ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Управління культури

Вінницької  обласної  державної  адміністрації

Вінницька  обласна  універсальна  наукова  бібліотека   ім.К.А.Тімірязєва

 

 Благословенна будь,

Вкраїно молода!

 

Сценарій театралізованого свята до Дня Конституції України

 

 

 Вінниця, 2005

 

ББК 85.345

Б 68

Благословенна будь, Вкраїно молода!: Сц. театраліз. свята / Уклад.: В.Циганюк, М.Ревенко; Вступ. ст. І.Бондарчука; Заг. ред. М.Спиця; Упр. культ. Вінниц. облдержадмін., ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2005. – С. 20.

Пропоноване видання вміщує сценарій театралізованого свята, присвячений Дню Конституції України.

Видання розраховане на представників владних структур, працівників освіти і культури – всіх, хто забезпечуватиме організацію масових заходів до річниці прийняття Основного Закону України – Конституції.

 

© Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва, 2005    

 


 “Конституція є. На черзі реалізація її норм”

Історія українських конституцій у часовому просторі налічує декілька століть. Біля її джерел лежать такі відомі науко-вому світові пам’ятки вітчиз-няної правової культури, як “Руська правда”, “Литовські ста-тути”, акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького.

Саме в перебігу та після закінчення Національно-визволь-ної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 років, з’явилися ряд актів, зокрема “Березневі статті”, що мали велике конституційне значення та були спрямовані на

побудову української демократичної держави. Богдан Хмельницький мав широку програму становлення української державності, і літописці вписали в документи легенду про існування Конституції Богдана Хмельницького. Його ідеї не полишали й інших державних діячів України того часу. Особливо це стосується гетьманів Петра Доро-шенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, які зробили значний внесок у подальший розвиток конституційного процесу в Україні.

“Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозь-кого”, укладені гетьманом Пилипом Орликом 5 квітня 1710 року, вважаються першою європейською конституцією в сучасному її розумінні. В ній була спроба створити в Україні окремі зачатки парламентського устрою, основою якого мало стати загальне виборче право, виборність усіх цивільних і військових посадовців та перед-бачався принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову.

Пройшло майже триста років і знову ці положення відтворені у нашій новій Конституції.

Боротьба за Україну “з новим і праведним законом”, за словами Тараса Шевченка, тривала і в ХІХ – на початку ХХ століть. Цей період характеризується появою кількох цікавих конститу-ційних документів, розроблених українськими правознавцями, громадсько-політичними діячами, серед яких слід відмітити Г.Андрузького, М.Драгоманова, М.Міхновського, М.Грушевського.

Період відродження національної Української держави (1917-1920 рр.) також позначився появою значної кількості конституційно-правових актів. До них історики відносять Третій та Четвертий Універсали Української Центральної Ради, Конституцію Української Народної Республіки. До цієї групи конституційних актів належать також і акти 30-40-х років ХХ ст., що були прийняті на українських землях. Інтенсивно здійснювався конституційний процес також в Українській РСР, за час існування якої було прийнято 4 варіанти Основного Закону.

Початок новітнього конституційного процесу в Україні пов’язується з прийняттям Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, де підтверджувалося здійснення українським народом його невід’ємного права на самовизначення та проголошувалися нові принципи організації публічної влади та правового статусу людини і громадянина.

А прийняття п’ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції України стало найважливішою історичною подією в житті українського народу після проголошення незалеж-ності і схвалення 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням Акта проголошення незалежності України. Тим самим було завершено юридичний процес становлення України як суверенної держави, яка має свій Основний Закон. Цей день назавжди ввійде видатною подією в сучасну історію нашого народу і українського державотворення. Його позитивні наслідки з часом відчує кожний громадянин України.

Україна, за незалежність якої століттями боролися мільйони українських патріотів і котра відродилася наприкінці ХХ століття як результат реалізації українською нацією свого незаперечного права на самовизначення, отримала цивілізовану Конституцію, яка відповідає правовим традиціям демократичного світу.

Нова Конституція України чітко відобразила відданість України загальнолюдським цінностям, нормам міжнародного права. Червоною ниткою крізь Основний Закон пройшли ідеали гуманної, демократичної, правової, соціальної держави і громадян-ського суспільства, опорою якого покликана стати триєдність законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Конституція України стала надзвичайно важливим політико-правовим документом довгострокової дії, яким збагатилася наша держава, що заклала підвалини не лише сучасних, а й майбутніх перетворень у суспільстві, основою його консолідації.

Конституція закріпила в Україні засади державної політики, спрямованої перш за все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Вона заклала серйозні підвалини для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою цінністю.

Через зміст Конституції проводиться надзвичайно цінна і гуманна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. І це є головним її обов’язком.

Ми вже сьогодні усвідомлюємо, що інакше і не повинно бути. Адже український народ є джерелом влади, яку він реалізує через відповідні органи державної влади та органи місцевого самовря-дування. Підтвердженням цьому є доленосні для українського суспільства політичні події листопада-грудня 2004 року, пов’язані з президентськими виборами, які одержали назву “помаранчевої революції” і які засвідчили про поворот переважної більшості українців на користь демократичних змін в Україні. “Помаранчеву революцію”, як громадянський протест мільйонів виборців проти масових фальшувань з боку влади результатів волевиявлення громадян у другому турі президентських виборів, можна розглядати як вияв сили громадянського суспільства, котре стало на захист свого священного права, закріпленого Конституцією України, – права вибору. “Помаранчева революція” показала, що українське суспільство стало самодостатнім і самостійним у своєму громадянському вимірі, підтримуючи демократичні форми і стиль політики. Саме тому можна зробити оптимістичний висновок, що найближче майбутнє України вже не буде схоже на те, що відбувалося в Україні в попередні роки.

Крім політичного значення Конституція України має надзви-чайно велику юридичну цінність як правовий акт. Перш за все, – це Основний Закон держави, який має найвищу юридичну силу. Всі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. А це значить, що Конституція є основним джерелом нашого законодавства, розрахованим на тривалий період. Висловлюючись образно, Конституція України є, з одного боку, своєрідним фундаментом держави, а з іншого – “серцем”, ядром подальшого розвитку і вдосконалення всієї правової системи нашої держави.

Оскільки прийняття в 1996 році Конституції було своєрідним компромісом  різновекторних політичних сил та й проходило воно під “стимулюючим” впливом з боку тодішнього керівництва держави, постала нагальна необхідність конституційних змін, які б дозволили поставити владу під контроль народу, як це, власне, й випливає зі ст.5 Основного Закону. Проголосовані Верховною Радою України зміни до Конституції, які набувають чинності з 1 вересня 2005 року, суттєво удосконалюють цей основоположний документ, утверджують наш державний поступ до гідного українського народу життя в європейському співтоваристві.

Але сьогодні – свято. І ми відзначаємо дев’яту річницю прийняття парламентом Конституції України, яка утвердила реальність української національної державності, визнає людину найвищою соціальною цінністю, дає не тільки можливість нам, сущим в Україні, будувати вільну, демократичну, соціальну і правову державу, а й є також даниною пам’яті мільйонів українців, що віддали своє життя за Україну.

Зі святом Вас,  шановні земляки, з Днем Констиуції!

 

З повагою                                             І.М.Бондарчук

 


СЦЕНАРІЙ

театралізованого свята до Дня Конституції України

«Благословенна  будь, державо  молода!»

 

 ПРОЛОГ  “СЛОВО  ПРО  РІДНУ  МАТІР”

 Звучать урочисті позивні.

Сцена оформлена державною символікою України.

Виконується пісня “Новий день над Україною”, сл. С.Галябарди, муз. Б.Кучера.

 

Світлу сонця радіє Буковина й Поділля

І над краєм Донецьким в небі жайвір співа.

А з карпатського літа лине голос трембіти –

Все це є Україна, наша пісня жива.

 

Це моя Україна день новий зустрічає,

Величава княгиня усміхається всім.

Слобожани вітають запашним короваєм,

Закарпаття частує хмелем чистих медів.

 

А у древньому Львові пані всі гонорові,

Полтавчанок, киянок, як побачиш – умреш.

Синьоокі красуні – молоді волинянки,

Як подивляться в душу, очі не відведеш.

 

А як засвіт устануть молоді козаченьки,

Вміють честь боронити і любити дівчат.

І покличе Полісся на купальське весілля,

Принесуть лелеченьки молодих козачат.

 

Бо козацькому роду та й нема переводу,

І у вічному небі наші зорі горять.

Це моя Україна день новий зустрічає,

Величава княгиня – погляд ясних очей.

І гостинно, і радо щиро вас привітає,

І запросить до хати, як поважних гостей. (двічі)

 

На сцену виходять читці.

Виконується літературно-музична композиція.

Текст супроводжується відеокадрами,  що транслюються на розташованих обабіч сцени екранах.

 

Читець 1:

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас,

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

 

Благословенна в болях ран

Степів широчина бездонна,

Що, як зелений океан,

Тече круг білого Херсона,

Що свій дівочий гнучий стан

До дніпрового тулить лона.

 

Благословенна ти в віках,

Як сонце наше благовісне,

Як віщий білокрилий птах,

Печаль і радість наша, пісне,

Що мужність будиш у серцях,

Коли над краєм хмара висне.

 

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди

З припорошілими саквами.

Що до цілющої води

Простує, занедбавши храми.

Читець 2:

Благословен мечів ясних

Огонь, отчизни охорона,

Іржання коней бойових,

Морських походів даль солона

І “Енеїди” владний сміх,

Полтави тихої корона.

 

Гаряча дума Кобзаря,

Що і в огні не спопеліє

І молоток Каменяра,

І струни Лисенка живії,

І слави золота зоря

Круг Заньковецької Марії.

 

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплескати море,

Хто наше злото-серебро

Плугами кривди переоре,

Хто серця чистого добро

Злобою чорною поборе.

Читець 3:

Настане день, настане час –

І розіллється знов медами

Земля, що освятив Тарас

Своїми муками-ділами,

Земля, що окрилив Тарас

Громовозвукими словами.

Хіба умерти можна їй,

В гарячій захлинутися крові,

Коли на справедливий бій

Зовуть і дерева в діброві,

Коли живе вона в міцній

сім’ї великій, незалежній, вольній?

Хіба їй можна одцвісти,

Коли зоря горить рожева,

Коли шумлять – дзвенять світи

Від рику раненого лева,

Лисиці брешуть на щити

І кличе див поверху древа!

 

Хто золоту порве струну,

Коли у гуслях – дух Боянів,

Хто димний запах полину

Роздавить  мороком туманів,

Хто чорну витягне труну

На златий Київ наш і Канів?

Ні! Сили на землі нема

І сили на землі не буде,

Щоб потягти нас до ярма,

Щоб потоптати наші груди. 

Читець 4:

Гримить Дніпро, шумить Сула,

Озвались голосом Карпати,

І клич  подільського села

В Путівлі сивому чувати.

Чи совам зборкати орла?

Чи правду кривді подолати?

 

О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

Встає народ, гудуть мости,

Рокочуть ріки ясноводі!

Лисиці брешуть на щити,

Та сонце устає на Сході!

 

Читець 5:

Земле Шевченкова, земле Франкова,

Нива, засіяна щастям-добром,

Вічна  твоя соловейкова мова.

Вічна розмова Дністра із Дніпром.

Земле заклечана, земле духм’яна,

Чую тебе я в собі, як Антей.

Вічна свобода твоя полум’яна,

Вічна вона у щасливих людей.

На сцену виходять ведучі.

Блок

 “Основа  життя  –  мій  Закон  Основний”

Ведуча:

Україна... В одному цьому слові й для нас і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю.

Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений  високими степовими могилами, руїнами та прекрасними піснями...

Ведучий:

Але 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності України та створення самостійної держави – України.

 Ведуча:

А у державі, має бути затверджений Закон, за яким вона існує.

Таким Законом є Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року.

Ведучий:

Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.

Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.

Ведуча:

Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свою державну мову, свої державні символи: Герб, Прапор, Гімн, які уособлюють її історію, її сутність.

Ведучі йдуть зі сцени. Затемнення.

На сцені театралізований блок –

 “Нема  ціни  святині  дорогій...”

(легенда про державні символи)

Дикторський текст:

Давним-давно колись жила собі жінка і було у неї три сина. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ.

1-й син:

Мамо піду-но я межи люди, подивлюся світ.

Мати:

Ну що ж, сину, йди та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігріває вона тебе.

Дикторський текст:

Минув час і завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.

Тексти, що пояснюють сутність символіки, супроводжуються відповідними відеоматеріалами, що демонструються на відеоекрани.

Ведуча:

Золотий Тризуб на блакитному тлі – символ влади.

Він зустрічається ще з часів Київської Русі, зокрема на монетах Київського князя Володимира Великого. Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме Тризуб вважають гербом України? Мабуть тому, що число три завжди вважалось магічним, духовним, в ньому відображено триєдність життя. Це – батько, мати, дитина, які символізують собою силу, мудрість, любов.

Дикторський текст:

Настала черга середнього сина. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв він свою матір і одержав ймення – Прапор (демонструється відеоряд).

Ведуча:

Національний прапор України – це жовто-блакитний прапор. Жовтий колір – колір хліба, життя, а блакитний – це колір неба, води, миру.

Дикторський текст:

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. І одержав син за свій джерельний голос, величний спів ім’я – Гімн.

Ведуча:

З давніх-давен люди в урочистих обставинах виконували хвалебні пісні, які з часом стали називатися гімнами, але з ширшим змістом та ідеями. Слухаючи Гімн Батьківщини, ми завжди згадуємо історію і велич свого народу, сповнюємося гордістю за його героїчні подвиги та трудові досягнення.

Виконується Гімн України.

До ведучої приєднується ведучий.

Ведучий:

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить.

Ведуча:

У згусток, спресований мудро і чисто,

Він змістом став наших і діянь, і мрій.

Основа життя і мого, і Вітчизни.

І доля моя – мій Закон Основний.

Ведучий:

Тобі, Україно, мій славний народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку,

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Батьківщино,

Свята незалежна, моя Україно!

Ведуча:

Але вся історія та слава України була затаврована і знищена. Довгі роки українська національна символіка і національні традиції залишались забороненими і невідомими для народу.

На сцені блок

 “Від  Гетьмана  до  президента”

 звучить пісня “Ти в моєму серці, Україно!”  муз. Я.Поляхівського, сл. Б.Олійника

В день ясний і в ночі горобині

В рідній чи далекій стороні

Ти в моєму серці, Україно,

Думою Шевченка гомониш.

 

Вийду, стану рано – пораненьку

На лугів отаву молоду,

Де сини Ватутіна й Довженка

Борозни за обрії ведуть.

 

До твого ясного неспокою,

До твоїх натомлених долонь

Припаду Дніпровою снагою,

Райдугами вистелю твій сон.

 

А як вечір срібними човнами

Пропливе між парами в саду,

Над твоїми чистими думками

Зіркою щасливою зійду.

Ведуча:

О синь небес моїх! О золотавість нив!

І зорі ясні, й тихі наші води.

Вклоняємося всім, хто голови зложив.

Безстрашно й гордо на вівтар свободи.

Ведучий:

Коли погляну в глибину сторіч,

Побачу знову Запорізьку Січ

Крізь грюкоти боїв, через віки

Озвуться волелюбні козаки.

Ведучий:

Не раз від болю завмира душа

В усі віки-пожарища й руїни.

Батіг і невпокорена Буша –

Це сторінки історії Вкраїни.

Ведуча:

Давайте згадаємо всіх гетьманів України, що виборювали нашу незалежність.

виконується пісня “Країна козаків”, сл.М.Рябого, муз.Я.Поляхівського, на її фоні дикторський текст, що супроводжується слайдами з портретів гетьманів.

Дикторський текст:

Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Богдан Хмель-ницький, Іван Виговський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Михайло Ханенко, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Павло Полу-боток, Данило Апостол, Кирило Розумовський.

 “Країна козаків” (текст пісні)

Давнім шляхом битим цокають копита.

Понад військом ворон крила розпростер.

Бравий Хмельниченко в супроводі свити

Сватати Розанду їде за Дністер.

 

На Поділлі дзвонять в селах і містечках,

Кобзарі складають думи про Батіг,

Де Тиміш Хоробрий мстив за Берестечко

І в триденній битві ляха переміг.

Помине два літа по бучнім весіллі,

І Тиміш в Сучаві упаде від ран,

І Розанда здійме в небо руки білі,

У батьківськім горі зломиться Богдан.

 

Поховає гетьман в Суботові сина.

Удова Розанда піде в монастир.

Станеться з Вкраїни Велика Руїна.

Поміж козаками зчинеться розмир...

 

Давнім шляхом битим цокають копита,

Як відгомін слави з глибини віків.

Кровію полита і сльозами вмита

Устає з руїни Країна козаків.

Ведуча:

Наші предки завжди нас надихали і застерігали, щоб ми завершили розпочату ними справу по відродженню національної держави.

Ведучий:

Віки стерли цілі сторінки минувшини українського народу, але не стерли його споконвічного бажання жити в мирі між собою і зі своїми сусідами, бажання бути господарем у своєму домі, на своїй землі і бути самим собою.

Ведуча:

  86 років тому 22 січня 1915 року окремим універсалом було проголошено Акт об’єднання українських земель в єдину соборну державу. Акт Соборності України затвердив синьо-жовтий прапор та малий герб України – Тризуб як символи української державності і самостійності.

Ведучий:

Живи, Україно, живи для краси

Для сили, для праці, для волі.

Живи, Україно, в блакиті небес,

У золотому пшеничному полі.

Ведуча:

Я люблю тебе, краю мій рідний!

Твої ріки, ліси і поля,

Такі хлібом і піснею плідні –

Найрідніша у світі земля.

На сцені естрадний блок, в якому беруть участь лауреати різних конкурсів: пісенних, танцювальних, естрадних тощо.

Блок

“Благословенна  будь,  державо  молода!”

Ведучий:

Молодь – це майбутнє держави. Конституція України охороняє її інтереси, їх право на освіту і гармонійний розквіт життя.

Ведуча:

Сьогодні поряд із державним святом ми відзначаємо День молоді. Держава вірить в свою талановиту і працелюбну українську молодь, яка матиме гідне життя і світлу долю. Але їй ще треба навчитися жити  за законами Конституції.

Ведучий:

Закон життя я схвалюю в труді.

Він в нашім хлібі, в пісні та у слові.

Законом цим зростають молоді,

Законом цим красуються будови.

Ведуча:

“Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! –

говорять сьогодні дорослі й малі. –

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає такої, як ти, на землі.”

Ведучий:

Я сприймаю, немов нагороду

Це співзвуччя добра і краси,

Що нащадок вкраїнського роду,

Що Вкраїни коханої син,

Що вкраїнська усміхнена мати

На світ Божий родилась колись,

Що Поділля, Полісся, Карпати

В долі власній моїй обнялись.

Ведуча:

І мені серед друзів не тісно,

Не доводиться червоніть.

Богом дану свою щиру пісню

Я зуміла всім серцем зігріть.

І я горда до щему, до болю,

Що у співі, як вмію, зіллю

І стеблину вкраїнського поля,

І вкраїнського неба зорю.

Виконується пісня “Моя Україно”, сл. М.Ясакової, муз. С.Городинського

Осипає сонце землю золотом,

як було і сотні літ назад,

А вона йому сміється молодо

І квітує, як весняний сад.

 

Це земля України,

Де дідівські могили,

Що у славі козацькій,

як у квітах калина.

 

Неба синь і поле колоскове

В світанковім мареві бринить,

Розправляє крила рідна мова,

Піснею до матері летить.

 

До моєї Вкраїни,

Де дідівські могили,

Що у славі козацькій

Як у квітах калина.

Це – моя Батьківщина

І для доньки й для сина,

Це – моя Україна,

Що у світі одна.

 

Література

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

Конституція України (з офіційним тлумаченням Конституційного Суду України) / Ред. С.Чехович. – К.: Ліра-К, 2005. – 96 с.

Конституція України. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина / Авт.-уклад. М.Хавронюк. – 2-е вид., перероб. і доп. –  К.: А.С.К., 2003. – 384 с.

Бесараб М. Яка Конституція потрібна Україні // Віче. – 2004. – № 9. – C. 22-23.

Василюк С. Спірні питання тлумачення Конституційним Судом України Конституції та законів України // Вісн. Акад. правов. наук України. –  2005. –  № 1. –  C. 44-55.

Дем’янчук І. Чи веде зміна Конституції до громадянського суспільства? // Економіст. – 2004. – № 1. –  С. 23.

Історія української Конституції / Уклад.: А.Слюсаренко, М.Томенко.  – К.: Право, 1997. – 443 с.

Колісник В. Конституційна реформа в контексті посилення політичної відповідальності // Вісн. Акад. правов. наук України. – 2005. –  № 1. – C. 38-44.

Конституція гетьмана Орлика. Влада очима історії // Вінниччина. – 2004. – 18 верес.– (Спец. вип. «Хочу все знати»). – C. 5.

Науменко О. Українські конституції. Скільки їх було?// Самостійна Україна.– 2004. – 14-20 черв. – C. 4-5.                       

Оробець К. Юридичні властивості Конституції України: проблеми теорії і практики // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – № 1. – C. 29-32.

Пахомов І. Конституція України і виконавча влада // Право України. – 2002.– № 9.– С. 38-40.         

Посельський В. Нова Конституція Європи: За якою статтею інтегрува-тиметься Україна? // Дзеркало тижня. – 2004. – 5 черв. (№22). – C. 5.

Прадід Ю. Мовне питання в українських Конституціях ХХ ст. // Мовознавство. – 2002. – № 1. –  С.17-22.

Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Ред. В.Погорілко; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К.: А.С.К., 2003. – 652 с. – (Нормат. док. та комент.).

Скрипнюк В. Правова держава і становлення системи соціально орієнтованого державного  управління  // Вісн. Акад. правов. наук України.– 2004. –  № 2. – C. 3-24.    

Сюндюков І. Маніфест української незалежності: До 295-річчя Конституції Пилипа Орлика // День . – 2005. – 26 берез. – С. 7.

Шаповал В. Основний Закон України у світовому конституційному вимірі // Право України. – 2002.– № 6. – С.10-16.

  


Благословенна будь, Вкраїно молода!

 (Сценарій театралізованого свята)

 

 Вступна стаття  І.Бондарчук

 Укладачі сценарію: В.Циганюк, М.Ревенко

 Укладачі бібліографії: Г.Авраменко, І.Погребна

 Редактор  М.Спиця

 

Комп’ютерний набір: Г.Пасєка, О.Кізян

 Комп’ютерна верстка, оригінал-макет, дизайн  Н.Спиця

 Відповідальний за випуск  В.Циганюк

 

 Підписано до друку 2.06.05.Формат 60х84/16

Папір офсет. Умов. друк.арк. 1.2. Тираж 1000.

 

 Друк ТОВ “Меркьюрі-Поділля”

м.Вінниця, вул. Р.Скалецького, 15

тел.: (0432) 52-08-02


Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше