ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ЯРІЙ, ДУШЕ! ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ!

Версія для друку

ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ

СТУСІВСЬКИХ ЧИТАНЬ

М.І.Петрина,

вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 2.

Земля народжує легко – Тарасиків, Іванків, Михайликів, Васильків... А потім з них виростають Шевченки, Франки, Коцюбинські, Стуси. Великі – бо земля їхня – велика, і стражденні – бо народ їх стражденний. І постають вони пам'ятниками на своїй землі, і залишаються у пам'яті народній навіки. Чи потрібні нам їхні пам'ятники? Потрібні, адже то наша гордість і слава перед усім світом. Та пам'ятаймо, що це пам'ятники насамперед – великим людям, великим поетам. І Стус писав, що "поет – це людина. Насамперед". А тому не шукаймо йому місце у "національному іконостасі", а сприймаймо як геніального поета у людській простоті, що "жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття". Ех, якби ми могли отак, як Він, "прямо стояти..." по горло у могилі.

Таких поетів на землі мало. Вирісши на національному культурному ґрунті, сягнувши корінням до найглибших джерел рідної мови, він увібрав достоту найкраще із вселюдської поезії і завдяки своєму талантові явив світові свій власний мистецький космос.

Він – поет елітарний. Його особистісне світосприйняття, ледь вловимі асоціативні зчеплення, поетичні органні мелодії – справжня насолода для істинного любителя художнього слова. А до всього – філософська заглибленість, наснаженість почуттів і дух нескореності. І все в ім'я України.

Лобанова О.М.,

вчитель-методист, ЗОШ І-ІІІ ст. № 4.

Літературно-мистецький салон Б.М.Тресера давно вийшов за поріг школи № 3 і здобув прихильність барчан. Кожна зустріч у ньому стає подією в культурному житті м.Бара.

Ця зустріч була особливою, тому що присвячувалась В.Стусу, можливо, найбільш трагічний і багатостраждальній постаті у сучасній українській літературі.

Із портрета в залу дивиться молода приваблива людина, яка була закатована на теренах найбільш родючої землі планети у період, коли не було ні війни, ні посухи, ні голодомору. Назва цьому – червоний терор. Зараз кажуть, що не треба чіпати минулого, бо у нашому сьогоденні проблем більше, ніж треба. Багато документів знищено, злочинців названо, ім'я Стуса реабілітовано, а його вірші найшли свого читача. Але як подивитись в очі сину поета? Як пояснити, що це була "помилка" часу? Один з небагатьох, В.Стус виступив у захист всіх скривджених "шестидесятників". А де були усі ми тоді, чому не захистили Одного, кращого й талановитішого з нас? Мабуть, за лозунгами на демонстраціях, за гучними маршами на честь перемог п'ятирічок не почули ані віршів, ані стогону, ані перестороги...

У переповненому залі тиша. Лунають вірші поета, їх читають майстри слова: актриса Галина Стефанова, учні школи. Кожне слово западає у серце. Я слухаю і мимоволі розмовляю з поетом: "Прости нас, Василю, що не почули, прости за мовчання і байдужість, за те, що так довго повертався до нас, за скривджене життя, за сирітство сина, а більш всього за те, що ми й досі "східні" і "західні", "ліві" і "праві", за вбиту Чорнобилем твою землю, за те, що тисячі українців стали "Нелегалами", за мордобій у парламенті, за...".

А молодший Дмитро Стус згадує, згадує... Читає листи батька, розповідає, як він любив людей, життя, як, знаходячись на смертельному вогнищі, зміг вижити, залишитись Людиною, "що жив, любив і не набрався скверни ненависті".

Я вдячна Дмитру Васильовичу за те, що він не перетворив свого батька у "хрестоматійний глянець", що не осквернив популізмом, не "зачитав" його на конференціях, не захлинувся у ненависті до людей, які причетні до "справи Стуса". Гідно він збирає спадщину свою батька, тому що Син, тому що це потрібно нам усім, щоб жити у вистражданій й виміряній поетом Україні, де "буйні трави і шляхи мов обрії", "шпачиний клекіт", де "відчайдушно пролягла дорога несамовитих".

Після зустрічі згадався мені один рядок: "Бувають дні, як одкровення Боже..." Саме таким був для мене цей день і ця зустріч.

 

БАРСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНО-ГУМАНІТАРНИЙ КОЛЕДЖ

ім. М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

Стащенко Н.О.

15 січня 2004 року у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. М.С.Грушевського відбулось свято-зустріч із творчими працівниками Вінниччини та України, так званий Різдвяний стусівський четвер.

Переповнений зал вітав високоповажних гостей. До нас завітали цікаві, творчі люди, які повели у світ спогадів, мистецтва, краси. Відкрив і вів зустріч заслужений працівник освіти України, доктор філософії, директор Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М.С.Грушевського Комісарчук Микола Христофорович. На зустрічі були присутні: Радіонов Микола Васильович – заступник голови Барської райдержадміністрації; Циганюк Василь Федорович – заслужений працівник культури України, директор обласної бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва; Дмитро Васильович Стус – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка академії наук України, виконавчий директор фонду "Україна-інкогніто", син Василя Стуса; Ніна Юхимівна Гнатюк – відповідальний секретар Національної спілки письменників України; Галина Стефанова – актриса київських театрів, лауреат премії ім. В.Стуса, яка виконує твори В.Стуса; Стусенко Олександр Григорович – студент Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, поет, член спілки журналістів України; Шинькович Андрій – керівник прес-служби Вінницької облради, голова молодіжного парламенту Вінницької області; Соловей Андрій Анатолійович – журналіст газети "Вінниччина".

 Зал затамував подих, коли з мікрофоном зійшов до слухачів, наче добрий, давній знайомий, син геніального поета, мученика, славного сина України В.Стуса. Дмитро Васильович, поринувши у спогади про батька, повів за собою всіх присутніх, відкрив для нас нові сторінки із життя поета. В кожному слові виступаючого був відчутний біль, туга за втраченим, за тим, що уже ніколи не повернеться. Для нього Василь Стус в першу чергу батько, і як боляче розуміти, що його більше не буде поруч...

На декілька хвилин зал перетворився на театр, коли поезію В.Стуса прочитала актриса Галина Стефанова. Це було вдале продовження спогадів про поета. Поезія цього автора належить до філософської лірики, яка заставляє думати, мислити, аналізувати. Вона не легка для читання та сприйняття. Цю поезію потрібно розуміти та любити, щоб так читати, як це робила Галина Стефанова. З уст ніжної тендітної жінки звучали різкі, але праведні слова, які колись кров'ю свого серця писав геніальний правдолюб.

Спогадами про неординарного поета поділилась наша землячка, улюблена поетеса Вінниччини Ніна Юхимівна Гнатюк.

Дуже змістовним та цікавим був виступ Циганюка Василя Федоровича. З його уст аудиторія дізналась про історію різдвяних стусівських зустрічей.

Із рук Андрія Шиньковича, наших переможців (студентів коледжу) обласного конкурсу знавців рідної мови ім. П.Яцика: Марину Чорну, Світлану Єрофієву, Олену Лисюк, Марину Шестюк, Світлану Кримчак і Аллу Шуляк, було нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної адміністрації та обласної Ради. Взагалі, виступ голови молодіжного парламенту, запам'ятався ще й майстерним виконанням власної пісні.

У поетичний вінок пам'яті В.Стуса вплели своє ліричне слово і студенти коледжу 11-Ж групи ("Видавнича справа і редагування") Марина Чорна та Світлана Єрофієва.

На зустрічі був присутній Соловей Андрій Анатолійович – журналіст газети "Вінниччина". Оскільки у нашому коледжі відкрито новий факультет, на якому готують майбутніх журналістів, то звичайно, цікаво було поспілкуватися з молодим журналістом.

Години спливали, а зал не хотів відпускати довгоочікуваних гостей. Спілкування із талановитими людьми не втомлювало, а, навпаки, захоплювало. Хотілось ще і ще чути цікаві, розумні, дотепні розповіді гостей. Але час невблаганний.

Низький уклін і велика подяка тим, хто організував цю зустріч. Щирі побажання довголіття, творчої наснаги майстрам пера, людям із гарячими серцями, відкритими душами, які прийшли в цей світ для Добра і Краси.

"ПОСТАТЬ В.СТУСА

НАД ПЛИНОМ ЧАСУ"

П.І.Цимбалюк,

заст. директора Вінницької ОУНБ

ім. К.А.Тімірязєва

Обласна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва однією з перших не лише на Вінниччині, а й в Україні започаткувала Стусівські читання. Традиційно вони проводяться в січні під час новорічно-різдвяних свят і приурочуються до дня народження нашого земляка, відомого письменника, Громадянина, Людини – Василя Семеновича Стуса.

Цьогорічні читання пройшли 14 січня у формі літературно-мистецького вечора, в якому взяли участь почесні гості – заст. голови Вінницької обласної державної адміністрації – Євгена Василівна Фолюшняк, заст. начальника управління культури облдержадміністрації Сергій Вікторович Гарбулінський, голова обкому профспілки працівників освіти і науки Іван Степанович Гамрецький, директор ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, заслужений працівник культури України Василь Федорович Циганюк, делегація із Києва – син В.Стуса – Дмитро, відповідальний секретар СП України Ніна Гнатюк, актриса, лауреат премії ім. В.Стуса Галина Стефанова.

Традиційно поминальну свічу запалив колишній директор ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, заслужений працівник культури

України Андрій Йосипович Лучко. На вечорі виступили вінницькі письменники – Тетяна Яковенко, Григір Мовчанюк, Дмитро Пічкур.

Фахівці "Тімірязєвки" підготували виставку видань на тему: "Поетичне гроно шестидесятників", де досить об'ємно були представлені твори Василя Стуса та література про його життя і діяльність.

І як вияв пам'яті і шани нашому видатному земляку, який був щиро закоханий в українську пісню, та святковий дарунок всім присутнім на святі, стала концертна програма народного чоловічого квартету Літинського РБК, лауреата ІІ премії Всесоюзного конкурсу "Доля" – "Подоляни" у складі: Анатолія Хамраєва (худ. керівник ансамблю), Миколи Шеремети, Олександра Шуберта, Анатолія Бірюкова. У виконанні Марії Гончар зворушливо прозвучала пісня, присвячена рідній мові.

Учасниками літературно-мистецького вечора були працівники закладів культури і мистецтва, освітяни, творча інтелігенція міста, студентська і учнівська молодь, ті, хто шанує творчість поета-земляка, захоплюється його героїчним, подвижницьким, незламним характером і волею, чесністю і великим патріотизмом.

Дмитро Стус подарував бібліотеці книгу свого батька "Палімпсести". Вела вечір – заступник директора обласної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва – Поліна Іванівна Цимбалюк.

ЯРІЙ, ДУШЕ! ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ!

  1. Вступна стаття
  2. ДОВІКУ НЕ БУДЕ ІЗ МЕНЕ РАБА... (Сценарій)
  3. ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ СТУСІВСЬКИХ ЧИТАНЬ
  4. Ярій, душе. Ярій, а не ридай! (Сценарій)
  5. ВИСВІТЛЕННЯ ПОДІЙ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  6. Фото

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше