ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Е-демократія: культура

Версія для друку

 Напрями розвитку технологій формування інформаційних ресурсів електронних бібліотек в Україні

О. Баркова

 http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/02eva_ua.pdf

Електронні бібліотеки - відносно новий засіб організації електронних інформаційних ресурсів та надання інформаційних послуг користувачам, незалежно від їх місцезнаходження. В процесах інтеграції інформаційних ресурсів країни в єдине загальнодоступне інформаційне поле, формування проблемно-орієнтованих інформаційних просторів та комплексного вирішення питань забезпечення якісно нового рівня інформаційного обслуговування споживачів питання створення електронних бібліотек набувають великого значення. Саме вони можуть стати інтеграторами, концентраторами та, в певній мірі, навігаторами в інформаційному середовищі, забезпечити технологічні умови для управління електронними ресурсами, технічну та ресурсну базу для вдосконалення бібліотечно-інформаційних сервісів та інтеграції країни в світову інформаційну інфраструктуру.

В електронному середовище електронні бібліотеки покликані виконувати ті функції, які притаманні взагалі бібліотеці як історично складеної системі — накопичення, впорядкування, збереження та використання документованих знань, а як сучасні інформаційні системи — забезпечити через глобальні мережі зручне та оперативне надання знання, інформації, електронних документів та копій першоджерел. В нових умовах економічного розвитку країни, електронним бібліотекам належить відіграти роль повноцінних учасників інформаційного ринку, реалізувавши стратегію комерційної діяльності традиційних бібліотек як соціальних інститутів в новому технологічному й інформаційному середовищі.

З огляду на актуальність формування в Україні національних електронних інформаційних ресурсів територіального, галузевого та загальнодержавного рівнів, розв’язання завдань поширення суспільно значущої інформації на усі регіони країни та удосконалення інформаційного забезпечення усіх галузей діяльності, можна окреслити такі стратегічні напрями формування електронних бібліотек як засобів комплексного вирішення означеного кола питань:

• побудова Національної електронної бібліотеки як “центрального вузла” системи національних електронних інформаційних ресурсів із функціями національного центру дистанційних інформаційних сервісів та центрального депозитарію електронних ресурсів;

• створення систем електронних бібліотек за галузевою, територіальною, відомчою, тематичною тощо ознаками у вигляді мережево пов’язаних “вузлів” геоінформаційних та проблемно-орієнтованих інформаційних просторів з функціями розподілених електронних фондів, депозитаріїв та архівів, регіональних та галузевих інформаційних сервісних служб.

Стосовно питань програмно-технічної реалізації загальної або типової електронної бібліотеки та загальнодержавної системи мережевих електронних інформаційних ресурсів, слід розглядати такі системні моделі, як електронна бібліотека з розподіленими ресурсами або мережева система електронних бібліотек. Вони будуватимуться на основі типових системних архітектур, відповідних протоколів зв’язку (наприклад, Z39.50) та інтероперабельних програмно-технічних сервісних засобів для забезпечення взаємодії різнорідних інформаційних ресурсів у спосіб використання єдиного інтерфейсу користувача (з застосуванням Web-технологій). У зв’язку з цим актуальність набувають питання стандартизації представлення інформації, методик збору, обміну, архівації, обліку тощо.

Інформаційно-ресурсні складові електронних бібліотек необхідно формувати у вигляді фондів електронних документів, до яких має бути забезпечено онлайновий доступ, та інформаційно-пошукових масивів з використанням бібліографічних, реферативних та лінгвістичних баз даних. Тому створення електронних бібліотек безпосередньо пов’язано з формуванням політематичних та багатовидових електронних інформаційних ресурсів, ефективність чого залежить від впровадження новітніх інформаційних технологій у процеси створення електронних документів та формування пошукових інформаційних масивів з вторинною інформацією про першоджерела та метаінформацією.

Будуючи інформаційне суспільство, формуючі єдиний інформаційний простір країни, слід виробляти нові ідеологічні підходи до вирішення цих завдань, враховувати багатий світовий досвід формування електронних ресурсів, тенденції розвитку інформаційних технологій, повною мірою використовувати електронне середовище з його інформаційно-комунікаційними можливостями та тими технологічними перевагами, які надає застосування електронної інформації й електронних документів, програмно-технічних засобів мережевої організації робот.

Треба означити основні технологічні напрями створення електронних матеріалів та тенденції інформаційних технологій, що сприятимуть розвитку електронних бібліотек.

Перший технологічний напрям — створення електронних документів у спосіб переведення в електронний формат інформаційних джерел, уже існуючих на різних носіях, насамперед, паперових. Цей підхід був основним на початку виникнення електронних бібліотек. Сьогодні його доцільно використовувати у ході таких ретроспективних робот, як переведення в електронну форму архівних документів, тематичних колекцій, у процесі створення електронних копій документів, які існують на паперових та мікроносіях, під час виконання замовлень у службах доставки документів.

Другий технологічний напрям — це застосування та багатоаспектне використання інформації, яка відразу виробляється в електронної формі: різноманітні електронні документи, електронні видання, електронні публікації, електронні інформаційні матеріали, що формуються у процесі комп’ютерної верстки друкованих видань, записи інформаційних баз даних та ін. Перспективність цього напряму пов’язана, насамперед, зі збільшенням інформації в електронному вигляді1, яку треба максимально використати в усіх технологічних процесах від створення інформації до перетворення її в інформаційний продукт. У цьому ж аспекті має прогресивне технологічне значення й зручність та оперативність передачі інформації через глобальні комп’ютерні мережі та бурхливий розвиток комп’ютерного обладнання і різноманітного програмного забезпечення.

Одним із напрямів формування інформаційно-ресурсних складових електронних бібліотек, що є актуальним на сьогоднішній день, слід розглядати розробку технологій використання Іnternet-ресурсів. Це пов’язано з необхідністю інтегрування в електронні бібліотеки тих електронних ресурсів, зокрема електронних документів, які розташовані на багатьох серверах та сторінках національної складової глобальної мережі. Концентрація електронних ресурсів в фондах електронних бібліотек забезпечить користувачам ефективний пошук та оперативне отримання найповнішої інформації за потрібною тематикою з усіх вітчизняних джерел, що дозволить значною мірою уникнути проблем складного пошуку, які виникають у зв’язку з інформаційним завантаженням Internet.

Отже, пріоритети в розробці інформаційних технологій зміщуються в напрямі технологій створення, збору, обробки та використання електронної інформації, які набувають нині особливу актуальність та стратегічне значення у ході вироблення електронних інформаційних продуктів та формування ресурсів електронних бібліотек.

Слід звернути увагу на такі тенденції інформаційних технологій, як підвищення географічної незалежності процесів створення та використання інформації, кооперативність та корпоративність інформаційних технологій, централізоване розв’язання проблем сумісності різних стандартів представлення інформації. Вони суттєво впливають на стратегію формування електронних ресурсів загальнодержавного рівня, особливо з погляду на стан розвитку інформаційної галузі в Україні, де спостерігається тенденція розширення спектра робіт з виробництва електронної інформації, формування електронних інформаційних ресурсів різного призначення, створення електронних бібліотек, але існують об’єктивні та суб’єктивні чинники, які негативно позначаються на цих процесах.

З одного боку, це брак технічного та кадрового забезпечення в більшості інформаційних інституцій країни, що не дає змогу останнім самостійно формувати інформаційні ресурси достатнього обсягу та якості навіть для забезпечення потреб власного кола користувачів. З другого боку, роботи з формування електронних інформаційних ресурсів, які активно здійснюються в корпоративних наукових мережах ряду міст країни, в мережах вузів, окремих бібліотеках, центрах науково-технічної інформації, науково-дослідних установах, часто дублюють процеси опрацювання одних першоджерел, залишаючи не опрацьованою значну кількість іншої корисної інформації. Розрізненість інформаційних сховищ, різноманітність систем розповсюдження, відсутність уніфікованого доступу до вже накопичених електронних інформаційних масивів спричиняє труднощі в її ефективному використанні.

Тому негайною та економічно доцільною є організація інформаційної взаємодії всіх суб’єктів інформаційної інфраструктури країни (вчених-авторів наукових публікацій, видавництв науково-дослідних і навчальних установ, бібліотек та інформаційних центрів) для спільного створення та використання електронних інформаційних ресурсів. Такий шлях дозволить запобігти дублювання робот з опрацювання інформаційних джерел, розширити спектр опрацьовуваної інформації, зекономити всі види виробничих ресурсів, забезпечить перетворення інформації в електронні інформаційні продукти з високими показниками ефективності — оперативності надання інформації та повноти охоплення інформаційних матеріалів.

В основу концепції формування електронних інформаційних ресурсів країни слід покласти ідею максимального відбиття вітчизняних наукових публікацій як найважливіших джерел оперативної дослідницької інформації та фундаментального знання у цілісній системі бібліографічних та реферативних видань (електронних та друкованих) та представлення їх через електронні бібліотеки в електронному середовищі.

Для ефективного формування інформаційних складових електронних бібліотек, галузевих та загальнодержавних електронних інформаційних ресурсів пропонується інтегрувати зусилля усіх суб’єктів системи документальних комунікацій країни з метою реалізації єдиної технологічної схеми створення, обробки та використання наукової електронної інформації:

“автор — видавництво — бібліотека — інформаційні мережі”.

Концепція інформаційної взаємодії за пропонованою технологічною схемою полягає в організації мережевої співпраці інформаційних інституцій з метою побудови мережевих інформаційних інфраструктур на основі використання комп’ютерних засобів зв’язку та впровадження таких інформаційних технологій, які дозволять фахівцям різних галузей знань й інформаційним працівникам різної кваліфікації, застосовуючи різноманітні програмно-технічні засоби та технологічні прийоми, спільними зусиллями формувати політематичні електронні інформаційні ресурси, що охоплять увесь репертуар вітчизняних наукових публікацій і забезпечать їх подальше багатоаспектне використання.

Реалізація єдиної технологічної схеми потребує вирішення певної низки науково-технічних, організаційно-технологічних, методично-нормативних, правових питань і має два аспекти: організаційний та технологічний.

Технологічний аспект взаємодії — це впровадження технології мережевого конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів, в основу якої покладено принцип послідовної обробки один раз створеної електронної інформації про першоджерело та її нарощування на усіх етапах шляху від автора до представлення в інформаційних базах даних та електронних бібліотеках. Особливістю конвеєрного формування електронних ресурсів за єдиною технологічною схемою є можливість використання широкого спектру програмних засобів при дотриманні умови єдиного форматного представлення інформації.

Засади конвеєрної технології розроблені в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ) у ході наповнення інформаційно-ресурсних складових наукової електронної бібліотеки (www/nbuv.gov.ua). При розробці технологічних процесів орієнтувались на традиційну бібліотечну технологію, яка базується на інтелектуальній обробці першоджерел (аналітико-синтетичне опрацювання), на використання технологічних процесів, вже автоматизованих в бібліотеках, а також на програмно-технічні засоби, які сьогодні мають різні інформаційні інституції країни.

Виокремлено чотири рівні технологічного опрацювання наукової публікації на її “шляху” до користувача, де послідовно формується її електронний образ:

• рівень авторського формування наукового документа;

• рівень редакційної обробки документа в видавництві або інформаційної службі, яка публікує матеріали в Іnternet;

• рівень наукового опрацювання документа в бібліотеці або органі інформації;

• рівень формування електронного ресурсу — інтеграція електронної інформації в бібліографічні, реферативні, повнотекстові, лінгвістичні електронні ресурси.

Кожний рівень передбачає використання комунікативних форматів представлення інформації, уніфікованих технологій формування та опрацювання електронного документа, єдиних методик створення вторинної інформації про першоджерело, що враховують особливості видавничих, бібліотечних та Internet-технологій.

Для автоматичного завантаження інформації до баз даних електронної бібліотеки в НБУВ використовуються спеціальні конвертори (застосовується технологічний прийом конвертування слабоструктурованих текстів у записи бази даних), для яких розроблені технологічні формати (www.nbuv.gov.ua/library/form.html). Для інформаційного обміну між бібліотеками та органами інформації, які використовують автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (такі, як СКБД CDS/ISIS, Cashe, IRBIS, Aleph, Liber) з вбудованими конверторами, що орієнтовані на текстові файли з записами в форматі ISO-2709 або записами з мітками полів UNIMARC, розраховується обмінний формат на основі міжнародного комунікативного формату UNIMARC.

Мережева конвеєрна технологія забезпечує найбільш швидкий, дешевий та оптимальний спосіб формування національних електронних інформаційних ресурсів та фондів електронних бібліотек. Вона успішно апробована в НБУВ за безпосередньою участю редакцій наукових видань та використовується у процесі формування ресурсів наукової електронної бібліотеки.

Організаційна сторона інформаційної взаємодії широкого кола суб’єктів інформаційної сфери країни грунтується на принципі колективного створення й використання електронних інформаційних ресурсів.

На першому етапі робот організація взаємодії базується по-перше, на зацікавленості індивідуальних і колективних авторів у поширенні інформації про наукові досягнення через систему реферативних видань, збереженні публікацій в електронних бібліотеках та їх мережевому розповсюдженні; по друге, на зацікавленості інформаційних установ (бібліотек та інформаційних органів) в інформаційному обміні з метою збагачення власних інформаційних ресурсів.

Розроблені моделі інформаційної співпраці, які доцільно реалізовувати вже сьогодні (див. рис.). Суб’єктами взаємодії в цих моделях виступають:

А — автори;

В — наукові видавництва;

Б — бібліотеки;

ПБ — провідні бібліотеки — національні, галузеві та ін.;

І — інформаційні центри, підрозділи установ (наприклад, кафедри ВУЗів), що генерують інформацію.

Ознака належності суб’єкта до корпорації, відомства, галузі тощо на рисунку позначено літерою К (КВ, КБ, КІ).

Подальший розвиток системи формування електронних інформаційних ресурсів має бути пов’язаним із застосуванням механізмів пільгового сервісного обслуговування та фінансового заохочення учасників мережевої співпраці. Необхідним стане створення та використання національних моделей інформаційної співпраці на основі так званих бізнес-моделей. Вони повинні розроблятися з врахуванням міжнародних напрацювань та базових моделей в Іnternet, які застосовуються в світі, мають бути закріпленими у вітчизняному законодавстві та узгодженими з правовим полем розвинутих країн стосовно авторського права, електронної комерції тощо.

Стрімкий розвиток телекомунікаційних й інформаційних технологій надає широкі можливості для вирішення питань програмно-технічної підтримки співпраці виробників наукової інформації та реалізації інформаційно-комунікаційного потенціалу електронних бібліотек. При цьому потребують відповідної уваги та дієвої підтримки з боку законодавчих та виконавчих органів держави питання забезпечення державним установам, що братимуть участь у мережевому формуванні електронних інформаційних ресурсів та підтримці українських WWW-серверів наукового та бібліотечного сегменту Internet, можливостей використання швидкісних та стабільних каналів телекомунікаційного зв’язку


Рис. Схеми моделей інформаційної співпраці

Основної уваги потребують питання нормативно-організаційного забезпечення робот за такими напрямками:

− стандартизація форматів представлення інформації, розроблення єдиних методик

створення інформації, уніфікація технологічних процедур її обробки;

− централізована координація робіт;

− законодавче вирішення питань обов’язкового постачання електронної інформації в провідні бібліотеки та інформаційні центри;

− законодавче регулювання питань дотримання авторського права стосовно електронної інформації, взаємної відповідності у ході співпраці в інформаційної сфері та взаємовідношень в електронному середовищі;

− узгодження вітчизняного законодавства в інформаційної сфери з міжнародним нормативно-правовим полем.

Слід врахувати необхідність підготовки вітчизняних електронних ресурсів для міжнародного інформаційного обміну, торгівлі та співробітництва зі світовими інформаційними базами даних та службами доставки документів що передбачає:

− багатомовне представлення бібліографічної та реферативної інформації про публікації;

− врахування міжнародних інформаційних стандартів та комунікативних форматів;

− застосування міжнародних класифікаторів для індексування наукових публікацій.

Прагнення України ввійти в інформаційне суспільство та простір знань передбачає активне впровадження новітніх інформаційних технологій в інформаційну діяльність та потребує мобілізації зусиль усіх суб’єктів її інформаційної інфраструктури для створення та використання національних інформаційних ресурсів. Електронним бібліотекам належить виконати інтегруючу роль в здійсненні технологічної взаємодії виробників електронної інформації країни та забезпеченні відносин та комунікацій між суб’єктами інформаційної сфери.


Досвід е-врядування

Охорона здоров'я/Швеція: Sustains III

Світова доповідь з питань державного сектору 2003: Е-уряд на перехресті

Sustains III є ідеєю системи електронної інформації, яка дозволятиме пацієнтам вести особові медичні справи так само, як клієнти банків ведуть власні електронні банківські рахунки. Після завершення розробки система зможе зберігати інформацію особової справи людини (стан здоров'я та лікування) та дозволятиме порівнювати статус здоров'я людини з його образом життя. Як наслідок, це зможе підтримати процес прийняття рішень пацієнтами та постачальниками медичних послуг. В даний момент система розробляється в напрямках її структури та функцій з метою більш тісного підходу до потреб та уподобань пацієнтів.

Очікується, що крім функції інформаційної бази система матиме важливі вигідні наслідки. Вона запропонує потенціал для тісного залучення пацієнтів в управління їх статусом здоров'я, наприклад, шляхом зміни їх образу життя та спостереження (перевірки) за якістю медичних послуг, які вони отримують. Також система здатна встановити більш рівні стосунки між лікарем та пацієнтом. Особливо у випадку інвалідів та літніх людей цього

можна досягнути шляхом перевірки "звіту здоров'я" пацієнта за умови її/його згоди, або членів сім'ї, або навіть близьким сусідам. Це запровадить елемент "зовнішньої перевірки" системи охорони здоров'я та створить довіру до системи без необхідності повторних відвідувань або контактів лише для уточнення інформації. Також це полегшить висвітлення бачення пацієнта про те, що саме становить якісне медичне обслуговування в окремому випадку. (Відомо, що точки зору лікарів та пацієнтів з цього ключового питання відрізняються). З точки зору системи охорони здоров'я в цілому, це залучатиме пацієнтів та їх структури підтримки в якості потужних джерел та контролерів гарантії якості. До того ж, елемент самообслуговування повинен скоротити загальні витрати.

Деякі слабкі сторони:

1. Система адресована частині населення, яка може використовувати ІКТ (тобто, має відповідні навички роботи з комп'ютером та фізичний доступ до устаткування). Проте, більшість споживачів медичних послуг з різних причин не мають таких навичок або такого доступу. Хоча групу останніх може складати менша частина населення, вони існують, хоча їх кількість зменшується, та вони будуть продовжувати існувати і будуть відносити Інтернет медичні послуги до категорії "лише для багатіїв".

2. Відсутність національного покажчика пацієнтів може в решті решт завадити розвитку системи.

3. Низька собівартість системи може бути очевидною, проте її все ще важко виміряти. Слід розглядати плату користувачів, а це лише поглибить розрив між багатіями та біднотою.

4. В ситуації, коли середній рівень навичок володіння ІКТ серед населення низький, відносно здорові особистості, які навчені користуватися системою, матиме рідку необхідність це робити, що призведе до забування знань та вмінь з ІКТ. Це є аргументом на користь застосування системи лише у випадку хронічно хворих людей.

Більш детальну інформацію Ви зможете отримати, написавши електронного листа за адресою: Benny.Eklund@it.ck.lul.se


 Вебліографія

1.     1000 років української культури// http://1000years.uazone.net/

2.     Все про мистецтво управління мистецтвом// http://www.artman.org.ua

3.     Родовід-галерея// http://www.rodovid.net/u_gallery.html

4.     Мистецтво України// http://www.artofukraine.com/

5.     Мистецький портал// http://www.3muzy.com/

6.     Портал «Королівство»// http://www.kingdom.kiev.ua/

7.     Техніка, Освіта, Новини культури// http://www.allculture.com.ua/

8.     УНІАН-культура// http://culture.unian.net/

9.     Електронна бібліотека світової літератури// http://ae-lib.narod.ru/

10. Українська спадщина// http://www.heritage.com.ua/

11. Лабіринт українського самвидаву// http://www.samvydav.net/

12. Одеська Інтернет-галерея мистецтв// http://www.art-integration.odessa.ua/

13. Центр Сучасного Мистецтва, Київ, заснований Дж. Соросом// http://www.cca.kiev.ua/events/index.php

14. Електронна бібліотека української літератури// http://www.utoronto.ca/elul/

15. Мережа аналітичних центрів України// http://www.intellect.org.ua/

16. Проект «Моя Україна. БЕРВИ»// http://www.ukrfolk.kiev.ua/

17. Київський музей воскових фігур// http://www.wax.com.ua/

18. Софія Київська// http://www.sophia.org.ua/

19. Сліди забутих предків// http://ruthengazeta.narod.ru/

20. Музей Лесі Українки// http://lesiaukrainka.crimea.ua/

21. Музей підводного флоту// http://submarine.narod.ru/

22. Посилання на сторінки музеїв// http://www.hist.msu.ru/ER/museum.htm

23. Точка літературного кипіння// http://www.tochka.org.ua/

24. Літературний портал «Муза»// http://ukr.muza.com.ua/

25. Молода література// http://www.literatura.iatp.org.ua/

26. «Розстріляне відродження»// http://www.memorial.org.ua/education/write.htm

27. Музеї України// http://www.antiq.com.ua/museum/ukraine.htm

28. Віртуальний комп’ютерний музей// http://www.computer-museum.ru/index.php

29. Національний художній музей України// http://www.antiq.com.ua/museum/kiev/nhmu.htm

30. Електронний музей книги// http://www.library.kr.ua/elmuseum/

31. Сучасне українське мистецтво// http://art.ridne.net/


Е-демократія: культура

  1. Частина 1
  2. Частина 2

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше