ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Родові бібліотеки на теренах Східного Поділля: книжкові знаки

(за матеріалами відділу рідкісних і цінних видань

 Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва)

Відділ рідкісних і цінних видань (далі – РіЦ) у складі бібліотеки створений 2000 року, хоча історія його колекції сягає початку 20-х років ХХ ст., коли за радянської влади відбувалася концентрація націоналізованих приватних бібліотек, що звозилися до Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН. Згодом неодноразовий перерозподіл бібліотечних фондів призвів до того, що книги з Вінниці потрапили у Київ, Москву, а також були вивезені представниками німецької окупаційної влади у Польщу та Німеччину.

Сучасний фонд відділу налічує 36 тис. примірників. Хронологічно він представляє книговидавничу продукцію від її появи в Європі у XV столітті до сучасних зразків поліграфічної промисловості. Основний книжковий масив репрезентує літературу, надруковану до 1920 року включно. Більшість її колись входила до складу приватних книгозбірень Східного Поділля.

Перші згадки про книжкові зібрання краю зустрічаються вже наприкінці XIV ст., проте історичні події середини – другої половини XVII ст. призвели до майже повного їхнього зникнення. У XVIII ст. розпочався новий етап бібліотечного руху. На жаль, до сьогодні більшість тогочасних колекцій зникла, збереглися лише окремі їхні частини або примірники. Їхнє виявлення здійснюється шляхом вивчення системи книжкових знаків, що включає екслібриси, штампи, власницькі написи тощо.

Перегляд книжкового фонду відділу РіЦ de visu показало, що у його складі зберігаються рештки книгозбірень відомих польських та російських дворянських родів: Потоцьких, Собанських, Грохольських, Ярошинських, Якубовських, Здзеховських, Руссановських, Строганових, Гейденів тощо. За хронологією книги з родових бібліотек охоплюють друки XVІ – початку XX ст.

 

 Бібліотека Собанських з Ободівки

(тепер Тростянецький р-н) 

Родову бібліотеку почав збирати Міхал Собанський (1755-1832), громадський і політичний діяч, власник Ободівського (з 1787 року) ключа. Польські дослідники подають відомості, що на початку ХХ ст. в маєтку існувала бібліотека, яка налічувала 12 тис. томів і збиралася з XVIII ст. майже до 1870 року. Це були в основному книги релігійної тематики, класичні твори латинською, польською, французькою, англійською та німецькою мовами. Цікавою була колекція ілюстрованих видань з історії мистецтва. Як цілісний фонд до складу цієї книгозбірні входила колекція Рози Собанської (1798-1880), невістки Міхала, відомої польської патріотичної діячки, – так звана Василівська бібліотека, що мала власний екслібрис.

Її син Фелікс (1833-1913) на основі материнської збірки продовжив впорядкування ободівської бібліотеки, розробивши систему топографічних позначок, завдяки яким стала можливою атрибуція цього фонду.

У фонді відділу РіЦ виявлено 385 примірників з ободівського зібрання, з яких 256 – книги та 129 – періодичні видання. Серед них варто згадати Статут Теодора Завадського (Краків, 1614), сеймові Конституції XVII ст., книгу  відомого польського письменника, історика Юліана Нємцевича (1758-1841) «Dzieie panovania Zygmunta III krola Polskiego» Т. І-ІІІ (Варшава, 1818-1819) з дарчим написом автора Міхалу Собанському, дамські французькі журнали мод середини ХІХ ст. тощо. 

 

        Бібліотека Ґрохольських з П’ятничан і Стрижавки

 (тепер м. Вінниця та Вінницький р-н). 

Бібліотеку заклав ще Марцін Ґрохольський (1727-1807), родина якого взимку регулярно проживала у П’ятничанах. Найдавніший власницький напис, за нашою атрибуцією, належить його онуку Генрику Грохольському (1807-1866). Через відсутність характерних ознак сьогодні складно локалізувати приналежність виявлених видань. Сини Генрика Станіслав (1835-1907; маєток у П’ятничанах) та Тадеуш (1839-1913; маєток у Стрижавці) продовжували справу батька. Їхня сестра Марія (1833-1928), будучи вдовою Вітольда Чарторийського, доповнила ці бібліотеки книгами з книгозбірні свекра, відомого Адама-Єжи Чарторийського (1770-1861). Напередодні першої світової війни п’ятничанська бібліотека нараховувала до 10 тис. томів, а стрижавська – понад 1 тис. Виявлено 67 томів з родової бібліотеки, серед яких книги таких важливих для польської культури авторів як Я. Кохановський, Ш. Старовольський, А. Фредро, переклади Я. Вуєка, А. Кохановського.

Є відомості, що серед книг східними мовами, привезених Ґрохольськими з мандрівок на Близький Схід, у п’ятничанській бібліотеці зберігалося Євангеліє арабською мовою, друковане, за деякими джерелами, на початку XVIII cт. у Сірії. Є припущення, що це був примірник видання, замовленого І. Мазепою в Алепо (Сірія) в 1708 році, адже існування двох різних друків такої книги у даних хронологічних межах малоймовірно.

 

 Бібліотека Потоцьких – Щербатових з Немирова 

Бібліотеку у Немирівському маєтку почав збирати Болеслав Потоцький (1805-1893), молодший син Станіслава Щенсного та Софії Потоцьких. Після придбання 1869 року Тульчинського маєтку до складу немирівської книгозбірні потрапила і частина книг, позначених екслібрисом. Сьогодні у відділі РіЦ зберігається 136 видань у 123 томах, з яких 7 конволютів, а також рукописний манускрипт з Тульчинської бібліотеки Потоцьких. Наприкінці ХІХ ст. загальний фонд немирівського зібрання вже становив понад 6 тис. книг XV - XIX ст. Переважали франкомовні видання, серед яких зустрічалися книги латиною, німецькою, англійською, польською, грецькою, російською, а також єврейською, італійською та іспанською мовами. Значним поповненням збірки стала колекція батька останньої власниці немирівського маєтку Марії Щербатової (1857-1920) – представника відомої російської родини Григорія Строганова (1829-1910). Він мав два екслібриси. Першим геральдичним екслібрисом власник користувався у 50-60-х роках ХІХ ст., а пізніше – іншим, шрифтовим.

Утворення Немирівської бібліотеки було результатом спільних бібліофільських зусиль представників  різних поколінь польського і російського дворянства. На жаль, вони не мали єдиного книжкового знаку, тому сьогодні складно атрибутувати їхні книги. На сьогоднішній день вже виявлено понад 500 томів.  

 

Бібліотека Руссановських з Якушинець

(тепер Вінницький р-н) 

Бібліотека формувалося з 50-х років ХІХ ст. до 1917 року. Її засновником можна вважати Александра Руссановського (1790-1869), але основним фондоутворювачем виступив його син Артур (1825-1911), якому належить власницький напис і шрифтовий екслібрис. До складу колекції увійшли також особисте зібрання його брата Пшемисла та частина книг з бібліотеки родового маєтку Стара Пісячна (тепер Городоцького р-ну Хмельницької обл.).

Книгозбірня була впорядкована після 1911 року, коли по смерті Артура   маєток успадкував його небіж Александр (1883-1925), син Пшемисла. Незважаючи на молодий вік, він користувався повагою серед місцевого населення. Будучи інженером-технологом за фахом, він завідував будівельно-технічним, телефонним і медичним відділами у Вінницькому повітовому земстві, а також займався активною громадською діяльністю у Подільському товаристві сільського господарства і сільськогосподарської промисловості. Для впорядкування бібліотеки А. Руссановський замовив художній екслібрис, розробив класифікацію фонду і систему позначень на топографічних наліпках. Бібліотека, за свідченням сучасників, нараховувала декілька тисяч видань. На сьогоднішній день вже виявлено 424 томи.

Крім історичної та художньої літератури чимала увага приділялася  природничій та технічній, що вирізняло дану збірку серед інших польських родових зібрань. 

 

Бібліотека Якубовських з Люлинців

(тепер Калинівський р-н). 

За переказами сучасників Люлинецька бібліотека була однією з найбільших у Східному Поділлі початку ХХ ст. Є відомості, що її розміри сягали 30 тис. томів.

1860 року Люлинці зробив своєю резиденцією Кароль Якубовський (1820-1896), маршалок шляхти Вінницького повіту. За нього з’явився перший варіант екслібрису: штамп овальної форми, в середині якого зображений символ герба Topor, а знизу напівколом напис Biblioteka Luliniecka.

Його син Едвард (1846-1913) впорядкував і скаталогізував бібліотеку, замовив новий екслібрис - триптих: ліва частина містила герб та літери «S - J», права – силует палацу в Люлинцях – башту, а середня частина – напис «Ex bibliotheca Lulincensi». Його дружина Марія Старорипінська (1856-?) принесла у посаг 8 тис. томів бібліотеки свого роду.

 Серед рідкісних видань, що зберігалися тут, слід згадати інкунабули, палеотипи, Радзивілову Біблію, аріанські видання, Золоту Грамоту. Тут знаходився й родинний архів, зокрема, 139 фасцикулів від 1525 року до другої половини ХІХ ст., привілії Зигмунта І та Зигмунта ІІІ, документи з підписами Петра Могили, Івана Виговського. 

 

Бібліотека Ярошинських з Дзвонихи

(тепер Тиврівський р-н) 

У 1786 році до родинної власності Ярошинських за Ігнаци Ярошинського (1751-1815) увійшла Дзвониха Брацлавського повіту. Формування палацової збірки, ймовірно, розпочав його онук Юзеф Ярошинський (1826-1885), відомий на Поділлі підприємець, який 1851 року після розподілу батькової спадщини отримав Дзвониху. Тоді й було запроваджено  геральдичний екслібрис. Наприкінці ХІХ ст. вже за його сина Францішека (1870-1930) з’явилася спеціальна напівшкіряна палітурка на книгах, на корінці якої в нижній частині розміщувалося бинтове тиснення геральдичної фігури роду.

На початку ХХ ст. бібліотека налічувала понад 4 тис. томів, переважно ХІХ ст. французькою мовою. Це були книги з історії, мемуаристики, проблем правової побудови суспільства, а також белетристики.

Всього виявлено 98 томів з бібліотеки Ярошинських з Дзвонихи. 

 

Бібліотека Гейденів з Сутисок

(тепер Тиврівський р-н) 

Гейдени були русифікованим вестфальським графським родом. Власність на Поділлі вони почали набувати у 1860-х роках. На постійне проживання родина осіла 1897 року, коли Дмитро Федорович Гейден (1862 –1926) вийшов у відставку і придбав маєток у Сутисках. Він був підприємливим поміщиком, відомим на Поділлі громадським діячем: з 1897 року – предводителем дворянства Вінницького повіту, з 1898 року – почесним мировим суддею, згодом – вінницьким земським гласним, головою Вінницького повітового комітету Попечительства про народну тверезість та Подільського товариства сільського господарства і сільськогосподарської промисловості. Одруженим був з донькою відомого українофіла російського генерала Драгомирова – Катериною (1870 – ?).

На Поділля після 1900 року було перевезено частину родової бібліотеки, до складу якої увійшли збірки дідуся Дмитра Федоровича – Логина Петровича (1772 – 1850), адмірала  російського флоту, що зумовило наявність значної колекції з мариністики, батька – Федора Логиновича (1821 – 1900), фінляндського генерал-губернатора, та його брата Логина Логиновича (1806 – 1901), російського адмірала.

Дане книжкове зібрання репрезентує російську родову бібліотеку. У мовному контексті її вирізняє перевага російськомовних видань при майже повній відсутності польськомовних. Колишню приналежність родини до німецького дворянства характеризує значний масив німецькомовних видань. Активна громадська діяльність Дмитра Федоровича призвела до формування значної колекції  місцевих видань земських і громадських організацій. 

 

Бібліотека Здзеховських з Черепашинців

(тепер Калинівський р-н) 

Резиденцію у Черепашинцях заснував Адам Здзеховський (1835 – 1904).  До його книжкового зібрання згодом було приєднано колекцію небожа Чеслава (1851 – 1908) зі Старої Прилуки. Впорядкуванням бібліотеки зайнявся вже син Адама Фелікс (1863 – 1928). Ним був замовлений екслібрис: монограма FZ з зображенням над нею графської корони, виконаний в техніці конгревного тиснення. Екслібрис, як правило, розміщувався у верхньому правому кутку авантитулу.

Бібліотека містила здебільшого книги ХІХ ст.з історії та історії мистецтв польською, французькою та англійською мовами. При відсутності старовинних видань бібліофільські уподобання власників відображали подарункові видання, серед яких виявлено й номерні примірники. Всього зібрання нараховувало декілька тисяч томів. У складі фонду відділу РіЦ виявлено 71 примірник з цієї бібліотеки.

 

Підготувала Соломонова Т.Р.

Редактор Сеник Л.Б.


Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше