ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Управління культури Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

 

 

ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА

В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Бібліографічний список

 

Вінниця, 2005

 

Велика Вітчизняна війна в українській художній літературі: Бібліогр. список / Уклад.: Л.Введенська, О.Ніколаєць; Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2005. – 36 с.

Список подає найбільш відомі художні твори українських письменників про Велику Вітчизняну війну. Включено твори вінницьких авторів.

Видання пропонується широкому колу читачів.

Від укладачів

Час дедалі більше віддаляє нас від незабутніх днів війни, та минуле хвилює, вимагає шанобливого ставлення до нашої історії. Нові покоління прагнуть осмислити витоки великої Перемоги, прагнуть знати правду, яка збагатить нашу пам’ять.

60-річчю визволення України від фашистських загарбників присвячується анотований бібліографічний список “Велика Вітчизняна війна в українській художній літературі”.

Видання включає книги та публікації в журналах, присвячені цій темі. Їх автори – письменники-класики, фронтовики та митці слова сучасного періоду. До списку включено художні твори, які висвітлюють події Великої Вітчизняної війни на Вінниччині.

Матеріали в бібліографічному списку розміщені в алфавітному порядку авторів назв книг та журнальних публікацій.

Бібліографічне видання розраховане, в першу чергу, на молоде покоління; сивочолі ветерани війни, ознайомившись із представленою літературою, згадають свої фронтові дороги, своїх бойових побратимів; бібліотечні працівники зможуть використати включені матеріали у підготовці до відзначення 60-ї річниці Великої Перемоги. Корисним це видання буде і для керівників дитячого читання.

Даний бібліографічний список не претендує на вичерпну повноту. З усіма виданнями, включеними до списку, можна ознайомитися в читальних залах ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, отримати додому – у відділі попереднього замовлення і видачі літератури.

 Велика Вітчизняна війна  в українській художній літературі

 АВТОМОНОВ П.Ф. Hа західному напрямку: Роман. – К.: Рад. письм., 1985. – 430 с.

Роман “На західному напрямку” завершує трилогію (“Каштани на спомин”, 1975; “Другий фронт”, 1980), в якій розповідається про долю прикордонників однієї із застав, їх участь в історичній битві за Дніпро і Київ восени 1943 року та вихід радянських військ на державний кордон СРСР у березні 1944 року.      

АВТОМОНОВ П.Ф. Рокіровка: Роман. – К.: Дніпро, 1986. – 238 с. – (Сер. “Романи й повісті”, № 12).     

 “Рокіровка” – твір про битву Червоної Армії та українських партизан  за Дніпро та Київ восени 1943 року, вихід наших військ на державний кордон СРСР у березні 1944-го. Герої роману – рядові воїни, генерал Ватутін, воєначальники, завдяки яким було зірвано підступні наміри фашистського фельдмаршала Манштейна.      

АВТОМОНОВ П.Ф. Фронт не позначено: Повість-портр. – К.: Політвидав України, 1987. – 221 с.      

Це перша книга про людину славної і тяжкої долі генерал-лейтенанта Т.А.Строкача. Ще юнаком він бився з ворогами Радянської влади на Далекому Сході, понад двадцять років прослужив на кордоні, а під час Великої Вітчизняної війни очолював Український штаб партизанського руху.     

БАГРЯНИЙ І.П. Людина біжить над прірвою: Роман / Післямова Л.Череватенка. – К.: Укр. письм., 1992. – 320 с.        

Іван Багряний (1906-1963) – один із найвидатніших українських письменників ХХ століття, чесний, невтомний і безкомпромісний шукач правди, яку він тяжко видобував художнім словом.       

Його шлях до Правди проліг через українські радянські видання 20-х років і українську газету часів німецької окупації. через сталінські катівні та гітлерівські табори. Митець шукав силу, яка б виборола волю українському народові, в лавах УПА і, розчарований, кинув їх і вже з еміграції узявся за згуртування і з’єднання не з’єднуваної опозиції.        

Пропонований роман – багато в чому автобіографічний. У центрі його – образ архітектора Максима, який зазнав знущань у часи сталінщини, але і в роки фашистської окупації не змирився з ідеологією нових господарів. Поневіряння по прифронтових тюрмах, допити… Врешті Максимові вдається втекти, кілька разів він ледь не гине у дорозі. У дорозі над прірвою…        

БАГРЯНИЙ І.П. Огненне коло: Повість про трагедію під Бродами. – К.: Варта, 1992. – 124 с.      

Це спроба осмислити і відобразити майже невідому досі сторінку нашої історії періоду Великої Вітчизняної війни – діяльність дивізії січових стрільців СС “Галичина”, що і в еміграції правдиво висвітлена не була. Іван Багряний трактує її велику трагедію, коли українці у радянській формі вбивали українців у німецькій формі.         

БАГРЯНИЙ І. Генерал: Комедія-сатира // Березіль. – 1992. – № 5/6. – С. 13-69.        

Іван Багряний, який присвятив життя справі незалежної України, бачив серед її ворогів і нацистський фашизм, і радянський тоталітаризм. Його погляди відобразилися у комедії-сатирі “Генерал”. Ця п’єса – талановитий сценічний твір. Буфонада, гротеск, вертепний закрій – саме у такій незвичайній формі описує автор трагічні дні початку війни, показує українських селян, які опинились між фашизмом і більшовизмом.          

БАКУМЕНКО Д. Кардіограма мужності: Поезії / Авт. передм. П.М.Перебийніс. – К.: КМЦ “Поезія”, 2000. – 164 с.; фотогр.       

Кардіограма… Здавалося б, прозаїчне слово – графічне зображення роботи серця. Але, виявляється, воно може бути піднесене до поетичного звучання. І саме тим, що слово-образ йде від серця.      

Вірші збірки “Кардіограма мужності” – останні поезії Д.Бакуменка, знайдені після його смерті на робочому столі. Вони перейняті почуттям самовідданості поета-фронтовика, який писав про те, чим жив, що залишило сліди на серці.

БАЖАН М.П. Твори: В 4 т. Т. 1. Поезії та поеми, 1923-1983. – К.: Дніпро, 1984.– 637 с.      

Ідея подвигу, найглибшого душевного злиття особистості з народом-борцем пронизує поезії часів війни Миколи Бажана, що входять до даного тому. Його книга віршів “Сталінградський зошит” – одна з найсильніших сторінок у поетичному літописі Великої Вітчизняної. Повно і точно відтворив він максимальну фізичну й духовну напругу воїнів у годину смертельного двобою з ворогом. Зацікавить читача і цикл “Київські етюди”, в якому  яскраво відображені особисто бачені, пережиті й вистраждані події. Та, мабуть, найширше відомий його вірш “Клятва”, рядки якого як гасло повторювалися в роки війни. Кожне слово поета дихає палкою любов’ю до Вітчизни, в кожнім слові лунає впевнений та суворий голос народу.          

БЕЗУГЛИЙ И. Тайны «Вервольфа»: Докум. повесть. – Винница, 1962. – 314 с.

В книзі І.Безуглого розповідається про підпільну і партизанську боротьбу проти німецько-фашистських окупантів в місті Вінниці і в районі ставки Гітлера, так званого об’єкту “Вервольф”. В основу книги лягли документи з архівів, а також свідчення учасників і очевидців подій, описаних в повісті.

В 1996 році в м.Хмельницькому вийшло репринтне видання цього твору.

БЕЗУГЛИЙ І.О., РЯБИЙ М.О. Облава на озброєного вовка: Роман. – К.: Рад.письм., 1986. – 350 с.         

Основу твору становить хвилююча розповідь про те, як влітку 1942 року, коли гітлерівські полчища рвалися до Волги та на Кавказ, наші підпільники, партизани і розвідники, долаючи неймовірні труднощі (систематичні облави, гестапівські катівні, концтабори), при підтримці і допомозі радянських патріотів у глибокому ворожому тилу, розкривають таємницю “Вервольфу” – ставки фюрера під Вінницею. Роман побудовано на справжніх фактах, підтверджених численними документами, зокрема трофейними. Його герої – цілком реальні люди, хоча прізвища їхні змінено.

БЕЙЛІН П.Ю. Твори: В 2 т. Т. 1. Живи, солдате!: Повість; Найдорожче: Повість. – К.: Дніпро, 1985. – 544 с

Перший том творів українського радянського письменника розпочинається повістю “Живи, солдате!” про самовіддану боротьбу лікарів і медсестер за життя радянського воїна в суворі роки Великої Вітчизняної війни.

БЕДЗИК Ю.Д. Вас чекають; Тридцятий: Повісті. – К.: Рад. письм., 1986. – 366 с.        

Повісті відомого українського радянського прозаїка про війну і повоєнний час, про тих героїв, які гинули на фронтах, і тих, які й сьогодні готові віддати життя за свій народ. Автор – учасник Великої Вітчизняної війни – зумів донести дух суворого часу, воскресити в людській пам’яті неповторні сторінки героїчного літопису народу.

БЕДЗИК Ю.Д. Про що не доповідали фюреру: Роман. – К. : Варта, 1996.– 368 с.

На сторінках гостросюжетного роману розгортаються події, які відбувалися незадовго до початку Великої Вітчизняної війни та в перші її дні. У центрі твору – образ командира однієї з прикордонних застав західного кордону. Пристрасне захоплення цього героя дівчиною, німкенею за походженням, спробують використати в своїх інтересах агенти німецької розвідслужби. Однак їхні зусилля виявляються марними.

Автор намагається відкрити читачеві маловідому сторінку нашої історії, зокрема він розповідає про боротьбу воїнів ОУН із фашистами.

БЕДЗИК Ю.Д. Чорний лабіринт, або довгий шлях в Альпи: Роман. – К.: Воєн. вид-во, Київ. філ., 1992. – 320 с.

Свій роман український письменник присвятив подіям Другої світової війні. Перечитуючи його сторінку за сторінкою, все більше проймаєшся тривогою за долю героїв, хвилюєшся за життя “остарбайтерів”, депортованих з окупованих територій України, Білорусії, Прибалтики.      

БЕРЕГОВ С. Прикосновение души: Лирика. – К.: Созвучие, 1998. – 63 с.

“Прикосновение души” – четверта збірка поета Семена Берегового, віршам якого притаманний глибокий ліризм, що пронизує всі теми, до яких звертається автор. У них – героїзм наших воїнів у роки Великої Вітчизняної війни (“Солдатские сны”, “Шинель”, “Незабываемые”. Творча радість, краса молодості і благородство та сила материнської любові і ласки – ось та вісь, де знаходить буття наш народ. Саме звідси, як стверджує поет, й бере початок шляхетність взаємовідносин між людьми, які прагнуть подолати негаразди в сучасному суспільстві.       

С.Берегов – учасник війни, звільняв Україну, Білорусію, Східну Прусію, нагороджений орденами і медалями. Писати вірші почав ще на фронті. У його палітрі – і суворі картини війни, і любов до природи, і біль через материнські сльози, і радість буття, і роздуми про сьогодення.       

БІЛЯ ВІЧНОГО ВОГНЮ: Поезії, 1941-1945 / Редкол.: О.Гончар, Б.Олійник, Д.Павличко та ін.; Упоряд.: В.Сосідко, В.Вечик. – Х.: Прапор; Мн.: Мастацкая л-ра, 1984. – 276 с.

Ця книга – лише одна сторінка з героїчного поетичного літопису всенародного подвигу. Вона знайомить з віршами українських  і білоруських поетів, написаними у 1941-1945 роках. П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, Л.Первомайський, Г.Донець, П.Усенко, В.Сосюра, А.Малишко, Л.Дмитренко і багато інших поетів звертаються до читача, розповідаючи про мужність воїнів Великої Вітчизняної війни.

БЛИЗНЕЦЬ В.С. Землянка: Повість. – К.: Дніпро, 1995. – 165 с.   

В повісті  йдеться про життя села на Кіровоградщині в перший рік після фашистської окупації. Війна поклала на дитячі плечі героїв твору, батьки яких воюють на фронті,  непосильний тягар: замінити дорослих, бути серйозною підмогою в сім’ї.

БОГАЧУК О. А час не жде... – Рівне: Волин. обереги, 2003. – 364 с.

В поезії автора відгукнулося обпалене війною дитинство.

БОРОВЕНСКИЙ В.А. Кровавый бурелом: Роман; За чертой жизни: Повесть. – Алчевск, 2000. – 302 с.      

Роман і повість розповідають про людей, які пройшли всі страхіття Великої Вітчизняної війни, фашистський полон, котрий можна зрівняти з пеклом, і перемогу Радянської Армії в кінці війни. В усіх складних умовах герої Василя Боровенського залишилися людьми, патріотами своєї Вітчизни, не заплямували себе зрадою. Можна перенести голод, приниження, біль в ім’я великої мети – свободи. Образ свободи як межа відліку для утвердження багатства людського розуму, проходить через всі твори, що увійшли до видання.

БРИК О.Г. Всі хочуть жити: Роман. – Чернігів, 2002. – 320 с.     

Роман “Всі хочуть жити” – четверта книжка Олексія Брика (вийшли друком твори “Диво жінка” , “Гра в кошки”, “Не схили чола”). Автор прагне ознайомити читача з традиціями єврейського народу, розповісти, хто він і звідки, як оселився на Святій землі, завдяки чому і зберіг свою релігію. Твір – багатоплановий з великою кількістю персонажів, серед яких – євреї, українці, поляки, росіяни, німці. Колоритні образи євреїв: рабина, Елика, Дудика, Рози, Хави. Вони живуть своїм життям, сповідують власні вірування, народжують і виховують дітей. Саме на цьому тлі й розгортаються страшні події війни і Холокосту. Колізії твору ще раз нагадують про те, яке складне і непросте життя, підкреслюють: всі люди – діти Землі, всі вони хочуть жити, що і констатує заголовок роману.        

БУЛАЄНКО В.Д. “Поки серце в нас живе…” : Вірші, спогади, присвяти / Упоряд. та авт. передм. М.Ф.Федунець. – К.: Молодь, 1992. – 111 с.       

Творчість поета-воїна Володимира Булаєнка (1918-1944) давно здобула визнання широкого читацького загалу. Однак у період застою це ім’я несправедливо замовчувалося протягом двох останніх десятиріч. Перейменували вулицю на батьківщині поета, знищили музейні реліквії, розбили його погруддя, з бібліотек вилучили книги, припинили публікувати вірші. Багато років і зусиль було віддано, аби піднести на належну висоту поганьблене ім’я поета.

У виданні зібрано висловлювання видатних літераторів про В.Булаєнка. А відкривається книга прекрасними творами поета. Такі вірші, як “Народження світанку”, “Прощання”, “…Вигинали хребти ешелони…” на перший  погляд можуть здаватися сумними, навіть похмурими. Але це не той гнітючий сум, що розмиває душу, як студена вода грунт. Це печаль мужньої людини, яка глибоко переживає горе свого народу в страшні часи фашистської навали. Поезії В.Булаєнка залишають по собі світле почуття незламної людської душі.        

БУРЧЕНКО Д.Т. Рейд к Южному Бугу. – К.: Политиздат Украины, 1978. – 207 с.      

В роки Великої Вітчизняної війни Дмитро Тимофійович Бурченко був секретарем Вінницького підпільного обкому партії і комісаром партизанського з’єднання, яке двічі пройшло рейдом по тилах окупантів від поліських лісів до берегів Південного Бугу.     

Ця книга – спогади учасника тих подій, розповідь про славні справи партизанів і підпільників Вінниччини.    

У 1988 році у Києві у видавництві політичної літератури України вийшло друге видання цієї книги, перероблене і доповнене.      

В ЄДИНІМ СТРОЮ: 3б. віршів поетів-фронтовиків / Упоряд. І.Гончаренко; Вступ. сл. В.Палійчука. – К.: Рад. письм., 1985. – 310 с.      

До збірника увійшли вірші поетів-воїнів, які раніше не вида-вали самостійних книжок. Люди одного покоління і однієї фронтової долі, вони пишуть про бойове минуле, про свою любов до Вітчизни ємко і просто. Вступна стаття поета Бориса Палійчука глибоко і дохідливо аналізує зміст збірника, визначає його художні особливості.      

ВИШНЕВСЬКИЙ Д.К. Три ночі: Роман. – Х.: Прапор, 1987. – 384 с.      

Роман українського радянського письменника відтворює один з епізодів Великої Вітчизняної війни. В горах Північного Кавказу восени 1942 року діяла невелика розвідницька група, на яку покладалося надзвичайне завдання: протягом трьох ночей зірвати заплановану ворогом провокацію, що могла перерости на цій ділянці фронту в катастрофу. В гострому, напруженому сюжеті переплітаються і трагічні долі людей.

ВІНГРАНОВСЬКИЙ М. День Перемоги: [Вірш] // Укр. культура. – 1995. – № 5/6. – С. 1.       

ВІРНІСТЬ КЛЯТВІ: Книга-пам’ятник. – К.: Золоті ворота, 1995. – 288 с.       

До поетичної збірки “Вірність клятві” ввійшли фронтові вірші поетів України, які полягли на полях Великої Вітчизняної війни, і тих, хто повернувся до мирної праці і продовжив у своїй творчості тему солдатської честі, подвигу в ім’я щастя Батьківщини.       

ВОЛОВИК В. Вера: Роман. – Запоріжжя: ВПК “Запоріжжя”; РПО “Видавець”, 1998. – 272 с.

Роман “Вера” – заключна книга трилогії, в якій автор продовжує розповідь про героїв, уже знайомих з романів “Сліди” та “Пороги”.  В центрі твору – драматичні події нашої історії, які передували фашистській агресії, героїзм запорожців у роки воєнного лихоліття та післявоєнного відродження Нижнього Придніпров’я.      

ВОРОНЬКО П.М. Твори: В 4 т. Т. 1. Поезії, 1943. – К.: Дніпро, 1982. – 350 с.    

Під час війни Платон Воронько був підривником у партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Про людей, що билися проти фашистських загарбників у тилу ворога, – його вірші воєнних років: “Партизанська мати”, “Три смерті”, “Ковпаківська бойова”, “Партизанська балада” та інші. Із епіцентру війни, з партизанських ночей, хрещений кулями, на межі життя і смерті проголосив він слова від імені цілого покоління поетів воїнів. У них чи не найповніше окреслюється духовний і світоглядний портрет автора, його характер, художня і політична позиція.       

І у творах, написаних у повоєнні роки: “Солдатська перекладачка”, “Навіщо думать про війну”, “На вулкан-могилі”, і в багатьох інших звучить тема боротьби проти гітлерівського нашестя. Глибше і ширше аналізує досвід війни поет у своїх творах.      

ГАНДЗЮРА П.П. Маленька Марі: Роман. – К.: Рад. письм., 1986. – 279 с.

Далеко від рідної Батьківщини в розпалі Великої Вітчизняної війни зустрілися головні персонажі твору. Сталося так, що під конспіративною кличкою “Маленька Марі” зв’язковими одного з центрів руху Опору в Бельгії діяло дві дівчини з України. Про те, як вони та їхні бойові товариші боролися проти гітлерівських завойовників, у які гострі перипетії потрапляли, і розповідається на сторінках цієї книги.      

ГЕТЬМАН В.П. Проміння Перемоги: Поезії. – О.: Маяк, 1995. – 128 с.      

На армійській службі в Білорусії автор цієї збірки з першого ж дня війни потрапив у справжнє пекло, під вогонь ворога. У півстолітній ювілей Перемоги поет звертає пам’ять в обпалену грозою юність, веде щиру розмову із сучасниками про складність нашого сьогодення і долю суверенної України.        

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ С.О. Тополя на тому березі: Роман: У 2 кн. – К.: Дніпро, 1988. – 810 с.

Твір присвячено подіям Великої Вітчизняної війни. Дія першої книги – “Шлях над безоднею” – відбувається в 1943 році, коли радянські війська врятували греблю Дніпрогесу від знищення. Автор розповідає, як фашисти замурували в греблю величезну кількість вибухівки і перед радянськими розвідниками постало завдання: знайти і перерізати кабель. У надзвичайно складних умовах герої роману перемагають. У книзі “Корсунь” автор прослідковує дальшу долю своїх героїв:  їх участь в одній з найбільших битв Другої світової війни  –  Корсунь-Шевченківській операції.       

ГОЛОВЧЕНКО І.Х., МУСІЄНКО О.Г. Золоті ворота; Чорне сонце: Романи: Тетралогія. Кн. 1. – К.: Дніпро, 1981. – 557 с.     

ГОЛОВЧЕНКО І.Х., МУСІЄНКО О.Г. Білий морок; Голубий берег: Романи: Тетралогія: Кн. 2. – К.: Дніпро, 1986. – 739 с.     

Художньо-документальні романи тетралогії присвячені героїчній обороні Києва у липні-вересні 1941 року, самовідданій боротьбі київських підпільників, народних месників на Київщині у початковий період Великої Вітчизняної війни.

ГОНЧАР О. Катарис. – К.: Укр. світ, 2000. – 136 с.          

Напередодні 55-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні вийшли в світ щоденникові записи Олеся Гончара 1943-1945 років, підготовлені його дружиною Валентиною Данилівною.       

У книзі йдеться про руйнівну силу війни, яка протиставляє народи, роз’єднує людей, нівечить їхні долі.

ГОНЧАР О. Поетичний пунктир походу: Поезії. – К.: Просвіта, 2000. – 120 с.

“Поетичний пунктир походу” – так колись називав свої твори фронтового циклу видатний український письменник Олесь Гончар. На той час він перебував на фронті в умовах виняткових, до краю суворих. Але душа його прагнула виповісти свої почуття, відгукнутися на трагічні воєнні події, хоча б нашвидкоруч зафіксувати побачене для себе, для друзів. Вірші писалися між атаками, можливо, на тій мінометній плиті, яку О.Гончар проніс на своїх плечах через усю Європу. Він завжди був атакуючим солдатом і атакуючим письменником, який понад усе любив життя, Україну з її степами і Дніпром, з її людьми, мовою і піснею.        

Поезії збірки наповнені багатим духовним змістом і спрагою творіння.

ГОНЧАР О.Т. Прапороносці: Трилогія. – К.: Веселка, 1995. – 463 с.       

Ровесниця Великої Перемоги, трилогія “Прапороносці”, яка перекладалася багатьма мовами, тріумфально обійшла весь світ, нині, при світлі нової доби, приходить до читача незалежної Української держави. “Прапороносці” наближаються до свого 60-річчя, де вони були і лишаються молоді духом, славою української літератури, бо це роман істинно народного письменника України. В художньому творі – наш національний менталітет, народні характери, гуманізм душі українця, героїка боротьби за свободу. “Прапороносці” живі святою правдою і сильні праведним голосом совісті воїна і великого майстра літератури, видатного українського письменника ХХ століття Олеся Гончара, який здобув разом зі своїм народом великий день нашої історії – День Незалежності України.

ГОНЧАР О.Т. Твори: В 7 т. Т. 4. Людина і зброя: Роман; Циклон: Роман – К.: Дніпро, 1987. – 589 с.     

У романі “Людина і зброя” Олесь Гончар звертається до подій початку Великої Вітчизняної війни, з якою тісно пов’язана його доля. Напружений драматизм подій, трагічні обставини перших воєнних місяців дозволяють письменнику розкрити духовну незламність і моральну перевагу радянських людей над фашистами. Доля героя твору Богдана Колосовського, добровольця батальйону, близька до долі письменника.    

Післявоєнне життя Богдана розкрито в романі “Циклон”. Головний герой став режисером, і вже в наші дні з болючих спогадів про війну народжується задум антифашистського фільму.    

ГОРБ Є.В., МИНИЦКАЯ Т. Тревожная юность: Повесть. – Винница: Кн.-газ. изд-во, 1963. – 370 с.        

Про юних патріотів Вінниччини розповідає повість “Тривожна юність”, написана вона на основі фактів боротьби Вінницького підпілля з гітлерівськими окупантами.        

ГОРДІЄНКО К.О. Вибрані твори: В 2 т. Т. 2. Буймир: Роман; Заробітчани: Повість. – К.: Дніпро, 1986. – 454 с.      

У романі “Буймир” письменник зображує героїчну боротьбу українських колгоспників за свободу і незалежність своєї Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни.        

ГРОССМАН В.С. Життя і доля: Роман. – К.: Дніпро, 1991. – 831 с.

Грандіозна битва на Волзі і життя людей у глибокому тилу, поневіряння в’язнів сталінських таборів і тотальні знищення євреїв у гітлерівських концтаборах, доля держави і цілковита залежність від неї долі окремої людини – усе це знайшло відображення у романі-епопеї відомого російського письменника Василя Семеновича Гроссмана (1905-1964).   

Тридцять років державного “арешту” – такий гіркий шлях цього твору до читача.         

ГУМЕНЮК Д. Хрещатий яр (Київ, 1941-1943): Роман-хроніка. – К.: Вид-во ім. О.Теліги, 2001. – 408 с.    

У книзі в хронологічній послідовності відображено події, які відбувалися у Києві в 1941-1943 роках, перед окупацією і під час окупації його німцями. “Хрещатий яр” – психологічний і багатосюжетний роман, цінний своєю документальністю, показує людей у жорстких життєвих обставинах, схоплених немов фотоапаратом.           

ГУЦАЛО Є.П. Вибрані твори: В 2 т. Т. 1. Родинне вогнище; Мертва зона; Шкільний хліб: [Повісті]. – К.: Рад. письм., 1987. – 571 с.         

Дія творів, що входять до першого тому, відбувається і в роки війни, і в роки відбудови, і в наші дні.   

Повість «Родинне вогнище» – це справедлива, до болю в серці, розповідь про долю Ганни Волох, солдатки.   

«Мертва зона» – це талановитий, чесний твір про жахливі злочини фашизму, про те, як винищувалися народи Східної Європи. У повісті зображується лише один день – напередодні спалення села Соболівки. У центрі уваги письменника – доля Меланки та її дочки Галі, яка переховується від фашистської неволі; брата Меланки – дивакуватого Юхима; Івана Вільготи – страшної в своїй невгамовній жадобі збагачення людини, яка намислила перехитрити власну долю. Письменник засуджує пристосовництво, яке в кінцевому рахунку призводить до зради свого народу.        

ДАШКІВСЬКИЙ  М.В.,  ЖУК П.М. Поєдинок з “Вервольфом”: Худож.-докум. повість. – Д.: Промінь, 1990. – 174 с.   

Автори художньо-документальної повісті (1-ше видання – “Партизан Іван Калашник”. – К.: Політвидав України, 1977) присвячують  свою книгу героям Великої Вітчизняної війни – легендарному партизану І.І.Калашнику та його побратимам, які  діяли в районі ставки Гітлера під Вінницею і виявили при цьому надзвичайну відвагу і стійкість.   

ДЕКО О.А. Твори: В 4-х т. / Упоряд. О.Деко; Передм. О.Гуреїва. – К.,1997. – Т. 1: Проза. – 336 с.; Т. 2: Проза. – 254 с.; Т. 3: Переклади. – 246 с.   

Олександр Деко – український письменник, лауреат літературних премій ім. М.Коцюбинського та “Література проти геноциду народу”.      

Другий том містить твори, присвячені подіям Другої світової війни в окупованій Україні, а також долі радянського розвідника, закинутого на кордон між Словаччиною і Чехією (“Поліська прелюдія”, “Білий цвіт каштанів”, “Сніг  на червоних маках” та “Кедойшим” (повість-хроніка про Шепетівське гетто).   

У третьому томі серед інших представлені переклади з білоруської мови, зокрема, повість О.Махнача “Діти фортеці” про дітей, що захищали Брестську фортецю разом з дорослими, повість Г.Василевської “Малюнок на снігу”.    

ДЕКО О. Кедойшім: Повість-хроніка Шепетівського гетто / Вступ. ст. П.Осадчука. – Мюнхен; Хмельницький, 2000. – 142 с.   

Олександр Деко – письменник, перекладач, літературознавець, публіцист, громадський діяч. У 70-ті роки минулого століття владою була заборонена його творчість.

Пропонована повість “Кедойшім” – перший документально-художній твір письменника, написаний на архівних матеріалах про партизанський рух на Хмельниччині. Він повен свідчень про опір євреїв німецьким фашистам. Осуд людиноненависництва проймає наскрізь хвилюючу повість О.Деко про Шепетівське гетто. За неї автора було відзначено дипломом та медаллю лауреата премії “Література – проти геноциду народів”, встановленою Українською Асоціацією письменників художньо-соціальної літератури.   

Дзвони пам’яті. Вип. 3. Книга про трагедію сіл Волині, Житомирщини та Рівненщини, знищених фашистами у роки війни: Худож. та докум. тв. – К.: Рад. письм., 1987. – 230 с.

Даний випуск збірника присвячений селам, знищеним гітле-рівськими загарбниками на території Волинської, Житомирської та Ровенської областей. Це хвилюючі розповіді про криваві злочини фашистських окупантів, про волю і мужність радянських людей у боротьбі з ворогом. Використання архівних документів і спогадів дало можливість авторам – письменникам і журналістам – з суворою правдивістю відтворити трагічні події Великої Вітчизняної війни.       

ДМИТРЕНКО О.М. Пам’ять “Долини смерті”: Роман-пошук. – К.: Дніпро, 1987. – 429 с.       

Це розповіді про подвиг радянських солдатів. Багаторічний пошук дав змогу автору художньо документалізувати маловідому сторінку історії. Майже два місяці на Дніпрі восени сорок третього стояли на смерть десантники, утримуючи плацдарм під крутими, неприступними кручами неподалік Кременчука (повість “Пам’ять “Долини смерті”). Імена незборимих воскрешає і повість “Аджимушкай”. До книги увійшла також розповідь “Руки, скручені дротом…” – про трагедію, що трапилася в роки війни в радгоспі “Красний” під Сімферополем.        

ДОВЖЕНКО О.П. Зачарована Десна; Оповідання; Щоденник (1941-1956). – К.: Дніпро, 2001. – 512 с.         

До збірки творів великого українського кінорежисера і письменника О.П.Довженка увійшли його оповідання-новели періоду Великої Вітчизняної війни. Перлиною його письменницького обдарування стала кіноповість “Зачарована Десна” – автобіографічна лірико-філософська розповідь про становлення людини, осмислення подій і часу.

ДОВЖЕНКО О.П. Україна в огні: Кіноповість. – К.: Україна, 2004. – 144 с.

Твір пронизаний любов’ю до українського народу. За своєю масштабністю, глибиною, правдивістю він не має рівних у вітчизняній літературі.

ДРАЧ І.Ф. Вибрані твори: В 2 т. Т. 1. Поезії. – К.: Дніпро, 1986. – 351 с.

У віршах Івана Драча про Велику Вітчизняну війну звучить мотив дружби народів. Він розповідає про узбека, пораненого в боях за Київ (“Балада про мій осколок”), про льотчика-грузина, який оберігав українське небо (“В Ланчхуті”), вклоняється героїчній Білорусії, що стала стіною на шляху ворога  (“Сльоза Білорусі”).

ДРОК К. [Вірші воєн. тематики] // Літ. Україна. – 1995. – 4 трав.

ЗАГОРОДНІЙ І.М. Руїни “Вервольфу” свідчать. – Вінниця: Консоль, 2002. – 208 с.        

Загородній І.М. народився на Вінниччині, за фахом – юрист, військове звання – генерал-майор. Біля шести років очолював Управління СБ України у Вінницькій області. Мета цієї книги – розставивти всі крапки над “і”, розказати не вигадану, а підтверджену архівними матеріалами правду про вінницьку ставку “Вервольф”, а також інші польові ставки Адольфа Гітлера.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ П.А. Дума про невмирущого. – Х.: Фоліо, 2003. – 398 с.

Повість розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.         

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ П.А. Європа-45: Роман. – К.: Дніпро, 1985. – 543 с.         

Час дії твору відомого українського письменника – завершальний період Великої Вітчизняної  війни. Герої роману – люди різних країн світу, які об’єдналися в маленький партизанський загін, згуртовані непримиримою ненавистю до фашизму, свідомі глибокої ідеї спільної боротьби проти сил війни.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ П.А. Тисячолітній Миколай: Роман. – К.: “Довіра”, 1994. – 636 с.         

Роман охоплює величезний період історії – від Володимира і до перебудови. Головний герой стає свідком і учасником подій часів Богдана Хмельницького, після Переяславської ради, переживає голод 33-го. Далі – війна, події в Західній Німеччині, повернення героя додому, його життя у мирний час.      

ЗАЙЦЕВ И. Незнакомка: Роман. – К.: Укр. центр духов. культуры, 1999. – 352 с.     

Ім’я І.Зайцева відоме багатьом його шанувальникам за творами “Трудная судьба”, “Приговоренный к расстрелу”, “Поруганная честь”, “Встреча с прошлым”.     

У  романі  “Незнакомка” йдеться про молодих людей, які зустрілися на фронтових дорогах Великої Вітчизняної війни. Вони покохали одне одного й, незважаючи на те, що доля розлучила їх, пронесли це кохання до кінця своїх днів.

ЗАРУДНИЙ М.Я. Тил: Героїчна поема на 2 дії / Зарудний М.; Планета сподівань: Дилогія / О.Коломієць. – К.: Мистецтво, 1995. – 128 с.   

У книзі вміщено п’єси відомих драматургів-учасників

Великої Вітчизняної війни М.Зарудного та О.Коломійця. В них глибоко психологічно відтворено період, що назавжди увійшов в історію українського народу як його трагедія.      

ЗАХАРЧЕНКО В.І. Мобілізовані: Повість. – К.: Молодь, 1995. – 56 с.   

У повісті йдеться про трагічну долю українських випускників шкіл 1941 року, юність яких обірвала Друга світова війна.      

ЗБАНАЦЬКИЙ Ю.О. Твори: В 4 т. Т. 2 . – К.: Дніпро, 1984. – 552 с.        

У другому томі вміщено повість “Єдина”, в який йдеться про боротьбу патріотів на окупованій фашистами Україні, й роман “Хвилі”, присвячений спадкоємності поколінь людей: старших, на долю яких випали важкі випробування війни, їх дітей, що продовжують славні традиції батьків.          

ЗБАНАЦЬКИЙ Ю.О. Ми – не з легенди. – К.: Укр. письм., 1995. – 687 с.         

Книга “Ми – не з легенди “ про те, як взялися за зброю і стали до боротьби з німецько-фашистськими загарбниками колишні вчителі, хлібороби, лісівники, коли прийшов над їхню землю ворог. Про те, як організовувалася  ця боротьба, ставала все масивнішою, як не знали спокою й пощади чужинці у межиріччі Десни і Дніпра.          

ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.А. Лабіринт: Роман. – Л.: Каменяр, 1986. – 248 с.          

Події гостросюжетного твору розгортаються у Львові в період окупації міста. Письменник розповідає про боротьбу радянських розвідників і підпільників проти окупантів та їх поплічників, змальовує небезпечні ситуації, в яких проявляються твердість характеру, мужність і відвага патріотів.       

ЗЕМЛЯК В.С. Твори: В 4 т. Т. 2. – К.: Дніпро, 1983. – 390 с.        

Василь Земляк одним із перших в українській радянській літературі підняв складні філософсько-етичні проблеми, зокрема, вибору честі, обов’язку, самопожертви, які поставали перед людьми в неймовірно важких обставинах війни, у героїчній боротьбі з ворогом. У повістях “Гнівний Стратіон”, “Підполковник Шиманський”, “Ніч без милосердя”, в кіноповісті “Останній патрон” , що увійшли до цього тому, художньо осмислюються гострі моральні конфлікти, в основі яких – проблема вибору,  вираження ідеї подвигу і помсти через самопожертву. Письменник розкриває антигуманну, людиноненависницьку суть фашизму, який намагався зруйнувати людські душі, відкинути ті морально-етичні принципи, що утверджувались віками.        

ЗУСТРІЧ ПІСЛЯ ПРОЩАННЯ: [Зб. віршів] / Упоряд. І.К.Бунякін; Ред.-упоряд. В.І.Міщенко. – К.: Укр. письм., 1992. – 246 с.          

У роки Великої Вітчизняної війни народжувалася й міцніла фронтова поезія, яка підносила дух солдатів, закликала до подвигів у боротьбі з “коричневою чумою”,  до захисту рідної землі.        

З нагоди п’ятдесятиріччя оборони Києва поети-фронтовики підготували збірку віршів, у яких розповідають про героїзм наших воїнів, трудові звершення тих, хто працював у тилу, про Батьківщину, про кохання…            

ІВАНЧУК Р. Вогненні стовпи: Роман. – Л.: Літопис, 2002.– 432 с.           

Ця книга – перший художній твір у незалежній Україні про історію Української повстанської армії. Події твору розгортаються на Прикарпатті, де в горнилі військових дій ворожих армій народжується нова генерація українців, здатних захистити свою честь і рідну землю.          

КАРАСЬ П.П. Соломія: Вірші та поема. – Хмельницький: Поділ. вісті, 1998. – 102 с.           

Поема “Соломія” сприймається як пристрасна динамічна сповідь, позначена глибокою філософською гостротою, злободен-ністю. Висвітлюється доля української жінки, яка пройшла складні  періоди свого життя: сталінщину, голодомор,  Велику Вітчизняну війну,  гірке сьогодення.          

КАРПЛЮК М.А. Ганка; Осінні ночі: Повісті. – К.: Дніпро, 1987. – 376 с.   

Повість “Ганка” – хвилююча розповідь про долю молодої дівчини, яка добровільно пішла на фронт і, працюючи в польовому госпіталі, пройшла нелегкими дорогами війни від берегів Дніпра до далекої Австрії. Повість “Осінні ночі” висвітлює героїчну боротьбу партизанів з ворогом у роки Великої Вітчизняної війни.        

КАШИН В.Л. Твори: В 3 т. Т. 1. – К.: Дніпро, 1987. – 470 с.        

До тому ввійшла дилогія “Гнані крізь“ та “Навздогін за життям” про важкі випробування бранців у фашистській неволі, про щире кохання української дівчини і француза, яке допомогло їм мужньо відстоювати право на життя, людську гідність.        

КЛЮЄНКО Д.М. Передчуття грози: Повість. – О.: Бригантина, 1992. – 148 с.

Темної грудневої ночі, під час зустрічі Нового 1942 року, в містечку Тальному у приміщенні школи, де зібралися гітлерівські офіцери, пролунало два вибухи. Це діяли народні месники, партизани, серед яких був і підліток Віталій Проценко. Разом із своїм братом Григорієм та шкільними друзями він став учасником підпільно-диверсійної групи, розповсюджував прокламації, переховував зброю, визволяв військовополонених і в запеклому бою з фашистами віддав своє юне життя за Батьківщину.   

У художньо-документальній повісті розповідається про діяльність одного з партизанських загонів на Черкащині.        

КОЗАЧЕНКО В.П. Блискавка; Біла пляма: Повісті. – К.: Дніпро, 1984. – 493 с.    

Матеріал для циклу повістей дала участь автора в антифа-шистському підпіллі. Вони хвилюють суворою і мужньою правдою, романтичними образами героїв – молодих хлопців, комсомольців, що за велінням серця вступили в боротьбу з гітлерівськими окупантами.        

Цикл названо “Блискавка” – так іменували свою організацію юні месники. Після провалу цієї групи в районі з’являється друга і третя, що підписувала листівки також грізно і загадково – “Блискавка”. З ними встановлює зв’язок радянський парашутний десант (“Біля пляма”).          

У повістях розповідається і про діяльність партизанського підпілля, яке керує молоддю.           

КОЛІСНИЧЕНКО А.І. Полум’я тополі: Роман-легенда. – К.: Рад. письм., 1986. –363 с.            

Дія роману розгортається в окупованому фашистами селі Самосуди. Драматичне і трагічне природно поєднується тут з гірким сміхом, цілком реальне – з майже фантастичним, але художньо ймовірним. Прозаїк оспівує моральну стійкість, духовну незнищеність радянських людей у часи найважчих випробувань.            

КОЛОДИНСЬКА Л. “Я не фройлян”: Докум. повість. – Л.: Каменяр, 1996. – 103 с.            

Про сумну долю і поневіряння дівчини з Поділля та її товаришів, яких фашисти вивезли на роботу до гітлерівської Німеччини, йдеться у цій документальній повісті.           

КОЛОДНИЙ Б. Троянди на граніті: Історія одного пошуку. – К.: Дніпро, 1970. – 184 с.        

Про бойові подвиги легендарного Базіля – Героя Радянського Союзу Василя Порика, уродженця с.Соломірка, нині с.Порик Хмільницького району на Вінниччині, про його друзів і соратників по боротьбі з фашистськими загарбниками на французькій землі розповідає ця книга.         

КОЛОДНИЙ Б., ЛАСКОВ М. Людина з легенди. – К., 1965. – 76 с.         

Про Героя Радянського Союзу Василя Порика, який боровся з фашистами на французькій землі і про якого французька газета

“Ліберте “ писала: “…Це ім’я у всіх на устах, ім’я, яке всі ми вимовляємо із захопленням і повагою.”

КОРНЮЩЕНКО І.Н. Невгамовний щем: Повість, оповідання, новели, етюди. – Суми: ВВП “Мрія-1”, 1996. – 150 с.           

Події, які висвітлюються у повісті, в свій час пережиті автором. Це п’ять років життя невеликого степового села Гола Долина: два – під час тимчасової німецької окупації і три – після його звільнення радянськими військами.            

КРАСУЦЬКИЙ М.І. Березневий грім: Докум. повість. – К.: Укр. письм., 1997. – 71 с.            

Книга “Березневий грім” – про стійкість і мужність захисників рідної землі в час лихоліть Великої Вітчизняної війни, про героїчний подвиг, здійснений льотчиком Кудашкіним та членами його екіпажу навесні 1944 року в небі України.            

КУГАЙ П., КАЛІНІЧЕВ С. Біля вовчого лігва: Докум. повість. – К.: Політвидав України, 1974. – 231 с.              

У документальній повісті командира партизанського загону ім.Леніна, що діяв на Вінниччині, Петра Кугая і письменника з документальною точністю відтворені події грізних воєнних років.

КУГАЙ П., КАЛІНІЧЕВ С. Звіра ще тільки поранено. – К.: Політвидав України, 1994.– 206 с.

Ця книга присвячена рейду партизанського з’єднання ім. Леніна по території між Вінницею, Жмеринкою і Проскуровим, в ході якого народні месники нанесли відчутні удари фашистським загарбникам. В жанрі документальної повісті автори розповідають про важкі бої, ризиковані операції партизанських розвідників.        

Повість тематично продовжує розповідь, розпочату в попередній книзі цих авторів “Біля вовчого лігва” (К., 1974).       

КУДИЕВСКИЙ К.И. Горькие туманы Антарктики: Роман. – К.: Дніпро, 1987. – 381 с.       

У творі показано героїзм радянських моряків у воєнні роки. В центрі розповіді – трагічна загибель конвою “РО-17”, що доставляв воєнні грузи із Сполучених Штатів Америки до Радянського Союзу.      

КУРАШКЕВИЧ К.В.  З вогню та в полум’я; Тривожні ночі: Повісті. – К.: Варта, 1997. – 158 с.      

Головний герой повісті “З вогню та в полум’я” – Василь Мартинюк пройшов нелегкими дорогами війни, спізнав гіркоту ворожих і “сталінських” таборів. Повість “Тривожні ночі” розповідає про те, як на початку війни в один із наших інститутів проникає ворожа розвідка, щоб викрасти технологію виробництва надтвердого металу для військової техніки.       

КУРАШКЕВИЧ К. Перехрестя: Поезії. – К.: Варта, 2002. – 431 с.      

У назву цієї збірки Кирило Курашкевич заклав символічний зміст, адже кожному доля стелить свою стежку, та не кожному щастить не згубити її серед перехрестя доріг.          

Вічна загадка кохання, філософські роздуми про життя і смерть, спогади про нелегкі фронтові дороги – теми, які поет розкриває у віршах, створених в останні роки і включених до збірки “Перехрестя”.    

ЛИС В.М. Сині проліски: Повість. – К.: Веселка, 1983. – 172 с.   

У художньо-документальній повісті “Сині проліски” розповідається про національного героя Франції українського патріота Василя Порика. У роки Великої Вітчизняної війни лейтенант Базиль, як його називали французи, хоробро і мужньо воював проти фашистів, організував партизанський загін. За героїзм, проявлений у боях, Василю Порику посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.     

ЛОЗОВИЙ І.Р. Спортсмени в горнилі війни: Іст.-докум. нарис. – Вінниця, 2004. – 256 с.    

Книга присвячена 60-ій річниці визволення Вінниччини і України від німецько-фашистських загарбників, ветеранам війни.

ЛУЦЕНКО Д. Ветерани: [Вірш] // Вечір. Київ. – 1995. – 27 квіт.   

ЛЯШУК Г. Терновий вогонь “Вервольф-555”: Повість у докум. нарисах та новелах. – Вінниця, 1996. – 174 с.     

Григорій Ляшук – журналіст, автор і співавтор восьми книг, в т.ч. про ветеранів Великої Вітчизняної війни.    

У першій частині повісті “Вервольф-555” розповідається про події часів фашистської навали на нашу землю і, зокрема, про ставку Гітлера під Вінницею.

ЛЯШУК Г. Партизанський комісар: Докум. повість. – К.: Політвидав України, 1985. – 150 с.   

В цій художньо-документальній книзі розповідається про С.Т.Стехова – колишнього комісара партизанського загону “Переможці”, в складі якого діяв Герой Радянського Союзу М.І.Кузнецов.   

МАКЛІН А. Куди залітають лиш орли: Роман / З англ. пер.: О.Гриценко, М.Стріха // Всесвіт. –1992. – № ІІ. – С. 3-105. – (Бестселери “Всесвіту”).

Відомого англійського письменника Алістера Макліна (1923-1988) небезпідставно вважають неперевершеним майстром карколомного сюжету. Неймовірні пригоди  групи парашутистів “Командос”, закинутих у роки Другої світової війни до високогірного кубла гестапо  з особливим завданням, стрімкі, несподівані повороти сюжету, гострі зіткнення характерів – усе це тримає читача у постійному напруженні від першої до останньої сторінки.

МАКСИМЕНКО О.І. А юність на Ельбі лишилась: Вірші та поема. – К.: Екслібрис, 1997. – 190 с.   

В цю збірку українського поета Олекси Максименка увійшли твори про тяжке минуле народу, про побратимів, з якими пройшов поет Велику Вітчизняну війну.

МАКСИМЕНКО О.І. Дивишся з фото на мене: Лірика. – К.; Просвіта, 2000. – 288 с.       

Збірка “Дивишся з фото на мене” містить вірші про дружину поета Галину Дмитриченко, з якою він пройшов дорогами Великої Вітчизняної війни, про однополчан. Вірші розташовані за такими розділами: “Скількох на фронті врятували”, “А очі – як їх позабуть?…”,  “Я вижив – випадковість”.

МАКСИМЕНКО О. Одкровення: Лірика. – К.: Центр духов. культури, 2002. – 90 с.        

Автор збірки “Одкровення” – поет-фронтовик . Він ділиться з читачем про пережите на фронтах Великої Вітчизняної війни, про друзів, які не повернулись (“Герой”, “Вечірнє…”, “Ми були молоді”, “…А юність на Ельбі лишилась…”).

МАКСИМЕНКО О.І. Колосок на вітрах: Поезії. – К.: Укр. письм., 1994. – 143 с.       

Збірка поета – це сповідь перед Україною. Тут і поезії, навіяні роздумами про осетинську родину, яка восени 1942 р. врятувала його, молодого солдата, від смерті (“Спитають внуки…”), і вірші, присвячені однополчанам (“На повний зріст”).

МАЛИШКО А.С. Твори: В 5 т. Т. 2. Поезії. – К.: Дніпро, 1987. – 411 с.          

Твори А.Малишка, написані в 1941-1946 роках, – найвище творче досягнення поета. Вони мають значення художніх документів часу, з яких постає образ нескореної фашистськими поневолювачами України.           

Горе та гнів, готовність заради перемоги йти на смертельний бій з ворогом переплавились в Андрія Малишка в поетичні рядки циклу “Україно моя”:

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,

Польова моя мрійнице! Крапля у сонці з весла!

Я віддам свою кров, свою силу

І ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла.

А.Малишко знайшов свої, глибоко вражаючі слова, розповідаючи про трагедію розтерзаної фашистами землі (“Україно моя…”, “Ти ізнова мені снишся…”, “Знову кличу тебе…”,

“Вставай моя рідна…”). Останній вірш цього циклу “Не плачте, мамо, не треба” – звертання до матері, образ якої переростає в образ України, – найбільше виражає максимальну напругу почуттів, силу й ніжність, сердечне хвилювання ліричного героя.    

МАЛЬОВАНИЙ А.Ф., ПОДОЛИННИЙ І.С. Страдницька дорога до дому. – К.: Україна, 2002. – 144 с.    

У книзі розповідається про невільницьку долю молодих людей, насильно вивезених у роки війни до Німеччини, де їх чекала рабська праця в концентраційних таборах Третього рейху.      

МАНЯК В.А. Рейд: Роман-документ. – К.: Рад. письм., 1986. – 278 с. – (Доблесть).     

Це ще одна із сторінок партизанського літопису Великої Вітчизняної війни. Фронт без лінії фронту – так можна охарактеризувати боротьбу з фашистами партизанських загонів, які очолював двічі Герой Радянського Союзу О.Ф.Федоров.      

МЕДВЕДЕВ Д. На берегах Южного Буга. – К., 1987. – 381 с.      

Книга розповідає про бойові дії вінницького підпілля. Матеріалам для неї послужили документи, що розкривають діяль-ність підпільних груп, їх звіти, спогади очевидців і учасників подій.       

МЕДВІДЬ М. Кров по соломі: Роман. – Л.: Кальварія, 2001. – 398 с.   

В’ячеслав Медвідь – український письменник, родом із житомирського Полісся.    

Історичною та метафоричною основою  роману “Кров по соломі” став гріх села перед хутором, який під час Великої Вітчизняної війни був спалений німцями… Роман багатоплановий, багатосюжетний.    

За цей роман  письменник  удостоєний звання лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка (2002).      

МІНЯЙЛО В.О. Кров мого сина: Роман. – К: Дніпро, 1986. – 374 с. – (Звитяга).   

Письменник розповідає про село Заріччя, знищене фашис-тами у 1942 році, про самовідданих патріотів-партизанів, мешканців навколишніх сіл, що стали до боротьби з ненависними окупантами.     

МИХАЙЛЕНКО А.Г. Ордалія: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 351 с.     

У центрі авторської уваги – звичайні, на перший погляд, а насправді трагічні долі наших жінок, котрим випало перенести випробування сирітством своїх дітей і власним вдівством, любов’ю і ненавистю, вірністю і зрадою, тяжкою працею, коли вони скрізь замінили своїх чоловіків, які пішли воювати і не повернулися.

М’ЯСТКІВСЬКИЙ А.П. Іван Отара: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 279 с.    

В основі роману – життєвий та бойовий шлях подоляка Івана Отари. Тяжкі поневіряння випали на долю головного героя – румунський полон, застінки сигуранци. Він тікає з полону, повертається до лав Червоної Армії, доходить до Будапешта.        

НИЗОВИЙ І.Д. І калина своя, і тополя: Поезії. – Донецьк: Донбас, 1993. – 79 с.

Нова книжка Івана Низового – це своєрідний звіт перед читачем за три десятиліття поетичної праці. Гострим болем сповнені його вірші про трагічне минуле нашого народу (репресії, голод, війна, повоєнне лихоліття), а також про майбутнє.

НОВОХАЦЬКА Л. Бабин Яр: [Вірш] // Товариш. – 1993. – Верес. – № 38. – С. 5.

НОСАЛЬ С. Вдова: Повість // Вітчизна. – 1992. –  №1. – С. 100-122.

У центрі повісті – стара жінка, вдова Мотря Ковалиха, в долі котрої, мов у дзеркалі, відбилась доля України: хвилини щастя і довгі роки страждань, голод 30-х років, війна, виснажлива праця, і, врешті, самотність, незабезпечена старість. Втім, спокійна, врівноважена жінка чесно несе свій хрест...

ОВЧАРЕНКО М. Благословен, хто дзвони уберіг: Поезії. – Одеса: Маяк, 1992. – 71 с.

Про невмирущу силу народного духу, драматичний довколишній світ, у якому людина прагне відшукати світло надії, йдеться у  цій збірці. До неї входить поема “Морський лев”, що оспівує подвиг командира підводного човна О.І.Маринеско у роки Великої Вітчизняної війни.

ОЛІЙНИК Б.І. Вибрані твори: В 2 т. – К.: Дніпро, 1985. – Т. 1. Лірика. –  969 с.; Т. 2.  Цикли та поеми. – 245 с.

Пристрасною громадянськістю, емоційною наповненістю, своєрідністю поетики відзначаються твори Бориса Олійника про Велику Вітчизняну війну. Серед них: “Живим – од полеглих”, “Коли можна просити заміну…”, “П’ятий член трибуналу”, присвячений краснодонцям “Білий вірш на сірому”, інші поезії, що увійшли до першого тому, та поеми другого тому – “Небо полеглого безвісти”, ”Дорога”, “Урок”. Сюжетною основою останньої став історичний факт – розстріл фашистами у 1944 році у містечку Крагуєваць (Югославія) трьохсот гімназистів разом з учителем.

Усі ситуації названих творів – достовірні і переконливі, деталі точні і зворушливі. Подаючи їх у широкому історичному контексті, автор підносить останні до рівня глибокої філософської ідеї.

ОНИЩЕНКО І.Ю. Скорпіони: Повісті. – К.: Політвидав України, 1991. – 228 с.      

Чому в Другій світовій війні так і не було застосовано хімічну зброю? Як здійснювалися таємні зв’язки між хімічними концернами США і Третього рейху? Кому вигідне подальше нагромадження хімічних арсеналів, коли уряди колишнього СРСР і США підійшли до угоди про повне їх знищення? На ці та інші запитання дає відповідь, написана на документальному матеріалі повість-хроніка “Скорпіон”.         

ОПАНАСЮК О.Є. Спитай у беріз при долині: Повісті. Оповідання. – К.: Дніпро, 1986. – 479 с.       

 Однойменна повість розповідає “про ще один Брест на нашій землі” – фортецю, що стояла на шляху до Києва, – місто Коростень, про подвиг невеликої групи бійців і командирів 989-го стрілецького полку 226-ї дивізії, які, закріпившись у підземеллі, тривалий час боролися з ворогом.         

ПАВЛЕНКО Л.О. Спокута Ружени: Роман. – К.: ”КВІЦ”, 1997. – 281 с.         

Леонід Павленко – відомий письменник, лауреат премії ім.Лесі Українки. У романі відтворено багатостраждальну історію України в часи дореволюційні і так звану новітню історію України за влади комуністів і КДБ, жахливі картини голоду.       

Дія роману розгортається у різні часи на території Полтав-щини, в Харкові і Москві, у мордовських таборах, на окупованих фашистами землях України.         

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Л.С. Твори: В 7 т. Т. 4. Дикий мед: Сучасна балада. – К.: Дніпро, 1985.– 487 с.     

“Дикий мед” – твір великомасштабний, тому що основою сюжету стала така визначна подія, як початок битви на Курській дузі (а в ретроспекції – оборона Києва і катастрофа під Борисполем), і тому що він тісно пов’язаний з сьогоднішнім днем.   

Генерал Савичев, фотокореспондент Княжич, полковник Лажечников, письменник Берестовський, голова трибуналу капітан Сербін і його підсудний рядовий Федяк, з яким вони разом гинуть в одному окопі – це герої не просто воєнного, а філосовсько-психоло-гічного роману, настільки напружене й глибоке їхнє духовне життя на війні, в ході щоденного виконання своїх нелегких обов’язків

На диво живими образами своїх героїв роман Первомайського стверджує свідоме ставлення до життя, високе почуття відповідальності людини за кожний свій вчинок.    

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Л.С. З книги “Солдатські пісні” // Твори: В 7 т. Т. 1. Поезії. – К.: 1985. – С. 147-237.          

Як фронтовий кореспондент, Леонід Первомайський пройшов з армійськими частинами бойовий шлях до Сталінграда, а від Волзької твердині – до Берліна і Праги. Незабутні враження воєнних років втілились у книзі поезій “Солдатські пісні”. Суворі й ніжні, гнівні й сумовиті, незмінно щирі й мужні – всі вони сповнені віри в людину, в доконченість перемоги людяності над моральним варварством.       

ПИРОГОВ Д.Г. Невиліковані рани: Повісті, оповідання. – Суми: Собор, 2001. – 136 с.        

Творчий доробок Дмитра Пирогова (романи “Землею і во-дою” (1994), “Без хреста і домовини” (2000) поповнився книжкою “Невиліковані рани”. В ній письменник описує одну з найпам’ят-ніших сторінок як історії народу, так і своєї власної – участь у Великій Вітчизняній війні. Сюжети творів “Зенітна батарея”, “Неви-ліковані рани”, “Перша подяка головнокомандуючого,” “Уроки сержанта” прості й реалістичні, бо в основі їх – автобіографічні спогади автора, колишнього фронтовика, захисника Вітчизни.

ПОКАЛЬЧУК Ю. Шабля і стріла. – Х.: Фоліо, 2003. – 543 с.

«Шабля і стріла» – нова книжка автора, в якій він торкається різних пластів історії. Насрізно проходить віра у високі моральні принципи, людську шляхетність і особисту гідність, в незламну любов і справжню дружбу.          

ПРАПОРИ І БАГНЕТИ: 3б. / Упоряд. І.Гончаренко; Передм. О.Гончара. – К.: Рад. письм., 1986.– 399 с.           

Сила пристрасного слова, сила натхненного рядка радян-ських літераторів дорівнювала на війні силі справедливої зброї. Багатьом з них не судилося дійти до сонячного дня Перемоги. З творами письменників України, які полягли смертю хоробрих у роки війни, знайомить цей збірник. Серед них – відомі прозаїки О.Десняк, С.Тудор, Я.Качура, М.Трублаїні; поети – К. Герасименко, О.Гаврилюк, Є.Фомін, М.Гарцман, М.Шпак, а також талановиті представники молодого покоління, які посмертно прийняті до Спілки письменників.         

ПРОМЕТЕЙ: 3б.: Поеми про подвиг рад. народу у Великій Вітчизняній війні / Упоряд. Б.П.Степанюк; Редкол.: П.М.Воронько (голова) та ін. – К.: Дніпро, 1985. – 280 с.           

Кращі поеми поетів Радянської України – учасників Великої Вітчизняної війни, присвячені героїзму і мужності радянського народу, ввійшли до цього видання. Серед них “Слово про рідну матір” М.Рильського, “Похорон друга” П.Тичини,  “Прометей “ А.Малишка, “Мій батько” Л.Первомайського, “В Карпатах” Л.Вишеславського, “Молодший син” А.Кацнельсона та інші.   

РЯДКИ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ: 3б.: Вірші поетів-фронто-виків Рад. України / Упоряд. П.М.Біби; Редкол.: Воронько (голова) та ін. – К.: Дніпро, 1985. – 127 с.          

Читач познайомиться з творами поетів-фронтовиків, написа-ними  безпосередньо на фронті і в мирний час, навіяними спогадами  про суворі та героїчні дні справедливої боротьби з фашизмом. Заці-кавлять його і фотографії фронтових літ М.Бажана, В.Речмедіна, А.Малишка, В.Сосюри, А.Головка, Л.Первомайського, П.Воронька і багатьох інших українських митців.

РИЛЬСЬКИЙ М.Т. Вибране. – К.: Рад. письм., 1985. – 239 с.          

Вірші Максима Рильського воєнних років просякнуті вірою в перемогу,  любов’ю до рідної Батьківщини, думкою про значення дружби між народами (“Україні”, “Москва”, “Я – син Країни Рад”, ”Друзям по Союзу” й інші). У суворі часи війни поет виливає на фашистських нелюдів усю свою ненависть за наругу над рідною Батьківщиною.

З найбільшою силою звучить “Слово про рідну матір” – поема,  яку можна назвати літературним пам’ятником нездоланної віри в силу єдності народів-братів.              

РІЗНИЧЕНКО О.С. Терновий вогонь: Поезії. – К.: Укр. письм., 1993. – 136 с.

Видання містить уривки з поеми про “Партизанську іскру”, “Окупація” та інші, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни.           

РУМЯНЦЕВ Р. Инвалиду Великой Отечественной: [Стихи] // Правда Украины. – 1994. – 21 июля.

САГАЙДАК Г. Горицвіт із попілу: Іст. роман у новелах. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1998. – 222 с.           

Страхітлива картина концтабірної дійсності періоду Другої світової війни розкривається у романі Григорія Сагайдака. Через увесь твір проходить думка про потребу національного самоусві-домлення. Народжується й визріває вона в молодій душі головного героя через спротив до двох найлютіших антиукраїнських сил – російського імперіалізму та німецького фашизму. Він вчиться пізнавати людей, тут, у таборі смерті, формується його український патріотизм. З неабиякою любов’ю та глибиною змальовано трагічну долю  бранок есесівського борделю, де жили молоді красуні різних націй для вдоволення хтивості  “вищої раси”.

САМБУК Р. Смерш:  Трилогія. – К.; Дніпро, 1987. – 613 с.    

Трилогію українського радянського письменника складають роман “Бронзовий чорт”, відзначений дипломом Комітету держбез-пеки СРСР, “Марафон завдовжки в тиждень” та “Сейф” – про подвиги військових чекістів у роки Великої Вітчизняної війни. В основі “Бронзового чорта” – розповідь про те, як працівники радянської контррозвідки знешкодили фашистських диверсантів, що намагалися організувати замах на життя головнокомандуючого Червоною Армією та інших членів Державного Комітету Оборони.

САНЖАРЕВСЬКИЙ И.М. Юность ветеранов: [Рассказы]. – К.; Рад. письм., 1990. – 170 с.

СВИРИДОВ А.А. Батальоны вступают в бой. – М., 1967. – 189 с.

В книзі є матеріали про Героя Радянського Союзу Івана Митрофановича Філіповського – колишнього директора обласної бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва.          

СИДОРЯК М.М. Довірники: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 383 с.         

Дія роману відбувається в 1943 році на окупованому хор-тистськими фашистами Закарпатті. Після перемоги Червоної Армії під Сталінградом заокеанські та англійські буржуазні політики активізували діяльність у надії нав’язати повоєнній Європі свої умови. Ареною запеклої політичної закулісної боротьби стало і Закарпаття.     

СИЗОНЕНКО О.О. Мета: Роман. – К.: Рад. письм., 1983. – 561 с.    

“Мета” – останній роман трилогії (“Степ”, “Була осінь”), за яку Олександр Сизоненко був удостоєний Державної премії України ім.Т.Г.Шевченка (1984). Крім широкої панорами життя степовиків, чи не вперше в українській літературі автор виводить постаті відомих воєначальників нашої країни. На сторінках романів зустрічаємо Г.Жукова, Б.Шапошникова, К.Рокосовського, Г.Кривоноса та інших. Виведені також образи політичних і воєнних діячів США, Англії.     

Письменник дає широку картину подій війни на різних рівнях: від кабінетів політичних діячів до життя степового села, від штабів визначних воєначальників до солдатських окопів. Художньо переконливо він показує, як в житті і справах простих людей відбилась доля всього радянського народу.    

СИЗОНЕНКО О.О. Була осінь: Роман. – К.: Варта, 1995.– 414 с.     

Процес становлення особистості Андрія Сіраша – головного героя цього роману – подано через зображення тяжких боїв з озвірілими гітлерівцями. Він, як і його брати з великої хліборобської родини Дмитра Івановича Сіраша, робить усе, що тільки в людських силах, аби якнайшвидше вигнати ворога з рідної землі.       

Роман входить до трилогії письменника “Степ”.        

СИЛКА П.І. З-під каміння б’є вода: Худож.-докум. повість. Оповідання. – Х.: Прапор, 1992. – 173 с.         

Художньо-документальна повість “Чого ти болиш, серце?”, що включена в збірку,  розповідає про трагедію спаленого фашистами в 1943 р. села Винники на Харківщині .

СИЧЕНКО П. [Вірші про війну] // Літ. Україна. – 1995. – 4 трав.

СОБКО В.М. Нагольний кряж: Роман. – К.: Дніпро, 1987. – 355 с.        

Це хвилююча розповідь про нескорену шахтарську дивізію в роки Великої Вітчизняної війни. Персонажі твору – мужні люди, які змінили свої відбійні молотки на багнети, а після перемоги над  фашизмом стали до праці.

СОКОЛОВСЬКИЙ А. Ветерани: [Вірш] // Профспіл. газ. – 1994. – 30 квіт.                    

СОСЮРА В.М. Твори: В 4 т. Т. 3. Поезії, 1941-1955. – К: Дніпро, 1987. – 397 с.        

Серед творів даного тому чимало поезій про Велику Вітчизняну війну. Зокрема, з книжок “Червоним воїнам”, “Під гул кривавий”(1942), “В годину гніву” (1942), “Вибрані поезії”(1944).         

Тонкий лірик, співець комсомольської юності в роки громадянської війни, Володимир Сосюра вступає у двобій з фашизмом творами.

СТАДНЮК І.Ф. Війна: Роман.  Кн. 1-3 / Авториз. пер. з рос. Б.Комара.– К.: Дніпро, 1985. – 671 с.          

Останні передвоєнні дні – липень 1941 року – такі хроноло-гічні рамки роману Івана Стаднюка. Письменник намагається показати складність обстановки того часу, заходи  по зміцненню оборонної могутності країни, передати грозову атмосферу червня 1941 року. Створюючи образи енергійного, талановитого, відваж-ного генерал-майора Чумакова і його товаришів по зброї, автор підкреслює їх героїзм і стійкість. Події проходять на Західному фронті, в Ставці Верховного Головнокомандування, Генеральному штабі. Долі людей – від солдата до маршала – тісно переплетені в романі з долею країни.          

СТЕЛЬМАХ М.П. Твори: В 7 т. Т. 6. Чотири броди: Роман. – К.: Дніпро, 1983.– 606 с

Твір приваблює правдивим високохудожнім відображенням складності життя українського села від громадянської війни до подій Великої Вітчизняної. Частини роману, в яких розповідається про події 30-х років, які відбувалися у подільському селі. Автор переконливо показує, що герої, які в мирний час чесно працювали, не кривили душею, у роки війни рішуче стали на захист рідної землі.

Війна остаточно проявляє їх характери.         

Твір М.Стельмаха відзначається широкою масштабністю охоплення життя, поглибленою психологічною розробкою характерів, що ставить роман в число кращих досягнень української літератури.             

СТЕПАНЮК Б.П. Поеми вогню і болю. – К.: Укр. письм., 1999. – 95 с.         

До збірки лауреата премії ім.П.Тичини Борислава Степанюка увійшли поеми: ”Бранне поле”, “Поема Вічного вогню”, “Так хочеться жить”, “Батьківське вогнище”, “Уляна і Демон”, “Золотий  засів” та “Діалог Сеспеля з Україною”. З них постають образи ліричних героїв, родинна доля самого автора – учасника війни.        

СТЕХОВ С.Т. Загін особливого призначення. – К.: Політвидав України, 1979. – 157 с.         

Книга про бойові будні партизанського загону особливого призначення “Переможці”. Її автор – бувший комісар цього загону, яким командував Герой Радянського Союзу Д.Медведєв.

СТРОКАНЬ В. Чорний іній. – Л.: Кальварія, 2003. – 220 с.

Невеликий епізод другої світової війни – захоплююча історія про те, як в екстримальних умовах північної негоди невеличка група десантників розшукує надсекретну німецьку станцію електронного спостереження і намагається заволодіти нею.                       

ТИХИЙ Н.М. Рахунок за сонце: Роман. – К.: Дніпро, 1987.– 252 с.        

Роман розповідає про події кількох днів грізного літа 1942 року, що відбувалися на підступах до Сталінграда. Читач познайомиться із записами щоденника, який вів солдат, щоб запам’ятати, як все відбувалося, щоб назавжди закарбувати перипетії останнього бою його батальйону, образи близьких людей.         

ТИЧИНА П.Г. Із книги “Перемагать і жить” // Тичина П. Твори.– К., 1984. – С. 97-112.         

У поезії воєнних років Павло Тичина виступає як мислитель, сповнений тривожних думок про долю рідної землі (“Матері забуть не можу”, “В безсонну ніч” та ін.). Вміє він заговорити й могутнім, громовим голосом від імені свого народу:                                     

Я єсть народ, якого Правди сила                                     

Ніким звойована ще не була.                                     

Яка біда мене, яка чума косила! –                                     

А сила знову розцвіла.                                                      

( “Я утверждаюсь”).   

Ще з перших днів війни широко відомий його закличний вірш “Ми йдемо на бій”, в якому поет проголошує:                              

Ти, земле наша, рідная, святая!                    

Ти, Батьківщино люба, золотая!                            

Це знову напад? З ворогом двобій?                               

Ми чуєм , нене! Ми йдемо на бій. 

Мова вірша то пройнята грізною засторогою, то співучо ніжна, хвилює; його яскраві образи не залишають байдужим читача й сьогодні.                

ТКАЧ Д.В. Помста Сапун-гори: Повісті та оповідання  / Передм. О.Васильківського. – К.: Рад.письм., 1987. – 379 с.          

На підступах до Севастополя загарбники створили міцну оборону, в якій ключовою позицією була Сапун-гора. Бійці та офіцери добре розуміли: щоб визволити Севастополь і цим завершити звільнення всього Криму, треба взяти Сапун-гору будь-якою ціною. Про її штурм, про ратний подвиг, мужність і відвагу солдатів, морських піхотинців та офіцерів розповідає автор.          

ТЮТЮННИК Г.М. Вир: Роман. – К.: Дніпро, 1984. – 534 с.            

З великою майстерністю описує автор епічну картину життя колгоспного села Троянівка у довоєнний час і в роки війни, села, що не скорилося ворогу, ставши на смертельний двобій з фашизмом. Події рідко виходять за межі Троянівки, батальні сцени майже відсутні, та крізь призму повсякденного буття проступає справжнє народне життя. Тютюнник прагне розкрити складність внутрішнього світу людини, піддати дослідженню національний народний характер. З особливою силою дух одвічного народного правдошукання, мужності, нескореності втілено в трагічній постаті Інокентія Гамалії.         

ФЕДОТЮК П.К. Петрів хрест: Роман, оповідання. – К.: Рад. письм., 1991. – 319 с.

“Петрів Хрест” – пекучий поминальний вогонь в узголів’ї багатьох тисяч загиблих сівачів і ратаїв. Автор переносить на сторінки книги імена розстріляних, закатованих, тих, які полягли на полях битв, загинули у полум’ї пожеж. Ця книга – не лише про піт і кров, біль і стогін Віжичів є тут любов висока і печальна, гірка і зрадлива, вічна і минуща, свята і гріховна. Кращі сторінки роману, а також низка оповідань, включених до видання, присвячується саме таємницям цього почуття.      

ФЕДУНЕЦЬ М.Ф. Жнива: Поезії. – К.: Дніпро, 1992. – 269 с.      

Видання складається з трьох розділів: “Тут кровинка моя”, “З доріг і далей”, “Дозрівання світла”. Поет торкається таких тем, як голодомор, Велика Вітчизняна війна, сталінські репресії, Чорнобиль, духовне відродження.      

ЧЕБАЛІН П.Л. Еще шла война: Роман. – 2-е изд. – Донецк: Донбас, 1986. – 255 с.

Відродженню Донбасу з руїн і попелу після його визволення від фашистських окупантів присвячено роман. Це був складний період у житті донецьких трудівників, коли ще продовжувалась війна і в шахтарських селищах залишилися лише жінки, старі та інваліди, які прийшли з госпіталів. Письменник переконливо відображає мужню працю жінок-шахтарок, складні повороти людських доль.       

ЧЕХУН В.М. Громи над Славутичем: Роман. – К.: Рад. письм., 1987. – 268 с.     

В основу твору покладено героїчні дії народних месників у 1942-1943 роках на тимчасово окупованій території України – київському Подніпров’ї. Автор розповідає про духовне і громад-ське змужніння радянських людей у тяжкий час випробувань, високе усвідомлення ними свого патріотичного обов’язку перед Вітчизною. 

ШИЯН А.І. Твори: В 3 т. Т. 2. Хуртовина. – К.: Дніпро, 1986. – 727 с.      

Трилогія “Хуртовина” прийшла до читача наприкінці 70-х років. Перша книга роману дає широку ретроспекцію, розпочинає історію життя з довоєнного періоду. У другій – висвіт-люються запеклі бої з ворогом. Наступ радянських військ переме-жовується із жахливими картинами гітлерівського терору, вини-щення, грабіжництва на тимчасово окупованій території, муками і катуванням полонених, загнаних у фашистську неволю. Радість визволення, повернення на рідну землю затьмарене горем, болем втрат і руйнування. У третій книзі завершуються бої, перемога повертає людям мирне життя, починається оновлення,  відбудова господарства країни.                      

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вічні Кортеліси: Повість. – К.: Молодь, 1981. – 149 с.         

Із позицій сучасності розповідає автор про страшну трагедію волинського нескореного села Кортеліси в 1942 році – протягом кількох годин фашисти та їхні прислужники, буржуазні націоналісти, розстріляли 2875 мирних жителів села, а саме воно було спалене дотла.         

Від імені свого покоління, від імені тих, хто загинув у Кортелісах, автор закликає до пильності, щоб ніколи не повторилися ні Хатинь, ні Кортеліси.


ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Бібліографічний список

Укладачі:

Л.Ввденська, зав. відділом попереднього замовлення і видачі літератури Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

О.Ніколаєць, зав. відділом інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

Редагування

Г.Авраменко, зав. відділом довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

Коректура

М.Спиця, провідний редактор Вінницької  ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

Верстка, дизайн, оригінал-макет

Н.Спиця, зав. сектором редакційно-видавничої роботи Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

Тиражування

Г.Стратієнко, бібліотекар Вінницької  ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

 Відповідальний за випуск

В.Циганюк, директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

  

Підписано до друку 5.04.2005. Формат 60х84/16

Папір офсет. Друк офсет. Умовн. друк. арк. 2,0. Тираж 80 прим.

 

21100, Вінниця, вул.Соборна, 73.

Тел.: (0432) 32-26-76, 32-40-54, 35-11-04.

Факс (0432) 35-16-85.

E-mail: inform@library.vinnitsa.com

http://www.library.vinnitsa.com 


Велика Вітчизняна війна в український художній літературі
Бібліографічний список

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше