Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва :: Наші видання

Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації

Міністерство культури і туризму України

Управління культури і туризму

 Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва

 

 

Віковому ювілею

Вінницької ОУНБ

ім.К.А.Тімірязєва

присвячується

 

 

Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації

 

Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції

 

 

  

 

Вінниця, 2007


ББК 78.3ф(4УКР)я43

Б 59

Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – 208 с.

 

У збірнику вміщені матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації”, присвяченої 100-річчю з дня заснування Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, що проходила 23-25 травня 2007 року на Вінниччині. У рамках конференції відбулося пленарне засідання на базі Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, виїзні засідання та секції на базі Барської районної бібліотеки, Тульчинської центральної районної бібліотеки, Іванівської сільської бібліотеки-філіалу Калинівської районної ЦБС.

У конференції взяли участь представники Міністерства культури і туризму України, органів місцевої влади, Національної парламентської бібліотеки України, Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, державної історичної бібліотеки України, державної бібліотеки України для юнацтва, 14 обласних наукових бібліотек України, представники вищих навчальних закладів, центральних районних та міських бібліотек Вінниччини.

До оргкомітету було подано більше 50 статей та презентацій, які висвітлюють різні напрямки роботи бібліотек. Авторами їх є представники владних структур, науковці, працівники бібліотек, краєзнавці. Більшість з них подаються в друкованому вигляді,  презентації – на CD-ROM.

Матеріали адресовані фахівцям бібліотек, краєзнавцям, всім, хто цікавиться питаннями розвитку культури та бібліотечної справи.

 

 ©  Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва, 2007


 Привітання

 

 

 

Домбровський О.Г.,

голова Вінницької обласної державної адміністрації

 

Шановні ювіляри, учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції, всі присутні!

100 років тому за ініціативи розумних і передбачливих вінничан було засновано міську публічну бібліотеку імені Миколи Васильовича Гоголя, яку сьогодні ми знаємо як Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку ім.К.А.Тімірязєва. Всі роки існування бібліотека гідно виконувала своє призначення на просвітницькій та культурній ниві, і зерна, посіяні 1907 року, проросли в долях, інтелектуальному і творчому злеті багатьох поколінь наших земляків.

Багаторічний шлях вашої чудової бібліотеки – яскрава сторінка в історії бібліотечного будівництва області. Складний і тернистий шлях пройшла «Тімірязєвка» за ці роки. ЇЇ історія тісно пов’язана з історією Вінниччини, Вінниці. Разом з вінничанами вона пережила буремні роки революції і громадянської війни, роки репресій, коли репресовували не лише людей, а й книги, воєнне лихоліття та післявоєнну розруху.

Але вона вистояла, вижила і сьогодні обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва – один з потужних інформаційних центрів України з майже мільйонним фондом, головна джерельна база науки, освіти і культури Вінниччини, візитівка обласного центру.  сьогодні “Тімірязєвка” живе в постійному розвитку, відкриваються нові структурні підрозділи, удосконалюються інші. Я безмежно вдячний бібліотеці за те, що надаючи обладнання новоствореному відділу рідкісної і цінної книги, я мав змогу вшанувати пам’ять моєї матері Тамари Іванівни Домбровської, все життя якої було пов’язано з бібліотекою. Тому з роботою бібліотекаря я знайомий з дитинства і добре знаю, що бібліотечна професія – це поклик душі.

За плином років, зміною суспільно-політичних формацій, ідеалів ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва незмінно виконує свою головну функцію – забезпечення кожному члену суспільства вільного доступу до інформації, до набутків інтелектуальної і творчої діяльності людей. Як багатолітній обласний методичний центр сьогодні вона служить не лише вінничанам і гостям нашого міста, а й має безперечний вплив на всю бібліотечну галузь області.

В тиші бібліотеки народжуються нові відкриття, ведеться постійний науковий пошук, розвиваються ідеї й задуми, які втілюються в реальні форми. Вона як храм духовності відкриває себе тисячам душ. Завдяки її багатому фонду, захищено сотні кандидатських дисертацій, здійснено сотні винаходів. За всім цим стоїть повсякденна, копітка робота бібліотекаря.

Історію та розвиток кожної установи, організації варто розглядати крізь призму людського фактора, адже саме люди докладають свої вміння, інтелект, творчі здібності у справу, яка дозволяє їм реалізувати себе як особистість. Для Вашого колективу однодумців, висококваліфікованих  фахівців, завжди був характерним творчий підхід до справи. Сьогодні, спираючись на традиції та надбання своїх попередників, збагачуючись світовим досвідом, Ви продовжуєте працювати в інтересах науки й культури, високопрофесійно і доброзичливо виконуючи свою одвічну місію просвітників та вихователів.

Особливим багатством бібліотеки, надійним гарантом її досягнень завжди були і будуть кадри – талановиті, відповідальні, безмежно віддані своїй справі люди. Ваша висока кваліфікація, компетентність високо цінуються у місті, не випадково частина колишніх працівників бібліотеки, успішно очолюють інші бібліотечні заклади міста, працюють викладачами у вузах після захисту дисертацій.

З вдячністю в ці дні згадуємо ми тих, хто багато зробив для бібліотеки і кого немає вже серед нас, зокрема колишнього директора, Героя Радянського Союзу Івана Митрофановича Філіповського, його заступника, кавалера 2-х орденів Слави Григорія Кириловича Смагла, Олени Іллівни Лозінської, Ірини Іванівни Костюкової, директора бібліотеки періоду 1999-2006 рр., заслуженого працівника культури України Василя Федоровича Циганюка та багатьох інших.

Сьогоднішнє свято – це свято кожного вінничанина, свідоме життя якого починалося з книги, з бібліотеки. Наскільки важливою є роль книги в житті людини, кожен із нас переконався на власному досвіді. Живучи в епоху технологічності, ми, як і раніше, шануємо Книгу. Завдяки книзі ми отримуємо доступ до знань, ідей, духовних і моральних цінностей, творчих досягнень людства.

Відзначення 100-річчя – це привід ще раз проаналізувати те, чого досяг колектив, і водночас зосередити увагу на творчих задумах і планах.

Сьогодні обласна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва – це сучасний бібліотечний заклад, що рівняється на кращі бібліотеки України та світу.

Багато зроблено і в галузі впровадження сучасних інформаційних  тех­нологій для вдосконалення бібліо­течно-бібліографічного обслуговування, налагодження між­бібліо­теч­них професійних контактів, зміцнення міжнародних книгообмінних зв’язків. Ми розуміємо, що підвищення престижу бібліотеки залежить від багатьох чинників, зокрема від усвідомлення владними структурами значення бібліотечної сфери і вміння самих бібліотечних працівників консолідувати зусилля для вирішення проблемних питань. Знайти своє місце в розгорнутій структурі інформаційного суспільства – це основне завдання для бібліотеки на перспективу. А обласна держадміністрація завжди буде підтримувати добрі починання бібліотеки.

Хай ваші досягнення і успіхи будуть провідною зіркою для всіх, хто присвятив себе благородній справі – роботі з книгою, читачами.

Я щиро бажаю сьогоднішньому поколінню бібліотечних працівників “Тімірязєвки” гідно продовжувати справу своїх попередників, активно впливати на сучасний бібліотечний процес поширення знань і духовності. Впевнений, що бібліотечна нива області і надалі колоситиметься добірним зерном, а людські серця, зігріті добром, що його несе книга, повік не охолонуть.

Дорогі ювіляри! Складаю глибоку шану за вашу вірність справі, якій ви служите самовіддано і безкорисно, викликаючи загальну повагу вінничан. Ваша подвижницька праця втілюється у людських долях земляків, у загальному інтелекті нації, в омріяному майбутньому наших дітей. Прийміть сердечні вітання і щиру вдячність за Вашу невтомну працю.

У цей урочистий день зичимо всьому  колективу доброго здоров’я, успіхів у Вашій благородній справі, творчої наснаги, витримки, конче необхідної в наш складний час, постійної підтримки з боку органів державної влади. Бажаю вам нових досягнень в ім’я збагачення й розвитку нашої національної культури, пропаганди й примноження скарбів духовності, невід’ємною частиною якої є книга, особистого щастя, а головне – твердої віри у власні можливості, у добре майбутнє, нових творчих успіхів у благородній справі поширення знаннь на благо України. Добра і миру Вам і Вашим родинам.


Заболотний Г.М.,

голова Вінницької обласної ради

Шановні працівники Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва, гості, всі присутні!

Сьогодні ми вшановуємо знаменну для культурного життя Вінниччини дату – 100-літній ювілей духовної скарбниці краю – Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва.

Історія створення обласної бібліотеки є не лише яскравою сторінкою національного та культурного розвитку Поділля, а й переконливо свідчить, що бібліотека – здавна шановане людством поняття, без якого не може існувати жодна культурна цивілізація. Невипадково великі мислителі порівнюють бібліотеку з храмом духовності, називаючи її сховищем безцінних пам’яток історії і культури, пам’яттю людства. Там, де процвітають бібліотеки, панує мир, добро, повага до людини, успішно вирішуються найважливіші соціальні проблеми.

Згідно з документальними джерелами, книгозбірня відкрилася з ініціативи та за підтримки громадських діячів, членів товариств та органів місцевого самоврядування. До складу розпорядчого комітету входили в різні часи гласні Думи М.Некрасов і В.Тушин, місцеві діячі А.Благовещенський і С.Ройзман. Незмінним і дійсним членом довгий час залишався відомий краєзнавець протоієрей Іван Омелянович Шипович. Очолював комітет міський голова Микола Васильович Оводов.

Урочисте відкриття Вінницької міської бібліотеки відбулося у лютому далекого 1907 року під іменем М.В.Гоголя. За столітній період вона пройшла складні віхи свого становлення і розвитку. Не оминуло її воєнне лихоліття: окупація, пограбування, спалення. Та попри всі історичні, політичні, економічні обставини не змінюється сутність її діяльності: збереження та збагачення інтелектуальної спадщини, донесення книги, інформації до кожного читача, залучення громадян до цінностей національної і світової культури. Обласна бібліотека сьогодні – це ключ до знань, створених упродовж багатьох віків нашими попередниками, провідний просвітницький, культурний, інформаційний, науково-дослідний центр, потужне книгосховище краєзнавчої літератури Вінниччини.

Своєю соціально зорієнтованою інформаційною діяльністю на громаду та продуктивною співпрацею з органами місцевого самоврядування бібліотека завоювала до себе їхню довіру, повагу і шану, що дало їй можливість зайняти належне місце у сучасній соціально-культурній інфраструктурі регіону. Бібліотека плідно взаємодіє з органами місцевого самоврядування. Ця співпраця стала природною і необхідною для обох сторін. Адже освічений місцевий керівник і службовець – гарантія успіху і життєздатності території. Як заклад, працюючий і на територіальну громаду області, саме бібліотека є найбільш зручним каналом в інформуванні мешканців щодо політики і розбудови Української демократичної держави, відродження і розвитку національної мови, її історії і культури, подальшому розвитку гуманізації та інтелектуалізації нашого суспільства.

В успіхах, досягненнях бібліотеки сконцентровано працю багатьох поколінь відданих своїй справі працівників, найдопитливіших представників людського суспільства. І це можна пояснити: навколо них стільки інформації, стільки знань, зібраних у книгах, газетах, журналах, альбомах. Різними шляхами вони приходять у цю професію, але залишаються тільки ті, хто зумів побачити в ній сенс свого життя, своє покликання. Сьогодні в наш нелегкий час бібліотека тримається на ентузіастах, людях безкорисливих, творчих і безмежно відданих інтересам читачів.

Хочу привітати Вас зі святом духовності, мудрості і знань, подякувати за високий професіоналізм, подвижницьку відданість своїй справі, побажати міцного здоров’я, натхнення, невичерпного оптимізму і нових творчих злетів у Вашій благородній справі.


 Левицький А.І.,

начальник управління культури і туризму

Вінницької облдержадміністрації

 

Шановні гості, бібліотечні професіонали України і Вінниччини, поважне товариство!        

У ХХІ столітті Вінниця вже втретє стає «Бібліотечною столицею» України. Дві попередні Всеукраїнські науково-практичні конференції 2000 та 2004 років стали вже сторінками історії як ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, всієї культури Віннич-чини, так і української бібліотечної галузі.

Нинішня конференція особлива, вона проходить в рік відзначення 75-річчя створення Вінницької області і 100-літнього ювілею нашої «Тімірязєвки» і всі її програмні заходи теж залишаться на сторінках історії територіальної громади.

Програма нашого форуму проходитиме під тематичним девізом «Бібліотека в контексті світової культури ,науки, інформації».

Говорячи про тему сьогоднішньої конференції, я хочу підкреслити, що бібліотеки за своєю суттю є інтегруючими закладами. Вони працюють в самих різних сферах людської діяльності. Це і культура, і освіта, і наука, і туризм, і сільське господарство, і виховання громадянина, і розбудова громадянського суспільства в цілому. в будь-яких справах, бібліотеки завжди, не змінюючи характерних своїх функцій, залишаються провідниками тих знань та інформації, що накопичило людство за часи свого існування.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека в контексті світової культури, науки та інформації» – це, перш за все, прагнення бібліотечних фахівців нашої області представити широкому колу бібліотечної спільноти України свої досягнення, надати можливість для обміну досвідом з колегами інших регіонів, обговорити з ними актуальні проблеми бібліотечної справи, а учасникам і гостям конференції – ознайомитися з різноманітною палітрою діяльності бібліотек.

В програмі заходів нинішнього форуму, сформованого на основі заявок учасників конференції, пленарні, секційні заняття, виїзди до бібліотек області, пізнавальні екскурсії.

Під час виїзних занять ви ознайомитеся з роботою Барської районної бібліотеки, яка за останні два роки, дякуючи активній професійній позиції колективу, директора бібліотеки, підтримки влади і жителів територіальної громади, обласного управління культури і туризму, ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва розвила і реалізувала декілька проектів, в тому числі три грантових.

Виїзне заняття до Тульчинської центральної районної бібліотеки покаже новий виток розвитку даної бібліотеки і територіальної громади. Саме там обговорюватимуться важливі питання змін професійної бібліотечної освіти і бібліотечної професії. В даному обговоренні візьмуть участь викладачі та студенти бібліотечного відділення Тульчинського училища культури.

«Сільські арабески» нададуть вам змогу ознайомитися з роботою Іванівської сільської бібліотеки-філіалу Калинівської централізованої бібліотечної системи. Не презентувати сільську бібліотеку на даному форумі ми не можемо, поскільки мережа сільських книгозбірень Вінниччини нараховує 893 заклади.

24 травня о 18.00 у приміщенні Вінницького обласного академічного муздрамтеатру ім.М.Садовського ми всі будемо учасниками урочистостей з нагоди 100-річчя з дня заснування ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, а колектив прийматиме наші вітання.

25 травня, з 8.00 по 9.00 учасники форуму на честь 100-річчя бібліотеки здійснять висадку дерев на острові «Кемпа» і тим самим залишать незабутній матеріальний спомин мешканцям нашого чудового міста.

І в цей же день, в рамках Всеукраїнської конференції, відкриються Треті науково-освітні Подільські Кирило-Мефодіївські Читання, присвячені Дням слов’янської писемності і культури.

Тож, як бачимо, заходи Конференції цікаві, пізнавальні, різноманітні і творчі. мені хочеться побажати всім її учасникам успіхів, натхнення, активної співпраці, задоволення від заходів конференції, від перебування на щедрій і гостинній Вінниччині!

І ще пам’ятайте слова Святого Письма: “Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла” (Євангеліє від Матвія, 5,6).


 Основні доповіді

  Моделі бібліотечного обслуговування

 

Вилегжаніна Т.І.,

генеральний директор НПБУ

 

За статистичними даними (НПБУ з 1998 року складає зведені показники діяльності бібліотек України) бібліотечна мережа нараховує майже 40 тисяч бібліотек різних типів і форм власності: навчальних закладів різних рівнів акредитації, бібліотек системи АН України, медичних, шкільних, публічних. Саме публічні бібліотеки є предметом нашої розмови.

В Україні діюча система бібліотечного обслуговування публічними бібліотеками побудована відповідно до адміністративно-територіального устрою країни.

Кількість публічних бібліотек сягає 18 600 одиниць, 6 з них належать до державної форми власності, інші – до комунальної. Більшість книжкових фондів (понад 300 млн. примірників) перебуває саме в публічних бібліотеках. Кожний третій громадянин України є читачем публічної бібліотеки (17 млн. читачів). 82% від загальної мережі публічних бібліотек – це сільські філії ЦБС (їхня кількість нараховує 14 906 одиниць). Саме сільські бібліотеки-філії, за час свого існування, стали найважливішим елементом соціокультурної сфери села. Але в окремих областях України останнім часом спостерігається активізація процесів, спрямованих на ліквідацію ЦБС зі зміною адміністративного підпорядкування бібліотек-філій і переведення їх у сферу управління сільських рад. У цьому випадку вже самостійні сільські бібліотеки, повністю залежать від сільського бюджету, розуміння місцевою владою місця і ролі книги та інформації у житті громади. Переважна більшість бібліотечних фахівців розцінюють децентралізацію як руйнацію бібліотечної системи України. Свідченням цього є щорічне зменшення кількості сільських бібліотек-філій: з 1999 року офіційно їхня кількість зменшилася на 806 одиниць.

Проблема удосконалення мережі бібліотек – найактуальніша в бібліотечній справі країни. У листопаді минулого року Колегія Міністерства культури і туризму України розглядала питання „Про моделі бібліотечного обслуговування населення у сільській місцевості з урахуванням сучасної економічної та соціокультурної ситуації”, що було висвітлено на сторінках журналу „Бібліотечна планета” (№ 1(35), 2007 рік).

У Постанові Колегії прописано:

3. Рекомендувати Міністерству культури і мистецтв Автономної Республіки Крим, управлінням культури і туризму обласних державних організацій:

3.1. Вжити заходів щодо збереження діючої мережі централізованих бібліотечних систем та їхніх сільських бібліотек-філій; не допускати процесів децентралізації, закриття та ліквідації сільських бібліотек-філій, їх переведення до сфери управління сільських рад;

3.2. Передбачити у місцевих бюджетах видатки для поповнення фондів сільських бібліотек книгами та періодичними виданнями, утримання приміщень, ремонту та технічного оснащення, оплати пільг працівникам сільських бібліотек відповідно до чинного законодавства;

3.3. Передбачити створення регіональних програм „Сільська бібліотека”, спрямованих на збереження бібліотечного обслуговування сільського населення стаціонарними або мобільними бібліотеками з урахуванням регіональної специфіки;

3.4. У районах, де відбулася децентралізація бібліотечної системи, забезпечити збереження самостійних сільських бібліотек, зобов’язавши органи місцевої влади створити умови для їх повноцінного функціонування;

4. Експеримент з реорганізації системи бібліотечного обслуговування сільського населення шляхом об’єднання сільських і шкільних бібліотек та створення єдиної системи публічно-шкільних бібліотек, проведений впродовж 2002-2006 років відповідно до розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 431 від 22 липня 2002 р. за розпорядженням Міністерства культури і мистецтв України (лист від 5 липня 2002 р. № 12-3330/17) вважати таким, що відбувся в умовах Рівненської області; визнати його завершеним і рекомендувати продовження роботи об’єднання публічно-шкільних бібліотек області у централізованих системах з підпорядкуванням відділам культури райдержадміністрацій.

НПБУ доручено здійснити системне наукове дослідження „Сільська бібліотека на мапі України” з метою вивчення можливості створення у 2008 році Державної програми „Сільська бібліотека”. Розроблені соціокультурна карта району, характеристика публічних бібліотек району, окремого села. За цими анкетами було проведено збір інформації у бібліотеках Київської, Полтавської, Черкаської, Житомирської областей. Саме у цих областях апробована методика дослідження, яка буде направлена у всі регіони країни.

У 2005 році гостро стояло питання адміністративно-територіальної реформи в Україні. Поки що ця реформа не відбулась, але проблема залишилась.

Сьогодні кількість населення у сільському районі (а переважна кількість районів – це сільські) нараховує 20-30 тисяч. На території району функціонує декілька сільських рад, у кожній з яких є сільська бібліотека чи філія ЦБС.

Під час адміністративно-територіальної реформи райони будуть збільшуватись – до 60 тис. населення, що призведе до реорганізації, зменшення кількості існуючих районів, сільських рад і, відповідно, – сільських бібліотек-філій.

Тому нам не треба чекати, коли все це відбудеться, а готуватися до оптимізації бібліотечної мережі заздалегідь. Програма „Сільська бібліотека” і потрібна для того, щоб не скоротилися обсяги бібліотечного обслуговування населення і була можливість оптимізувати існуючу мережу публічних бібліотек. У даній ситуації актуальним стає розвиток нестаціонарних форм обслуговування (і не тільки в бібліотечній справі).

Але треба вивчити досвід інших країн, у яких вже відбулися перетворення бібліотечної мережі, які пов’язані з економічним і демографічним факторами.

Через ці фактори скорочується кількість бібліотек у всьому світі. Наприклад, у багатьох населених пунктах Швеції зменшується кількість населення і відповідно зменшуються податкові надходження, що призвело до закриття багатьох бібліотечних філій.

Загальна кількість публічних бібліотек в Швеції на початок 21 сторіччя складала 1472 одиниці, тобто на 267 бібліотек менше, ніж у 1990 році (це становить 15%). Зменшення фінансування спонукало публічні бібліотеки переосмислити пріоритети діяльності. Державні ініціативи, які направлені на розвиток публічних бібліотек, мають форму грантів, які визначає Національна рада у справах культури. Мета цих грантів полягає у наступному:

·  Поширення можливості публічної бібліотеки у встановленні контактів з новими партнерами;

·  Розроблення нових методів і форм діяльності;

·  Підтримка уніфікованих стандартів.

Муніципальні бібліотеки звертаються до Національної ради за отриманням субсидій на розвиток бібліотек.

Пріоритетом є наступні області:

·  Нові інформаційні технології;

·  Сприяння читанню і діяльності з залученням користувачів;

·  Створення робочих місць для бібліотекарів.

Цікавий досвід бібліотечного обслуговування у Великій Британії.

За 2000-2001роки в публічних бібліотеках Англії і Уельса зареєстровано 290 млн. відвідувань і 400 млн. книговидач, 30% населення є активними абонентами бібліотек, причому три чверті дорослих відвідують публічну бібліотеку не менш, ніж один раз на рік.

Ці досить високі показники – результат раціонально побудованої мережі публічних бібліотек:

·  1800 публічних бібліотек працюють у режимі повного робочого часу (30 і більше годин на тиждень);

·  1600 тимчасових і 530 пересувних бібліотек;

·  1700 бібліотечних відділень у таких установах, як тюрми, лікарні, школи.

Але за 10 попередніх років рівень обслуговування також знизився: 30 і більше годин на тиждень працюють на 10% менше бібліотек, ніж на початку 90-х років минулого сторіччя; кількість пересувних бібліотек скоротилась на 8%, а загальна кількість бібліотек – на 7%.

Це пояснюється, перш за все, активним впровадженням у життя вагомого проекту „Народна мережа”. Процес впровадження цієї інфраструктури охоплює всі бібліотечні системи Сполученого Королівства, які отримують кошти від „Фонду нових можливостей” за програмою „Відкритий доступ до безперервного навчання”. У невеликих бібліотеках (філіях або бібліотечних пунктах) працює від 2-х до 6-ти загальнодоступних терміналів Інтернет, у більш крупних бібліотеках – малих і великих міст – від 10 до 50 і більше таких терміналів.

Ці приклади свідчать про те, що фінансування спрямовано не на підтримку і утримування неперспективних бібліотечних закладів, а на трансформацію діяльності бібліотек, а саме впровадження нових інформаційних технологій.

У контексті адміністративних реформ відбулися зміни у бібліотечному обслуговуванні Російської Федерації. У 2005 році був прийнятий Федеральний Закон №131 „Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации”.

Бібліотечна громада Росії констатує його негативний вплив, оскільки у багатьох суб’єктах Російської Федерації почалася „оптимізація” мережі бібліотек. Оптимізація є наступним ланцюгом між адміністративною і бюджетною реформами, в рамках яких передбачається перехід від фінансування закладів до фінансування послуг культури. Подібний перехід базується на уявленні, що закладів культури, у тому числі бібліотек, забагато, а їхня діяльність недоречно дублюється.

Бажання зберігати мережу бібліотек у російських регіонах базується на розумінні того, що в сучасних умовах бібліотека є основним „постачальником” відповідних послуг. Розглянемо існуючі моделі бібліотечних формувань:

І варіант: Перетворення ЦБС у Об’єднання муніципальних бібліотек (Пермська область). Очолює таке Об’єднання центральна районна бібліотека, а у склад входять сільські, селищні, міські, у тому числі дитячі бібліотеки. ОБМ має статус юридичної особи як муніципальний заклад культури. У складі ОБМ функціонує і Центральна дитяча бібліотека, яка організує для всього Об’єднання обслуговування дітей і методичну роботу.

ІІ варіант: Міжсільська бібліотека (Ставропольський край), що є правонаступницею ЦБС. Реорганізований муніципальний заклад культури має статус юридичної особи, включає Центральну бібліотеку і структурні підрозділи, у тому числі сільські філії. Фінансується з консолідованого бюджету району.

ІІІ варіант: Ще одна модель запропонована у Новгородській області: міжсільська районна бібліотека стає просто фондосховищем, яке обслуговує сільські бібліотеки. У цьому випадку обслуговування мешканців райцентру забезпечує міська бібліотека або об’єднання міських бібліотек.

Подібна організація існує у США, де районна бібліотека не має своїх читачів, а виконує функції агентства для бібліотек регіону: забезпечує комплектування їхніх фондів, депозитарне збереження, МБА і ЕДД, підтримку локальної мережі, доступ до Інтернет тощо.

ІV варіант: Як можливий варіант оптимізації мережі – об’єднання сільської муніципальної бібліотеки з шкільною, за умови:

· наявності у школі достатньо великого приміщення;

·  окремого входу для читачів і кооперації фінансових, матеріальних та інших ресурсів;

Порушення цих вимог і формальне розміщення публічної бібліотеки в школі може дати деяку економію коштів, але в цілому призведе до негативних наслідків, а саме: позбавить місцеву громаду, крім школярів, доступу до інформації і книг.

V варіант: В Російській Федерації є ще приклади об’єднання організацій соціокультурної сфери у Соціокультурні комплекси. При цьому поряд з бібліотеками перераховуються практично всі структури соціокультурної сфери, навіть теплиці і хлібопекарні.

Але насправді ніякого об’єднання немає, крім, в одних випадках – координації планів роботи, а в інших – розміщення в одному приміщенні.

VI варіант: Є ще варіант самостійних бібліотек населених пунктів. Він може бути успішним тільки у великих муніципальних утвореннях, які мають великі прибутки.

VІI варіант: Один з варіантів оптимізації є перепрофілювання деяких установ, що дозволяє усунути дублювання і паралелізм в роботі бібліотек. Це створення інтелект-центрів.

Росіяни побоюються, що надмірно захоплені „оптимізатори” почнуть механічне скорочення мережі бібліотек. Тому працюють над розробкою нормативів забезпечення населення послугами бібліотек. Це передбачає прийняття державного стандарту бібліотечного обслуговування, тобто вимог до діяльності бібліотек.

У цьому наші колеги дійшли до висновку, що процес скорочення невеликих, з малою потужністю бібліотек у російських регіонах, об’єктивно обумовлений. Багато сільських бібліотек не відповідають сучасним вимогам. Головне, щоб функції цих бібліотек були передані більш потужним бібліотечним закладам, які спроможні якісно обслужити значно більшу територію і більшу кількість населення.

Ви можете задати питання: а як бути з конституційним правом на отримання інформації мешканцям сіл, де буде скорочена стаціонарна бібліотека. До речі, сьогодні в Україні є понад 28 тисяч сіл і вдвічі менше сільських бібліотек. Так що проблема вже існує, і давно.

Треба розвивати форми нестаціонарного обслуговування, до яких належать:

·  бібліотечні пункти;

·  бібліобуси;

·  колективний (бригадний) абонемент;

·  книгоношення;

·  виїзний читальний зал, роботу якого організують, відповідно до договору, в організаціях, навчальних закладах у визначений час.

Як бачите, перераховуючи форми нестаціонарного обслуговування, нічого нового я не сказала. Але саме такі форми існують майже у всіх країнах світу, особливо у тих, де навчилися рахувати гроші.

Оптимізація мережі бібліотек, поряд з нормативно-правовим забезпеченням та соціальними стандартами бібліотечного обслуговування, – це найважливіші проблеми у бібліотечній справі сьогодення. Але, починаючи оптимітизацію, не треба забувати, що цей термін у перекладі з латинської мови (лат. Optimus – найкращий) означає:

1)  процес вибору найкращого варіанту з можливих;

2)  приведення системи в найкращий (оптимальний) стан.


 Регіональна бібліотечна політика і роль ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва у її формуванні та реалізації

 

Куделя Г.Д.,

заступник начальника управління культури і туризму

Вінницької облдержадміністрації

 

Шановні колеги, вельмишановні гості і запрошені!

Насамперед дозвольте сердечно привітати всю бібліотечну громадськість області та України, а особливо колектив Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки з ювілеєм. Це свято не тільки колективу, до нього мають відношення численні читачі бібліотеки, всі шанувальники книги.

У нашій державі відбуваються значні зміни щодо зростання поінформованості населення, де провідна роль належить бібліотекам. Сьогодні бібліотеки удосконалюють свої послуги, опановують нові технології, дають можливість користувачам не тільки ознайомитись з духовною спадщиною нашої країни, але й одержати найповнішу інформацію з світового простору.

З урахуванням цих факторів визначаються пріоритетні завдання бібліотечної галузі нашого регіону. Всього в області працює 1010 бібліотек системи Міністерства культури і туризму України, з них 893 – на селі. Бібліотечний фонд налічує біля 18 млн. прим., ним обслуговується 718 тис. користувачів, книговидача складає майже 14 млн. прим. документів. Мережа бібліотек області відповідає соціальним нормативам і є однією з найбільших в Україні (за кількістю публічних бібліотек Вінницька область в Україні займає 2-ге місце після Львівської).

Надання інформаційних послуг здійснює 1607 бібліотечних працівників, 68,7 відсотків яких – це фахівці бібліотечної справи.

На рівні держави розроблена Концепція розвитку культури на 2005-2007 роки, положення якої, зокрема стосовно бібліотечної сфери, лягли в основу обласної програми розвитку культури і духовності на період до 2007 року.

У забезпеченні роботи бібліотечної галузі, вирішенні соціальних питань ми постійно відчуваємо підтримку обласної державної адміністрації та обласної Ради. З розумінням до потреб бібліотек ставляться голови райдержадміністрацій, керівники більшості сільських рад, промислових та сільськогосподарських підприємств.

Основні напрямки, за якими розвивається бібліотечна справа Вінниччини, в цілому відповідають загальноукраїнським тенденціям. Серед пріоритетів бібліотечної політики регіону сьогодні на першому місці – розвиток інформаційного ресурсу.

Важливим сегментом у цьому напрямку протягом звітного періоду залишалась реалізація проекту „Бібліотека і влада”. Поряд із центрами регіональної інформації, які ефективно працюють на базі 185 установ, з ініціативи Барської районної бібліотеки створюються центри правової освіти для мешканців територіальних громад. Аналогічні центри вже діють у Бершадській, Немирівській, Теплицькій центральних районних бібліотеках.

В останні роки досить чітко вживається словосполучення „модернізація бібліотек”, що пов’язано з використанням телекомунікаційних можливостей глобальної мережі Інтернет. В минулому році 16 центральних районних бібліотек, проти 10 у 2005 році, розпочали використовувати у своїй роботі можливості ІНТЕРНЕТ. Приємно відзначити, що комп’ютерна техніка і програмне забезпечення поступово надходить і до сільських бібліотек. Маємо перші приклади: смт Браїлів Жмеринського та сіл Баланівка і Маньківка Бершадського районів.

Новим етапом у розвитку бібліотек є обслуговування віртуальних користувачів, які можуть отримати інформацію не відвідуючи бібліотеку, у майбутньому впровадження Вап-технологій (вихід з мобільного телефону на інформацію бібліотеки) тощо. Однак, спираючись лише на власні ресурси, бібліотеки не зможуть задовольнити зростаючі потреби користувачів, на часі об’єднання зусиль бібліотек і створення корпоративних інформаційних баз.

Новий імпульс отримало бібліотечне краєзнавство. Бібліотеки Вінниччини збирають неопубліковані матеріали свідків історичних подій, займають активну позицію в описі та збереженні матеріальних пам’яток історії, записують і відтворюють обряди і традиції краю, а головне активно працюють у написанні історії своїх населених пунктів. Унікальні краєзнавчі матеріали, що зібрали бібліотеки регіону мають велику наукову цінність і є пам’ятником культури Вінницького краю. Саме цим в