ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Родина Косачів і Поділля

Версія для друку

№ 11

1925 р. березня 29. Київ. - Лист О.Пчілки до О.В. Іванова.

Вельмишановний Олекс. Вас.! І перший Ваш лист, і цей, що прислалисте через дружину, я, звичайно, одержала. Отак якось не писалося... А оце вже тепер хочу конечне написати, маючи найпевнішу надію, що лист дійде. Дружина Ваша перекаже вам як живемо (тісненько, не дуже вигідно.), а про життя духовне не розпишешся. Та й нащо маю розповідати Вам, як тяжко, як бридко переживати всю ту бридоту, що переживаєш, бачиш тепер навкруги! Ви все це добре знаєте й перебуваєте сами. Може бути тільки те, що як тут більший «центр», то більше всякого паскудства. Боже, скільки всякого хамства, «подхалімства!»... Тим

більше сяють моменти, що зрідка випадають таки й тепер, серед безпросвітньої, сірої мли загальної; такою ясною хвилиною були у нас Шевченкові дні: урочисті два зібрання в Академії і великий, теж урочистий артистичний вечір (від Академії). Якось відпочилось душею. Співалось багато Лисенкових творів на слова Шевченка. Ні, ніхто з новітніх композиторів не тільки не переважив, а навіть не дорівнявся Лисенкові! А ще тепер пішла така течія, щоб музичний твір не мав у собі ніякої національної властивости. Це, звичайно, скороминуча дурниця, але вона дражнить на цей час.

Питаєте про мої літературні та видавничі справи, ідуть «через пень-колоду». Більше «лежать», ніж «ідуть». На видання узорів щось не зберуся з грошима; мабуть, почну друкувати хіба після Великодня. Друкуватиму, бачите, своїм коштом («Книгоспілка» мене одурила - сказала на останку, що не має зайвих грошей, бо, нібито, сеї зими (ще з осени) книжки йдуть дуже мляво, а по новій установі треба платити друкарні вперед чималу частину умовлених коштів. Отаке-то!)

Друкуватиму альбом все-таки сама, у лаврській друкарні. Дивна доля сієї друкарні! Як одібрано її в Лаври, то віддано Академії. Академія не мала чим содержувати друкарню і віддала її в аренду «Червоному шляху». «Червоний шлях» теж не вдержав друкарні, і тепер держать її троє людей - Сагал, Ціборкес і Зільберман. Але як хто хоче, то на виданню, випусканому з цієї друкарні, визначається напис, що друковано в «типографії Академії»... Якось воно показніш виходить!

Пишу дуже мало і - ніде не міщу, бо те, що я можу писати нікому не потрібне, «не современно». Однак взяла замовлення на таку письменну роботу, що буде з певністю надрукована. Редактор «України» замовив мені написати для сієї часописі мої спомини про Мих. Драгоманова (на 4 друкованих аркуші). Часопись іде добре; таки знаходяться люде, що не жалують грошей на неї.1 Той журнал держить пристойний, статечний (без "подхалімства"), і разом з тим зміст має - цікавий. Справи моїх родичів - нічого собі. Мих. Вас.2 одержує на своїй посаді 80 р. Його дружина читає лекції укр. мови в скількох

установищах (групі лікарів, групі вчителів і в школі), теж має місячно коло 100 р. Юрій3 одержав місце по своїй агрономічній спеціальності , на 150 р., Дорі обіцяють дати незабаром місце ніби професорське - читати лекції по хімії - в якійсь установі, прилученій до Акад. Наук, чи до академічного комітету. Може бути, що те велике свинство, котре зробили Юрію в Могилеві (так нагло й бесцеремонно), піде йому на користь, так само як і дружині. Ваша Муза добре робить, що дає Вам так багато натхнення. Пишіть, колись таки побачить світ!

Нехай не осудить нас Ваша дружина за той малий «комфорт», що ми могли їй дати. Живемо дуже тісно і взагалі не розкішно. А все ж краще перебути кілька день у Києві абияк, ніж стояти десь у гостинниці, бо там тепер платою просто обдирають, або й прямо злодії обкрадають.

Бувайте здорові, та Богові милі! Коріння наше з Поділля вирвано, а через те не сподіваюсь бути там. Пишіть, якщо потреба буде й охота.

 

Щиро прихильна О.Косач.

1 Хоч мало - хто з наших людей має їх (прим. Олени Пчілки).

2 Мих. Вас. Йдеться про зятя - Михайла Кривинюка, чоловіка дочки Ольги.

3 Юрій Борисів - чоловік наймолодшої дочки Олени Пчілки - Ізидори (Дори).

 

Жива вода. - 1995. - Травень. - № 5. - С. 3.



Родина Косачів і Поділля

  1. Від авторів
  2. Частина I. Подільські сторінки життя і творчості Лесі Українки
  3. Частина II. Ім'я Косачів на літературній карті Вінниччини
  4. Джерела та література
  5. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 1
  6. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 2
  7. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 3
  8. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 4
  9. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 5
  10. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 6
  11. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 7
  12. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 8
  13. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 9
  14. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 10
  15. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 11
  16. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 12
  17. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 13
  18. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ № 14
  19. Поділля у долі видатної родини
  20. Вшанування пам'яті на Вінниччині
  21. Довідкові видання
  22. Бібліографічні матеріали
  23. Афоризми Лесі Українки
  24. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше