ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Е-демократія: проблеми та здобутки

Версія для друку

10 пріорітетних напрямків Ініціативи "Е-Європа".

Реалізація проекту "Інформаційного Суспільства".

Шлях України

http://www.isu.org.ua/viewarticle/publications/58

            10 пріорітетних напрямків Ініціативи "Е-Європа"

"Електронна Європа" – ініціатива Європейської Комісії, спрямована на прискорення трансформації європейського промислового суспільства в інформаційне. Цифрова доба об’єднає людство, створить не лище загальне інформаційне, але й культурне, економічне, політичне середовище. На сучасному етапі важливо зробити держави максимально відкритими, демократичними і правовими, затвердити принципи громадського суспільства. Уряди повинні проявити винахідливість в розподілі навантаження таким чином, щоб дане завдання було вирішено якнайшвидше та ефективніше. Нагородою стане інтерактивна мережа, що об’єднуватиме людей та відкриватиме нові горизонти у сфері освіти, комерційної діяльності і загалом у повсякденному житті громадян.

1) Європейська молодь у цифровій добі Критично важливим фактором, що визначає економічний та соціальний прогрес суспільства, є рівень освіти населення. В цифрову добу освіта набуває ще вагомішого значення: потрібно організувати процес навчання нового покоління технологів, дослідників та провайдерів, а також надати кожному громадянину можливість активно впливати на розвиток інформаційного суспільства. В країнах Євросоюзу увага акцентується на оріентації шкільної освіти та підготовці громадян для діяльності в умовах інформаційної доби, а метою цієї ініціативи є прискорення даного процесу та перетворення цифрової літератури в основну інформаційну базу для навчання молоді. Європейська ініціатива включає три головні напрямки:

- вдосконалення Інтернету та мультимедійних ресурсів;

- використання цих ресурсів для освоєння нових професій;

- розвиток базових навичок спільної роботи, адаптування, творчого підходу до справ, прагнення до розширення знань, а також міжкультурних комунікацій.

Успіх ініціативи залежить від міри залучення до неї вчителів та директорів шкіл, а також від здатності сфери промисловості сприяти сфері освіти, зокрема, в створенні спільними зусиллями високоякісних продуктів, послуг і контенту. На думку експертів системи навчання покликані створити комфортне середовище для вчителів та учнів, при цьому особлива увага буде приділятисьтехнологічним критеріям (обладнання, засоби доступу, зміст та послуги), а також методам їх використання.

2) Дешевий доступ в Інтернет Політика лібералізації в Євросоюзі ринку телекомунікацій та телекомунікаційних послуг, що розпочалась 1 січня 1998 року, призвела до зниження цін та росту споживчого попиту в даній сфері, що підтверджує правильність обраного курсу. Умови для реалізації переваг конкуренції в різних країнах Євросоюзу сьогодні не однакові. Загальноєвропейський сервіс є недорозвинутим, в основному через суттєві розбіжності в ліцензійному законодавстві держав. Тому Рада Європи та Європарламент закликають зробити все можливе для прискорення законотворчих процесів, адже держави Євросоюзу можуть власними рішеннями впливати на лібералізацію ринку.

3) Прискорення втілення е-комерції Обсяг е-комерції, тобто продаж/купівля товарів з використанням Інтернету, в країнах Євросоюзу оцінюється приблизно в 17 млрд. євро. За прогнозами експертів, до 2003 року, цей показник збільшиться до 340 млрд, євро. Однак в США дохід від використання е-комерції в три рази більший. Водночас Європа має сильні позиції в низці пріоритетних напрямків. Наприклад в технологіях забезпечення безпеки та шифруванні даних, а також у сфері електронного банківського забезпечення. Масове використання євро для електронних транзакцій буде суттєво сприяти розвитку загальноєвропейського електронного ринку.

Європі необхідно пришвидшити процес практичної реалізації е-комерції, шляхом залучення в цю сферу малих та середніх підприємств, а також створення умов для того, щоб вони могли сприймати територію Європи в якості власного сегменту ринку. Це завдання вимагає, в свою чергу, реалізації правового регламенту внутрішнього ринку, котрий повинен забезпечити правову основу для такого виду комерції та ліквідувати існуючі міждержавні бар’єри. Європі також необхідна державна адміністрація для управління електронними торгами для постачання товарів та послуг з метою задоволення державних потреб.

4) Швидкий Інтернет для дослідників та студентів Інтернет представляє виключно широкі можливості для дослідницької роботи і дозволяє реалізовувати абсолютно нові підходи для навчання у вигляді організації системи "е-освіти", коли студентам надається доступ в онлайновому режимі до академічних та наукових матеріалів. Спілкування за допомогою е-пошти та передача інформації через мережу стали базовими аспектами академічного та професійного життя. Незважаючи на це, онлайнове співробітництво в Європі ще не ввійшло в повсякденну практику. Окремі держави Євросоюзу модернізували свої дослідницькі та навчальні мережі, але справа в тому що ракурс з’єднань географічно варіюється. В результаті багато дослідників та студентів позбавлені можливості спілкуватись зі своїми колегами, що всвою чергу обмежує панєвропейське співробітництво, оскільки користувачі не в стані реалізувати потенціал цифрового спілкування в повній мірі.

Швидкий Інтернет особливо активний як засіб організації та реалізації спільних інтерактивних досліджень, в той час коли його учасники географічно віддалені один від одного. В цьому випадку вони отримують можливість колективного використання даних чи інструментів для генерації нових знань; ця технологія знаменує появу нової форми наукової роботи - "е-дослідження". Для підтримки такого виду досліджень потрібно представити кінцевим споживачам мультимедійні комунікації гарантованої якості, забезпечити розробку інноваційного контенту, а також методів та засобів для демонстрації досягнень віртульних товариств та інститутів.

5) Смарт-карти для електронного доступу Смарт-карти – вигідний інструмент для проведення електронних платежів за медичні послуги, мобільний Інтернет, громадський транспорт, платні програми телебачення і багато інших інформаційних та комунікаційних послуг. Таку карту повинен мати кожен громадянин, а головна вимога до неї пов’язана з проблемою забезпечення надійності і безпеки збереження та передачі даних. Ці карти можуть бути індивідуальними, багатофункціональними, або ж вмонтованими в різноманітні пристрої. Якщо Європа зможе розробити такі технології, виникне масштабний ринок, який стане перспективним для великої кількості споживачів та бізнесу загалом. Однак, для того, щоб досягти успіху в даному напрямку, необхідно сформувати нову інфраструктуру підтримки цих технологій у межах Європейського союзу. Для успішного вирішення завдання потрібно налагодити співробітництво європейських провайдерів та державних органів влади з метою розроблення загальних принципів організації мобільного зв’язку, забезпечення безпеки, встановлення прав власності та організації споживчого контролю.

6) Ризиковий капітал для високотехнологічних середніх та малих підприємств Часто перспективні ідеї, що пропонують європейські підприємці і провайдери контенту, студенти університетів та працівники компаній, не одержують належної фінансової підтримки і тому не можуть бути реалізованими. В США, де культура підприємництва сприяє ризиковим вкладам, де початковий капітал інноваційних компаній у три-чотири рази вищі, аніж в Євросоюзі, ситуація дещо відмінна, і досвід цієї країни свідчить про те, що комерційна реалізація передових ідей сприяє створенню тисяч додаткових робочих місць.

Європа опинилась позаду, так як тут існують серйозні перешкоди для ризикових та початкових вкладів. Деякі з існуючих перешкод вже ідентифіковані в плані дій у сфері ризикового капіталу та фінансового сервісу, що розроблений Єврокомісією. Але, загалом, поточна ситуація в Євросоюзі поки що не сприяє плину ризикового капіталу на ринки Європи, а відтак знижує темпи наближення Євросоюзу до нової економіки. На даному етапі необхідно зміцнити взаємодію між провайдерами ризикового капіталу і генераторами ідей, що мають комерційну перспективу. Кожна із сторін повинна усвідомлювати взаємні потреби, це дозволить максимізувати віддачу від вкладених інвестицій.

7) Залучення в електронне суспільство непрацездатних громадян Розвиток цифрових технологій сприяє подоланню різноманітних бар’єрів (соціально-економічних, географічних, культурних, часових і.т.д.), що першкоджають соціальній адаптації непрацездатних людей. Завдяки існуванню сучасних технологій такі люди отримують можливість приймати повноцінну участь в суспільному та професійному житті. Однак, виявилось, що європейська індустрія не в змозі миттєво забезпечити інвалідів продуктами та послугами.

Дана ситуація може дещо змінитись завдяки кардинальним заходам, що застосовуються, зокрема, в межах втілення нових принципів конструювання для всіх ("Design-for-Аll"). При даному підході, ще на етапі концептуальної розробки виробів до уваги приймаються особливі потреби інвалідів та громадян, що належать до категорії непрацездатних. Держави Євросоюзу вже прийняли на себе конкретні зобов’язання щодо задоволення особливих потреб цієї частини населення в Декларації 22 Амстердамського договору. Зараз потрібно підтримати зусилля щодо реалізації цих зобов’язань у сфері інформаційного суспільства.

Особливу увагу необхідно приділити покращенню освіти та перекваліфікації цієї категорії громадян, а також забезпеченню їх повноцінної участі в житті суспільства. Медичні мережі повинні передбачати спеціальний багатомовний онлайновий сервіс, а цифрові технології в цілому – спростити формальності, що пов’язані з використанням приватних та громадських систем соціального обслуговування.

8) Онлайнова медицина Надання ефективних та якісних медичних послуг громадянам є однією з найсерйозніших турбот європейських урядів. Потреби в наявності технологій охорони здоров’я швидко зростають. Уряди зіштовхнулись з такими проблемами, як загальне старіння населення та збільшення видатків на охорону здоров’я. Зростаюче протиріччя між необхідністю покращення якості медичних послуг та ростом їх вартості неможливо подолати без модернізації медичних систем та широкого використання цифрових технологій. Однак, цей потенціал не використовується – лише 1% всіх видатків в галузі охорони здоров’я спрямовується на інформаційне суспільство.

Поруч з цим фрагментування європейського ринку сильно перешкоджає інноваціям і розповсюдженню передового досвіду, хоча охорона здоров’я і є одним з основних видів бізнесу. Держави Євросоюзу витрачають на охорону здоров’я приблизно 8% ВНП, тому створення єдиного ринку медичних продуктів та послуг повинно сприяти підвищенню глобальної конкурентоздатності Європи. В даному контексті Євросоюз вже зробив важливі кроки у напрямку захисту та покращення у сфері охорони громадського здоров’я. Однак цілковитої гармонізації цієї сфери на європейському рівні досягнути не вдалось і тому необхідно продовжити спільну роботу органів охорони здоров’я європейських країн на підтримку наукових досліджень, погодження стандартів та специфікацій продуктів і створення загальноєвропейської медичної бібліотеки.

9) Інтелектуалізація транспорту Обсяги перевезень людей та вантажів в Європі різними видами транспорту постійно зростають, і разом з тим поглиблюються транспортні проблеми. В минулому році в країнах Євросоюзу внаслідок дорожніх пригод загинуло приблизно 43 тис. людей, а 1.5 млн отримали травми. Зростають економічні втрати від перевантаження доріг, значна кількість авіарейсів виконується з відхиленням від розкладу, підвищується негативний вплив транспорту на навколишнє середовище. Цифрові технології дозволяють зробити транспорт більш безпечним і кардинально підвищити якість управління громадським транспортом.

10) Онлайновий уряд Європейці зацікавлені в покращенні та полегшенні доступу до інформації держорганів. Це забезпечить прозорість діяльності органів державної влади, а також гарантуватиме цілеспрямованість прийнятих Євросоюзом рішень. Необхідно здійснити великий обсяг роботи, для того щоб забезпечити громадянам доступ до Web-сайтів урядів окремих держав і європейських інститутів, забезпечивши їх зручними засобами для пошуку і виявлення необхідної інформації.

Обмеження доступу до основних статистичних і ділових даних гальмує розвиток бізнесу загалом, та приватного сектору вторинних послуг, що спрямовані на інформування суспільства зокрема. Тому необхідно полегшити одержання державної інформації, що в свою сергу стимулюватиме розвиток нових секторів послуг, що базуються на відкритих джерелах інформації.

Потенційний ефект після вирішення цього завдання важко переоцінити:

- уряди стануть ближчими до простих громадян;
з’явиться можливість скоротити видатки на утримання урядових чиновників;

- будуть створені додаткові робочі місця для провайдерів вторинних послуг;

- буде створений загальноєвропейський інформаційний ринок державної інформації;

Реалізація проекту "Інформаційного Суспільства". Шлях України

Інформаційне суспільство – термін, що характеризує системні зміни в соціальній, економічній політичній, правовій культурній структурах суспільства. Це проект планетарного масштабу, в котрому кожна нація зобов’язана рано чи пізно виступити в ролі співавтора, представити власні ідеї та культурні особливості.

Основою політики України у відношенні широкого втілення інформаційних технологгій є подальша лібералізація економічних відносин в цій галузі, перенесення акцентів у питаннях управління нею саме у сферу ринкових відносин. В процесах розбудови інформаційного суспільства надзвичайно важливу роль відіграватиме держава. Адже одним з її стратегічних завдань є створення максимально прозорої та ефективно-функціональної, а головне – доступної і зрозумілої громадянам системи управління країною. В силу своїх функцій держава координує всі процеси, що стосуються суспільства загалом, шляхом трансформування його основ. Теж стосується інформаційного перетворення економічних відносин, системи освіти та охорони здоров’я, переходу органів влади всіх рівнів на "онлайновий режим" взаємодії з громадянами.

Стримуючий вплив на розвиток Інтернету в Україні має, насамперед, низька соціальна мотивація його використання. Незважаючи на те, що в нашій державі відносно високий освітній рівень, велика кількість науково-технічних співробітників, інженерної інтелегенції просто не використовують нові технології, зокрема Інтернет, через нестачу відповідних знань та навиків. А це всвою чергу визначає низький рівень використання інформаційних технологій на підприємствах, в організаціях та органах державної влади, що нівелює роль Інтернету в сучасній економіці. Обмежує поступ Інтернету в Україні і низький розвиток ринкових відносин в багатьох секторах економіки, низька платоспроможність нашого населення. Хоча внутрішня економіка реформується вже довгий час, якісні результати ще не в змозі різко стимулювати розвиток інформаційних технологій в необхідних масштабах. Наявний доказ цього – низькі показники комп’ютерної техніки на одного жителя нашої країни. Хоча безумовно позитивним є те, що даний ринок формується на ринкових принципах, а ринок телекомунікацій поступово лібералізується. Недостатньо швидкий перехід до регуляторної політики в багатьох сферах економіки та недооцінення ролі інформаційних технологій для багатьох її секторів також стримує процес розвитку Інтернету.

Для того щоб різко пришвидшити розвиток Інтернету, потрібно вирішити дві основні проблеми – розширення соціальної бази використання комп’ютерних інформаційних технологій і підвищення їх соціальної необхідності. Можливість використання інформаційних технологій, зокрема Інтернету, повинна бути забезпечена якомога ширшому колу населення. Для цього необхідно втілити інформаційні технології в навчальний процес інститутів, шкіл, інших навчальних закладів, створити освітні та навчальні програми для різних категорій користувачів, з врахуванням їх віку та реальних потреб. Окрім цього, необхідно широко розвинути топологію цифрових мереж передачі даних, акцентуючи при цьому особливу увагу на забезпеченні доступу до сучасних телекомунікаційних послуг широкому колу населення в містах та селах.

1) Система освіти Важливо, щоб в найрізноманітніших сегментах економіки, прошарках суспільства - у керівників, спеціалістів, менеджерів, ординарних працівників виникала потреба у використанні комп’ютерних технологій. Як цього досягти? В умовах глобалізації суспільних процесів основна ставка робиться на систему освіти. Питання звучить наступним чином: або ж ми залучаємо сто процентів молодого, підростаючого покоління у світ інформаційних технологій, або ж ні про яке інформаційне суспільство в Україні говорити не доведеться. При цьому Інтернет може стати першим кроком. Для цього необхідно розробити навчальні плани і програми в педадогічних ВУЗАх, на курсах перекваліфікації вчителів. По-переду велика робота, як в технічному, так і в методологічному плані, що потребує створення спеціалізованих педадогічних лабораторій, творчих колективів, залучення ентузіастів. Таким чином, формування в країні прошарку середнього класу – дозволить сформувати економічні основи для розширення побутового використання Інтернету та інформаційних технологій.

2) Технологічні парки Сьогодні важливо законодавчим шляхом втілити спеціальний режим діяльності технологічних парків у сфері інформаційних технологій (програмування), правовий режим, що передбачатиме встановлення митних та податкових пільг, а також представлення державної підтримки, стимулювання діяльності технологічних парків, діяльність котрих повинна бути спрямована виключно на розробку та втілення інформаційних технологій (програмування).

Спеціальний режим діяльнотсі технологічних парків у сфері інформаційних технологій (програмування) бажано вводити мінімум на 10-15 років, а функціонувати він повинен протягом п’яти перших років з моменту реєстрації суб’єкта цієї діяльност в уповноваженому органі.

3) Дистанційна освіта Реалізація ідеї дистанційного навчання в інтернет-середовищі – це один з шляхів досягнення соціальної рівності умов життя в нашій країні. Сільське населення – це категорія, що має обмежений доступ до інформації, знань, досягнень цивілізації. І лише використання методів дистанційного навчання та способів доступу до інформації дозволяють реально вирівняти умови для представників різних регіонів. Взагалі, можна було б розпочати зі створення шкільного інтернет-порталу, на котрому була б розміщена інформація, що оріентована на шкільну аудиторію: про нові методики навчання, зразки мультимедійних варіантів шкільних предметів, розширені та поглиблені дані з різних предметів, умови проведення заочних олімпіад, культурологічну та історичну спадщину. Інформаційні технології дистанційної освіти дозволяють реалізовувати протягом цілого життя принцип безперервного навчання для спеціалістів різних профілів. Представлення такої можливості особливо актуальне для України сьогодні, коли більшість спеціалістів змушені міняти професію.

4) Економіка За оцінками експертів ООН, до 2005 року більше четвертини світового торгового обігу буде реалізовуватись за допомогою електронної комерції, перспективи якої очевидні. Це не означає, що достатньо виставити на веб-сайт прайс-листи чи організувати онлайновий режим замовлення товарів. Всі етапи бізнес-процесів в компаніях та на виробництвах повинні бути автоматизовані – від пошуку партнерів і укладення договорів до постачання товарів і надання послуг. Тільки тоді електронна комерція дасть ефект.

Звичайно, електронна комерція стане можливою при виконанні ряду умов, в тому числі при широкому втіленні систем електронних платежів. Технологія електронного бізнесу диктує кардинально інші темпи ділової активності, формує новий рівень ділової культури. І тут важлива наявність не лише технологічної бази, комп’ютерних мереж і програм, але і широкого кола ділових людей, спеціалістів, готових до використання нових комп’ютерних технологій.

5) Телемедицина В даному напрямку найбільш потенційні можливості має організація дистанційної діагностики та лікування. Телемедицина має вагомі соціальні перспективи. Високопрофесійні послуги стануть доступними широкому колу наших громадян. В центрах можна сконцентровувати потужні діагностичні комплекси, а на місцях достатнім буде наявність датчиків. Спілкування з фаховими медиками, дистанційним шляхом, можливість спостерігати за процесом діагностування, визначення методики лікування значно - підвищать рівень професійної підготовки простих лікарів. Все це сприятиме підвищенню ефективності системи охорони здоров’я та зниженню витрат у галузі.

6) Е-управління Втілення інтернет-технологій у сферу державного управління з одного боку дозволить підвищити його ефективність, а з другого - зробить більш відкритою роботу органів влади. Робота в режимі "електронного уряду" принципово міняє атмосферу взаємодії державних службовців та населення. Кожен громадянин одержить можливість бути поінформованим про діяльність міністерств, відомств, органів місцевого самоврядування, знати про їх плани роботи, безпосередньо взаємодіяти з ним оминаючи черги та зайву бюрократію.

7. Свобода слова За останні 10 років люди, що займаються розвитком Інтернету – спеціалісти у сфері інформаційних технологій – зробили для реальної свободи слова набагато більше, аніж їх попередники. Технологічна природа Інтернету та сучасний стан комп’ютерної техніки дозволяють розміщувати в глобальній мережі будь-який інформаційний ресурс, що використовується усіма бажаючими. Розміщення інформації в Інтернеті передбачає дотримання загальноприйнятих етичних правил та правових норм, що захищають інтереси та права інших громадян. В цьому сенсі український сегмент Інтернету нічим не відрізняється від світової мережі. Більш ніж 320 газет і журналів розміщені в українському сегменті Інтернету, деякі з них не мають друкованих аналогів.

8) Правове регулювання Інтернету Доволі широко розповсюджена точка зору, що зона Інтернету повинна бути звільнена від всіляких впливів закону, натомість функціонувати на основі саморегулювання. На ранньому, романтичному етапі розвитку, коли Інтернет був доступний лише обмеженій кількості високоосвідчених, інтелегентних людей, даний підхід був повністю логічним. Але сьогодні ситуація докорінно змінилась. Із сфери простого обміну інформацією Інтернет трансформувався у сферу реалізації різноманітних суспільних відносин.

Яке ж законодавство застосовувати? Традиційне? Чи необхідно розробляти нові правові норми? Очевидно, істина знаходиться по середині: для суспільних відносин, що мають правову специфіку в силу використання Інтернету, повинні розроблятись нові норми, для всіх інших відносин – положення чинного законодавства. Сьогодні відомо небагато країн, де активно створюється національна система законодавчого врегулювання відносин в глобальному інформаційному просторі. Міжнародні акти ще тільки розробляються, судова практика формується, але теперішня ситуація є відносно загрозливою для країн, де не приділяється належна увага даним аспектам. Загроза полягає у можливій юридичній експансії, що охоплює спроби розповсюдження юрисдикції національної системи законодавства однієї чи декількох країн на відносини в цілому Інтернеті.

Перед нашою юридичною системою стоїть дуже важливе завдання – розробити систему національного законодавства у сфері відносин у глобальному інформаційному просторі, котре повинно максимально гармонізувати з відповідними міжнародними нормами. Це, нормативно правові акти, що встановлюють юридичний статус електронного документу, цифрового підпису, ЗМІ в Інтернеті; регулюють особливості авторського права, економічних відносин в умовах мережевих технологій, відповідальність за вчинення комп’ютерних злочинів. А перед інтернет-співтовариством, зокрема перед інтернет-асоціаціями, стоїть завдання усвідомлення сучасної ситуації, розробки пропозицій щодо формування такої правової політики у галузі Інтернету, яка б створювала максимально комфортні умови для розвитку мережі в Україні, так і для її користувачів. Перш за все необхідно говорити про гарантії права використання Інтернету. Відповідно до статті 34 Конституції України, ніхто не не може бути обмежений в доступі до Інтернету. Але такі гарантії повинні підтверджуватись реальними практичними можливостями.

9) Моніторинг Інтернету Дискусії навколо моніторингу в Інтернеті актуальні не лише в Україні а й в інших країнах світу. Вагомим мотивом для них є засторога, що правоохоронні органи можуть здійснювати тотальний контроль над змістом інформаційних потоків в Україні. Насамперед потрібно відповісти на питання: чи необхідний моніторинг, як засіб, що надає можливість визначити відправника тієї чи іншої інформації, або особи, що здійснила в Інтернеті певну дію. Відповідь однозначна – необхідний. Це підтверджують численні приклади мережевої комп’ютерної злочинності, зокрема дії хакерів. Для виявлення порушників порядку необхідно проводити відповідні слідчі заходи, а це можливо лише при наявності системи моніторингу.

Другий аспект цієї проблеми – регламентація роботи з системою моніторингу. Така регламентація може бути організована виключно на законодавчій основі, а дії щодо реалізації моніторингу по відношенню до конкретних осіб чи дій повинні бути санкціоновані у відповідності до законодавства.

10) Статус ЗМІ в Інтернеті Дискусійним питанням є визначення статусу ЗМІ в Інтернеті. Формування електронних аналогів друкованого засобу масової інформації в Інтернеті практично врегульовано частиною третьою ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інфоріації (пресу) в Україні". Друковані видання можуть включати інші носії інформації (пластинки, дискети, аудіо та відео касети), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України. Розширене тлумачення цієї статті дозволяє віднести до інших носіїв інформації також Інтернет.

Набагато серйознішим є питання з виданнями, що виходять лише в електронному вигляді. Пряме застосування частини 1. закону (Відповідно до закону "друкованими засобами масової інформації є періодичні, і такі що тривають, видання, що виходять під постійною назвою, з періодичністю одного і більше номерів (випусків) протягом року на основі свідоцтва про державну реєстрацію") дає формальну підставу зачислити до ЗМІ всі веб-сайти. Це абсурдно. Очевидно, доцільно визначати статус веб-сайту на основі добровільної реєстрації. Але водночас необхідно встановити норму, котра б дозволяла громадянам вимагати вилучення неправдивої інформації про них, що розміщена на сайтах.



Е-демократія: проблеми та здобутки

  1. Частина 1
  2. Частина 2
  3. Частина 3
  4. Частина 4
  5. Частина 5
  6. Частина 6
  7. Частина 7
  8. Частина 8

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2019
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше