ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Е-Демократія: Бібліотечно-інформавційний ресурс

Версія для друку



Розвиток процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2005/05snfbir.html

            Процеси масового споживання інформаційних ресурсів потребують особливих підходів до їх організації та розвитку. Відповідність змісту інформації, що поставляється, задачам користувачів, її повнота, своєчасність, форма подання є критеріями корисності інформаційного забезпечення, за ними судять, наскільки успішною є науково-інформаційна діяльність бібліотеки. З аналізу закономірностей розвитку науки, виробництва, інформаційних потоків і потреб можна зробити загальний висновок, що в сучасних умовах комплектувати, організувати, зберігати складний потік публікацій, а також забезпечувати пошук і надання користувачам потрібної інформації окремі бібліотеки і бібліотечні мережі вже не в змозі. Зростаюча необхідність інтеграції бібліотек і планомірних методів її забезпечення обумовлена задачею підвищення ефективності і якості бібліотечної роботи, особливо у теперішній час, коли намітилося протиріччя між великими масштабами і високими темпами росту бібліотечних ресурсів і їх недостатньо повним використанням. У даній роботі окреслюються деякі стратегічні напрями розвитку бібліотек у електронному середовищі та створення теоретичних засад їх трансформації в багатопрофільні науково-дослідні центри глобального інформаційного простору.

            Проблемам удосконалення процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних інститутів багато уваги приділяли в своїх роботах такі відомі фахівці, як М.С.Карташов, Л.Й.Костенко, Я.Л.Шрайберг, А.О.Чекмарьов та інші [2, 3, 4, 5]. У даній статті висвітлюється актуальне питання адаптації способів інформування користувачів і комплексних технологій інформаційного забезпечення робіт, які поки що не отримали широкого розповсюдження, але тенденції розвитку інформаційної технології такі, що при досягненні відповідного рівня засобів комп'ютерної техніки та автоматизованого управління інформаційними процесами можна очікувати переходу саме до цих технологічних систем.

            Основною метою даної роботи є викладення шляхів розв'язання проблем бібліотечної інтеграції, яка розглядається як процес об'єктивно необхідний і такий, що має конкретну направленість і здійснюється у відповідності з основними бібліотечними цілями, а також виступає як специфічна закономірність бібліотечної системи. Слід наголосити, що бібліотечна інтеграція виступає не як тимчасове і випадкове явище, а як закономірний процес, як довгострокова тенденція, яку необхідно враховувати в управлінні бібліотечною справою.

            Сучасна книгозбірня неможлива без використання нових технологій й нерозривно пов'язаних з ними нових форм бібліотечного і інформаційного забезпечення. Найважливіші задачі книгозбірень у сучасних умовах усе частіше формуються як забезпечення вільного і необмеженого доступу до міжнародних і національних інформаційних ресурсів. Якісні зміни в галузі розвитку сучасних інформаційних технологій і засобів передачі даних призвели до необхідності пошуку нових підходів та рішень в галузі створення, зберігання інформаційних ресурсів, їх організації, засобів доступу до них користувача.

            Створення корпоративних бібліотечно-інформаційних систем (КБІС) і мереж відноситься до одного з актуальних в наш час напрямків бібліотечного будівництва.   Важливою метою створення КБІС є підвищення повноти, оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування усіх категорій користувачів КБІС за рахунок представлення ним об'єднаних інформаційних ресурсів і засобів пошуку з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій для вирішення освітянських, соціальних, культурних, ділових та інших завдань. Важливими інструментами реалізації цієї мети повинні стати інтегровані мереживі ресурси бібліотечних консорціумів. З цією точки зору створення web-сайтів КБІС, безумовно є одним з найважливіших результатів діяльності у цьому напрямку. Орієнтація на кінцевого користувача відображає зв'язок діяльності по створенню КБІС з головною метою Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" — забезпечення вільного доступу кожного мешканця віддалених регіонів до інформаційних ресурсів регіону, країни, світу.

            Одна з основних задач книгозбірні — формування єдиного інформаційного простору, який є максимально доступним кінцевому користувачеві. Інтеграція бібліотек буде сприяти вирішенню таких завдань, як:

  • об'єднання електронних ресурсів бібліотек;
  • загальнодоступність для користувачів корпорації фондів літератури;
  • забезпечення доступу до наукових трудів, дисертаційним фондам;
  • створення інформаційних ресурсів для впровадження технологій дистанційної освіти.

            Раніше діяльність бібліотечних корпорацій, в основному, складалася зі спільної участі бібліотек в створенні інформаційно-довідкових систем, прикладом яких є зведені каталоги, які можна розглядати як перший рівень інтеграції інформаційних ресурсів. Створення ж КБІС дозволить додатково реалізувати функції електронної доставки документів, спільного планового поповнення та використання повнотекстової електронної бібліотеки. В цілому створення корпоративної електронної бібліотечної системи забезпечить:

  • підвищення ефективності використання об'єднаних ресурсів бібліотек усіх учасників проекту;
  • збільшення темпів поповнення інформаційних ресурсів корпоративної електронної бібліотеки;
  • об'єднання існуючих інформаційних ресурсів бібліотек в єдину КБІС і організацію доступу до об'єднаних ресурсів усіх учасників;
  • створення єдиного інформаційного простору бібліотечних послуг.

            Розглянемо етапи інтеграції бібліотек. Перший етап — створення корпорації бібліотек України з розподіленим інформаційним ресурсом. Діяльність корпорації здійснюється у відповідності з типовими і галузевими методичними документами, на основі єдиного плану інформаційно-бібліотечної діяльності і реалізується шляхом домовленостей між бібліотеками.

            Другий етап інтеграції — створення зведеного електронного каталогу (ЕК) з метою централізації управління системою, єдність методичних рішень і правових положень, вільний доступ користувачів до зведеного ЕК і об'єднаних ресурсів, технологічні принципи побудови зведеного ЕК. Передбачається "підтягування" менш технічно і технологічно забезпечених учасників до більш розвинених з відповідних розширенням ступеня їх участі в створенні загальних інформаційних ресурсів і обслуговуванні користувачів.

            Третій етап інтеграції — створення "Електронних бібліотек без кордонів", координуючим центром яких стане портал, на якому створюється пошуковий модуль, що дозволяє організувати процес нарощування усіх необхідних функцій в рамках єдиного стратегічного рішення. Мета створення порталу — створення і погоджений розвиток єдиного інформаційного ресурсу, який включає:

  • автоматизацію усіх основних бібліотечних процесів;
  • сумісництво технічних і програмно-лінгвістичних засобів;
  • керований доступ до повнотекстових інформаційних масивів;
  • електронне замовлення і доставка документів;
  • фінансову та правову відповідальність учасників КБІС;
  • навчання користувачів і підвищення кваліфікації інформаційно-бібліотечних працівників.

            Зараз у бібліотеках України реалізований перший етап розвитку корпоративної електронної бібліотеки — створені локальні електронні бібліотеки. Деякі з бібліотек успішно упровадили другий етап — організацію віддаленого доступу до електронної бібліотеки. Для цього установлені Web-сервери, які взаємодіють з базами даних електронних видань. Взагалі, в теперішній час при достатньому розвитку інформаційних технологій, користувач бібліотеки міг би отримувати наступні послуги:

  • пошук інформаційних ресурсів в одній або кількох книгозбірнях через Інтернет з віддаленого комп'ютера;
  • замовлення літератури з можливістю вибору форми виконання замовлення: видача книги на руки в бібліотеці, представлення електронної копії документу через мережу Інтернет, пересилка книги поштою;
  • контроль виконання замовлення в режимі он-лайн через Інтернет;
  • пошук і замовлення літератури не тільки в своїй бібліотеці, але й одержання інформаційних ресурсів в інших бібліотеках;
  • пошук і отримання доступу он-лайн до повнотекстових матеріалів українських та зарубіжних електронних бібліотек.

            Крім того, користувачі вже давно очікують діючу службу електронного замовлення, розширення доступу до зовнішніх баз даних, електронну доставки документів тощо. Але, нажаль, існують перешкоди, які впливають на впровадження і підвищення якості інформаційно-бібліотечних послуг:

  • недостатність фінансування;
  • відсутність системи просування нових послуг;
  • недостатність взаємодії структурних підрозділів бібліотеки;
  • відсутність кваліфікації штату;

            У процесі практичних робіт з реалізації Національної електронної бібліотеки України визначилася така послідовність процесів технологічного циклу створення її інформаційних ресурсів [3]:

  • формування ЕК на основі опрацювання вхідного документного потоку Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ);
  • формування загальнодержавної реферативної бази даних шляхом доповнення записів ЕК інформацією про зміст публікацій;
  • поповнення фонду електронних документів матеріалами, що надаються інтелектуальними власниками;
  • повнотекстове розширення реферативної бази даних шляхом організації гіпертекстових посилань на наявні в згаданому фонді документи.

            В Україні лідером в галузі створення загальнодоступних сховищ інформації є НБУВ, яка ще в 1998 р. приступила до формування фонду електронних документів. Так, отримання повних текстів забезпечуватиметься інформаційними ресурсами Національного депозитарію електронних документів, де зберігатимуться комп'ютерні версії книг, журналів і газет, які видаються в Україні чи вільно поширюються в Internet, а також CD-ROM-копії пам'яток східнослов'янської писемності й українського друку, що мають бути створені універсальними науковими бібліотеками. У перспективі в цьому депозитарії повинні відображатися всі видання держави. Отже, ефективне вирішення проблем створення електронних бібліотек може бути досягнуто тільки з урахуванням трансформаційних процесів, обумовлених переходом до інформаційного суспільства.



Перспективи адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2004/04snfboc.html

            Впровадження комп'ютерної техніки в роботу бібліотек потребує певних умов і змін в технології бібліотечно-бібліографічних процесів. Автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування читачів шляхом їх модернізації. На вирішення цього завдання націлює Національна програма інформатизації та планові науково-дослідні роботи Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ). Ця робота присвячена проблемам створення засобів адаптації системи бібліотечно-інформаційного обслуговування до запитів користувачів та коригування топології фондів з наближенням видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування.

            Свого часу до розгляду цих проблем зверталися у своїх публікаціях К.В. Тараканов [3], Л.Й. Костенко [1], [4] та інші відомі фахівці. В даній же статті особливу увагу приділено питанням організації моніторингу відповідей книгосховища на тимчасово незадоволені запити як бази для встановлення зворотного зв'язку в системі бібліотечного обслуговування, що дозволить кардинально підвищити оперативність обслуговування читачів і буде сприяти істотному зменшенню трудовитрат у відповідних підрозділах бібліотеки.

            Отже, окреслити деякі напрямки кардинального підвищення якості та оперативності надання бібліотечних послуг, а також суттєвого зниження навантаження на працівників книгозбірні на основі адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів до їх інформаційних потреб, зокрема, за допомогою приймання замовлень на документи від віддалених абонентів, і є основним завданням цієї роботи.

            Підходи до адаптації бібліотечно-інформаційних сервісів, що розвиваються у НБУВ, базуються на закономірності концентрації та розсіювання інформації С.Бредфорда. Найдоцільнішим при створенні теоретичної бази для адаптивної технології обслуговування користувачів вбачається підхід, оснований на застосуванні математичної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на використанні однієї з форм аналітичного виразу закону С.Бредфорда, дія якого розповсюджується і на формування бібліотечного фонду [1]. Згідно з цим законом невелика кількість документів підвищеного попиту задовольняє більшу частину читацьких запитів.

            Якщо через beta позначити відношення інтенсивності використання видань конкретного бібліотечного фонду, що користуються найбільшим та найменшим попитом ( з точністю до сталого доданку 1), то для сучасної трактовки закону Бредфорда, що виражається залежністю [3] :

F(x) =

,

маємо

f(x) =

=

.

            Відносно бібліотечного фонду f(x) буде розподіленням обігу документів у фонді, F(x) — питома вага читацьких запитів, які задовольняються х-ю частиною фонду. Результати відповідних розрахунків для деяких значень beta наведені у таблицях І і ІІ.

            Якщо порівняти співвідношення питомої ваги документів визначеного фонду з питомою вагою читацьких вимог на ці документи, приходимо до висновку, що документи, які запитуються частіше ніж один раз у рік, задовольняють приблизно 70 % читацьких запитів. Біля 50 % усіх читацьких замовлень задовольняються документами, обіг яких становить не менше одного разу на квартал. Видання, які користувачі замовляють не менше ніж один раз у місяць, забезпечують задоволення до 30 % читацьких потреб. Тобто, для удосконалення системи бібліотечного обслуговування такі документи слід передати у зони оперативного обслуговування читачів.

Таблиця (І)

Питома вага документів з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T   beta

1000

5000

15000

25000

100000

тиждень

0,7

0,14

0,05

0,28

0,07

місяць

3

0,6

0,2

0,12

0,03

квартал

9

1,8

0,6

0,36

0,09

рік

36

7,2

2,4

1,44

0,36

5 років

100

36

12

7,2

1,8

10 років

100

72

24

14,4

3,6

Таблиця (ІІ)

Питома вага читацьких вимог на документи з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T   beta

1000

5000

15000

25000

100000

тиждень

26

21

18,6

0,28

0,07

місяць

49

39,5

35,4

33,5

30

квартал

65

52

46,2

43,6

39

рік

85

69

61,5

58

51

5 років

100

57

78

73,5

65

10 років

100

94

86

81,5

71

            Слід зазначити, що автоматизована система бібліотечного обслуговування повинна відображати картину інтенсивності використання книжкового фонду і мати такі можливості:

  • швидкий доступ до файлу системи обслуговування читачів, у якому постійно оновлюється інформація про місцезнаходження кожного документу, що є в обігу;
  • здійснення швидкої ідентифікації документів, які повертають читачі, а також окремо документів, що потрібні іншім абонентам ( тобто таких, на які існує "черга");
  • документи, що були повернуті читачами, повинні як найшвидше потрапляти у фонд зберігання, а у бібліотечні файли треба оперативно вносити необхідні поправки, що відображають зміни у статусі документів;
  • відомості про виданий документ і дата реєстрації видачі повинні порівнюватися швидко та точно. Потрібно, щоб інформація про документ включала відомості про автора, назву, кількість сторінок видання, рік видання тощо, а також інвентарний номер і шифр зберігання, відповіді книгосховища про зайнятість, місцезнаходження, відсутність документів на місці тощо. Це дасть змогу визначити не лише кількісний склад незадоволених читацьких вимог на бібліотечні документи, а й з'ясувати конкретні назви найактуальніших видань для їх доукомплектування. Записи, які відображають операції обслуговування, можуть сортируватися, наприклад, за кодами або за унікальним номером в базі даних. Тим самим створюється файл системи обслуговування читачів, за допомогою якого можна провести пошук і визначити статус кожного документу. В той же час треба створити дублікат запису, який супроводжує кожний документ, що знаходиться в обігу. При поверненні документу читачем цей дублікат запису порівнюється з файлом системи обслуговування і співпадаючі документи будуть зареєстровані як повернуті. Тобто, інформація про операції обслуговування повинна складатися з коду операції, дати видачі документу, дати повернення документу у відповідності до терміну користування виданням тощо;
  • збирання різного роду статистичних даних. Особливо вбачаються необхідними відомості про інтенсивність обігу документів у бібліотечному фонді і на базі цього статистичний аналіз, який в сукупності з рекомендаціями, що дає автоматизована система обслуговування читачів стосовно доукомплектування документу чи стосовно його переведення до підсобних фондів, дають можливість розробити алгоритми для коригування топології зберігання фондів з наближенням видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування. Зокрема, на базі статистичних даних інтенсивності використання документів повинні даватися рекомендації про доукомплектування видань підвищеного попиту, які представлені у фонді в одному примірнику, і рекомендації про передачу документів підвищеного попиту до підсобних фондів бібліотеки у разі наявності двох або більше примірників видання. Наприклад, при реєстрації першої відмови на конкретне видання фіксується прізвище автора і назва книги, при подальшій неможливості задовольнити запит читача на це ж видання, проставляються порядковий номер, який свідчить про кількість відмов і про інтенсивність обігу документу. На основі цього робляться конкретні висновки щодо необхідності доукомплектування фонду, можливості збільшення кількості примірників видання тощо;
  • забезпечення можливості виявлення читачів-боржників з метою попередження видачі їм нових документів;
  • додаткова інформація в файлі обслуговування читачів може використовуватися для нагадування про повернення документів у відведений правилами термін, для подовження терміну користування документом тощо.

            Окремо треба зупинитися на тому, що документи підвищеного читацького попиту доцільно передавати до підсобних фондів читальних залів і здійснювати контроль за їх видачею. Зі значним зменшенням попиту на ці видання їх треба повертати до фонду основного зберігання. Безумовно, що електронний каталог дозволяє, крім реалізації традиційних пошукової і комунікативної функцій, забезпечити й вирішення ряду статистичних завдань. Завдяки цьому з'явилася можливість оперативного отримання об'єктивних даних про видання підвищеного попиту, і на основі цього прийняття оптимальних рішень стосовно коригування складу підсобних фондів. Очевидно, що для скорочення часу виконання читацьких вимог, потрібно володіти інформацією про місцезнаходження видання під час його замовлення. Для цього доцільним є не створення фактично електронного каталогу на підсобні фонди, а у загальному електронному каталозі бібліотеки робити позначку в разі, коли видання знаходиться у підсобному фонді. Такі позначки могли б одразу зорієнтувати читача до правильного шляху пошуку потрібного видання, тобто до звернення у конкретний фонд відділу обслуговування, що значно б скоротило час одержання користувачем замовленого інформаційного джерела, не кажучи вже про суттєве зниження трудовитрат в основному фонді зберігання документів.

            Інша можливість прискорення операцій обслуговування читачів та покращення рівня оперативності задоволення читацьких запитів полягає в прийманні замовлень на документи від віддалених абонентів. Тобто, отримуємо систему обслуговування, що може задовольнити будь-якого користувача, який здатен зв'язатися з пунктом прийому запитів зі свого комп'ютера. Реалізація автоматизованого режиму пошуку і замовлення документів здійснюватиметься на основі комплексів баз даних НБУВ, що розкривають її фонди (з 1994 р.). Основою цих комплексів є електронний каталог, пошук першоджерел у якому потребує майже таких самих витрат часу, що й у карткових. Кардинальне ж підвищення оперативності бібліотечного обслуговування забезпечить телекомунікаційна технологія замовлення документів з книгосховищ, що передбачає передавання читацьких вимог безпосередньо з робочих місць науковців і фахівців у науково-дослідних установах та вузах на пункт прийому цих вимог у бібліотеці. Така технологія дасть змогу, по-перше, виключити витрати часу читача на чекання доставки замовлених першоджерел з книгосховища, тому що до приїзду читача в бібліотеку вони вже знаходитимуться на брониполицях. По-друге це дасть змогу зібрати статистичні дані про обіг документів для подальшого коригування топології зберігання фондів, тобто, передавання профільних для бібліотеки видань, що користуються найбільшим попитом, з книгосховища до фондів відділів обслуговування [4].

            Безперечно, що будь-які недоліки у системі бібліотечного обслуговування користувачів , наприклад, довгий час очікування замовленої літератури, зразу ж помічається, і саме тут виникають усілякі непорозуміння. Тому необхідність впровадження адаптивно-інформаційної технології обслуговування читачів очевидна. Вона дасть змогу при наявності відпрацьованого алгоритму обслуговування читачів відобразити та коригувати топологію зберігання документів з наступним наближенням видань підвищеного попиту до читальних залів. Водночас електронний каталог повинен відбивати нинішній стан зберігання інформаційних ресурсів бібліотеки з обов'язковим подальшим корегуванням його топології. Зокрема, відділам-фондоутримувачам потрібно відобразити в електронному каталозі наявність знаходження книги у підсобному фонді.

            Отже, основні операції автоматизованої системи бібліотечного обслуговування користувачів, представлені за допомогою блок-схеми І, а все вищевикладене дозволяє зробити такі висновки та пропозиції а також окреслити наступні перспективи:

  1. Стан комп'ютерізації провідних бібліотек країни дозволяє ставити на порядок денний питання адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів до їх інформаційних потреб.
  2. Теоретичною базою для адаптації системи бібліотечного обслуговування може слугувати закономірність концентрації та розсіювання інформації С.Бредфорда, згідно з якою незначна кількість найбільш інформативних видань задовольняє більшу частину запитів користувачів.
  3. Для встановлення в системі обслуговування читачів зворотного зв'язку доцільно організувати моніторинг відповідей книгосховища про тимчасово незадоволені запити (документи видані іншим користувачам), що дозволяє встановити активну, тобто, найбільш інформативну частину фонду.
  4. Результати моніторингу слід використати для коригування топології зберігання фондів, тобто наближення видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування, а також відбиття місцезнаходження цих видань у електронному каталозі.
  5. Прийом замовлень від абонентів у телекомунікаційному режимі ще однією можливістю суттєвого скорочення терміну обслуговування користувачів замовленими документами.
  6. Реалізація адаптивно-інформаційної технології дозволить у перспективі кардинально підвищити оперативність бібліотечного обслуговування за рахунок задоволення близько 70 % запитів читачів документами, що знаходитимуться в зоні оперативного обслуговування.

Вебліографія:

1.      CАМОХІНА Наталія Федорівна, завідувачка Відділу газетних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/people/snf.html


Е-Демократія: Бібліотечно-інформавційний ресурс

  1. Частина 1
  2. Частина 2

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше