ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Родина Косачів і Поділля

Версія для друку

№ 14

2-а пол. 20-х рр. Київ. - Автобіографія О.Пчілки.

Короткі відомості про життя і працю Олени Пчілки.

Олена Косачова (літературний псевдонім - Олена Пчілка) вродилась у 1850 році (у метриці рік народження - 1849, а ім'я - Ольга. - М.Г.), на Полтавщині, в повітовому місті Гадячому (колишній гетьманській резиденції) в дворянській, поміщицькій сім'ї Петра Драгоманова, що був нащадком давнішої козацької старшини при гетьманському уряді. Сім'я Петра Драгоманова, опріч земельних маєтків середньої руки в Гадяцькім повіті, мала ще й своє дворище в місті Гадячому, в чудовій околиці над річкою Пслом. В тій оселі й виростали діти Драгоманових, а між ними й Олена Пчілка, без гувернанток, в оточенню тільки своєї двірської челяді, старшої й молодчої, що в ті давні часи ще добре зберігала українські етнографічні ознаки - звичаї, пісні, казки - українську мову. Отже, й Олена Пчілка виростала під тими щиро українськими впливами.

Коли настав для дітей час учитися грамоти й взагалі братися до книжної науки, то тую освіту, як вимагав тодішній час, давано мовою московською; хоч для себе, мабуть, під впливом свого свояка гадячанина Амвросія Метлинського, відомого збирача й видавця українських пісень, Петро Драгоманів займався словесною етнографією українською (записував полтавські пісні й т. ін.). В інтелігентній сім'ї Петра Драгоманова, що одержав вищу освіту в Петербурзі, була, звичайно, досить розпросторена література російська: отже, Олена Пчілка, як тільки стала читати книжки, була обізнана з творами Гоголя, Лермонтова, Пушкіна, і ті твори справляли на неї велике мистецьке вражіння; особливо кохалась вона в таких творах Гоголевих, як оповідання «Тарас Бульба» та «Вечера на хуторі», що мають в собі так багато українського.

По смерті батьковій у 1860 році десятилітню Олену Пчілку одвезено в Київ; там брат її, студент Київського університету (пізніше - відомий учений і публіцист український) (мається на увазі Михайло Драгоманов - М.Г.), помістив свою сестричку в школу, що звалась «Образцовий пансіон для благородних дівиць». Школа та була напівзакритою (гімназій дівочих в самім початку 60-х років ще не було), хоть жилося в ній значно вільніше, ніж в дівочих «інститутах», а вчителів брано з гімназій хлоп'ячих; учено переважно історії, географії, словесності, звертано велику увагу й на мови та літератури чужоземні.

По скінченню своєї школи (в 1866 році) пробула Олена Пчілка ще який час у Києві, доповнюючи свою освіту читанням та слухаючи «публічних лекцій», що були тоді в великому вподобанню у молоді, в хлопців і дівчат. В домівці ж брата свого, тоді вже жонатого, Олена Пчілка пізналася з цілим гроном молодих українців; між ними були І.Рудченко, П.Житецький, М.Старицький, М.Лисенко й інші; під надиром того оточення О.Пчілка й стала свідомою українкою.

Одружившися в 1868 році з чернігівцем Петром Косачем, теж приятелем Михайла Драгоманова, Олена Пчілка переїздить на Волинь, де її муж займав посаду голови «З'їзду мирових посередників». Волинь зчарувала її, яко край теж український, так мало чим одмінний, по своїх народних властивостях, від України лівобережної. Отже, Олена Пчілка ретельно зайнялась волинською етнографією, записуванням пісень, і всяких інших знадобів, словесних і інших. Внаслідок таких своїх етнографічних пошукуваннів Олена Пчілка видала перший на Україні «Збірник українських народних узорів» (зразків вишивання, мережаних тканок і писанок). До того видання, в 30 великих таблицях, Олена Пчілка додала теж велику наукову передмову з поясненням наукової вартости свого систематично зложеного збірника зразків народного мистецтва українського. Матеріал збірника був потім виданий ще тричі, маючи велике розпросторення на Україні.

(Цей альбом необхідно перевидати. - М.Г.).

Пізніш Олена Пчілка видала другу наукову працю етнографічну, зложену теж на основі її знаходів на Волині. Се були «Українські колядки» - збірник з оригінально розподіленим матеріалом і науковим вислідом з поводу трьох категорій подаваних обрядових пісень.

Чисто лексичний матеріал зібраний на Волині, Олена Пчілка віддавала до словників, що складано в різні часи на Україні. А всякі інші словесно-етнографічні знаходи Олени Пчілки на Волині (пісні з мелодіями, перекази народні й інші подібні речі та замітки) міщено в різних виданнях - збірниках М.Лисенка, Антоновича, М.Драгоманова, Комарова й інших та в часописі «Київська старина» («Вертеп», «Національні типи в українській народній словесності»).

Із своїх власних творів словесних Олена Пчілка найперше видала (в Києві) збірничок «Українським дітям», з віршованими своїми перекладами віршів славутніх польських і російських авторів; найбільшим твором у тому збірничкові перекладів була поема Лермонтова «Мцирі».

Майже одночасно надрукувала Олена Пчілка свої «Переклади з Гоголя» («два розмаїті зразки») - «Весняної ночі» й «Записки причинного»; до тих своїх перекладів додала Олена Пчілка й чималу передмову - історично-літературну розправу про певні права української мови, про її здатність до перекладання нею уславлених творів світової літератури; дано чимало уваги про літературну мову й стиль.

За якимсь часом починає Олена Пчілка містити в галицьких укр. часописах та літературних збірниках свої власні твори -оповідання з життя людового й інтелігентного. Назви тих оповіданнів, надрукованих у Галичині, а пізніше на Україні, були такі: «Забавний вечір», «Чад», «Маскарад», «Пігмаліон», «Соловйовий спів», «За правдою», «Товаришки», «Ратуйте!», «Народжений у хліві», «Увінчаний співець», «Три ялинки», «Збентежена вечеря», «Півтора оселедця», «Золота писанка», «Статуетка», «Артишоки», «Сосонка», «Кухлик» (останні три оповідання для дітей), «Пожди, баба, нових правів», «Щасливий день поетовий», «Поезія в стилю модерн», «Гостина», «Біла кицька», «Святочне оповідання». В галицькій «Зорі» надруковано 1-шу частину роману Олени Пчілки «Світло добра й любови» (друга частина твору в рукопису зберігається в архіві письменниці - ф. 28. - М.Г.).

З віршів Олени Пчілки надруковано в Галичині й на Україні (в часописах і збірниках) багато; важніші з тих творів - «Думки-мережанки» (ціла збірка), поема «Козачка Олена» (в київському альманахові «Рада») і чимало віршів поодиноких, дрібніших.

Для виховання своїх дітей (між ними була й Леся Українка, пізніше - славутня українська письменниця) Олена Пчілка скількома наворотами переїздила з Волині жити в Києві; проживаючи у сьому великому центрі, брала жваву участь в українському літературному та, по можливості, громадському життю: пособляла редакції «Київська старина», писала в часопись «Труд», працювала в укр. «словарному гуртку», подавала в київському «Літературному обществі», а пізніше - в «Українському клубі», з нагоди ювілейних та інших урочистостів яко член Уряду тих товариств, прилюдні літературні відчити: ті відчити Олени Пчілки, що становили собою часом цілі історико-літературні висліди, були такі: про Гребінку, Гоголя, М. Старицького, М. Лисенка, Міцкевича, Словацького, Ожешкову, Надсона, Кольцова й ін.

Подаючи в «Українському клубі» відчит про Ожешкову, Олена Пчілка прочитала й свій український переклад чудового оповідання польської славутньої письменниці, уміщеному в останньому збірнику Ожешкової, що звався «Gloria victis!». На одній з прилюдних вечірок в «Українському клубі» Олена Пчілка подала теж свій вислід «Новоромантична європейська поезія», додавши зразки її в своїх українських перекладах. З усіх тих відчитів надруковано тільки - про Гребінку, М.Старицького та про М.Лисенка.

З нагоди 25-літнього ювілею самої Олени Пчілки київське «Літературне общество» дарувало їй золотий ніби орден - покрасу: лавровий та дубовий віночок, а в середині цифра XXV та ім'я «Олена Пчілка».

Коли вийшов дозвіл видавати українські часописі (при кінці 1905 р.), Олена Пчілка була соредакторкою тижневика «Рідний край» ( у Полтаві), а коли «Рідний край» було в Полтаві заборонено, Олена Пчілка видавала ту часопись уже на свій кошт і страх - у Києві ( з кінця 1907 р., п'ять літ).

В «Ріднім краю» Олена Пчілка містила багато своїх публіцистичних та літературних розправ, а разом з тим і творів красного письменства.

Разом з «Рідним краєм» Олена Пчілка видавала (з 1908 р.) першу на Україні дитячу часопись нашу «Молода Україна», що виходила 5 літ. В тій часописі містила Олена Пчілка багато й свого власного писання, чисто літературного (прозою й віршами), опріч того розповіді по «світознанню». З перекладів своїх надрукувала Олена Пчілка в «Молодій Україні» капітальну річ - «Гуліверові мандрування»(Свіфта). З «Молодої України» брано й береться тепер багато знадобу до українських хрестоматій.

В обох часописах ( в «Ріднім краї» і «Молодій Україні») Олена Пчілка писала під скількома псевдонімами - Олена Пчілка, Кочубеївна, Колодяжинська, Бабуся.

З творів драматичних Олена Пчілка написала жарт «Сужена - не огужена», комедію «Світова річ» і драматичний етюд «Втрачений рай».

Видаючи «Рідний край», Олена Пчілка випустила осібними виданнями (дещо ще й раньше): твори Лесі Українки («На крилах пісень» та переклади з Гейне), Славінського, оповідання Л.Яновської («Горе»), збірник віршів молодого подільського поета Тарноградського («Барвінковий цвіт») і інші.

Останнім часом, уважаючи на велике убожество нашої драматичної літератури для дітей, Олена Пчілка написала 12 п'єс для українського дитячого театру. Деякі з тих п'єс надруковано, і вони йдуть на сцені з великим успіхом.

Таким чином, у своїй довголітній праці на полі української культури Олена Пчілка виступала то яко етнограф-збирач, то яко вчений-досліджувач, то яко драматург та автор інших творів красного письменства (прозорих та віршованих), то яко редакторка та видавниця українських часописів та окремих виданнів, то яко педагог, автор, може, найтрудніших до написання творів - для дітей.

По своїй ідеології Олена Пчілка перше всього - українська націоналістка, гаряча патріотка свого краю, України. По літературному напрямку належить до школи «народників» 60-х років, хоч у своїх оповіданнях не завжди бере зміст з життя людового, а здебільшого - змішаний, із життя народного та змисленницького (інтелігентського). Нема в тих оповіданнях і «боротьби громадських станів» або взагалі «матеріалістичної» основи; здебільшого виступає в них життя людської душі. Спосіб малювання всякого життя в оповіданнях Олени Пчілки - реалістичний, часто з відтінком гумору. Щодо мови в усіх творах Олени Пчілки, то, бувши родом з Полтавщини, мала вона собі найбільше властивим - діалект лівобережний, але, живши довго на Волині, добре пізнала й говірку правобережну і прагнула в своєму писанню робити зграйне поєднання обох діалектів.

Таке місце Олени Пчілки в українській літературі.

Культура і життя. - 1990. - № 10. - 12 березня.



Родина Косачів і Поділля

  1. Від авторів
  2. Частина I. Подільські сторінки життя і творчості Лесі Українки
  3. Частина II. Ім'я Косачів на літературній карті Вінниччини
  4. Джерела та література
  5. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 1
  6. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 2
  7. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 3
  8. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 4
  9. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 5
  10. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 6
  11. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 7
  12. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 8
  13. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 9
  14. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 10
  15. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 11
  16. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 12
  17. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 13
  18. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 14
  19. Поділля у долі видатної родини
  20. Вшанування пам'яті на Вінниччині
  21. Довідкові видання
  22. Бібліографічні матеріали
  23. Афоризми Лесі Українки
  24. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше