ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва

Вінницький державний педагогічний університет ім.Михайла Коцюбинського

 

 

 

Кабінет виучування Поділля – яскрава сторінка  краєзнавчого руху на Вінниччині

(1924-1930)

Бібліографічний покажчик

 

Вінниця, 2011


УДК 014.5.94(477.43/44)

ББК 91.9:63 +63.3 (4УКР–4ВІН)

К12

Відповідальна за випуск Н.І.Морозова, директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

 

Кабінет виучування Поділля – яскрава сторінка краєзнавчого руху на Вінниччині (1924-1930): бібліогр. покажч. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського; уклад.: Г.М.Авраменко, Т.Р.Соломонова; ред. М.Г.Спиця; відп. за вип. Н.І.Морозова. – Вінниця, 2011. – 112 с.

Матеріали, включені у видання, висвітлюють одну із важливих і яскравих сторінок зародження і розвитку бібліотечного краєзнавства у Східному Поділлі в 20-ті – поч. 30-х рр. ХХ ст. та роль у цьому процесі Кабінету виучування Поділля, створеного при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України, що діяла при Всеукраїнській Академії Наук.

Поєднання текстової частини, в якій представлено наукові розвідки вчених-краєзнавців Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського про діяльність Кабінету, і бібліографічної, підготовленої фахівцями Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, вперше подають розгорнуту палітру про початки наукового поділлєзнавства.

Посібник адресований всім, хто цікавиться вагомими напрацюваннями попередніх поколінь у дослідженні рідного краю і прагне зробити свій внесок в активізацію сучасного краєзнавчого руху на Вінниччині.

© Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, 2011

© Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

Засновник і організатор Кабінету

Валентин Дмитрович Отамановський

(1893-1964)


«Внеском нашим до української науки нехай буде дослідження та опис цілого Поділля».

(девіз Кабінету виучування Поділля)

Укрнаука рекомендує використати досвід Кабінету виучування Поділля при Вінницькій філії ВБУ ВУАН (існує вже декілька років і видає низку монографічних описів Вінницької округи) … щодо організації аналогічних Кабінетів.

(З листування Українського комітету краєзнавства 1927 р.)


Від укладачів

Аналіз позитивних і негативних складових спадщини радянської влади щодо громадського життя країни спонукав нас до вивчення краєзнавчого руху, масштаби активізації якого у 20-х роках ХХ століття й досі дивують сучасних науковців. На теренах Східного Поділля його уособленням став Кабінет виучування Поділля, який було створено 15 березня 1924 року при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України, що функціонувала при Всеукраїнській Академії Наук (далі – ВУАН).

Дане бібліографічне видання – перша спроба представити громадськості інформацію про його зародження, розвиток та феномен діяльності.

До покажчика включені окремі книги, публікації з газет, журналів та збірників, які були виявлені в результаті вивчення фондів, каталогів та картотек Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, бібліографічних джерел, а також видавнича продукція Кабінету. На жаль, не вдалося переглянути de visu всі матеріали, включені у посібник. Інші публікації в покажчику представлено згідно з їх поданням в опрацьованих бібліографічних джерелах. На вичерпну повноту видання не претендує.

Покажчик складається з текстової і бібліографічної частин. Текстова частина містить статті вінницьких науковців С.Д.Гальчака, Т.Р.Соломонової, В.В.Кокуса, які висвітлюють зародження та розвиток бібліотечного краєзнавства Східного Поділля, зокрема історію створення та основні напрямки діяльності Кабінету. В її основу покладені документи Державного архіву Вінницької області, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, а також матеріали даного посібника. Всі джерела пронумеровані окремо в Примітках, поданих до статей.

Матеріали бібліографічної частини покажчика систематизовано за розділами:

– Біля джерел наукового краєзнавства в Україні (20-ті – поч. 30-х рр. ХХ ст.);

– Організація і діяльність Кабінету виучування Поділля.

Вони містять підрозділи, література в яких розташована в комплексній послідовності: алфавітній, хронологічно-алфавітній.

Більш детально структурований другий розділ покажчика, який безпосередньо висвітлює різнобічну діяльність Кабінету. Упорядники вважали за доцільне представити у покажчику бібліографічні матеріали про наукових консультантів Кабінету, авторів його видань. Для всебічної характеристики наукового потенціалу окремих з них в покажчик включено їх наукові праці, які безпосередньо не стосуються діяльності Кабінету. Щоб показати їх участь у видавничій діяльності Кабінету, використано систему перехресних відсилок. Окремими додатками подано інформацію про склад його співробітників, наукових консультантів 1924-1926 рр. та їх спеціалізацію.

У хронологічно-алфавітній послідовності у цьому розділі подано видавничу продукцію Кабінету виучування Поділля, що, крім книжкових видань, містить й аркушеві. У бібліографічних описах цих джерел збережено тогочасну орфографію.

Для пошуку матеріалів про одного автора чи осіб, про яких йдеться в представлених у виданні публікаціях, бібліографічний посібник доповнює «Іменний покажчик», де вказано номери відповідних бібліографічних записів. Номерами, взятими в круглі дужки, позначені матеріали, присвячені тим чи іншим особам.

Сподіваємося, що даний бібліографічний покажчик розкриє перед читачами – науковцями, студентською та учнівською молоддю, краєзнавцями – все розмаїття діяльності Кабінету виучування Поділля, дасть можливість оцінити масштаб здійсненого його працівниками, спонукатиме зацікавлених осіб до продовження всебічного вивчення краю.

Відбір документів до посібника закінчено у січні 2011 р.

Користувачів посібника просимо надсилати його укладачам свої пропозиції, зауваження на адресу:

21050, Вінниця, вул. Соборна, 73,

Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

Відділ літератури та інформації з питань краєзнавства.

E-mail: admin@library.vn.ua

http://old.library.vn.ua


Зародження бібліотечного краєзнавства у Східному Поділлі

Бібліотечне краєзнавство на теренах Східного Поділля зародилося на рубежі ХХ ст. з появою, власне, самих публічних бібліотек. Ще 7 квітня 1899 р. гостинно відкрила двері відвідувачам міська публічна книгозбірня у м.Бар, котра утримувалася за рахунок коштів міста. У 1900 р. започатковано діяльність Гайсинської публічної бібліотеки ім. Пушкіна. Публічні бібліотечні заклади функціонували також у Літині та Ольгополі, відіграючи важливу роль у культурно-освітньому житті регіону [1].

1907 р. було відкрито міську Гоголівську бібліотеку у Вінниці. На початку її діяльності книжковий фонд складав 6,5 тис. книжок. Бібліотека передплачувала також 45 періодичних видань і нараховувала близько 2 тис. читачів [2], які із наявного книжково-газетного фонду могли дещо довідатися і про історію Подільського краю, традиції та побут його мешканців.

Особливо сприяли зародженню та розвитку бібліотечного краєзнавства осередки заснованої ще у 1868 р. (у Львові) культурно-освітньої громадської організації «Просвіта», які в умовах царської реакції по можливості відкривали у населених пунктах читальні і бібліотеки, видавали українською мовою популярну літературу, шкільні підручники тощо.

Подільське товариство «Просвіта» виникло 19 квітня 1906 р. у м.Кам’янці-Подільському. Воно мало свою мережу і в Східному Поділлі. Серед перших з 1906 р. почала діяти філія у містечку Печера Брацлавського повіту, діяльність якої пов’язана з ім’ям місцевого священика Івана Софроновича Кульматицького. При осередку працювали бібліотека і драматично-хоровий гурток, вистави якого ставилися за участю оркестру графа Потоцького.

У наступні роки в умовах посилення царської реакції просвітянські осередки практично призупинили свою діяльність, однак відродилися в час Української національної революції 1917-1920 рр.

В умовах революційного оновлення суспільного життя «просвітяни» знайшли підтримку українських державних органів і вже у червні 1917 р. провели перший з’їзд, виробили тактику дій в умовах українського культурного будівництва. Відповідно до рішень з’їзду поновилося формування просвітницьких організацій. До кінця літа 1917 р. в Україні діяло їх більше 2000 [3].

У тому ж році створюється і починає діяти очолювана Іваном Юхимовичем Озерянським вінницька «Просвіта», серед основних напрямків діяльності якої були краєзнавчі дослідження. Осередок теж мав свою бібліотеку, яка стала чи не найголовнішою ланкою у сфері розвитку краєзнавчої справи у регіоні.

У 1918 р. працівники Вінницької психіатричної лікарні заснували ще один міський осередок «Просвіти». Існували осередки також у Сербах, Кукавці, Сніткові Могилів-Подільського, Нижній Кропивні Гайсинського, Журавному Вінницького повітів.

Осередки «Просвіти» засновували й фінансували школи, формували бібліотечні фонди, відроджували українські свята та обряди, популяризували минуле краю, його фольклор, етнографічні знання, всіма засобами пробуджували в широких масах інтерес до краєзнавства, виховуючи їх на героїчних сторінках минулого [4], ставши своєрідними центрами українознавства.

Зрозуміло, їхня діяльність не могла подобатися більшовицькій владі, яка утвердилася у регіоні після поразки Української революції, оскільки багато просвітян підтримували політику УНР, а самі «Просвіти» як культурно-просвітницькі центри відтворювали національні почуття, створювали ідеал лицаря-козака, яскравими фарбами малювали минуле славної України, захоплювали українську громадськість «блакиттю» українського неба, «жовтизною» її степів. На всеукраїнській нараді завідувачів відділів губкомів у лютому 1922 р. зазначалося: «Репрезентуючи українську інтелігенцію, «Просвіти» являють собою величезну загрозу радянській владі і всьому пролетаріату на селі».

Почалися численні арешти багатьох просвітян та закриття просвітницьких товариств. У листопаді 1922 р. Народний Комісаріат освіти України прийняв рішення про перетворення всіх осередків «Просвіти» в хати-читальні. Просвітяни повинні були організовувати клуби, театри, пункти з ліквідації неписьменності, проведення пропагандистсько-лекторської роботи для поширення «соціалістичного знання, боротьби з куркульсько-буржуазними впливами та побутом». На початку 1923 р. на Поділлі діяло 206 організацій «Просвіти», станом на 1 квітня – 185, на 1 липня – жодної [5]. Офіційне пояснення повсюдного закриття осередків «Просвіти: «у зв’язку з організацією нових, породжених радянською системою, культурно-освітніх установ та організацій» [6].

У кращому становищі опинилися, власне, бібліотечні заклади. І Українська Центральна Рада, і гетьманат Української держави, і Директорія УНР приділяли їм велику увагу. У цей період краєзнавча праця бібліотек зводилася до врятування книжкових фондів приватних бібліотек поміщиків, що втекли зі своїх маєтків, евакуйованих, або й ліквідованих установ та організацій, що залишили цінні книжкові фонди, упорядкування й популяризації краєзнавчої літератури [7]. Не могла, звісно, обійтися без мережі бібліотек і радянська влада. Відчуваючи слабкість та невпевненість у перші роки свого існування, вона змушена була загравати з різними політичними силами й рухами, грати на почуттях та настроях населення. Так, більшовики змушені були обережно підходити до вирішення національного питання і відмовитися від відверто проімперської, русифікаторської політики, що позитивно впливало на розвиток краєзнавства. Та й серед населення Східного Поділля ставало все більше бажаючих пізнати історичне минуле рідного краю. Найповніше вони могли реалізувати це прагнення саме у бібліотечних установах, насамперед у створеній у вересні 1920 р., за ініціативою Української Академії наук, Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України, яка задумувалася як «велика книгозбірня місцевого значення по всіх паростках людського знання, де було б згуртовано все книжкове багатство, яке є на Поділлі» [8]. Завдяки зусиллям ентузіастів невдовзі вона перетворилася у потужний центр краєзнавства.

При цьому не обійшлося й без підтримки місцевої влади. Так, за наказом Подільського губернського військово-революційного комітету Вінницький обласний архів передав бібліотеці книжки, газети, відозви, оголошення та іншу друковану продукцію, рукописи, справи, документи, портрети, малюнки, старожитності, а також весь другий поверх помешкання «Мури» (12 кімнат) з меблями [9].

Крім згаданих матеріалів, її фонд склали рештки родових бібліотек польської шляхти, зокрема Грохольських, Руссановських, а також 5 тис. книг, передані Вінницьким товариством «Просвіта», що згодом стали основою відділу Україніки, 4 тис. – отримані від сільськогосподарської бібліотеки губземвідділу (колишньої бібліотеки Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості), 20 тис. – від губнаросвіти (в основному з колишніх приватних бібліотек), 185 книг, більшість яких складали окремі томи «Свода законов Российской империи», передані Гоголівською міською бібліотекою [10].

Крім книг, Філія намагалася збирати інші види письмових джерел. Так, у громадянина Замотина-Ширяя було придбано сімнадцять грамот XVII-XVIII ст. за підписами І.Мазепи, Д.Апостола, І.Скоропадського, М.Миклашевського, Петра І. Виконувала вона також доручення Всенародної бібліотеки України. Зокрема, у Вінниці було придбано і передано до Києва архів українського громадського і державного діяча, письменника Д.Марковича, перевезено з Немирова до Вінниці, а згодом – частково до Києва, бібліотеку розстріляної більшовиками княгині М.Щербатової [11].

На початку 1921 р., задля збереження у цілісності бібліотечного фонду, Вінницька філія отримала охоронні листи від ВУАН за підписом її секретаря академіка А.Ю.Кримського і від наркомату освіти за підписом наркома Г.Ф.Гринька. Згідно з ними Філія як бібліотека академічного типу мала право збирати та використовувати літературу будь-якого змісту. Цей захист став у нагоді, коли губернське ДПУ спробувало цензурувати бібліотечний фонд, зокрема намагалося вилучити такі, на його погляд, антирадянські книжки: «Курс історії України» Д.Дорошенка, «Коротка історія України» І.Крип’якевича, «Курс географії України» А.Хоменка [12].

Тимчасово виконуючим обов’язки директора книгозбірні було призначено В.Є.Лоє [13], згодом, з 15 лютого 1921 р., – В.В.Пфейфера [14]. З березня 1922 р. [15] Вінницьку філію очолив видатний історик-краєзнавець Поділля Валентин Дмитрович Отамановський (1893-1964), спершу як виконуючий обов’язки директора, а з 1924 р. – як повноправний керівник. Завдяки його ентузіазму та організаторським здібностям Філія визначилась як науково-краєзнавчий заклад [16].

24 червня 1924 р. було затверджено її новий Статут. Згідно з ним вона мала: а) «зібрати найновішу літературу по всіх науках і галузях знання всіх народів і всіх віків, всіма мовами – друковану і писану; літературу українською мовою та з галузі українознавства; всю літературу, видану на території Подільського регіону, а також літературу, присвячену вивченню Поділля, де б і якою мовою не було її видано; б) утворити найзручніші для населення форми користування книжковими багатствами Філії; в) збирати, реєструвати і опрацьовувати весь бібліографічний матеріал свого району» [17].

На кінець 1923 р. у своїй структурі Філія мала відділи: «Україніка» з підвідділами «Революція в Україні», «Шевченківський», «Подоліка», загальний, газетно-графіч-ний з підвідділом «Музикалія», рукописів та стародруків з підвідділом раритетів (мав близько 100 унікальних рукописів і стародруків), відділ марксизму. Підвідділ «Подоліка» отримав від Ю.Й.Сіцинського 200 книг та журналів, серед них «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета», «Подольские епархиальные ведомости». Поступово «Подоліка» зібрала більше 1000 одиниць краєзнавчої літератури. На її базі 15 березня 1924 р. за ініціативою В.Д.Отамановського було відкрито Кабінет виучування (вивчення) Поділля, що діяв на громадських засадах. Очолив його професор А.І.Ярошевич. Першими консультантами Кабінету стали професор М.І.Безбородько, М.І.Білінський, В.Д.Отамановський, В.І.Рахинський. На 1 січня 1924 р. книжковий фонд Філії досяг 100 тис. томів.

Краєзнавці, що гуртувалися навколо Кабінету, вивчали історію, географію, флору і фауну краю, етнографію і фольклор, оголошували на засіданнях доповіді, виступали з лекціями науково-популярного характеру в різних аудиторіях Вінниці. З інтересом сприймалися слухачами екскурси в минуле – «Назва м.Вінниці, її походження та транскрипція» М.Білінського, «Будинок «Мури» та його історія» І.Шиповича, «Доля лісів Поділля» А.Ярошевича. Велика увага надавалася популяризації краєзнавчої літератури – підготовці бібліографічних покажчиків, довідників.

З 16 по 21 лютого 1924 р. в «Мурах» діяла виставка, приурочена 350-річчю першої друкованої в Україні книги. Її відвідали 122 організовані групи, близько 5 тисяч чоловік.

Пізніше матеріали виставки стали експонатами Музею друку, створеного при Філії [18].

У наступні роки Вінницька філія Всенародної бібліотеки ВУАН та Кабінет виучування Поділля ще ширше розгорнули свою діяльність. Так, бібліотекарі Філії стали ініціаторами створення бібліографічної секції Кабінету, що прагнула скласти «Bibliographia Podolika», яка мала містити: а) усю літературу про Поділля, незалежно від місця її видання; б) часописи, що виходили на території краю; в) твори авторів-подолян та праці про них. Пошук краєзнавчих матеріалів мав проводитися «...на підставі реєстрів, складених науковими консультантами Кабінету виучування Поділля, та їхніх вказівок, на підставі покажчиків, каталогів та бібліографічних відділів у журналах, через систематичне опрацювання журналів та збірників...» [19].

Бібліографічні описи в каталогах систематизувалися за міжнародною децимальною класифікацією, в межах кожної галузі – за алфавітом прізвищ авторів та назв видань. Редактором кожного відділу був певний науковий консультант Кабінету. Планувалося друкувати серію «Матеріали до історії друку та бібліографії Поділля». Першим її томом став історико-бібліографічний збірник «Часописи Поділля». Другий том, присвячений продуктивним силам краю, мав виходити у трьох випусках: «Бібліографія економіки Поділля» (за ред. проф. А.Ярошевича), «Бібліографія флори Поділля» (за ред. проф. О.Савостіянова), «Бібліографія сільського господарства» (за ред. проф. С.Городецького). Третій том мав складатися з двох випусків: історія та етнографія краю. На жаль, видано було тільки покажчик, присвячений пресі регіону, хоча є відомості, що майже готовими були випуски з економіки та фольклору Поділля [20].

Тоді ж розпочали свою роботу садово-городня, історії Вінниці та її околиць, деякі інші секції Кабінету, вийшли друком перші праці його членів: А.Зекцера «1905 рік на Поділлі» (1925), В.Храневича «Ссавці Поділля» (1925), «Птахи Поділля» (1925-1926), «Минуле фавни Поділля» (1925-1926), «Нарис фавни Поділля» (1925-1926).

З часу заснування Кабінет виучування Поділля поклав початок систематичного, комплексного дослідження краю та поширення знань про нього. Недарма на ексклібрисі, цього згодом досить відомого не лише у Східному Поділлі науково-методичного центру, був вміщений девіз: «Внеском нашим до української науки нехай буде дослідження та опис цілого Поділля [21].

До роботи були залучені кілька десятків вчених, художників, письменників та інших представників інтелігенції. Серед авторів видань Кабінету кліматолог Л.Данилов, ботанік О.Савостіянов, історик і бібліограф М.Білінський, фармаколог Л.Морейніс, інженер О.Бируля, співробітники бібліотеки Л.Тимошенко, М.Хращевський, Н.Співачевська, В.Рот (Вінниця), зоолог В.Храневич, історик і археолог Ю.Сіцінський (Кам’янець-Подільський), академік С.Єфремов, економіст С.Городецький (Київ), директор бібліотеки Наукового товариства ім.Т.Шевченка історик І.Кревецький (Львів).

Робота Кабінету базувалася на глибоко науковій основі. Він підтримував наукові зв’язки й здійснював обмін виданнями зі 180 установами й організаціями України, СРСР, Західної Європи, Америки, Близького Сходу [22].

Філія та її Кабінет видали 26 праць краєзнавчого характеру, що склали своєрідну енциклопедію поділлє-знавства. Такою кількістю видань вони навіть перевершили попередній задум про 16-18 книг. 1, 4-7 та 18 випуски отримали премії всеукраїнських конкурсів наукових праць, що засвідчує їх наукову грунтовність. 4-7 випуски енциклопедії склали згадувані праці професора В.Храневича «Ссавці Поділля», «Птахи Поділля», «Минуле фавни Поділля», «Нарис фавни Поділля», які отримали премії Комісії, створеної Укрнаукою Народного комісаріату освіти для відзначення кращих наукових праць. Премію отримала й книга професора Л.Данилова «Клімат Поділля».

Кабінет послідовно втілював у життя ідею опису населених пунктів Вінниччини, підготував програму обстеження, разом із Вінницькою окружною інспектурою народної освіти оголосив конкурс на кращий опис. Актив Кабінету створив плакат «Опис Вінницької округи», високо поцінований громадськістю. Над плакатом працювали О.Савостіянов, Л.Тимошенко, Л.Данилов, О.Чередніков, І.Любомудров та І.Озерянський. Цей редакційний колектив очолювали В.Отамановський та В.Самутін. Плакат містив карту округу, коротку історичну довідку, бібліографію, відомості про діячів краю, природу, клімат, водні багатства, корисні копалини, рослинність і тварин, територію і населення, освіту, охорону здоров’я, господарські досягнення краю [23].

Кабінет був також досить авторитетним науково-методичним центром краєзнавства. Ним розроблено і поширено Примірний статут окружного (районного) краєзнавчого товариства, орієнтовний план його роботи, ряд програм для збору відомостей з різних галузей життя, обстеження населених пунктів, покажчик літератури про край. Цим сприяв підготовці кадрів краєзнавців – прагнув ліквідувати краєзнавчу неписьменність, «підвищити класифікацію з поділлєзнавства всіх адміністраторів, службовців, вчителів, робітників землі і лісу».

Він ініціював слухання на засіданнях Українського комітету краєзнавства 31 грудня 1927 р. та 14 січня 1928 р. питань удосконалення краєзнавчої роботи в Україні. 5 березня 1928 р. Український комітет краєзнавства просив Народний комісаріат освіти направити обіжника окрвиконкомам про сприяння цій роботі та обіжника шкільним закладам про посилення краєзнавчої роботи й зв’язку з краєзнавчими товариствами [24].

Плідна діяльність Кабінету була високо оцінена. Академія наук України неодноразово поширювала досвід роботи закладу та його керівника, характеризуючи працю подолян як взірець краєзнавчої роботи [25].

Справді, важко переоцінити роль у розвитку краєзнавства на теренах Східного Поділля Валентина Дмитровича Отамановського – невтомного дослідника Поділля, який вбачав сенс свого життя в служінні Україні. Історик за фахом, він володів сімома мовами. Саме його знання, наполегливість, сподвижницька самовідданість зробили Філію бібліотеки та Кабінет загальнодоступними осередками української культури і науки.

Сім’я Отамановських переїхала до Вінниці влітку 1920 р. У перші роки перебування в місті молодий вчений підготував велику, з грунтовними теоретичними висновками, монографію «Вінницька міщанська громада до кінця XVIII ст. – еволюція правового положення та устрою на основі соціально-господарського розвитку території міста». У 1926 р. були здані до друку перші два її томи. Перший том називався «Вінниця як тип українського міста Південного Правобережжя XVI-XVII ст. Еволюція правового стану та устрою на тлі суспільно-економічного розвитку Побужжя XVI-XVII ст. та процесу формування станів». Другий том був такого ж характеру, як і перший, висвітлював життя Вінниці у XVIIІ ст. Всього, за задумом автора, монографія мала складатися з чотирьох томів.

Особливу увагу В.Д.Отамановський надавав забезпеченню організації та науково-методичному керівництву мережею краєзнавчих осередків Поділля. У цьому плані слід виділити його працю «Краєзнавство на Поділлі, найближчі його завдання та потреби й роль у краєзнавчій праці Кабінету виучування Поділля» (1926). Робота складалася з трьох розділів. У першому розділі автор аргументовано доводив, що знання історії краю – необхідна умова вмілого господарювання, а тому потрібно створювати науково-дослідні краєзнавчі заклади для всебічного вивчення краю та поширення знань про нього серед адміністраторів, службовців, вчителів, кооператорів тощо. В другому розділі проаналізував краєзнавчу роботу на Поділлі, дореволюційну спадщину, доробок за часів УНР, діяльність перших радянських осередків, зокрема, Кабінету виучування Поділля. У третьому розділі розглянув проблеми та перешкоди на шляху краєзнавчої роботи, піддав критиці місцеві та центральні органи за їх недостатню допомогу краєзнавцям. Незважаючи на те, що вів мову конкретно про краєзнавство на Поділлі, праця, безперечно, мала велике значення як методичний посібник для краєзнавчих закладів усієї України.

Важливими були також його публікації у «Вістях ВУАН» «Праця та стан Вінницької філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля на 1 травня 1929 р.» та «Про потребу утворення Кабінетів виучування територій у культурно-економічних осередках УСРР міжокружного (краєзнавчого) значення (з досвіду Вінниці)» [26].

Крім того, керований ним Кабінет виучування краю розгорнув велику роботу по увічненню пам’яті визначних українців шляхом встановлення меморіальних дошок на будинках, де вони мешкали. Зокрема, багато сил доклав Валентин Дмитрович до гідного вшанування класика української літератури М.Коцюбинського. Головним наслідком цих зусиль і роботи, що почалася ще у 1924 р., стало створення меморіального музею. 8 листопада 1927 р. в будинку, де народився письменник, в урочистій обстановці було відкрито музей його імені.

Степан Руданський – ще одна велична фігура української літератури, якою опікувався В.Д.Отамановський. Він не обмежився встановленням пам’ятних знаків у Шаргороді, Хомутинцях, Калинівці, Кам’янець-Подільському, а поїхав у Ялту, де з 1861 р. Степан Васильович працював міським лікарем, тут наполіг на впорядкуванні житла та могили славетного письменника – знавця подільського фольклору.

Невтомний дослідник дбав про збереження старовинних будівель Вінниці, в першу чергу «Мурів» – найстарішого комплексу цегельно-кам’яних споруд міста, могили українського композитора П.І.Ніщинського в с.Ворошилівці, склепу лікаря і педагога М.І.Пирогова, охорону могили одного з діячів Центральної Ради Д.Марковича, критика-галичанина М.Євшана (Миколи Йосиповича Федюшка), поховань галицьких солдатів, що у 1919 р. померли у Вінниці від тифу.

Тісно співпрацював із Кабінетом виучування Поділля Г.В.Брілінг, який ще у 1919 р. повернувся до Вінниці і активно включився у вивчення та збереження подільської старовини. З того часу він – співробітник, а з 1923 р. – завідувач Вінницького краєзнавчого музею. Тільки у 1927-1928 рр. за його участі зібрано понад 2 тис. археологічних пам’яток, 3426 етнографічних предметів, 652 витвори образотворчого мистецтва. Пройнятий турботою про збереження старожитностей для прийдешніх поколінь, власноруч підготував схвалену губвиконкомом постанову «Про охорону пам’яток революційного минулого, старовини, мистецтва і природи» (1924) та інструкцію по охороні пам’яток історії та культури (1925) [27].

Іван Омелянович Шипович, науковий консультант з археології Кабінету виучування Поділля, підготував до друку працю «Вінницькі Мури: історичний нарис» (не видано), а також спогади «Про Шаргородське духовне училище» (1926).

Діяльними членами Кабінету були краєзнавці, зокрема історик А.Зекцер та геолог Р.Р.Виржиківський. Перший досліджував події 1905 р. на Поділлі [28], другий – тераси Дністра, описавши їх у геологічних путівниках по Поділлю [29]. Клімат краю вивчав метеоролог професор Леонід Григорович Данилов, який у 1921-1929 рр. проживав у Вінниці і очолював службу погоди Подільського відділу сільськогосподарського наукового комітету [30].

Активно співпрацювали з Кабінетом виучування Поділля викладач Вінницького фармацевтичного технікуму Олександр Олександрович Савостіянов (1874-196?), який досліджував природу і побут населення Вінниччини [опублікував понад 20 праць, серед них «Дика рослинність Поділля» (1925), «Ботанічні екскурсії в околицях Вінниці» (1933)], та провідний архівіст регіону Юрій Семенович Александрович (1894-194?).

Плідно працював із Кабінетом старший бібліотекар Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН Микола Михайлович Хращевський (1889-1955), який захоплювався літературним краєзнавством. Зокрема, у «Записках історико-філологічного відділу ВУАН» надрукував статті «Деякі фразеологічні особливості мови А.Свидницького» (1929), «Ще нові дані до ялтинської біографії Руданського», «Степан Руданський в оповіданнях своїх родичів та інших людей», «До біографії Д.Марковича» (збірник «Література», 1928). Автор окремих видань: «Михайло Коцюбинський під час свого навчання в Бару» (1929), «Вінницька державна друкарня ім. Леніна. Коротка історія та сучасний стан друкарства у Вінниці» (1930) та ін.

Впродовж 1921-1926 рр. бібліотекарем Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН, Кабінету виучування Поділля працював Микола Іванович Білінський (1852-193?), різнопланово досліджуючи історію та етнологію Східного Поділля. Його перу, зокрема, належать праці «Вінницький замок: історичний нарис з доби XV–XVIII ст.», «Назва Вінниці та її трансформація», «Життя і діяльність Кармалюка на підставі судових актів та народних пісень», «Пісні і оповідання про Кармалюка і галицьких опришків», «Часописи Поділля: історичний нарис з доби 1838-1927 рр.», «З минулого пережитого» [31].

На жаль, їх плідна праця була грубо обірвана у роки «великого терору» – чи не всі вони виявилися репресованими тією ж більшовицькою владою в кінці 1920-х – у 30-х роках ХХ століття. З їхнім арештом на довгі роки призупинилося становлення бібліотечного краєзнавства у Східному Поділлі, що так потужно розпрямляло крила у «зоряний час» українського краєзнавства.

Примітки

1. Єсюнін, С.М. Культурно-освітнє середовище міст Подільської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / С.М.Єсюнін // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. – Кам’янець-Поділ., 2008. – Т.11. – С. 208, 209.

2. Кароєва, Л.Р. Срібна мить: поштові листівки та фотогр. з музейн. колекції) / Л.Р.Кароєва, Л.С.Лиса, О.О.Філін. – Вінниця, 1998. – С. 36, 37.

3. Прокопчук, В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства / В.С.Прокопчук. – Кам’янець-Поділ., 2004. – С. 46.

4. Там само. – С. 47.

5. Вінниця: іст. нарис / за ред. А.М.Подолинного. – Вінниця, 2007. – С. 173, 174.

6. Гальчак, С.Д. Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Галь-чак. – Вінниця, 2005. – С. 46.

7. Прокопчук, В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства... – С. 58.

8. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського (далі – ІР НБУВ). Архів НБУВ. – Спр. 33. – Арк. 33.

9. Там само. – Арк. 1.

10. Соломонова, Т.Р. Становлення Вінницької філії Всенародної бібліотеки при УАН (ВУАН) / Т.Р.Соломонова // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 253.

11. Там само. – С. 254.

12. Там само. – С. 253.

13. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Спр. 56. – Арк. 2.

14. Там само. – Спр. 40. – Арк. 24.

15. Державний архів Вінницької області. – Ф. Р-254. – Оп. 1. – Спр. 279. – Арк. 50.

16. Баженов, Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ–ХХ ст. / Л.В.Баженов. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 48.

17. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Спр. 339. – Арк. 1.

18. Прокопчук, В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства... – С. 79.

19. Звідомлення Бібліографічної секції Кабінету виучування Поділля з 1 квітня 1926 р. до 1 квітня 1928 р. / Вінниц. філ. Всенар. б-ки України; Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1928. – Вип. 21. – С. IV.

20. Соломонова, Т.Р. Становлення Вінницької філії... – С. 255, 256.

21. Циганюк, В.Ф. Краєзнавство і заклади культури: проблеми, пошуки, знахідки / В.Ф.Циганюк // Подільська старовина: наук. зб. / відп. ред. В.А.Косаківський. – Вінниця, 1993. – С. 276.

22. Кот, С.І. Честі своєї не зрадив / С.І. Кот // Репре-соване краєзнавство (20-30 роки). – К., 1991. – С. 135.

23. Прокопчук, В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства... – С. 181.

24. Там само. – С. 180, 181.

25. Воловик, В.П. В.Д.Отамановський – видатний історик України, організатор краєзнавчої роботи на Поділлі / В.П.Воловик, П.С.Григорчук // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. – Вінниця, 2002. – Вип. 4. – С. 115-122.

26. Отамановський, В. Праця та стан Вінницької філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля на 1 травня 1929 р. / В.Отамановський // Вісті ВУАН. – 1929. – № 5/6. – С. 126-130; Його ж. Про потребу утворення Кабінетів виучування територій у культурно-економічних осередках УРСР міжокружного (краєзнавчого) значення: (з досвіду Вінниці) / В.Отамановський // Вісті ВУАН. – 1929. – № 7/8. – С. 31-35.

27. Брілінг, Г.Г. Г.В.Брілінг – засновник Вінницького музею / Г.Г.Брілінг, Л.Р.Кароєва, // Тези доп. 7-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. – Вінниця, 1989. – С. 5, 6.

28. Зекцер, А. 1905 рік на Поділлі: в 2 ч. / А.Зекцер. – Вінниця, 1925.

Ч. 1: Аграрні заколоти та заворушення наймитів рр. 1904-1906. – 43 с.

Ч. 2: Робітничий рух та діяльність робітничих організацій рр. 1905-1906. – 125 с.

29. Виржиківський, Р.Р. Нова гряда сарматських рифових вапняків на Поділлі / Р.Р.Виржиківський // Вісн. Укр. від. геол. ком. – К., 1928. – Вип. 11. – С. 18-29; Його ж. Про дислокацію Східного Поділля / Р.Р.Виржиківський // Четвертинний період. – К., 1931. – Вип. 3; Его же. Геологический путеводитель по Западной Подолии / Р.Р.Виржи-ковский. – К., 1926; Его же. Новые данные по геологии Приднестровья / Р.Р.Виржиковский // Вестн. геол. ком. – К., 1927. – Т. 2.

30. Данилов, Л.Г. Клімат Поділля / Л.Г.Данилов. – Вінниця, 1924; Його ж. Хвилі погоди: новий метод синоптичного аналізу / Л.Г.Данилов. – Вінниця, 1925; Його ж. До питання про засухи Правобережної України / Л.Г.Данилов. – Вінниця, 1922.

31. Білінський, М.І. Вінницький замок: іст. нарис з доби XV–XVIII ст. / М.І.Білінський. – Вінниця, 1926. – 18 с.; Його ж. Назва Вінниці та її трансформація / М.І.Білінський. – Вінниця, 1925; Його ж. Життя і діяльність Кармалюка на підставі судових актів та народних пісень / М.І.Білінський. – Вінниця, 1924; Його ж. Пісні і оповідання про Кармалюка і галицьких опришків: (рукопис) / М.І.Білінський. – Вінниця, 1924; Його ж. Часописи Поділля: іст. нарис з доби 1838-1927 рр. / М.І.Білінський – Вінниця, 1927-1928. – Ч.1-2.ІІ; Його ж. З минулого пережитого. 1870-1888 / М.І.Білінський // Україна. – К., 1928. – Кн. 2. – С. 117-132.

С.Д. Гальчак,

кандидат історичних наук,

доцент ВДПУ ім.М.Коцюбинського,

заслужений працівник культури України

Кабінет виучування Поділля: кроки діяльності

Бурхливі революційні події 1917-1920 рр. внесли чимало змін у соціокультурне життя Поділля. У вирі цього мінливого часу загинула або виявилася безгосподарною велика кількість пам’яток історії та культури. Для врятування книжкових багатств 23 вересня 1920 р. у Вінниці було створено філію Всенародної бібліотеки України при Всеукраїнській Академії наук (далі – ВБУ при ВУАН) [1]. Передбачалося формування наукової фундаментальної бібліотеки губернського масштабу, де було б «згуртовано із всього Поділля усі книжкові багатства» та закладено у відділі Україніки окремий підвідділ Подоліки [2]. Нова інституція мала підпорядковуватися керівництву ВБУ і стати осередком наукової роботи академічного рівня в краї.

За ініціативи директора Вінницької філії В.Отаманов-ського та інших зацікавлених осіб 15 березня 1924 р. при бібліотеці на громадських засадах було утворено Кабінет виучування Поділля [3], що мав співпрацювати з комісією краєзнавства ВУАН, Українським комітетом краєзнавства при Укрнауці. Метою його організації стало здійснення краєзнавчих досліджень, об’єднання місцевих дослідників-краєзнавців, формування бібліотечно-бібліографічної бази для наукового студіювання регіону, популяризаційна та пам’яткоохоронна діяльність, підготовка та друк наукових праць, а також надання методичної та консультаційної допомоги краєзнавцям і краєзнавчим товариствам краю [4]. Товариство спочатку очолював професор А.Ярошевич, згодом В.Рахинський, вченим секретарем з 1926 р. був Л.Тимошенко, а керівним органом – Рада наукових кон-сультантів, здебільшого викладачів навчальних закладів.

Перед Кабінетом було поставлено низку конкретних завдань: створити своєрідну коротку «Енциклопедію поділлєзнавства» в 12 випусках: Л.Данилов «Клімат Поділля», О.Савостіянов «Рослинність Поділля», Г.Махов «Землі та грунти Поділля», В.Храневич «Фауна Поділля» (в 2 вип.), Ю.Сіцінський «Історія Поділля» (у 2-х вип.), А.Ярошевич «Економіка Поділля», М.Безбородько «Геологія та мінеральні багатства Поділля», Б.Каган «Етнографія єврейства Поділля» (культура й побут), В.Камінський «Етнографія Поділля» (культура й побут), «Історія революційних рухів на Поділлі» [5], випустити колективну ілюстровану працю «Опис Поділля» (4-5 друк. арк.), що мала бути підручником з краєзнавства для старшого шкільного віку та «порадником екскурсанта» [6]. Наукові консультанти для поширення краєзнавчих відомостей також мали виступати з лекціями та доповідями. Так, тільки за перший рік діяльності Кабінету було виголошено сім доповідей: А.Ярошевич «Судьби лісів Поділля», М.Білінський «Назва м.Вінниці та її транскрипція», О.Савостіянов «Рослини Поділля», «Горохова зернівка та її розповсюдження на Поділлі», «Забута сторінка з історії природничих дослідів на Поділлі», В.Камінський «Звичаєво-правові норми на Поділлі та їх виучування в умовах краєзнавчої праці», В.Отамановський «Вінницька філія Всенародної бібліотеки та її науково-краєзнавча праця». Для широкої громадськості читалися цикли публічних краєзнавчих лекцій: А.Ярошевич «Минуле Поділля», «Економіка Поділля», О.Савостіянов «Рослинність Поділля», «Грунти Поділля», Л.Данилов «Клімат Поділля», що мали успіх у місті й були фінансово вдалими, адже прибуток від першого року діяльності лекторію був понад 200 крб. [7]. Також проводилися публічні засідання з науковими консультантами та на окремі замовлення читалися лекції у навчальних закладах і установах Вінниці [8].

Створення краєзнавчого товариства при бібліотеці давало можливість поглибленої профільної бібліотечно-бібліографічної діяльності. Бібліотекарі Філії В.Д.Отама-новський, М.І.Білінський, М.М.Хращевський, Н.О.Борщев-ська, Н.Є.Співачевська) стали основою для формування Бібліографічної секції Кабінету, що прагнула скласти «Bibliographia Podolica», яка мала містити: а) усю літературу про Поділля незалежно від місця її видання; б) часописи, що виходили на території краю; в) твори авторів-подолян та праці про них. Пошук краєзнавчих матеріалів мав проводитись «...на підставі реєстрів, складених науковими консультантами Кабінету виучування Поділля, та їхніх вказівок, на підставі покажчиків, каталогів та бібліографічних відділів у журналах, через систематичне опрацювання журналів та збірників...» [9]. У коло обов’язків секції також входило складання універсальної краєзнавчої бібліографії, краєзнавчих галузевих та персональних бібліографічних покажчиків.

Бібліографічні описи систематизувалися за міжнародною децимальною класифікацією, в межах кожної галузі – за алфавітом прізвищ авторів та назв видань. Редактором кожного відділу був певний науковий консультант Кабінету. Планувалося друкувати серію «Матеріали до історії друку та до бібліографії Поділля». Першим її томом став історико-бібліографічний збірник «Часописи Поділля», що охопив регіональну періодику 1838-1927 рр. і містив опис понад 400 назв. (Відзначимо, що жодний інший регіон України до недавнього часу не мав подібної бібліографії). Другий том, присвячений продуктивним силам краю, мав виходити у трьох випусках: «Бібліографія економіки Поділля» (редактор – проф. А.Ярошевич), «Бібліографія флори Поділля» (проф. О.Савостіянов), «Бібліографія сільського господарства» (проф. С.Городецький). Третій том складався з двох випусків: історія та етнографія краю. На жаль, оприлюднено було тільки покажчик, присвячений пресі регіону, хоча є відомості, що майже готовими були випуски з економіки та фольклору Поділля [10].

На замовлення Українського наукового інституту книгознавства Бібліографічна секція збирала відомості про книги, друковані на Поділлі, що мали стати матеріалом до розвідки «Історія українського друку» [11].

У жовтні 1925 р. при Кабінеті було організовано Секцію єврейської культури та побуту під керівництвом Б.Кагана (культура й побут) та при участі О.Губермана (народна музика) і В.Отамановського (історія міщанського німецького права) [12].

У планах Садівничо-городничої секції Кабінету, крім наукового студіювання профільних проблем, передбачалося утворення гербарію прибузької флори, впорядкування палісадника коло «Мурів», організація у Вінниці показово-дослідного саду з берекою та іншими типовими представниками подільської флори [13].

Наприкінці 1926 р. започатковано ще один напрям досліджень: створено Комісію для вивчення Вінниці та її околиць, в завдання якої входили збір, вивчення та популяризація краєзнавчих відомостей про місто, а також допомога краєзнавчому музею у відкритті профільного відділу. З метою залучення широких кіл громадськості до краєзнавчої роботи розроблено програму вивчення міста, що охоплювала такі розділи: «Місто як соціальний організм» (промисловість, торгівля, комунальне господарство, громадське та культурне життя), «Будова та зростання міста» (природничі умови, містобудування й архітектура), «Населення» (соціальний та національний склад, звичаї й обряди, міський фольклор, історичні події, видатні постаті) [14]. Результатом діяльності комісії став випуск путівника «Вінниця, її околиці та Вінницька округа. Ч. 1. Культура і природа» за редакції В.Отамановського. В його підготовці брало участь широке коло науковців: Л.Данилов, В.Отамановський, О.Савостіянов, Л.Тимошенко, О.Чередніков, І.Любомудров, художник М.Жук; використано світлини Г.Брілінга, М.Бжеського, І.Данилова, М.Рененкампфа, І.Кустовського, М.Озерського. Плакат «Опис Вінницької округи», також підготовлений Кабінетом, визнаний за взірцеве видання. Управління соцвиху Наркомосвіти УСРР рекомендувало іншим округам видати подібні видання, Вінницький окрметодком ухвалив його до вжитку в культосвітніх закладах, а окркомісія – для курсів українізації радапарату. «Плакат висить досі по багатьом сільрадам Вінницької округи та використовується в трудових школах», – писав 1929 р. у своїй автобіографії В.Отамановський [15].

Кабінет виучування Поділля брав на себе загальне керування краєзнавчими товариствами регіону та координацію їхньої діяльності. Для оперативного інформування про поточні події краєзнавчого життя краю його співробітники тричі оприлюднювали «Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі», що мав такі розділи: «життя науково-краєзнавчих установ; вивчення продукційних сил; передісторія, історія та революційна минувщина; діячі Поділля; антропологія та етнологія; єврейська культура та побут; науково-дослідна праця на Галицькому Поділлі; новини та знахідки; bibliografia Podolica; miscellanea».

З метою методичної допомоги низовим краєзнавчим товариствам розроблено й оприлюднено «Статут районового краєзнавчого товариства», «Орієнтаційний план праці краєзнавчого товариства». Для залучення до краєзнавчої роботи сільських робітників освіти за ініціативи Кабінету та за підтримки Вінницького окрвиконкому 1926 р. розпочатий конкурс на найкращий опис села. Програму дослідження розроблено науковими консультантами, які увійшли й до складу журі конкурсу [16]. Вони ж склали й інші програми досліджень, зокрема птахів і ссавців регіону, Вінниці та її околиць. Співробітники Кабінету активно залучали до співпраці студентів тих навчальних закладів, де працювали [17], підтримували місцевих краєзнавців-аматорів, наприкла Г.Танцюру [18].

У контексті даного напрямку діяльності товариства виділимо працю В.Отамановського «Краєзнавство на Поділлі, найближчі його завдання та потреби й роля в краєзнавчій праці Кабінету виучування Поділля». У цьому своєрідному програмному документі розкрито значення краєзнавства в соціально-економічному розвитку суспільства, історію краєзнавчих досліджень на Поділлі, завдання краєзнавчого руху, шляхи їх реалізації на прикладі Кабінету виучування Поділля. Використовуючи власний досвід, автор розробив план краєзнавчих досліджень, примірний статут і орієнтовний план роботи краєзнавчого товариства, програму накопичення та систематизації відомостей про край. Книга була цінним методичним й інструктивним посібником для краєзнавчих організацій усієї України. Їй дали позитивну оцінку в академічній та республіканській пресі [19].

За поданням Кабінету виучування Поділля Подільський губвиконком 1924 р. затвердив постанову «Про охорону пам’яток революційної минувшини, старовини, мистецтва й природи», що передбачала, зокрема, «особливі заходи» щодо охорони будинку декабристів (Тульчин), Кам’янець-Подільської фортеці, комплексу «Мурів», будинку Михайла Коцюбинського, де народився письменник (Вінниця), решток укріплень у Хмільнику, дерева береки та букових лісів в Подільських Товтрах [20]. Наукові консультанти поставили питання про вивчення й охорону пам’яток, пов’язаних з видатними подолянами С.Руданським, М.Коцюбинським, П.Ніщинським, М.Пироговим, Д.Марковичем, дослідження культури й побуту всіх «національностей Поділля, малювання й фотографування етнографічних типів, їх убрання та побуту», пам’яток архітектури регіону [21]. Вперше у пам’яткоохоронній практиці Поділля звернули увагу на пам’ятки природи, наприклад охорону «вимираючого дерева береки» [22]. Завдяки зусиллям співробітників було створено фототеку з-понад 200 фотографіями подільських краєвидів, пам’яток природи й старовини, які згодом передбачалося поширити у вигляді поштових листівок [23].

Вінницький окрвиконком 1926 р., за ініціативи Кабінету, утворив спеціальну Комісію для увічнення пам’яті Михайла Коцюбинського, зокрема було започатковано роботу по створенню музею та скверу [24]. Товариство виявилося «ініціатором всеукраїнських заходів у справі увіковічення пам’яті Михайла Коцюбинського, результатом яких стала постанова РНК УСРР від 18 жовтня 1926 р. про спорудження у Вінниці пам’ятника письменнику» [25]. Як окремі випуски Кабінету вийшли друком праці С.Єфремова «Михайло Коцюбинський, український письменник», М.Хращевського «Михайло Коцюбинський під час свого навчання в Бару».

Вже 1926 р. Президія Вінницького окрвиконкому визнала величезне значення науково-дослідної та видавничо-популяризаційної діяльності товариства для вивчення продуктивних сил Вінницької округи та Поділля, планового розвитку народного господарства, шкільного краєзнавства та поглиблення українізації [26]. Позитивно оцінюючи роботу Кабінету, у газеті «Культура і побут» писали: «Своїм інтересом до краєзнавчого вивчення Вінницький Кабінет є першим серед тих, хто проводить краєзнавчу роботу» [27]. Визнанням заслуг співробітників товариства стала участь В.Отамановського та О.Савостіянова у Всеукраїнському з’їзді краєзнавців у Харкові 1925 р., де В.Отамановський виступив з доповіддю «Краєзнавство та методологія бібліотечної роботи» [28].

Успіхи Кабінету виучування Поділля підкреслила ухвала ВУАН про утворення подібних закладів у Полтаві, Житомирі й Донбасі [29]. Влітку 1929 р. Президія ВУАН ухвалила рішення про перетворення Кабінету в державну установу та виділення асигнувань на 1929-1930 фінансовий рік у розмірі 10 тис. крб. (проти 1 тис. крб., що отримувались від Вінницького окрвиконкому) [30].

Через обмін видань товариство налагодило зв’язки з 180 науковими та навчальними закладами УСРР (Київ, Харків, Поділля, Волинь, Таврія, Чернігівщина, Галичина), Радянського Союзу (Москва, Абхазія, Кубань, Закавказзя, Бурятія, Білорусь, Узбекистан, Далекий Схід, Дагестан), Західної Європи (Австрія, Польща, Чехословаччина, Фран-ція, Англія, Болгарія, Німеччина) і Сходу (Єрусалим) [31].

Наприкінці 20-х рр. внутрішній політичний та ідеологічний курс керівництва Радянського Союзу на поглиблення контролю за громадським рухом призвів до звертання краєзнавчої роботи. Арешт 24 серпня 1929 р. В.Отамановського та Л.Тимошенка за справою «Спілки визволення України» (СВУ) спричинив знищення Кабінету. У лютому 1930 р. Вінницька окрнаросвіта ухвалила рішення про злиття Вінницької філії ВБУ при ВУАН та округової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва. Кабінет виучування Поділля, за рішенням Вченої ради ВБУ, мав з громадської організації перетворитися на наукову установу у складі ВУАН [32]. Але після злиття бібліотек влітку 1930 р. [33] товариство припинило своє існування.

Результатом поглибленого наукового дослідження краю Кабінетом виучування Поділля став випуск 26 наукових збірників (ще 8 були готові до друку у 1930 р. [34]), карт Вінницької округи та Вінниці, понад 10 поштових листівок з місцевими краєвидами, пам’ятками історії та культури. Шість видань товариства (Вип.1, 4-7, 18) відзначені преміями Всеукраїнської комісії з преміювання наукових праць при Укрнауці Наркомату освіти [35].

Впродовж 1924-1930 рр. з Кабінетом співпрацювало близько 30 наукових консультантів з різних галузей знань (див. Додатки). Від утворення товариства перед ними стояло питання узагальненого висвітлення основних сфер буття краю: природи, економіки, історії та культури. Але ідеологічний тиск радянської дійсності, що посилився наприкінці 20-х років, примушував прилаштовувати діяльність Кабінету до поточних вимог. Так, відповідно до загального курсу на індустріалізацію економіки країни було посилено вивчення продуктивних сил регіону (економічних можливостей р. Буг, рибного і лісового господарств [36]) та оприлюднено праці О.Бирулі «Ріка Бог та її сточище», Л.Морейніса «Етерові олії», а узагальнююче дослідження А.Ярошевича «Економіка Поділля» так і не побачило світ. Так само неактуальними виявилися праці М.Білозіра «Флора Надбужжя», О.Красівського «Гіпсометрична карта Поділля», «Нарис геології Поділля», Ю.Сіцінського «Нариси з історії Поділля» (Вип.2), Г.Махова «Ґрунти Поділля», І.Шиповича «Вінницькі Мури», які неодноразово анонсувалися до випуску, навіть збиралися попередні замовлення для визначення тиражу.

До автури Кабінету було запрошено широке коло фахівців різних спеціальностей: кліматолог Л.Данилов, ботанік О.Савостіянов, фармаколог Л.Морейніс, інженер О.Бируля, А.Мерков, історик права В.Отамановський, співробітники бібліотеки М.Білінський, Л.Тимошенко, М.Хращевський, Н.Співачевська, В.Рот (Вінниця), зоолог В.Храневич, історик і археолог Ю.Сіцінський (Кам'янець-Подільський), філолог С.Єфремов, економіст С.Городецький (Київ), директор бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка І.Кревецький (Львів). В оформленні наукових праць брали участь художники В.Касіян, М.Жук, В.Сільвестров, активно використовувалися фотографії місцевих авторів. Обов'язковим елементом видань з 1926 р. став екслібрис Філії, розроблений М.Жуком. Крім надпису, що засвідчує приналежність екслібрису, він містив зображення стародавніх споруд Кам'янця-Подільського, Вінниці й Теребовлі та девіз «Investigasse et descri integram Podoliam sit pars operis nostri litterarum Ucrainensium» («Внеском нашим до української науки нехай буде дослідження та опис цілого Поділля»).

Керівництво Кабінету відповідально ставилося до поліграфічного виконання друку: активно використовувалися ілюстрації, фотографії, схеми і карти, частина тиражу (від 25 до 100 прим.) багатьох видань друкувалася на кращому папері. Всі видання, крім Ю.Сіцінського «Нариси з історії Поділля», було надруковано у Вінницькій державній друкарні ім.В.І.Леніна. У Києві побачила світ згадана монографія та окремо друкувалися 26 світлин до праці О.Бирулі «Ріка Бог та її сточище». Тираж окремих випусків доходив навіть до 2 500 прим. (Вип.23), що й для сучасної України складає чималу кількість. Наклад вичерпувався приблизно за один рік, хоча державна система книгопоширення ДВУ особливої активності не виявляла. Основним поширювачем була мережа книгарень кооперативного видавництва «Книгоспілка» [37]. За обсягом всі випуски також різнилися: це могли бути невеличкі брошури від 5 сторінок (Вип. 9) до досить об’ємних монографій у 208 сторінок (Вип. 24).

Видавнича діяльність Кабінету здійснювалася за рахунок Філії та була неприбутковою. Збитки відшкодовувалися фінансовою допомогою Вінницького окрвиконкому. Окремі праці виходили коштом зацікавлених місцевих організацій, зокрема Вінокросвіти, Вінокрплану, секції наукових робітників та окрспілки Робосу, хоча матеріали мали загальноподільське значення. За підтримки Укрдержплану, Тульчинської, Проску-рівської, Першотравенської та Миколаївської округ було надруковано тільки книгу О.Бирулі «Ріка Бог та її сточище». Про глибину фінансових і організаційних проблем товариства побічно свідчить той факт, на який вказував В.Отамановський у брошурі «Краєзнавство на Поділлю», що Кабінет потребував навіть окремої друкарської машинки [38].

Оцінюючи сьогодні досягнення Кабінету виучування Поділля, слід відзначити, що його наукова діяльність мала комплексний характер: вона охоплювала природу, економіку, історію, етнографію та культуру краю, а також методику краєзнавчих досліджень. Його видання вирізнялися науковістю, широкою фактографією та джерельною базою. Не випадково вони й сьогодні активно використовуються дослідниками. Крім дослідницької та видавничої роботи, наукові консультанти Кабінету заради популяризації краєзнавчих відомостей здійснювали активну лекційну та консультаційну роботу.

Діяльність товариства сприяла масовості краєзнавчого руху в регіоні, гуртуванню зусиль окремих дослідників, творенню розгалудженої системи краєзнавчих організацій, а також оперативному інформуванню громадськості про краєзнавчий рух на Поділлі.

Створення Кабінету при бібліотеці виявилося вдалою формою організації краєзнавчих досліджень. Широке залучення до роботи співробітників бібліотеки, бібліотечний краєзнавчий фонд і можливість зручного користування літературою створювало додаткові умови для раціональної організації наукового студіювання. До наукової практики було залучено широке коло дослідників не тільки регіону, а й поза його межами, не тільки професійних вчених, а й дослідників-аматорів. Чимало регіональних організацій різного профілю було задіяно у роботі Кабінету. Ще більша кількість наукових установ республіки, Радянського Союзу та закордоння вважали за потрібне підтримувати наукові контакти з вінничанами. І варто ще раз наголосити на значимості постаті наукового редактора більшості видань Кабінету В.Д.Отамановського, директора Вінницької філії ВБУ при ВУАН як організатора та координатора всієї роботи.

Примітки

  1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського (далі – ІР НБУВ). Архів НБУВ. – Оп. 1. – Спр. 23. – Арк. 1.
  2. Там само. – Оп. 1. – Спр. 1. – Арк. 287.
  3. Там само. – Оп. 1. – Спр. 100. – Арк. 6.
  4. Державний архів Вінницької області (далі – ДАВО). – Ф. Р-522. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 32-32 (зв.).
  5. Протокол засідання Президії Подільського губвиконкому від 17 березня 1925 р. – Вінниця, 1925. – С. 5.
  6. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Оп. 1. – Спр. 129. – Арк. 3; ДАВО. – Ф. Р-522. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 32 (зв.)
  7. Звідомлення про діяльність Кабінета виучування Поділля Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН з 13 травня 1924 року по 1 квітня 1925 року // Савостіянов, О. Дика рослинність Поділля: схематич. нарис / О.Савостіянов; Вінниц. Філ. Всенар. б-ки України при ВУАН; Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1925. – С. 69-70.
  8. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Оп. 1. – Спр. 129. – Арк. 3.
  9. Звідомлення Бібліографічної секції Кабінету виучування Поділля з 1 квітня 1926 р. до 1 квітня 1928 р. / Вінниц. Філ. Всенар. б-ки України при ВУАН; Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1928. – С. ІV.
  10. Там само.
  11. Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі на 1 лютого 1926 року // Храневич, В. Минуле фавни Поділля: шкіц з доби 12-19 ст. / В.Храневич; Вінниц. Філ. Всенар. б-ки України при ВУАН; Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1926. – С. ІV.
  12. Там само.
  13. ДАВО. – Ф. Р-522. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 32; Отамановський, В.Д. Про утворення показово-дослідного саду подільської флори у м.Вінниці / В.Д.Отамановський // Червон. край. – 1925. – 14 берез.
  14. Схематичний програм вивчення Вінниці та її околиць // Вінниця, її околиці та Вінницька округа: провідник екскурсанта, приїжджого та краєзнавця. Ч. 1: Культура і природа / за ред. В.Отамановського. – Вінниця, 1927. – Ост. стор. обклад.
  15. Отамановський, В.Д. Автобіографія ув’язненого ... Додаток / В.Д.Отамановський // Подільська старовина: наук. зб. – Вінниця, 1993. – С.18.
  16. Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі на 1 грудня 1926 року // Білінський, М.І. Вінницький замок: іст. нарис з доби XVI–XVIII ст. / М.І. Білінський; Вінниц. Філ. Всенар. б-ки України при ВУАН; Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1926. – С. VIII.
  17. Там само. – С.VI-VIII; Інформаційний огляд... на 1 лютого 1926 року // Храневич, В. Минуле фавни Поділля... – С. ІІІ.
  18. ДАВО. – Ф. Р-522. – Оп. 1. – Спр. 243. – Арк. 122.
  19. Ковалев, Н. Рец. на кн.: Отамановський В. Краєзнав-ство на Поділлю, найближчі його завдання та потреби й роля в краєзнавчій праці Кабінету виучування Поділля. – Вінниця, 1926. – 13, XV с. – (Вип. 8). // Етногр. вісн. – К., 1927. – Кн. 4. – С. 179-180; Козаченко, А. Українські краєзнавчі видання / А.Коза-ченко // Культура і побут. – 1926. – 19 верес. – С. 7.
  20. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Оп. 1. – Спр. 101. – Арк. 43.
  21. Там само. – Спр. 129. – Арк. 3; ДАВО. – Ф. Р-521. – Оп. 2. – Спр. 84. – Арк. 21; Інформаційний огляд... на 1 грудня 1926 року // Білінський, М.І. Вінницький замок... – С. III.
  22. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Оп. 1. – Спр. 129. – Арк. 26.
  23. Там само. – Спр. 169. – Арк. 12.
  24. ДАВО. – Ф. Р-256. – Оп. 1. – Спр. 77. – Арк. 420 (зв.); Інформаційний огляд... на 1 грудня 1926 року // Білінський, М.І. Вінницький замок...– С. III.
  25. Отамановський, В.Д. Праця та стан Вінницької Філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля на 1 травня 1929 року / В.Д.Отамановський // Вісті ВУАН. – К., 1929. – № 5/6. – С. 129.
  26. Інформаційний огляд... на 1 лютого 1926 року // Храневич, В. Минуле фавни Поділля... – С. ІІІ.
  27. Культура і побут. – 1928. – 22 верес. – С. 8.
  28. Звідомлення Вінницької Філії Всенародньої бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля з 1 жовтня 1925 р. до 1 жовтня 1926 р. – Вінниця, 1926. – С. 3; ДАВО. – Ф. Р-552. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 66.
  29. Отамановський, В.Д. Автобіографія ув’язненого ... Додаток ... – С. 18.
  30. Отамановський, В.Д. Праця та стан ... – С. 128.
  31. ІР НБУВ. Архів НБУВ. – Оп. 1. – Спр. 130. – Арк. 29-30.
  32. Там само. – Спр. 339. – Арк. 37.
  33. ДАВО. – Ф. Р-256. – Оп. 3. – Спр. 44. – Арк. 58.
  34. Там само. – Арк. 56.
  35. Отамановський, В.Д. Автобіографія ув’язненого... Додаток... – С. 16-17.
  36. Там само. – С. 16.
  37. Отамановський, В.Д. Краєзнавство на Поділлю... – С. 11.
  38. Там само. – С. 13.

Т.Р. Соломонова,

кандидат історичних наук, доцент

кафедри етнології Вінницького ДПУ

ім. Михайла Коцюбинського,

вчений секретар Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

Кабінет виучування Поділля – центр природничих досліджень регіону у 20-х рр. ХХ ст.

Розвиток краєзнавства на теренах Правобережної України протягом тривалого часу відбувався стихійно, основною рушійною силою були окремі вчені-ентузіасти та краєзнавці-аматори. З початком українізації, у 20-х рр. на Поділлі, як і в інших регіонах України, з’явилися нові можливості для розвитку краєзнавства.

У 20-30-х рр. ХХ ст. галузеві природничі дослідження в Україні набули справжнього розквіту. Широкий розмах галузевих досліджень знайшов своє відображення в узагальнюючих працях з геології, кліматології, гідрології, геоботаніки та інших наук. У регіонах детальні природничі дослідження проводили численні краєзнавчі товариства, бюро, гуртки та кабінети з вивчення природи [8]. На початку січня 1929 р. в Україні працювало 51 краєзнавче товариство в 32 округах. Науково-краєзнавчі осередки гуртували навколо себе найкращих регіональних дослідників і краєзнавців.

На початку 20-х рр. ХХ ст. у Вінниці створюється низка наукових закладів, що стали осередками краєзнавчого життя. Вони стали науково-організаційним підґрунтям для широкого розвитку краєзнавства. В цей час у місті працювали Подільський відділ Укрмету, Вінницький історико-побутовий музей, Вінницька сільськогосподарська дослідна станція, Подільська філія сільськогосподарського наукового комітету УСРР, міколого-ентомологічний пункт при Вінницькому насіннєвому заводі та ін. [2].

На початку 1924 р. на базі Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН розпочав роботу Кабінет виучування Поділля, який об’єднав навколо себе понад 30 відомих дослідників і краєзнавців з Вінниці, Кам`янця-Подільського, Києва та інших міст України. Першочерговим завданням Кабінету стало об’єднання зусиль як професійних вчених, так і аматорів-краєзнавців у всебічному дослідженні регіону в історичному, географічному, природничому та господарському аспектах [11]. Одним з головних напрямів діяльності Кабінету стало вивчення природи регіону з метою сприяння розвитку народного господарства.

Першими галузевими науковими консультантами Кабінету стали М.І.Безбородько, Л.Г.Данилов, О.О.Савості-янов, М.П.Білозір та інші. Керівником було призначено професора А.І.Ярошевича. Свою діяльність Кабінет виучу-вання Поділля розгорнув у чотирьох напрямах: вивчення пам`яток старовини, мистецтва та природи, бібліотечно-бібліографічна, науково-освітня та методична діяльність [7]. Кабінет функціонував на громадських засадах.

У рамках комплексного дослідження території Поділля було започатковано видання стислої «Енциклопедії Поділлєзнавства». За сім років існування Кабінетом було видано 26 книг, що стосувалися різних аспектів життя краю. Третина з них була присвячена вивченню природи регіону. Крім того, до друку було підготовлено ще кілька цікавих праць, але за браком коштів вони так і не побачили світ.

У практиці роботи Кабінету виучування Поділля важливе місце займали прилюдні доповіді за матеріалами досліджень, які відбувалися двічі на місяць і привертали увагу численних слухачів. Упродовж червня-вересня 1924 р. членами Кабінету виучування Поділля було прочитано цикл лекцій про історію, економіку та природу Поділля, які відвідало понад 420 слухачів. Зокрема, О.О.Савостіянов виступив з доповідями на теми – «Рослинність Поділля» та «Ґрунти Поділля», проф. Л.Г.Данилов – «Клімат Поділля», проф. М.І.Безбородько – «Геологія та мінеральні багатства Поділля», проф. А.І.Ярошевич – «Минуле Поділля» та «Економіка Поділля». Лекції були платні і прибуток від них (понад 200 крб.) пішов до видавничого фонду Кабінету виучування Поділля [10].

Одним з найактивніших консультантів Кабінету був професор Л.Г.Данилов, який тривалий час (з 1918 р.) досліджував клімат Поділля, очолюючи спеціальні установи: губернський відділ Української метеорологічної служби, службу погоди Подільського відділу сільськогосподарського наукового комітету України. Підсумком копіткої праці вченого стала книга «Клімат Поділля”, видана Кабінетом як перший випуск «Енциклопедії Поділлєзнавства». На підставі розрізнених даних: спостережень місцевих метеорологічних станцій, літературних джерел, – Л.Г.Данилов дав загальну характеристику клімату регіону [16]. У роботі він хронологічно описує історію метеорологічних спостережень на Поділлі, характеризує розподіл температури, опадів, хмарності на теренах краю, виділяє кліматичні райони губернії, розкриває значення прогнозу для господарських потреб. Завдяки цій та іншим працям Л.Г.Данилова Вінниця стала центром складання довгострокових прогнозів погоди [6]. У період керівництва Л.Г.Даниловим Подільського відділу Укрмету покращилося гідрометеорологічне забезпечення сільського господарства Поділля. На метеорологічних станціях були організовані фенологічні спостереження, вимірялися опади, визначалася вологість ґрунту на колгоспних полях та умови зимівлі озимих.

Вивченням клімату Поділля для потреб сільського господарства активно займався науковий консультант Кабінету виучування Поділля агроном В.Г.Доппельмайр. На початку 1920-х рр. він працював спочатку завідуючим метеорологічною секцією Подільської філії сільськогосподарського наукового комітету УСРР, а згодом стає головою Філії. У 1924 р. В.Г.Доппельмайр публікує цикл статей «Про посухи», в яких на основі власних двадцятирічних спостережень за опадами у районі Кам’янця-Подільського описує характер випадіння опадів на теренах Поділля, розподіл їх упродовж року, аналізує повторюваність посух, пропонує агротехнічні заходи з метою збереження вологи в ґрунті та зменшення негативного впливу посух на сільськогосподарські культури. Наприкінці 1924 р. вчений переходить працювати до Подільської філії Цукротресту на посаду завідуючого бюро з фахових питань. На засіданнях секції наукових працівників профспілки «Робос» В.Г.Доппельмайр неодноразово робив доповіді про ґрунтові та кліматичні умови Поділля та Волині.

Активно співпрацював з Кабінетом виучування Поділля дослідник флори Вінниччини, викладач Вінницького фармацевтичного технікуму О.О.Савостіянов, якому належить понад 20 наукових праць. На замовлення Подільського губвиконкому ним були підготовлені такі матеріали: «Нарис рослинності Подільської губернії», «Природно-історичний нарис Подільської губернії», «Забута сторінка з історії природничих досліджень на Поділлі» та інші, які так і не були опубліковані.

У 1925 р. Кабінетом виучування Поділля була опублікована праця О.О.Савостіянова «Дика рослинність Поділля». У цій невеликій за об`ємом книзі автор дав загальну характеристику природних умов краю, описав основні типи рослинності, провів ботанічне районування Поділля, показав значення дикої рослинності в житті людини. О.О.Савостіянов підкреслює, що флора Поділля має значно більше схожих рис із флорою Західної Європи, ніж Лівобережної України. В останньому розділі автор наголошує на необхідності охорони рослинності Поділля, особливо букових лісів і береки. До роботи додається схематична карта рослинності Поділля, на якій позначено межі рідкісних рослин. Вчений заклав перші експериментальні ділянки для детального вивчення рослинності в околицях Вінниці (між с.Сабарів і Вінницею) та зробив їх детальний опис [18].

У 1929 р. О.О.Савостіяновим була підготовлена до друку ґрунтовна монографія «Сірі лісові суглинки Поділля», в якій автор на основі власного багаторічного досвіду дав характеристику сірих лісових ґрунтів Поділля з погляду використання їх у сільському господарстві [9]. За браком коштів ця праця так і залишилася у рукописному вигляді. О.О.Савостіянов підготував також до друку детальний бібліографічний покажчик «Бібліографія флори Поділля», що містив велику кількість літературних джерел про рослинність краю, але у зв’язку з ліквідацією Кабінет виучування Поділля не зміг його надрукувати.

Вивченням флори Вінниччини займався й науковий консультант Кабінету виучування Поділля М.П.Білозір. На основі польових досліджень ним був складений список диких та культурних рослин, зокрема рідкісних, який містив до 1300 видів. М.П.Білозіром було визначено та описано понад 50 нових для Поділля видів рослин. Упродовж 20-30-х рр. ХХ ст. дослідником був зібраний детальний, ретельно монтований гербарій подільської флори, дублети якого зберігаються в гербарії Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. У 1929 р. Кабінет планував видати монографію М.П.Білозіра «Флора Надбожжя». Особливу увагу автор присвятив акліматизованим упродовж ХVIII-XIX ст. рослинам Побужжя, багато яких зустрічається у колишніх поміщицьких садах, парках та лісонасадженнях. Але ця праця також не побачила світ [9]. М.П.Білозіру належить також кілька статей, присвячених вивченню ентомофауни Вінниччини.

Вивченням лісів Вінницької округи займався також науковий консультант Кабінету вивчення Поділля лісознавець М.П.Афанасьєв, який у 1920-х рр. одночасно працював завідуючим Подільським лісовим губернським управлінням. У 1926 р. він закінчив роботу над монографією «Ліси Поділля, їх відновлення та експлуатація», а в 1929 році ним була підготовлена до друку ще одна наукова праця – «Ліси Вінницької округи». При їх написанні автор використав результати обслідування шести лісництв Вінниччини. Він розглянув сучасний стан лісового господарства округу, а також, використовуючи статистичні методи, обгрунтував можливі шляхи відновлення та подальшого раціонального використання лісового господарства, зокрема лісовідновлення та поширення цінних порід лісу. М.П.Афанасьєв був одним із ініціаторів утворення у Вінниці Подільської зональної лісової дослідної станції, яка розпочала роботу в 1930 р. На його думку, на Поділлі саме Вінниця є найбільш сприятливим місцем для утворення науково-дослідної станції, оскільки тут наявні типові подільські види дерев та достатньо наукових установ, які б могли співпрацювати зі станцією. Крім того, М.П.Афанасьєв вважав подільські ліси унікальними, так як територія Поділля ніколи не була зайнята льодовиками чи морськими басейнами і це сприяло збереженню значної кількості реліктових та ендемічних видів рослин, що значно відрізняє її від територій, розташованих на південь та на північ. Значну цінність для науки та господарства, на його думку, становлять грабові ліси, які тут поширені суцільними масивами і більше ніде у такому вигляді в Україні не зустрічаються.

Науковий консультант Кабінету виучування Поділля міколог Г.Ф.Борисевич у 1924 р. був одним із організаторів створення мікологічного гербарію, одного з найстаріших в СРСР. З 1926 р. він працює у Вінниці мікологом-інструктором міколого-ентомологічного пункту Подільського відділу Цукротресту. За його участю був зібраний гербарій мікофлори Вінницького округу, що складався із 300 родів грибів. Г.Ф.Борисевич за результатами планового обслідування грибів Вінниччини підготував до друку монографію «Мікофлора Поділля», в якій зробив першу спробу дати характеристику мікофлори регіону, показав можливість практичного використання грибів для господарських потреб, окремий розділ праці присвятив їстівним грибам. Значну увагу було приділено грибам, що викликають хвороби у рослин, та запропоновано методи боротьби з ними. Г.Ф.Борисевич працював також над створенням «Визначника грибів Надбужжя» із зазначенням їх корисних та шкідливих властивостей. Але через ліквідацію Кабінету виучування Поділля ці праці також не надрукували.

Потреби вивчення корисних копалин для господарського використання викликали розвиток геологічних досліджень. Відомий геолог М.І.Безбородько протягом 1922-1923 рр. провів детальну геологічну розвідку корисних копалин Гайсинського та Тульчинського округів, де виявив каолін, мармуроподібний вапняк, марганцеві руди, графіт, торф, ортит та ін. За дорученням Губернської планової комісії у 1924 р. ним була складена карта корисних копалин Поділля. Дослідження М.І.Безбородька про природні багатства Поділля мали велике значення для розвитку промисловості регіону. З квітня 1924 р. М.І.Безбородько – член колегії наукових консультантів Кабінету виучування Поділля. В середині 20-х рр. ХХ ст. М.І.Безбородько вивчав геологічну будову околиць Вінниці. Він виявив і дослідив тут серію докембрійських порід (гранат-біотитових мігматитів), яку назвав «вінницити» [8]. Досліджуючи амфіболо-плагіоклазові гнейси в басейні р.Соб, він виділив і описав кристалічну породу, що пізніше (в 30-х рр.) отримала назву «собіт». У 1925 р.вченим була підготовлена до друку праця «Геологія та мінеральні багатства Поділля» в рамках «Енциклопедії Поділлєзнавства», але вона так і не була надрукована.

Значна увага приділялась Кабінетом проблемам охорони природи. У 1925 р. у Вінниці відбулося засідання спеціальної комісії, якою були розроблені заходи на виконання постанови губвиконкому «Про охорону пам’ятників революційного минулого, давнини, культури та природи». Було взято під охорону дерево береку, яка є типовим подільським видом. Для цього комісія постановила взяти на облік у кожному лісництві всі наявні берекові дерева, заборонити їх вирубку, організувати при одній із науково-дослідних установ спеціальний розсадник береки. Під охорону комісія постановила також взяти невелику смугу букових лісів у Сатанівському лісництві, вжити заходів для охорони унікальних пам`яток природи – Подільських Товтр [12].

На початку 1925 р. у Вінниці з ініціативи Кабінету виучування Поділля був створений перший показово-дослідний сад Подільської флори. На площі понад 1300 кв. м. було висаджено більше 300 представників Подільської суходільної та водно-болотної рослинності. Для водно-болотної рослинності коштом губвиконкому був збудований спеціальний басейн на 15 кубічних метрів води. Це була перша спроба зібрати найтиповіших представників місцевої флори. Сад мав стати основою для створення в майбутньому у Вінниці справжнього ботанічного саду [13].

У 1926 р. актив Кабінету створив плакат «Опис Вінницької округи», високо поцінований громадськістю. У 17-ти пунктах цієї праці стисло і схематично міститься інформація про географічне положення, рельєф, клімат, водні ресурси, корисні копалини, рослинний і тваринний світ, ландшафти Вінниччини. Над плакатом працювали О.О.Савостіянов, Л.О.Тимошенко, Л.Г.Данилов, О.О.Чередніков, І.С.Любомудров та І.О.Озерянський. Цей редакційний колектив очолювали В.Д.Отамановський та Ф.М.Самутін. “Треба вітати видання плакату «Опис Вінницької округи» як перший на Україні прояв справжнього краєзнавства”, – відзначав у рецензії член Українського краєзнавчого комітету К.В.Дубняк [17].

Серед цікавих досліджень, що проводили члени Кабінету, були і спостереження за Південним Бугом. Оригінальна праця інженера О.К.Бирулі «Ріка Бог та її сточище» (1928) базується переважно на даних, складених Бузькою гідрологічною станцією за 1914-1924 рр., та деяких інших гідрографічних і гідрологічних матеріалах, зібраних автором. У цій невеликій за об’ємом праці вперше узагальнено матеріал про Південний Буг та його басейн, подана детальна характеристика окремих компонентів природи, описано господарське освоєння, несприятливі процеси, особливо в межах сучасної території Вінницької області [19]. Автором складено повздовжні та поперечні профілі Південного Бугу та його приток на окремих ділянках, побудовані графіки витрат води. В роботі були зроблені розрахунки енергетичних ресурсів ріки, що мало важливе значення для розвитку гідроенергетики краю. Ця оригінальна праця не втратила свого значення і зараз [3].

Гідрологічні дослідження проводив також науковий консультант Кабінету виучування Поділля О.О.Чередніков. У 1926 р. він підготував короткий нарис про внутрішні води Вінницької округи, який ввійшов до плакату «Опис Вінницької округи». У цьому нарисі О.О.Чередніков окреслив перспективи використання вод Вінницької округи для потреб гідроенергетики, охарактеризував морфологію подільських річок та їх господарське значення. Він виділив у межах округи два гідрологічних райони – північний та південний. На думку вченого, річки північної частини Вінниччини перспективні для риборозведення, а південної – для гідроенергетики.

Активно співпрацював з Кабінетом виучування Поділля відомий подільський зоолог проф. В.П.Храневич. Наслідком його тривалих наполегливих досліджень тварин-ного світу Поділля стали кілька ґрунтовних монографій, що були видані Кабінетом виучування Поділля. Упродовж 1925-1926 рр. побачили світ чотири праці В.П.Храневича: «Ссавці Поділля», «Птахи Поділля», «Минуле фавни Поділля», «Нарис фавни Поділля» (Ч. 1). Кабінет планував випустити другу частину останньої монографії про комах Поділля, але вона так і не вийшла з друку [1].

У монографії «Ссавці Поділля: огляд систематичний» висвітлено спосіб життя близько 50 видів ссавців, які зустрічаються на теренах Поділля, подано малюнки тварин, таблиці їхнього ареалу. Автор робить висновок про те, що фауна Поділля має значно більше спільного із західноєвропейським тваринним світом, ніж східноєвропейським.

У 1925 р. побачила світ друга розвідка В.П.Храневича «Птахи Поділля», в якій автор на основі аналізу зоологічної колекції Кам’янець-Подільського природничо-історичного музею, колекцій Кабінету зоології Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту та окружної спілки мисливців та рибалок, праць попередників, а також власних спостережень описав спосіб існування та географічне поширення 244 видів птахів регіону. Подано численні ілюстрації та малюнки. Попередні описи орнітофауни В.Боголепова, Г.Герхнера, А.Андржейовського та К.Кеслера не охоплювали у повній мірі південну частину Поділля. Праця В.П.Храневича частково усунула цей недолік. Автор не обмежувався лише систематичним описом видів птахів, а й проаналізував їх географічний розподіл на території Поділля.

Наступна робота В.П.Храневича «Нарис фавни Поділля». Частина 1. «Ссавці і птахи» стала підсумковою, що узагальнювала його попередні дослідження. Автор ретельно опрацював основні праці своїх попередників – К.Кеслера, В.Боголепова, А.Андржейовського та ін., численні колекції птахів та ссавців природничого музею Поділля, Кабінету зоології сільськогосподарського інституту, більшість з яких він сам зібрав разом зі студентами. Викликає інтерес розділ «Минуле фауни Поділля», у якому на основі свідчень мандрівників і хроністів середньовіччя та нового часу автор проаналізував зміни у тваринному світі Поділля за останні століття (ХІІ-ХІХ ст.). В.П.Храневич стверджує, що господарська діяльність людини за останні століття призвела до повного зникнення турів, сайгаків, байбаків, диких коней, оленів, зубрів, бурих ведмедів, бобрів, росомахи, перев’язки, степового орла, куріпки білої та ін. Окремі розділи монографії були присвячені промисловому значенню подільських птахів і ссавців та охороні тваринного світу Поділля. Автор пропонує утворити на Поділлі ряд заповідників та національних парків в кожному з виділених ним чотирьох зоогеографічних районів Поділля: Подільсько-Волинському, Наддністрянському, Надбужанському та Передстеповому. На думку автора, на території Середнього Побужжя такий заповідник необхідно створити в місцях поселення унікальної колонії сірих гусей та інших рідкісних птахів на р.Згар поблизу с.Микулинці на Літинщині. Ініціативу в створенні заповідних об’єктів, на думку вченого, повинні взяти на себе Кабінет виучування Поділля та Кам’янець-Подільське наукове товариство при ВУАН. У розділі «Охорона та вивчення фавни Поділля» В.П.Храневич навів перелік тварин, що знаходяться під загрозою зникнення і потребують особливої охорони, серед них лісова куниця, ласка, горностай, сіра куріпка, росомаха, норка, видра, чорно-бура лисиця, борсук, дика коза, дикий кіт, сокіл-балобан, хохітва, дрохва та ін. [20].

Консультант Кабінету виучування Поділля ентомолог І.С.Любомудров працював завідуючим ентомолого-фітопатологічним пунктом Вінницького насіннєвого заводу, а з 1925 р. також ентомологом Подільського відділу Цукротресту. Основна частина наукових праць І.С.Любомудрова присвячена вивченню шкідливої ентомофауни сільськогосподарських культур, а також біології, систематиці та географічному поширенню лускокрилих, зокрема родин Tortricidae та Tineidae. Вчений на основі власних спостережень визначив десятки нових для Поділля видів метеликів. Результати багаторічних досліджень ентомофауни регіону І.С.Любомудров узагальнив у праці «Сільськогосподарські шкідники Поділля» (1929), яку повинен був видати Кабінет виучування Поділля. Значна увага приділялася в цій праці новим методам боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур в умовах Поділля.

На запрошення Кабінету в липні 1929 р. у Вінницю прибула комісія лісознавців на чолі з професором Київського сільськогосподарського інституту Д.Д.Шевчуком. Завданням цієї експедиції було з’ясувати сучасний стан лісів, скласти карту лісів, визначити шляхи раціонального використання лісових ресурсів. Упродовж чотирьох місяців комісія проводила експедиційне обслідування лісів Вінниччини. За результатами експедиції планувалося випустити монографічний опис «Ліси Вінницької округи» з додатком карти лісів регіону [14].

Того ж літа прибула також експедиція Дніпрянської біологічної станції під керівництвом відомого іхтіолога Д.О.Белінга. Експедиція упродовж двох місяців досліджувала головні притоки Південного Бугу: Рів, Згар, Десну, Соб, Сниводу, Постолову та ряд ставків на цих притоках. Вивчаючи річки та ставки Вінниччини, науковці особливу увагу звертали на загальний характер цих водойм, розмір, глибину, течії, характер ґрунтів, хімічні властивості води, становище гідротехнічних споруд, видовий склад рослинності, ступінь заболочуваності водойм. Тваринний світ вивчали з якісного і кількісного боку, окремо досліджували зоо- і фітопланктон. Дослідження водойм було зумовлено необхідністю розвитку рибного господарства Вінницької округи. Професор Д.О.Белінг планував зібрати колекцію тваринного світу водойм та створити рибознавчий музей Вінницької округи [14].

Кабінет виучування Поділля планував створити у Вінниці природничо-господарський музей. До його складу повинні були увійти: «музей ґрунтів», який утворив в 1927 р. професор В.І.Крокос, рибознавчий музей, який мав утворити у 1929 р. професор Д.О.Белінг та гербарій, що охоплював би найтиповіших представників подільської флори. За задумом В.Д.Отамановського музей повинен був сприяти реконструкції народного господарства краю [10].

У червні 1929 р. Президія ВУАН, схваливши досягнення Вінницької філії ВБУ та Кабінету виучування Поділля, згідно п’ятирічного плану науково-дослідної роботи ВУАН вирішила реорганізувати ці установи в науково-дослідний інститут вивчення Поділля в системі Академії наук. До його складу повинні були входити лабораторії, музеї, видавництво, бібліотека, ботанічний сад, метеорологічна станція [15]. Було ухвалено рішення про перетворення Кабінету на державну установу та виділення асигнувань на 1929/1930 рр. у розмірі 10 тис. крб. на проведення науково-дослідної роботи [10].

Подільське краєзнавство одним із перших в Україні зазнало непоправних втрат під час політичних репресій кінця 20-30-х рр. ХХ ст. Демократичний за своїм характером, формами та методами краєзнавчий рух вже не вписувався в структуру командно-адміністративної системи, що активно формувалася. Саме тому, звинувачені в націоналізмі, ідеалізації патріархальщини, зв’язку з міфічними контрреволюційними організаціями краєзнавчі осередки були розпущені, а найактивніші діячі стали жертвами тоталітарного режиму [4].

Після арешту у 1929 р. В.Д.Отамановського Кабінет виучування Поділля було розформовано, почалася чистка фондів Вінницької філії ВБУ від «контрреволюційної літератури», що призвело до згортання її краєзнавчої роботи. Припинили діяльність краєзнавчі товариства в Тульчині, Могилеві-Подільському, Кам’янці-Подільському та інших регіонах Поділля.

У середині 30-х рр. ХХ ст. значну частину членів Кабінету виучування Поділля було репресовано. Жертвами сталінських репресій, крім В.Д.Отамановського, стали М.І.Безбородько, О.В.Красівський, В.П.Храневич, А.І.Ярошевич, О.О.Чередніков та ряд інших. Доля деяких з них досі залишається невідомою.

Примітки

1. Алєщенко, М.І. Професор В.П.Храневич – відомий вчений-зоолог Поділля / М.І.Алєщенко, В.А.Нестеренко // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. – Кам´янець-Поділ., 2003. – Т. 3. – С. 190-196.

2. Баженов, Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. / Л.В.Баженов. – Кам´янець-Подільський, 1993. – 470 с.

3. Бируля, О. Ріка Бог та її сточище: матеріали до гідрології ріки та використання її енергії / О.Бируля. – Вінниця: Віндерждрук ім.В.І.Леніна, 1928. – 95 с.

4. Гальчак, С.Д. Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Гальчак. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 144 с.

5. Городецький, С.І. Сільське господарство Поділля перед світовою війною / С.І.Городецький. – Вінниця: Віндерждрук ім.В.І.Леніна, 1929. – 114 с.

6. Данилов, Л.Г. Хвилі погоди: новий метод синоп-тичного аналізу / Л.Г.Данилов. – К.: Укрмет, 1925. – 212 с.

7. Денисик, Г.І. Процес становлення географічного Поділлєзнавства / Л.Г.Данилов // Тези доп. 13-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. – Вінниця, 1994. – С. 71-72.

8. Денисик, Г.І. Природнича географія Поділля / Г.І.Денисик. – Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998. – 184 с.

9. Кабінет для виучування Поділля // Бюл. продукц. сил України. – 1929. – № 3. – С. 53-56.

10. Кароєва, Л.Р. Валентин Дмитрович Отамановський / Л.Р.Кароєва, Л.М.Шпильова // Подільська старовина: наук. зб. на пошану вченого і краєзнавця В.Д.Отамановського. – Вінниця, 1993. – С. 6-13.

11. Кот, С.І. Честі своєї не зрадив (В.Д.Отамановський) / С.І.Кот // Репресоване краєзнавство (20-30-ті рр.). – К., 1992. – С. 133-142.

12. Отамановський, В.Д. Охорона пам’яток природи Поділля / В.Д.Отамановський // Червон. край. – 1925. – 28 січ.

13. Отамановський, В.Д. Про утворення першого показово-дослідного саду подільської флори у м.Вінниці / В.Д.Отамановський // Червон. край. – 1925. – 14 берез.

14. Отамановський, В.Д. Про потребу утворення кабі-нетів виучування територій у культурно-економічних осе-редках УРСР міжокружного (краєвого) значення / В.Д.Отама-новський // Вісті ВУАН. – 1929. – № 7/8. – С. 31-35.

15. Петрикова, В.Т. Роль В.Д.Отамановського в організації краєзнавчих студій на Поділлі / В.Т.Петрикова // Тези доп. 13-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. – Вінниця, 1994. – С. 71-72.

16. Півошенко, І.М. Клімат Вінницької області / І.М.Пі-вошенко. – Вінниця: Віноблдрук., 1997. – 240 с.

17. Прокопчук, В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства / В.С.Прокопчук. – Кам´янець-Поділ.: Абетка-НОВА, 2004. – 312 с.

18. Савостіянов, О.О. Дика рослинність Поділля / О.О.Савостіянов. – Вінниця: Віндерждрук ім. В.І.Леніна, 1925. – 71 с.

19. Середнє Побужжя / за ред. Г.І.Денисика. – Вінниця: Гіпаніс, 2002. – 280 с.

20. Храневич, В.П. Нарис фавни Поділля. Ч.1. Ссавці та птахи / В.П.Храневич. – Вінниця: Віндерждрук. ім.В.І.Леніна, 1925. – 128 с.

В.В.Кокус,

асистент кафедри фізичної географії

Вінницького ДПУ ім. Михайла Коцюбинського


1. Біля джерел наукового краєзнавства в Україні (20-ті - початок 30-х рр. ХХ ст.)

1. Бабенко, Л.Л. Із досвіду розвитку краєзнавства на Україні протягом 20-х – початку 30-х років / Л.Л.Бабенко // Завдання краєзнавства у дослідженні та популяризації пам’яток історії і культури: темат. зб. наук. пр. – К., 1991. – С. 21-38.

2. Бездрабко, В.В. Історіографічні спостереження за розвитком краєзнавства в Україні (1920-1930) / В.В.Бездрабко // Краєзнавство. – 2002. – № 1/4. – С.16-21.

3. Верменич, Я.В. Процеси інституалізації краєзнавства в Україні 20-30-х рр. ХХ ст. / Я.В.Верменич // Історія України: маловідомі імена, події, факти. – К., 2002. – Вип. 22/23. – С. 31-50.

4. Гальчак, С.Д. Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Гальчак. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 144 с.

5. Данилюк, Ю.З. Український комітет краєзнавства та його діяльність [20-ті рр.] / Ю.З.Данилюк // ІV Республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доп. і повідомл. – К., 1989. – С. 33-35.

6. Депенчук, Л.П. Місцеві наукові товариства при ВУАН / Л.П.Депенчук // Вісн. АН УРСР. – 1991. – № 8. – С. 59-66.

7. Заремба, С.З. Краєзнавча діяльність наукових товариств на Україні в 20-30-х роках / С.З.Заремба // ІV Республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доп. і повідомл. – К., 1989. – С. 35-37.

8. Костюкова, О.М. Розвиток краєзнавчо-екскурсійної справи в Україні в 20-х рр. ХХ ст.: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М.Костюкова; Харків. нац. ун-т ім.В.Каразіна. – Х., 2003. – 20 с.

9. Кокус, В.В. Внесок краєзнавчих осередків Поділля у розвиток зоологічних досліджень краю в 20-30-х рр. ХХ ст. / В.В.Кокус // Природно-територіальні та суспільно-географічні комплекси регіонів: історія, формування, стан, проблеми, перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 70-річчю утворення Луган. обл. – Луганськ. 2008. – С. 50-53.

10. Коцук, В.П. Огляд історико-краєзнавчих досліджень 1920-х рр. / В.П.Коцук, А.Ю.Теодорович // Краєзнавство. – 1999. – № 1/4. – С.102-104. – Бібліогр.: 13 назв.

11. Криворотченко, М. Організаційні форми краєзнавчого руху / М. Криворотченко // Краєзнавство. – 1928. – № 5. – С.1-5.

12. Очеретянко, В.І. Здобутки і втрати українського краєзнавства в 20-30-х рр. ХХ ст. / В.І.Очеретянко // Турис-тично-краєзнавчі дослідження: матеріали 3-ї Всеукр. наук.-практ. конф. «Туризм в Україні: економіка і культура» (Сві-тязь, 9-10 верес. 1998 р.). – К., 1998. – Вип. 1, ч. 2. – С. 181-183.

13. Петрикова, В.Т. Особливості становлення та розвитку системи краєзнавчої бібліографічної інформації в Україні (1917-1991 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.08 / В.Т.Петрикова; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. – К., 2001. – 19 с.

14. Прокопчук, В.С. Інституціоналізація краєзнав-чого руху Правобережної України 20-х років ХХ – початку ХХІ ст. / В.С.Прокопчук. – Кам’янець-Поділ.: Оіюм, 2009. – 600 с.

15. Прокопчук, В.С. Історичне краєзнавство Право-бережної України 30-х років ХХ – початку ХХІ століття: від репресій, занепаду – до відродження, розквіту / В.С.Прокоп-чук. – Кам’янець-Поділ., 2005. – 599 с. – Рец.: Калитко, С.Л. [Рецензія] / Калитко, С.Л., Соломонова, Т.Р. // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 13. – С. 424-425.

16. Прокопчук, В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства / В.С.Прокопчук; Ін-т історії України НАН України, Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, Центр дослідж. історії Поділля. – Кам’янець-Поділ.: Абетка-НОВА, 2004. – 311 с. – Бібліогр.: с. 242-274.

17. Савчук, В.О. Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-30-х рр. ХХ ст. / В.О.Савчук // Краєзнавство. – 2005. – №1/4. – С. 18-20.

18. Савчук, В.О. Краєзнавчий рух 20-30-х рр. ХХ ст.: нове бачення проблеми / В.О.Савчук // Історія України: маловідомі імена, події, факти. – К., 2002. – Вип. 20/21. – С. 14-30.

19. Савчук, В.О. Український комітет краєзнавства на рубежі 20-30-х рр. ХХ ст. / В.О.Савчук // Краєзнавство. – 2000. – № 1/2. – С. 50-57. – Бібліогр.: с. 56-57.

20. Савчук, В.О. Український комітет краєзнавства очима сучасників, у працях дослідників та мовою документів / В.О.Савчук // Наук. пр. Сер.: Іст. науки / Кам’янець-Поділ. держ. пед ун-т. – Кам’янець-Поділ., 2001. – С. 625-634.

21. Тронько, П.Т. Історичне краєзнавство на Україні у 20-30-роках / П.Т.Тронько // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). – К., 1991. – С. 4-5.

22. Тронько, П.Т. М.С. Грушевський та його роль в розвитку історичного краєзнавства на Україні (друга половина 20-х – поч. 30-х рр.) / П.Т.Тронько // V Всеукраїнська конференція «Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України» (жовт. 1991 р.): тези доп. та повідомл. – К.; Кам’янець-Поділ., 1991. – С. 8-9.

23. Тронько, П.Т. Український комітет краєзнавства: історія становлення й наслідки діяльності / П.Т.Тронько, В.С.Прокопчук // Краєзнавство. – 2010. – № 1/2. – С. 76-95. – Із змісту: [про зародж. краєзнавства на Вінниччині, зокрема про Тульчин. окруж. краєзн. т-во]. – С. 85-86; [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 86-87.

1.1. Становлення наукового поділлєзнавства

24. Баженов, Л.В. Alma mater подільського краєзнавства: місто Кам’янець-Подільський – осередок історичної регіоналістики ХІХ - початку ХХ ст. / Л.В.Баже-нов. – Кам'янець-Поділ.: ОІЮМ, 2005. – 415 с. – Рец.: Соломонова, Т.Р. // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського; Т.Р.Соломонова, С.Л.Калитко. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 397-399.

25. Баженов, Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали / Л.В.Баженов. – Кам’янець-Поділ., 1993. – 480 с. – Із змісту: Поділлєзнавство у 20-х – на початку 30-х років ХХ ст. – С. 44-60.

26. Божко, Л. М. Народознавчий рух на Поділлі в 20-і роки ХХ ст. / Л.М.Божко // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2003. – Вип. 5. – С. 100-102. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 101.

27. Бондаренко, Г. Поняття «Поділля» в історичних часі та просторі / Г.Бондаренко // Краєзнавство. – 1999. – № 1/4. – С. 8-9.

28. Бульба, Т.С. Краєзнавча бібліографія Поділля у 20-ті роки ХХ століття: основні тенденції розвитку / Т.С.Бульба // Питання культурології: [зб. наук. пр.]. – К., 2000. – Вип. 16. – С. 44-49.

29. Верменич, Я. До історії становлення україно-знавства на Поділлі (1905-1925 рр.) / Я.Верменич // Духов-ні витоки Поділля: Творці історії краю: [збірник]. – Хмельниц., 1994. – Ч.1. – С. 373-375.

30. Гальчак, С. Згортання краєзнавства в умовах наступу тоталітаризму [на Поділлі] / С.Гальчак // Краєзнав-ство Східного Поділля / С. Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 59-61.

31. Гальчак, С. Період розвитку [краєзнавства на Поділлі] / С.Гальчак // Краєзнавство Східного Поділля / С.Галь-чак. – Вінниця, 2005. – С. 45-58.

32. Дубровіна, Л.А. З історії створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України [1920] / Л.А.Дубровіна, Н.М.Зубкова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім.В.Вернад-ського. – К., 1998. – Вип.1. – С. 26-28.

33. Завальнюк, К.В. Початки краєзнавчих досліджень на Поділлі / К.В.Завальнюк, Т.В.Стецюк // Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 21-23 жовт. 2008 р.) / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2008. – С. 35-39.

34. Зельдович, П. Краєзнавче товариство в Тульчині / П.Зельдович // Червон. край. – 1927. – 18 лют.

35. Кароєва, Л.Р. Розвиток краєзнавчої роботи на Поділлі у 20-х роках ХХ ст. / Л.Р.Кароєва // Тези доп. 6-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. – Вінниця, 1988. – С. 44- 45.

36. Кокус, В.В. Роль Тульчинського окружного краєзнавчого товариства у розвитку регіональних природничих досліджень в 20-30-х роках XX століття / В.В.Кокус // Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону: матеріали Міжнар. наук.-практ. (21-23 жовт. 2008 р., м. Вінниця) / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2008. – С.44-46.

37. Отамановський, В.Д. Бібліографія краю (топографія) як одно з основних завдань наукової книгозбірні та організації топобібліографічної праці на Україні / В.Д.Отамановський // Бібл. зб. / ВБУ при ВУАН. – К., 1926. – Ч. 1. – С. 78-81.

38. Отамановський, В.Д. Вінницька Філія ВБУ при ВУАН / В.Д.Отамановський // Вечір. Київ. – 1929. – 1 лип.

39. Прокопчук, В.С. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність / В.С.Прокопчук. – К.: Рід. край, 1995. – 194 с. – Із змісту: [про Кабінет виучування Поділля]. – С. 70, 71, 75, 76, 93.

40. Савчук, В.О. Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30- х років ХХ ст. / В.О.Савчук // Краєзнавство. – 2003. – № 1/4. – С. 42-47. – Бібліогр.: 20 назв.

41. Савчук, В.О. Краєзнавство Поділля ХІХ-ХХ сто-літь / В.О.Савчук // Краєзнавство. – 1999. – № 1/4. – С. 89-94. – Бібліогр.: 14 назв.

42. Савчук, В.О. Наукове краєзнавство Поділля у 20-х рр. ХХ ст.: становлення, проблеми вибору пріоритетів / В.О.Савчук // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2008. – Вип. 13. – С. 261-266. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 262, 264.

43. Соколов, К.Н. Перспективи краєзнавчої праці на Тульчинщині / К.Н.Соколов // Бюл. Тульчин. окруж. виконав. комітету Рад. – 1927. – № 40. – С. 14-15.

44. Тульчинщина: (краєзн. зб.) / за ред. К.Л.Журавля. – Тульчин: Б.в., 1929. – 116 с.

Див. також: №№ 41-46, 52-56, 64-69.

2. Організація і діяльність Кабінету виучування Поділля

2.1. Загальні питання

45. Баженов, Л.В. Основні наукові школи краєзнав-чого вивчення Поділля у ХІХ-ХХ ст.: [в т. ч. про діяльн. Кабінету виучування Поділля в 1920-і рр.] / Л.В.Баженов // Тези доп. 12-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 7 верес. 1993 р. – Вінниця, 1993. – С. 54-56.

46. Божко Л. Етнографічні дослідження Кабінету вивчення Поділля (20-ті роки ХХ ст.) / Л.Божко // Матеріали 12-ї Поділ. історико-краєзн. конф. (22-23 листоп. 2007 р.) / редкол.: О.М.Завальнюк, В.І.Войтенко, Л.В.Баженов та ін. – Кам’янець-Поділ., 2007. – Т. 1. – С. 115-122.

47. Бульба, Т.С. З історії діяльності Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН: [в т.ч. про діяльн. Кабінету виучування Поділля] / Т.С.Бульба // Бібліотека і бібліотечна професія в умовах інформатизації суспільства: тези Всеукр. наук. конф. 22-24 верес. 1993 р. / Київ. держ. ін-т культури. – К.,1993. – С. 71-75.

48. Бульба, Т.С. Становлення та розвиток краєзнавчої бібліографії Поділля (друга половина XIX-XX ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: 05.25.03 / Т.С.Бульба; Київ. держ. ін-т культури. – К., 1995. – 21 с.

49. Бульба, Т.С. Становлення та розвиток краєзнавчої бібліографії Поділля (друга половина XIX-XX ст.): дис. ...канд. іст. наук: 05.25.03 / Т.С.Бульба; Київ. держ. ін-т культури. – К., 1995. – 243 с. – Бібліогр.: с. 157-243.

50. Вишневська, М. М.С. Грушевський і Поділля: [маловідомі стор. життя мислителя, зокрема його давні і багаторіч. зв'язки з науковцями і краєзнавцями Поділля, в т.ч. Кабінету виучування Поділля при Вінниц. філ. ВБУ ВУАН] / М.Вишневська // Грушевський М.С. – державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист. – Вінниця, 2006. – С. 153-155.

51. Вініковецький, С.Я. Деякі аспекти культурного розвитку Подільської губернії 20-х рр. ХХ ст. / С.Я.Вініко-вецький, В.П.Воловик // Матеріали 10-ї Поділ. історико-краєзн. конф. – Кам’янець-Поділ., 2000. – С.407-415. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 412.

52. Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення: моногр. / Він-ниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – 312 с.: фото. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 54-55.

53. Вінницька філія ВБУ при ВУАН: [про рішення щодо реорг. Кабінету виучування Поділля в наук.-дослід. ін-т вивч. Поділля] // Вечір. Київ. – 1929. – 1 лип.

54. Винницкий филиал Всенародной библиотеки Украины: [отримання Кабінетом виучування Поділля нових матеріалів про дит. роки М.Коцюбинського] // Вечер. Киев. – 1929. – 3 апр. (№ 76). – С. 3.

55. Воловик, В.П. В.Д. Отамановський – видатний історик України, організатор краєзнавчої роботи на Поділлі / В.П.Воловик, П.С.Григорчук // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2002. – Вип. 4.– С. 115-122. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С.117-118.

56. Воловик, В.П. Історія України в дослідженнях вінницьких істориків / В.П.Воловик, О.В.Воловик  // Україна: минуле, сьогодення, майбутнє: зб. наук. пр. – К., 1999. – С.16-29. – Бібліогр.: 38 назв. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 21-24.

57. Грановський, Б.В. Вінницька філія Всенародної бібліотеки України при УАН (ВУАН): фундація, діяльність, здобутки (1920-1930 рр.) / Б.В.Грановський, Т.Р. Соломонова, М.С.Шлеймович // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К., 1998. – Вип. 1. – С. 29-38.

58. Гудзевич, А. До історії краєзнавства на Поділлі / А.Гудзевич // Тези доп. 15-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. 14 трав. 1996 р. – Вінниця, 1996. – С. 89-90.

59. Денисик, Г. Процес становлення географічного поділлєзнавства: [в т.ч. про діяльн. Кабінету виучування Поділля] / Г.Денисик // Тези доп. 13-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 6 верес. 1994 р. – Вінниця, 1994. – С. 71.

60. Кабінет для виучування Поділля // Бюл. продукційн. сил України (УКОПС). – 1929. – № 3. – С. 53-56.

61. Кароєва, Л.Р. Діяльність Кабінету вивчення Поділля (20-ті роки) в галузі дослідження пам’яток старовини і мистецтва та розвитку музейної справи / Л.Р.Кароєва // Завдання краєзнавства у дослідженні та популяризації пам’яток історії і культури: тематич. зб. наук. пр. – К., 1991. – С. 94-100.

62. Кароєва, Л.Р. Краєзнавча діяльність Кабінету виучування Поділля в 1920-і роки / Л.Р.Кароєва // ІV Республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доп. і повідомл. – К., 1989. – С. 42-43.

63. Кокус, В.В. Вклад Кабінету виучування Поділля у розвиток регіональних природничих досліджень / В.В.Кокус // Наук. зап. Сер.: Географія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 12. – С. 234-242.

64. Костриця, М.Ю. Подільська наукова географічно-краєзнавча школа: діяльність і постаті (кінець ХІХ-30-і роки ХХ століття) / М.Ю. Костриця // Наук. зап. Сер.: Географія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2005. – Вип. 9. – С. 148-155. – Бібліогр.: 40 назв. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля та його співробітника Л.Г.Данилова]. – С. 152-153.

65. Культурная жизнь Подолии: [про орг. Вінниц. філії ВБУ і Кабінету з питань виучування Поділля як єдиного регіонального закладу ВУАН] // Вечер. Киев. – 1929. – 1июля (№ 149). – С. 3.

66. Ляшко, С.М. Щодо участі краєзнавців Вінниччини у роботі постійної комісії УАН-ВУАН для складання біографічного словника діячів України / С.М.Ляшко // Мате-ріали 11-ї Поділ. історико-краєзн. конф. – Кам’янець-Поділ., 2004. – С. 533-536.

67. Мельничук, Л. Про діяльність вчених «Кабінету виучування Поділля» (1924-1929 рр.) Л.Мельничук // Ет-нічна історія народів Європи: зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 15. – С.19-23.

68. Отамановський, В.Д. З літньої роботи Дніпрянської біологічної станції ВУАН / В.Д.Отамановський // Вісті ВУАН. – 1929. – № 7/8. – С. 28-30.

69. Отамановський, В.Д. Кабінет виучування Поділля / В.Д.Отамановський // Рабоче-крестьян. газ.(Вінниця). – 1924. – 18 марта.

Отамановський В.Д.
Краєзнавство на Поділлі
(1926)

71. Отамановський, В.Д. Про потребу утворення Кабінетів виучування територій у культурно-економічних осередках УРСР міжокружного (краєвого значення): (з досвіду Вінниці) / В.Д.Ота-мановський // Вісті ВУАН. – 1929. – № 7/8. – С. 31-35.

72. Отамановський, В.Д. Про утворення показово-дослідного саду подільської флори у м.Вінниці / В.Д.Отама-новський // Червон. край. – 1925. – 14 берез.

73. Отамановський, В.Д. Охорона пам’яток природи Поділля // Червон. край. – 1925. – 28 січ.

74. Отамановський, В.Д. Філія Всенародньої Бібліотеки України при ВУАН, її устрій та праця [в т.ч. про роботу Кабінету виучування Поділля] / В.Д.Отамановський // Червон. шлях. – 1925. – № 5. – С. 181-183.

75. Отамановський, В.Д. Цикл лекцій Поділлєзнавства / В.Д.Отамановський // Червон. край. – 1924. – 2 верес.

76. Петрикова, В.Т. Діячі бібліотечного краєзнавства на Поділлі та їх вплив на розвиток теорії краєзнавчої бібліографії в Україні в повоєнні роки / В.Т.Петрикова // Куль-тура Поділля: історія і сучасність: матеріали 2-ї наук.-практ. конф., присвяч. 500-річчю м.Хмельницького. 27-29 серп. 1993 р. – Хмельницький, 1993. – С. 189-191. – Із змісту: [про Кабінет виучування Поділля]. – С. 191.

77. Петрикова, В.Т. Краєзнавча бібліографічна термінологія: національні особливості становлення теорії краєзнавчої бібліографії / В.Т.Петрикова // Бібл. вісн. – 2000. – № 4. – С.13-20. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля та його засн. В.Д.Отамановського]. – С. 13, 15-17.

78. Прокопчук, В. Подоляни в співпраці з ВУАН / В.Прокопчук // Краєзнавство. – 1999. – № 1/4. – С. 42-45. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 43-44. – Бібліогр.: с. 45.

79. Прокопчук, В. Український комітет краєзнавства на етапі становлення (1925-1929 рр. ХХ ст.) / В.Прокопчук // Краєзнавство. – 2005. – № 1/4. – С. 51-57. – Бібліогр.: 58 назв. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 55.

80. Савчук, В.О. Краєзнавство Поділля в історії краєзнавчого руху України 20-30-х рр. ХХ ст. / В.О.Савчук // Краєзнавство. – 2003. – № 1/4. – С. 42-47. – Бібліогр.: 20 назв. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 45-46.

81. Савчук, В.О. Краєзнавство Поділля ХІХ-ХХ ст. / В.О.Сав-чук // Краєзнавство. – 1999. – № 1/4. – С.89-94. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 93.

82. Семенів, М.М. Нові провідники по Україні: [в т.ч. про видав. діяльн. Кабінету виучування Поділля] / М.М.Се-менів // Зап. Укр. бібліогр. т-ва в Одесі. – О., 1928. – Ч. 1. – С.38-40.

83. Соломонова, Т.Р. Вінницька філія Всенародної бібліотеки при УАН (ВУАН) як науковий центр (1920-1930) / Т.Р.Соломонова // Б-ка у контексті світової культури, науки, інформації: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – С. 164-169. – Бібліогр.: с. 169. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С.165-168.

84. Соломонова, Т.Р. Становлення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при УАН (ВУАН) / Т.Р.Соло-монова // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 252-257. – Із змісту: [про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 255-256.

85. Станович, М. І терни замість слави: [про В.Д.Отамановського та діяльн. Кабінету виучування Поділля. «Круглий стіл»] / М.Станович, В.Воловик, Ю.Савчук, Л.Кароєва, Л.Шпильова // Вінниччина. – 1993. – 30 січ., 6 лют.

86. Шпильова, Л. Ми всі із роду подолян: [про роботу Кабінету виучування Поділля] / Л.Шпильова // Вінниц. правда. – 1988. – 23 верес.

87. [Кабінет виучування Поділля] // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2009 року: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко. – Вінниця, 2008. – С. 28-29.

Див. також: №№ 5, 6, 11-13, 15, 21, 22, 24, 26-28, 31, 33-35, 38, 97, 104.

2.2. Діяльність Кабінету в документах: плани, повідомлення, звіти

88. План праці Кабінету виучування Поділля Вінницької Філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН: [1924] // Данилов, Л. Клімат Поділля / Л.Данилов; Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН, Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1924. – С. 3 обкл. – (Вип. 1).

89. Звідомлення про діяльність Кабінету виучування Поділля Вінницької Філії Всенародної Бібліотеки України при ВУАН з 13 травня 1924 р. по 1 квітня 1925 р. / В.Ота-мановський, В.Рахинський // Савостіянов, О. Дика рослинність Поділля: схематич. нарис / О.Савостіянов; Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН, Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1925. – С. 69-71. – (Вип. 2).

90. Із звіту Управління науковими установами Наркомосу УСРР про роботу бібліотек та музеїв за 1924/25 рр. // Культурне будівництво в Українській РСР 1917-1927 рр. – К., 1979. – С. 415-421. – Із змісту: [звіт про діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 415-418.

91. Звідомлення Вінницької філії Всенародньої бібліотеки України при ВУАН та Кабінету виучування Поділля з 1 жовтня 1925 р. до 1 жовтня 1926 р. – Вінниця, 1926. – 5 с. – (Вип. 9).

92. Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі на 1 лютого 1926 р. / В. Отамановський, С. Смеречинський // Храневич, В. Минуле фавни Поділля: шкіц з доби 12-19 ст. / В.Храневич; Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН, Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1926. – С. 1-2. – (Вип. 6).

93. Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі на 1 грудня 1926 року / за ред. В.Отамановського, Л.Тимошенко // Білінський, М.І. Вінницький замок: іст. нарис з доби XVI-XVIII ст. / М.І.Білінський; Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН, Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1926. – С. I-VIII. – (Вип. 10).

94. Звідомлення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля з 01.10.1926 до 01.10.1927 р.: ювіл. підсумування досягнень з нагоди 10-ї річниці Жовтн. революції. – Вінниця, 1927. – 8 с. – (Вип. 15).

95. Звіт Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при УАН та Кабінету виучування Поділля з 1 січня 1926 р. до 1 січня 1927 р. / В.Д.Отамановський // Наука на Україні. – 1927. – № 2/4. – С. 302-304.

96. Звідомлення Бібліографічної секції Кабінета виучування Поділля з 1/ ІV 1926 р. до 1/ ІV 1928 р. / Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН, Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1928. – 6 с.: іл. – (Вип. 21).

97. Отамановський, В.Д. Праця та стан Вінницької Філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля на 1 травня 1929 року / В.Д.Отамановський // Вісті ВУАН. – 1929. – № 5/6. – С. 126-130.

2.3. Кабінет виучування Поділля в особах

98. Баженов, Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали / Л.В.Баженов. – Кам’янець-Поділ., 1993. – 480 с. – Із змісту: [про співробітників Кабінету виучування Поділля: О.Бируля. – С. 54, 56, 128, 129, 443; М.Білінський. – С. 4, 9, 51, 52, 108, 129, 130, 443; В.Гаґенмейстер – С. 46, 53, 59, 157, 158, 231, 236; С.Городецький. – С. 52, 55, 56, 173; Л.Данилов. – С. 55, 189, 315; С. Єфремов. – С. 207; В.Камінський. – С.37; І.Кревецький. – С. 443; В.Отамановський. – С. 4, 9, 10, 49, 51, 52, 57, 59, 63, 85, 108, 245, 304, 305; О.Савостіянов. – С. 49, 56, 338; Ю.Сіцінський. – С. 4, 9, 21, 28, 29, 37, 38, 42, 44, 48, 51, 52, 53, 54, 56, 60, 79, 107, 108, 115, 117, 231, 253, 295, 332, 339, 349, 350, 351, 409, 416, 443, 447; В.Храневич. – С. 47, 48, 56, 390, 413; М.Хращевський. – С. 390, 391; І.Шипович. – С. 30, 400; А.Ярошевич. – С.512].

99. Вінниччина в датах: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад. М.Шлеймович. – Вінниця, 2000. – 112 с. – Із змісту: [про співробітників Кабінету виучування Поділля: М.Білінський. – С. 52; Л.Данилов. – С. 57; С.Папа-Афанасопуло. – С. 59; В.Отамановський. – С. 30, 65; О.Савості-янов. – С. 33, 57; Ю.Сіцінський. – С. 53; С.Смеречинський. – С. 65; І.Шипович. – С.53; М.Хращевський. – С.63.

100. Гальчак, С.Д. Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С.Д.Гальчак. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 224 с. – Із змісту: [про співробітників Кабінету виучування Поділля: М.Білінський. – С. 20; Л.Данилов. – С. 58; А.Зекцер. – С. 75; В.Камінський. – С. 81; В.Отамановський. – С. 136; О.Савостіянов. – С. 168; С.Смеречинський. – С. 178; М.Хращевський. – С. 200; І.Шипович. – С. 207].

101. Наука и научные работники СССР: справочник. Ч. VI. Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда / АН СССР. – Л., 1928. – 686 с. – Із змісту: [про співробітників Кабінету виучування Поділля: М.Безбородько. – С. 27; С.Городецький. – С. 91; Л.Данилов. – С. 103; С.Єфремов. –

С.127; В.Камінський. – С.158; І.Любомудров. – С. 232; Л.Морейніс. – С. 265; В.Отамановський. – С. 295; В.Рахин-ський. – С. 342; О.Савостіянов. – С. 362; С.Смеречин- ський. – С.386; Л.Тимошенко. – С. 421; В. Храневич. – С. 458; М.Хращевський. – С. 458; А.Ярошевич. – С. 512].

2.3.1. Засновник і організатор Кабінету Валентин Дмитрович Отамановський (1893-1964), історик, бібліограф, громадський і культурний діяч

102. Отамановский, В.Д. Винница как тип украинского города южного Правобережья ХVІІІ в.: Эволюция правового положения и устройства на фоне соц.-экон. развития Брацлавщины ХVІІ-ХVІІІ вв. и процесса образования городского сословия: автореф. дис. ... докт. ист. наук / В.Д.Отамановский. – Симферополь, 1949. – 22 с.

103. Отамановский, В.Д. Вінниця в ХІV-ХVІІ століттях: іст. дослідж. / В.Д. Отамановський. – Вінниця: Континент-ПРИМ, 1993. – 462 с. – (Іст. б-ка Поділля).

104. Отамановский, В.Д. Вінниця, яко тип українського міста... / В.Д. Отамановський // Вінниччина. – 1993. – 24 лют., 3, 11 берез.

105. Отамановский, В.Д. До історії медицини та аптечної справи у Вінниці й Вінницькому повіті другої половини XVIII ст. / В.Отамановський // Збірник пам’яті академіка Т.Г.Яновського. – К., 1930. – С. 322-334.

106. Отамановский, В.Д. Моє каяття / В.Отаманов-ський // Подільська старовина: наук. зб. на пошану вченого і краєзнавця В.Д.Отамановського / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 1993. – С. 20- 29.

107. Отамановский, В.Д. Син України: іст. повість з часів укр. лицарства: в 3-х ч. / В.Отамановський. – Л.: Просвіта, 1992. – 176 с.: іл.

* * *

108. Бережной, В. Валентин Отамановский – главный историк Винницы, воевавший с большевиками под Крутами и переживший репрессии / В.Бережной // Здоров’я. Події.Час. – 2011. – 26 січ. – С.5: портр.

109. Воловик, В.П. Історія України в дослідженнях вінницьких істориків / В.П. Воловик, О.В.Воловик // Україна: минуле, сьогодення, майбутнє: [зб. наук. пр.]. – К., 1999. – С.16-29. – Із змісту: [про В.Д.Отамановського]. – С. 21-24.

109а. Воловик, В.П. Склад злочину: дослідження історії Поділля: [про дир. Вінниц. філії Всенар. б-ки України при ВУАН В.Д.Отамановського] / В.П.Воловик, П.С.Григорчук // Реабілітовані історією: в 27 т. / ред. П.Т.Тронько. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. – Кн. 1: Вінницька область / ред.: І.С.Гамрецький, В.П.Лациба, С.С.Нешик. – С. 718-723. – Із змісту: [про орг. та діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 719-721.

110. Документ-свідчення: [про арешт дир. Вінниц. філії Всенар. б-ки ВУАН В.Д.Отамановського] // Комс. плем’я. – 1990. – 18 жовт.

111. Кароєва, Л.Р. Валентин Дмитрович Отаманов-ський / Л.Р.Кароєва // VІІІ Всеукраїнська наукова конферен-ція «Історичне краєзнавство і культура»: наук. доп. та повідомл. – К.; Х., 1997. – Ч. 1. – С. 157-158.

112. Кароєва, Л.Р. Валентин Дмитрович Отамановський / Л.Р.Кароєва, Л.М.Шпильова // Подільська старовина: наук. зб. на пошану вченого і краєзнавця В.Д.Отамановського / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 1993. – С. 6-13. – Бібліогр.: 98 назв.

113. Кароєва, Л.Р. В.Д.Отамановський: [про його краєзн. діяльн.] / Л.Р.Кароєва // Тези доп. 10-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 6 верес.1991 р. – Вінниця, 1994. – С. 84-85.

114. Козак, І. Літописець Поділля [В.Д.Отамановський] / І.Козак // Поділ. зоря. – 2003. – 27 лют. – С. 10.

115. Кот, С.І. Валентин Отамановський / С.І.Кот // Крути. Січень 1918 р.: док., матеріали, дослідж., кіносцен. – К., 2008. – С.663-675.

116. Кот, С.І. Валентин Отамановський та розвиток краєзнавства на Поділлі / С.І. Кот // Духовні витоки Поділля: творці історії краю: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 9-11 верес. 1994 р., м. Кам’янець-Поділ. – Хмельниц., 1994. – Ч. 1. – С. 45-48. – Із змісту: [про орг. та діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 47.

117. Кот, С.І. Честі своєї не зрадив [про В.Д.Отама-новського] / С.І.Кот // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). – К.,1991. – С. 133-142. – Бібліогр.: с. 141. – Із змісту: [про орг. та діяльн. Кабінету виучування Поділля]. – С. 135-136.

118. Новицький, А. Подільський літописець [В.Д.Отамановський] / А.Новицький // Вінниц. газ. – 1997. – 16 верес.: фото.

119. Отамановський Валентин // Енцикл. Україно-знавства / гол. ред. В.Кубійович. – К., 1996. – Т. 5. – С. 1905. – (Перевид. в Україні).

120. Петрикова, В.Т. Наукова спадщина В.Д.Отама-новського в царині краєзнавства / В.Т.Петрикова // Він-ниця: минуле і сучасне: матеріали 3-ї історико-краєзн. конф., присвяч. 50-річчю визволення України від фашист. загарбників. 5 жовт. 1994 р., Вінниця. – Вінниця, 1994. – С. 37-41.

121. Петрикова, В.Т. Роль В.Д.Отамановського в організації краєзнавчих студій на Поділлі / В.Т.Петрикова // Тези доп. 13-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 6 верес. 1994 р. – Вінниця, 1994. – С. 69-71.

122. Прокопчук, В.С. В.Д.Отамановський – пам’яткоохоронець / В.С.Прокопчук // Подільська старовина: наук. зб. на пошану вченого і краєзнавця В.Д.Отамановського / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 1993. – С. 31-33. – Бібліогр.: 11 назв.

123. Прокопчук, В.С. Творець Кабінету виучування Поділля [В.Д.Отамановський] / В.С.Прокопчук // Наук. пр. Сер.: Іст. науки / Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-т. – Кам’янець-Поділ., 2003. – Т. 11. – С. 262-269.

124. Савчук, З.С. Внесок В.Д.Отамановського у становлення та розвиток краєзнавчої бібліографії Поділля (20-30-ті роки ХХ ст.) / З.С.Савчук // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер.: Історія і філософія науки і техніки. – Д., 2004. – Вип.11. – С. 136-141.

125. Савчук, З.С. В.Д.Отамановський (1893-1964) – вчений, педагог, організатор науки: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.07 / З.С.Савчук; УААН, Держ. наук. с.-г. б-ка. – К., 2006. – 20 с.

126. Савчук, З.С. В.Д.Отамановський та його роль в українському націєтворчому процесі / З.С.Савчук // Українська Центральна Рада: поступ націєтворення та державобудівництва. – К., 2002. – С. 66-71.

127. Савчук, З.С. В.Д.Отамановський як дослідник історії Вінниці XIV -XVIII століть / З.С.Савчук // Історія української науки на межі тисячоліть. – К., 2005. – Вип. 19. – С. 166-178.

128. Савчук, З.С. Історіографія дослідження життя та діяльності В.Д.Отамановського [14.02.1893, с. Яблунівка Смілян. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1964, Харків] / З.С.Савчук // Історія української науки на межі тисячоліть. – К., 2004. – Вип. 15. – С. 162-172.

129. Савчук, З.С. Наукові програми В.Д.Отамановського в контексті розвитку краєзнавства в Україні / З.С.Савчук // Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи. – Кам’янець-Поділ., 2002. – С. 72-74.

130. Савчук, З.С. Роль В.Д.Отамановського у формуванні організаційних засад краєзнавчої роботи на Поділлі у 20-х роках ХХ ст. / З.С.Савчук // Історія української науки на межі тисячоліть. – К., 2004. – Вип. 14. – С. 167-173.

131. Філонов, Л.В. Біля витоків історії: [про діяльн. В.Д.Отамановського як дир. Вінниц. філії Всенар. б-ки ВУАН] / Л.В.Філонов // Вінниц. правда. – 1988. – 13 жовт.

132. Філонов, Л.В. Значення праць В.Д.Отамановського для шкільного краєзнавства на Вінниччині / Л.В.Філонов // Тези доп. і повідомл. 18-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 3 лют. 1998 р. – Вінниця, 1998. – С. 102-103.

133. Філонов, Л.В. Краєзнавець Отамановський / Л.В.Філонов // Вітчизна. – 1990. – № 11. – С. 191-192; Із плину часу: історико-докум. нариси, публіцистика / Л.В.Філонов. – Вінниця, 2006. – С. 24-28.

134. Філонов, Л.В. Літописець Вінниці / Л.В.Філонов // Вінниччина. – 1994. – 18 трав.

2.3.2. Микола Іванович Безбородько (1883-1942), геолог, петролог

135. Безбородько, Н.И. К петрогенезу темноцветных пород Подолии и соседних районов / Н.И.Безбородько // Тр. минералог. ин-та АН СССР. – М., 1931. – Т. 1. – С. 127-160.

136. Безбородько, Н.И. Кристаллические породы окрестностей Винницы на Подолии / Н.И.Безбородько. – К., 1926. – 22 с.

137. Безбородько, Н.И. Подземные богатства Подолии / Н.И.Безбородько // Известия. – 1922. – 1, 9, 10 дек.

138. Безбородько, Н.И. Полезные ископаемые Гайсинского округа / Н.И.Безбородько // Рабоче-крестьян. газ. – 1923. – 13 нояб.

139. Безбородько, Н.И. Полезные ископаемые Тульчинского округа / Н.И.Безбородько // Рабоче-крестьян. газ. – 1923. – 11, 12 авг.

* * *

140. Гожик, П.Ф. Корифей української петрології М.І.Безбородько / П.Ф.Гожик, Д.Є.Макаренко // Геологіч. журн. – 2003. – № 4. – С.119-120.

141. Лазаренко, Є.К. Мінералогія Поділля / Є.К.Ла-заренко, Б.І.Сребродольський. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – 346 с. – Бібліогр.: с. 310-330. – Із змісту: [про М.І.Безбородька]. – С. 8, 9, 20, 23, 24, 27, 34-36, 38, 137, 150, 164, 265; [бібліогр. пр. М.І.Безбородька]. – С. 310-311.

142. Макаренко, Д.Є. Безбородько Микола Іванович (9.12.1883, м.Золотоноша, нині Черкас. обл. – 7.05.1942, концтабір побл. ст. Пікша Архангел. обл., РФ) / Д.Є. Макаренко // ЕСУ. – К., 2003. – Т. 2: Б-Біо. – С. 370: портр.

143. Макаренко, Д.Є. Видатний український петролог М.І.Безбородько / Д.Є.Макаренко // Геологіч. журн. – 1991. – № 5. – С. 134-137.

144. Макаренко, Д.Є. Голгофа українських геологів: [в т.ч. про долю М.І. Безбородька] / Д.Є.Макаренко. – К.: Логос, 2007. – 187 с.

145. Безбородько Микола Іванович // УРЕ. – 2-ге вид. – К., 1977. – Т. 1. – С. 382.

2.3.3. Михайло Петрович Білозір (1885-?), ботанік, флорист

146. Білозір, М.П. Нові рослини до Вінницької округи: інформ. огляд дослідно-краєзн. праці на Поділлі / М.П.Білозір. – Вінниця, 1926. – Ч.1. – 4 с.

147. Білозір, М.П. Рослини Мало-Кутищанського лісу Вінницької округи / М.П.Білозір // Тр. с.-г. ботаніки. – Х., 1927. – Т.1, вип. 3. – С. 152-165.

* * *

148. Белозор (= Білозір) Михаил Петрович: [1885-?. Флорист] // Русские ботаники (Ботаники России – СССР): биобиблиогр. слов.: в 4 т. – М., 1947. – Т. 1: А-Б. – С. 164.

2.3.4. Микола Іванович Білінський (1852-193?),* історик, етнограф, мовознавець

Білінський М.
Вінницький Замок
(1926)

149. Білінський, М. Вінницький Замок: Іст. нарис з доби 16-18 ст. / М.Білінський; Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН, Кабінет виучування Поділля. – Вінниця, 1926. – 22 с. – (Вип. 10).– Із змісту: Микола Білінський. Автобіографія. – С. ІІІ-V.

150. Білінський, М. Життя і діяльність Кармалюка на підставі судових актів та народних пісень / М.І.Білінський. – Вінниця, 1924.

151. Білінський, М. Його ж. З минулого пережитого. 1870-1888 / М.І.Білінський // Україна. – К., 1928. – Кн. 2. – С. 117-132.

152. Білінський, М. Назва Вінниці та її транскрипція / М.І.Білінський. – Вінниця, 1925.

* * *

153. Бульба, Т.С. Краєзнавець М.Білінський / Т.С.Бульба // Тези доп. 11-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 3 верес. 1992 р., м.Вінниця. – Вінниця, 1992. – С.52-53.

154. Гальчак, С.Д. Період розвитку [краєзнавства на Поділлі] / С.Д.Гальчак // Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 45-58. – Із змісту: [про М.І.Білінського]. – С. 55.

155. Кароєва, Л.Р. Вчені-етнографи Поділля / Л.Р.Ка-роєва // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля: наук. зб. – Кам’янець-Поділ., 1992. – Із змісту: [про М.І.Білінського]. – С. 11-12.

156. Кароєва, Л.Р. Етнографи Поділля / Л.Р.Кароєва // Етнографія Поділля: тези доп. наук. конф. – Вінниця, 1992. – Ч. 1. – Із змісту: [про життя і діяльн. М.І.Білінського]. – С. 7-8.

157. Малюта, О. Білінський Микола Іванович / О.Ма-люта // Українські історики ХХ ст.: біобібліогр. довід. / Ін-т історії України НАН України. – К., 2006. – Вип. 2, ч. 3. – С. 17-19. – (Сер. «Укр. історики»).

158. Подолинний, А.М. Білінський Микола Іванович (16.01.1852, Вінниця – 30-ті рр. ХХ ст.) / А.М.Подолинний // ЕСУ. – К., 2003. – Т. 2: Б-Біо. – С. 794.

159. Сидоренко, Н. Білінський Микола Іванович / Н.Сидоренко // Українська журналістика в іменах. – Л., 2002. – Вип. 9.

* Прізвище вченого зустрічається в різночитаннях: Білінський, Білинський, Бєлінський.

2.3.5. Олександр Костянтинович Біруля (1892-1967),* інженер

Біруля О.
Ріка Бог та її сточище
(1928)

160. Біруля, О. Гніванська каменярня Українського науково-дослідного інституту безрейкових шляхів та транспорту при ГШУ. – 1931.

* * *

161. Біруля Олександр Костянтинович // Лідери за покликанням: біогр. ректорів Харків. держ. автомобіл.-дорож. ін-ту: історико-бібліогр. нариси / уклад. Є.Т.Євсеєв. – Х., 2000. – С. 8-20.

162. Біруля Олександр Костянтинович // Учені вузів Української РСР: довід. за станом на 1966/1967 навч. рік. – К., 1968. – С. 59-60.

163. Научная деятельность Бируля Александра Константиновича, профессора, доктора технических наук: (к 70-летию со дня рождения и 45-летию инженерн., науч.-педагогич. и обществ. деятельности) // Тр. Харьков. автомоб.-дорож. ин-та. – Х., 1962. – Вып. 28. – С. 137-139.

164. Прусенко, Є.Д. Біруля Олександр Костянтинович (27.03.1892, м.Новоолександрівськ Ковен. губ., нині м.Зарасай, Литва – 4.08.1967, Харків) / Є.Д.Прусенко // ЕСУ. – К., 2004. – Т.3: Біо-Бя. – С. 47. – Бібліогр.: портр.

165. Хом’як, Я.В. Бируля Олександр Костянтинович / Я.В.Хом’як // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1977. – Т. 1. – С. 433.

* Прізвище вченого зустрічається в різночитаннях: Біруля і Бируля.

2.3.6. Георгій Францевич Борисевич (?-?), міколог, фітопатолог

166. Горленко, М. Борисевич Георгий Францевич: [фітопатолог] // Русские ботаники (Ботаники России – СССР): биобиблиогр. слов.: в 4 т. – М., 1947. – Т.1 : А-Б. – С. 241.

2.3.7. Володимир Миколайович Гаґенмейстер (1887-1938), художник, мистецтвознавець, етнограф

167. Гаґенмейстер, В.М. Гутне скло Поділля / В.М.Гаґен-мейстер. – Кам’янець-Поділ., 1929. – 41с.

168. Гаґенмейстер, В.М.. Жіночий одяг на Поділлю / В.М.Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1927.

169. Гаґенмейстер, В.М. Зразки народного мистецтва на Поділлю / В.М. Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1927.

170. Гаґенмейстер, В.М. Зразки гончарських виробів на Поділлі / В.М. Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1927.

171. Гаґенмейстер, В.М. Кахлі на Поділлі / В.М.Гаґен-мейстер. – Кам’янець-Поділ., 1927.

172. Гаґенмейстер, В.М. Містечкова архітектура на Поділлі / В.М.Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1927.

173. Гаґенмейстер, В.М. Селянські настінні розписи / В.М.Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1930. – 57 с.

174. Гаґенмейстер, В.М. Стінні розписи на Поділлі / В.М.Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1927. – 44 с.

175. Гаґенмейстер, В.М. Тульчинщина, село Орлівка: Вишивки низзю / В.М.Гаґенмейстер; мал. К.Ременюка. – Кам’янець-Поділ., 1929. – 43 с.

176. Гаґенмейстер, В.М. Українська графіка Поділля / В.М.Гаґенмейстер. – Кам’янець-Поділ., 1930.

* * *

177. Білокінь, С. Гаґенмейстер В.М. / С.Білокінь // Мис-тецтво України: біогр. довід. / за ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. – С. 135.

178. Данилюк, А. Володимир Гаґенмейстер / А.Дани-люк // Жовтень. – 1971. – № 12. – С. 119-121.

179. Данилюк, А.Г. Гаґенмейстер – дослідник народної культури Поділля / А.Г.Данилюк, О.В.Ерн // Проб-леми етнографії Поділля: тези доп. наук. конф. – Кам'янець-Поділ., 1986. – С. 70-72.

180. Дегтяр, К.Б. В.М. Гаґенмейстер (1887-1938) – дослідник українського народного мистецтва: (до 100-річчя від дня народж.) / К.Б.Дегтяр // 7-а Поділ. історико-краєзн. конф.: (секція історії рад. періоду): тези доп. – Кам’янець-Поділ., 1987. – С. 114-115.

181. Ерн (Гаґенмейстер-Корецька), О. Закоханий у Поділля / О.Ерн (Гаґенмейстер-Корецька) // Подільське братство. – [1993]. – № 3. – С.48-54.

182. Ерн, О. У віночок пам’яті: спогади про батька / О.Ерн // Укр. вісн. – 2000. – Вип. 1.

183. Овчаренко, Л.М. Гаґенмейстер Володимир Миколайович (24.06.1887, м.Виборг, нині Ленінгр. обл., РФ – 20.01.1938, похов. у с-щі Биківня) / Л.М.Овчаренко // ЕСУ. – К., 2006. – Т. 5: Вод-Гн. – С. 279-280. – Бібліогр.: портр.

184. Паравійчук, А. Школа Гаґенмейстера / А.Пара-війчук // Жовтень. – 1983. – № 4. – С. 105-107.

185. Трембіцька, Л. Подільський краєзнавець Володимир Гаґенмейстер / Л.Трембіцька // Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: наук. зб. – Кам’янець-Поділ., 2002. – С. 347-350.

186. Шпильова, В.В. Гаґенмейстер – художник і діяч / В.В.Шпильова // Поділ. братство: інформ. вісн. – 1992. – № 2.

2.3.8. Сергій Ілліч Городецький (1885-1956), вчений, агроном

187. Городецький, С.І. Матеріали до грунтів Тульчинщини / С.І.Городецький // Тульчинщина: [краєзн. зб.]. – Тульчин, 1929. – Цикл. І. Природа Тульчинщини. – С. 37-42.

188. Городецький, С.І. Сільське господарство Поділля перед світовою війною / С.І.Городецький. – Вінниця, 1929.

189. Городецький, С.І. Спроба фізико-географічного районування Поділля / С.І.Городецький. – Кам’янець-Поділ.: Друк. ім. Леніна, 1924. – 22 с.

* * *

190. Алещенко, М.І. Діячі краєзнавчого руху – викладачі Кам’янець-Подільського сільськогосподарського університету (1920-ті рр.) / М.І.Алещенко, В.А.Нестеренко // Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: наук. зб. – Кам’янець-Поділ., 2002. – С. 341-343. – Із змісту: [про С.І.Городець-кого]. – С. 343.

191. Алещенко, М.І. Забуті імена: (маловідомі факти з історії Кам’янець-Поділ. с.-г. ун-ту) / М.І.Алещенко, В.А.Нестеренко // Матеріали 11-ї Поділ. історико-краєзн. конф. – Кам’янець-Поділ., 2004. – С. 512-523. – Із змісту: [про С.І. Городецького]. – С. 520-521.

192. Костриця, М.Ю. Городецький Сергій Ілліч (10.03.1885, с.Курники Ушиц. пов. Поділ. губ., нині Віньковец. р-ну Хмільниц. обл. – 9.04.1956, Нью-Йорк) / М.Ю.Костриця // ЕСУ. – К., 2006. – Т. 6: Го-Гю. – С. 289.

193. Нестеренко, В.А. Їх імена – в історії науки Кам’янця: [про С.І.Городецького] / В.А.Нестеренко // Кам’я-нець-Поділ. вісн. – 1995. – 20 верес.

2.3.9. Леонід Григорович Данилов (1874-1928), метеоролог, синоптик

194. Данилов, Л.Г. Клімат Вінниці: [рукопис] / Л.Г.Да-нилов. – Вінниця, 1926.

195. Данилов, Л.Г. Клімат Вінницької округи / Л.Г.Да-нилов // Вінниця, її околиці та Вінницька округа. Ч.І. Культура та природа. – Вінниця, 1927. – Розд. IV. – С. 18.

196. Данилов, Л.Г. Климат Южной Подолии: [рукопис] / Л.Г.Данилов. – Винница, 1918. – 310 с.

197. Данилов, Л.Г. Сонячна діяльність та багатолітні цикли погоди / Л.Г.Данилов // Вісн.с.-г. науки та дослід. справи. – 1928. – Вип. 3.

198. Данилов, Л.Г. Хвилі погоди: новий метод синоптич. аналізу / Л.Г.Данилов. – К.: Укрмет, 1925. – 212 с.

* * *

199. Гальчак, С. Період розвитку [краєзнавства на Поділлі]: [ згадується про діяльн. Л.Г.Данилова] / С. Гальчак // Краєзнавство Східного Поділля / С.Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 45-58.

200. Данилов Леонід // Енцикл. Українознавства / за ред. В.Кубійовича. – Л., 1993. – Т. 2. – С. 488.

201. Кокус, В.В. Внесок Л.Г.Данилова у розвиток метеорологічних досліджень на Поділлі в 20-х роках ХХ ст. / В.В.Кокус // Фізична географія та геоморфологія. – К., 2009. – Вип. 57. – С. 177-186.

202. Костриця, М.Ю. Данилов Леонід Григорович (14.03.1874, м.Оренбург, Росія – 27.11.1928, Київ) / М.Ю.Кос-триця // ЕСУ. – К., 2007. – Т. 7: Г-Ді. – С. 207.

203. Костриця, М.Ю. Професор Л.Г.Данилов – дослідник Поділля / М.Ю.Костриця // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб. наук. пр. – Кам’янець-Поділ., 2003. – Вип. 3. – С. 318-321.

204. Леонід Григорович Данилов // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1999 року: реком. бібліогр. довід./ Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; Держ. арх. Вінниц. обл.; уклад.: Т.М.Дмитренко, М.С.Шлеймович. – Вінниця, 1998. – С. 33-34.

205. Мальгін, В. Леонід Григорович Данилов: [некролог] / В.Мальгін // Погода і життя. – 1928. – Ч. 11/12. – С. 130-133.

206. Півошенко, І. Перший синоптик Поділля [Л.Г.Данилов] / І.Півошенко // Тези доп. 6-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. – Вінниця, 1988. – С. 48-49; Вінниц. правда. – 1989. – 20 трав.

207. Півошенко, І. Професор Л.Г.Данилов – один із перших синоптиків довгострокових прогнозів погоди / І.Півошенко // Укр. геогр. журн. – 1997. – № 1. – С. 56-58.

208. Проф. Л.Г.Данилов: [некролог] / Пролетар. правда (Київ). – 1929. – 29 листоп.: фото.

209. Тихомиров, Е. Л.Г.Данилов: [некролог] / Е.Тихо-миров // Метеорол. вестн. – 1928. – № 12. – С. 289-290.

2.3.10. Володимир Георгійович Доппельмайр (1868-1927),* ботанік, агроном, еколог

210. Доппельмайр Владимир Георгиевич / по ведениям Г.Г.Доппельмайра // Русские ботаники (Ботаники России – СССР): биобиблиогр. слов.: в 4 т. – М., 1950. – Т. 3: Горницкий-Ищереков. – С. 187.

211. Колесниченко, А.М. Доппельмайр Воло-димир Георгійович (1868, Київ – 6.03.1927, м.Вінниця) / А.М.Колесниченко, А.М.Подолинний // ЕСУ. – К., 2008. – Т. 8: Дл-Дя. – С. 319.

* Прізвище вченого зустрічається в різночитаннях: Доппельмайр, Допельмайр.

2.3.11. Сергій Олександрович Єфремов (1876-1939), письменник, публіцист, літературознавець, громадсько-політичний діяч

212. Єфремов, С. Вибране: ст., наук. розвідки, моногр. / С.Єфремов; уклад. Е. Соловей. – К.: Наук. думка, 2002. – 760 с.: портр.

213. Єфремов, С. Історія українського письменства / С.Єфремов. – К.: Феміна, 1995. – 688 с.

* * *

214. Баженов, Л.В. Єфремов Сергій Олександрович (6. (за ін. даними – 18, 19 ?)10.1876, с. Пальчик, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 10 (за ін. даними – 31.03.1939, один з таборів ГУЛАГу) / Л.В.Баженов // Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 207.

215. Болабольченко, А. Сергій Єфремов / А.Болаболь-ченко // Вибране / А.Болабольченко – К., 2005. – С. 125-186: портр.

216. Грабович, Г. Сергій Єфремов як історик українського письменства / Г.Грабович // До історії української літератури: дослідж., есеї, полеміка / Г.Грабо-вич. – К., 2003. – С. 387-399.

217. Воронкова, Т.І. Єфремов Сергій Олександрович / Т.І.Воронкова // Особові архівні фонди Інституту рукопису: путівник / Ін-т рукопису Нац. б-ки України ім.В.І.Вернадського НАН України. – К., 2002. – 768 с. – Із змісту: [про С.О.Єфремова]. – С. 171-176.

218. Денисенко, Г. Краєзнавчі нотатки Сергія Єфремова / Г.Денисенко, О. Денисенко // Краєзнавство. – 2000. – № 1 / 2. – С. 59-65.

219. Сергій Єфремов (1876-1939): біобібліогр.й покажч. / уклад. Т. В.Єрмашов // Молода нація. – 2007. – № 2 (43). – С. 206-256; 2008.– № 1 (46). – С. 106-115.

220. Заваліна, О.Л. Апостол українства: до 120-річчя від дня народж. С.О.Єфремова (1876-1939) / О.Л.Заваліна // Календар знаменних і пам'ятних дат’2001. ІV кв. – К., 2001. – Вип. 3. – С. 24-31. – Бібліогр.: с. 30-31.

221. Качкан, В.А. Ратай народознавчого поля: (грані діяльності С.Єфремова) / В.А.Качкан // Українське народознавство в іменах: у 2 ч. / В.А.Качкан. – К., 1994. – Ч. 1. – C. 254-263. – Бібліогр.: с. 262-263.

222. Коробко, Л. Бібліографічний покажчик про Сергія Єфремова: [про бібліогр. покажч. про С.Єфремова, які вже вийшли, і сподівання на те, що незабаром вийде найновіший] / Л.Коробко // Сл. і час. – 2009. – № 8. – C. 123-124.

223. Кошелівець, І. Єфремов Сергій / І.Кошелівець // Енцикл. Українознавства / гол. ред. В.Кубійович. – К.,1994. – Т. 2. – С. 659-660: портр. – (Перевид. в Україні).

224. Кримський, А. Життєопис і літературна діяльність С.О.Єфремова / А.Кримський // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. – К., 1923. – Вип. 2/3. – С. 42-92.

225. Кудрявцев, Л. Апостол українства: [С.Єфремов] / Л.Кудрявцев // Уряд. кур'єр. – 2007. – 3 лип. – С. 9: портр.

226. Наєнко, М. Наближення до Сергія Єфремова: з нагоди 130-річчя від дня його народж. / М.Наєнко // Літ. Україна. – 2006. – 12 жовт. – С. 7.

227. Селіверстова, С. Єфремов Сергій Олександрович / С.Селіверстова // Сл. і час. – 2008. – № 9. – С. 90-91: фото.

228. Сергій Єфремов // Сто найвідоміших українців. – К., 2005. – С. 396-402: портр.

229. Черниченко, С.А. Єфремов Сергій Олександро-вич: (6(18).10.1876-16.03.1939), політичний діяч, публіцист, літературний критик та історик української літератури / С.А.Черниченко // Державні політичні та громадські діячі України: політ. портр. – К., 2002. – № 1. – C. 275-278. – Бібліогр.: с. 278.

2.3.12. В’ячеслав Арсенович Камінський (1869-1938), філолог, етнограф

230. Камінський, В. Парубоцькі громади на Поділлі як звичаєво-правний інститут / В.Камінський // Нариси звичаєвого права України. – К.,1928. – С. 1-18.

231. Камінський, В. Нарис звичаєво-спадкових норм селянства у Вінницькому повіті на Поділлі / В. Камінський // Пр. Коміс. для виучування звичаєвого права України: зб. наук. пр. / ВУАН; за ред. А.Е.Крістера. – К., 1928. – Вип. 2. – С. 125-149.

232. Камінський, В. Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні / В.Камінський // Пр. Коміс. для виучування звичаєвого права України / ВУАН; за ред. А.Е.Крістера. – К., 1925. – Вип. 1. – С. 32-53.

* * *

233. Гальчак, С.Д. Період розвитку [краєзнавства на Поділлі] / С.ДГальчак // Краєзнавство Східного Поділля / С.ДГальчак. – Вінниця, 2005. – С. 45-58. – Із змісту: [про В.А.Камінського]. – С. 55.

234. Грановський, Б. В’ячеслав Арсенович Камінський на Поділлі / Б.Грановський, Т.Соломонова // Вінниччина: минуле і сьогодення: краєзн. дослідж.: матеріали 20-ї Вінниц. наук. історико- краєзн. конф. 27-28 жовт. 2005 р. – Вінниця, 2005. – С. 166-171.

235. Грановський, Б. Науковець – «державний злочинець»: (з кримін. справи № 50021 НКВС УРСР): [про В.Камінського] / Б.Грановський // Подолія. – 2004. – 7 трав. – С. 17. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

236. Камінський В’ячеслав // Енцикл. Українознавства / гол. ред. В.Кубійович. – К., 1996. – Т. 3. – С. 929: портр. – (Перевид. в Україні).

237. [Камінський В’ячеслав Арсенович] // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2009 року: хронол. довід. / Він- ниц. ОУНБ ім.К.АТімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко. – Вінниця, 2008. – С. 54.

238. Подолинний, А.М. Камінський В’ячеслав Арсенович [22.07.1869, с.Косареве, тепер Млинів. р-ну Рівнен. обл. – 1938] / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця, 2001. – С. 141.

239. Соломонова, Т.Р. Доля бібліотек поміщиць-ких маєтків Поділля за доби Української революції / Т.Р.Соломонова // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2007. – Вип. 12. – С. 227-231. – Бібліогр.: с. 231. – Із змісту: [про В.А.Камінського]. – С. 230-231.

2.3.13. Іван Кревецький (1883-1940), історик, бібліотекар

240. Іван Кревецький: біобібліогр. покажч. / уклад. У.Яворська. – Л., 2008. – 78 c.

241. Кревецький Іван // Енцикл. Українознавства / гол. ред. В.Кубійович. – К., 1996. – Т. 3. – С. 1167: портр. – (Перевид. в Україні).

242. Стеблій, Ф.І. Іван Кревецький-історик-державник / Ф.І.Стеблій. – Л.: Ін-т українознавства ім.І.Крип`якевича НАН України, 2003. – 40 с. – (Історики України; № 5).

243. Черниш, Н. Подвижник української книги: книгознавча діяльність І.Кревецького / Н.Черниш // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 6. – С. 23-27. – Бібліогр.: 48 назв.

245. Яворська, У.П. Бібліографічні дослідження Івана Кревецького на сторінках «Записок Наукового товариства ім.Т.Шевченка» / У.П.Яворська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім.В.І.Вернадського. – 2006. – Вип. 16. – С. 380-388. – Бібліогр.: с. 386-388.

245. Яворська, У.П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1922-1939) / У.П.Яворська // Бібліотекознав-ство. Документознавство. Інформологія. – 2005. – № 2. – С. 45-53.

245а. Яворська, У.П. Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.08 / У.П.Яворська; НАН України, Нац. б-ка України ім.В.І.Вернадського. – К., 2008. – 21 с.

245б. Яворська, У.П. Іван Кревецький – бібліотекар та бібліограф / У.П.Яворська // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: матеріали 2-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2005 р. / Держ. акад. керів. кадрів культури і мист. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 78-81.

2.3.14. Сергій Юрійович Папа-Афанасопуло (1878-?), хоровий диригент

246. Ефимов, Л. Пули для них приготовили задолго до ареста: Массов. отстрел музыкантов по разнарядкам ЦК ВКП(б): [в т. ч. про долю С.Ю.Папа-Афанасопуло] / Л.Ефимов // Зеркало недели. – 1997. – 27 июня- 4 июля. (№ 26). – С. 11: портр.

247. Семенко, Л. Диригент Сергій Юрійович Папа-Афанасопуло / Л.Семенко // Вінниччина: минуле та сьогодення: краєзн. дослідж.: матеріали 21-ї Вінниц. історико-краєзн. конф. 25-26 жовт. 2007 р. – Вінниця, 2007. – С. 174-179.

248. Семенко, Л. Діяльність Комітету по вшануванню пам’яті Миколи Леонтовича на Поділлі / Л.Семенко // Він-ниччина: минуле та сьогодення: краєзн. дослідж.: матеріали 20-ї Вінниц. історико-краєзн. конф. 27-29 жовт. 2005 р. – Вінниця, 2005. – С. 140-146. – Із змісту: [про С.Ю.Папа-Афанасопуло]. – С. 145.

2.3.15. Олександр Олександрович Савостіянов (1871-?), ботанік, етнограф

Савостіянов О.
Дика рослинність Поділля
(1925)

249. Вінниця, її околиці та Вінницька округа: провідник екскурсанта, приїжджого та краєзнавця. Ч. 1. Культура та природа / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН; за ред. В.Отамановського. – Вінниця, 1927. – 34 с. – Із змісту: [Савостіянов, О. Положення й поверхня Вінницької округи. – С. 5-6; Його ж. Геологія та мінеральні багатства Вінницької округи. – С. 22-24; Його ж. Грунти Вінницької округи. – С. 25; Його ж. Дика рослинність Вінницької округи. – С. 26-28].

250. Савостіянов, О.О. Ботанічні екскурсії в околицях Вінниці / О.О.Савостіянов. – Вінниця, 1933. – 90 с.

* * *

251. Давидюк, А.Т. Шляхом зради: [про О.О.Савостіянова] / А.Т.Давидюк // Подолія. – 2001. – 13 берез.

2.3.16. Юхим Йосипович Сіцінський (1859-1937),* історик, етнограф, мистецтвознавець, музеєзнавець, громадський діяч

252. Сецинский, Е. Археологическая карта Подольской губернии / Сецинский, Е. // Тр. ХІ археол. съезда в Киеве, 1899. – М., 1901. – С. 197-365.

253. Сецинский, Е. Болоховское княжество (1150-1257) / Е.Сецинский; предисл., сост. А.М.Трембиц-кий. – Хмельницкий, 2004. – 27 с.

254. Сецинский, Е. Древнейшие православные церкви Подолии / Е.Сецинский // Подол. епарх. ведомости. – 1889. – № 2/3; 1890. – № 16/17; № 37/42; 1892. – № 27/28.

255. Сецинский, Е. Материалы для истории цехов в Подолии / Е.Сецинский // Тр. Подол. церков. историко-археол. о-ва. – Каменец- Подол., 1904. – Вып. 10. – С. 417-494.

256. Сіцінський, Є. Гектор Кам’янецької фортеці / Є.Сіцінський; передм. та упоряд. А.М.Трембіцький. – Хмельницький, 2003. – 30 с.

257. Сіцінський, Є. Нариси з історіі Поділля / Євтим Сіцінський. – Вінниця, 1927. – 74 с.

258. Сіцінський, Ю. Наукова робота в Кам’янці на Поділлі за останнє десятиліття, 1914-1924 рр. / Ю.Сіцінський // Україна. – 1926. – Кн. 1 (16). – С. 172-177.

259. Сіцінський, Ю. Про обставини мого життя: автобіографія / Ю.Сіцінський; публ. підгот. М.Мошак // Поділ. братство. – [1993]. – № 3. – С. 26-31. – (Газ.)

260. Сіцінський, Ю. Смотрицький замок / Ю.Сіцін-ський; передм. та упоряд. А.М.Трембіцький. – Хмельницький, 2003. – 22 с.

* * *

261. Баженов, Л.В. Сіцінський (Сецінський) Юхим Йосипович (10.12.1859, с.Мазники Летичів. пов. Поділ. губ., тепер Деражнян. р-ну Хмельниц. обл. – 7.12.1937, м. Кам’янець-Поділ.) / Л.В.Баженов // Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 349-351.

Сіцінський Є.
Нариси з історії Поділля
(1927)

262. Винокур, І.С. Визначний літописець Поділля: [про Ю.Сіцінського] / І.С.Винокур, В.В.Корнілов // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). – К., 1991. – С. 93-101. – Бібліогр.: с. 98-101.

263. Винокур, І.С. Ю.Й.Сіцінський / І.С.Винокур, В.В.Корнілов // Укр. іст. журн. – 1991. – № 3. – С. 69-74.

264. Горняткевич, Д. о. Юхим Сіцінський [в назві Січинський] / Д.Горняткевич // Ки-їв. – 1954. – № 5. – С. 218-223.

265. Кароєва, Л.Р. Етнографи Поділля / Л.Р.Кароєва // Етнографія Поділля: тези доп. наук. конф. – Вінниця, 1992. – Ч. 1. – Із змісту: [про життя і діяльн. Ю.Й.Сіцінсько-го]. – С. 3-4.

266. Кароєва, Л.Р. Повернення із забуття [Ю.Й.Сі-цінського] / Л.Р. Кароєва // Вінниц. правда. – 1990. – 9 січ.

267. Климчук, О. Хресна дорога. Життєві жалі протоієрея Сіцінського / О.Климчук // Україна. – 1993. – № 1. – С. 16-17.

268. Паравійчук, А.Г. Видатний історик Поділля Ю.Й.Сіцінський / А.Г.Паравійчук // Укр. іст. журн. – 1968. – № 9. – С. 87-92.

269. Просвітителі нашого краю [Д.Б.Братковський, Ю.Сіцінський] // Православна культура Поділля. – Вінниця, 2005. – С. 67-68.

270. Сергійчук, С.Л. Нове про Є.Й.Сіцінського / С.Л.Сергійчук // Тези доп. 11-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. 3 верес.1992 р. – Вінниця, 1992. – С. 47-48.

271. Трембіцький, А.М. Євфимій Сіцінський – книгознавець, бібліотекар, бібліограф: бібліографія / А.М.Трембіцький // Наук. зап. Сер.: Історія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця, 2003. – Вип. 6. – С. 26-36.

272. Трембіцький, А.М. Євфимій Сіцінський (1859-1937): наукова та громадська діяльність / А.М.Трем-біцький. – Хмельницький, 2009. – 300 с. – Із змісту: [Список публікацій Є.Сіцінського]. – С. 263-286.

273. Трембіцький, А.М. Є.Й.Сіцінський – організатор краєзнавчого руху і регіональних досліджень: [на Поділлі] / А.М.Трембіцький // Студії Кам'янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля. – Кам'янець-Поділ., 2005. – Т. 1. – С. 76-102.

274. Трембіцький, А.М. Є.Й.Сіцінський: хроніка життєвого і творчого шляхів (1859-1937 рр.) / А.М.Трем-біцький // Наук. пр. Сер.: Іст. науки / Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-т. – Кам’янець-Поділ., 2003. – Т. 11. – С. 312-321.

275. Трембіцький, А.М. Наукова та громадська діяльність Євфимія Йосиповича Сіцінського (70-ті рр. XIX – 30-ті рр. ХХ ст.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.М.Трембіцький; Чернівец. нац. ун-т ім.Ю.Федьковича. – Чернівці, 2005. – 19 с.

276. Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля: зб. наук. пр. за підсумками Всеукр. наук.-практ. конф. / Кам’янець-Поділ. держ. ун-т [та ін.].; О.М.Завальнюк (голова ред. кол.). – Кам’янець-Поділ., 2004. – 180 с. – Бібліогр.: в кінці ст.

* Ім’я вченого зустрічається в різночитаннях: Юхим, Євтим, Євфимій.

2.3.17. Сергій Степанович Смеречинський (1892- після 1932), мовознавець, перекладач, архівіст

277. Завальнюк, К. Будівничий архівної справи на Поділлі [С.С.Смеречинський] / К.Завальнюк // Вінниччина. – 2001. – 5 груд. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).

278. Зленко, Г. Ще кілька слів про Сергія Смеречинського / Г.Зленко // Слово. – 1993. – № 4. – С. 5.

279. Подолинний, А.М. Сергій Смеречинський: справа № 826: [за матеріалами арх. колиш. КДБ у Вінниці про мовознавця, перекладача, дослідника, архівіста] / А.М.Подолинний // Слово. – 1993. – № 11.– С. 8; Його ж. Жити Україною: ст., рец., есе / А.М.Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 153-157.

280. Пшеничний, Е. Хресна дорога Сергія Смер-ечинського / Е.Пшеничний // Слово. – 1992. – № 22. – С. 4.

2.3.18. Василь Полікарпович Храневич (1883- після 1938), природознавець, біолог

281. Баженов, Л.В. Храневич Василь Полікарпович / Л.В.Баженов // Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 390.

Храневич В.
Нарис фавни Поділля
(1925)

282. Алещенко, М.І. Діячі краєзнавчого руху – викладачі Кам’янець-Подільського сільськогосподарського університету (1920-ті рр.) / М.І.Алещенко, В.А.Нестеренко // Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: наук. зб. – Кам’янець-Поділ., 2002. – С. 341-343. – Із змісту: [про В.П.Храневича]. – С. 343.

283. Алещенко, М.І. Професор В.П.Храневич – відомий вчений-зоолог Поділля / М.І.Алещенко, В.А.Нестеренко // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. – Кам’янець-Поділ., 2003. – Т. 3. – С. 190-196.

284. Алещенко, М.І. Репресовані викладачі Кам’янець-Подільського сільськогос-подарського інституту / М.І.Але-щенко, В.А.Нестеренко // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. – Кам’янець-Поділ., 2002. – Т. 2. – С. 205-210. – Із змісту: [про В.П.Храневича]. – С. 209-210.

2.3.19. Микола Михайлович Хращевський (1889-1955), літературознавець, мовознавець

285. Хращевський, М.М. Деякі фразеологічні особливості мови А.Свидницького / М.М.Хращевський // Зап. історико-філол. відділу ВУАН . – К., 1929. – Кн. 21/22.

286. Хращевський, М.М. З Ялтинської доби в житті С.Руданського / М.М.Хращевський // Зап. історико-філол. відділу ВУАН . – К., 1929. – Кн. 23.

287. Хращевський, М.М. С.Руданський в оповіданнях своїх родичів та інших людей / М.М.Хращевський // Зап. історико-філол. відділу ВУАН . – К., 1929. – Кн. 25.

* * *

288. Баженов, Л.В. Хращевський Микола Михайлович / Л.В.Баженов // Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 390.

289. Подолинний, А.М. Хращевський Микола Михайлович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-е вид., перероб. і доп. – Вінниця, 2001. – С. 361.

290. [Хращевський Микола Михайлович. 20.04.1889-1955] // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2009 року: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад. Г.М.Авраменко. – Вінниця, 2008. – С. 36.

2.3.20. Іван Омелянович Шипович (1857-1936) педагог, церковний діяч

291. Шипович, И.Е. О границах бывшей Брацлавщины, исторической жизни в ней / И.Е.Шипович. – Винница, 1914. – 24 с.

292. Шипович, И. Летопись Винницкого капуцин-ского кляштора / И.Шипович. – Каменец-Подол., 1902. –

24 с. – Перевид.: Літопис Вінницького капуцинського монастиря / І.Шипович; пер. з рос.: І.Козачинський, І.Сварник // Вінницький капуцинський монастир. – Вінниця, 1995. – С. 25-75.

293. Шипович, І. Про Шаргородське духовне училище / І.Шипович // Спогади про Михайла Коцюбинського. – 2-ге вид., доп. – К., 1989. – С. 6-14.

* * *

294. Баженов, Л.В. Шипович Іван Омелянович // Баженов, Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. / Л.В.Баженов. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 400.

295. Войнаровський, А.В. І.О. Шипович та його «Історичні свідчення про село Борівку Ямпільського повіту» / А.В.Войнаровський, В.В.Черняк // Релігійне життя Поділля: минуле і сучасне: матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. 18 верес. 2008 р. – Вінниця, 2008. – С. 196-199.

296. Волошенюк, Г. Згадаймо славні імена: [про І.О.Шиповича] / Г.Волошенюк // Вінниц. газ. – 1997. – 4 січ.

297. Гальчак, С.Д. Період становлення: [поділлє-знавства]: [в т.ч. про діяльн. І.О.Шиповича] / С.Д.Гальчак // Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 34-44.

298. Гальчак, С.Д. Роль українських письменників та науковців у зародженні краєзнавства: [в т.ч. І.О.Шиповича] / С.Д.Гальчак // Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Галь-чак. – Вінниця, 2005. – С. 20-28.

299. Іван Омелянович Шипович: священик, краєзнавець. (1857-1936) / за матеріалами А.К.Лисого // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1997 р.: рек. бібліогр. довід. / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад. М.С.Шлеймович. – Вінниця, 1996. – С.60-61.

300. Колесник, В. Славетні земляки: [про І.О.Шиповича, О.Г.Лотоцького, відом. уродж. с.Бронниці Могилів-Поділ. р-ну] / В.Колесник // Бронниці – 620 років / В.Колесник. – Вінниця, 2008. – С. 11-15.

301. Лисий, А.К. Знавець Вінницької старовини І.О.Шипович / А.К.Лисий // Вінниці – 630: матеріали 1-ї Вінниц. наук.-теорет. конф. 1363-1993. – Вінниця, 1993. – С. 40-49. – Бібліогр.: 39 назв; Вінницький капуцинський монастир / А.К.Лисий. – Вінниця, 1995. – С. 11-23.

302. Лисий, А.К. Невідомий дослідник Поділля / А.К.Лисий // Культура Поділля: історія і сучасність: мате-ріали 2-ї наук.-практ., присвяч. 500-річчю м.Хмельницького. 27-29 серп. 1993 р. – Хмельниц., 1993. – С. 242-244; Вінниц. газ. – 1994. – 2 черв.

303. Лисий, А.К. Протоієрей І.Шипович – невідомий літописець Поділля / А.К.Лисий // Нариси історії Подільської (Вінницько-Брацлавської) єпархії. 1795-1995 / А.К.Лисий. – Вінниця, 1995. – С. 104-113.

304. Подолинний, А.М. Шипович Іван Омелянович / А.М.Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця, 2001. – С. 377-378.

305. Тисовська, Л. Жертвам репресій присвячено: [про І.О.Шиповича ] / Л.Тисовська // Сл. Придністров’я. – С. 1994. – 12 лют.

306. Шипович Іван Омелянович: український історик, краєзнавець, археолог // Провідники духовності в Україні: [збірник]. – К., 2003. – С. 595-596.

307. Черняк, В. Літописець Поділля: [про діяльн. І.О.Шиповича] / В.Черняк // Чернівец. зоря. – 2007. – 23 берез.

2.3.21. Андрій Іванович Ярошевич (1875-1941), статистик, фахівець з економічної географії

308. Лисоченко, І.Д. Ярошевич Андрій Іванович / І.Д.Лисоченко // Особові архівні фонди Інституту рукопису: путівник / Ін-т рукопису Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського НАН України. – К., 2002. – 768 с. – Із змісту: [про А.Ярошевича]. – С. 646-650.

309. Ярошевич Андрій // Енцикл. Українознавства / гол. ред. В.Кубійович. – К., 2000. – Т. 10. – С. 3992. – (Перевид. в Україні).

 

2.4. Видавнича діяльність Кабінету виучування Поділля

1924

310. Данилов, Л. Клімат Поділля / Л. Данилов; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН.. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1924. – 48 с. – (Вип. 1).

311. Фірмовий бланк: [листівка] / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1924.

 1925

312. Зекцер, А. 1905 рік на Поділлі. Ч. 1. Аграрні заколоти та заворушення наймитів р.р. 1904-06 / А. Зекцер; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1925. – 48 с.: іл., 1 л. карт. – (Вип. 3).

313. Савостіянов, О. Дика рослинність Поділля: схематич. нарис / О. Савостіянов; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1925. – 71 с.: іл., 1 л. карт. – (Вип. 2).

314. Храневич, В. Нарис фавни Поділля. Ч. I: Ссавці та птахи / В. Храневич; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук, 1925.– 128 с.: карта. – (Вип. 7). – Наклад у 100 прим. на кращому папері.

Храневич В.
Птахи Поділля
(1925)

315. Храневич, В. Птахи Поділля: огляд системат. / В.Хра-невич; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерж-друк. ім. Леніна, 1925. – 72 с. – (Вип. 5). – Наклад у 100 прим. на кращому папері.

316. Храневич, В. Ссавці Поділля: огляд систематич. / В.Хра-невич; Кабінет виучування Поділля.Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1925. – 32 с.: іл. – (Вип. 4).

317. Куточок єврейської дільниці (давнього гетто), т. зв. «Єрусалимки»: [листівка] / мал. М.Жука; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1926.

318. [Про планування видавничої діяльності Кабінету виучування Поділля]: [листівка] / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1925.

1926

319. Білінський, М. Вінницький Замок: іст. нарис з доби 16-18 ст. / М. Білінський; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1926. – 22 с. – (Вип. 10).

320. Звідомлення Вінницької Філії Всенародної Бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля з 1 жовтня 1925 р. до 1 жовтня 1926 р. / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1926.– 5 с. – (Вип. 9).

321. Отамановський, В.Д. Краєзнавство на Поділлі. Найближчі його завдання та потреби й роля в краєзнавчій праці Кабінету виучування Поділля / В.Д.Отамановський; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1926. – 15 с. – (Вип. 8).

322. Храневич, В. Минуле фавни Поділля: Шкіц з доби 12-19 ст. / В.Храневич; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1926. – 25 с. – (Вип. 6).

323. Храневич, В. Нарис фавни Поділля. Ч. 1. Ссавці та птахи / В.Храневич; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1926. – 129 с.: іл., 1 л. карт. – (Вип. 7). – Основний наклад видання.

324. Храневич, В. Птахи Поділля: огляд системат. / В.Храневич; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1926. – 72 с. – (Вип. 5). – Основний наклад видання.

325. Будинок, де в 1869-1873 роках мешкав україн-ський письменник-подолянин Степан Руданський: [листівка] / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1926.

326. Плян округового міста Вінниці: мірило 1:10500 / рис. П.Копієвський; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1926.

327. Карта Вінницької округи: мірило 1:420 000 / рис. П.Копієвський; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1926.

328. Куточок єврейської дільниці (давнього гетто), т. зв. «Єрусалимки»:[листівка] / мал. М.Жука; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1926.

329. Теперішній стан надгробка над могилою українського письменника-подолянина Степана Руданського: [листівка] / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1926.

1927

Вінниця, її околиці
та Вінницька округа
(1927)

330. Білінський, М. Часописи Поділля (в межах УСРР): іст. нарис з доби 1838-1927 рр. / М.Білінський; за ред. В.Отамановського та М.Їдашкіна; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1927-1928. – 31 с. – (Вип. 16).

331.Вінниця, її околиці та Вінницька округа: провідник екскурсанта, приїжджого та краєзнавця. Ч. 1. Культура та природа / за ред. В.Отамановського; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1927. – 34 с. – (Вип. 13).

332. Єфремов, С. Михайло Коцюбинський, український письменник / С.Єфремов; вступ сл. Ф.Маслюка; худ. В.Сільвестров; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1927. – 16 с. – (Вип. 14).

333. Опис Вінницької округи: [плакат] / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1927. – (Вип. 11).

334. Сіцінський, Є. Нариси з історії Поділля. Ч. 1 / Є.Сіцінський; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН Поділля. – Вінниця: Друк. Укр. АН, 1927. – 72 с. – (Вип. 12).

335. Звідомлення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля з 01.10.1926 до 01.10.1927 р.: ювіл. підсумування досягнень з нагоди 10-ї річниці Жовтн. Революції / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН Поділля. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1927. – 8 с. – (Вип. 15).

336. Часописи Поділля: історико-бібліогр. зб. з нагоди 150-ліття першої газ. на Україні (1776-1926) та 10-ліття існування УСРР / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН; склали: М.Бєлінський, Н.Співачевська, І.Кревецький; за ред. В.Отама-новського. – Вінниця: Віндерж-друк. ім. Леніна, 1927-28. – [205] с. – (Матеріали до історії друку та до бібліогр. Поділля. Т. 1). – (Вип. 20). – Рец.: Боровий, С. Часописи Поділля / С.Боровий // Зап. Укр. бібліогр. т-ва в Одесі. – О., 1928. – Ч.1. – С. 52-54.

Часописи Поділля
(1927-1928)

337. Будиночок М.Коцюбинського: [листівка] / мал. М.Жука; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця, 1927.

1928

338. Бируля, О. Ріка Бог та її сточище: матеріали до гідрології ріки та використання її енергії / О.Бируля; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1928. – 95 с.: карти, мал. – (Вип. 18). – Рец.: Оппоків, Є. Рецензія на книгу інженера О.К.Бирулі «Ріка Бог та її сточище» (Вінниця,1928) / Є.Оппоків // Бюл. продукц. сил України (УКОПС). – 1929. – № 2. – С. 80-81.

339. Кревецький, І. Часописи Галицького Поділля: історико-бібліогр. матеріали (1882-1927) / І.Кревецький; за ред. В.Отамановського: відбитка із зб. «Часописи Поділля»; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1928. – 21 с. – (Вип. 19).

340. Співачевська, Н. Бібліографія часописів Поділля (в межах УСРР): покажч. від р. 1838 до р. 1927: відбитка із зб. «Часописи Поділля» / Н.Співачевська; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1928. – 147 с. – (Вип. 17).

341. Звідомлення Бібліографічної секції Кабінета виучування Поділля з 1/ІV 1926 р. до 1/ІV 1928 р. / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1928. – 15 с.

1929

342. Городецький, С. Сільське господарство Поділля перед світовою війною = Die landwirtschaft Podoliens vor dem weltriege / С.Городецький; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1929. – 208 с.: вкл., табл. – (Вип. 24).

343. Мерков, А. Нарис санітарного стану сучасного Поділля / А.Мерков; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при ВУАН. – Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1929. – 43 с.– (Вип. 25).

344. Морейнис, Л. Етерові олії: до питання про організацію

Додатки

Додаток № 1

Співробітники Кабінету виучування Поділля

Отамановський Валентин Дмитрович (1893-1964) – видатний історик права, бібліолог, краєзнавець. Випускник Віденського університету (1920). У Вінницькій філії ВБУ при ВУАН працював з грудня 1920 року. 1924 року був затверджений її директором. Ініціатор створення Кабінету виучування Поділля. Засуджений у справі «СВУ» до 5 років позбавлення волі та заслання. Вже після Великої Вітчизняної війни захистив кандидатську дисертацію «Вінниця як тип українського міста Південного Правобережжя XIV-XVII ст.» (1946), докторську дисертацію «Міста Правобережної України під владою шляхетської Польщі від середини XVII ст. до кінця XVIII ст.» (1955). На початку 60-х років брав активну участь у підготовці історичного нарису про Вінницю.

Ярошевич Андрій Іванович (1875-1941) – статистик-економіст, економ-географ, професор. Навчався у Московському та Київському університетах. У Вінниці працював у 1921-1924 роках. З 1924 року професор Київського інституту народного господарства, згодом співробітник АН УРСР. Керівник Кабінету виучування Поділля у 1924 році.

Рахинський Володимир Іванович (1883-?) – філолог. Випускник історико-філологічного факультету Київського університету (1910). У радянський період викладач Вінницького українського педагогічного технікуму ім.І.Франка. Член ради Вінницької філії ВБУ при ВУАН. Керівник Кабінету виучування Поділля з кінця 1924 року.

Тимошенко Леонід Олексійович (1890-1944) – бібліотекар, бібліограф. Закінчив Вінницьке реальне училище та два курси Кам’янець-Подільського державного українського університету. У Вінницькій філії працював з січня 1926 року як вчений секретар Кабінету виучування Поділля. Заарештований і засуджений у справі “СВУ” на 3 роки заслання.

Білінський Микола Іванович (1852-193–?) – історик, етнограф, мовознавець, краєзнавець і бібліограф Поділля. Випускник історико-філологічного факультету Київського університету (1875), член Старої Громади, бібліотекар Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії (1875-1877), директор Александрійської бібліотеки Херсонської гімназії (1888-1893). З 1911 року у Вінниці. У Вінницькій філії працював з 1 травня 1921 року до 1926 року. Завідувач загального відділу та фонду рідкісних видань та рукописів. Згодом переїхав у Кам’янець-Подільський.

Борщевська Наталя Олександрівна (1898-1975) – бібліотекар. Вчилася у Вінницькому інституті народної освіти, бібліотечно-бібліографічних курсах Ю.Меженка. У Вінницькій філії з грудня 1920 року. Завідувач відділу марксизму, історичної літератури. Опікувалася бібліографуванням фонду «Podolika». Після об’єднання перейшла до окружної бібліотеки ім.К.Тімірязєва, залишившись в «Мурах», у приміщенні колишньої філії, разом з її фондом. Під час німецько-фашистської окупації міста врятувала фонд рідкісних видань, марксистської літератури. До пенсії працювала в обласній бібліотеці ім.К.А.Тімірязєва.

Домбровська Олена Платонівна – бібліотекар. Випускниця курсів при Дижонському університеті (Франція), Петербурзьких педагогічних курсів «чужих» мов. З 1916 року викладала іноземні мови в навчальних закладах Поділля. У Вінницькій філії з червня 1923 року. Завідувач підвідділу мистецтва, бібліографування літератури іноземними мовами.

Рот Віра Григорівна – бібліограф. У Вінницькій філії з осені 1925 року на посаді вченого бібліографа. Після Великої Вітчизняної війни була бібліографом в бібліотеці одного з академічних інститутів природничого профілю в Київі.

Співачевська Ніна Євгенівна – бібліотекар, бібліограф. Випускниця бібліотечно-бібліографічних курсів Ю.Меженка. У Вінницькій філії з 1920 року. Завідувач газетного фонду. На початку 40-х років згадується як співробітник Сталінської державної обласної бібліотеки (тепер – Донецьк). Подальша доля невідома.

Федорова Ніна Олександрівна – бібліотекар. Мала досвід дворічної роботи у Київській народній бібліотеці – читальні. У Вінницькій філії з січня 1925 року. Каталогізатор фонду. Подальша доля невідома.

Хращевський Микола Михайлович (1889-1955) – літературознавець, бібліотекар. Випускник історико-філологічного факультету Варшавського університету (1914). Викладав у Барському та Вінницькому реальних училищах. У Вінницькій філії з 1924 року. Завідувач відділу україніки. Після арешту В.Д.Отамановського виконував обов’язки директора філії. Репресований.

Додаток № 2

Наукові консультанти Кабінету виучування Поділля та їхня спеціалізація

1924

  1. Ярошевич А., проф., керівник Кабінету – економіка, історія.
  2. Рахинський В. – діалектологія.
  3. Данилов Л., проф. – метеорологія.
  4. Савостіянов О. – ботаніка.
  5. Шипович І. – археологія.
  6. Смеречинський С. – архівістика.
  7. Отамановський В. – історія права.
  8. Білінський М. – філологія, етнографія.
  9. Доппельмайр В. – сільське господарство, кліматологія.
  10. Каган Б. – єврейська культура, побут.
  11. Камінський В. – етнографія, звичаєве право (Київ).

Джерело: Інститут рукопису Національної бібліоте-ки України ім.В.Вернадського. Архів НБУВ. – Спр. 129. – Арк. 7.

1925

  1. Ярошевич А., проф. – економіка, історія (Київ).
  2. Рахинський В., керівник Кабінету – діалектологія.
  3. Данилов Л., проф. – метеорологія.
  4. Савостіянов О. – ботаніка.
  5. Шипович І. – археологія.
  6. Стаборовський О. – архітектура.
  7. Смеречинський С. – архівістика.
  8. Отамановський В. – історія права.
  9. Білінський М. – філологія, етнографія.
  10. Доппельмайр В. – сільське господарство, кліматологія.
  11. Безбородько М., проф. – геологія (Київ).
  12. Камінський В. – етнографія, звичаєве право (Київ).
  13. Папа-Афанасопуло С. – народна музика.

Джерело: Звідомлення про діяльність Кабінета виучування Поділля Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН з 13 травня 1924 року по

1 квітня 1925 року // Савостіянов, О. Дика рослинність Поділля: схематич. нарис /О.Савостіянов; Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України. – Вінниця, 1925. – С. 69-71.

1926

  1. Данилов Л., проф. – метеорологія.
  2. Ярошевич А., проф. – економіка (Київ).
  3. Савостіянов О. – ботаніка.
  4. Рахинський В. – діалектологія.
  5. Доппельмайр В. – кліматологія.
  6. Шипович І. – археологія, історія.
  7. Білінський М. – етнографія, історія.
  8. Отамановський В. – історія права.
  9. Безбородько М., проф. – геологія (Київ).
  10. Білозір М. – ботаніка.
  11. Смеречинський С. – архівістика.
  12. Любомудров І. – ентомологія.
  13. Борисевич Г. – мікофлора.
  14. Храневич В., проф. – фауна (Кам’янець-Подільський).
  15. Сіцінський Ю., проф. – історія та археологія (Кам’янець-Подільський).
  16. Городецький С., проф. – сільське господарство (Київ).
  17. Замуреєнко Б. – доба М.Коцюбинського.
  18. Хращевський М. – діалектологія.
  19. Гаґенмейстер В. – українське мистецтво (Кам’янець-Подільський).
  20. Каган Б. – єврейська культура.
  21. Губерман О. – єврейська культура.

Джерело // Звідомлення Вінницької філії Всенарод-ньої бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля з 1 жовтня 1925 р. до 1 жовтня 1926 р. / Кабінет виучування Поділля Вінниц. філ. Всенар. б-ки України. – Вінниця, 1926. – С. 3. – (Вип. 9).

Іменний покажчик

А

Авраменко Г.М. 87, 237

Алещенко М.І. 190, 191, 282-284

Б

Бабенко Л.Л. 1

Баженов Л.В. 24, 25, 45, 98, 214, 261, 281, 288, 294

Безбородько М.І. (101), 135-139, (140-145)

Бездрабко В.В. 2

Бережной В. 108

Білінський М.І. 93, (98-100), 149-152, (153-159), 319, 330, 336

Білозір М.П. 146, 147, (148)

Білокінь С. 177

Бируля (Біруля) О.К. (98), 160-163, (164, 165), 338, 347, 348

Божко Л. М. 26, 46

Болабольченко А. 215

Бондаренко Г. 27

Борисевич Г.Ф. (166)

Боровий С. 336

Борщевська Н. 349

Братковський Д.Б. (269)

Бульба Т.С. 28, 47-49, 153

В

Верменич Я.В. 3, 29

Винокур І.С. 262, 263

Вишневська М. 50

Вініковецький С.Я. 51

Войнаровський А.В. 295

Войтенко В.І. 46

Воловик В.П. 51, 55, 56, 85,109, 109а

Воловик О.В. 56, 109

Волошенюк Г. 296

Воронкова Т.І. 217

Г

Гаґенмейстер В.М. (98), 167-176, (177-179), (183-186)

Гальчак С.Д. 4, 30, 31, 100, 154, 233, 297, 298

Гамрецький І.С. 109а

Гожик П.Ф. 140

Горленко М. 166

Горняткевич Д. 264

Городецький С.І. (98), (101), 187-189, (192), 342

Грабович Г. 216

Грановський Б.В. 57, 234, 235

Григорчук П.С. 55, 109а

Грушевський М.С. (22), (50)

Гудзевич А. 58

Д

Давидюк А.Т. 251

Данилов Л.Г. (64), 88, (99-101), 194-198, (199-209), 310

Данилюк А. Г. 178, 179

Данилюк Ю.З. 5

Дегтяр К.Б. 180

Денисик Г. 59

Денисенко Г. 218

Денисенко О. 218

Депенчук Л.П. 6

Дмитренко Т.М. 204

Доппельмайр В.Г. (210)

Доппельмайр Г.Г. 210

Дубровіна Л.А. 32

Е

Ерн О.В. 179, 182

Ерн (Гаґенмейстер-Корецька) О. 181

Є

Євсеєв Є.Т. 161

Єрмашов Т.В. 219

Ефимов Л. 246

Єфремов С.О. (98), (101), 212, 213, (214-229), 332

Ж

Жук М. 317, 328, 337

Журавель К.Л. 44

З

Заваліна О.Л. 220

Завальнюк К.В. 33, 277

Завальнюк О.М. 46, 276

Заремба С.З. 7

Зекцер А. (100), 312

Зельдович П. 34

Зленко Г. 278

Зубкова Н.М. 32

Ї

Їдашкін М. 330

К

Калитко С. 15, 24

Камінський В.А. (98), (100), (101), 230-232, (233-239)

Кармалюк У. (150)

Кароєва Л.Р. 35, 61, 62, 85, 111-113, 155, 156, 265, 266

Качкан В.А. 221

Климчук О. 267

Ковальов П. 70

Козак І. 114

Козаченко А. 70

Козачинський І. 292

Кокус В.В. 9, 36, 63

Колесник В. 300

Копієвський П. 326, 327

Корнілов В.В. (262), (263)

Коробко Л. 222

Костриця М.Ю. 64, 192

Костюкова О.М. 8

Кот С.І. 115-117

Коцук В.П. 10

Коцюбинська К. 351

Коцюбинський М. (293), (332), (337)

Кошелівець І. 223

Кревецький І. (98), (240-245б), 336, 339

Криворотченко М. 11

Крістер А.Е. 232

Кубійович В. 119, 223, 241, 309

Кудрявцев Л. 225

Л

Лазаренко Є.К. 141

Лациба В.П. 109а

Леонтович М. (248)

Лисий А.К. 299, 301-303

Лисоченко І.Д. 308

Лотоцький О.В. (300)

Любомудров І. (101)

Ляшко С.М. 66

М

Макаренко Д.Є. 142-144

Малюта О. 157

Мальгін В. 205

Маслюк Ф. 332

Мельничук Л. 67

Мерков А. 343

Морейніс (Морейнис) Л. (101), 344

Мошак М. 259

Н

Наєнко М. 226

Нестеренко В.А. 190, 191, 193, 282-284

Нешик С.С. 109а

Новицький А. 118

О

Овчаренко Л.М. 183

Оппоков Є. 338

Отамановський В.Д. 37, 38, (55), 68-75, (77), 89, 92, 93, 95, 97, (98-101), 102-107, (108-131), 249, 321, 330, 336, 339

Очеретянко В.І. 12

П

Паравійчук А. 184, 268

Папа-Афанасопуло С.Ю. (99), (246-248)

Петрикова В.Т. 13, 76, 77, 120, 121

Півошенко І. 206, 207

Подолинний А.М. 158, 238, 279, 289, 304

Прокопчук В.С. 14-16, 23, 39, 78, 79, 122, 123

Прусенко Є.Д. 164,

Пшеничний Е. 280

Р

Рахинський В. 89, (101)

Рот В. 345, 348

Руданський С. (286), (287), (325), (329)

С

Савостіянов О.О. 89, (98-101), 249, 250, (251), 313

Савчук В.О. 17-20, 40-42, 80, 81

Савчук З.С. 124-130

Савчук Ю. 85

Сварник І. 292

Свидницький А. (285)

Селіверстова С. 227

Семенів М.М. 82

Семенко Л. 247, 248

Сергійчук С.Л. 270

Сидоренко Н. 159

Сільвестров В. 332

Сіцінський Ю.Й. (Сецинский Е.И.) (98), (99), 252-260, (261-276), 334

Слемзін С. 347

Смеречинський С.С. 92, (99-101), (277-280)

Соколов К.Н. 43

Соловей Е. 212

Соломонова Т.Р. 15, 24, 57, 83, 84, 239

Співачевська Н. 336, 340

Сребродольський Б.І. 141

Станович М. 85

Стеблій Ф.І. 242

Стецюк Т.В. 33

Т

Тарнопольський Л. 347

Таубе Б. 349, 351, 352

Теодорович А.Ю. 10

Тимошенко Л. 93, (101)

Тисовська Л. 305

Тихомиров Е. 209

Трембіцька Л. 185

Трембіцький А.М. 253, 256, 260, 271-275

Тронько П.Т. 21-23, 109а

Ф

Фарбер Б. 347, 349, 351, 352

Філонов Л.В. 131-134

Х

Хом’як Я.В. 165

Храневич В.П. 92, (98), (101), (281-284), 314-316, 322-324

Хращевський М.М. (98-101), 285-287, (288-290), 346, 352

Ч

Черниченко С.А. 229

Черниш Н. 243

Черняк В.Б. 295, 307

Ш

Шипович І.О. (98-100), 291-293, (294-307)

Шлеймович М.С. 57, 99, 204, 275, 299

Шпильова В.В. 186

Шпильова Л.М. 85, 86, 112

Я

Яворська У. 240, 244-245б

Ярошевич А. (98), (101), (308), (309)

Зміст

Від укладачів ..............................................................................................5

Гальчак С.Д. Зародження бібліотечного краєзнавства у Східному Поділлі ............................................................................8

Соломонова Т.Р. Кабінет виучування Поділля: кроки діяльності ........24

Кокус В.В. Кабінет виучування Поділля – центр природничих досліджень регіону у 20-х рр. ХХ ст. ......................38

1. Біля джерел наукового краєзнавства в Україні (20-ті – поч. 30-х рр. ХХ ст.) ..............................................................53

1.1. Становлення наукового поділлєзнавства ...............................56

2.Організація і діяльність Кабінету виучування Поділля ......................58

2.1. Загальні питання ..........................................................................58

2.2. Діяльність Кабінету в документах: плани, повідомлення, звіт ............................................................64

2.3. Кабінет виучування Поділля в особах ...................................66

2.3.1. В.Д.Отамановський ........................................................67

2.3.2. М.І.Безбородько ...............................................................71

2.3.3. М.П.Білозір .......................................................................72

2.3.4. М.І.Білінський ..................................................................73

2.3.5. О.К.Біруля (Бируля) ........................................................74

2.3.6. Г.Ф.Борисевич ..................................................................75

2.3.7. В.М.Гаґенмейстер ...........................................................75

2.3.8. С.І.Городецький ................................................................77

2.3.9. Л.Г.Данилов ......................................................................78

2.3.10. В.Г.Доппельмайр ................................................................80

2.3.11. С.О.Єфремов ......................................................................80

2.3.12. В.А.Камінський ..................................................................83

2.3.13. І.Кревецький .......................................................................84

2.3.14. С.Ю.Папа-Афанасопуло ....................................................85

2.3.15. О.О.Савостіянов ................................................................86

2.3.16. Ю.Й.Сіцінський .................................................................87

2.3.17. С.С.Смеречинський ............................................................90

2.3.18. В.П.Храневич ......................................................................90

2.3.19. М.М.Хращевський ...............................................................91

2.3.20. І.О.Шипович .......................................................................92

2.3.21. А.І.Ярошевич ......................................................................94

2.4. Видавнича діяльність Кабінету виучування Поділля ...............95

Додатки ...................................................................................103

Співробітники Кабінету виучування Поділля ..................................103

Наукові консультанти Кабінету виучування Поділля та їхня спеціалізація ..................................................................105

Іменний покажчик ..................................................................................108


Довідково-бібліографічне видання

Кабінет виучування Поділля –

яскрава сторінка краєзнавчого руху

на Вінниччині

Бібліографічний покажчик

Відповідальна за випуск Н.І.Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

Укладачі, комп’ютерний набір:

Г.М.Авраменко, Т.Р.Соломонова

Редактор М.Г.Спиця

Комп’ютерна верстка,дизайн, оригінал-макет Н.В.Спиця

Підписано до друку 29.07.2011. Формат 60х84/16

Папір офсетний. Умов. друк. арк. 7.0. Тираж 100.

Друк ПП Балюк І.Б.

м.Вінниця, вул. Р.Скалецького, 15

Тел. (0432)52-08-02

Switlyna_Otamanowski.psdКраєзнавство.jpg

Отамановський В.Д. Краєзнавство на Поділлі

(1926)

замок.jpg

Білінський М.

Вінницький Замок

(1926)

Рика.jpg

Біруля О.

Ріка Бог та її сточище

(1928)

рослинист.jpg

Савостіянов О.

Дика рослинність Поділля (1925)

Подилля.jpg

Сіцінський Є.

Нариси з історії Поділля (1927)

Нарис.jpg

Храневич В.

Нарис фавни Поділля (1925)

Птахи.jpg

Храневич В.

Птахи Поділля

(1925-26)

Винница.jpg

Вінниця, її околиці та Вінницька округа (1927)

Часописи.jpg

Часописи Поділля

(1927-1928)

Музей.jpg

Борщевська Н.

Музей друку (1930)

Іменний покажчик


Кабінет виучування Поділля – яскрава сторінка краєзнавчого руху на Вінниччині

  1. Від укладачів
  2. Зародження бібліотечного краєзнавства у Східному Поділлі
  3. Кабінет виучування Поділля: кроки діяльності
  4. Кабінет виучування Поділля –центр природничих досліджень регіону у 20-х рр. ХХ ст
  5. Розділ 1. Біля джерел наукового краєзнавства в Україні (20-ті - початок 30-х рр. ХХ ст.)
  6. Розділ 2. Організація і діяльність Кабінету виучування Поділля
  7. Розділ 2. Організація і діяльність Кабінету виучування Поділля (Продовження)
  8. Додатки
  9. Іменний покажчик
  10. Зміст

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше