ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ВІННИЧЧИНА БІБЛІОТЕЧНА

Версія для друку

Крижопільська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1977 році,  в її складі працює 27 бібліотек. Бібліотечний фонд універсальний – 415,7 тис. прим., з них укр. мовою – 218,6 тис. видань. Отримує 53 назви газет і журналів.

Щороку обслуговує понад 12,7 тис. користувачів різних вікових категорій.

Штат: 36 працівників, 28 з них – фахівці.

               

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24600, смт Крижопіль, вул. В. Леніна, 1

Тел.: 2-12-40 (код 04340)

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 7 чол. (100% – фахівці).

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 52,6 тис. прим. видань, 48 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щороку обслуговує понад 2,5 тис. користувачів

Функціонує літературно-мистецька вітальня при чит. залі.

 

Сторінки історії:

Матеріалів про роботу Крижопільської районної бібліотеки у довоєнний період не знайдено. Під час війни містечко, окуповане німецько-румунськими військами, було пограбоване та зруйноване.

Відновленням бібліотеки у повоєенний період займалася її завідуюча Г.П. Вихристюк. Фонд формувався з дарованих жителями містечка книг із домашніх бібліотек та закупленої літератури за державні кошти в магазинах і бібколекторі.

Обслуговувати читачів бібліотека почала 14 листопада 1946 року  в приміщенні кінотеатру (про що свідчить реєстраційне свідоцтво). З самого початку в бібліотеці організовується абонемент і читальний зал. На період відкриття її фонд налічував 4691 видань.

В 1963 році бібліотеці надають приміщення в новозбудованому Будинку культури (496 м?), де вона знаходиться до цього часу. Організовується вільний доступ читачів до книжкових полиць.

З 1955 року районна бібліотека стає методичним центром для трьох об’єднаних районів: Крижопільського, Піщанського та Томашпільського.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек. Сучасна назва – центральна бібліотека Крижопільської ЦБС – з 1977 року. Після централізації в мережу входило 2 районні бібліотеки і 44 сільських філіали. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 30 травня 1997 р. “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками населення в Україні”, мережа бібліотек району приведена у відповідність до реєстру. На протязі багатьох років Крижопільську районну бібліотеку, а пізніше – ЦБС очолювала Н.С. Зуйкіна, ветеран бібліотечної справи, внесла вагомий внесок в розбудову і становлення книгозбірень району.

Одним із найважливіших завдань є відродження вітчизняної культури, повернення із забуття славних імен її діячів, що протягом десятиріч були викреслені з життя суспільства та пам’яті свого народу. Книгозбірня спрямовує основну увагу на ефективне обслуговування населення книгою, роботі з періодичними виданнями і систематичною картотекою статей, створенню інформаційної бази даних та центру регіональної інформації. Основне його завдання – акумуляція інформації про район та збір нормативно-правових актів, прийнятих адміністрацією та органами місцевого самоврядування, надання їх у користування населенню. Тут також зосереджуються матерали за темами "Де отримати роботу?", "Куди піти вчитися", "Наші користувачі – переможці конкурсів, олімпіад".

Бібліотеки району працюють в тісній співдружності зі школами, будинком школяра, відділом сім’ї та молоді, районною радою жінок, бібліотекою ПТУ-9.

До ювілеїв, знаменних дат оформляються книжкові виставки “Українська мова: історія і сучасність”, “Крижопіль – земля, де маємо щастя жити”, “Афганістан болить у нашій пам’яті...” Традиційним в районі є проведення Тижнів дитячої та юнацької книги, в рамках яких організовуються книжкові виставки, проводяться літературні вікторини, бібліографічні огляди, літературні вечори.

Значною подією для мешканців району стало відзначення ювілею відомого українського поета-земляка А.А. Бортняка – славного поборника українського слова. В селі Жабокричі, де пройшли дитячі роки письменника, відбувся літературний вечір “Я з Подільського краю...”, на якому були присутні земляки-односельці, колеги по перу з Вінниці і Києва, представники адміністрації, місцевого самоврядування, громадськості, телебачення.

Справжнім осередком духовності став для багатьох крижопільчан читальний зал районної бібліотеки, де проводяться засідання літературно-мистецької вітальні, що стала невід’ємною часткою культурного життя райцентру. Сформувалось постійне коло її відвідувачів, які є справжніми друзями бібліотеки, її помічниками. Гостями вітальні були К.П. Кацюк, котра 23-х річною жінкою в роки війни, з двома маленькими дітьми на руках, врятувала 13-річну єврейську дівчинку Женю. 12 грудня 1994 року в посольстві держави Ізраїль в Києві Клавдії Петрівні було вручено диплом "Праведник серед народів світу" і медаль Ізраїльського інституту “Яд Вашем”. Цікавою була зустріч з місцевим художником, членом Спілки художників України В.А. Тишецьким. І раніше всі знали В. Тишецького, як талановитого художника, але в нашій вітальні розкрились його ерудиція, глибока обізнаність з історією мистецтва, вміння спілкуватися з людьми.

В стінах бібліотеки була організована виставка робіт А.Ю. Пандіна – майстра художньої кераміки з Городківки. Це справді унікальні речі, в яких домінує не лише професійна майстерність, а й художня витонченість, декоративна фантазія.

Польська Академія наук оголосила конкурс на кращу наукову роботу серед наукових працівників, які займаються проблемами Польщі. Є.Ф. Годований – історик переміг в цьому міжнародному конкурсі і був запрошений у Варшаву на стажування та для роботи з архівами. Віднедавна він працює в м. Рівному викладачем кафедри загальної історії Інституту слов’янознавства. Талановитий історик і не менш талановитий співак-бард поділився своїми враженнями про поїздку до Польщі, його нові пісні транслювались в одній з передач радіостанції “Промінь”.

Гостями вітальні були також члени Спілки письменників України: поетеса Н. Гнатюк, письменник М. Рябий; Андрій і Людмила Панчишини – подружжя журналістів, бардів, співробітників журналу “Політика і культура”, В.О. Ковач – заслужений працівник культури з м. Одеси виступив з лекцією про творчість І. Бабеля, а поетеса В. Сторожук презентувала збірники поезій, що стало помітним явищем в сучасній українській літературі.

Презентація книги В. Стуса “Листи до сина” – значна подія для жителів Крижополя. Далекий хрестоматійний В. Стус ожив, став близькою людиною, дякуючи розповідям про нього сина Дмитра, Н. Гнатюк, Г. Стефанової – актриси “Молодого театру” з м. Києва, які читали його вірші.

Крижопільщина надзвичайно багата талановитими, обдарованими людьми, всі вони є друзями бібліотеки, помічниками, співтворцями масових заходів. Місцева поетеса, вчителька української мови та літератури Н.І. Струтинська є постійною ведучою літературних вечорів. В лютому 2000 року крижопільчани святкували народження її нової поетичної збірки “Прогулянка під дощем”, яку благословила в світ Н. Гнатюк. А згодом в залі Спілки письменників України відбувся творчий вечір Н. Струтинської, де всі виступаючі відзначили щирість, задушевність віршів нашої землячки – члена мистецького об'єднання.

О.Д. Лук’яненко – вчителька, яка пише вірші, співає (керівник народного аматорського ансамблю “Лада”), є відомою в районі писанкаркою. Вже готова до друку збірка її віршів, яку вона сама й проілюструвала.

Ю. Джугастрянська, належить до тієї когорти високообдарованої молоді, яку виплекали на Всеукраїнських олімпіадах з української мови та літератури. У 2001 році Юлія – призер Міжнародного конкурсу знавців рідної мови, в цьому ж році її наукове дослідження з історії Поділля визнане кращим за результатами Всеукраїнського конкурсу учнівських пошукових робіт “Слідами історії”. У нашій вітальні відбулася презентація її першої збірки “Сарматське коріння” (видавництво “Тезис” м. Вінниця, 2001 р.).

Значну підтримку відчуває бібліотека з боку народного депутата України А.С. Матвієнк: підписка періодичних видань, подарована бібліотечка з творів класиків української літератури, що включені для вивчення до шкільних програм.

 

М’ястківська Ганна Григорівна, директор ЦБС.

Народилася 30 серпня 1958 року. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1980 р.). Працювала ст. методистом Одеської обласної наукової бібліотеки, бібліографом Дальнєрєченської районної бібліотеки (Приморський край), зав. відділом обслуговування юнацтва Білогорської міської бібліотеки (Амурська обл.). На даній посаді з грудня 1993 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 24600, смт Крижопіль, вул. К. Маркса, 67

Тел.: 2-12-84 (код 04340)

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – субота, неділя

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1949 році

Фонд – універсальний – 24,9 тис. од., в т.ч. укр. мов. – 44,8%, 19 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щорічно обслуговує понад 1,7 чоловік.

 

Сторінки історії:

Як стверджує одна з перших працівників, ветеран бібліотеки Г.І. Іщенко, районна бібліотека розпочала свою діяльність ще в 1937 році. Матеріалів про її роботу у довоєнний час не знайдено.

В 1949 році, на базі дитячого відділу районної бібліотеки для дорослих, організовується Крижопільська бібліотека для дітей та юнацтва. З фондів районної бібліотеки для дорослих їй було передано 1478 прим. книг та деяке обладнання. Бібліотеці виділено приміщення площею 56 м?. До 1961 року районне керівництво тричі "переселяло" бібліотеку з одного приміщення в інше. В 1961 році їй було надано приміщення в кінотеатрі “Мир” площею 92 м?. З 1984 р. бібліотека знаходиться в приміщенні музичної школи (107м?).

В 1949 році завідуючою бібліотекою була призначена О.Г. Боровська, бібліотекарем – Н.Т. Кушнір. З самого початку тут організовується абонемент і читальний зал, а в 1959 році –вільний доступ читачів до книжкових полиць. Бібліотека поповнювала свої фонди з обласного бібколектору, місцевого книжкового магазину та відділення “Союздрук”.

З 1962 року книгозбірню реорганізовують в бібліотеку для дітей і вона переходить на обслуговування учнів 1-8 класів та дошкільників, в цей час встановлюються тісні зв’язки з школою, дитячими садками, райкомом комсомолу, будинком піонерів та іншими позашкільними організаціями.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек і РДБ стає спеціалізованим структурним підрозділом ЦБС.

З часу централізації, читачі постійно інформуються про нові надходження літератури в розділі “Нові книги для дітей” – інформаційного щомісячного бюлетеня, який видавала центральна бібліотека. Її працівниками надається велике значення удосконаленню форм обслуговування дітей та пропаганді літератури.

Якщо в перші роки в роботі переважали голосні читки та бесіди, огляди літератури, дитячі ранки, бібліотечні плакати та монтажі, то з часом тут впроваджуються обговорення книг, усні літературні журнали, дні інформації, дні бібліографії, тематичні перегляди літератури, усні та письмові інформації читачів про книги, літературні ігри-подорожі, конкурси, вікторини, уроки доброти, народознавства, літературні аукціони, лото, озвучені книжкові виставки тощо.

В 1982 році організовується ляльковий клуб “Буратіно”, пізніше – клуб за інтересами “Веселі нотки”.

Бібліотекою широко відзначались ленінські ювілеї, ювілеї письменників-земляків М. Коцюбинського, М. Трублаїні, М. Стельмаха, С. Руданського та інших дитячих прозаїків і поетів. Організовувались зустрічі з старими комуністами, першими комсомольцями, учасниками Великої Вітчизняної війни, передовиками виробництва.

Працюючи з читачами, бібліотекарі особливу увагу звертали на індивідуальну роботу, вивчаючи своїх читачів, їх інтереси і особливості, слідкували за читанням, навчали їх користуватися каталогами, картотеками, довідками, проводили бесіди біля полиць відкритого доступу. На допомогу читачам складалися рекомендовані списки літератури та індивідуальні плани читання.

З 1976 року в бібліотеці організовуються відділи обслуговування читачів-дошкільників і учнів 1-3 класів та учнів 4-8 класів, сьогодні діють відділи обслуговування читачів-дошкільників і учнів 1-4 класів та учнів 5-9 класів.

Працівники бібліотеки систематично приймають участь у районних семінарах, виступають з аналізом бібліотечного обслуговування дітей в районі, консультаціями з актуальних питань роботи з юним читачами, беруть участь в практикумах і стажуваннях новопризначених працівників, здійснюють виїзди в сільські та шкільні бібліотеки з метою надання допомоги на місцях.

Бібліотека прийняла участь у Всеукраїнських конкурсах “Я і мої права” та “О мово моя, душа голосна України”.

 

Дяченко Віра Тодосіївна, зав. РДБ.

Народилася 19 грудня 1946 року. Закінчила Тульчинське культосвітнє училище (1969 р.). На даній посаді з серпня 1977 року.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Вербка

Лиса Тетяна Миколаївна

2.

Вільшанка

Білецька Людмила Василівна

3.

Висока Гребля

Кушнір Надія Михайлівна

4.

Гарячівка

Цибуляк Ольга Михайлівна

5.

Голубече

Сидорук Світлана Григорівна

6.

Городівка № 1

Вуж Ганна Петрівна

7.

Городівка № 2

Бурдейна Віра Борисівна

8.

Дахталія

Горак Жанна Михайлівна

9.

Джугастра

Гуйван Алла Миколаївна

10.

Жабокрич

Бдікіна Ольга Василівна

11.

Заболотне

Пляцок Діна Петрівна

12.

Зеленянка

Малютяк Ніна Євгенівна

13.

Кісниця

Гудзь Катерина Григорівна

14.

Красносілка

Дацюк Любов Миколаївна

15.

Крикливець

Андрусяк Аліна Володимирівна

16.

Куниче

Юр'єва Тетяна Миколаївна

17.

Левків

Мельник Наталія Опанасівна

18.

Леонівка

Брензович Любов Климівна

19.

Павлівка

Лук'янчикова Любов Андріївна

20.

Радянське

Слободянюк Ганна Степанівна

21.

Савчине

Ткачук Ірина Вікторівна

22.

Соколівка

Юрченко Лідія Михайлівна

23.

Тернівка № 1

Плющ Галина Павлівна

24.

Тернівка № 2

Спорш Світлана Іванівна

25.

Шарапанівка

Чорноіваник Ганна Євгенівна

 Кращими працівниками ЦБС є: Пляцок Д.П. – зав. філіалом с. Заболотне, Спориш С.І. – зав. філіалом № 2 с. Тернівка, Чорноіваник Г.Є. – зав. філіалом с. Шарапанівка.

 

Липовецька централізована

бібліотечна система

 

ЦБС Липовеччини створена 1 липня 1977 року. Нині в її складі 41 бібліотека. Фонд бібліотек системи становить 535,4 тис. видань, 50,4% з яких – укр. мовою. Окрім друкованих видань, у фонді є також кінофонофотодокументи, 78 назв газет і журналів.

Щороку ЦБС обслуговує біля 17,0 тис. користувачів, книговидача складає понад 275,0 тис. видань.

В системі функціонує 16 кімнат юного читача, 7 клубів за інтересами: 1 – для юнацтва, 1 – для дорослих, 5 – для дітей.

В системі працює 54 бібліотечних працівників, 68,5% з яких – фахівці.

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22500, Вінницька обл., смт. Липовець, вул. Т.Г. Шевченка,1

Тел.: 2-10-07, 2-17-45

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 10 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1897 році

Фонд – універсальний – 40,6 тис. прим., 66 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги., картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. каф., МБА. Щороку обслуговує  біля 2,3 тис. читачів.

Платні послуги: нічний абонемент, запис до бібліотеки, продовження терміну користування книгами, комерційний фонд літератури.

Функціонує жіночий клуб “Берегиня”.

 

Сторінки історії:

З ХІХ століття по Україні виникають публічні міські бібліотеки, найдавнішою на Вінниччині є Липовецька.

Те, що в Липівці виросли паростки бібліофільства, можна пояснити впливом “столичної” Київської губернії, до якої входив Липовецький повіт.

У 1896 році в Російській імперії в центрі уваги була коронація нового царя. Саме ці урочистості використали липівчани для подання на затвердження проекту "Статуту громадської читальні в ознаменування радіс­ної події священної коронації його Імператорської Величності Російського Імператора Миколи Олександровича, Пані Імператриці Олександри Федорівни" (так відразу записали у проекті першого параграфа Статуту).

З приводу цієї “липовецької ініціативи” у 1897 році в губернських колах зчинився стра­шенний переполох, адже книги у той час пов’язували з “вільнодумством”. Насамперед перевірили ініціаторів створення бібліотеки і читальні при ній. Ними виявилися тринадцять громадян, які пожертвували 400 томів книг. Серед них такі респектабельні люди, як надвірний радник Ємельянов, титулярний радник Хандриков та інші. Напевно, за їх спинами стояв благочинний по Липовецькому повіту, доглядач церковних шкіл В. Липківський. Він цікавився станом бібліотек і писав про це у своїх шкільних звітах.

16 лютого 1897 року київському генерал-губернатору подали на стіл позитивну інформацію від віце-губер­натора: “Представляючи означений проект Статуту на благорозсуд Вашого Сіятельства, маю честь додати, що засновники бібліотеки, підписавши проект, як виявилось по зібраних даних, у моральному і політичному відно­шенні ні в чому незаконному помічені не були...”.

Канцеляристи ретельно перевірили, щоб Статут відповідав всім царським обмежуючим актам, в тому числі і відомим антиукраїнським "Височайшим велінням" від 12 липня 1867 та 17 грудня 1871 років. Але засновники знали з ким мають справу і в проекті густо "кивали" на погодження всіх питань з поліцією.

Лише впевнившись в усуненні всякої "кра­моли", київський генерал-губернатор граф Ігнатьєв 21 травня 1897 року підписав листа самому Міністру внутрішніх справ "з до­датком проекту Статуту Липовецької гро­мадської бібліотеки з читальнею при ній". Лист закінчувався словами: "Маю честь подати на благорозсуд Вашого Превосходительства...".

Розглядали аж сімнадцять місяців... І лише в листопаді наступного 1898 року затверджений проект Статуту повернувся до губернської канцелярії.

Перед самим Но­вим роком, 31 грудня, липовецький повітовий справник Лущик, по вказівці зверху, дозволив друк. Статут Липовецької бібліотеки надрукували в наступному 1899 році в Іллінцях, у типографії Я.Т. Ривкіса, і вже 22 березня три його екземпляри Київський губернатор на­діслав генерал-губернатору. Завдяки цьому, ця невеличкого формату книжечка дійшла до наших днів і її кожен може побачити у фондах Центрального Державного істо­ричного архіву міста Києва.

Статут Липовецької бібліотеки-читальні затверджувався товаришем Міністра внутрішніх справ сенатором бароном Ікскуль фон Гільденбандтом та тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління в справах друку М. Соловйо­вим. В кінці завірчий запис зробив заві­дуючий діловиробництвом, член Ради В. Адикаєвський.

Липовецька бібліотека уже фактом свого відкриття лякала владу, а тому для перестраховки в Статут ввели й інші поло­ження. Так, голова бібліотечного комітету заступав на цю посаду лише після затвер­дження самим губернатором, комітет зобов'язаний був всі свої дії погоджувати з місце­вою поліцією, в тому числі час, місце і предмети розгляду Загальних зборів, навіть порядок користування книгами і газетами, форму діловодства, встановленими Загальними зборами, затверджувались на високому рівні – губернатором. Будь-які зміни Статуту до­повідались теж особисто йому.

У Статуті Липовецької бібліотеки вста­новлювалась чітка періодичність: Загальні збори проводились щорічно у січні за наявності не менше третини членів; біб­ліотечний комітет засідав щомісячно.

У 1907 році комітет Липовецької громадської бібліотеки-читальні (так вже вона  іменувалась) звернувся до повітової влади з ходатайством вдвічі збільшити кредит на її утримання (до цього щорічно бібліотека одержувала 100 карбованців). Ходатайство розглядалось на засіданні повітового комітету в справах земського господарства 7 серпня 1907 року, але про­хання про виділення 200 карбованців кредиту відхилили.

Повітова управа постановила: "внести у кошторис на 1908 рік виплати для бібліотеки-читальні в місті Липовець в минулорічному розмірі 100 карбованців". При цьому дода­валося: "просити комітет бібліотеки-читальні представити Управі звіт про витрачання виплат за попередній час".

Минуло ще десять літ. 1917 рік постав хвилею національного відродження. В Липівці стала виходити газета "Липовецькі вісті", в грудні оголосили про записи на приватні курси українознавства. 12 листопада липовецькими школярами влаштовано шевченківський вечір, а 6 грудня – О. Олеся.

В Липівці та інших значних містечках повіту влаштовувались "народні доми", де засновувались бібліотечки і можна було прочитати пресу: офіційну і профспілкову.

За прикладом першої Липовецької біб­ліотеки у повіті засновуються нові книгозбірні. 30 листопада на зібранні Липовецької По­вітової Народної Ради їм асигновано 10 тисяч карбованців на бібліотеку службовців Управи і 96700 карбованців на книжки і вчительські бібліотеки. Освічені люди відкривали для народу свої зібрання. Так, у В.Л. Приступова (пізніше – заслуженого лікаря України) кожен учень міг взяти дефіцитну книгу. Відомий драматург О. Корнійчук подарував йому один з перших екземплярів своєї п'єси "Платон Кречет", прототипом одного з героїв якої послужив знаменитий липовецький лікар. Свою багату бібліотеку Василь Лукич заповів лікарні, у якій пропрацював понад 50 літ.

Ось такі постаті прищеплювали липівчанам любов до книги.

Бібліотеки займали чільне місце в радянській політиці щодо ліквідації неписьменності. Лише в двадцятих роках у всіх  селах Липовеччини виникли "хати-читальні". Уже в 1935 році у Липовецькому районі налічувалося 28 бібліотек із книжковим фондом в 11131 одиниця.

Повністю знищила бібліотеки війна, після закінчення якої бібліотечна справа набула нового дихання майже по всіх селах, де виникли окремі книгозбірні.

Через 80 років після заснування, внаслідок політики цент­ралізації, 1 липня 1977 року Липовецька біб­ліотека для дорослих стала центральною районною бібліотекою.

З набуттям незалежності України минули часи ідеологічного контролю за бібліотеками. Основними напря­мами роботи стало відродження духовності, виховання в дусі поваги до України та її історії, народних традицій. Добре відомі липівчанам клуби: юнацький – "Народознавець" та жіночий – "Берегиня".

Якщо у 1912 році 6 шкіл Липовеччини мали свої книгозбірні, які відвідали 729 юнаків і 441 дівчина, то сьогодні послугами найдавнішої бібліотеки Вінниччини користується більше двох тисяч читачів, яким щорічно видається понад 30 тисяч видань. Це робиться безкоштовно, на відміну від вимог першого бібліотечного Статуту. На час його укладання бібліотека розпочиналася з 400 книжок. Перед фашистською окупацією у 28 бібліотеках Липовеччини книжковий фонд складав понад 11 тисяч томів. Нині одна з найдавніших бібліотек незалежної України володіє неоціненним скарбом – близько 50 тисячами книг. Колись читачі мали змогу ознайомитись з двома-трьома газетами, а тепер ЦРБ перед­плачує близько 80 періодичних видань.

Душею бібліотеки в усі часи були люди. Століття тому бібліотечний комітет складався із голови та чотирьох постійних членів. Сьогодні в структурі бібліотеки – відділи комплектування та об­робки літератури, обслуговування читачів, методично-бібліографічної роботи, сектор зберігання та використання єдиного фонду, самовіддано трудяться 10 фахівців-ен­тузіастів своєї справи.

В 1997 році спільно із райдержархівом випущено рукописний краєзнав­чий альманах, де підготовлено короткі нариси пам'ятних дат, видано ряд буклетів різної тематики, зокрема, “Липовецький район”, “Скарбниця знань”, “Брати Танасієнки”, “За колесом історії”, “Є така служба”, “Хороший край, хороші люди”, “Ратна слава Липовеччини”, “Край над Собом і Десною”, “Перлина України”, “Земля Василя Земляка”, “Статут Липовецької громадської бібліотеки-читальні 1898 року”. Все це робиться для читачів, любителів книги.

Такий славний сторічний шлях Липовецької бібліотеки – матері бібліотек Вінниччини і Липовеччини.

Нині бібліотека визначила однією з найважливіших своїх функцій – інформаційну роботу. Багато уваги приділяється краєзнавству, історії, людям, сьогоденню.

Липко Варвара Станіславівна, директор ЦБС, заслужений працівник культури України.

Народилася 19 листопада 1957 року в с. Володимирівка Іллінецького району на Вінниччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1981 р.). На даній посаді – з вересня 1984 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22500, Вінницька обл., смт. Липовець, вул. Т.Г. Шевченка, 9

Тел.: 2-11-07

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1951 році

Фонд – універсальний – 18,9 тис. прим., з них 27,7% – укр. мовою, 18 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує  понад 1,5 тис. читачів, книговидача – 30,2 тис. примірників.

Діють літературний-клуб “Криниця”, гурток “Читайкова майстриня”.

Платні послуги: нічний абонемент, видача книг з читального залу додому, розробка сценаріїв до свят, впорядкування каталогів приватних бібліотек, проведення масових заходів в інших установах. 

Сторінки історії:

Документів про відкриття бібліотеки та її роботу в довоєнний час не знайдено та за спогадами ветерана бібліотечної справи Б.Й. Мільштейн, яка працювала в обласній бібілотеці для дітей з 1936 р., дитячу бібліотеку в Липовці було відкрито приблизно в 1938 р. В 1940 р. Б. Мільштейн була у відрядженні з метою надання допомоги в організації каталогів. Завідуючою дитячої книгозбірні на той час працювала Максимович Л.С. Книжковий фонд становив 500 примірників.

Однак, офіційно бібліотека відкрита в 1949 р., про що згадується в рішенні виконкому обласної Ради „Про затвердження мережі культурно-освітніх установ на 1949 рік”. На кінець цього періоду бібліотека мала в своїх фондах вже 1703 примірники книг.

В середині 50-х років бібліотеці виділяють приміщення з двох великих кімнат, що дає можливість диференційовано організувати роботу читальних залів, абонемента та вільний доступ до книжкових фондів, а вони значно зросли і досягли вже 11250 книг, для чого були використані різноманітні джерела: книга-поштою, „Союздрук”, бібколектор, книжкові магазини.

З перших років існування на весь фонд заводиться службовий абетковий та читацький систематичний каталоги, популяризації літератури сприяє організація тематичних добірок видань.

Два працівники бібліотеки в 1959 році обслуговували 1450 читачів, книговидача становила 34 тис. примірників. В цей період на потреби бібліотеки було асигновано біля 60 тис. карбованців.

Наказом по управлінню культури № 194 від 16.08.1962 р. бібліотеку реорганізовують в районну бібліотеку для дітей, яка мала опікуватися діяльністю сільських підрозділів. ЇЇ працівники здійснювали виїзди, проводили семінари для працівників сільських та шкільних бібліотек, чому також сприяв відкритий в 1965 році методичний, краєзнавчий та атеїстичний куточок. Його керівник – Поліщук М.К. затверджується позаштатним методистом обласної бібліотеки ім. І. Франка. В 1969 році тут оформляється бібліографічний куток „Тому, хто хоче більше знати”, працює бібліотечна рада, запроваджуються різноманітні за змістом форми бібліотечної роботи: усні журнали, літературні подорожі, перегляди літератури, зустрічі з відомими людьми, зміцнюються зв’язки з працівниками шкільних бібліотек, педколективами, іншими культурно-просвітницькими та позашкільними закладами з метою пропаганди краєзнавства, засвоєння предметів шкільної програми створення гуртків юнатів. Саме в 1972 році створюються гуртки „Юні математики”, „Любителі техніки”, „Любителі рибальства” тощо.

З середини 60-х років бібліотекарі роблять індивідуальні, групові та тематичні аналізи читання, ведуть щоденники спостереження за читанням учнів, запроваджуються такі форми роботи, як „Розмова про твій читацький формуляр”, діють клуби „Друзі бібліотеки” та „Художнього читання”. Бібліотеку в цей період очолює Б.М. Гуревич.

На початок січня 1975 року фонд бібліотеки нараховував 23,3 тис. примірників, 30% з яких – українською мовою, послугами бібліотеки користувалось 1511 учнів, загальна книговидача становила 34,0 тисячі.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек і бібліотека входить до ЦБС як структурний підрозділ. Збільшується об’єм роботи, покращується і методична робота, а з 1981 року проводиться робота по переведенню фондів і каталогів на таблиці ББК. З створенням в 1982 році культурно-спортивних комплексів – бібліотека входить складовою частиною до нього. Спільними зусиллями запроваджуються Тижні дитячої та юнацької книги, свята весни, молоді, першого дзвоника. Нового року, оформлюються цикли книжкових виставок і тематичних полиць, Календар знаменних і пам’ятних дат, проводяться огляди літератури та літературні читання. Саме 80-і роки зумовлюють впровадження нових форм бібліотечної роботи – дні бібліографії та спеціаліста, літературні ігри, засідання „За круглим столом”, літературні вікторини, прем’єри книг, уроки народознавства, доброти, заняття з питань бібліотечно-бібліографічної грамотності та по вихованню культури. Тоді ж було створено клуб „Закон і ти” (1982 р.) та  ляльковий гурток (1985 р.). Впроваджується картотека читацьких інтересів, а з одержанням у 1983 році бібліобусу стало можливим обслуговування дітей книгою у віддалених населених пунктах. Виділення нового приміщення (1991 р.) більшою площею дозволило працівникам краще організувати роботу по обслуговуванню різновікових категорій дітей, цікаво плануються і проводяться засідання роботи клубу „Криниця”, методичні дні, тематичні семінари.

Фонд бібліотеки в 1994 році зростає до 21,0 тис. книг, закуповується 307 кінофонофотодокументів, активно використовуються технічні засоби, кількість користувачів сягає за 1800.

В 1998 році бібліотеку було переведено в краще приміщення площею 88 м? (4 кімнати), що дало можливість краще організувати роботу як за змістом, так і за формами: дні інформації „Спадщина з бабусиної скрині”, „Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи”, „Вітер далеких мандрів”; книжкові виставки „Ми всі господарі природи, тож бережімо її вроду”, „Перехрестя веселих забав”, „Книга сторінку розкрила”; бібліографічні огляди „У вінок Кобзареві”, „Запорожці: міфи і факти”, „У колі муз”, „Я маю право...”; перегляди літератури „Духовні скарби України”, „Запрошуємо до країни цікавих уроків”, „О мово рідна! Золота колиско!”, „Гімн+Прапор+Герб=Держава!” інші. Низка масових заходів була присвячена Всеукраїнському дню бібліотек, серед яких – „Фольклорне намисто”, „Краса душі у слово перелита”, „Наш Шевченко”, „А я просто Українка – україночка”, „Роде наш красний” інші. Стало традиційним проведення літературної години “Поведу вас у вічність” до дня народження письменника В. Земляка.

Продовжується акція „Подаруй бібліотеці книгу”. В сільських структурних підрозділах працюють дитячі клуби за інтересами „Умілі руки”, „Джерело”, „Однокласниця”, „Золоті руки”.

Всі бібліотеки системи працюють над виконанням Національної програми “Діти України”, яка буде діяти до 2005 року та районної молодіжної програми “Юнфорум – ХХІ”.

 

Опанасюк Людмила Іванівна, зав. РДБ.

Народилася 6 травня 1950 року в м. Могильові, Республіка Білорусь. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1984 р.). В системі працює з березня 1979 р. На даній посаді – з грудня 1980 р.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

смт Липовець № 1

Цивилюк-Антонець Мар’яна Василівна

2.

смт Липовець № 2

Юрченко Наталія Петрівна

3.

смт Турбів для дорослих 

Луць Зоя Петрівна

4.

смт Турбів для дітей

Іванюк Ганна Петрівна

5.

Білозерівка

Кухрівська Клавдія Степанівна

6.

Біла

Нікітчук Наталя Петрівна

7.

Берестівка

Пилип'юк Ольга Дмитрівна

8.

Брицьке

Івасюк Надія Михайлівна

9.

Вахнівка

Магдич Ольга Михайлівна

10.

Війтівці

Максименко Валентина Тимофіївна

11.

Вікентіївка

Тронь Антоніна Григорівна

12.

Вербівка

Коваль Оксана Станіславівна

13.

Зозівка

Лаврик Катерина Леонтіївна

14.

Зозів

Сенчук Світлана Володимирівна

15.

Журава

Костюк Ганна Григорівна

16.

Іваньки

Чечунова Валентина Василівна

17.


ВІННИЧЧИНА БІБЛІОТЕЧНА

  1. Вступ
  2. Бібліотеки України: тенденції розвитку
  3. Бібліотеки області: коротка історія та
  4. БІБЛІОТЕКИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
  5. Вінницька обласна бібліотека
  6. Частина 1
  7. Частина 2
  8. Частина 3
  9. Частина 4
  10. Частина 5
  11. Частина 6
  12. Частина 7
  13. Частина 8
  14. Частина 9
  15. Частина 10

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше