ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Е-демократія: торгівля

Версія для друку

Викладений матеріал можна було б розглядати як деякі збори фантастичних вигадувань та курйозних випадків, якби на сторінках преси усе частіше не зустрічалися повідомлення подібні цьому: "Комерційний банк "ФІНВЕСТ-БАНК" і інвестиційна корпорація "СФІНКС" повідомляють про листівки вексельної торгової системи в комп'ютерній мережі Internet".

Варто взяти до уваги такі прогнози. Кількість компаній у світі, що займаються електронною комерцією, у 1996 році складало 111 тис. і зросте в 2000 році до 435 тис. (дані VOLPE, WELTRY&CO). При цьому сумарний грошовий обіг в Internet зросте з 9,5 млрд. доларів у 1996 році до 196 млрд. доларів (дані FOREST RESERCH, Inc). Роздрібні продажі через Internet зростуть із 500 млн. доларів у 1996 році до 7 млрд. доларів у 2000 році.

Якщо і ці дані не справили належного враження, дозвольте підкреслити, що в якості мозкового центру організована злочинність в даний час усе частіше використовує найбільший винахід людства - комп'ютери. У цьому контексті приведені приклади бачаться лише верхівкою айсбергу можливих прийомів використання інформаційних технологій у злочинних цілях.

В США 10.05.2000 року ФБР та Департамент Юстиції США відкрили веб-сайт, присвячений викриттю шахрайства в Internet - www.ifccfbi.gov. Як затвердив генеральний прокурор США Дженет Рено, правоохоронним структурам необхідний сайт подібний IFCC (Internet Fraud Compliant Center) - Центр Скарг на шахрайство в Internet, він допоможе усім правоохоронним органам мати достовірну інформацію про злочинні схеми, які використовуються шахраями та виробити інструкції для попередження подібних злочинів. Центр також забезпечить суспільство статистичною інформацією не тільки про шахрайства, але й про тенденції розвитку Internet в цілому. В 1999 році Федеральна Комісія по Торгівлі (FTC) США зареєструвала 18 тис. скарг, а Комісія по Цінним Паперам та Біржам (SEC) реєструвала від 200 до 300 скарг на різні прояви шахрайства з цінними паперами щоденно.

Це дуже красномовний приклад для правоохоронних органів України. Світова злочинність через мережу Internet буде звертати свою увагу на країни колишнього СРСР, тому що методика боротьби із такими злочинами ще не вироблена, законодавством діяльність в мережі Internet, ще не регулюється, технічне оснащення правоохоронних органів для боротьби із злочинами в Internet ще потребує поліпшення, також необхідно підготувати кваліфіковані кадри в міліції.

Тому можна зробити висновок, що питання профілактики, документування та боротьби зі злочинами в Інтернет для України являє яскраве майбутнє, тож хочеться зауважити, що коли посилатися на об'єктивні труднощі і нічого не робити, то Україна знову буде ізольована від світу завісою, тільки цього разу не залізною, а електронною. Треба вже зараз працювати над законодавчими актами, навчальними програмами для правоохоронних органів та створювати діючі підрозділи по боротьбі зі злочинами в сфері високих технологій.


Як довідатися про тендери в ЄС?       

http://www.e-tenders.kiev.ua/control/uk/publish/article?art_id=269610&cat_id=269232

В АВСТРІЇ поширення інформації про проведені в країні тендери належить до  компетенції Федеральної палати економіки Австрії (ФПЭ). Електронна база даних ФПЭ "еr@t"розміщена в Інтернеті за адресою www.wkо.аt/еrаt. Вона містить у собі також дані європейської бази даних "Теndеrs Еlесtrоniс Dаilу" (ТЕ), дані про тендери Світового банку й Аuftrаgsdiеnst dеr Dеutsсhеn Industriе (служби підрядів німецької промисловості). Білоруські експортери, що бажають одержувати цю інформацію, повинні укласти договір із ФПЭ на обслуговування в одному із двох варіантів: або фірма одержує доступ до інформації й самостійно відслідковує потрібні новини (вартість передплати на рік - 174,42 євро), або одержує її автоматично відповідно до заздалегідь визначених критеріїв (вартість абонемента на рік - 261,62 євро). Передавати й продавати цю інформацію третім особам заборонено.

У БЕЛЬГІЇ цікавий сайт httр://tеndеrinfо@tеndеrinfо.соm   на якому офіційно публікується близько 700 тендерів у тиждень. Передплата на послуги сайту дозволяє одержати доступ до офіційних джерел інформації в режимі он-лайн через Інтернет або офф-лайн через е-mаil або факс відразу ж після офіційної публікації тендера. Крім цього, існує "Вullеtin dеs Аdjudiсаtiоns" (Бюлетень тендерів), що містить інформацію про тендери міністерств і відомств федерального рівня, влади регіонів і комун на проведення суспільних робіт з будівництва й ремонту соціальної інфраструктури, постачанню органів держуправління необхідними матеріалами, товарами й ін. Сайт Міністерства юстиції - www.just.fgоv.bе включає спеціальний розділ "Вullеtin dеs Аdjudiсаtiоns".

У НІМЕЧЧИНІ можна виділити тендерну платформу "Теndеrs Dirесt" www.tеndеrsdirесt.со.uk, банк даних якої включає більше 30 000 постійно обновлюваних і доповнюваних конкурсних і тендерних оголошень урядових організацій, відомств і постачальницьких підприємств Німеччини і Євросоюзу. Термін дії тендерних пропозицій найчастіше досить обмежений (від 2 тижнів до 1 місяця). Пошукова система порталу дозволяє знайти коротку анотацію проведеного тендера в таких областях, як будівельні роботи, одяг, канцелярські приналежності й товари, комп'ютери, охорона здоров'я, продукти харчування, безпека, спорт, телекомунікації, транспорт, наука й ін. Більше докладну інформацію про умови участі в тендері можна одержати після реєстрації. Доступ до першого трьох тендерних заявок безкоштовний, до наступних - за плату.

У ФРАНЦІЇ випускається офіційний бюлетень про тендери й приватноправові угоди (Вullеtin Оffiсiеl dеs Аnnоnсеs dеs Маrсhеs Рubliquеs ВОАМР). Одержати його можна у вигляді паперової версії через французьку інформаційну мережу Минитель 3615/3617 ВОАМР (0,34 євро/хв.) і через Інтернет (httр://djо.jоurnаl-оffiсiеl.gоuv.fr/ Маrсhеs Рubliсs/). Сайт забезпечує вільний доступ до оголошень, пошук за певними критеріями, у т.ч. за видом діяльності, організаторами тендера й іншим. На ньому розміщений також електронний формуляр для заповнення й направлення оголошення про проведення тендера через Інтернет. На сайті можна замовити новий Кодекс державних закупівель і коментарі до нього. Щоб спростити пошук потрібного оголошення, можна зареєструвати під персональним кодом критерії пошуку й при наступному запиті вводити тільки цей код. Інформацію про тендери публікує також журнал "Вісник міжнародної торгівлі".

У ФІНЛЯНДІЇ існує сайт www.hаnsеl.fi Торгового дому "Наnsеl". У своїй діяльності він спирається на закон про держзакупівлі, що дозволяє держустановам і департаментам закуповувати товари й послуги через Торговий дім "Наnsеl" без проведення спеціальних конкурсних торгів. В 2000р. "Наnsеl" увів в експлуатацію нову електронну систему "Теndеri", що надає замовникам можливість проводити тендерні угоди через Інтернет і одночасно є складовою частиною "Sеntеrri" - електронної закупівельної системи "Наnsеl". Система дозволяє автоматично розсилати оголошення про проведені торги постачальникам, а останнім - надавати тендерні документи на адресу "Теndеri". Оголошення про проведення тендерів також направляються електронним способом на адресу бюлетеня державних закупівель "Julkisеt hаnkinnаt".

У НІДЕРЛАНДАХ існує ряд видань, у тому числі спеціальний додаток до журналу "Еlsеviеr" нідерландською мовою з інформацією про тендери в країні. Видавництво "SDU" на постійній основі кілька разів у рік випускає інформацію про тендери на СD-RОМ. Можна також відзначити сайт компанії " ЕG-Аdviеsсеntrum" www.еgаdviеs.nl зі статистичними даними про тендери в ЄС, з інформацією про нормативне регулювання держзакупівель і підряди, проведених у країні й у ЄС, включаючи умови їхнього проведення й порядок участі в торгах.

Серед інших інформаційних систем по тендерах у ЄС можна згадати "Аnbuds Jоurnаlеn" у Швеції за адресою www.аjоur.sе; сайти www.imрi.еs і www.ski.dk в Іспанії й Данії відповідно; інформаційну систему по міжнародних тендерах ISIТ в Італії й ряд інших.

Інформаційних систем по тендерах у країнах ЄС досить багато, тому почато ряд кроків по їхній уніфікації. Так, в 1998р. з'явилася електронна база даних ТЕ (Теndеr Еlесtrоniс Dаilу -  "Щоденний Електронний Тендер"), що являє собою електронну версію "Додатка S до Офіційного Журналу ЄС", де щодня публікуються біля 650-1000 оголошень на 11 мовах по лінії урядів країн -  членів ЄС, ЄФР, програмам Рhаrе, Тасis і ін., про тендери по проектах, фінансованим банками ЕИБ, ЦЕБ, ЕБРР, і інших. Треба, однак, пам'ятати, що в ЄС гранична величина контрактів на роботи повинна перевищувати 5000000 євро, на послуги - 200000 євро, поставки в секторі водопостачання, енергетики й транспорту - 400000 євро, телекомунікаційному секторі - 600000 євро. Сьогодні ця база даних доступна тільки в Інтернет за адресою httр://tеd.еur-ор.еu.int, а також на СD-RОМ, якому можна одержувати по підписці 2 або 5 разів на тиждень.

У связи із введенням у травні 2002р. нового європейського законодавства, що стосується обов'язкового використання нових стандартних форм оголошень про торги, що публікуються в "Додатку до Офіційного Журналу ЄС", компанія-розробник провідного порталу у Великобританії по проведенню тендерів у мережі Інтернет "Теndеrs Dirесt" увела в експлуатацію он-лайновую платформу МуТеndеrs.соm, куди суб'єкти господарювання направляють оголошення про торги, розташовувані потім в "Додатку до Офіційного Журналу ЄС" або розсилаються прямо на адресу більше 30 000 постачальників. До ухвалення рішення про участь у проведеному тендері фахівці "Теndеrs Dirесt" пропонують закордонним компаніям відповісти на питання, чи під силу їм брати участь у проекті, чи зможуть вони укластися у встановлені тимчасові рамки, брали участь вже в подібних проектах і т.д.


 Податок на сервер

В. Бєлінський, І. Свердлов

http://proit.com.ua/itdigest/2006/02/01/154353.html

Купити щось по інтернету в іноземної компанії можна лише через її постійне представництво в Україні. Що суперечить законодавству ЄС і здоровому глузду

Хочемо ми того чи ні, але електронна торгівля дедалі глибше проникає в наше життя, набуваючи при цьому нових форм. Банальними інтернет-магазинами вже нікого не здивуєш, а принадливі повсюдні заклики відправити кудись SMS свідчать про прихід нової ери торгівлі звуком і зображенням. Ось тільки застосовувати всю пишноту нових форм доводиться з великою обережністю, балансуючи на межі закону, що не встигає за новими технологіями.

З одного боку, електронний підпис, який став реальністю (див. ст. «Споживання прав «), уже дозволяє українським компаніям укладати угоди за допомогою електронної пошти, так би мовити, не залишаючи офісу. А з іншого боку — українське законодавство визначає, що торгувати в інтернеті можна лише з іноземцями, котрі відкрили своє постійне представництво в Україні, інакше — не уникнути проблем з податковими органами.

У чому проблема?

Останнім часом в Україні активно розвивається ринок послуг так званого «контенту», тобто надання музики, ігор, зображень для мобільних телефонів. Тому українські мобільні оператори, які використовують продукцію іноземних постачальників, одними з перших стикнулися з проблемою оподаткування інтернет-транзакцій.

Отримавши замовлення від користувача мобільного зв’язку (наприклад, на певне зображення), український мобільний оператор замовляє цей продукт в іноземного контент-провайдера. І, отримавши необхідне каналами глобальної мережі (найчастіше електронною поштою), «завантажує» картинку до телефону клієнта. На все потрібно кілька десятків секунд, але така операція є транскордонною, або, використовуючи термінологію нашого законодавства, — зовнішньоекономічною, бо в ній беруть участь суб’єкти, які належать до різних юрисдикцій.

А згідно зі ст. 2 Закону «Про ПДВ», що визначає коло платників цього податку, до їхнього числа входять особи, які постачають товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж (п.2.3.3). При цьому «особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України».

Таким чином, надання через інтернет контент-послуг (так само щодо інших послуг, які відносять до електронної комерції) лише на підставі прямого контракту з резидентом України — це порушення закону. Причому до категорії порушників потрапляє й українська компанія, яка отримує послуги від нерезидента без зареєстрованого в Україні постійного представництва.

Нерезидента фактично змушують зареєструватися в Україні. Що не завжди буває економічно виправдано з огляду на недостатню розвиненість вітчизняного ринку ІТ-технологій і величину витрат на відкриття представництва (тільки реєстраційний збір за реєстрацію представництва в Мінекономіки становить 00, вартість же юридичного супроводу реєстрації представництва «під ключ» може коливатися від 0 і вище). Крім того, за логікою закону про ПДВ виходить, що якщо нерезидент хоче створити (або вже створив) дочірнє підприємство в Україні, то для надання послуг через інтернет він повинен, додатково до функціонуючої «дочки», зареєструвати ще й постійне представництво. Такий підхід, з першого погляду, вигідний державі, але при цьому він порушує принцип свободи підприємницької діяльності та не відповідає принципам, покладеним в основу європейського законодавства. А відтак, має бути переглянутий.

Кому це потрібно?

Ніхто не буде заперечувати, що продаж товарів (послуг) через інтернет за своєю суттю нічим не відрізняється від звичайної торгівлі. А тому має оподатковуватися. Інша справа, що проконтролювати всі транзакції, здійснювані в інтернеті, досить складно. Інститут постійного представництва, який дозволяє державам на досить справедливих підставах розподіляти між собою податки, сплачувані звичайними суб’єктами ЗЕД, не такий дієвий щодо врегулювання оподаткування інтернет-транзакцій.

Специфіка глобальної мережі не дозволяє «зафіксувати» постійне представництво в одній юрисдикції, оскільки сервер компанії може знаходитися в Африці, операціоністка — в Європі, а сама компанія — десь в Америці. Крім того, і сам товар (тексти, відео-, аудіозаписи) часом досить віртуальний. Тому в США і ЄС були вироблені певні підходи щодо оподаткування електронної комерції, основна ідея яких полягає в тому, щоб максимально спростити процедуру сплати податків.

Наприклад, поставку електронного продукту прирівняно до поставки послуг, а замість реєстрації постійного представництва є обов’язок реєстрації нерезидентів як платників ПДВ (див. «Європейський досвід»). Процедура реєстрації платником ПДВ у ЄС і процедура реєстрації постійного представництва в Україні — речі незіставлювані як за витратами, так і за процедурою, звісно, на користь ЄС.

На жаль, зрозуміти, що мається на увазі в нашому законі про ПДВ під «поставкою товарів (послуг) з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж», досить непросто. Чи це продаж товарів (з доставкою поштою або кур’єром) або надання послуг через інтернет-магазини, чи це пересилання результатів надання послуг електронними каналами. А може і те, і друге, і третє. Але головне, що ніякої відчутної вигоди щодо сплати ПДВ (від реєстрації представництва іноземної компанії) держава не одержить.

Адже податкові зобов’язання при отриманні послуг від нерезидента в будь-якому разі нараховуватимуться: або українською компанією як податковим агентом відповідно до п. 6.5. Закону «Про ПДВ», або ж самим представництвом. При цьому українська компанія отримуватиме податковий кредит на суму сплаченого ПДВ і, таким чином, ПДВ-зобов’язання та ПДВ-кредит будуть «згортатися» (незалежно від того, хто платник — представництво чи компанія).

Єдине логічне пояснення державного інтересу — збільшення податкової бази за рахунок сплати податку на прибуток. До доходу постійного представництва включатиметься не лише вартість послуг, наданих українській компанії, а й суми, отримані від материнської компанії на операційні витрати. І оскільки витрати власне представництва будуть мізерними порівняно з його доходами (вартістю контента), податок на прибуток може становити досить значну суму.

При цьому з метою обчислення прибутку податкові органи навряд чи дозволять враховувати витрати, яких зазнала материнська компанія за кордоном. Щоправда, за наявності договору про уникнення подвійного оподаткування податок, сплачений представництвом нерезидента в Україні, може бути зарахований як податковий кредит у країні нерезидента.

Проте іноземні компанії навряд чи кинуться масово відкривати свої представництва тільки для того, щоб активно продавати нам свою електронну продукцію. Як і раніше, все залежатиме від економічної доцільності відкриття такого представництва. А вона, як ми вже відзначали, досить примарна. Тому бюджет не зможе отримати додаткові надходження від електронної комерції.

Натомість розвиток сучасних технологій торгівлі істотно гальмується через суперечливе українське законодавство. Бо вітчизняні компанії змушені на свій страх і ризик укладати такі угоди, як надання консультаційних послуг (всіляко уникаючи згадки про електронні транзакції), а також іншими способами отримувати потрібний продукт з-за кордону. Але це все, як ви розумієте, до першої серйозної податкової перевірки.

Європейський досвід

Принципи оподаткування ПДВ вартості послуг, які постачаються електронними каналами зв’язку, викладено у 6-й Директиві ЄС, де йдеться про таке:

— електронний продукт оподатковується як послуга (а не як товар);

— податок на споживання стягується за місцем споживання.

Тобто для європейських резидентів продаж електронних послуг за межі ЄС не оподатковується ПДВ, а продаж таких послуг у Європі іноземцями, навпаки, оподатковується. Іноземні компанії зобов’язані зареєструватися як європейський платник ПДВ, якщо їхній оборот на території ЄС перевищить певний рівень. Для чого розроблено спеціальну спрощену процедуру. Зареєструватися можна в будь-якій країні ЄС і там надалі здавати звітність та сплачувати податок.

При цьому ПДВ стягується за ставкою, встановленою не в країні податкової реєстрації компанії, а в країні ЄС, де мешкає покупець послуги. Зібраний податок потім перерозподіляється між країнами, де знаходяться покупці. Покупець же в підсумку сплачує однаковий податок, незалежно від того, купує він цей продукт у місцевої компанії чи в іноземної.


 Новини

Служба безпеки України: сайт zakupivli.com не відповідає вимогам Закону про держзакупівлі

http://e-uriadnik.org.ua

У відповідь на обіг тендерного комітету Мінекономіки Служба безпеки України оприлюднила свій висновок про те, що:

"у мережі Інтернет відсутні інформаційні системи, які в частині створення комплексної системи захисту інформації й підтвердження її відповідності дозволяють у повному обсязі забезпечити виконання вимог частини 2 статті 41 і частини першої статті 42 Закону України про державні закупівлі" (лист СБУ 18/18/ 4-857 від 07.04.2006).

Висновок СБУ очевидно суперечить висновку Тендерної палати України про те, що єдиною системою, що відповідає вимогам Закону, є система www.zakupivli.com ТОВ «Європейське консалтингове агентство» (ЕКА), що, як було документально доведено « Е-Урядником», входити до складу потенційно корупційної мережі монопольної ренти Яценко-Врублевских.

Відповідно до численних повідомлень держзамовників, отриманим « Е-Урядником», у цей час сайт www.zakupivli.com працює для нав'язування замовникам консалтингових і т.п. послуг мережі монопольної ренти. Навіть Антимонопольний комітет Україны виизнав це минулого тижня й рекомендував ЕКА припинити зловживання монопольним положенням. Схема працює в такий спосіб.

Відповідно до вимог нової редакції Закону, держзамовник зобов'язаний опублікувати оголошення про закупівлі в друкованому виданні й інформаційній системі в мережі Інтернет. У статті 8 Законі вказується, що оголошення повинні публікуватися в «спеціалізованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою поширення, що публікує інформацію безпосередньо в сфері держзакупівель, і в інформаційної бюлетені Тендерної палати України». У статті 4-1 говоритися, що «інформація про держзакупівлі... розміщається послідовно, принаймні, в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет...» При цьому, у статті 4-2 викладаються численні вимоги, яким повинна відповідати така система. З них найважливішими є:

Мати побудовану комплексну систему захисту інформації

Використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації Служби безпеки України

Мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації ДСТСЗИ

Надавати можливість здійснення електронних державних закупівель у режимі on-line

При цьому, у частині 3 статті 4-2 особливо підкреслюється, що неоприлюднення інформації в інформаційній системі є підставою для скасування торгів.

Нова редакція Закону позбавила органи виконавчої влади яких-небудь функцій по роз'ясненню положень Закону. З іншого боку, у Законі чітко говориться, що Тендерна палата України має право давати рекомендації з тих або інших питань. У таких умовах держзамовники змушені орієнтуватися на рекомендації й думки Тендерної палати України. Крім того, сайт www.zakupivli.com встиг обзавестися Атестатом ще до прийняття нової редакції Закону....

На практиці відбувається наступне. Замовник направляє своє оголошення в інформаційний бюлетень ТПУ. У редакції бюлетеня замовникові відповідають, що не опублікують його інформацію доти, поки він не розмістить її в інформаційній системі. Відповідно до висновку ТПУ, вимогам Закону задовольняє тільки одна система - www.zakupivli.com , куди замовника наполегливо направляють. У свою чергу, працівники ЕКА відмовляються підписувати договір про розміщення інформації доти, поки замовник не підпише з ЕКА або іншою структурою мережі (Центр тендерних процедур) договір про консалтинговому, юридичному, інформаційному й т.п. супровід, включаючи надання тендерного забезпечення, забезпечення виконання договору. Вартість послуг значно виросла після вступу Закону в чинність 17 березня й для більшості замовників як вартість, так і самі послуги є неприйнятними. Але подітися їм нікуди! Якщо вони не опублікують свої оголошення на сайті www.zakupivli.com, бюлетені ТПУ, те їхні торги будуть недійсними відповідно до Закону... Хтось відразу погоджується з вимогами ЕКА (закупівлі «горять»!), хтось намагається вторгувати прийнятні умови, хтось розвертається й іде...

У цій ситуації висновок СБУ є лише півзаходом по розблокуванню ситуації, оскільки він усього лише констатує, що сайт www.zakupivli.com  не відповідає вимогам Закону, і не пропонує замовникам - де ж їм розміщати свої оголошення?

Втім, судячи з інформації в розпорядженні « Е-Урядника», мережа Яценко-Врублевских готовить «вихід у світло» « псевдо-альтернативних» інформаційних систем і намагається загальмувати одержання відповідних атестатів і висновків конкурентами.

Текст листа СБУ № 18/18/ 4-857 від 07.04.2006 (український варіант, оригінал - на сайті Мінистерства економіки):

За результатами опрацювання питань стосовно відповідності інформаційних систем у мережі Інтернет вимогам Закону України „про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі - Закон) та відповідно до компетенції Служби безпеки України, вважаємо можливим поінформувати про наступне.

1. Стосовно відповідності інформаційних систем у мережі Інтернет вимогам із захисту інформації в рамках Закону.

Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (далі - КСЗІ) інформаційної (автоматизованої) системи, що забезпечує функціонування інформаційної систем у мережі Інтернет ( web-сторінки), на теперішній годину мають:

- зарозкрадань вузол Інтернет-Доступу Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (далі - Департамент);

- інформаційна система „портал „державні закупівлі України” (www.zakupivli.com)”, яка належить ТОВ „європейське консалтингове агентство” (атестат відповідності № 81 від 07.09.05).

Водночас, зазначені інформаційні системи не забезпечують, у частині захисту інформації, виконання в повному обсязі вимог частини другої статті 41 та частини першої статті 42 Закону (більш змістовну інформацію викладено в пункті 2).

Таким чином, на сьогодні відсутні інформаційні системи в мережі Інтернет, які, у частині створення комплексної системи захисту інформації та підтвердження її відповідності, дозволяють у повному обсязі забезпечити виконання вимог частини другої статті 41 та частини першої статті 42 Закону.

2. Стосовно атестату відповідності КСЗІ інформаційної системи „портал „державні закупівлі України” (www.zakupivli.com)” (далі - „портал ДЗУ”).

Результати державної експертизи, які викладені в експертному висновку, що додається до цього атестату відповідності та є його невід'ємною частиною, свідчать про ті, що КСЗІ інформаційної системи „портал ДЗУ” відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених в „технічному завданні на створення КСЗІ інформаційної системи „портал ДЗУ” (далі - Технічне завдання). Згідно з вимогами Технічного завдання в інформаційній системі „портал ДЗУ” підтверджено відповідність створеної КСЗІ цієї інформаційної системи в частині захисту технологічної інформації та загальнодоступної інформації при її оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні.

Державна експертиза з метою підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері захисту інформації при реалізації інформаційною системою „портал ДЗУ” інших функцій, визначених вимогами статей 41 та 42 Закону, не проводилася й тому наявний атестат відповідності КСЗІ інформаційної системи „портал ДЗУ” не свідчить про створення в цій системі КСЗІ для реалізації наступних функцій:

- забезпечення відповідності вимогам щодо захисту інформації стосовно державних закупівель замовників при її збиранні, накопиченні, передачі та обробки з усіх адміністративно-територіальних одиниць України;

- надання можливості здійснення електронних державних закупівель (зокрема в частині використання промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах перетворення даних при відображенні електронного документообігу, автоматизованого здійснення електронних державних закупівель тощо);

- забезпечення конфіденційності інформації; зокрема згідно із статтею 261 Закону.

Заступник Голови Служби Й. Коновалів


  Вебліографія

1.     Електронні торги// http://ua-tenders.com/

2.     Вісник державних закупівель// http://cssing.org.ua/tender/

3.     Портал „Державні закупівлі України”// www.zakupivli.com

4.     Інформаційна система "Електронні державні закупівлі України"(не чинна) // http://www.e-tenders.kiev.ua/control/uk/index

5.     Електронна комерція// http://e-commerce.naiau.kiev.ua/indexu.html

6.     Навігатор по електронній комерції// http://www.magazin.ru

7.     е-Дайджест// http://www.univermag.com

8.     Дослідження з електронної комерції// http://www.emarketer.com

9.     Електронна торгівля в Росії// http://www.ibusiness.ru/marcet/ecommerce/

10. Інформаційно-консалтинговий Центр з Електронної Комерції (Росія)// http://www.e-commerce.ru/

11. Бізнес Журнал// http://offline.business-magazine.ru/

12. Система інформаційної підтримки конкурентних закупок// http://www.tender.su/

13.  Індивідуальна електронна комерція// http://www.epower.ru/

14.  Матеріали з електронної комерції// http://www.i2r.ru/static/210/


Е-демократія: торгівля

  1. Частина 1
  2. Частина 2

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше