ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Квітни, мово!

Версія для друку

Управління  культури  і  туризму

Вінницької  обласної  державної  адміністрації

 Вінницька  обласна  універсальна  наукова

бібліотека  ім.К.А.Тімірязєва

 

Квітни,  мово!

 

Матеріали, присвячені

міжнародному дню рідної мови

 

Вінниця, 2006


ББК 85.345

К 32

  

Квітни, мово! Зб. матеріалів, присвяч. Міжнародному дню рідної мови / Уклад. Л.Введенська; Вступ. ст. Г.Куделя; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін.; ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2005. – 44 с.

Пропоноване видання вміщує вступну статтю заст. начальника  управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації Г.Д.Куделі про політику управління щодо реалізації Закону про мови в Україні та співпрацю закладів культури і мистецтв Вінниччини з національно-культурними товариствами. Видання включає також орієнтовні сценарії до Міжнародного дня рідної мови та бібліографію, яку можна використати при підготовці свят.

Матеріали розраховані на представників владних структур, працівників культури і освіти – всіх, хто забезпечуватиме організацію і проведення творчих акцій до Міжнародного дня рідної мови.

 

 

 

 

© Вінницька обласна універсальна наукова

   бібліотека ім.К.А.Тімірязєва


 Квітни,  мово!

«Лише народи, явлені у слові,

достойно жити можуть на землі».

Ліна Костенко

Віками народ витво-рював собі мову. Людина у своєму розвитку постійно прагнула до істини, до само-вдосконалення, проходячи через терни, помиляючись. Ідея про новий ідеальний суспільний лад поєднується із творенням однієї мови. Одна мова на весь світ – чим не приваблива ідея? Адже всі люди походять від одного коріння, як і всі мови. Але ж мови поставали одночасно.

Кожна мова самозародкова у спільному корені. І всі поєднані.

Слов’янські мови входять у велику сім’ю індоєвропей-ських мов. В тій сім’ї є і балтійські (литовська, латвійська, староруська), і германські (німецька, англійська, данська, шведська, норвезька), і романські (італійська, французька, румунська, молдавська, іспанська, португальська), утворені на основі латинської мови.

У глибоку давнину спільнослов’янська мова виробила риси, які виділяли праслов’янську мову серед інших індоєвропейських мов. У кожній нації, народності, як і в їх мовах, природа виробляла своєрідне, лише їм притаманне. Говорити чужою мовою легше, ніж думати, думати легше, ніж переживати. Може тому, що переживання завжди дуже глибинні, часто некеровані людиною. Людина в переживаннях стає істинно природною, сама собою. Переживання ідуть від сутності людини, виражаючи її природу і неповторність. Підмінити рідну мову іншою мовою неможливо. Слова відбиваються, віддруковуються своїм духом, своєю багатогранністю у всьому матеріальному світі. Повнота слів – це повнота світу. Ущербність мови, ущербність зденаціоналізованої свідомості – це людська ущербність всього світу. Асимільована свідомість оперує лише оболонками слів, а це вже не природна мова, не її природне функціонування, а завчене, механічне користування нею. Всяка ж механічність призводить до відмирання.

Збіднення мов, звуження значення слів, заміна природної мови, приналежної лише даній нації, іншою збіднює і нації і людей. Оскільки мова – природне явище, то збіднення її суперечить природі людини, впливає на свідомість людини, народу, людства. Збіднення мов, пам’яті, свідомості, призводить до збіднення світу. Втрата рідного спричиняє моральне зубожіння. Людина набула мову, коли народилася. Рідна мова для кожного із нас – це мова того народу, тієї нації, синами чи дочками якого ми є. Це мова матері, і це розуміють усі народи. Адже в мовах усіх європейських народів, синонімом, як і в українській мові, терміна «рідна мова» є термін – “материнська мова”. В усьому світі рідна мова визначається за національністю, тобто за рідною мовою матері. В законодавстві Великобританії, що є в цьому випадку найчіткішим, ще зазначається, володіє чи не володіє особа рідною мовою. Отже, на запитання, скільки рідних мов може мати людина (народ), можна дати єдину відповідь: «Зрозуміло, що одну». Рідна мова, як рідна мати, одна. Природою вона дається людині, як характер, як темперамент.

Мова – це не просто звуки, це голос народу, це один з факторів спадкоємності, яка виокремлює ту чи іншу спільність у всесвітньому багатоголоссі як самостійну індивідуальність.

Мова – це ознака самого поняття нації, своєрідна перфо-карта, в якій закодована пам’ять усіх поколінь, історія народу, анкета його родоводу, перехідні моральні цінності, закони пращурів, біоритми національного інстинкту, то, зрозуміло, втрата мови вільно чи невільно веде до щезання і самої нації.

Потяг людини до вищого, відбився у мові. Мова реагує на всі соціальні та національні деформації. Наруга над нею призводить до моральної ущербності. Звуження сфери вжитку мови – це звуження зони духовності, це деградація. Хто не поважає рідної мови, не поважає й інші. Той, хто оберігає, шанує рідних, цінує і чуже: мову, культуру, землю, традиції. Хвороба мови – це духовна хвороба людей, хвороба світу. І тоді з’являються в мові слова-покручі, які спотворюють усю мову, а вона, в свою чергу, збіднює світ, поглинає душу людини. Денаціоналізованою людиною легко керувати, бо вона байдужа, у неї немає рідного, вона ні до чого не прихилена душею. Такий народ сам може глумитися над іншими, не захистить свого, бо йому байдуже, де жити, яку віру сповідувати, якою мовою говорити.

Мова – живий організм. Вона єднає сьогоднішню людину з тими, які були вчора, сто, тисячу, десятки тисяч років тому.

Саме тому Генеральна конференція держав – членів ЮНЕСКО у 1999 році проголосила Міжнародний день рідної мови. Перше його святкування відбулося 21 лютого 2000 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж), де було проголошено, що всі 6000 мов, які нині існують у світі, вважаються рівними, унікальними. Кожна мова є живою спадщиною, яку треба оберігати.

За Указом Президента в Україні Міжнародний День рідної мови відзначається з 2002 року з метою зміцнення державотворчої функції мови та сприяння вільному розвитку інших мов національних меншин.

Успіх відродження національних культур залежить від поєднання двох чинників: колективної волі до незалежності і свідомих зусиль національної еліти, яка впроваджує в державі мовну політику.

Сучасна національна політика України спрямована не лише на збереження і розвиток української мови і культури, але й інших етнічних культур, усього розмаїття культурних реалій, передбачає рівні для всіх етносів можливості для задоволення своїх культурних інтересів і мовних потреб.

Це було відзначено учасниками круглого столу «Рідна мова як чинник етнокультурного самовизначення та національної єдності», який відбувся у 2004 році в Музеї книги і друкарства України. Програма цього заходу була підготовлена Міністерством культури і мистецтв та Асоціацією національно-культурних об’єднань України і передбачала обговорення стану української мови та мов понад ста тридцяти національних меншин, що проживають в Україні. Обговорювались заходи, які сприяли пропагуванню культурних надбань, етнічної самобутності та мов національних меншин. Було зазначено, що в Україні мовами національних меншин виходить 194 видання: газети, журнали, бюлетені, календарі, збірники.

Національні меншини в Україні становлять 24% усього населення. Тому наша держава повинна ревно дбати про мови представників всіх націй, доля яким випала проживати на її теренах. Саме з огляду на цю обставину Верховна Рада України ратифікувала Європейську Хартію регіональних мов.

Українська нація у нашій державі покликана виконувати політичну роль – бути об’єднуючою для усіх етносів в Україні і створювати толерантні умови для мов національних меншин.

2004 рік Указом Президента України був проголошений «Роком Республіки Польща в Україні», 2005 рік відзначився проведенням «Року Республіки Грузія в Україні», а у січні 2006 року Президентом України було підписано Указ «Про проведення Року Республіки Казахстан в Україні».

Вінницька область належить до багатонаціональних регіонів України. За даними останнього перепису населення на території Вінниччини зафіксовані представники більше 100 національностей і народностей.

У м.Вінниці та 10 районах області проводять активну роботу з вивчення культури свого народу 55 товариств 12 національностей, зокрема: 13 польських, 24 єврейських, 4 російських, 3 циганських, 2 білоруських, німецьке, чеське, молдавське, литовське, вірменське, азербайджанське, грецьке, ассірійське.

Враховуючи духовні потреби представників різних національностей, пріоритетним напрямком роботи закладів культури Вінниччини стало відродження звичаїв і традицій національної культури, всебічний розвиток аматорського мистецтва, створення умов для підготовки творчої інтелігенції. Свідченням цього є проведення ряду культурно-мистецьких заходів, які були спрямовані на розвиток народної творчості національних меншин.

З 2000 року, щорічно, у Вінницький обласній науковій бібліотеці ім.К.А.Тімірязєва спільно з ОЦНТ проводяться літературно-мистецькі зустрічі «Мови різні – душа одна», присвячені Міжнародному дню рідної мови, де постійними учасниками є творчі колективи національно-культурних  товариств. У 2004 році – Рік Республіки Польща в Україні, у 2005 – це свято відкрило Рік Грузії в Україні.

З метою сприяння відродження морально-етичних традицій грузинського народу та національної свідомості проведено вечір поезії «Голос мегрельської душі». В програмі вечора були представлені твори сучасних грузинських поетів, лауреатів премії ім.М.Рильського, членів Національної Спілки письменників України – Іполита Гамсахурдіа та Рауля Чілачави.

За сприяння Вінницького облуправління культури і туризму організовано творчу подорож вокального ансамблю білоруської пісні «Купалінка» Вінницького обласного земляцтва білорусів в м.Вітебськ та села Мінської області республіки Білорусь.

Кращі творчі колективи репрезентували народне мистецтво на міжнародних і всеукраїнських фестивалях та конкурсах. Народний аматорський чеський фольклорно-етнографічний ансамбль «Студанка» Миколаївського СБК Козятинського району – ХІІ Міжнародний фестиваль народної творчості краян (у м.Рожнові, Чехія); зразковий аматорський ансамбль польського танцю «Подільські мальви» м.Гнівань Тиврівського району – Міжнародний фестиваль дитячої Польської народної творчості (м.Краків, Польща); вокальний ансамбль «Чародєйський кв’ят» Вінницького доброчинного товариства «Польський дім» – фестиваль дитячої творчості Келецького воєводства (м.Дялошице, Польща). При цьому ж товаристві, до Дня Конституції Польщі, було створено Клуб інтернаціональної дружби, до активу якого увійшли представ-ники єврейської, грузинської, польської, циганської, білоруської, вірменської національностей.

Уславлюючи і популяризуючи творчість відомих діячів літератури: Шолом Алейхема, Янки Купали, Якуба Колоса, Адама Міцкевича, Юліуса Словацького, Кароля Шиманського, Ярослава Івашкевича, за ініціативою національних товариств проводяться літературно – музичні вечори.

Щорічно, в червні, до Дня Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні за участю провідних фахівців Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва проводяться науково-практичні Іnternet-конференції Вінницького обласного об’єднання колишніх в’язнів фашизму та праведників світу «Вічний пам’ятник».

Народна аматорська єврейська театральна студія «Інейнем» Вінницького обласного товариства єврейської мови та культури здійснила виїзди в Козятинський, Бершадський, Жмеринський, Хмільницький райони, де представила нові вистави за творами Шолома Алейхема в загальноосвітніх школах та місцевих єврейських товариствах.

До Дня слов’янської писемності і культури у Вінницькій ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва пройшли Подільські Кирило-Мефодіївські читання, в яких взяли участь російсько-український культурно-просвітницький центр «Соотечественники» спільно з іншими національно-культурними товариствами міста. В ці дні було встановлено на приміщенні бібліотеки барельєф святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію. Користуються популяр-ністю Пушкінські дні на Вінниччині, лекторії російської культури «Золотое кольцо», в рамках яких організовано виставки російської книги. Ініціатором проведення цих заходів традиційно виступає обласне товариство російської культури «Русь».

Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва тісно співпрацює з товариством української мови «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка, обласною організацією Національної спілки письменників щодо популяризації українського слова. Традиційно проводяться Стусівські читання, географія яких розширюється із року в рік. Також традицією стало проведення літературно-мистецьких вечорів та свят «Гуртуймося в ріднім слові», «Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті» та ін.

В арсеналі бібліотеки численні книжкові виставки, перегляди літератури, презентації книг та місцевих авторів. Привернули увагу відвідувачів бібліотеки розгорнуті книж-ково – ілюстративні виставки «Український бестселер» (краща українська книга 1999-2004рр.); “Міжнаціональний мир –найбільше надбання незалежної України”, “Мравал жамієр – нашій Грузії ясній”.

Вшановуючи «Рік Республіки Польща в Україні», бібліотекою організовано цикл книжково-ілюстративних вис-тавок з виїздом в Іллінецький район, де були присутні представ-ники посольства Республіки Польща в Україні та представники Вінницького обласного доброчинного товариства «Польський дім» ім. Томаша Марка Леонюка.

У 2004 бібліотекою видано збірник матеріалів літера-турно-мистецьких зустрічей з представниками національно-культурних товариств Вінниччини під назвою “Мови різні – душа одна”.

У відділі попереднього замовлення і видачі літератури зосереджується фонд нових видань, які висвітлюють культуру та традиції національностей, що компактно проживають на терені України.

Саме такі культурно-мистецькі акції та художнє слово спрямовані на уважне ставлення до потреб усіх без винятку національностей, до найбільш вагоміших здобутків у великій і багатогранній державотворчій роботі.

Заступник начальника

управління культури

і туризму Вінницької

обласної державної

адміністрації                                                                                                                           Г.Д.Куделя

 


Квітни, мово!

  1. Квіти, мово!
  2. БОЖИЙ ДАР
  3. О слово рідне, хто без тебе я
  4. Над колискою
  5. Пісня «Наша мова»
  6. Список використаної літератури. Сценарії.

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше