ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ВІННИЧЧИНА БІБЛІОТЕЧНА

Версія для друку

Бібліотеки області: коротка історія та

сучасні напрями діяльності

             Історія бібліотек Вінниччини тісно пов’язана з історією нашої держави. Вони пройшли всі віхи становлення, не оминуло їх і воєнне лихоліття. Але велика сила друкованого слова, потреба знань, духовності сприяли тому, що бібліотеки в усі часи виконували роль просвітницьких, дозвіллевих установ, допомагали розвитку науки, освіти, культури, виробництва.

            На початку ХХ століття на території тодішнього Поділля з населенням близько 4 млн. чоловік нараховувалося лише 15 масових бібліотек. Тобто, одна установа припадала на 280 тис. мешканців, а одна книга в них – на 250 чоловік.

            Характерною ознакою початку 20-х років було створення пунктів ліквідації неписьменності, сільських клубів, хат-читалень, ріст бібліотек. В 1921 році їх уже було169 з книжковим фондом 94,2 тис. примірників, послугами яких користувалися 82,8 тис. читачів.

            Значну роль в організації і зміцненні роботи новостворених бібліотек зіграла філія Всенародної бібліотеки України, яка була відкрита у Вінниці в 1921 році, а також міська публічна бібліотека ім. Гоголя (тепер ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва). Тут створюється бібліотечне об’єднання, яке ставить своїм завданням підвищення кваліфікації і надання практичної допомоги бібліотекарям міст і сіл губернії.

            Великого значення в цей час набувають пересувні бібліотеки.

            В 1930 році бібліотекарі активно включаються в бібліотечний похід під лозунгом “Книгу – в маси”.

            1932 р. був роком створення Вінницької області, керівництво бібліотеками покладається на обласний відділ народної освіти, при якому пізніше було організовано бібліотечний сектор. Росте сітка районних бібліотек, діють літературні гуртки, гуртки художнього читання, набуває розмаху масова робота. Проводяться зустрічі з письменниками, влаштовуються книжково-ілюстративні виставки.

            На запрошення бібліотек і громадськості в різні роки у Вінницю приїжджають письменники І. Микитенко, Л. Первомайський, В. Маяковський, В. Сосюра, Й. Бабель,           С. Голованівський.

            Значною подією в житті краю було надання  1 січня 1934 року статусу обласної –   центральній міській бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва, яка опираючись на 44 районних, розгорнула широку методично-бібліографічну допомогу сільським книгозбірням.

            В цьому ж році було проведено бібліотечний перепис, в результаті якого на облік взято 1020 масових бібліотек всіх відомств з книжковим фондом 1527,8 тис. прим. Крім того, функціонувало на теренах Вінниччини 788 учбових бібліотек, з фондом 1149,4 тис. прим., 124 наукових та спеціальних – з фондом 436,5 тис. прим. Дітей обслуговували 11 бібліотечних установ, фонд яких налічував 26,6 тис. прим.

            Величезний ріст мережі на той час викликав потребу у кваліфікованих кадрах. Тому досвідчені працівники обласної бібліотеки разом з фахівціми приєднаної філії Всеукраїнської наукової бібліотеки проводять обласні курси і семінари бібліотекарів в м. Вінниці та районних центрах Тульчині і Могилів-Подільському. Поступово цим видом навчання було охоплено всіх основних працівників районних, сільських і колгоспних бібліотек.

            В зміцненні якісного складу бібліотечних кадрів велику роль відіграв бібліотечний технікум, який був відкритий на базі бібліотечного відділу Тульчинського технікуму комуністичної освіти у 1934 році.

            За короткий час свого існування до 1941 року цей навчальний заклад підготував 402 кваліфікованих спеціалісти бібліотечної справи.

            Напередодні Великої Вітчизняної війни на Вінниччині працювало 1268 масових бібліотек, враховуючи приклубні, колгоспні і профспілкові з фондом понад 2 мільйони примірників. Книгозабезпеченість вже досягла більше 1 книги на мешканця області.

            В державних масових бібліотеках працювали 338 штатних бібліотекарів, багато з яких мали вищу, середню і спеціальну освіту, або пройшли підготовчі бібліотечні курси.

            Війна завдала великої шкоди бібліотечному будівництву. На тимчасово окупованій території, німецько-фашистські загарбники знищили майже всі фонди міських, районних і сільських та 300 тис. примірників обласної бібліотеки. Розбиті приміщення Бершадської, Липовецької, Козятинської, Гайсинської і ряду інших бібліотек.

            Чимало бібліотекарів з перших днів війни влилися в ряди Радянської Армії. Багатьох з них за мужність і героїзм, проявлений на фронтах боротьби з фашистами, нагороджено бойовими орденами і медалями, Г.К. Смагло – відзначений двома орденами Слави І і ІІ ступеня, а І.М. Філіповський та І.В. Бевз – удостоєнні високого звання Героя Радянського Союзу.

            Бібліотекарі, які залишилися на окупованій території, брали участь у партизанських загонах і підпільній боротьбі.

            Після звільнення Вінниччини від німецько-фашистських загарбників, до бібліотек почали надходити книги не лише від книголюбів, мешканців області, але й з усіх братніх республік тодішнього Радянського Союзу. Всього було передано 58 тис. томів, а жмеринчани зібрали для своїх книгозбірнень 7 тис. примірників видань.

            В період відбудови народного господарства в кожному райцентрі створюються районні бібліотеки, збільшується мережа сільських державних бібліотечних закладів.

            В 1945 році створюється обласний відділ культурно-освітньої роботи, на який покладається керівництво роботою клубних і бібліотечних установ, а в 1953 р. – обласне управління культури.

            В короткий термін було відновлено довоєнну мережу районних і міських бібліотек, а сільських збільшено до 1949 року майже втричі (це були переважно приклубні і колгоспні бібліотеки).

            Основним джерелом поповнення фондів став бібколектор, а кожна колгоспна книгозбірня отримувала книги із серії “Колгоспна бібліотека”, в яку входило понад 100 назв кращих творів української і світової літератури.

            Починаючи з 1951 року, повсюдно відкривалися державні міські і сільські бібліотеки, в які поступово вливалися фонди колгоспних книгозбірень. В кінці 50-х майже всі населені пункти були охоплені бібліотечним обслуговуванням, широко використовувалися нестаціонарні форми.

            Мережа масових бібліотек досягла 2024 одиниць з книжковим фондом 7190,7 тис. прим. На цей час виросли справжні ентузіасти бібліотечної справи. Послугами бібліотек користувалися понад півмільйона чоловік, або кожний четвертий мешканець області.

            Зміцнюється матеріально-технічна база бібліотек, яка позитивно вплинула на якісний стан обслуговування населення. Обласне управління культури через виробничий комбінат організувало виготовлення спеціального обладнання для бібліотек.

            В 1960 році серед бібліотечних працівників Вінниччини розгорнулося змагання за звання “Бібліотека відмінної роботи”.

            В 1967 році указом Президії ВР СРСР група бібліотечних працівників була вперше нагороджена орденами і медалями. Серед них, Сирота О.І. – зав. бібліотекою с. Бабчинці Мог. Подільського р-ну – орденом Трудового Червоного Прапора; Редькіна Г.А. – зав. бібліотекою с.Дзигівки Ямпільського р-ну медаллю “За трудову доблесть”; Марчук Г.С. – зав. бібліотекою с. Селище Літинського р-ну і Патерлевич Н.А. – зав. бібліотекою                     с. Бабчинці-ІІ Мог. Подільського р-ну – медалями “За трудову відзнаку”.

            Важко перерахувати всіх бібліотекарів, які за десятиліття бібліотечного будівництва  своєю невтомною працею несли знання, культуру в маси, сприяли розвитку духовності, науки, освіти, культури, виробництва, а відтак, свого краю в цілому.

 

*   *   *

            Процеси, що відбуваються в соціально-економічному розвитку держави визначили пріоритетні напрямки бібліотечної діяльності на початку ХХІ століття, а саме:

  • реалізація Державних та регіональних програм, що стосуються розвитку бібліотечної справи;
  • зміцнення зв'язків з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, робота по створенню центрів регіональної інформації;
  • управління інноваційними процесами;
  • впровадження нових інформаційних технологій в практику роботи бібліотек;
  • краєзнавча пошукова робота;
  • соціокультурна діяльність;
  • подальше упорядкування бібліотечної мережі;
  • посилення уваги до формування і збереження бібліотечних фондів;
  • фандрейзингова діяльність;
  • удосконалення форм і методів роботи з користувачами;
  • методичне забезпечення діяльності бібліотек області, розробка та поступове впровадження нової концепції методичної діяльності.

Сесіями Вінницької обласної ради 4 скликання в 2002 році було затверджено такі програми:

  • розвитку культури області на 2003-2004 рр., де широко представлено всі напрямки функціонування бібліотечної справи;
  • поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.;
  • розвитку краєзнавства на період до 2010 року.

Аналогічні програми затверджені в усіх районних центрах і містах обласного значення.

Прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації В.Ф. Коцемира "Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек області".

            На виконання цього документа в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва протягом листопада 2002- липня 2003 року щоп'ятниці проходили інформаційно-методичні зустрічі з бібліотечними працівниками області. Цим видом навчання були охоплені начальники міських і районних відділів культури, всі працівники центральних, районних, міських, сільських, дитячих бібліотек, а це, в цілому, більше 1,5 тис. чоловік.

            В результаті, взаємодія бібліотек з владними структурами значно активізувалася. З одного боку книгозбірні почали отримувати якісні матеріали нормативно-правового характеру, прийняті органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, а також іншу соціально-важливу інформацію, що стосується соціально-економічних, політичних, особистих та інших прав і законних інтересів громадян. З іншого боку існує зворотній зв'язок, де бібліотечні працівники, на основі вивчення інформаційних потреб представників органів влади, здійснюють інформаційно-бібліотечне обслуговування.

Бібліотеки стали посередниками між населенням і владою і забезпечують принцип "прозорості" її діяльності. В більшості бібліотек формуються спеціалізовані фонди, в окремих центральних книгозбірнях створюються центри правової інформації (Немирів, Хмільник). Досвід роботи такого центру, що функціонує при Немирівській центральній бібліотеці, узагальнено обласною державною адміністрацією і розповсюджено на теренах Вінниччини.

Внаслідок подальшого упорядкування бібліотечної мережі і приведення її у відповідність до Державного реєстру, на 1.01.2003 р. на Вінниччині функціонує 1065 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв, з них: 3 – обласних, 28 – центральних і районних бібліотек для дорослих, 965 – сільських, 59 – міських, 43 – районних та спеціалізованих бібліотек для дітей, 2 – бібліотеки-філії для юнацтва.

В цілому по області функціонує 2207 бібліотек всіх систем і відомств. Крім того, з метою диференційованого обслуговування юнацтва, у кожній ЦБ функціонують структурні підрозділи, зокрема: 6 відділів, 2 сектори, 1 абонемент, 20 кафедр. При бібліотеках діють також 24 дитячих відділення та 331 кімната юного читача.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування мешканців області здійснюють 1614 бібліотечних працівників, серед яких 80% – фахівці.

Бібліотечні фонди складають 18215,0 тис. примірників. Суттєвим джерелом їх поповнення став обласний конкурс читацьких симпатій "Подаруй бібліотеці книгу!".

Щорічно збільшується обсяг коштів на передплату періодичних видань. На 2003 рік для книгозбірень передплачено 9 тис. прим. газет і журналів на суму майже 400 тис. грн.

Бібліотеки області обслуговують біля 700 тис. користувачів, число книговидач склало майже 12 млн. примірників.

Залучено 86,0 тис. читачів-дітей.

                В області запроваджуються нові інформаційні технології. Флагманом у цій справі виступає, як і раніше, обласна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва.

            Розпочався цей процес і  в інших бібліотечних установах, в тому числі периферійних.

            Комп'ютерним обладнанням забезпечені обласні бібліотеки для дітей ім. І.Я. Франка та для юнацтва, Барська, Гайсинська, Немирівська, Теплицька, Тростянецька та Тульчинська центральні районні бібліотеки.

Досвід вінничан щодо роботи у напрямку "Бібліотека і влада" та по запровадженню нових інформаційних технологій був схвально оцінений Міністерством культури і мистецтв України, тому наша область стала місцем проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних наукових бібліотек "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек". Гідно представили свою роботу учасникам цього зібрання під час виїзних засідань на тему: "Бібліотека і влада" колективи Немирівської і Тульчинської ЦБ та керівництво цих районів.

            Резонансною стала регіональна міжвідомча науково-практична конференція "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації".

Значну увагу приділяють бібліотеки області соціокультурній діяльності. Як і в попередні роки, плідно працюють клуби та об'єднання за інтересами, літературно-мистецькі вітальні, яких нараховується 313, з них 54 – для дорослих, 101 – для юнацтва, 158 – для дітей.

У справжнє свято перетворився фестиваль клубів і об'єднань за інтересами, що працюють при бібліотеках області, під час відзначення Дня бібліотек у концертній залі "Плеяда". Демонстрували свою майстерність члени клубів за інтересами "Криниця" (Немирів), "Подільські оденьки" (Бар), "Берегиня" (Гайсин), "Автограф" (облбібліотека для юнацтва), "Оберіг" (Тульчин), "Щедра грядка" (Томашпіль) та працівники культури з Мурованих Курилівців.

Традиційними в області стали літературні свята М. Коцюбинського у Вінниці, С. Руданського на Калинівщині, М. Стельмаха у с. Дяківцях Латинського району, В. Стуса в облбібліотеці ім. К.А. Тімірязєва та на Гайсинщині.

Бібліотеки області – активні учасники Всеукраїнських акцій, зокрема, конкурсу сімей-ерудитів “Від роду – до народу”, літературного конкурсу юних талантів “О мово моя, душа голосна України”, дитячого конкурсу “Я і мої права”, тощо.

Пожвавилася пошукова краєзнавча робота. Ввійшли в практику роботи багатьох міст і селищ презентації книг місцевих авторів. Таким чином вирішується питання придбання для бібліотек обов'язкового примірника документів, що виходить на території району (Барська, Бершадська, Калинівська, Козятинська, Липовецька, Мур.-Куриловецька, Оратівська, Теплицька, Тростянецька, Тульчинська, Чечельницька ЦБ).

Уже вп'яте на Вінниччині відзначено Всеукраїнський день бібліотек. В книгозбірнях області пройшли Тижні, Декади бібліотек з участю керівництва області, міст і районів.

На сьогодні 5 бібліотечних працівників носять високе звання “Заслужений працівник культури України”. Це – Поплавський С.М. – зав. бібліотекою с. Богданівка Тульчинського р-ну, Лучко А.Й. – колишній директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Липко В.С. – директор Липовецької і Драганюк Л.С. – директор Мур.-Куриловецької ЦБС, Циганюк В.Ф. – директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

7 бібліотечних працівників області отримали пам'ятні знаки "За досягнення в розвитку культури і мистецтв" та "За багаторічну плідну працю в галузі культури".

Видання довідника “Вінниччина бібліотечна”, є не тільки підведенням певних підсумків та основних тенденцій функціонування бібліотек у ХХ та на початку ХХІ століття, але своєрідним пам’ятником бібліотечним працівникам, які своєю творчою працею, ентузіазмом, відданістю справі зробили неоціненний внесок в розвиток бібліотечної справи, сприяють гуманізації, побудові інформаційного суспільства та процесу державотворення незалежної України. 

Вітаю всіх бібліотечних працівників із Роком культури в Україні та

5-ою річницею встановлення Всеукраїнського дня бібліотек!

 

Бажаю міцного здоров’я, усіхів у благородній справі, добра, щастя,

достатку, душевного спокою, упевненості у завтрашньому дні!


ВІННИЧЧИНА БІБЛІОТЕЧНА

  1. Вступ
  2. Бібліотеки України: тенденції розвитку
  3. Бібліотеки області: коротка історія та
  4. БІБЛІОТЕКИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
  5. Вінницька обласна бібліотека
  6. Частина 1
  7. Частина 2
  8. Частина 3
  9. Частина 4
  10. Частина 5
  11. Частина 6
  12. Частина 7
  13. Частина 8
  14. Частина 9
  15. Частина 10

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше