ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Велика Вітчизняна війна в український художній літературі
Бібліографічний список

Версія для друку

КАРАСЬ П.П. Соломія: Вірші та поема. – Хмельницький: Поділ. вісті, 1998. – 102 с.           

Поема “Соломія” сприймається як пристрасна динамічна сповідь, позначена глибокою філософською гостротою, злободен-ністю. Висвітлюється доля української жінки, яка пройшла складні  періоди свого життя: сталінщину, голодомор,  Велику Вітчизняну війну,  гірке сьогодення.          

КАРПЛЮК М.А. Ганка; Осінні ночі: Повісті. – К.: Дніпро, 1987. – 376 с.   

Повість “Ганка” – хвилююча розповідь про долю молодої дівчини, яка добровільно пішла на фронт і, працюючи в польовому госпіталі, пройшла нелегкими дорогами війни від берегів Дніпра до далекої Австрії. Повість “Осінні ночі” висвітлює героїчну боротьбу партизанів з ворогом у роки Великої Вітчизняної війни.        

КАШИН В.Л. Твори: В 3 т. Т. 1. – К.: Дніпро, 1987. – 470 с.        

До тому ввійшла дилогія “Гнані крізь“ та “Навздогін за життям” про важкі випробування бранців у фашистській неволі, про щире кохання української дівчини і француза, яке допомогло їм мужньо відстоювати право на життя, людську гідність.        

КЛЮЄНКО Д.М. Передчуття грози: Повість. – О.: Бригантина, 1992. – 148 с.

Темної грудневої ночі, під час зустрічі Нового 1942 року, в містечку Тальному у приміщенні школи, де зібралися гітлерівські офіцери, пролунало два вибухи. Це діяли народні месники, партизани, серед яких був і підліток Віталій Проценко. Разом із своїм братом Григорієм та шкільними друзями він став учасником підпільно-диверсійної групи, розповсюджував прокламації, переховував зброю, визволяв військовополонених і в запеклому бою з фашистами віддав своє юне життя за Батьківщину.   

У художньо-документальній повісті розповідається про діяльність одного з партизанських загонів на Черкащині.        

КОЗАЧЕНКО В.П. Блискавка; Біла пляма: Повісті. – К.: Дніпро, 1984. – 493 с.    

Матеріал для циклу повістей дала участь автора в антифа-шистському підпіллі. Вони хвилюють суворою і мужньою правдою, романтичними образами героїв – молодих хлопців, комсомольців, що за велінням серця вступили в боротьбу з гітлерівськими окупантами.        

Цикл названо “Блискавка” – так іменували свою організацію юні месники. Після провалу цієї групи в районі з’являється друга і третя, що підписувала листівки також грізно і загадково – “Блискавка”. З ними встановлює зв’язок радянський парашутний десант (“Біля пляма”).          

У повістях розповідається і про діяльність партизанського підпілля, яке керує молоддю.           

КОЛІСНИЧЕНКО А.І. Полум’я тополі: Роман-легенда. – К.: Рад. письм., 1986. –363 с.            

Дія роману розгортається в окупованому фашистами селі Самосуди. Драматичне і трагічне природно поєднується тут з гірким сміхом, цілком реальне – з майже фантастичним, але художньо ймовірним. Прозаїк оспівує моральну стійкість, духовну незнищеність радянських людей у часи найважчих випробувань.            

КОЛОДИНСЬКА Л. “Я не фройлян”: Докум. повість. – Л.: Каменяр, 1996. – 103 с.            

Про сумну долю і поневіряння дівчини з Поділля та її товаришів, яких фашисти вивезли на роботу до гітлерівської Німеччини, йдеться у цій документальній повісті.           

КОЛОДНИЙ Б. Троянди на граніті: Історія одного пошуку. – К.: Дніпро, 1970. – 184 с.        

Про бойові подвиги легендарного Базіля – Героя Радянського Союзу Василя Порика, уродженця с.Соломірка, нині с.Порик Хмільницького району на Вінниччині, про його друзів і соратників по боротьбі з фашистськими загарбниками на французькій землі розповідає ця книга.         

КОЛОДНИЙ Б., ЛАСКОВ М. Людина з легенди. – К., 1965. – 76 с.         

Про Героя Радянського Союзу Василя Порика, який боровся з фашистами на французькій землі і про якого французька газета

“Ліберте “ писала: “…Це ім’я у всіх на устах, ім’я, яке всі ми вимовляємо із захопленням і повагою.”

КОРНЮЩЕНКО І.Н. Невгамовний щем: Повість, оповідання, новели, етюди. – Суми: ВВП “Мрія-1”, 1996. – 150 с.           

Події, які висвітлюються у повісті, в свій час пережиті автором. Це п’ять років життя невеликого степового села Гола Долина: два – під час тимчасової німецької окупації і три – після його звільнення радянськими військами.            

КРАСУЦЬКИЙ М.І. Березневий грім: Докум. повість. – К.: Укр. письм., 1997. – 71 с.            

Книга “Березневий грім” – про стійкість і мужність захисників рідної землі в час лихоліть Великої Вітчизняної війни, про героїчний подвиг, здійснений льотчиком Кудашкіним та членами його екіпажу навесні 1944 року в небі України.            

КУГАЙ П., КАЛІНІЧЕВ С. Біля вовчого лігва: Докум. повість. – К.: Політвидав України, 1974. – 231 с.              

У документальній повісті командира партизанського загону ім.Леніна, що діяв на Вінниччині, Петра Кугая і письменника з документальною точністю відтворені події грізних воєнних років.

КУГАЙ П., КАЛІНІЧЕВ С. Звіра ще тільки поранено. – К.: Політвидав України, 1994.– 206 с.

Ця книга присвячена рейду партизанського з’єднання ім. Леніна по території між Вінницею, Жмеринкою і Проскуровим, в ході якого народні месники нанесли відчутні удари фашистським загарбникам. В жанрі документальної повісті автори розповідають про важкі бої, ризиковані операції партизанських розвідників.        

Повість тематично продовжує розповідь, розпочату в попередній книзі цих авторів “Біля вовчого лігва” (К., 1974).       

КУДИЕВСКИЙ К.И. Горькие туманы Антарктики: Роман. – К.: Дніпро, 1987. – 381 с.       

У творі показано героїзм радянських моряків у воєнні роки. В центрі розповіді – трагічна загибель конвою “РО-17”, що доставляв воєнні грузи із Сполучених Штатів Америки до Радянського Союзу.      

КУРАШКЕВИЧ К.В.  З вогню та в полум’я; Тривожні ночі: Повісті. – К.: Варта, 1997. – 158 с.      

Головний герой повісті “З вогню та в полум’я” – Василь Мартинюк пройшов нелегкими дорогами війни, спізнав гіркоту ворожих і “сталінських” таборів. Повість “Тривожні ночі” розповідає про те, як на початку війни в один із наших інститутів проникає ворожа розвідка, щоб викрасти технологію виробництва надтвердого металу для військової техніки.       

КУРАШКЕВИЧ К. Перехрестя: Поезії. – К.: Варта, 2002. – 431 с.      

У назву цієї збірки Кирило Курашкевич заклав символічний зміст, адже кожному доля стелить свою стежку, та не кожному щастить не згубити її серед перехрестя доріг.          

Вічна загадка кохання, філософські роздуми про життя і смерть, спогади про нелегкі фронтові дороги – теми, які поет розкриває у віршах, створених в останні роки і включених до збірки “Перехрестя”.    

ЛИС В.М. Сині проліски: Повість. – К.: Веселка, 1983. – 172 с.   

У художньо-документальній повісті “Сині проліски” розповідається про національного героя Франції українського патріота Василя Порика. У роки Великої Вітчизняної війни лейтенант Базиль, як його називали французи, хоробро і мужньо воював проти фашистів, організував партизанський загін. За героїзм, проявлений у боях, Василю Порику посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.     

ЛОЗОВИЙ І.Р. Спортсмени в горнилі війни: Іст.-докум. нарис. – Вінниця, 2004. – 256 с.    

Книга присвячена 60-ій річниці визволення Вінниччини і України від німецько-фашистських загарбників, ветеранам війни.

ЛУЦЕНКО Д. Ветерани: [Вірш] // Вечір. Київ. – 1995. – 27 квіт.   

ЛЯШУК Г. Терновий вогонь “Вервольф-555”: Повість у докум. нарисах та новелах. – Вінниця, 1996. – 174 с.     

Григорій Ляшук – журналіст, автор і співавтор восьми книг, в т.ч. про ветеранів Великої Вітчизняної війни.    

У першій частині повісті “Вервольф-555” розповідається про події часів фашистської навали на нашу землю і, зокрема, про ставку Гітлера під Вінницею.

ЛЯШУК Г. Партизанський комісар: Докум. повість. – К.: Політвидав України, 1985. – 150 с.   

В цій художньо-документальній книзі розповідається про С.Т.Стехова – колишнього комісара партизанського загону “Переможці”, в складі якого діяв Герой Радянського Союзу М.І.Кузнецов.   

МАКЛІН А. Куди залітають лиш орли: Роман / З англ. пер.: О.Гриценко, М.Стріха // Всесвіт. –1992. – № ІІ. – С. 3-105. – (Бестселери “Всесвіту”).

Відомого англійського письменника Алістера Макліна (1923-1988) небезпідставно вважають неперевершеним майстром карколомного сюжету. Неймовірні пригоди  групи парашутистів “Командос”, закинутих у роки Другої світової війни до високогірного кубла гестапо  з особливим завданням, стрімкі, несподівані повороти сюжету, гострі зіткнення характерів – усе це тримає читача у постійному напруженні від першої до останньої сторінки.

МАКСИМЕНКО О.І. А юність на Ельбі лишилась: Вірші та поема. – К.: Екслібрис, 1997. – 190 с.   

В цю збірку українського поета Олекси Максименка увійшли твори про тяжке минуле народу, про побратимів, з якими пройшов поет Велику Вітчизняну війну.

МАКСИМЕНКО О.І. Дивишся з фото на мене: Лірика. – К.; Просвіта, 2000. – 288 с.       

Збірка “Дивишся з фото на мене” містить вірші про дружину поета Галину Дмитриченко, з якою він пройшов дорогами Великої Вітчизняної війни, про однополчан. Вірші розташовані за такими розділами: “Скількох на фронті врятували”, “А очі – як їх позабуть?…”,  “Я вижив – випадковість”.

МАКСИМЕНКО О. Одкровення: Лірика. – К.: Центр духов. культури, 2002. – 90 с.        

Автор збірки “Одкровення” – поет-фронтовик . Він ділиться з читачем про пережите на фронтах Великої Вітчизняної війни, про друзів, які не повернулись (“Герой”, “Вечірнє…”, “Ми були молоді”, “…А юність на Ельбі лишилась…”).

МАКСИМЕНКО О.І. Колосок на вітрах: Поезії. – К.: Укр. письм., 1994. – 143 с.       

Збірка поета – це сповідь перед Україною. Тут і поезії, навіяні роздумами про осетинську родину, яка восени 1942 р. врятувала його, молодого солдата, від смерті (“Спитають внуки…”), і вірші, присвячені однополчанам (“На повний зріст”).

МАЛИШКО А.С. Твори: В 5 т. Т. 2. Поезії. – К.: Дніпро, 1987. – 411 с.          

Твори А.Малишка, написані в 1941-1946 роках, – найвище творче досягнення поета. Вони мають значення художніх документів часу, з яких постає образ нескореної фашистськими поневолювачами України.           

Горе та гнів, готовність заради перемоги йти на смертельний бій з ворогом переплавились в Андрія Малишка в поетичні рядки циклу “Україно моя”:

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,

Польова моя мрійнице! Крапля у сонці з весла!

Я віддам свою кров, свою силу

І ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла.

А.Малишко знайшов свої, глибоко вражаючі слова, розповідаючи про трагедію розтерзаної фашистами землі (“Україно моя…”, “Ти ізнова мені снишся…”, “Знову кличу тебе…”,

“Вставай моя рідна…”). Останній вірш цього циклу “Не плачте, мамо, не треба” – звертання до матері, образ якої переростає в образ України, – найбільше виражає максимальну напругу почуттів, силу й ніжність, сердечне хвилювання ліричного героя.    

МАЛЬОВАНИЙ А.Ф., ПОДОЛИННИЙ І.С. Страдницька дорога до дому. – К.: Україна, 2002. – 144 с.    

У книзі розповідається про невільницьку долю молодих людей, насильно вивезених у роки війни до Німеччини, де їх чекала рабська праця в концентраційних таборах Третього рейху.      

МАНЯК В.А. Рейд: Роман-документ. – К.: Рад. письм., 1986. – 278 с. – (Доблесть).     

Це ще одна із сторінок партизанського літопису Великої Вітчизняної війни. Фронт без лінії фронту – так можна охарактеризувати боротьбу з фашистами партизанських загонів, які очолював двічі Герой Радянського Союзу О.Ф.Федоров.      

МЕДВЕДЕВ Д. На берегах Южного Буга. – К., 1987. – 381 с.      

Книга розповідає про бойові дії вінницького підпілля. Матеріалам для неї послужили документи, що розкривають діяль-ність підпільних груп, їх звіти, спогади очевидців і учасників подій.       

МЕДВІДЬ М. Кров по соломі: Роман. – Л.: Кальварія, 2001. – 398 с.   

В’ячеслав Медвідь – український письменник, родом із житомирського Полісся.    

Історичною та метафоричною основою  роману “Кров по соломі” став гріх села перед хутором, який під час Великої Вітчизняної війни був спалений німцями… Роман багатоплановий, багатосюжетний.    

За цей роман  письменник  удостоєний звання лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка (2002).      

МІНЯЙЛО В.О. Кров мого сина: Роман. – К: Дніпро, 1986. – 374 с. – (Звитяга).   

Письменник розповідає про село Заріччя, знищене фашис-тами у 1942 році, про самовідданих патріотів-партизанів, мешканців навколишніх сіл, що стали до боротьби з ненависними окупантами.     

МИХАЙЛЕНКО А.Г. Ордалія: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 351 с.     

У центрі авторської уваги – звичайні, на перший погляд, а насправді трагічні долі наших жінок, котрим випало перенести випробування сирітством своїх дітей і власним вдівством, любов’ю і ненавистю, вірністю і зрадою, тяжкою працею, коли вони скрізь замінили своїх чоловіків, які пішли воювати і не повернулися.

М’ЯСТКІВСЬКИЙ А.П. Іван Отара: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 279 с.    

В основі роману – життєвий та бойовий шлях подоляка Івана Отари. Тяжкі поневіряння випали на долю головного героя – румунський полон, застінки сигуранци. Він тікає з полону, повертається до лав Червоної Армії, доходить до Будапешта.        

НИЗОВИЙ І.Д. І калина своя, і тополя: Поезії. – Донецьк: Донбас, 1993. – 79 с.

Нова книжка Івана Низового – це своєрідний звіт перед читачем за три десятиліття поетичної праці. Гострим болем сповнені його вірші про трагічне минуле нашого народу (репресії, голод, війна, повоєнне лихоліття), а також про майбутнє.

НОВОХАЦЬКА Л. Бабин Яр: [Вірш] // Товариш. – 1993. – Верес. – № 38. – С. 5.

НОСАЛЬ С. Вдова: Повість // Вітчизна. – 1992. –  №1. – С. 100-122.

У центрі повісті – стара жінка, вдова Мотря Ковалиха, в долі котрої, мов у дзеркалі, відбилась доля України: хвилини щастя і довгі роки страждань, голод 30-х років, війна, виснажлива праця, і, врешті, самотність, незабезпечена старість. Втім, спокійна, врівноважена жінка чесно несе свій хрест...

ОВЧАРЕНКО М. Благословен, хто дзвони уберіг: Поезії. – Одеса: Маяк, 1992. – 71 с.

Про невмирущу силу народного духу, драматичний довколишній світ, у якому людина прагне відшукати світло надії, йдеться у  цій збірці. До неї входить поема “Морський лев”, що оспівує подвиг командира підводного човна О.І.Маринеско у роки Великої Вітчизняної війни.

ОЛІЙНИК Б.І. Вибрані твори: В 2 т. – К.: Дніпро, 1985. – Т. 1. Лірика. –  969 с.; Т. 2.  Цикли та поеми. – 245 с.

Пристрасною громадянськістю, емоційною наповненістю, своєрідністю поетики відзначаються твори Бориса Олійника про Велику Вітчизняну війну. Серед них: “Живим – од полеглих”, “Коли можна просити заміну…”, “П’ятий член трибуналу”, присвячений краснодонцям “Білий вірш на сірому”, інші поезії, що увійшли до першого тому, та поеми другого тому – “Небо полеглого безвісти”, ”Дорога”, “Урок”. Сюжетною основою останньої став історичний факт – розстріл фашистами у 1944 році у містечку Крагуєваць (Югославія) трьохсот гімназистів разом з учителем.

Усі ситуації названих творів – достовірні і переконливі, деталі точні і зворушливі. Подаючи їх у широкому історичному контексті, автор підносить останні до рівня глибокої філософської ідеї.

ОНИЩЕНКО І.Ю. Скорпіони: Повісті. – К.: Політвидав України, 1991. – 228 с.      

Чому в Другій світовій війні так і не було застосовано хімічну зброю? Як здійснювалися таємні зв’язки між хімічними концернами США і Третього рейху? Кому вигідне подальше нагромадження хімічних арсеналів, коли уряди колишнього СРСР і США підійшли до угоди про повне їх знищення? На ці та інші запитання дає відповідь, написана на документальному матеріалі повість-хроніка “Скорпіон”.         

ОПАНАСЮК О.Є. Спитай у беріз при долині: Повісті. Оповідання. – К.: Дніпро, 1986. – 479 с.       

 Однойменна повість розповідає “про ще один Брест на нашій землі” – фортецю, що стояла на шляху до Києва, – місто Коростень, про подвиг невеликої групи бійців і командирів 989-го стрілецького полку 226-ї дивізії, які, закріпившись у підземеллі, тривалий час боролися з ворогом.         

ПАВЛЕНКО Л.О. Спокута Ружени: Роман. – К.: ”КВІЦ”, 1997. – 281 с.         

Леонід Павленко – відомий письменник, лауреат премії ім.Лесі Українки. У романі відтворено багатостраждальну історію України в часи дореволюційні і так звану новітню історію України за влади комуністів і КДБ, жахливі картини голоду.       

Дія роману розгортається у різні часи на території Полтав-щини, в Харкові і Москві, у мордовських таборах, на окупованих фашистами землях України.         

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Л.С. Твори: В 7 т. Т. 4. Дикий мед: Сучасна балада. – К.: Дніпро, 1985.– 487 с.     

“Дикий мед” – твір великомасштабний, тому що основою сюжету стала така визначна подія, як початок битви на Курській дузі (а в ретроспекції – оборона Києва і катастрофа під Борисполем), і тому що він тісно пов’язаний з сьогоднішнім днем.   

Генерал Савичев, фотокореспондент Княжич, полковник Лажечников, письменник Берестовський, голова трибуналу капітан Сербін і його підсудний рядовий Федяк, з яким вони разом гинуть в одному окопі – це герої не просто воєнного, а філосовсько-психоло-гічного роману, настільки напружене й глибоке їхнє духовне життя на війні, в ході щоденного виконання своїх нелегких обов’язків

На диво живими образами своїх героїв роман Первомайського стверджує свідоме ставлення до життя, високе почуття відповідальності людини за кожний свій вчинок.    

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Л.С. З книги “Солдатські пісні” // Твори: В 7 т. Т. 1. Поезії. – К.: 1985. – С. 147-237.          

Як фронтовий кореспондент, Леонід Первомайський пройшов з армійськими частинами бойовий шлях до Сталінграда, а від Волзької твердині – до Берліна і Праги. Незабутні враження воєнних років втілились у книзі поезій “Солдатські пісні”. Суворі й ніжні, гнівні й сумовиті, незмінно щирі й мужні – всі вони сповнені віри в людину, в доконченість перемоги людяності над моральним варварством.       

ПИРОГОВ Д.Г. Невиліковані рани: Повісті, оповідання. – Суми: Собор, 2001. – 136 с.        

Творчий доробок Дмитра Пирогова (романи “Землею і во-дою” (1994), “Без хреста і домовини” (2000) поповнився книжкою “Невиліковані рани”. В ній письменник описує одну з найпам’ят-ніших сторінок як історії народу, так і своєї власної – участь у Великій Вітчизняній війні. Сюжети творів “Зенітна батарея”, “Неви-ліковані рани”, “Перша подяка головнокомандуючого,” “Уроки сержанта” прості й реалістичні, бо в основі їх – автобіографічні спогади автора, колишнього фронтовика, захисника Вітчизни.

ПОКАЛЬЧУК Ю. Шабля і стріла. – Х.: Фоліо, 2003. – 543 с.

«Шабля і стріла» – нова книжка автора, в якій він торкається різних пластів історії. Насрізно проходить віра у високі моральні принципи, людську шляхетність і особисту гідність, в незламну любов і справжню дружбу.          

ПРАПОРИ І БАГНЕТИ: 3б. / Упоряд. І.Гончаренко; Передм. О.Гончара. – К.: Рад. письм., 1986.– 399 с.           

Сила пристрасного слова, сила натхненного рядка радян-ських літераторів дорівнювала на війні силі справедливої зброї. Багатьом з них не судилося дійти до сонячного дня Перемоги. З творами письменників України, які полягли смертю хоробрих у роки війни, знайомить цей збірник. Серед них – відомі прозаїки О.Десняк, С.Тудор, Я.Качура, М.Трублаїні; поети – К. Герасименко, О.Гаврилюк, Є.Фомін, М.Гарцман, М.Шпак, а також талановиті представники молодого покоління, які посмертно прийняті до Спілки письменників.         

ПРОМЕТЕЙ: 3б.: Поеми про подвиг рад. народу у Великій Вітчизняній війні / Упоряд. Б.П.Степанюк; Редкол.: П.М.Воронько (голова) та ін. – К.: Дніпро, 1985. – 280 с.           

Кращі поеми поетів Радянської України – учасників Великої Вітчизняної війни, присвячені героїзму і мужності радянського народу, ввійшли до цього видання. Серед них “Слово про рідну матір” М.Рильського, “Похорон друга” П.Тичини,  “Прометей “ А.Малишка, “Мій батько” Л.Первомайського, “В Карпатах” Л.Вишеславського, “Молодший син” А.Кацнельсона та інші.   

РЯДКИ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ: 3б.: Вірші поетів-фронто-виків Рад. України / Упоряд. П.М.Біби; Редкол.: Воронько (голова) та ін. – К.: Дніпро, 1985. – 127 с.          

Читач познайомиться з творами поетів-фронтовиків, написа-ними  безпосередньо на фронті і в мирний час, навіяними спогадами  про суворі та героїчні дні справедливої боротьби з фашизмом. Заці-кавлять його і фотографії фронтових літ М.Бажана, В.Речмедіна, А.Малишка, В.Сосюри, А.Головка, Л.Первомайського, П.Воронька і багатьох інших українських митців.

РИЛЬСЬКИЙ М.Т. Вибране. – К.: Рад. письм., 1985. – 239 с.          

Вірші Максима Рильського воєнних років просякнуті вірою в перемогу,  любов’ю до рідної Батьківщини, думкою про значення дружби між народами (“Україні”, “Москва”, “Я – син Країни Рад”, ”Друзям по Союзу” й інші). У суворі часи війни поет виливає на фашистських нелюдів усю свою ненависть за наругу над рідною Батьківщиною.

З найбільшою силою звучить “Слово про рідну матір” – поема,  яку можна назвати літературним пам’ятником нездоланної віри в силу єдності народів-братів.              

РІЗНИЧЕНКО О.С. Терновий вогонь: Поезії. – К.: Укр. письм., 1993. – 136 с.

Видання містить уривки з поеми про “Партизанську іскру”, “Окупація” та інші, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни.           

РУМЯНЦЕВ Р. Инвалиду Великой Отечественной: [Стихи] // Правда Украины. – 1994. – 21 июля.

САГАЙДАК Г. Горицвіт із попілу: Іст. роман у новелах. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1998. – 222 с.           

Страхітлива картина концтабірної дійсності періоду Другої світової війни розкривається у романі Григорія Сагайдака. Через увесь твір проходить думка про потребу національного самоусві-домлення. Народжується й визріває вона в молодій душі головного героя через спротив до двох найлютіших антиукраїнських сил – російського імперіалізму та німецького фашизму. Він вчиться пізнавати людей, тут, у таборі смерті, формується його український патріотизм. З неабиякою любов’ю та глибиною змальовано трагічну долю  бранок есесівського борделю, де жили молоді красуні різних націй для вдоволення хтивості  “вищої раси”.

САМБУК Р. Смерш:  Трилогія. – К.; Дніпро, 1987. – 613 с.    

Трилогію українського радянського письменника складають роман “Бронзовий чорт”, відзначений дипломом Комітету держбез-пеки СРСР, “Марафон завдовжки в тиждень” та “Сейф” – про подвиги військових чекістів у роки Великої Вітчизняної війни. В основі “Бронзового чорта” – розповідь про те, як працівники радянської контррозвідки знешкодили фашистських диверсантів, що намагалися організувати замах на життя головнокомандуючого Червоною Армією та інших членів Державного Комітету Оборони.

САНЖАРЕВСЬКИЙ И.М. Юность ветеранов: [Рассказы]. – К.; Рад. письм., 1990. – 170 с.

СВИРИДОВ А.А. Батальоны вступают в бой. – М., 1967. – 189 с.

В книзі є матеріали про Героя Радянського Союзу Івана Митрофановича Філіповського – колишнього директора обласної бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва.          

СИДОРЯК М.М. Довірники: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 383 с.         

Дія роману відбувається в 1943 році на окупованому хор-тистськими фашистами Закарпатті. Після перемоги Червоної Армії під Сталінградом заокеанські та англійські буржуазні політики активізували діяльність у надії нав’язати повоєнній Європі свої умови. Ареною запеклої політичної закулісної боротьби стало і Закарпаття.     

СИЗОНЕНКО О.О. Мета: Роман. – К.: Рад. письм., 1983. – 561 с.    

“Мета” – останній роман трилогії (“Степ”, “Була осінь”), за яку Олександр Сизоненко був удостоєний Державної премії України ім.Т.Г.Шевченка (1984). Крім широкої панорами життя степовиків, чи не вперше в українській літературі автор виводить постаті відомих воєначальників нашої країни. На сторінках романів зустрічаємо Г.Жукова, Б.Шапошникова, К.Рокосовського, Г.Кривоноса та інших. Виведені також образи політичних і воєнних діячів США, Англії.     

Письменник дає широку картину подій війни на різних рівнях: від кабінетів політичних діячів до життя степового села, від штабів визначних воєначальників до солдатських окопів. Художньо переконливо він показує, як в житті і справах простих людей відбилась доля всього радянського народу.    

СИЗОНЕНКО О.О. Була осінь: Роман. – К.: Варта, 1995.– 414 с.     

Процес становлення особистості Андрія Сіраша – головного героя цього роману – подано через зображення тяжких боїв з озвірілими гітлерівцями. Він, як і його брати з великої хліборобської родини Дмитра Івановича Сіраша, робить усе, що тільки в людських силах, аби якнайшвидше вигнати ворога з рідної землі.       

Роман входить до трилогії письменника “Степ”.        

СИЛКА П.І. З-під каміння б’є вода: Худож.-докум. повість. Оповідання. – Х.: Прапор, 1992. – 173 с.         

Художньо-документальна повість “Чого ти болиш, серце?”, що включена в збірку,  розповідає про трагедію спаленого фашистами в 1943 р. села Винники на Харківщині .

СИЧЕНКО П. [Вірші про війну] // Літ. Україна. – 1995. – 4 трав.

СОБКО В.М. Нагольний кряж: Роман. – К.: Дніпро, 1987. – 355 с.        

Це хвилююча розповідь про нескорену шахтарську дивізію в роки Великої Вітчизняної війни. Персонажі твору – мужні люди, які змінили свої відбійні молотки на багнети, а після перемоги над  фашизмом стали до праці.

СОКОЛОВСЬКИЙ А. Ветерани: [Вірш] // Профспіл. газ. – 1994. – 30 квіт.                    

СОСЮРА В.М. Твори: В 4 т. Т. 3. Поезії, 1941-1955. – К: Дніпро, 1987. – 397 с.        

Серед творів даного тому чимало поезій про Велику Вітчизняну війну. Зокрема, з книжок “Червоним воїнам”, “Під гул кривавий”(1942), “В годину гніву” (1942), “Вибрані поезії”(1944).         

Тонкий лірик, співець комсомольської юності в роки громадянської війни, Володимир Сосюра вступає у двобій з фашизмом творами.

СТАДНЮК І.Ф. Війна: Роман.  Кн. 1-3 / Авториз. пер. з рос. Б.Комара.– К.: Дніпро, 1985. – 671 с.          

Останні передвоєнні дні – липень 1941 року – такі хроноло-гічні рамки роману Івана Стаднюка. Письменник намагається показати складність обстановки того часу, заходи  по зміцненню оборонної могутності країни, передати грозову атмосферу червня 1941 року. Створюючи образи енергійного, талановитого, відваж-ного генерал-майора Чумакова і його товаришів по зброї, автор підкреслює їх героїзм і стійкість. Події проходять на Західному фронті, в Ставці Верховного Головнокомандування, Генеральному штабі. Долі людей – від солдата до маршала – тісно переплетені в романі з долею країни.          

СТЕЛЬМАХ М.П. Твори: В 7 т. Т. 6. Чотири броди: Роман. – К.: Дніпро, 1983.– 606 с

Твір приваблює правдивим високохудожнім відображенням складності життя українського села від громадянської війни до подій Великої Вітчизняної. Частини роману, в яких розповідається про події 30-х років, які відбувалися у подільському селі. Автор переконливо показує, що герої, які в мирний час чесно працювали, не кривили душею, у роки війни рішуче стали на захист рідної землі.

Війна остаточно проявляє їх характери.         

Твір М.Стельмаха відзначається широкою масштабністю охоплення життя, поглибленою психологічною розробкою характерів, що ставить роман в число кращих досягнень української літератури.             

СТЕПАНЮК Б.П. Поеми вогню і болю. – К.: Укр. письм., 1999. – 95 с.         

До збірки лауреата премії ім.П.Тичини Борислава Степанюка увійшли поеми: ”Бранне поле”, “Поема Вічного вогню”, “Так хочеться жить”, “Батьківське вогнище”, “Уляна і Демон”, “Золотий  засів” та “Діалог Сеспеля з Україною”. З них постають образи ліричних героїв, родинна доля самого автора – учасника війни.        

СТЕХОВ С.Т. Загін особливого призначення. – К.: Політвидав України, 1979. – 157 с.         

Книга про бойові будні партизанського загону особливого призначення “Переможці”. Її автор – бувший комісар цього загону, яким командував Герой Радянського Союзу Д.Медведєв.

СТРОКАНЬ В. Чорний іній. – Л.: Кальварія, 2003. – 220 с.

Невеликий епізод другої світової війни – захоплююча історія про те, як в екстримальних умовах північної негоди невеличка група десантників розшукує надсекретну німецьку станцію електронного спостереження і намагається заволодіти нею.                       

ТИХИЙ Н.М. Рахунок за сонце: Роман. – К.: Дніпро, 1987.– 252 с.        

Роман розповідає про події кількох днів грізного літа 1942 року, що відбувалися на підступах до Сталінграда. Читач познайомиться із записами щоденника, який вів солдат, щоб запам’ятати, як все відбувалося, щоб назавжди закарбувати перипетії останнього бою його батальйону, образи близьких людей.         

ТИЧИНА П.Г. Із книги “Перемагать і жить” // Тичина П. Твори.– К., 1984. – С. 97-112.         

У поезії воєнних років Павло Тичина виступає як мислитель, сповнений тривожних думок про долю рідної землі (“Матері забуть не можу”, “В безсонну ніч” та ін.). Вміє він заговорити й могутнім, громовим голосом від імені свого народу:                                     

Я єсть народ, якого Правди сила                                     

Ніким звойована ще не була.                                     

Яка біда мене, яка чума косила! –                                     

А сила знову розцвіла.                                                      

( “Я утверждаюсь”).   

Ще з перших днів війни широко відомий його закличний вірш “Ми йдемо на бій”, в якому поет проголошує:                              

Ти, земле наша, рідная, святая!                    

Ти, Батьківщино люба, золотая!                            

Це знову напад? З ворогом двобій?                               

Ми чуєм , нене! Ми йдемо на бій. 

Мова вірша то пройнята грізною засторогою, то співучо ніжна, хвилює; його яскраві образи не залишають байдужим читача й сьогодні.                

ТКАЧ Д.В. Помста Сапун-гори: Повісті та оповідання  / Передм. О.Васильківського. – К.: Рад.письм., 1987. – 379 с.          

На підступах до Севастополя загарбники створили міцну оборону, в якій ключовою позицією була Сапун-гора. Бійці та офіцери добре розуміли: щоб визволити Севастополь і цим завершити звільнення всього Криму, треба взяти Сапун-гору будь-якою ціною. Про її штурм, про ратний подвиг, мужність і відвагу солдатів, морських піхотинців та офіцерів розповідає автор.          

ТЮТЮННИК Г.М. Вир: Роман. – К.: Дніпро, 1984. – 534 с.            

З великою майстерністю описує автор епічну картину життя колгоспного села Троянівка у довоєнний час і в роки війни, села, що не скорилося ворогу, ставши на смертельний двобій з фашизмом. Події рідко виходять за межі Троянівки, батальні сцени майже відсутні, та крізь призму повсякденного буття проступає справжнє народне життя. Тютюнник прагне розкрити складність внутрішнього світу людини, піддати дослідженню національний народний характер. З особливою силою дух одвічного народного правдошукання, мужності, нескореності втілено в трагічній постаті Інокентія Гамалії.         

ФЕДОТЮК П.К. Петрів хрест: Роман, оповідання. – К.: Рад. письм., 1991. – 319 с.

“Петрів Хрест” – пекучий поминальний вогонь в узголів’ї багатьох тисяч загиблих сівачів і ратаїв. Автор переносить на сторінки книги імена розстріляних, закатованих, тих, які полягли на полях битв, загинули у полум’ї пожеж. Ця книга – не лише про піт і кров, біль і стогін Віжичів є тут любов висока і печальна, гірка і зрадлива, вічна і минуща, свята і гріховна. Кращі сторінки роману, а також низка оповідань, включених до видання, присвячується саме таємницям цього почуття.      

ФЕДУНЕЦЬ М.Ф. Жнива: Поезії. – К.: Дніпро, 1992. – 269 с.      

Видання складається з трьох розділів: “Тут кровинка моя”, “З доріг і далей”, “Дозрівання світла”. Поет торкається таких тем, як голодомор, Велика Вітчизняна війна, сталінські репресії, Чорнобиль, духовне відродження.      

ЧЕБАЛІН П.Л. Еще шла война: Роман. – 2-е изд. – Донецк: Донбас, 1986. – 255 с.

Відродженню Донбасу з руїн і попелу після його визволення від фашистських окупантів присвячено роман. Це був складний період у житті донецьких трудівників, коли ще продовжувалась війна і в шахтарських селищах залишилися лише жінки, старі та інваліди, які прийшли з госпіталів. Письменник переконливо відображає мужню працю жінок-шахтарок, складні повороти людських доль.       

ЧЕХУН В.М. Громи над Славутичем: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 268 с.     

В основу твору покладено героїчні дії народних месників у 1942-1943 роках на тимчасово окупованій території України – київському Подніпров’ї. Автор розповідає про духовне і громад-ське змужніння радянських людей у тяжкий час випробувань, високе усвідомлення ними свого патріотичного обов’язку перед Вітчизною. 


Велика Вітчизняна війна в український художній літературі
Бібліографічний список

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше