ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Е-демократія: Україна - ЄС

Версія для друку

 

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека

 ім. К.А.Тімірязєва

 

 

Е-демократія: Україна - ЄС

Щотижневий дайджест Інтернет-видань

 

 

 

Випуск двадцять перший

3 липня 2007 р.


 

Щотижневе видання

Вінницької обласної універсальної

наукової бібліотеки

ім. К.А.Тімірязєва

 

 

 

 

Наша адреса:

21100 м. Вінниця,
вул. Соборна, 73
Тел. (0432) 32-20-34
Факс (0432) 35-23-94
E-Mail: inform@library.vn.ua

http://old.library.vn.ua

 

Відповідальний за випуск:          Морозова Наталія Іванівна

Упорядник видання:                    Блідченко Сергій Юрійович

Бушуляк Денис Сергійович



ЗМІСТ

Європейський Союз

Мета ЄС..

Головні органи ЄС і Європейських Спільнот.

Подальше розширення.

Україна і ЄС..

Суспільна думка.

Відносини Україна-ЄС  

Угода про партнерство та співробітництво.

Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції

Допомога ЄС Україні

Інституційна мережа.

Основні віхи двосторонніх відносин.

Пріоритетні галузі

Перспективи на майбутнє.

Україна – ЄС: двосторонні торговельні відносини 

Двостороння торгівля.

Генеральна система преференцій.

Інвестиції

ДВОСТОРОННІ УГОДИ..

ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ..

МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ..

Україна і розширення ЄС..

Європейська політика сусідства.

Розширення ЄС: Ширша Європа – нові рамки відносин Україна-ЄС  

Розширення ЄС: гарні новини для України.

Ширша Європа – сусідство.

Без цезури, 26.10.06, інтерв'ю Посла Ієна Бога, голови Представництва Європейської Комісії в Україні та Бєларусі

Ієн Боуг: “Україна повинна якомога тісніше наблизитися до цінностей та стандартів Євросоюзу”.

Взаємини Україна - Рада Європи 

Процес вступу України до Ради Європи.

Членство України в Радi Європи.

Перспективи спiвробiтництва України з РЄ:

Новини 

Україна та ЄС підписали угоди про спрощення візового режиму та реадмісію.

Вебліографія 


Європейський Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Європейський Союз (ЄС, Европейська Унія, Европейська Співдружність) - союз держав-членів Європейських Спільнот (ЕВГ, ЕВВіС, ЕВРАТОМ), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.

Мета ЄС

Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта EKU, від 1999 року - Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Члени ЄС: Бельгія, Данія, Франція, Греція, Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Німеччина, Португалія, Італія, Великобританія, від 1995 р. - Австрія, Фінляндія, Швеція, від 2004 р. - Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія, від 2007 р. - Болгарія, Румунія.

Головні органи ЄС і Європейських Спільнот

·              Європейський Парламент

·              Європейська Рада (голів держав і урядів)

·              Європейська Комісія

·              Рада ЄС (міністри певного відомства)

Подальше розширення

Хорватія розпочала переговори у жовтні 2005 року (). У червні 2006 р. чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС 2010 року.

Туреччина є офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Європейські амбіції Туреччини сягають 1963 року, коли у Анкарі було укладено відповідну угоду. Офіційно, попередні переговори розпочалися у жовтні 2005-го року. Однак аналітики прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015-му році. Туреччина має здійснити деякі необхідні соціальні і економічні реформи. Інша проблема те, що лише 3% території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формально, відповідно до Копенгаґенських критеріїв географічних вимог немає.

Македонія отримала офіційний статус кандидата у грудні 2005 року.

Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн в різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу. Однак через ті чи інші причини (зокрема, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами. Однак ці країни є членами єдиної економічної зони ЄС без набуття членства.

Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія і Сербія офіційно визнані потенційними кандидатами.

Україна і ЄС

У жовтні 2005 р. президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що майбутнє України - у ЄС. Проте 9 листопада 2005 року в опублікованій новій стратегії ЄС було сказано, що вступ Румунії, Болгарії, Хорватії й інших країн колишньої Югославії може блокувати можливість майбутнього вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар ЄС з розширення Оллі Рен заявив, що ЄС має бути обережним з надто великим розширенням і що наразі план розширення виглядає вкомплектованим. Очевидно, що відсутність формальної ініціативи самої України (і, відповідно, відсутність взаємних документальних зобов’язань щодо вступу України до ЄС) впливає на тональність європейських посадовців.

2005 року Президент України Віктор Ющенко заявив, що членство в ЄС є стратегічною метою зовнішньої політики України. Більшість фракцій у Верховній Раді України підтримує приєднання до ЄС і поглиблення зв'язків з Західною Європою.

Суспільна думка

Ситуацію 2007 року в Україні можна охарактеризувати наступним чином :Українці хочуть вступити до ЄС, щоправда уникнувши НАТО. Про це свідчать наступні показники: 50,4% опитаних підтримують вступ України до Європейського Союзу. При цьому 28,7% респондентів проти вступу України до ЄС, а 20,9% не змогли відповісти.


Відносини Україна-ЄС

http://www.delukr.ec.europa.eu/page23731.html

Відносини України з ЄС головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство та співробітництві (УПС), що набула чинності в 1998 році.

Обидві сторони з’ясували позицію щодо відносин одна до одної у внутрішньої політичній стратегії. Що стосується ЄС, то базовий підхід до відносин з Україною був викладений у Спільній Стратегії від 1999 року. Позиція України щодо європейської інтеграції була викладена у Стратегій щодо європейської інтеграції 1998 року, підписаній Президентом, декілька разів наголошувалася Президентом Кучмою та отримала підтримку з боку Парламенту.

Було укладено декілька окремих угод в галузі торгівлі, науки та технології, ядерної енергетики.

Технічна допомога з боку ЄС через програму Тасіс надається ще з 1990 року на підтримку процесу переходу до демократії та ринкової економіки.

Угода про партнерство та співробітництво

УПС набула чинності в березні 1998 року. Вона підкреслює повагу до основних спільних цінностей як основи для півробітництва, забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримку зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей.

УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СТО. Вона також несе ряд революційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі.

Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції

Спільна стратегія ЄС була ухвалена в грудні 1999 року в Хельсінкі Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв’язках між ЄС та державами- членами та конкретними країнами-партнерами. Вона охоплює період в 4 роки.

Стратегія націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України, та вітаючи європейський вибір країни. Вона має три основні цілі:

· Підтримати процес переходу до демократії та ринкової економіки в Україні;

·  Вирішувати спільні проблеми Європейського континенту (стабільність та безпека в Європі, захист навколишнього середовища, енергетична та ядерна безпека);

· Зміцнювати співробітництво між ЄС та Україною в контексті розширення;

· Допомагати Україні в питанні інтеграції в європейську та світову економіку, поглиблювати співпрацю в галузі судочинства та внутрішніх справ.

Допомога ЄС Україні

ЄС є найбільшим донором України. Впродовж останніх 10 років, загальна допомога з боку ЄС сягнула 1.072 млрд. євро, в той час як держави-члени надали близько 157 млн. євро за період 1996−1999 роки. Ця сума включає технічну допомогу через програму Тасіс, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу.

Загальна сума виділена для України в 2002 році становила 47 млн. євро, а в 2003 48 млн. євро. На додаток, Україна отримала допомогу від кількох окремих та регіональних програм Тасіс, загалом біля 126 млн. євро в цьому році. Національна Індикативна програма на 2004−2006 роки передбачає 212 млн. євро на подальшу допомогу.

Із закриттям Чорнобильської АЕС в кінці 2000 року та в очікуванні того, коли на повну силу запрацюють альтернативні джерела, допомога ЄС в ядерному секторі включила додаткову підтримку для України в сфері імпортування палива (Програма подолання паливного дефіциту), разом з головним внеском до Чорнобильського Фонду “Укриття”, що знаходиться під управлінням ЄБРР.

З 1998 року Комісія також виділила біля 10 млн. євро Науково-технологічному центру в Україні (STCU)

Інституційна мережа

В рамках УПС запроваджується ряд двосторонніх інституцій, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є:

·   Рада із Співробітництва на міністерському рівні (До неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України)

·  Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та української сторони)

·  Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва)

Політичний діалог ведеться шляхом щорічних саммітів, засідань Ради із Співробітництва та засідань міністрів та вищих урядовців в форматі Трійки.

Останній (6) самміт відбувся 7 жовтня 2003 року в Ялті. Європейська сторона презентувала свою ініціативу “Ширша Європа”, підкреслюючи широку низку нових можливостей, які мають полегшити поступовий вступ України до внутрішнього ринку ЄС та участь у політиці та програмах ЄС, беручи до уваги стратегічні цілі та пріоритети України. ЄС роз’яснив, що ця ініціатива є питанням, відмінним від питання можливого майбутнього членства в ЄС, що регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз. Президент Кучма ще раз наголосив на кінцевій стратегічній цілі України повністю інтегруватися до ЄС. Учасники самміту погодилися розпочати консультації щодо розробки Плану Дій “Ширша Європа” для України. На додаток, самміт наголосив на особливій увазі, що має приділятися майбутньому діалогу щодо впливу розширення ЄС на відносини Україна-ЄС. Обидві сторони підкреслили свою чітку позицію щодо уникнення нових розподільчих ліній в Європі.

Основні віхи двосторонніх відносин

Пріоритетні галузі

Обидві сторони тісно співпрацюють в окремих пріоритетних напрямках, ухвалених 4 Радою із Співробітництва, напр. наближення українського законодавства до законодавства ЄС, енергетика, торгівля, судочинство та внутрішні справи, захист навколишнього середовища, транспорт, наука та технології. Інвестиції та прикордонне співробітництво були додані як пріоритетні галузі на П’ятій Раді із Співробітництва

v     Адаптація законодавства є у відповідності до цілей УПС постійним питанням для двосторонніх переговорів. Щодо майбутнього України, вона також пов’язана із євроінтеграційною стратегією. Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства, що розташований в Києві, надає експертну допомогу у питаннях формування політики впродовж кількох років. Він фокусується на адаптації законодавства.

v     Енергетика та ядерна безпека є однією з найбільш важливих областей співробітництва ЄС з Україною. Заходи по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи продовжують бути пріоритетом, починаючи від фінансування укриття для ядерного реактора (на “Фонд Укриття”, що керується ЄБРР буде витрачено загалом 100 млн. євро з 2001 до 2004 року), заміщення генеруючих потужностей на нових ядерних ректорах (“К2R4”) до подолання паливного дефіциту (програма “подолання паливного дефіциту”)

v     Питання торгівля також є значним елементом українсько-європейських відносин. Ключовим фокусом на переговорах щодо вступу України до СОТ було досягнення двосторонньої угоди щодо доступу до ринку товарів та послуг та про підтримку з боку ЄС адаптації українського законодавства у відповідності до багатосторонніх правил системи СОТ. Комісія зараз оцінює запит України щодо надання їй статусу “країни з ринковою економікою”.

v     Для того, що інтенсифікувати співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, була створена робоча група з питань зміни клімату, що фокусується на реалізації положень Кіотського Протоколу, на додачу до декількох проектів технічної допомоги.

v     Співробітництво в галузі транспорту концентрується на інтеграції транспортної інфраструктури України до європейської транспортної мережі в рамках програм Пан-європейські транспортні коридори, Чорне море та ТРАСЕКА.

v     В галузі науки та технологій двостороння угода про співробітництво була підписана в липні 2002 року. Вона пропонує широкі перспективи щодо співпраці в рамках 6 Рамкової Програми та багато іншого. ЄС також надає фінансову підтримку Науково-технологічному центру в Україні (STCU) та через ІНТАС- міжнародну асоціацію для сприяння співробітництву між науковцями з країн колишнього Радянського Союзу.

Перспективи на майбутнє

Можливості для майбутнього зміцнення двосторонніх відносин є значними, беручи до уваги розвиток двосторонніх відносин у 2003 році. Ухвалення 11 березня 2003 року Послання Європейської Комісії “Ширша Європа- сусідство” окреслює нові рамки відносин на наступне десятиріччя з Україною, Росією, Молдовою, Бєларуссю та Середземноморськими країнами, які зараз не мають перспектив членства, але скоро будуть мати спільний кордон з Європейським Союзом. ЄС продовжує вважати повну реалізацію УПС найпершим завданням. Також важливим є поліпшення співробітництва щодо безпеки, це стосується як тероризму, так і організованої злочинності.

Наступний прогрес очікується щодо переговорів про вступ України до СТО, з фокусом на адаптацію законодавства у відповідності до багатостороннього режиму “правил” СТО. В енергетичному секторі закінчення модернізації ядерних реакторів “K2R4” буде проведено в рамках норм найвищої безпеки, триватимуть подальші обговорення щодо транзиту газу. Детальніше за інформаціею (тільки англійською) на http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/intro/gac.htm



Е-демократія: Україна - ЄС

  1. Частина 1
  2. Частина 2

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше