ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Е-демократія: вибори та ЗМІ

Версія для друку

Роль інформаційних систем у забезпеченні прозорих,

вільних і чесних виборів

Володимир Ковтунець. З матеріалів семінару

 

http://www.vybory.com/ukr/library/Inf_technol_20Nov02.html

 

На останніх президентських виборах у США, як усі пам’ятають, виникли проблеми з підрахунком голосів у штаті Флорида. Але справжні проблеми були не там, а в штаті Джоржія, де було втрачено 94 тисячі голосів, і цей відсоток втрачених був більшим, ніж у штаті Флорида. Щоб уникнути повторення проблем, до виборів 2002 року влада штату Джорджія готувалася доволі серйозно. Тепер тут вперше планувалася повна автоматизація виборчого процесу на всіх дільницях, а їх було біля трьох тисяч. Була запроваджена технологія “touch screen”, коли дотиком до екрану виборець мав вибрати кандидата, якому він віддає свою перевагу. Вони затратили понад сто мільйонів на обладнання для цього і чотири мільйони доларів на навчання виборців цьому процесу. І робилося це з одною метою: уникнути тих проблем, які виникають завжди при підрахунку. Нова електронна технологія себе виправдала.

Таким чином, маємо наочний доказ того, що автоматизація виборчого процесу розглядається як один із шляхів удосконалення цих процедур і підвищення рівня довір’я виборців до самих виборів та їх результатів.

Як мінімум, треба зазначити, автоматизація цих процесів скорочує час обробки інформації, а це зменшує можливість її фальсифікації.

Якщо говорити про етапи, про автоматизацію яких потрібно зараз говорити,  вони зараз перед вами на екрані. Це:

-    Підготовка до голосування, зокрема, складання списків виборців

-    Збір та обробка результатів голосування

-    Підрахунок голосів на дільницях при звичайних методах голосування

-    Безпаперові технології голосування

Те, чим займається зараз Центральна виборча комісія, тобто автоматизує процеси передачі інформації з дільниць та підведення підсумків виборів,  - це тільки перший крок у реалізації названого вище другого етапу. Тому що нині автоматизація збору і обробки результатів голосування – лише допоміжний засіб, і отримана таким чином інформація не має жодного офіційного статусу, це не є офіційні дані.

Але на першому місці все-таки слід поставити проблеми реєстру чи списків  виборців, які ми обговорювали на нашому попередньому семінарі. Справа в тому, що повне виконання вимог закону, його основних принципів: один виборець – один голос, для чого кожен виборець може бути включений лише до одного списку виборців,  - неможливе  в сучасних умовах  без повноцінного застосування інформаційних технологій, без ведення комп’ютерних баз даних. Мені здається, що суспільство вже до цього доросло.

Можу навести досвід майже десятирічної давності, коли вперше було створено базу даних населення міста Рівного при видачі приватизаційних сертифікатів. Коли цю базу порівняли із базою даних паспортного відділу, то знайшли більше сотні осіб з декількома паспортами та ще багато дивних речей. Таким чином, запровадження інформаційних технологій сприяє викриттю порушень і фальсифікації.

В нинішніх умовах, коли кандидати, політичні партії широко користуються всіма можливими технологіями, забезпечити принцип голосування „один виборець – один голос” без комп’ютерного обліку, причому такого обліку, коли інформація в комп’ютерній базі даних матиме офіційний статус, реалізувати просто неможливо.

Врешті-решт абсолютно реально говорити сьогодні про можливість автоматизованого підрахунку голосів на дільницях при звичайних технологіях голосування. Для деяких виборів такі технології вже вкрай необхідні.

Нагадаємо, що підрахунок голосів по виборах до районних та обласних рад, коли виборці можуть вибирати одного, двох або більше кандидатів, дуже складний. І ніхто не може ручатися, що підрахунок голосів по цих виборах істинний, ніхто, ніякі спостерігачі  не спроможні ні проконтролювати, ані перевірити результати.

Але, обладнавши дільницю недорогим комп’ютером зі спеціалізованим сканером, можливо не лише скоротити час на підрахунок голосів, але й уникнути багатьох помилок, яких припускаються члени комісії мимоволі, працюючи в ручному режимі. Причому така технологія може легко контролюватися спостерігачами і членами комісії: кожен може бачити бюлетень і бачити результат його прочитання сканером на екрані монітора. А вартість використання комп’ютера буде не вищою від затрат на понадурочну роботу членів комісій.

Можливим нині є і повністю автоматизоване голосування на виборчих дільницях. Фахівці можуть запропонувати нескладні технології цілком автоматизованого голосування, коли виборець, отримавши дозвіл від члена дільничної комісії, вводить результат свого волевиявлення відразу в електронному вигляді в комп’ютер. До речі, як уже згадувалося, саме подібна технологія використовувалась на останніх президентських виборах в Бразилії.

Але перешкод на шляху запровадження інформаційних технологій у виборчий процес, на жаль, дуже багато. Ось їх неповний перелік:

•    Недовіра виборців

•    Неготовність політичної еліти

•    Відсутність економічних стимулів

•    Незадовільне законодавче забезпечення

Найперша проблема – це недовіра самих виборців. Виборець, який не уявляє, що відбувається всередині комп’ютера, як проходить цей процес і наскільки він захищений від незаконного втручання, таким технологіям не довіряє. І не лише виборець – політики не уявляють можливостей нових технологій і тому також не виявляють до них довіри.

На сьогодні це не політична і не законодавча проблема, це проблема скоріше людська, проблема психологічна. Як наслідок, маємо неготовність суспільства і його політичної еліти до застосування нових технологій.

Але стосовно політичної еліти є ще один нюанс: далеко не всі хочуть більшої прозорості в суспільних процесах, у тому числі і виборах. Тому, коли ми пропонуємо інформаційну технологію для виборчого процесу, обов’язково маємо  ставити на перше місце її відкритість, настільки, наскільки це можливо. І не варто говорити про витік інформації. У виборах не повинно бути такої проблеми, як витік інформації. Все повинно бути максимально відкритим. З точки зору захисту інформації слід говорити хіба що про збереження її цілісності, захист від спотворення.

Для підтвердження того, що політична еліта, незалежно від ідеології, не прагне відкритості, скажу наступне. Досі інформація про майновий стан кандидата в народні депутати України та його сім’ї недоступна для виборців. Так передбачає Закон, за який в парламенті попереднього скликання голосували всі фракції. Справді, опублікувати всі декларації про майно та доходи практично неможливо, і цим інколи вдавалося спекулювати противникам відкритості. Але зробити їх доступними через мережу Інтернет дуже просто. І це ще раз підтверджує перспективність інформаційних технологій для виборів.

Відсутність економічних стимулів також серйозна проблема. Якщо сьогодні члени дільничних комісій працюють інколи 36, 48 годин за 18 гривень - ніколи не з’явиться потреба запроваджувати інформаційні технології. Якщо платити працівникам дільничних комісій  реальну зарплату, за реально відпрацьований час, відповідно до трудового законодавства, стане зрозумілим, що інформаційні технології не тільки прискорюють процес, а й дають суттєвий економічний ефект.

На останнє місце я поставив би проблеми законодавчого забезпечення. Насправді проблем тут не так і багато, і навіть у межах чинного законодавства вже можна було б запровадити інформаційні технології у виборчий процес.

Окреслимо бодай схематично деякі проблеми, які потребують законодавчого врегулювання.

Перш за все треба законодавчо дозволити виборчим комісія, в першу чергу ЦВК, використовувати інформаційні технології. Це означає надати офіційний статус інформації, яка сьогодні обробляється автоматизованими системами, звичайно, при гарантіях її захисту від  спотворення.

Далі слід визначити статус інформації, яка обробляється в інформаційних системах,  рівень її конфіденційності. Наприклад, інформація про результати голосування має бути відкритою цілком, а дані про виборця – конфіденційні, і тому закриті для загального доступу. Звідси випливатимуть проблеми захисту, ступеню захисту тої чи іншої інформації.

Ну і нарешті,  останнє в переліку, але не останнє по суті, - це забезпечення відкритості всієї інформації стосовно виборів і відкритості процесів її обробки. На кожному етапі повинні існувати механізми перевірки достовірності результатів роботи інформаційної системи.



Е-демократія: вибори та ЗМІ

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше