60,0 см / (58,0 х 67,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта Виборзької губернії з оточуючими її країнами.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: державний кордон, межі губерній і провінцій, населені пункти (5 гр.), Санкт-Петербург з квартальною забудовою, фортеці, монастирі, пасторат, кірхи, Сестрорецькі заводи, Ладозький канал; болота, ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок зліва вгорі в художньому картуші.

11. Carte de Moscovie Dressee par a Amsterdam chez Jean Covens et Corneille Mortier / [Г.Делиль]. – [1:2 600 000]. Лінійн. м-б у верстах, пол. і укр. милях. – Амстердам : вид. Ковенс Й., Мортье К., [1720]. – 1 арк. ; 67,0 х 52,0 см / 62,0 х 52,05 см : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта Московії.

Джерело вих. дан.: Carte de Moscovie dressée par G.De L’Isle [Electronic resource] // Antique Map Price and high resolution image source. – URL: http://www.swaen.com/antique-map-of.php?id=16637. – Назва з екрану.

Картуш: Карта Московії. Складена Гійомом де Лілем, академіком королівської Академії наук, для його превосходительства пана Андрія Артамоновича Матвєєва, канцлера Його Величності Імператора Російського, його генерал-лейтенанта Ярославського намісництва і Надзвичайно-повноважного посла при дворі християнського Короля і при Генеральних штатах Об’єднаних провінцій.

12. Partie meridionale de Moscovie. Dressee par G. de L’Isle a Amsterdam, chez J. Covens et C. Mortier. / [Г.Делиль]. – [1:2 600 000]. Лінійн. м-б у верстах, пол. і укр. милях. – Амстердам : изд. Ковенс Й., Мортьє К., [1720]. – 1 арк. ; 67,0 х 52,0 см / 62,0 х 52,05 см : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта центральної частини Російської імперії.

Карта є другою половиною «Carte de Moscovie» (№ 11).

13. Mappa Gubernii Sibiriensis continens Provincias Toboliensim et Jenisejensem / [уклад. І.Ф.Трускотт] ; виріз. К.Фролов. – [1:8 000 000, приблизно 190 верст у 1 дюйм, близько 80 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1775. – 1 арк. ; 44,2 х 54,6 см / 48,0 х 58,2 см / (58,5 х 68,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта Сибірської губернії, що містить Тобольську і Єнісейську провінції.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: кордони державні, губерній, провінцій, населені пункти (7 гр.), монастирі, фортеці; ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі, назви деяких хребтів.

Картуші: заголовок справа вгорі в художньому картуші.

14. Tabula Geographica Regiones ad Irtish Fluvium a Fontibus eius inde, vsque ad Omskaja Krepost sitas, et priscas Kalmuccorum Sengoricae stirpis sedes, quarum situs antea parum cognitus Fuit, exhibens composuit Ioh. Islenieff / [І.Ісленьєв] ; виріз. Є.Худяков. – [1:4 600 000, приблизно 110 верст у 1 дюймі, близько 46 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1778. – 1 арк. ; 44,5 х 54,0 см / 49,8 х 63,0 см / (54,3 х 74,2 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта річки Іртиш від вершини до Омської фортеці з положенням раніше невідомих давніх поселень зюнгорських калмиків.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: кордон Росії з колишніми володіннями зенгорських (джунгарських) калмиків, населені пункти (8 гр.), фортеці, заводи, розселення киргизів і бурят написами; степи і болота написами, поділ оз. Балхаш смугою рослинності на 2 ч., рельєф малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок праворуч унизу на тлі необтесаного кам’яного блоку в художньому картуші. У картуші алегорія зображення р. Іртиш (старий з урною), дерева.

Мапа є копією карти 1777 тих же авторів.

15. Mappa Generalis Gubernii Plescoviensis in quinque Provincias divisi Componente J.F.Schmidio Acad. Sc. Petr. Adjuncto / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. К.Фролов. – [1:840 000, приблизно 20 верст у 1 дюймі, близько 8,4 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – СПб. : [Геогр. департамент АН], 1775. – 1 арк. ; 44,3 x 56,5 см / не опр. / (59,0 x 69,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Генеральна карта Псковської губернії разом з її провінціями.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: кордони держав, провінцій, населені пункти (8 гр.), монастирі; ліси деревцями.

Картуші: заголовок зліва внизу в художньому картуші.

16. Tabula Geographica Partis Septentrionalis Gubernii Novogorodensis in suas Provinсias et Circulos divisi Auctore J.F.Shmidio Acad. Petropolit. Adjuncto. 1772 / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. К.Фролов. – [1:1 600 000, приблизно 39 верст у 1 дюймі, близько 16 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1772. – 1 арк. ; 45,5 х 57,5 см / 46,5 х 59,0 см / (59,0 х 68,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта північної частини Новгородської губернії з її провінціями та повітами.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній, провінцій і повітів, населені пункти (6 гр.), монастирі; болота, ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок і лінійний масштаб зліва в центрі в художньому картуші з рослинним орнаментом.

17. Tabula Geographica Partis Meridionalis Gubernii Novogorodensis in suas Provincias et Circulos divisi Auctor J.F.Schmidio Acad. Petropolit. Adjuncto / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. Л.Терський ; грід. [картуш] І.Кувакін. – [1:1 600 000, приблизно 39 верст у 1 дюймі, близько 16 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1772. – 1 арк. ; 46,0 х 58,0 см / 47,0 х 59,0 см / (58,0 х 66,5 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта південної частини Новгородської губернії з її провінціями та повітами.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 19.46.

Показ.: межі держав, губерній, провінцій, населені пункти (6 гр.), монастирі, дороги, Ладозький і Тихвинський канали, Сестрорецькі заводи; болота, ліси деревцями.

Картуші: заголовок справа знизу в художньому картуші.

18. Mappa Generalis Gubernii Smolenscensis In suos Circulos divisi Componente J.F.Schmidio Acad. Scient. Petrop. Adjuncto / [уклад. Я.Ф.Шмідт] ; виріз. К.Фролов. – [1:650 000, приблизно 15 верст у 1 дюймі, близько 6,5 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах (помилка в оцифрування: замість цифри «5» повинен бути «0»). – СПб. : Геогр. Департамент АН, 1773. – 1 арк. ; 44,0 х 55,8 см / 46,2 х 58,5 см / (58,3 х 67,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Генеральна карта Смоленської губернії на повіти розділена.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній, повітів (з назвами), населені пункти (6 гр.), монастирі; болота, ліси деревцями.

Картуші: заголовок справа знизу в художньому картуші з рослинним орнаментом.

19. Charte von Russisch Litauen, welche die von Polen an Russland abgetretene Woiewodschaften, Liefland, Witepsk, Mscislaw, unde einen Theil der Woiewodsdchaften Polock und Minsk enthalt ... 1775 / [Gussefeld, Franz Ludwig] . – [1:1 300 000]. Лінійн. м-б у верстах і нім. милях. – Нюрнберг : [спадкоємці Гоманна, 1775. – 1 арк. ; 56,0 х 45,0 см : грав. – Нім.

Переклад назви: Карта Російської Литви ...

Джерело вих. дан.: Homann Heirs Belarus [Electronic resource] // Lee Jackson Antique Maps. – URL: http://www.leejacksonmaps.com/homabela.htm. – Назва з екрану.

Картуші: заголовок у нижньому лівому кутку в художньому картуші з рослинним орнаментом. Над картушем герб увінчаний короною із зображенням двоголового орла Росії, постамент.

20. Tabula Geographica Generalis Gubernii Kioviensis in X. Legiones divisi comp. T.F.Schmidt Petropoli : Acad. Scient., 1775 / [уклад. Я.Ф.Шмідт]. – [1:1 260 000] ; 30 верст у 1 дюймі ; картогр. сітка. – СПб. : Геогр. департамент АН, 1775. – 1 арк. ; 53,0 х 70,0 см : грав. – Латин.

Переклад назви: Генеральна карта Київської губернії, поділеної на 10 полків.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: на території губернії виділені полки, названі за адміністративними центрами: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Київський, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький, Полтавський. Крім міст – полкових центрів в рамках губернії зазначені міста: Мглин, Почеп, Новгород, Глухів, Кролевець, Батурин, Івангород, Ромни, Глинськ, Пирятин, Лубни, Городище та ін. На карті в складі прикордонних з Київською губернією територіях зображені міста: Кременчук, Вишгород, Чорнобиль, Гомель, Слуцьк, Кам’янець-Подільський, Хотин, Білгород, Путивль, Рильськ, Курськ, Брянськ та інші.

У той час Київська губернія була прикордонною, на захід від неї відразу ж починалася Річ Посполита.

Картуші: заголовок внизу зліва в художньому картуші.

21. Mappa Gubernii Orelensis. Auctore J.Schmidt / [уклад. Я.Ф.Шмідт]. – [1:840 000, приблизно 20 верст у 1 дюймі, близько 8,4 км в 1 см]. Лин. м-б в верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН, 1780]. – 1 арк. ; 46,5 х 58,0 см /51,0 х 64,5 см / (58,0 х 67,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта Орловського намісництва.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі намісництв, повітів, населені пункти (7 гр.), заводи, дороги; ліси деревцями.

Картуші: заголовок праворуч унизу на тлі сувію в художньому картуші. У картуші фрагмент колон на кам’яному п’єдесталі, прапори, лицарський шолом, щит з гербом Російської імперії.

22. Mappa Gubernii Kasanensis ex novissimis informationibus constructa Theodoro Tschernio. Anno 1779 / [уклад. Ф.І.Чорной] ; виріз. I.Кувакін. – [1:2 300 000, приблизно 55 верст у 1 дюймі, близько 23 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1779. – 1 арк. ; 46,5 х 58,0 см / 49,5 х 61,0 см / (58,0 х 68,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Генеральна карта Казанської губернії...

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній та повітів, населені пункти (5 гр.), монастирі, фортеці, заводи, дороги; ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі.

Картуші: заголовок зліва вгорі в художньому картуші з рослинним орнаментом. У картуші ріг достатку з фруктами та овочами, снопи, сільськогосподарські інструменти і ті, що застосовуються в гірничій справі (граблі, серп, ціп, кирка, лопата, тачка); на дальньому плані краєвида, сцена гірничих робіт.

23. Mappa Gubernii Astrachanensis. Comp. J.Trescott 1774 / [уклад. І.Ф.Трускотт] ; виріз. К.Фролов. – [1:2 500 000, приблизно 55 верст у 1 дюймі, близько 25 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [СПб. : Геогр. департамент АН], 1774. – 1 арк. ; 44,0 х 55,0 см / 48,0 х 61,0 см / (58,0 х 67,0 см) : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта Астраханської губернії.

Джерело вих. дан.: Гнучева В.Ф., 1946.

Показ.: межі губерній, населені пункти (6 гр.), фортеці, криниці та копанки, місце видобутку солі в долині Уралу, Велика і Мала Кабарда написами, степ кочових киргиз-кайсаків Малої орди; для деяких озер і річок якість води (солона, гірка), солончаки, ліси деревцями, рельєф малюнками у перспективі, поодинокі назви гір.

Картуші: заголовок справа внизу в художньому картуші.

24. Carte des environs de la Mer Noire où se trouvent l’Ukrayne, la Petite Tartarie, la Circassie, la Géorgie et les confins de la Russie européenne et de la Turquie, dédiée et présentée à Monseigneur le duc de Choiseul, ... par Robert de Vaugondy / [уклад. Роберт де Вигонді]. – [Венеція : вид. Француа Сатині, 1776]. – 1 арк. ; 49,9 х 65,0 см : грав. – Латин.

Переклад назви: Карта околиць Чорного моря, де знаходяться Україна, Мала Татарія і прикордонні території Європейської Росії і Туреччини.

Джерело вих. дан.: Carte des Environs de la Mer-Noire...[Electronic resource] // Antique Maps of Ukrania. – URL: http://www.philographikon.com /mapsukrania.html. – Назва з екрану.

Показ.: басейн Чорного і Азовського морів, територія України, Поділля, Молдови, Криму, північно-західного Кавказу (Черкесія, Абхазія, Мінгрелія, Імеретія). Показано землі запорізьких і донських козаків, ногайських і кубанських татар, міста і населені пункти, серед яких: Київ, Переяславль, Полтава, Миргород; Білгород, Чугуїв, Ізюм, Бахмут; Бахчисарай, Мангуп, Балаклава, Херсон, Ялта, Судак, Старий Крим, Каффа, Керч, Казантип. На північно-західному узбережжі Чорного моря зображені Анапа, Адлер, Піцунда, Сочі.

Картуші: заголовок зверху у художньому картуші з рослинним орнаментом.

25. Финский залив от Кронштата до Санктпетербурга с лежащими по берега[м] забавными домами / [М.Сойтер]. – [1:70 000, приблизно 1,7 верст у 1 дюймі, близько 0,7 км в 1 см]. Лінійн. м-б у верстах. – [Аугсбург : Вид-во М.Сойтера, після 1740-1750-х]. – 1 арк. ; 49,0 х 56,7 см / 50,0 х 57,8 см / (52,6 х 62,6 см) : грав. – Покажч.: «Тлумачення літер, чисел». – Покажч. «Знатні місця ...». – Назв. парал. латин.

Джерело вихід. дан.: Финский залив от Кронштата до Санктпетербурга с лежащими по берега[м] забавными домами [Электронный ресурс] // Электронные каталоги РНБ. – Режим доступа: http://www.nlr.ru/poisk/. – Назва з екрану.

Показ.: квартальна забудова Санкт-Петербурга і Кронштадта, населені пункти (б/гр.), палацові комплекси на узбережжі Фінської затоки, монастирі, заводи, дороги, фортеці, оброблювані землі; ліси деревцями, лугова рослинність.

Мал.: під заголовок вид морського каналу з узбережжям, будівлями Кронштадта, зображенням китів, парусних суден, човнів з веслярами.

К


Подільський книжник Альманах. Випуск 4

  1. Зміст
  2. Про книги і про себе
  3. Polonika
  4. Бібліотеки і бібліофіли
  5. Примітки, література та хронологія

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше