ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Версія для друку

Управління культури Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

 Присвячується

Року культури в Україні, Всеукраїнському дню бібліотек,

100-річчю від дня заснування ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва,

талановитим працівникам книгозбірень Вінниччини

 

  


Вінниччина бібліотечна

 

 

 

Вінниця, 2003


Дане видання – це своєрідний історичний путівник по бібліотечній мережі Вінниччини. В ньому подаються короткі відомості: про фонди та довідково-бібліографічний апарат бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв, вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації; розкриваються зміст та розмаїття форм і методів бібліотечної роботи.

Довідник приурочено Року культури в України, 5-й річниці встановлення Всеукраїнського дня бібліотек та 100-річчю заснування ОУНБ ім.. К.А. Тімірязєва.

Чимало сторінок присвячено невтомним трудівникам і подвижникам скарбниць духовних надбань людства.

Видання розраховане на керівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, викладачів, культурологів, працівників сфери культури, громадськість та всіх, хто цікавиться історією та сучасним станом бібліотечної справи на Вінниччині.

 

Шановні колеги, бібліотечні працівники Вінниччини! 

Значною подією в житті області є видання довідника “Вінниччина бібліотечна: сторінки історії та сьогодення.”

Знаковим є те, що це відбувається саме у 2003 році, коли наша держава, прогресивна громадськість, всі, кому не байдужа доля української культури, відзначає, оголошений Указом Президента Л.Д.Кучми, Рік культури в Україні.

Бібліотеки – важлива ланка, фундамент галузі, які, не зважаючи на складні часи, обумовлені фінансовими труднощами, намагаються йти в ногу з життям, примножують, упорядковують і зберігають документні та інформаційні ресурси, доносять їх до користувачів, гідно представляють регіони в світовому інформаційному просторі, створюють привабливий образ своїх установ.

Усвідомлюючи значення бібліотек у розбудові демократичного суспільства, зростає увага держави до проблем і перспектив розвитку бібліотечної справи. Про це свідчить низка документів, прийнятих за останніх кілька років в Україні. Серед них – закони України  “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Про обов’язковий примірник документів”, Укази Президента України “Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек”, “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України”, “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”, державні програми “Збереження бібліотечних і архівних фондів на 2000-2005 рр.”, “Поповнення бібліотечних фондів на 2003 – 2005 рр.”, “Розвитку краєзнавства на період до 2010р.”

Свідченням турботи про соціальний захист бібліотекарів є Доручення Президента України “Про ліквідацію неповної зайнятості працівників галузі культури та підвищення їм заробітної плати”

Вся нормативно-законодавча база діє, вона конкретизується у документах регіонального значення, сприяє збереженню і розвитку бібліотек, як частини національного культурного надбання, вселяє надію на подальше покращення їх діяльності та матеріально – технічного забезпечення.

Бібліотечна Вінниччина сьогодні – це одна з найбільших в Україні за мережею, бібліотечним фондом і кадровим потенціалом, вона займає провідні місця в питаннях впровадження нових інформаційних технологій, проектній діяльності, роботі в напрямку “Бібліотека і влада”, відома своїми добрими традиціями та новаціями. Враховуючи значні напрацювання ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, центральних районних бібліотек, область стала місцем проведення регіональних та Всеукраїнських форумів бібліотечних працівників.

Вінниччина може гордитися бібліотечними кадрами, справжніми патріотами та ентузіастами своєї справи, професіоналами, які прагнуть виконувати свою місію, забезпечуючи конституційне право кожного громадянина на одержання інформації.

Довідник “Вінниччина бібліотечна” є своєрідним підсумком діяльності бібліотек за останні десятиріччя, вшанування самовідданої праці бібліотекарів області.

Хочу висловити сподівання, що органи виконавчої влади і місцевого самоврядування всіх рівнів Вінницької області посилять свою увагу до проблем бібліотек і соціального захисту бібліотекарів, докладуть зусиль до поліпшення їх фінансового стану та зміцнення матеріально-технічної бази.

Щиро вітаю всіх бібліотечних працівників Вінниччини, громадськість, користувачів з виходом у світ цього видання. Бажаю бібліотечним установам стабільності і процвітання, а бібліотекарям міцного здоров’я, творчих здобутків, упевненості в завтрашньому дні, божого благословення.

Бібліотеки України: тенденції розвитку 

За останні роки у діяльності бібліотек України відбулися суттєві зміни.

Розвиток і широке впровадження інформаційних технологій поступово впливають на всі сфери сучасного життя, включаючи економіку, науку, культуру, освіту в тому числі і на бібліотечну галузь. Збереження, розвиток і раціональне використання інформаційного ресурсу стає пріоритетним завданням державного значення. Сьогодні інформаційні ресурси бібліотек мають такі складові: традиційні друковані і аудіовізуальні документи та електронні носії інформації. Різниця між ними проявляється не тільки в способі представлення інформації, але й у стратегіях її збереження, поширення і модифікації.

Збереження і використання рукописних, друкованих та інших документів традиційного типу досить добре освоєно в ході дослідницької і практичної роботи багатьох поколінь фахівців. Але збільшення обсягів інформації, що зберігається в традиційній формі, роблять більш складною роботу по ефективному її використанню. Вирішення цієї фундаментальної проблеми лежить на шляху використання інформаційних технологій і найтіснішим чином пов’язано з переведенням збереженої інформації в електронну форму.

XXI століття  називають століттям глобального інформаційного суспільства. Сучасне суспільство неможливо представити без виробництва, генерування, переробки, передачі і використання різноманітної інформації. Усе перераховане безпосередньо відноситься і до бібліотек, оскільки вони є тими соціальними інститутами, що надають можливість населенню користуватися інформацією і забезпечують доступ до знань.

В зв’язку з тим, що діяльність бібліотек нерозривно пов'язана із зовнішнім середовищем – кілька слів про Україну – молоду державу, що прагне створити  інформаційне суспільство.

В даний час в Україні відзначаються високі темпи росту користувачів Інтернет, і якщо ці темпи зберігатимуться на рівні 55%, то вже через 3 роки їх кількість збільшиться майже в чотири рази. У цілому, у квітні цього року загальне число користувачів Мережі в Україні вже становило 2,5 млн. чоловік.

Аналіз ситуації, що склалася в суспільстві, дозволяє зробити висновок, що бібліотека як соціальний інститут збереже свої позиції в електронну еру тільки в тому випадку, якщо робота з цифровими ресурсами стане  важливою складовою частиною її діяльності.

Обласні універсальні наукові бібліотеки є головними бібліотеками регіону, важливою ланкою інформаційного середовища, виступають у якості не тільки джерела інформаційних ресурсів, але і центрів інформаційного обслуговування користувачів регіону.

Діяльність саме цих бібліотек значною мірою впливає на  бібліотечну політику країни.

Починати розмову  про сучасну бібліотеку, насамперед, потрібно з питань забезпечення доступу до цифрових ресурсів.

Зараз в Україні, 90 %  регіональних бібліотек цей доступ уже мають.

Кількість Інтернет-місць для читачів у цих бібліотеках у середньому складає 15 робочих станцій, тобто практично кожна регіональна  бібліотека відкрила Інтернет-зал, де користувачі не тільки одержують доступ до ресурсів, але і можуть пройти курс навчання роботи на комп’ютері та в Інтернеті.

Усе це стало можливим завдяки участі бібліотек у проектах благодійних фондів, міжнародних програмах й ініціативах. Так, тільки  Посольство США в Україні забезпечило доступ в Інтернет майже половині регіональних бібліотек.

Таким чином, доступ бібліотек у Всесвітню мережу – це один з перших кроків  на шляху тенденції, що намітилася по вирівнюванню ступеню доступності інформації для населення на рівні регіонів.

Нові можливості бібліотек внесли корективи й у формування фондів, і в організацію обслуговування користувачів. В даний час електронна форма дозволяє зберігати інформацію більш надійно і компактно, поширювати її набагато оперативніше і ширше, а крім того, надає можливості маніпулювання з нею, чого не могло бути раніше. Таким чином, робота з інформацією в електронній формі, з цифровими ресурсами – не данина моді, а нагальна потреба.

Роль бібліотек в умовах побудови інформаційного суспільства важко переоцінити. Забезпечення доступу користувачів до інформаційних ресурсів стає одним  з першочергових завдань бібліотек, вимагає стратегічного планування, об'єднання зусиль багатьох фахівців, як практиків, так і теоретиків.

Нові технології впливають фактично на усі функції бібліотек.

Якщо раніше процес поповнення фондів розглядався як придбання бібліотекою документу, то сьогодні, з появою електронних видань в Інтернеті, це одержання права на доступ до інформації. Найбільш розповсюдженими базами даних, до яких бібліотеки України мають доступ, е правова аналітична інформація, що містить не тільки документи, але й огляд, коментарі фахівців з тих або інших галузей знань, бази даних ЕБСКО, видавництва Шпрингер і Блеквел, тощо.

Ресурси Інтернету величезні, до того ж цей віртуальний інформаційний масив характеризується високим ступенем динаміки. Широкомасштабне виробництво інформації в електронній формі і величезна кількість джерел, що існують винятково в електронному вигляді, створюють ситуацію, при якій обсяги  накопиченої інформації виходять за межі можливості її збереження й ефективного використання традиційними засобами.  Бібліотекам, для виконання своєї суспільної ролі, потрібно докласти зусиль, щоб вписатися в нове середовище і бути здатними задовольняти потреби сучасного користувача.

Сьогодні бібліотека не може залишатися осторонь від потоку електронної інформації, вона повинна допомагати користувачам здійснювати її пошук, оскільки багато хто з них має потребу в цьому.

У цілому кваліфіковане консультування користувачів є особливістю бібліотеки, яка відрізняє її від Інтернет-кафе, і, разом з тим, дозволяє їй закріпити свою роль інформаційного посередника в умовах, що змінюються.

Завдання бібліотекаря сьогодні полягає в тому, щоб у першу чергу, самому знати пошукові системи і вивчати інформаційні потреби користувачів.

У світі існують різноманітні підходи до організації   пошукових систем, але пошукові машини не вирішують проблем повної індексації всіх ресурсів Інтернет. Хоча, безумовно,  їхні бази даних, у порівнянні з каталогами, мають значно більший обсяг і поповнюються набагато  швидше.

Очевидно, саме тому, як альтернативний пошук ресурсів, стали виникати Інтернет-портали, які у більшості випадків будуються за  тематичним принципом.

Працюючи ж над проектом створення регіональних інформаційних порталів, бібліотекарі України стали більш чітко усвідомлювати необхідність каталогізації ресурсів Інтернет.

І якщо раніше в декого виникали питання, – навіщо це робити, і, чи може бібліотека взагалі забезпечити такий же доступ до ресурсів Інтернет, як до власних каталогів (що вимагає додаткової роботи і знань), то зараз, після проведення відповідних навчань і розробки посібника по каталогізації Веб-ресурсів, ці питання зняті, у всякому разі, для обласних бібліотек.

Адже у більшості країн світу бібліотеки, як провідники знань, не залишають своїх користувачів один на один з усім масивом неорганізованих, несистематизованих джерел. Так само  як і в роботі з друкованою продукцією, вони відбирають найбільш надійні мережні ресурси, систематизують їх  і надають своїм користувачам.

Використання Всесвітньої Мережі вимагає змін у діяльності бібліотек і дуже швидкими темпами. Якщо ще кілька років тому на бібліотеки покладалося завдання надання доступу до інформації в Мережі, тобто, по суті, вони були споживачами інформації, то сьогодні їхнє завдання – розмістити в Інтернет свої власні ресурси.

В Україні кількість сайтів, зокрема обласних бібліотек, зростає стрімкими темпами. Зараз, вони є майже в 70% регіональних бібліотек.

Звичайно, усі вони дуже різні. Багато з них знаходяться на початковій стадії освоєння Інтернету як каналу інформування про себе, свої ресурси і послуги.

Перші бібліотечні сайти, як і все нове, для бібліотек, були статичними і скоріше нагадували рекламу установи. Вони представляли інформацію, в основному, про діяльності бібліотеки, її колектив, проведення заходів.

Але, поступово бібліотеки України стали розширювати коло інформації про свої ресурси і пропонувати різноманітні бази даних – від бібліографічних, до повнотекстових і фактографічних.

Зараз обсяг бібліографічних баз даних обласних бібліотек складає близько 3 мільйонів записів, при їх створенні спостерігаються тенденції посилення співробітництва бібліотек і обміну записів на міжрегіональному рівні. Так, між обласними бібліотеками вирішуються питання пайової участі у формуванні корпоративного каталогу періодичних видань, аналітичного розпису статей – усе це істотно скорочує терміни надання інформації користувачеві і знижує витрати на її обробку. Вінницька ОУНБ є однією з перших бібліотек в Україні, яка зрозуміла необхідність цієї роботи і спільно з Кіровоградською і Чернівецькою обласними бібліотеками стала учасником проекту корпоративного каталогу, який зараз містить понад 50 тис. бібліографічних записів.

Серед фактографічних баз даних найбільш широке поширення одержали  такі, як «Регіон у цифрах і фактах», «Календарі знаменних і пам'ятних дат». Як правило, у цих базах даних відображено як опубліковані, так і неопубліковані документи про область, її традиції, життя і діяльність видатних людей і багато іншого, тобто все те, що пов'язано з регіоном.

Ряд обласних бібліотек на своїх сайтах розміщають посилання на електронні журнали, і не тільки на ті, котрі ми називаємо центральними, а і на регіональні.

Увазі віртуальних користувачів пропонуються віртуальні виставки, і не обов’язково книжкових фондів, іноді це твори образотворчого мистецтва, картини місцевих художників, експонати музеїв і т.д.

На бібліотечних сайтах України з’являється така послуга, як віртуальний кіноклуб.

Користувачі бібліотеки одержують можливість обговорити не тільки бібліотечні проблеми, але і бути учасниками читацьких Інтернет-конференцій.

Наступне – повнотекстові бази даних.

Сьогодні, хоча, і в незначній кількості, у деяких  бібліотеках України, стало реальністю одночасно з інформацією про наявність того або іншого документа в бібліотеці, ознайомити з його повним текстом.

Обсяг повнотекстових баз даних на деяких сайтах сьогодні складає близько 2 тис. сторінок (друкованого тексту).

Останнім часом нові інформаційні технології широко застосовуються у видавничій діяльності бібліотек: від випуску інформаційних збірників, довідково-бібліографічних видань, до методичних матеріалів. Ці видання, як правило, розташовані на бібліотечних сайтах, що набагато дешевше від друкованої версії.

Лідером у цьому напрямі діяльності є також Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, яка вже декілька років представляє свої видання в електронному вигляді. Серед них – “Література про Вінницьку область”, серія методично-бібліографічних порад “Кращі виставки року”, довідник “Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини”, видання, присвячені ювілеям видатних діячів та подіям краю, “Зведений каталог періодичних видань, передплачених бібліотеками міста Вінниці”, тощо.     

Ми часто зосереджуємо увагу на такій функції бібліотек, як посередництво між органами влади і населенням.

Сьогодні в Україні доступ до документів органів державної влади не тільки відкритий, але і безкоштовний. Практично всі бібліотеки, через  Інтернет користуються  цією інформацією.

Рішення місцевих органів влади в Україні виставлені не тільки на сайтах обласних адміністрацій, але і передаються  по електронній пошті в бібліотеку, де вони обробляються, систематизуються і надаються користувачам.

Виставляючи свою інформацію в Інтернеті ми забезпечуємо такі послуги, як доступ до каталогів, баз даних, бібліотечних видань, довідників, оцифрованих документів, відомостей про діяльність бібліотеки в цілому.

Але сучасна бібліотека повинна виходити не зі своїх можливостей, а, насамперед, – з потреб користувачів, що, у свою чергу,  повинні впливати на ці послуги.

Саме тому необхідний наступний етап розвитку бібліотек – обслуговування через Інтернет. Звичайно, цей вид діяльності знаходиться на самій початковій стадії. Проте, першою бібліотекою в Україні, яка започаткувала налагодження обслуговування користувачів через глобальну мережу є Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Поки що це – уточнюючі, фактографічні довідки. Але завдяки їм, користувачі можуть досить оперативно одержати потрібну їм інформацію, не заходячи в бібліотеку.

Потребує розвитку електронна доставка документів (ЕДД), як вид обслуговування, який поки-що вкрай повільними темпами впроваджується в практику роботи.

Причини для цього, в основному, об'єктивні – відсутність повної інформації про склад документів у великих бібліотеках, зведених каталогів, біллінгової системи розрахунків за виконану роботу, а також проблема, пов’язана із захистом авторського права і його інтелектуальної власності.

Ще одна важлива проблема регіональних бібліотек – не тільки формувати і зберігати краєзнавчий фонд, але і надати його користувачу через Інтернет.

Висвітлені питання торкаються, в основному, віртуальної інформації. Сьогодні бібліотеки прагнуть створити позитивний імідж не тільки своїх установ, а і якомога краще представити регіон у віртуальному просторі. Саме тому, з великим ентузіазмом вони приступили до реалізації проекту “Створення регіональних порталів”. Вінницька ОУНБ провела значну роботу по збору інформації для порталу, що може слугувати добрим прикладом для інших, як потрібно працювати над вирішенням таких складних завдань.

Чому саме бібліотеки взялися за таку важливу справу, як створення регіональних порталів?

Бібліотеки були і є інформаційними центрами в сфері культури, їхня функція збирати, узагальнювати, систематизовувати матеріали в усіх напрямках культурної діяльності і надавати їх споживачам інформації. Вони також зацікавлені в розвитку туризму, бізнесу, тому, що це інвестиції в регіон. Ніхто, крім бібліотек, не зможе, та й не зацікавлений у висвітленні інформації соціальної спрямованості: де знаходяться ті або інші установи, режим їхньої роботи, основні послуги.

Звичайно, це далеко не весь обсяг інформації про регіон. Головне не тільки відібрати і систематизувати веб-сайти регіону, а підготувати повнотекстові матеріали, що поки ще відсутні в Інтернеті, надати рівний доступ громадян до соціально значимої інформації, що складається і розповсюджується на рівні району, області, країни.

Розуміючи всю складність рішення цих питань, Міністерство культури і мистецтв звернулося в Кабінет Міністрів України з проханням направити відповідне розпорядження обласним державним адміністраціям. Результатом було доручення Уряду облдержадміністраціям про посилення уваги до питань наповнення й удосконалення ресурсів бібліотек.

В результаті – майже у всіх регіонах такі розпорядження вже прийняті. У листопаді 2002 року голова Вінницької облдержадміністрації В. Коцемир видав Розпорядження “Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек”, яке дало поштовх до активізації діяльності бібліотек в напрямку “Бібліотека і влада”.

Впровадження нових інформаційних технологій, нарощування інформаційних ресурсів є провідними напрямками діяльності бібліотек і, зокрема, ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Завдяки інтенсивній проектній діяльності, бібліотека оснащена потужним парком комп’ютерних машин, має вихід в Internet. Розширюється коло Internet-послуг – знаходження різноманітної інформації, створення списків електронних адрес, бібліографічних матеріалів, спеціальних програм-навігаторів. Все це потребує підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування, нового рівня знань бібліотечних працівників, адміністраторів інформаційних центрів.

Реалізація проекту демонструватиме, як публічні бібліотеки можуть і повинні брати на себе провідну роль у забезпеченні громадян перевагами інформаційного суспільства.

Бібліотека плідно працює в напрямку “Бібліотека і влада”. Певні здобутки стали предметом обговорення на Всеукраїнській науково-практичній конференції директорів ОУНБ "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек", регіональної науково-практичної конференції "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації", в рамках якої відбулася офіційна зустріч представників Міністерства культури і мистецтв України, керівництва ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва з головою Вінницької обласної державної адміністрації В.Ф. Коцемиром.

Заслуговує на увагу ще одна ініціатива Вінниччини – проект “Електронні пам’ятки регіону”, в ході якого передбачається перенести на електронні носії рідкісні і цінні видання із фондів Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, створити базу даних краєзнавчого змісту “Електронна Вінниччина”.

Варто відзначити, що поступове впровадження нових інформаційних технологій відбувається і в ЦБС області. Оснащені комплектами комп’ютерного обладнання обласні бібліотеки для юнацтва та для дітей ім. І.Я. Франка, Барська, Гайсинська, Немирівська, Тепленька, Тростянецька, Тульчинська ЦБ.

Бібліотеки роблять перші, але впевнені кроки в проектній діяльності, беруть участь у конкурсах на отримання грантів та інвестицій. І як результат – їх зусилля досягають успіху. Прикладом цьому, є Барська ЦБ, яка в 2002 році виграла конкурс по мікропроекту УФСІ (Український фонд соціальних інвестицій) “Створення інформаційного центру – бібліотеки сучасного типу”. Козятинська ЦБ та Самгородоцька сільська бібліотека цього ж району виграли конкурс і стали учасниками десятої ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції “Крим-2003” “Бібліотеки і асоціації у світі, що змінюється: нові технології і нові форми співробітництва”.

Вартий уваги досвід налагодження співпраці бібліотек з органами місцевого самоврядування, забезпечення вільного доступу населення до інформаційних ресурсів владних структур. З цією метою повсюдно створюються центри регіональної інформації в районних та сільських бібліотеках. Добре зарекомендували себе центри правової освіти (Хмільницька, Барська, Мог.-Подільська, Немирівська ЦБ). Досвід останньої узагальнено обласною державною адміністрацією і розповсюджено в усьому регіоні.

Схвалення Міністерства культури і мистецтв України отримало починання вінничан – проведення інформаційно-методичних щотижневих зустрічей з бібліотечними працівниками районів. Такою формою навчання було охоплено більш, ніж за півроку майже півтори тисячі чоловік, тобто всі бібліотекарі публічних книгозбірень. Така новація буде підтримана і рекомендована для запровадження в інших регіонах нашої держави.

Перелік цікавих напрацювань вінницької бібліотечної громади можна продовжувати, але я хочу побажати всім не зупинятися на досягнутому, а долати нові рубежі.

Вітаю всіх з виходом довідника “Вінниччина бібліотечна”, який засвідчив вагомий етап становлення і розвитку бібліотечної справи, діяльність бібліотечних працівників.

Бажаю вам віри у власні сили, надії на творчу перспективу, любові ваших користувачів (реальних і віртуальних), мудрості у всіх планах та починаннях.

З святом Вас, бібліотекарі Вінниччини!

Бібліотеки області: коротка історія та

сучасні напрями діяльності

             Історія бібліотек Вінниччини тісно пов’язана з історією нашої держави. Вони пройшли всі віхи становлення, не оминуло їх і воєнне лихоліття. Але велика сила друкованого слова, потреба знань, духовності сприяли тому, що бібліотеки в усі часи виконували роль просвітницьких, дозвіллевих установ, допомагали розвитку науки, освіти, культури, виробництва.

            На початку ХХ століття на території тодішнього Поділля з населенням близько 4 млн. чоловік нараховувалося лише 15 масових бібліотек. Тобто, одна установа припадала на 280 тис. мешканців, а одна книга в них – на 250 чоловік.

            Характерною ознакою початку 20-х років було створення пунктів ліквідації неписьменності, сільських клубів, хат-читалень, ріст бібліотек. В 1921 році їх уже було169 з книжковим фондом 94,2 тис. примірників, послугами яких користувалися 82,8 тис. читачів.

            Значну роль в організації і зміцненні роботи новостворених бібліотек зіграла філія Всенародної бібліотеки України, яка була відкрита у Вінниці в 1921 році, а також міська публічна бібліотека ім. Гоголя (тепер ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва). Тут створюється бібліотечне об’єднання, яке ставить своїм завданням підвищення кваліфікації і надання практичної допомоги бібліотекарям міст і сіл губернії.

            Великого значення в цей час набувають пересувні бібліотеки.

            В 1930 році бібліотекарі активно включаються в бібліотечний похід під лозунгом “Книгу – в маси”.

            1932 р. був роком створення Вінницької області, керівництво бібліотеками покладається на обласний відділ народної освіти, при якому пізніше було організовано бібліотечний сектор. Росте сітка районних бібліотек, діють літературні гуртки, гуртки художнього читання, набуває розмаху масова робота. Проводяться зустрічі з письменниками, влаштовуються книжково-ілюстративні виставки.

            На запрошення бібліотек і громадськості в різні роки у Вінницю приїжджають письменники І. Микитенко, Л. Первомайський, В. Маяковський, В. Сосюра, Й. Бабель,           С. Голованівський.

            Значною подією в житті краю було надання  1 січня 1934 року статусу обласної –   центральній міській бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва, яка опираючись на 44 районних, розгорнула широку методично-бібліографічну допомогу сільським книгозбірням.

            В цьому ж році було проведено бібліотечний перепис, в результаті якого на облік взято 1020 масових бібліотек всіх відомств з книжковим фондом 1527,8 тис. прим. Крім того, функціонувало на теренах Вінниччини 788 учбових бібліотек, з фондом 1149,4 тис. прим., 124 наукових та спеціальних – з фондом 436,5 тис. прим. Дітей обслуговували 11 бібліотечних установ, фонд яких налічував 26,6 тис. прим.

            Величезний ріст мережі на той час викликав потребу у кваліфікованих кадрах. Тому досвідчені працівники обласної бібліотеки разом з фахівціми приєднаної філії Всеукраїнської наукової бібліотеки проводять обласні курси і семінари бібліотекарів в м. Вінниці та районних центрах Тульчині і Могилів-Подільському. Поступово цим видом навчання було охоплено всіх основних працівників районних, сільських і колгоспних бібліотек.

            В зміцненні якісного складу бібліотечних кадрів велику роль відіграв бібліотечний технікум, який був відкритий на базі бібліотечного відділу Тульчинського технікуму комуністичної освіти у 1934 році.

            За короткий час свого існування до 1941 року цей навчальний заклад підготував 402 кваліфікованих спеціалісти бібліотечної справи.

            Напередодні Великої Вітчизняної війни на Вінниччині працювало 1268 масових бібліотек, враховуючи приклубні, колгоспні і профспілкові з фондом понад 2 мільйони примірників. Книгозабезпеченість вже досягла більше 1 книги на мешканця області.

            В державних масових бібліотеках працювали 338 штатних бібліотекарів, багато з яких мали вищу, середню і спеціальну освіту, або пройшли підготовчі бібліотечні курси.

            Війна завдала великої шкоди бібліотечному будівництву. На тимчасово окупованій території, німецько-фашистські загарбники знищили майже всі фонди міських, районних і сільських та 300 тис. примірників обласної бібліотеки. Розбиті приміщення Бершадської, Липовецької, Козятинської, Гайсинської і ряду інших бібліотек.

            Чимало бібліотекарів з перших днів війни влилися в ряди Радянської Армії. Багатьох з них за мужність і героїзм, проявлений на фронтах боротьби з фашистами, нагороджено бойовими орденами і медалями, Г.К. Смагло – відзначений двома орденами Слави І і ІІ ступеня, а І.М. Філіповський та І.В. Бевз – удостоєнні високого звання Героя Радянського Союзу.

            Бібліотекарі, які залишилися на окупованій території, брали участь у партизанських загонах і підпільній боротьбі.

            Після звільнення Вінниччини від німецько-фашистських загарбників, до бібліотек почали надходити книги не лише від книголюбів, мешканців області, але й з усіх братніх республік тодішнього Радянського Союзу. Всього було передано 58 тис. томів, а жмеринчани зібрали для своїх книгозбірнень 7 тис. примірників видань.

            В період відбудови народного господарства в кожному райцентрі створюються районні бібліотеки, збільшується мережа сільських державних бібліотечних закладів.

            В 1945 році створюється обласний відділ культурно-освітньої роботи, на який покладається керівництво роботою клубних і бібліотечних установ, а в 1953 р. – обласне управління культури.

            В короткий термін було відновлено довоєнну мережу районних і міських бібліотек, а сільських збільшено до 1949 року майже втричі (це були переважно приклубні і колгоспні бібліотеки).

            Основним джерелом поповнення фондів став бібколектор, а кожна колгоспна книгозбірня отримувала книги із серії “Колгоспна бібліотека”, в яку входило понад 100 назв кращих творів української і світової літератури.

            Починаючи з 1951 року, повсюдно відкривалися державні міські і сільські бібліотеки, в які поступово вливалися фонди колгоспних книгозбірень. В кінці 50-х майже всі населені пункти були охоплені бібліотечним обслуговуванням, широко використовувалися нестаціонарні форми.

            Мережа масових бібліотек досягла 2024 одиниць з книжковим фондом 7190,7 тис. прим. На цей час виросли справжні ентузіасти бібліотечної справи. Послугами бібліотек користувалися понад півмільйона чоловік, або кожний четвертий мешканець області.

            Зміцнюється матеріально-технічна база бібліотек, яка позитивно вплинула на якісний стан обслуговування населення. Обласне управління культури через виробничий комбінат організувало виготовлення спеціального обладнання для бібліотек.

            В 1960 році серед бібліотечних працівників Вінниччини розгорнулося змагання за звання “Бібліотека відмінної роботи”.

            В 1967 році указом Президії ВР СРСР група бібліотечних працівників була вперше нагороджена орденами і медалями. Серед них, Сирота О.І. – зав. бібліотекою с. Бабчинці Мог. Подільського р-ну – орденом Трудового Червоного Прапора; Редькіна Г.А. – зав. бібліотекою с.Дзигівки Ямпільського р-ну медаллю “За трудову доблесть”; Марчук Г.С. – зав. бібліотекою с. Селище Літинського р-ну і Патерлевич Н.А. – зав. бібліотекою                     с. Бабчинці-ІІ Мог. Подільського р-ну – медалями “За трудову відзнаку”.

            Важко перерахувати всіх бібліотекарів, які за десятиліття бібліотечного будівництва  своєю невтомною працею несли знання, культуру в маси, сприяли розвитку духовності, науки, освіти, культури, виробництва, а відтак, свого краю в цілому.

 

*   *   *

            Процеси, що відбуваються в соціально-економічному розвитку держави визначили пріоритетні напрямки бібліотечної діяльності на початку ХХІ століття, а саме:

  • реалізація Державних та регіональних програм, що стосуються розвитку бібліотечної справи;
  • зміцнення зв'язків з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, робота по створенню центрів регіональної інформації;
  • управління інноваційними процесами;
  • впровадження нових інформаційних технологій в практику роботи бібліотек;
  • краєзнавча пошукова робота;
  • соціокультурна діяльність;
  • подальше упорядкування бібліотечної мережі;
  • посилення уваги до формування і збереження бібліотечних фондів;
  • фандрейзингова діяльність;
  • удосконалення форм і методів роботи з користувачами;
  • методичне забезпечення діяльності бібліотек області, розробка та поступове впровадження нової концепції методичної діяльності.

Сесіями Вінницької обласної ради 4 скликання в 2002 році було затверджено такі програми:

  • розвитку культури області на 2003-2004 рр., де широко представлено всі напрямки функціонування бібліотечної справи;
  • поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.;
  • розвитку краєзнавства на період до 2010 року.

Аналогічні програми затверджені в усіх районних центрах і містах обласного значення.

Прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації В.Ф. Коцемира "Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек області".

            На виконання цього документа в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва протягом листопада 2002- липня 2003 року щоп'ятниці проходили інформаційно-методичні зустрічі з бібліотечними працівниками області. Цим видом навчання були охоплені начальники міських і районних відділів культури, всі працівники центральних, районних, міських, сільських, дитячих бібліотек, а це, в цілому, більше 1,5 тис. чоловік.

            В результаті, взаємодія бібліотек з владними структурами значно активізувалася. З одного боку книгозбірні почали отримувати якісні матеріали нормативно-правового характеру, прийняті органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, а також іншу соціально-важливу інформацію, що стосується соціально-економічних, політичних, особистих та інших прав і законних інтересів громадян. З іншого боку існує зворотній зв'язок, де бібліотечні працівники, на основі вивчення інформаційних потреб представників органів влади, здійснюють інформаційно-бібліотечне обслуговування.

Бібліотеки стали посередниками між населенням і владою і забезпечують принцип "прозорості" її діяльності. В більшості бібліотек формуються спеціалізовані фонди, в окремих центральних книгозбірнях створюються центри правової інформації (Немирів, Хмільник). Досвід роботи такого центру, що функціонує при Немирівській центральній бібліотеці, узагальнено обласною державною адміністрацією і розповсюджено на теренах Вінниччини.

Внаслідок подальшого упорядкування бібліотечної мережі і приведення її у відповідність до Державного реєстру, на 1.01.2003 р. на Вінниччині функціонує 1065 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв, з них: 3 – обласних, 28 – центральних і районних бібліотек для дорослих, 965 – сільських, 59 – міських, 43 – районних та спеціалізованих бібліотек для дітей, 2 – бібліотеки-філії для юнацтва.

В цілому по області функціонує 2207 бібліотек всіх систем і відомств. Крім того, з метою диференційованого обслуговування юнацтва, у кожній ЦБ функціонують структурні підрозділи, зокрема: 6 відділів, 2 сектори, 1 абонемент, 20 кафедр. При бібліотеках діють також 24 дитячих відділення та 331 кімната юного читача.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування мешканців області здійснюють 1614 бібліотечних працівників, серед яких 80% – фахівці.

Бібліотечні фонди складають 18215,0 тис. примірників. Суттєвим джерелом їх поповнення став обласний конкурс читацьких симпатій "Подаруй бібліотеці книгу!".

Щорічно збільшується обсяг коштів на передплату періодичних видань. На 2003 рік для книгозбірень передплачено 9 тис. прим. газет і журналів на суму майже 400 тис. грн.

Бібліотеки області обслуговують біля 700 тис. користувачів, число книговидач склало майже 12 млн. примірників.

Залучено 86,0 тис. читачів-дітей.

                В області запроваджуються нові інформаційні технології. Флагманом у цій справі виступає, як і раніше, обласна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва.

            Розпочався цей процес і  в інших бібліотечних установах, в тому числі периферійних.

            Комп'ютерним обладнанням забезпечені обласні бібліотеки для дітей ім. І.Я. Франка та для юнацтва, Барська, Гайсинська, Немирівська, Теплицька, Тростянецька та Тульчинська центральні районні бібліотеки.

Досвід вінничан щодо роботи у напрямку "Бібліотека і влада" та по запровадженню нових інформаційних технологій був схвально оцінений Міністерством культури і мистецтв України, тому наша область стала місцем проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних наукових бібліотек "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек". Гідно представили свою роботу учасникам цього зібрання під час виїзних засідань на тему: "Бібліотека і влада" колективи Немирівської і Тульчинської ЦБ та керівництво цих районів.

            Резонансною стала регіональна міжвідомча науково-практична конференція "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації".

Значну увагу приділяють бібліотеки області соціокультурній діяльності. Як і в попередні роки, плідно працюють клуби та об'єднання за інтересами, літературно-мистецькі вітальні, яких нараховується 313, з них 54 – для дорослих, 101 – для юнацтва, 158 – для дітей.

У справжнє свято перетворився фестиваль клубів і об'єднань за інтересами, що працюють при бібліотеках області, під час відзначення Дня бібліотек у концертній залі "Плеяда". Демонстрували свою майстерність члени клубів за інтересами "Криниця" (Немирів), "Подільські оденьки" (Бар), "Берегиня" (Гайсин), "Автограф" (облбібліотека для юнацтва), "Оберіг" (Тульчин), "Щедра грядка" (Томашпіль) та працівники культури з Мурованих Курилівців.

Традиційними в області стали літературні свята М. Коцюбинського у Вінниці, С. Руданського на Калинівщині, М. Стельмаха у с. Дяківцях Латинського району, В. Стуса в облбібліотеці ім. К.А. Тімірязєва та на Гайсинщині.

Бібліотеки області – активні учасники Всеукраїнських акцій, зокрема, конкурсу сімей-ерудитів “Від роду – до народу”, літературного конкурсу юних талантів “О мово моя, душа голосна України”, дитячого конкурсу “Я і мої права”, тощо.

Пожвавилася пошукова краєзнавча робота. Ввійшли в практику роботи багатьох міст і селищ презентації книг місцевих авторів. Таким чином вирішується питання придбання для бібліотек обов'язкового примірника документів, що виходить на території району (Барська, Бершадська, Калинівська, Козятинська, Липовецька, Мур.-Куриловецька, Оратівська, Теплицька, Тростянецька, Тульчинська, Чечельницька ЦБ).

Уже вп'яте на Вінниччині відзначено Всеукраїнський день бібліотек. В книгозбірнях області пройшли Тижні, Декади бібліотек з участю керівництва області, міст і районів.

На сьогодні 5 бібліотечних працівників носять високе звання “Заслужений працівник культури України”. Це – Поплавський С.М. – зав. бібліотекою с. Богданівка Тульчинського р-ну, Лучко А.Й. – колишній директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Липко В.С. – директор Липовецької і Драганюк Л.С. – директор Мур.-Куриловецької ЦБС, Циганюк В.Ф. – директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

7 бібліотечних працівників області отримали пам'ятні знаки "За досягнення в розвитку культури і мистецтв" та "За багаторічну плідну працю в галузі культури".

Видання довідника “Вінниччина бібліотечна”, є не тільки підведенням певних підсумків та основних тенденцій функціонування бібліотек у ХХ та на початку ХХІ століття, але своєрідним пам’ятником бібліотечним працівникам, які своєю творчою працею, ентузіазмом, відданістю справі зробили неоціненний внесок в розвиток бібліотечної справи, сприяють гуманізації, побудові інформаційного суспільства та процесу державотворення незалежної України. 

Вітаю всіх бібліотечних працівників із Роком культури в Україні та

5-ою річницею встановлення Всеукраїнського дня бібліотек!

 

Бажаю міцного здоров’я, усіхів у благородній справі, добра, щастя,

достатку, душевного спокою, упевненості у завтрашньому дні!

БІБЛІОТЕКИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

 Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

 

Адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 73

Тел.: 32-20-34, 32-39-34, 35-51-97, 32-19-35

Факс: (0432) 35-16-85

E-mail: inform@library.vinnitsa.com

director@library.vinnitsa.com

http://www.portal.vinnitsa.com

http://www.library.vinnitsa.com/culture/index.html                       

Режим роботи: Понеділок-четвер з 9 до 19 год.

Субота-неділя з 10 до 18 год.                               

                                 Вихідний – п’ятниця

Штат: 125 чол.     

Заснована: в 1907 році

Фонд – універсальний – 900 тис. видань.

Щорічно обслуговує 35 тис. читачів, яким видає понад 800 тис. прим. документів.

 

Сторінки історії:

У 1889 році громадськість Вінниці за ініціативою місцевого вчителя І.Я. Рубінштейна запропонувала міській думі відкрити загальнодоступну читальню. Місцева влада розглянула цю пропозицію (в обговоренні брав участь гласний думи письменник М.М. Коцюбинський) і відхилила її як передчасну.

Через 13 років міська дума, прагнучи гідно вшанувати пам'ять М.В. Гоголя, до 50-річчя з дня смерті видатного письменника, на засіданні 20 лютого 1902 р. вирішила "закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя".

5 лютого 1906 року члени розпорядчого комітету разом з архітектором прийняли від будівельників завершене приміщення. На протязі наступного року здійснювалося її обладнання. Першим бібліотекарем новоствореної бібліотеки до 1919 року була Є.С. Вознесенська.

Наприкінці 1906 року подільський губернатор затвердив "Правила користування книгами і періодичними виданнями у Вінницькій міській публічній бібліотеці імені Гоголя". Міська дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинник з Петербургу, портрети просвітителів Кирила і Мефодія, а також Нестора-літописця та гіпсове погруддя Гоголя - з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд поновив обгортки бібліотечних книг зі спеціальним тисненням "ВМГБ" (Вінницька міська Гоголівська бібліотека), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску. 2 лютого 1907 р. бібліотека прийняла перших відвідувачей: фонд її нараховував 4 тис. прим. видань, обслужено 1000 читачів.

            Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів всіх станів і звань (крім молоді, що навчалася, і солдат) з 10 до 14 і з 16 до 19 години, у вихідні і святкові дні – з 12 до 16 години. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу на будь-якій мові, крім державної російської, можна було видавати тільки після отримання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. в день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу давали під заставу або під письмове поручительство від керівника закладу, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалась окремо на книги і періодику, залежала вона і від строку видачі, а для періодики – і від строку надходження в бібліотеку (так, за 2 книги потрібно було платити 25 коп. в місяць, за 3 книги і новий журнал 60 коп. в місяць, стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення, порчу видань стягувався штраф. Читачі, які платили 5 крб. річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавалась абонентська книжка, яка була одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку отриманих книг.

Після 1917 року бібліотека стає центральною міською, пізніше – центральною окружною. До її фондів надходять книги і періодичні видання з розформованих учбових закладів, націоналізованих приватних зібрань. При бібліотеці створюються гуртки ліквідації неписьменності, різноманітні курси і лекторії, літературні об’єднання. Вона організовує багаточисельні пересувки на підприємствах і в селах.

У 1925 р. їй присвоюється ім'я К.А. Тімірязєва, і наступні покоління читачів знають її як "Тімірязєвку". Тодішній директор бібліотеки Б.С. Фарбер багато зробив для її розвитку. З 1930 р. до складу бібліотеки включено науковий відділ, створений на базі ліквідованої Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН в "Мурах". Фонд бібліотеки поповнився рідкісними виданнями, зокрема, з україніки та краєзнавства, зібраними свого часу В.Д. Отамановським та його помічниками.

У 1934 р. бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва надано статус обласної, в 1936 р. вона одержала нове 3-поверхове приміщення. У 1940 р. в бібліотеці працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував більше 400 тис. видань, користувалося біля 16 тис. читачів.

Війна завдала великої шкоди бібліотеці. Залишаючи Вінницю, 18 березня 1944 року окупанти спалили приміщення бібліотеки, були знищені каталоги, картотеки і більша частина фонду; гітлерівці розмістили в ній свої заклади. Жителів міста обслуговував відділ в "Мурах", перетворений в самостійну бібліотеку. Працівники обох підрозділів "Тімірязєвки" надавали допомогу вінницьким підпільникам. Н.А. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла в підземних сховищах "Мурів" цінні видання. Загальний збиток бібліотеки склав 2158 тис. крб., загинуло більше 300 тис. книг.

Відданість і мужність бібліотечних працівників дали можливість зберегти у підземних сховищах “Мурів” найцінніші видання, які і сьогодні є “золотим фондом”, гордістю “Тімірязєвки”.

В нових умовах колектив розгорнув активну культурно-просвітницьку діяльність. Так, було започатковано видання бібліографічних покажчиків "Література про Вінницьку область"(1957), "Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини" (1962), відкрито бібліотечний університет "Книга і суспільство" (1961). Випуск цих видань продовжується до цих пір, а університет з тією ж назвою щорічно відвідують працівники всіх великих бібліотек міста.

У 1966 році бібліотека стала науковою, а в 1977 р. віднесена до бібліотек першої категорії. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів. Однією з перших книгозбірня ввела відкритий доступ до фонду, запровадила найновіші розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК). Спочатку читачів обслуговували два основних відділи – читальний зал і міський абонемент. Згодом, з метою надання допомоги науковим працівникам, спеціалістам, студентам були створені галузеві відділи літератури з питань сільського господарства, техніки, мистецтв, краєзнавства, відділ літератури іноземними мовами. В структурі відділу читальних залів виділені загальний зал, сектори журнальної і газетної періодики. Із спецфонду повернуто у загальний фонд більше 5 тис. книг. Створюється рада з комплектування та об'єднання бібліографів з метою координації бібліографічної роботи.

З 1967 року було розпочато перебудову каталогу за ББК, працює редколегія тому "Історія міст і сіл Вінницької області".

З кінця 60-х та до середини 70-х років в книгозбірні організовується ряд нових відділів та секторів, завдяки чому покращується диференційоване бібліотечне обслуговування її відвідувачів, розпочинають свою роботу любительські об'єднання та клуби за інтересами.

З 1974 з допомогою фахівців в районах області здійснюється перший етап централізації, на базі бібліотеки відбувся республіканський семінар з питань інформаційного обслуговування спеціалістів сільського господарства. З цього часу колектив бібліотеки очолив досвідчений фахівець бібліотечної справи, її незмінний (протягом 25 років) керівник, засл. працівник культури України А.Й. Лучко; продовжується реорганізація та створення структурних підрозділів, запроваджується облік читачів за єдиною реєстрацією.

В 1982 році урочисто відзначено 75-річчя бібліотеки та розроблено її Статут (1983 р.); здійснюється підготовка та проведення міжвідомчої централізації державних масових і профспілкових бібліотек у 18 районах області, а в 1987 році в стінах книгозбірні розпочато дослідження діяльності Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН та її керівника В.Д. Отамановського у 1920-1929 рр.

З 1989 року в бібліотеку почав надходити всесоюзний обов'язковий платний примірник (6335 книг за рік), із спецфонду повернуто в загальний фонд ще 1166 видань. Відбулись перші Стусівські читання. Вона знову стає місцем проведення наради директорів республіканських наукових і обласних бібліотек (1991 р.), її працівники, на основі наявних фондів, приступили до складання картотеки українських видань (1594-1923 рр.); з 1994 р. бібліотека розпочала освоєння та впровадження нових інформаційних технологій: комп'ютеризовано облік нових надходжень та передплата періодичних видань у відділі комплектування літератури, нею здійснюється значна проектна діяльність, виграються гранти різних міжнародних фондів і організацій.

З 90-х р. відкрито філію бібліотеки (адміністративна будова напроти основного приміщення), де розмістились відділи літератури та інформації з питань культури та мистецтва, літератури та інформації з питань сільського господарства, літератури іноземними мовами, літератури та інформації з питань економіки та права, сектор МБА.

В 1997 р. було відзначено 90-річчя бібліотеки; завершено роботу зі створення вузла Internet; реалізується проект економічної бібліотеки.

В 1998 р. відбулися Дні інформації по темі: "Історія книги в історії людства", а святкування першого Всеукраїнського дня бібліотек почалося з акції "Пробачення боржникам". Спільно з Вінницькою торгово-промисловою палатою започатковано виставки, розпочата підготовка матеріалів для серверів "Культура і мистецтво Вінниччини" та "Інформаційний портрет регіону". Бібліотека стає учасником Мегапроекту "Пушкинская библиотека", за 6 траншів якого нею отримано 2339 документів.

За 1999 р. бібліотекою обслуговується понад 38 тис. читачів: видано близько 900 тис. прим., фонд нараховує 918,4 тис. прим., (поповнився на 17,5 тис.), отримано понад 1200 назв газет і журналів. Започатковано розробку обласної програми збереження фондів бібліотек та  телепрограму "Книжкові обрії", в якій щотижня висвітлювалась діяльність бібліотеки, її окремих підрозділів, підводяться підсумки конкурсу "Подаруй бібліотеці книгу".

Відбулась науково-практична конференція "Бібліотека на рубежі XXI ст."; відкрився Internet-зал, одержано передплату на електронні журнали видавництва "Шпрінгер" (Німеччина); вперше відображені в електронній формі видання бібліотеки; залучено 380 тис. позабюджетних коштів.

Директором бібліотеки призначається заслужений працівник культури України В.Ф. Циганюк.

В 2000 р. в "Тімірязєвці" створюється регіональний сайт “Вінниччина: інформаційний портрет регіону. ВІННІПР-2000”. Міжнародним фондом “Відродження” та Українською бібліотечною асоціацією проведено обласний семінар для директорів бібліотек різних відомств м. Вінниці по темі: “Пошук і знаходження інформації в Internet”, відбулася презентація сайту НДП за участю голови партії В. Пустовойтенка, керівників владних структур м. Вінниці та області. До Всеукраїнського дня бібліотек проведено обласну науково-практичну конференцію “Бібліотека і влада”.

Від Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в 2001 році здійснено проект LEAP “Інтернет для читачів публічної бібліотеки”, за яким при бібліотеці відкрито “Інтернет-центр”, що дало можливість широкого доступу до Internet всім користувачам установи.

У 2002 році виграно новий проект „LEAP-plus” (розвиток Internet-центру у публічних бібліотеках). В рамках проекту бібліотека отримала електронні бази даних EBSCO електронні публікації, статті, книги.

Вона стає не тільки культурно-просвітницьким закладом, але й інформаційним центром регіону: на WEB-сайті ОУНБ відкрито форум, присвячений Центру. На ньому відкриті сторінки Вінницької обласної державної адміністрації (заступник начальника з питань внутрішньої політики В. Кудринецький), головних управлінь праці та соціального захисту населення (начальник В. Давиденко), культури (начальник А. Левицький), підписані договори про співпрацю з Головним управлінням економіки, управліннями у справах сім'ї і молоді та з питань надзвичайних ситуацій.

В 2003 році виграно проект „Вікно в Америку” – це створення інформаційного центру, в якому можна буде отримати інформацію про правову систему в США, політичне та суспільне життя, економіку, бізнес, культуру, освіту та географію.

Для керівників владних структур за участю представників Британської Ради, фонду “Відродження” проведено семінар "Бібліотека та Internet" і презентація інформаційного портрету регіону Вінниччини; відбувся інформаційний ярмарок "Сучасна Британія" з участю Надзвичайного і Повноважного посла Великої Британії в Україні Роланда Г. Сміта.

Розробляється новий проект підвищення кваліфікації провідних фахівців ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва з проблеми: "Менеджмент – наука управління", в рамках якого проводяться школи керівника для директорів центральних, районних бібліотек, на базі ВФ ДАКККіМ пройшли підвищення кваліфікації всі провідні фахівці обласних бібліотек.

Наукова бібліотека неодноразово стає місцем проведення Всеукраїнських, регіональних, обласних науково-практичних конференцій: Всеукраїнська науково-практична конференція директорів обласних наукових бібліотек "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек", регіональна науково-практична конференція "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації". В програмі конференції, крім пленарних засідань, пройшли круглі столи: "Інформаційно-комунікаційні технології задля розвитку регіонів" та "Від міжбібліотечної координації – до регіональної співпраці". Відбулася Internet-конференція (чат) представників влади та громадян регіону з метою обговорення проблеми електронного урядування та створення регіонального інформаційного порталу. Учасниками конференції, крім працівників бібліотек всіх систем і відомств, були представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади: заступники голів районних адміністрацій, начальники відділів культури та внутрішньої політики. Важливо те, що на цьому зібранні були присутні і взяли активну участь представники Адміністрації Президента України, Міністерства культури і мистецтв України, Програми Розвитку ООН в Україні, МФ "Відродження", Національної Парламентської бібліотеки.

Видані тези конференції, в газеті "Культура і життя" вміщено тематичну сторінку за її матеріалами.

Інформаційні потреби користувачів задовольняються за допомогою універсального фонду бібліотеки, традиційного довідково-бібліографічного апарату, електронного каталогу (біля 6 тис. записів), електронної картотеки (50 тис. бібліографічних записів), цінних і рідкісних книг (1300 записів), Internet-ресурсу, електронної правової бібліотеки "Ліга-Закон", власних інформаційних продуктів: "Вінниччина: інформаційний портрет регіону", “Вінницький регіональний портал”, "Культура та мистецтво Вінницької області", "Поділля інкогніта", "Бізнес-провідник".

В 2002 році "Тімірязєвка" виграє проект “Електронне урядування ГДМУ” від Міжнародного фонду "Відродження": в рамках проекту в травні, листопаді проведено круглі столи "Електронне урядування", організатори якого – Держкомітет зв’язку та інформатизації України, МФ "Відродження" та "Програма Розвитку ООН в Україні". В його роботі брали участь також представники Уряду та Парламенту України, міжнародні та громадські організації, представники культури, освіти, науки.

З участю керівництва міста і області проведено Тиждень бібліотеки, приурочений п'ятому Всеукраїнському дню бібліотек.

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації В. Коцемира "Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек" в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва щоп'ятниці проходять інноваційні семінари з бібліотечними працівниками області. Цим видом навчання охоплені начальники міських і районних відділів культури, всі працівники центральних, районних, міських, сільських, дитячих бібліотек, а це в цілому більше 1,5 тис. чол.

Сесіями обласної ради четвертого скликання у 2002 році затверджені регіональні програми: "Розвитку культури на 2003-2004 рр.", "Поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.", "Розвитку краєзнавства на період до 2010 року".

Фонд "Тімірязєвки" сьогодні складає біля 900 тис. видань, в т.ч. 500 тис. книг, 300 тис. журналів, біля 25 тис. газет, 27 тис. нотних видань; щорічні надходження складають біля 20 тис. примірників. На протязі року бібліотека обслуговує 35 тис. читачів, які опрацьовують більше як 843 тис. видань. На нові надходження ведеться електронний каталог, зроблено 5800 записів. Щорічно передплачується 300 назв газет і понад 700 назв журналів на суму 180 тис. грн.

Організовується відділ цінних і рідкісних видань, фонд якого уже нараховує біля 60 тис. документів. Серед пам'яток друку – інкунабул і палеотипи, книги кирилівського шрифту XVI-XVIII ст., іноземні видання другої половини XVI-XVIII ст., книги "гражданського" шрифту XVIII – першої чверті ХІХ ст., прижиттєві і рідкісні видання творів класиків української, російської та світової науки, літератури і мистецтва, політичних та громадських діячів, українські та російські видання 1917 р., періоду громадянської війни 1918-1920 рр., рідкісні періодичні видання, альманахи і збірники XVIII-XX ст., цінні видання ХХ-поч. ХХІ ст.

Створюється довідково-бібліографічний апарат, в тому числі ЕК, формується фонд відеокасет та мультимедійних носіїв інформації.

Тісна співпраця поєднує бібліотеку з видавництвами області та України, а також українсько-американським благодійним фондом "Сейбр-Світло", НПП "Ідея", традиційними стали їх презентації. Привернула увагу бібліотек міста та книготоргівельних організацій презентація видавництв "Наукова думка" та "Либідь", що відбулася нещодавно.

Обласна наукова бібліотека надає допомогу книгозбірням області у поповненні їх фондів новими книгами. Лише за 2002-2003 рр. через обласний книгообмінний фонд їм передано біля 30 тис. примірників.

Науково-дослідна та науково-методична робота характеризується певним пожвавленням та інноваційним підходом: розроблено концепцію розвитку ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва до 2010 року, проводяться маркетингові дослідження: "Соціальний склад користувачів бібліотеки 1999-2002 рр.", маркетингова розвідка "Втрачений читач-науковець", "Інформаційне оточення сільської бібліотеки", вивчення ефективності використання періодичних видань.

Вироблена система науково-методичної допомоги бібліотекам області, яка включає методичний моніторинг та аналітичну діяльність, консультативно-методичну допомогу та систему підвищення кваліфікації, чому сприяють: закріплення провідних фахівців обласних методичних центрів за окремими районами з метою здійснення моніторингу та надання допомоги бібліотекам; створення папок-досьє про діяльність бібліотечних систем; аналізування роботи, видання щорічного статистичного збірника "Вінниччина бібліотечна в цифрах і фактах" та  буклетів про життя і діяльність видатних земляків.

Найцікавішими виданнями бібліотеки, що отримали схвальну оцінку науковців, бібліотечних працівників, громадськості стали: "Гіркий був келих життьовий...", "Мова – невмирущий скарб народу", щорічник "Література про Вінницьку область", "Вінниччина в датах", серія "Кращі виставки року", "Інформаційні ресурси ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва",  інші. Ці видання представлені в електронному вигляді за адресою http://www.library.vinnitsa.com/izdat/index.php.

15-й раз в стінах "Тімірязєвки" пройшли традиційні Стусівські читання “Сховатися од долі не судилось”, присвячені 65-річчю від дня народження відомого поета-земляка Василя Стуса, з участю його рідних і близьких: сина письменника Дмитра, дружини Валентини Попелюх, актриси, лауреата літературної премії ім. В. Стуса Г. Стефанової, його соратників, інших відомих діячів культури, літератури, мистецтва.

Уже вп'яте на Вінниччині відзначено Всеукраїнський день бібліотек. В ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва з успіхом пройшов Тиждень бібліотеки з участю керівництва міста і області.

В штаті книгозбірні – 125 працівників, з них – 110 фахівці: 84 чол. мають вищу освіту, 53 – вищу бібліотечну. 13 працівників навчаються у вузах та училищі культури. В структурі бібліотеки функціонують 19 відділів і секторів.

Великий вклад у розбудову бібліотеки внесли колишній заступник директора з наукової роботи Г.К. Смагло, глибокі знавці бібліотечної справи І.І. Костюкова, М.М. Бенхін, Л.О. Крочек, О.І. Лозінська, І.Є. Мельниченко, Й.А. Погорєлов, В.Ф. Погуть, які виховали численних ентузіастів-наступників. На десятиліття з життя "Тімірязєвки" переплелись долі досвідчених бібліотекознавців і натхненних пропагандистів книги Г.Г. Подруцької, Є.М. Маковійчук, К.І. Чуфаріної, Л.Д. Морозової, М.М. Слюсарчук, Н.В. Мельник, Г.В. Новицької, Г.М. Авраменко, В.В. Лучко, С.П. Кваші, С.Г. Івахової, С.І. Філіповської, Л.Д. Чернецької, Н.М. Барашивець, М.Г. Спиці, Л.М. Тимощук, Н.В. Смілявської, Л.М. Шпильової, Н.Ю. Гаврилюк, Є.І. Борачук, Л.С. Будник, Л.В. Зубалій, М.Ю. Карягіної, Н.П. Ревус, Н.С. Михайленко, Л.А. Бойко, П.І. Цимбалюк, Л.М. Чупири, М.П. Ніколайчук, Т.В. Герасимової, Л.В. Романченко, В.І. Семашко, Т.М. Талеснік, Н.І. Морозової, В.Я. Середюк, Л.Г. Олексієнко, О.І. Кізян, Л.В. Введенської, О.Б. Когут, Т.О. Марчук, Л.І. Зарі та багатьох інших.

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва наближається до свого вікового ювілею, що відбудеться 15 лютого 2007 року. Цій важливій події буде присвячено немало різноманітних заходів, підготовлено ряд видань.

Нині працівники бібліотеки підводять підсумки пройденого, намічають стратегію її розвитку на майбутнє.

Інформаційно-бібліотечне обслуговування користувачів забезпечують: 

Відділ довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування

(вул. Соборна, 73, 1 поверх)

             Завідуюча – Авраменко Г.М.

            Тел.: (0432) 35-11-04

 Відділ літератури та інформації з питань гуманітарних наук

(Соборна, 73, 3 поверх)

             Завідуюча – Якущенко А.С.

            Тел.: 32-05-78.

            Пункт видачів університеті "Україна" (Київська, 16) 

Сектор журнальної періодики

(Соборна, 73, 3 поверх)

             Тел.: 32-05-78.

            Відділ літератури та інформації з питань виробничого профілю

(Соборна, 73, 4 поверх)

            Завідуюча – Коваль С.Ф.

            Тел.: 32-40-54  

            Відділ літератури та інформації з питань краєзнавства

(Соборна, 73, 4 поверх) 

            Завідуюча – Ніколаєць О.Г.

Тел.: 32-40-54 

Сектор газетної періодики

(вул. Соборна, 73, 2 поверх) 

Завідуюча – Коцюбська В.М.

Тел.: 35-23-82 

Відділ літератури та інформації з питань економіки і права (EП)

(вул. Соборна, 70, 1 поверх)

            Завідуюча – Пісна Т.О.

            Тел.: 32-16-24

            На базі відділу діє "Internet-центр".           

Відділ літератури та інформації з питань мистецтва та культури

(вул. Соборна, 70, 2 поверх) 

            Завідуюча – Сенкевич А.В. 

            Тел.: 35-20-06

            При відділі 15 років функціонує літературно-мистецький клуб "Відкрита сторінка". 

Відділ літератури та інформації з питань сільського господарства

(Соборна, 70, 3 поверх) 

            Завідуюча – Середюк В.Я.

            Тел.: 32-08-55

   Пункт видачі – приміщення головного управління сільського господарства і   продовольства  Вінницької облдержадміністрації (вул. Соборна, 15а)

   При відділі функціонує клуб "Садівник-городник".           

Відділ літератури іноземними мовами

(Соборна, 70, 3 поверх) 

            Завідуюча – Ткачук В.І.

            Тел.: 32-08-55

 Сектор міжбібліотечного та персонального абонементу

(МБА та Паб)

(Соборна, 70, 1 поверх)

            Завідуюча – Лятавська Т.І.

            Тел.: 32-26-76 

Відділ цінних і рідкісних видань

(Соборна, 73, 4 поверх) 

            Завідуюча – Сеник Л.Б.

            Тел.: 32-40-54.

            Пункт видачів університеті "Україна" (Київська, 16) 

Сектор реєстрації користувачів та єдиного статистичного обліку

(Соборна, 73, 1 поверх) 

            Завідуюча – Черняєва В.В.

            Тел.: 35-23-82.           

Крім того, в бібліотеці функціонують такі структурні підрозділи:  

Служба інформаційно-бібліотечного сервісу (СІБС)

(Соборна, 70, 4 поверх)               

            Керівник – Морозова Н.І.

            Тел.: 35-17-04 

Відділ маркетингу, реклами, масової роботи

(Соборна, 70, 4 поверх)               

            Завідуюча – Марченко Т.М.

            Тел.: 35-51-97 

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі

(Соборна, 73, 4 поверх) 

            В.о. зав. відділу – Побережна Т.І.

            Тел.: 35-71-70.           

Сектор редакційно-видавничої роботи

(вул. Соборна, 70, 4 поверх)               

            Завідуюча – Спиця Н.В.

            Тел.: 35-51-97  

Відділ формування фонду, обробки літератури та організації каталогів

(Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Олексієнко Л.Г.

            Тел.: 32-36-50.           

Відділ зберігання основного фонду

(Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Когут О.Б.

            Тел.: 35-23-82.           

Сектор обмінно-резервного фонду

(Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Стрючкова Л.С.

            Тел.: 32-36-50.

Вінницька обласна бібліотека

для юнацтва

 

Адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Л. Толстого, 22

Тел.: 35-83-57

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                      П’ятниця, неділя – з 10 до 18 год.

                                              Вихідний – субота

Штат: 22 чол.

Заснована: в 1980 році

Фонд  – універсальний, близько 130 тис. прим., укр., рос., іноз. мовами, 300 назв газет і журналів, 2500 платівок.

ДБА: каталоги – абетк., сист., нотн. вид.; картотеки: СКС, краєзн. матеріалів.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, зал періодики, філія (вул. Гладкова, 3), відділ інформ.-бібліогр. роботи. Щорічно обслуговує 10 тис. користувачів. До їх послуг – піаніно, відеомагнітофон, програвачі, телевізори, множильна техніка.

Основні функції: бібліотечне обслуговування юнацтва, викладачів, вчителів вищих та середніх навчальних закладів, працівників установ та організацій, що працюють з юнацтвом, проведення довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування юридичних та фізичних осіб, організація дозвілля юнацтва, допомога читачам в освіті і самоосвіті. Як обласний методичний центр – надає допомогу бібліотекам області шляхом участі в конференціях, нарадах, семінарах, виїздів на місця, складання методичних матеріалів з проблем обслуговування юнацтва.

Сторінки історії:

Більше двадцяти років час невблаганно відміряє пройдені обласною бібліотекою для юнацтва роки. Запам'яталися ті, тепер уже далекі, дні: вічні проблеми молодіжного життя дошкуляли повсякчас суспільству, державі, самій молоді. Безумовно, що бібліотеки завжди активно залучалися до їх вирішення, бо були опорою відповідних структур, здатною сприяти освітньому, духовному, інтелектуальному зростанню молодих.

Саме на цьому фоні реалій і сподівань за розпорядженням облвиконкому в кінці 1980 року з'явилась обласна бібліотека для юнацтва. Поки що умовно, бо бібліотека не мала нічого, крім старого приміщення, яке потрібно було капітально відремонтувати, щоб в його стінах помістити цінність бібліотеки – книги. Цю місію в ті часи взяла на себе завжди спокійна, врівноважена, високого фахового рівня бібліотекар Н.М. Барашивець, яка  працювала в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Сформувати фонд літератури, яка найповніше відповідала б різноманітним інтересам молоді, – таке стратегічне завдання стояло перед першим бібліотекарем. І вона знайшла найзручніший спосіб його вирішення, влаштувавши своє робоче місце безпосередньо в бібколекторі, що був на той час головним постачальником літератури для бібліотек. Все, що тут з’являлось, як кажуть з перших рук, потрапляло в бібліотеку.

Уже за неповних 2 місяці 1980 року в бібліотеку таким чином було придбано більше 5 тисяч томів книг, в наступному 1981 р. – ще 15 тисяч примірників. В числі цих перших надходжень були книги українських письменників І. Котляревського, Т. Шевченка, Г. Гребінки, А. Головка, Л. Українки, О. Гончара, а також представників інших народів – О. Дюма, Є. Євтушенка, Л. Толстого, ряд енциклопедій, словників, довідників. Вагому частку із цих зібрань складає література з фондів "Тімірязєвки", якою вона щедро поділилася з нововідкритою книгозбірнею. Сьогодні це золотий фонд, що дає можливість бібліотеці повноцінно функціонувати, задовольняючи різноманітні потреби молодих.

Для цього розмаїття духовних надбань потягнулись юні читачі. Спочатку їх було всього тисяча, а далі – більше. Сьогодні уже 10 тисяч юних душ гортають мудрі сторінки цих духовних скарбів, а за 20 років функціонування бібліотеки в її аудиторіях побувало більше 150 тисяч мешканців обласного центру. Перші читачі займають посади лікарів, вчителів, керівників установ та організацій. Пригадується з якою увагою налаштовували свої серця і допитливий розум на кращі зразки художньої літератури учениці К. Калитко та Г.Местешова, а збагнувши красу художнього слова, самі почали складати поетичні рядки, на їх рахунку – вже власні книжки, для К. Калитко – ще й навчання в престижному вузі – Києво-Могилянській академії. Таких вдумливих і неординарних юних душ, які йдуть в бібліотеку, щоб доторкнутись тут до краплин людської мудрості – тисячі. В кожного з них – свої інтереси до художнього слова, особливі потреби, різноманітні запити. Вони йдуть від особливості нашого життя, яке спонукає молоду людину шукати в його розмаїтті незайняте місце, де можна заявити про себе, маючи відповідний хист, знання і вміння, що формуються під впливом книги і бібліотеки. Тому так важливо забезпечити кожну молоду людину мудрою книгою, з якою можна було б звірити свої наміри щодо дальшого життєвого шляху.

Саме на принципах відповідності книжкового фонду інтересам читачів йде поповнення книгозбірні літературою, до їх послуг – 130 тисяч томів різноманітної літератури, майже 300 назв газет і журналів, більше 2 тисяч грамзаписів. Ясно, що в такому багаточисельному масиві документальних зібрань досить висока ступінь вірогідності одержати "свою" книжку.

Йдуть в бібліотеку молоді люди і з метою побувати на різноманітних заходах, що проводяться спільно з організаціями, інтереси яких зорієнтовані на молодіжні проблеми.

Прижились в стінах бібліотеки такі інтелектуальні об'єднання читачів як літературно-мистецька світлиця "Подільська криниця", клуби "Райдуга мистецтв", "Особистість", "Автограф", у яких на зустрічах з молодими прихильниками художніх скарбів побували про­фесор Вінницького педуніверситету, поет А. Подолинний, народний депутат – І.Квятковський, ветеран війни – О. Скнар, поети Д. Пічкур, Т. Яковенко, А. Гарматюк, Г.Мовчанюк, Н. Гнатюк, художник О. Кальченко, фольклористка Т. Гарбулінська і багато-багато інших прихильників юнацької бібліотеки, які принесли у її стіни не тільки художнє слово, чарівну пісню, барвисту картину, але й потрібну літературу. Скажімо, І. Квятковський регулярно закуповує для бібліотеки 50-100 книг світової літератури, він же вмілий оповідач і знавець творчості багатьох відомих письменників, про яких ділиться своїми міркуваннями з молодіжною аудиторією. Нерідко представники образотворчого мистецтва, влаштувавши в бібліотеці виставки своїх картин, залишають тут кілька полотен для організації майбутньої картинної галереї.

Чимало масових заходів давно уже вийшли за межі стін бібліотеки, в їх числі – конкурси: юних талантів "О мово моя, душа голосна України" та літературно-мистецький сімей-ерудитів – "Від роду – до народу".

Вони сприяють росту інтелекту людини, підносять значимість освіти, знань, посилюють тягу до книги, мистецтва. Тільки в попередніх двох конкурсах юних талантів взяли участь біля тисячі юних вінничан, окремі з них стали письменниками, студентами інститутів, а юний гуморист О. Стусенко з Бару зайняв призове 3-є місце у заключному Всеукраїнському конкурсі юних талантів і побував в Києві на зустрічі з Прем’єр-Міністром.

Добрі відгуки йдуть і про співпрацю бібліотеки з військовою частиною, відділом соціальної служби для молоді.

Взагалі, читачі, які в силу свого фізичного стану потребують особливої уваги, знаходять у бібліотеці надійний прихисток, для них проводяться українські вечорниці, літературні ранки, а для окремих – стає радістю прихід в домівки волонтерів з потрібними і корисними книгами.

Бібліотека також взяла участь у захисті дипломної роботи студентки педагогічного університету І. Саранчі, але не шляхом традиційної допомоги в написанні тексту, а в формі літературно-музичного вечора, на який зібралась майже вся кафедра світової літератури педуніверситету, де замість монологів, звучали романси, пісні, вірші у відповідності до теми захисту, яка мала назву "Душа, уставшая моя”. І це було незвично, цікаво, хоч, можливо, не зовсім в межах вимог педагогічної методики.

Розмірковуючи про бібліотеку, не можна обійти словом сумлінну працю багатьох бібліотекарів, бо саме вони, добре підготовлені, ерудовані, з щирими серцями фахівці, створюють в бібліотеці те затишне тло, що сприяє розвитку у молодих інтересу до книги, знань. Це О. Мундір, О. Губанова, Л. Нікітюк, Н. Струтинська, Г. Качуринська, С. Кіпорук, С. Щерба. Заходять в бібліотеку, щоб порадуватись добрими справами її колишні працівники Т.Марченко, Г. Подорожняк, Н. Палій.

Маючи статус обласної, бібліотека зосереджено "заглядає" в юнацькі бібліотечні аудиторії, що функціонують в містах і селах області. Радує той творчий і натхненний дух, що панує у юнацьких відділах центральних бібліотек Козятина, Бару, Тульчина, Могилів-Подільського, Хмільника, де зусилля працівників цих підрозділів спрямовані у русло турбот про духовне начало молодих. Жаль лише, що така структура, як відділ для юнацтва, поки що функціонує в небагатьох районах, а це означає, що інтереси юнацтва до книг, їх вікові особливості в таких бібліотеках знівельовані, розмиті в масі загальних потреб. Та це, сподіваємось, явище тимчасове, бо юнацтво – це генофонд нації, і кожному хочеться його бачити фізично здоровим і багатим духовно.

Йдуть роки. Змінюються суспільні орієнтири. Не вщухають вічні роздуми про місце бібліотеки в суспільній свідомості людей. Але все помітніше видно, що людство не може йти вперед, залишивши бібліотеку на узбіччі цивілізації.

Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І.Я. Франка

 

Адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Соборна, 24

Тел.: 32-25-49, 32-25-21

Режим роботи: щоденно – з 10 до 18 год.

                            Неділя – з 10 до 17 год.

                            Вихідний – субота

                            Під час літніх канікул – з 10 до 18 год.

                            Вихідні – субота, неділя

Штат: 47 чол.

Заснована: в 1927 році

Фонд – універсальний – понад 140 тис. прим., в т. ч. укр. мовою близько 62 тис., 220 назв газет, і журналів, 12 т. КФФД.

ДБА: каталоги – абетк., сист., нотних видань; картотеки – краєзн., СКС, збірників, казок, цитат, назв творів художньої літератури.

Бібл. обслуг.: відділи: обслуг. дошк. та уч. 1-4, 5-9 класів; л-ри по мистец. та КФФД; обслуг. керівн. дит. чит.; компл. та обр. л-ри; книгозб., гігієни та реставр. кн. фондів; довід.-бібліогр. та інформ. роб. Щорічно обслуговує 13 тис. користувачів. До їх послуг – телевізори, відеомагнітофон, музичні центри, програвачі, ксерокс, інше.

Основна функція: забезпечення вільного доступу дітей і підлітків до інформації. 

Сторінки історії:

Свій початок бібліотека бере з грудня 1923 року, коли у міській центральній бібліотеці ім. М.В. Гоголя (нині обласна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва) було організовано дитячий відділ. 100 книг відділу зберігались у кутку читального залу в окремій шафі. Дітей обслуговували тричі на тиждень протягом однієї години. Із 4800 учнів міських шкіл послугами відділу користувались лише 454, а ще 101 читач з тих, хто не відвідував школи.

Відкриття міської дитячої бібліотеки відбулося в листопаді 1927 року, фонд її становив на той час 1600 книг, штат  – 3 працівники. Через тісноту приміщення, робота бібліотекарів спершу обмежувалась лише обміном книг і тільки у 1930 р. було організовано читальний зал.

В 1932 р. Вінницька міська дитяча бібліотека набуває стату­су обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, відповідно, розширю­ються її обов’язки та можливості: у 1934 р. тут було 14587 книг, 6 бібліотекарів обслуговували читачів на абонементах для дітей молодшого та старшого віку, в читальному залі, у відділі книг єврейською мовою. З 1936 р. започатковано заочне обслуговуван­ня дітей сільської місцевості. Наступного року до штату вво­диться посада методиста, яку обіймала О.В. Нагорна – перший пра­цівник бібліотеки з вищою фаховою освітою – в жовтні 1937 р. вона затверджується директором (працювала на цій посаді майже 15 років).

На 1 січня 1941 року фонд обласної бібліотеки для дітей складався з 51410 книг, штат налічував 25 працівників, в т.ч. 18-бібліотекарів. В її структурі були: абонементи для молодшого та стар­шого віку, читальний зал, сектори обробки літератури і міжбіб­ліотечного обслуговування, методичний кабінет. Бібліотека зай­мала приміщення, в якому нині знаходиться кафе "Гермес", воно обігрівалось 5 печами, освітлювалось 14 електролампочками, мало 1 телефонний апарат.

Під час німецько-фашистської окупації в приміщенні біб­ліотеки розташовувався ресторан для гітлерівців. Пощастило збе­регти лише 14 тис. книг. Дітей обслуговували у філії обласної бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва – в "Мурах". Тут працювала бібліотека й після звільнення Вінниці. Однак в квітні 1944 р. рішенням міськвиконкому бібліотека одержала нежиле напівзруйноване приміщення з 10-ти кімнат площею 260 м. кв. по вул. В. Леніна (нині Соборна), 24, яке з тих пір й збереглося за бібліотекою. Двоє працівників перенесли сюди залишки майна та книжок, відновили її роботу. До кінця 1944 р. штат біб­ліотеки зріс до 20 чоловік. На двох абонементах і в читальних залах 8 чоловік обслужили 2701 читача, видали 40745 книг. Бібліотекарі активно включались в роботу по відновленню і поширенню в області мережі бібліотек для дітей та юнацтва, яка тривала до 1954 р.

З 1950 р. бібліотека проводить Тижні дитячої книги, у зустрічах і вечорах беруть участь прозаїки та поети Віннич­чини, України. У фондах до цього часу зберігаються подаровані авторами книги К. Гриба, В. Юхимовича, Ю. Збанацького, Ю. Чеповецького, Я. Гримайла, Г.Бойка, В. Бичка, М. Познанської, Є. Гуцала, Г. Усача та інших.

14 серпня 1956 р., з нагоди 100-річчя від дня народження І.Я. Франка бібліотеці було присвоєно його ім’я. У 1962 р. вона реорганізовується у бібліотеку для дітей і переходить на обслу­говування дошкільнят та учнів 1-8 класів, налагоджує тісні зв'язки з загальноосвітніми, музичними та художніми школами, позашкільними та громадськими організаціями, які пов'язані з вихованням дітей.

З 1965 р. обласна дитяча бібліотека ім. І.Я Франка, провадить наукові дослідження, спрямовані на підвищення ефективності індивідуальної та масової роботи з дітьми, поліпшення пропаганди літератури та довідково-бібліографічної роботи, впровадження в практику досягнень бібліотекознавства та кращого досвіду, з цих пір започатковано науково-практичні конференції працівників дитячих бібліотек області.

Сьогодні основними напрямками роботи бібліотеки є відрод­ження духовності, виховання в дітей любові до свого народу, поваги до історії і культури України, народних звичаїв, тради­цій і обрядів, дбайливого ставлення до рідної землі, сприяння розвитку творчих можливостей кожного читача. Значне місце належить популяризації творів українських письменників і поетів, зокрема місцевих, пропаганді краєзнавчої літе­ратури, роботі на допомогу в засвоєнні учнями шкільної програми, навчанню читачів бібліотечно-бібліографічної грамотності. Поряд з традиційними формами обслуговуван­ня тут запроваджується ряд нових форм роботи – музичні подорожі, ігри з літератури, музики, економіки, екології, прем'єри книг, цикли виставок-вікторин, уроки народознавства тощо. Працюють клуби цікавих зустрічей, ляльковий театр "Петрушка", гурток "Друзі бібліотеки”, лекторій "Учись слухати музику ".

Нині обласна дитяча бібліотека має понад 140 тис. книг, близько 12 тис. кінофонофотодокументів (надходять з 1971р.). Її послугами користуються щорічно 14-15 тис. читачів, яким видаєть­ся 250 тис. видань.

Бібліотека має три комп’ютера, розпочато роботу по ство­ренню електронного каталогу.

Слід відзначити великий внесок у становлення та розвиток обласної бібліотеки для дітей її першого директора Г.А. Віняр, а також працівників наступних років – О.В. Нагорної, Д.Н. Красюк, І.Ю. Розенбліта, Н.М. Анісімової, В.Д. Чорної, О.М. Шуневич, М.Л. Токарчука, С.П.Кваші та інших.

Народилася в 1955 році в с. Вербівці Липовецького району Вінницької області. В 1979 році закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука за фахом бібліотекознавство та бібліографія.

Працювала зав. бібліотекою с. Іллінецьке Іллінецького району, методистом ЦБС, зав. відділом та заступником директора обласної бібліотеки для дітей, з 1994 – директор бібліотеки. 

Барська централізована

бібліотечна система 

Централізація мережі бібліотек району системи Міністерства культури відбулася в 1978 році. Сьогодні система об’єднує центральну районну бібліотеку для дітей, 46 сільських бібліотек-філій, 1 селищну, міську бібліотеку смт Копайгород, що ввійшли до Державного реєстру.

Фонд – універсальний, 779,4 тис. примірників, з яких 52,2% – українською мовою. Періодичних видань 100-110 назв. Обслуговують 25,9 тис. користувачів, в т.ч. 6,9 тис. читачів юнацького віку та 7,7 тис. дітей.

В ЦБС працюють 17 клубів та об’єднань за інтересами, більшість з яких діє на селі.

Структура: 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 23000, м. Бар, вул.50-річчя Жовтня, 30

Тел.: 2-15-36

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                             Вихідний – понеділок

Штат: 12 чол.

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 86,7 тис. прим., 106 назв – газет і журналів, кінофотофонодокументів – 300 прим.

ДБА: служб.-абетк.; чит.-абетк. і сист., звед. краєзн., каталоги, СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., сектори з пит. мистец., сільськогосп. л-ри, юнац. відділ. Щорічно обслуговує 5,5 тис. читачів.

Діють клуби та об’єднання за інтересами:

-          “Право” – інформаційно-консультативний;

-          “Здоров’я” – з питань популяризації інформації про здоровий спосіб життя;

-          “Літературні п’ятниці” – по вивченню української літературної спадщини;

-          “Подільські оденьки” – по відродженню українських традицій;

-          “Акорд”- бардівської пісні і співаної поезії;

-          недільна школа – з питань вивчення православного християнства.

Введено платні послуги: нічний абонемент, абонемент вихідного дня, видача літератури підвищеного попиту (бестселерів, журналів мод і ін.), продовження робочого дня бібліотекаря за проханням читачів, презентація фірм, банків, установ з орендою приміщень бібліотеки, доставка літератури за місцем роботи чи проживання, користування кінофотофонодокументами, організація персональних виставок та ін. За рік вони становлять 3-4 тис. грн. 

Сторінки історії:

Перші скупі відомості про бібліотечне обслуговування мешканців Бару відносяться до 1900 року. Тоді тут була створена невелика книгозбірня, яка обслуговувала простий люд міста. В 1922 році в м. Барі, за рішенням місцевої влади був відкритий клуб, а при ньому – міська бібліотека.

В роки Великої Вітчизняної війни бібліотечний фонд був частково знищений. Основне ядро фонду бібліотеки почало формуватися в 1946 році. В цьому  ж  році бібліотека знову почала функціонувати. Поступово зростав книжковий фонд, який на сьогодні становить біля 90 тисяч документів, яким користуються до 6 тисяч мешканців райцентру і навколишніх сіл. Забезпечує роботу бібліотеки невеликий, творчий колектив бібліотечних працівників.

Незважаючи на складні фінансово-економічні умови, Барська ЦРБ намагається не лише зберегти фонди, кращі традиції, а й шукає нові форми роботи з читачами. Працівники бібліотеки намагаються забезпечити якісне обслуговування користувачів, в їх арсеналі – велике розмаїття форм популяризації книги.

Провідне місце в роботі ЦРБ посідає діяльність клубів і об’єднань за інтересами.

Святковий настрій щоразу надовго залишається в душах членів клубу “Подільські оденьки” після кожного його засідання. Тут зустрічаються люди, яких об’єднує любов до мистецтва, народної творчості. Зустрічі в клубі проходять за різноманітними темами: “Кожна господиня – майстриня”, “Великий піст – час очищення душі і тіла”, “Троянда – муз жадана квітка”, “Три Е: елегантна, ефектна, енергійна” та ін. Найактивнішими учасниками цього об’єднання є: президент клубу С.І. Стащенко, члени клубу: Л.М. Шалигіна, Н.С. Старкова, В.Т. Колісниченко, Л.В. Горбатюк.

Інформаційно-консультативний клуб “Право” здійснює популяризацію Конституції України, законів та постанов уряду, надає консультативну допомогу з правознавства жителям району. Цікаво і змістовно проходять його розширені засідання з найрізноманітніших актуальних питань правової культури. В засіданнях клубу беруть участь правознавці району. До речі, керівник клубу Н.Й. Шевчук – завідуюча юридичною консультацією.

При юнацькому секторі ЦРБ проходять заняття недільної школи по вивченню курсу “Православне християнство” під керівництвом священнослужителя ієрея Василя Холода.

 Краще збагнути красу літературного слова допомагає об’єднання „Літературні п’ятниці”, а пізнати суть бардівської пісні – клуб „Акорд”, керівник якого Віктор Павловський до того ж навчає гуртківців грі на гітарі.

Особливу увагу бібліотека приділяє людям  похилого віку. Працівники центральної бібліотеки спільно з районною службою милосердя організовують в приміщенні бібліотеки зустрічі, присвячені Міжнародному дню людей похилого віку. На подібних вечорах- зустрічах люди мають можливість за чашкою чаю поспілкуватися зі своїми ровесниками, а також отримати від компетентних людей відповіді на запитання, що їх хвилюють. Людей похилого віку бібліотека обслуговує книгою за місцем їх проживання. Книгоношами для них стали працівники служби милосердя: Л.Ставнійчук, В.Дроздова , Л. Ковбасюк , М.Камінська та ін.

Щорічно для ветеранів культури району проводяться вечори-зустрічі “Свято для душі”. В невимушеній обстановці, за святковими столиками збираються ті, хто віддав роботі не одне десятиліття. Серед них – ветерани бібліотечної справи, які в даний час перебувають на заслуженому відпочинку: Н.С. Мацун, А.М. Хайнацька, А.М. Воловодюк, Л.С.Пишинська, С.Й. Бистрицький, Г.М. Павич, Г.М. Березовська, О.І. Комарницька, В.І.Вертелецька, М.В. Ксеншкевич, Г.Ф. Юревич, В.Ю. Федорова, А.М. Левицька.

Творча співдружність поєднує центральну бібліотеку  з Барським педучилищем. Це спільне проведення вечорів, зустрічей для молоді. Надовго запам’ятався учням вечір “Без сім’ї можна, але без неї важко”, в організації якого активну участь взяла викладач Є.П.Панченко.

В секторі літератури з питань мистецтва центральної бібліотеки постійно організовуються виставки робіт місцевих художників та рукодільниць.

У бібліотеки багато щирих і добрих друзів, які на благодійних засадах допомагають їй. Серед них: фермер Олександр Слугоцький, комерційно-торгове товариство „Ліга”  (керівник В’ячеслав Яворський), виробниче підприємство „Цукропромводоналадка” (керівник Василь Дуда), ТОВ „Україна” (керівник Галина Шевчук) і багато інших.

 Народилася в 1956 р. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. В системі працює понад 27 років. На даній посаді з 1978 р.

2. Районна бібліотека для дітей 

Адреса: 23000, м. Бар, вул. Пролетарська, 23

Тел.: 2-13-60

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                            Вихідний – субота

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1939 році

Фонд – універсальний – 23,7 тис. прим., 25 – назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: тематич., СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щорічно обслуговує близько 3,0 тис. читачів-дітей.

Сторінки історії:

Бібліотека створювалася протягом 1939-1940 рр. Її книжковий фонд на той час складав 3 тис. примірників, обслуговувала 500 читачів. На жаль, архівних документів про бібліотеку за довоєнний період не збереглося. Є скупі відомості, що з 1 липня 1946 року РДБ відновила свою роботу, але працювала з перервами і лише в 1947 році почала працювати стабільно.

У квітні 1947 року на посаду завідуючої районною бібліотекою для дітей була призначена В.Ю. Федорова. Три десятиліття вона віддала улюбленій справі.

З фонду районної бібліотеки для дорослих  новоствореній дитячій було виділено 200  книг та 1 стелаж. З цього і розпочала свою роботу бібліотека для дітей. Розмістилася вона в колишньому будинку М. Коцюбинського, звідти згодом була переведена в Будинок культури, а пізніше – в житловий будинок, де знаходиться до сьогоднішнього дня.

Багато книг бібліотеці подарували читачі, а основним джерелом комплектування був місцевий книжковий магазин, пізніше – бібколектор.

Бібліотека має 2 абонементи: для дошкільників та учнів 1-4, 5-9 класів; читальний зал для учнів 5-9 класів.

При бібліотеці працює етнографічний клуб “Роксолана”.

Щорічно районна бібліотека для дітей обслуговує біля 3 тисяч читачів, яким видається понад 60 тис. видань.

Робота бібліотеки багатогранна, але особлива увага приділяється вивченню учнями шкільної програми. При цьому бібліотека використовує наочні та усні форми популяризації книги, такі як: уроки народознавства, літературні години, години цікавих повідомлень, вікторини, літературні ранки, вечори тощо.

Мірчук Людмила Іванівна, директор РДБ.

Народилася 9 липня 1966 р. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. В системі працює з 1988 року. На даній посаді з 1992 року.

Свою роботу бібліотека с. Митки розпочала 10 серпня 1948 року. Очолила її М.П.Волощук, випускниця Тульчинського училища культури. Бібліотека знаходилася в будинку Павла Зарицького, розкуркуленого селянина. Книжковий фонд бібліотеки складався з 100 книг.

Зараз бібліотека знаходиться в новому, добротному приміщенні і налічує біля 12 тис. примірників. Тепер тут працює її дочка А. Боршаш.

Масова робота проводиться спільно з клубом, школою. Відроджуються духовні традиції, народні звичаї та обряди. Традиційними стали Андріївські вечорниці “Шануємо звичаї предків”,  свято Івана Купала “Свято чистої краси”, в якому беруть участь більшість жителів села. Щороку вшановується праця земляків-односельчан. До підготовки та проведення свята “Земля батьків – земля моєї долі” залучаються всі культармійці, працівники школи, керівництво СТОВ. На свято запрошуються працівники усіх галузей господарства.

Цікава історією і бібліотека с. Червоне, яка розпочала своє існування у 1949 році. Бібліотекарем, на той час при клубі, був М.М. Яцков, що придбав 2,5 тисячі книг для бібліотеки за свої кошти.

Бібліотеці допомагали односельчани, що дарували власні книги, Червонівський колгосп ім. М. Горького – 1725 книг. Сьогодні книжковий фонд бібліотеки нараховує до 12тис. примірників.

Свою діяльність бібліотека спрямовує на відродження національних свят, традицій, обрядів: майже вся молодь села стала активним учасником українських вечорниць, свят Івана Купала, різдвяних, які є традиційними в селі. Тепер тут працює бібліотекарем С.М.Фрецюк – випускник Київського державного інституту культури ім. О.Є. Корнійчука. Він прийняв бібліотеку від своєї матері П.С. Фрецюк, яка пропрацювала тут біля 30 років.

Бібліотека є базовою для проведення районних семінарів.

Бібліотека-філія с. Шевченкове створена порівняно недавно. Заснувала її О.А.Романова в 1969 році. Сьогодні фонд бібліотеки нараховує 9 тисяч примірників друкованих видань, якими користуються більше 500 користувачів.

Це одна з кращих скарбниць мудрості Барського району. Вона активно утверджує в душах людей добро, порядність, національну гордість, історичну пам’ять, прищеплює любов до свого краю, його історичного минулого.

Основним напрямком роботи бібліотеки є виховання у дітей, молоді любові до свого краю, до землі, Батьківщини, до людей, відродження духовності.

З цієї метою бібліотекою проводяться масові заходи такі, як уроки народознавства, години поезії “Село моє – ти Батьківщини частка”, “Наш родовід”, “З криниці пам’яті черпайте”, “Зацвіла в долині червона калина”.

При бібліотеці працює клуб “Над Вертепом звіздар ясна”, в якому активну участь беруть діти та молодь села.

Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. бібліотекою, філіалом

1.

смт Копайгород

Дякова Надія Василівна

2.

Антонівка

Бозняк Анжела Василівна

3.

Балки

 

4.

ст. Бар

Мельник Валентина Леонідівна

5.

Біличин

Стар Ольга

6.

Бригидівка

Душкевич Галина Федорівна

7.

Васютинці

Огороднік Тетяна Федорівна

8.

Верхівка

Гончарук Оксана Михайлівна

9.

Войнашівка

Никитюк Валентина Володимирівна

10.

Володіївці

 

11.

Гайове

 

12.

Гармаки

Недобейко Галина Петрівна

13.

Голубівка

Миленька Галина Михайлівна

14.

Гулі

Вільчинська Ольга Василівна

15.

Журавлівка

Селіфанова Антоніна Андріївна

16.

Іванівці

 

17.

Каришків

Присяжнюк Тетяна Іванівна

18.

Киянівка

Олійничук Тетяна Федорівна

19.

Комарівці

Шевчук Віра Іванівна

20.

Кошаринці

Кузик Олена Іванівна

21.

Кузьминці

Кічмар Лариса Василівна

22.

Лісове

 

23.

Лука-Барська

Швидовська Людмила Василівна

24.

Мальчівці

Кривенька Людмила Болеславівна

25.

Маньківці

 

26.

Матейків

Сломнюк Валентина Петрівна

27.

Мигалівці

Гальчук Галина Іванівна

28.

Мирне

Грицюк Ганна Денисівна

29.

Митки

Борош Антоніна Станіславівна

30.

Міжлісся

Патерок Людмила Миколаївна

31.

Окладне

Галузінська Валентина Павлівна

32.

Підлісний Ялтушків

Хайнацька Антоніна Миколаївна

33.

Поповці

Волосянська Юстина

34.

Семенки

Пацай Євгенія Миколаївна

35.

Сеферівка

Терлецька Євгенія Григорівна

36.

Слобода Ялтушківська

Ковальчук Наталя Іванівна

37.

Супівка

Лемещук Раїса Іванівна

38.

Терешки

Михайлова Інна Михайлівна

39.

Ходаки

Балюк Галина Павлівна

40.

Українське

Пасека Ніна Олександрівна

41.

Чемериси-Барські

Денисенко Юлія Вікторівна

42.

Чемериське

Казік Валентина Анатоліївна

43.

Червоне

Фрецюк Сергій Миколайович

44.

Шершні

Мацун Ніна Станіславівна

45.

Шипинки

Блажієвська Ольга Миколаївна

46.

Ялтушків

Луканьова Еліса Тимофіївна

 Бершадська централізована

бібліотечна система

Централізоване об’єднання публічних бібліотек системи Міністерства культури в єдине структурно-цілісне утворення в Бершадському районі відбулося в 1978 р.

Фонд – універсальний, 742 тис. примірників, з яких майже 40% – укр. мовою. Періодичних видань – 87 назв. Обслуговують 22,7 тис. користувачів, в т.ч. 4,5 тис. читачів юнацького віку та 9,2 тис. дітей.

В ЦБС працюють 13 клубів та об’єднань за інтересами, більшість з них – дитячого та юнацького спрямування.

Структура: 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24400, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 5 (осн. приміщення)

                  та вул. В. Леніна, 2 (чит. зал).

Тел.: 2-17-21

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок.

Штат: 13 чол.

Заснована: в 1919 р. Сучасна назва з 1978 році

Фонд – універсальний – 93,4 тис. прим. укр., рос., євр. мовами, в т. ч. нотні, образотворчі видання, грамзаписи, 87 назв газ. і журн. Є обмінний фонд.

ДБА: каталоги: служб.-абетк.; чит.-абетк. і сист., звед. краєзн. Є бібліограф. картотеки, в т.ч. назв худож. творів; фонд довідк. і бібліограф. вид.

Бібл. обслуг.: чит. зал, 2 аб. для доросл. і для юнац., МБА. Щороку обслуг. понад 4 тис. чит., з них 1,7 тис. юнац., загальна книговидача сягає 75 тис. прим.

Літ. об'єднаня “Рідне слово” і для молоді – літ.-мистец. об'єднання “Вишиванка”.

Інформ.-бібліогр. обслуг.: Дні інформ., бібліограф. огляди, індивід. та групове інформування на шпальтах газети “Бершадський край”.

Бібліогр. вид. б-ки: “Знаменні і пам’ятні дати Бершадщини”.

Сторінки історії:

Заснування бібліотеки м. Бершаді сягає в квітень 1919 року. Період історії бібліотеки з часу її утворення і по 1945 роки на сьогодні залишається невивченим. В перші повоєнні роки бібліотека діяла за рахунок пожертвувань своїх читачів і мешканців райцентру. Очолювала її Ірина Романівна Ільницька, молодий педагог, яка згодом закінчила Тульчинське культосвітнє училище. Фонд бібліотеки тоді вміщався на 6 стелажах і в 2 шафах. 1947-1949 роки були своєрідним періодом відродження бібліотеки: збільшилося надходження літератури, відремонтовано приміщення, налагоджено опалення, запроваджено МБА і ЗА. Тоді ж створюється ДБА, райбібліотека стає методичним центром для сільських закладів.

На початку 50-х років матеріальна база районної бібліотеки поповнилася друкарською машиною, телефоном, книжковими вітринами.

Завідуючими районною бібліотекою були 1950-1952 рр. – Дяченко І.С. (1923 р.н., освіта загальна середня), 1952-1954 рр. –  Казакова Н.В. (1929 р.н., освіта вища бібліотечна), 1954-1961 рр. – Іванкова Н.Т. (1932 р.н., освіта вища бібліотечна).

В 1951 р. розширився штат бібліотеки до 3 працівників, було введено одиницю зав. пересувним фондом, що утворився. Ним користувались сільські приклубні і бюджетні бібліотеки. Пересувні бібліотеки було створено на заводах, фабриках, школах міста. Тимчасові пересувні пункти працювали під час проведення районних спартакіад, зльотів передовиків сільського господарства, днів призову у військовому комісаріаті. Тут видавались газети і журнали.

Для впорядкування фондів проводиться переоблік в кожній бібліотеці району, мережа яких на кінець 50-х років становила 22 бібліотеки.

Основними формами масової роботи з читачами в 50-60 роках були: бібліотечні плакати, стінгазети, блискавки, голосні читання, книжкові виставки, фотомонтажі, читацькі конференції, доповіді, лекції, бесіди, бібліографічні огляди літератури, збільшились вимоги до пропаганди суспільно-політичної літератури.

В 1961 р. було запроваджено відкритий доступ до бібліотечних фондів.

В нове приміщення районного будинку культури бібліотека перейшла в 1970 році, де знаходиться і зараз, але читальний зал знаходиться в приміщенні музичної школи.

В 1978 р., по завершенні централізації державних масових бібліотек, Бершадська районна бібліотека стає центральною.

З 1961 по 1996 рік колектив очолювала Чорногуз Г.К. Направлення в Бершадь отримала після закінчення Харківського бібліотечного інституту. Вона зробила чималий внесок в створення і організацію роботи ЦБС, зміцнення авторитету не лише центральної, а й всіх бібліотек системи.

В усі часи бібліотека була скарбницею знань і духовності. Такою вона залишилась і зараз, хоч і обтяжена безліччю проблем, породжених часом. Літературні години, уроки народознавства, прем’єри книг, конкурси та багато інших заходів стали практикою спільної роботи колективу бібліотеки з працівниками освіти, громадськими організаціями “Просвіта”, редакцією районної газети “Бершадський край”, читачами. Тут намагаються вирішувати найголовнішу проблему часу – поповнення фонду за рахунок позабюджетних коштів. Продовжено акцію “Подаруй бібліотеці книгу”. Від народного депутата А.С. Матвієнка надійшли в дарунок книги, які необхідні учням, студентам, а представники  інтелігенції міста отримали в дарунок від авторів Ф. Шевчука і В. Пашковського книги: „З минулого в майбутнє”, „Слово на долоні” та „Зорі Трипілля” Є. Паламарчука та І. Андрієвського. Місцевий поет-гуморист А. Гарник вручив кожній бібліотеці свою збірку “Взяв би я бандуру”. Є чимало інших дарунків від вдячних читачів.

Розпочалась інформаційна співпраця бібліотеки з владними структурами. В читальному залі районної бібліотеки створено інформаційний центр „Бібліотека. Влада. Інформація”. Районна бібліотека бере участь в семінарах-нарадах сільських і міських керівників. Передбачається придбання нових засобів інформаційного обслуговування користувачів – комп’ютерного обладнання, ксерокопіювального апарату.                                             

2. Районна бібліотека для дітей 

Адреса: 24400, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 5

Тел.: 2-17-21

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1937 році

Фонд – універсальний – 39,3 тис. прим. укр. та рос. мовами. За видовим складом: книги, журн. і газ. (31 назва), нотні. вид., грамзаписи.

ДБА: каталоги: абетк.: л-ри для учнів 1-9 кл. і кер. дит. читання, сист. каталог л-ри для учнів 5-9 кл.; картотеки: СКС, темат. ілюстр. картотека л-ри для учнів 1-3 кл., краєзн. карт. книг і періодики; картотека періодичних видань, фонд довідк.-бібл. вид.

Бібл. обслуг.: абонемент для дошкільнят і учнів 1-3 кл., абонемент по обслуг. учнів 5-9 кл., МБА. Щорічно обслуговують майже 2 тис. читачів.

Інформ.-бібліогр. обслуг.: бібліогр. довідки на допомогу розширенню набутих в школі знань та довідки з питань виховної роботи. Інформ.-бібліогр. обслуг. педагогів, вихователів, батьків, бібліотекарів, що працюють з дітьми.

Для учнів молодшого шкільного віку працюють гурток “Друзі бібліотеки”, ляльковий театр “Буратіно”.

 Сторінки історії:

17 листопада 1937 року в обласній газеті „Більшовицька правда” в матеріалі „Дитяча бібліотека” повідомлялось: „Ще не так давно дитячий відділ Бершадської райбібліотеки складався з 40-50 книжок. Тепер дитяча бібліотека в прекрасному приміщенні. Вона має близько 2 тис. книжок художньої та галузевої літератури. Збільшилась і кількість читачів. Торік їх було 500, цього року 800 читачів регулярно відвідують свою бібліотеку. 3 цього можна зробити висновок, що бібліотека для дітей в місті Бершаді була відкрита в 1935-1936 рр. Більше ніяких відомостей про її роботу в повоєнний час і до 1950 року не знайдено. Відомо лише, що після війни вона була відкрита в непридатному для роботи приміщенні, загальною прощею 34 м².

На 1 грудня 1950 року книжковий фонд становив 4933 примірники книг, читачів було 598. Після війни районну бібліотеку очолювала Ільницька I.P., яка пропрацювала 47 років (до травня 1992 р.). Освіту мала середню педагогічну, згодом заочно закінчила бібліотечний відділ Тульчинського училища культури.

В 1959 році в бібліотеці запроваджується відкритий доступ читачів до книжкових фондів. Основними формами пропаганди літератури були книжкові виставки, бібліотечні плакати, літературні лекції, політінформації, картотеки і тематичні ящики літератури.

В 1962 році бібліотека реорганізується з бібліотеки для дітей та юнацтва в 6і6ліотеку для дітей. Довгий час її очолювала Тодоренко Н.В. (1968-1994 pp.). В період своєї діяльності значну увагу вона приділяла не тільки організації роботи РДБ, але й формуванню фондів сільських бібліотек-філіалів для учнів 1-9 кл., створенню кімнат юного читача, співпраці бібліотек з педагогічними колективами шкіл та їх книгозбірнями.

В 1970 році в райцентрі споруджується районний Будинок культури, де для бібліотеки відводиться частина другого поверху площею 200 м², що дало можливість організувати відділи обслуговування дошкільників та учнів 1-3, 5-9 кл., читальний зал.

В 1971 року в штат бібліотеки вводиться третій фахівець, що дало можливість удосконалити бібліотечне обслуговування дітей літературою та впровадити нові форми її пропаганди.

В 1978 році в районі здійснюється централізація державних масових бібліотек. Вводиться посада заступника директора ЦБС по роботі з дітьми.

3 часу проголошення незалежності України звертається особлива увага працівників книгозбірень на комплектування фондів книгами з історії України, народознавства, в бібліотеку починає надходити і духовна література. В практику роботи запроваджуються свята рідної мови, уроки народознавства, відзначення свят народно-релігійного календаря, активно популяризується література про історію України, звичаї та обряди українського народу.

В повсякденній роботі РДБ – різноманітні заходи: дні інформації та літературні години, вікторини та ігри-подорожі, усні журнали та свята мови, Тиждень дитячої книги, Дні бібліотеки, книжкові виставки, бібліографічні огляди, екскурсії по бібліотеці. Бібліотека бере участь в конкурсах „О мово моя, душа голосна України” та конкурсі сімей-ерудитів "Від роду – до народу". 3 метою забезпечення виконання національної програми „Діти України” 2001-2005 рр. кожний рік здійснюється передплата періодичних видань для дітей, проводяться масові заходи до Міжнародного Дня захисту дітей, конкурси малюнків. Для читачів молодшого віку працюють гурток "Друзі бібліотеки", ляльковий театр „Буратіно” та клуб за інтересами "Веселка".

Важливий напрямок роботи – співпраця з керівниками дитячого читання: педагогами, батьками, керівниками позашкільних об’єднань. Готуються виступи на педрадах, батьківських зборах. Організовано бібліотечний пункт видачі літератури в СШ № 3 міста.

Головний критерій роботи – це зручність для читачів, надання їм рівних можливостей отримання інформації: всі діти рівні, незалежно від соціального походження, національності, фінансового стану сім’ї.

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Баланівка

Олійник Валентина Василівна

2.

Берізки Бершадські

Горбатюк Катерина Іванівна

3.

Березівка

Руде

4. Бібліотека-філіал № 12

для дітей Вінницької міської ЦБC

 

Адреса: 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 126

Тел.: 35-33-92

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                             Вихідний – субота

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1967 році

Фонд – універсальний – 33,0 тис. прим., 15 назв газет, 31 назва журналів.

ДБА: абетк., сист. для учнів 5-9 класів каталоги; картотеки: СКС для учнів 2-4 кл., краєзн.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал. Щорічно обслуговує біля 4 тисяч читачів-дітей та керівників дитячого читання.

 

Сторінки історії:

Бібліотека була заснована у 1967 році і знаходилася у приміщенні залізобетонного заводу. У 1968 році установа отримала окреме приміщення, в якому знаходиться понині. Будучи універсальною, вона обслуговувала всі категорії мешканців мікрорайону.

На протязі багатьох років у спецкомендатурі працював університет культури, організований бібліотекою. Ця робота була схвально оцінена МВС України, за що бібліотека і її завідуюча були відзначені спеціальними грамотами.

Враховуючи специфіку мікрорайону, де розміщено багато робітничих гуртожитків, бібліотека організовувала там нестаціонарне бібліотечне обслуговування, проводила різноманітні творчі акції.

У 2000 році бібліотека перепрофільована у дитячу і, відповідно, змінила напрямок своєї роботи. Діти і керівники дитячого читання – на сьогодні основний контингент читачів бібліотеки.

Тісно співпрацює з ЗОШ № 29. Традиційними стали екскурсії учнів молодших класів до бібліотеки, бібліотечні уроки.

Викликають інтерес у школярів заходи профорієнтаційного спрямування, зокрема, зустрічі з викладачами ПТУ, технікумів, коледжів.

До ювілейних дат письменників проводяться літературні ранки, вікторини, огляди літератури. Бібліотека систематично влаштовує презентації нових періодичних видань.

Характерним для бібліотеки стало оформлення книжкових виставок різноманітної тематики. Постійно здійснюється випуск “Календаря знаменних і пам’ятних дат”.

Протягом багатьох років збираються теки з матеріалами на теми: “Письменники Вінниччини”, “Нові терміни”, “Козаччина”, “Чорнобиль”, “Свята і обряди українців”, “Народний календар”, “Історія Вінниччини”, які активно використовуються читачами книгозбірні.

Сама завідуюча бібліотекою Т.П. Драчук – вмілий наставник молоді, виховала чимало фахівців бібліотечної справи. Це – Н. Борисевич, Т. Міщан, І. Кашубська, Л. Цимбалюк та інші.

Драчук Тамара Петрівна, зав. бібліотекою-філіалом.

Народилася 1949 р. в м. Вінниці. У 1972 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут. З 1968 року працює в бібліотеці, на посаді завідуючої – з 1971 року.

Нагороджена медаллю “Ветеран праці”, грамотами, подяками облдержадміністрації та обласної ради, управління культури та Міністерства внутрішніх справ.   

               

5. Бібліотека-філіал № 21 ім. Н.К. Крупської

Вінницької міської ЦБС.

 

Адреса: 21001, просп. М. Коцюбинського, 49

Тел.: 27-04-47

Режим роботи: з 10 до 19 год.,

                                            Вихідний – середа

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1913 році

Фонд – універсальний – 60,5 тис. прим., 26 назв газет і 51 назва журн.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб. дорослих та юнацтва. Щорічно обслуговує 5,2 тис. читачів, в т.ч. біля 3 тис. – юнацького віку.

 

Сторінки історії:

Бібліотека – одна з найстаріших в місті. Вона була відкрита в 1913 році, а з 1931 року це хата – читальня.

З 1936 року бібліотека носить ім’я Н.К. Крупської.

Зараз на будинку по вул. І. Бевза (колишня Депутатська), де колись була бібліотека, розміщена меморіальна дошка, з написом “В цьому будинку в 1941-1942 рр. знаходився штаб підпільної організації, якою керував Герой Радянського Союзу І.В. Бевз”. На той час він був зав. книгозбірнею.

В часи війни бібліотека ім. Н.К. Крупської видалась зручним місцем для конспіративних зустрічей. До цього невеличкого будинку на тихій непримітній Депутатській вулиці прилягали великий сад та глухий двір, через декілька виходів якого можна було швидко і непомітно зникнути у випадку небезпеки.

Нелегко було відстояти бібліотеку, яку фашисти хотіли закрити, як і інші культосвітні заклади. Німці знищили частину книг. Але всю цінну літературу працівники бібліотеки встигли сховати. На багатьох виданнях “затушували” вихідні дані, щоб не можна було розпізнати, ким і коли вони були видані. Не “збереглось” інвентарної книги, “зникла” частина каталогу. Німці чомусь не закрили бібліотеку. Але якось же треба було її підтримувати? Потрібні були кошти – і бібліотека стала платною.

В бібліотеці працювали надійні люди, в основному, дівчата-комсомолки. Вони і стали першими підпільниками, які працювали під керівництвом І.В. Бевза. Це були: В. Любимова, Н. Яблонська, Н. Медвідь. З їх участю у місті з’явилися перші листівки, віддруковані І. Бевзом на машинці, надійно схованій в бібліотеці. З їх допомогою встановлювали потрібний зв’язок. Дякуючи їм, до бібліотеки потягнувся народ. Сюди приходили поспілкуватись, посперечатись про книги, поговорити від душі, дізнатись новини. Хто бував в бібліотеці, той отримував впевненість в нашій перемозі, передавав іншим людям слова правди.

Бібліотеку ім. Н. Крупської відвідували І. Войцехівський, І. Бутенко, С. Левенець, Герой Радянського Союзу Л. Ратушна через бібліотеку також знайшла шлях до підпілля.

Сьогодні бібліотека знаходиться в новому приміщенні по просп. М. Коцюбинського, 49. Тут працює колектив, який уже багато років очолює Н.І. Браницька. Бібліотека має свої традиції, добрі, тісні зв’язки з підприємствами та організаціями мікрорайону, проводить змістовну роботу по популяризації книги серед читачів.

Багатолітня співпраця поєднує бібліотеку з обласною письменницькою організацією, проводячи презентації нових книг письменників-земляків, літературні тематичні вечори за їх участю.

Плідно працює бібліотека із станцією юних натуралістів, де спільно проводяться “Уроки доброти до братів наших менших”.

Бібліотека користується авторитетом у мешканців мікрорайону. У 1999 р., під час святкування Всеукраїнського дня бібліотек, установа була визнана кращою бібліотекою міста, а колектив було нагороджено цінним подарунком. Керівнику бібліотеки вдалося створити команду однодумців, цікавих творчих працівників, закоханих у свою справу.

Браницька Ніна Іванівна, зав. бібліотекою-філією № 21.

Народилася 1952 р. в с. Липівці Макарівського району на Київщині. Закінчила Київський державний інститут культури ім.О.Є.Корнійчука (1974 р.), очолила бібліотеку в 1976 році.

Неодноразово нагороджувалася почесними відзнаками органів місцевого самоврядування, міського та обласного управлінь культури.

 

6. Мережа Вінницької міської ЦБС

Бібліотеки-філії:

Номер філіалу

Прізвище, ім’я,

по-бітькові завідуючих

Адреса,

телефон

№1

Швець Раїса Юріївна

вул. Київська, 126, тел. 35-55-12

№ 2

Мартинюк  Людмила Вікторівна

вул. В. Маяковського, 122, тел. 38-67-74

№ 3

Нікітенко Наталія Анатоліївна

вул. В. Порика, 19, тел. 44-69-41

ЦДБ

Козловські Світлана Миколаївна

просп. Космонавтів, 63, тел. 46-05-05

№ 5

Гаврилюк Людмила Василівна

вул. Д. Нечая, 59, тел. 21-81-00

№ 6

Івацько Світлана Іванівна

провулок. К. Маркса, 50, тел. 21-09-60

№ 7

Джуль Наталія Петрівна

вул. К. Москаленка, 42, тел. 27-07-18

№ 8

Поплавська Світлана Борисівна

вул. Червоноармійська, 39, тел. 27-83-78

№ 10

Кобилянська Світлана Ісааківна

вул. К. Станіславського, 30, тел. 35-92-57

№ 11

Гальперін Олександр Моїсейович

вул. Я. Свердлова, 189, тел. 32-38-80

№ 12

Драчук Тамара Петрівна

вул. Київська, 126, тел. 35-33-92

№ 13

Федоренко Тамара Іванівна

просп. Космонавтів, 39, тел. 44-77-51

№ 15

Марценюк Ніна Миколаївна

вул. І. Черняхівського, 74, тел. 35-51-53

№ 16

Білоконна Людмила Іванівна

вул. А. Бучми, 96, тел. 21-79-56

№ 17

Дубчак Світлана Валентинівна

вул. М. Пирогова, 115, тел. 35-23-78

№ 18

Трофімчук Людмила Віталіївна

вул. М. Пирогова, 348

№ 19

Горбунова Тетяна Іванівна

вул. І. Богуна, 184

№ 20

Мандренко Світлана Станіславівна

б-ка ім. Н.К. Крупської, вул. М. Вовчок, 39

№ 21

Браницька Ніна Іванівна

просп. М. Коцюбинського, 49, тел. 27-04-47

№ 22

Безрученко Олена Іванівна

вул. Келецька, 59, тел. 46-96-29

 

Вінницька районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена у липні 1977 року Бібліотечний фонд універсальний – 740,9 тис. примірників, в т. ч. укр. мовою – 54,2 %. Щороку обслуговує біля 22 тисяч користувачів, в т.ч. дітей – 5,0 тис., 3,2 тис. юнацтва.

В ЦБС працює 7 читацьких клубів за інтересами.

У бібліотеках району запроваджено додаткові платні послуги, зокрема: позачергове користування літературою підвищеного попиту, нічний абонемент та абонемент вихідного дня, користування журналами вдома.

 Структура:

 1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 12

Тел.: 35-62-33

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                      Вихідні – субота, неділя

Штат: 6 чол. (100% – фахівці)

Заснована: в 1924 році

Фонд – універсальний – 18,9 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 54,5% тис., 45 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: МБА, ВСО обслуговується 240 користувачів.

 Сторінки історії:

Заснування Вінницької районної бібліотеки відноситься до 20-40 років. Існує декілька версій: перша – бібліотека була створена на базі однієї з бібліотек м. Вінниці, але дані про це у обласному архіві відсутні, друга – бібліотека заснована у 1924 році і знаходилася в смт Стрижавка (і, як зазначено в архівних документах, теоретично обслуговувала весь район, а фактично села – Стрижавка, Коло-Михайлівка, Переорки, інші населені пункти). За третьою версією – рік відкриття бібліотеки – 1948, про що свідчать перші інвентарні книги, які датуються цим періодом. Сучасна назва бібліотеки з 1977 року.

Обслуговування населення району у ЦБ здійснюється тільки відділом збереження, через ВСО та МБА.

Одним із напрямків діяльності ЦБС є робота з обдарованою молоддю. Щорічно проводяться конкурси поетів-початківців, юних художників, різноманітні літературні вечори та інші масові заходи. Цікавим у роботі бібліотек стало проведення 2-3 січня конкурсів, які сприяють залученню нових читачів, конкурсів на кращі книжкові виставки, присвячені важдивим подіям, що відбуваються в житті країни. В минулому році в ЦБС проведено конкурс до 70-річчя голодомору на Україні. Переможці відзначені цінними подарунками (радіоприймачі, радіомагнітоли, інше).

В кожній бібліотеці оформлено альбом спогадів ветеранів війни, з фотографіями з сімейних архівів.

Готуються довідники "Вінницькі святині" (історія церков і костелів Вінницького району) та "Видатні люди району".

Центральною бібліотекою в літній період широко практикується проведення виїзних семінарів та нарад безпосередньо на базах сільських філіалів з участю провідних спеціалістів обласних та районних методичних центрів.

Протягом року бібліотека проводить масові заходи як в бібліотеках району, так і безпосередньо в колективах.

При підтримці районної ради традиційним стало відзначення ювілейних дат в житті бібліотекарів ЦБС, нагородження їх цінними подарунками.

Особливої ваги набувають щорічні декади, присвячені Дню бібліотек. В сільських книгозбірнях оформляються книжкові виставки, відбуваються зустрічі з ветеранами бібліотечної справи, проводяться Дні відкритих дверей, інші творчі акції. В 2000 році було організовано екскурсію бібліотечних працівників у Національний парк "Софіївка" м. Умані.

Мазур Тетяна Миколаївна, директор ЦБС.

Народилася 6 березня 1958 року в Алтайському краї. Після закінчення у 1981 році Алтайського інституту культури працювала художнім керівником ПК "Хімік" Вінницького хімзаводу. На посаді директора ЦБС з квітня 1998 року.

 

2. Центральна районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Вороновиця, вул. Ю.Гагаріна, 9

Тел.: 39-73-30

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                      Вихідні – субота, неділя 

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1947 році

Фонд – універсальний – 29,7 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 37,3%, 9 назв газет, 6 – журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги, картотеки: СКС, краєзн.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Бібліотекою обслуговується 1800 користувачів.

 

Сторінки історії:

Бібліотека розпочала свою діяльність в 1947 р., приміщення знаходилось по вул. В.Леніна, обслуговувала дітей та юнацтво, її першим завідуючим була Шушер А.І., а працівниками в ній були Журавель М.І., Даниленко Г.П.

В 1957 р. бібліотека розпочала свою роботу в новому приміщенні в смт Вороновиця по вул. Ю. Гагаріна, 9, завідувала бібліотекою на той час Кобець Н.І.

В 1958 р. відкрито читальний зал, в якому працювала Чурікова Г.О.

У вересні 1959 р. було ліквідовано Вороновицький район, бібліотека стала міською для дітей в смт Вороновиця Немирівського району.

В 1976 р. в бібліотеці відкрито 2 відділи: дошкільників та учнів 1-3 кл., учнів 4-8 кл.

В 1976 р. бібліотека перейшла на централізовану систему роботи і ввійшла до складу Вінницької районної ЦБС.

Колектив бібліотеки намагається організувати свою роботу так, щоб для юних читачів бібліотека стала тим місцем, куди щоразу хотілося б прийти в будь-яку хвилину, одержати необхідну інформацію, виконати домашнє завдання, відпочити чи взяти участь у прведенні масового заходу.

Бібліотека надає допомогу юним читачам у формуванні їх інтересів, забезпечує інформаційні потреби, сприяє розкриттю творчих можливостей і здібностей. Цьому слугують створені при бібліотеці гурток “Юний умілець” та клуб за інтересами “У світі прекрасного”. І, як результат проведеної роботи, – читачі бібліотеки неодноразово стають переможцями районних, обласних і Всеукраїнських конкурсів дитячої творчості.

Об'єднуючи свої зусилля з освітніми закладами, бібліотека поширює серед читачів-дітей літературу про історичне минуле народу, його культуру, звичаї, свята та обряди шляхом організації літературних ранків, вечорів, вернісажів, турнірів на теми: “Диво-дивне українська казка”, “Я візьму той рушник”, “І прадіди в струнах бандури оживуть”, “Козацькому роду – нема переводу”, “Наша Берегиня” тощо.

Чільне місце в діяльності бібліотеки займає краєзнавча робота. При бібліо­теці працює клуб “Юні краєзнавці” (7-8 класи}, який веде пошукову роботу. Зібрані членами клубу матеріали дали можливість бібліотекарям створити рукописні книги: “Історія селища Вороновиці”, “До животворних джерел” (народознавство), “Їх подвиги – вічні, життя їх завжди молоде” (біографії ветеранів Великої Вітчизняної війни – жителів селища).

Матеріали цих книг широко використовуються під час проведення масових заходів та на уроках у загальноосвітніх школах селища.

Штельмах Алла Михайлівна, зав. РДБ.

Народилася в 1952 році. Закінчила Тульчинське училище культури в 1993 році. З 1985 по 2001 рр. працювала бібліотекарем читального залу РДБ. На даній посаді з 2001 року.                                         

3. Міські бібліотеки-філії: смт Десна, смт Стрижавка (2-філії), смт Вороновиця. 

4. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Агрономічне

Наскальна Юлія Володимирівна

2.

Бохоники

Осавалюк Алла Василівна

3.

В. Крушлинці

Репетій Оксана Петрівна

4.

Вінницькі Хутори

Колібабчук Тетяна Вікторівна

5.

Гавришівка

Бенедик Тетяна Василівна

6.

Горбанівка

Кравець Галина Лукашівна

7.

Гуменне

Ємець Олена Григорівна

8.

Дорожне

Осіпчук Любов Дмитрівна

9.

Жабелівка

Мортко Ольга Анатоліївна

10.

Іванівка

Коломієць Людмила Валеріївна

11.

Ільківка

Мельник Наталя Адольфівна

12.

Комарів

Юрченко Оксана Григорівна

13.

Ксаверівка

                     –

14.

Лаврівка

Марчук Галина Никифорівна

15.

Лисогора

Гуменюк Павлина Павлівна

16.

Лука-Мелешківська

Стець Людмила Володимирівна

17.

Майдан

Коломієць Ольга Михайлівна

18.

Малі Крушлинці

Берецька Ніна Мефодіївна

19.

Медвідка

Сенич Наталя Анатоліївна

20.

Медвеже Вушко

Метелиця Лариса Василівна

21.

Мізяківські Хутори

Граб Світлана Петрівна

22.

Михайлівка

                     –

23.

Некрасово

Мельник Любов Василівна

24.

Оленівка

Фальківська Катерина Данилівна

25.

Парпурівці

                     –

26.

Переорки

Корчак Надія Володимирівна

27.

Писарівка

Власюк Тетяна Дмитрівна

28.

Побережне

Яремчук Марія Степанівна

29.

Сокиринці

Джабієва Наталія Петрівна

30.

Сосонка

Буздиган Тетяна Миколаївна

31.

Стадниця

Ванжула Галина Оксентіївна

32.

Степанівка

Бойко Вікторія Степанівна

33.

Тютьки

Порицька Надія Іванівна

34.

Хижинці

Мельник Людмила Іванівна

35.

Широка Гребля

Данильчук Валентина Антонівна

36.

Щітки

Лавренюк Людмила Дмитрівна

37.

Якушинці

Жилінська Оксана Миколаївна

38.

 

 

 

5. Клуби-бібліотеки:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1

Кордишівка

Гармидер Антоніна Іванівна

 

Гайсинська централізована

бібліотечна система

ЦБС створена 1978 року. Бібліотечний фонд універсальний – 633,8 тис. примірників, з яких майже 57% – видання українською мовою. Це одна із систем, де щорічно добре вирішується питання передплати періодичних видань: 136 назв газ. і журн. передплачено на поточний рік. Послугами бібліотек системи користується понад 18 тисяч користувачів, в т.ч. 3 тисячі – дітей, 3 тисячі – читачі юнацького віку.

В системі діє 5 клубів за інтересами: 1 – для дорослих, 4 – для дітей.

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 23700, м. Гайсин, пл. Миру, 1

Тел.: 4-32-84, директор, відділ обслуговування, 2-22-36 – книгосховище

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                            Вихідний – понеділок

Штат: 13 чол. (100% – фахівців).

Заснована: в 1902 році. Сучасна назва з 1977 році

Фонд – універсальний – 73,9 тис. прим., в т.ч. 57,1 – укр. мовою, кінофотодокументи; 128 назв – журналів та газет.

ДБА: каталоги: абетк., сист. та зв. краєзн. каталоги, СКС

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, каф. обсл. юнацтва, МБА, внутрісист. книгообмін. Щорічно обслуговує біля 4 тис. користувачів.

            При бібліотеці діє клуб “Берегиня”.

            Додаткові платні послуги: видача літератури з читального залу.

 

Сторінки історії:

Ось уже 100 років привітно зустрічає міських жителів Гайсинська центральна районна бібліотека – найбільша в районі. Вона була заснована в 1902 р.

Носила вона ім’я О.С. Пушкіна і була доступна не кожному, тому що її читачі повинні були вносити річні внески, приносити в бібліотеку пожертвування грішми та книгами, платити за користу­вання книгами.

В 20-ті роки бібліотекарі проводили голосні читання в лікнепах робили все можливе, щоб залучити масового читача.

В 30-ті роки бібліотека стає для багатьох жителів місцем, де вони проводять своє дозвілля. Створюється читацький актив, починають проводитись масові заходи.        Розпочалася Велика Вітчизняна війна. За роки фашистської окупації багатий книжковий фонд районної бібліотеки був майже повністю знищений.

Після звільнення міста бібліотеку очолила Калитюк П.Д., яка мала середню спеціальну освіту – випускниця Тульчинського технікуму політосвіти, з нею працювала і Лютікова Л.О. Фонди бібліотеки знаходились в занедбаному стані, розпочалась копітка робота по їх упорядкуванню, пошуку літератури. Велику участь з цьому приймало населення. Бібліотека знаходилась в старому приміщенні по вул. 1 Травня, 15.

В 1944 році Державна бібліотека ім. В. Леніна, для поповнення бібліотечного фонду, надіслала 1000 томів. Бібліотека знову відновила свою роботу.

В 1956 році на посаду завідуючої призначено Кобчик О.Ф., яка працювала до 1970 року.

Для покращення обслуговування читачів в 1958 році було органі­зовано відкритий доступ до книжкових фондів, на вели­ких підприємствах були організовані пункти видачі, пересувні бібліотеки.

В 1961 році районну бібліотеку було переведено в новозбудований будинок культури, тут розмістився абонемент і читальний зал.

В 1978 році на базі районної бібліотеки було проведено центра­лізацію бібліотек міста і району. До ЦБС увійшли міська, ди­тяча районна, книгозбірні, 50 сільських філій, її очолила Г.Г. Гавриш.

Сьогодні центральна бібліотека стала справжнім бібліотечно-бібліографічним, інформаційним, краєзнавчим центром, основним кни­госховищем в районі, читачі мають можливість відвідати різні масові заходи, провес­ти своє дозвілля на засіданні клубу „Берегиня”, під час проведення різноманітних свят як в бібліотеці, так і за її межами. Кожен рік розпочинається зі Стусівського свята в ЦБ та в його рідному селі – Рахнівці.

Різноманітними формами бібліотечної роботи відзначаються Шевченківські дні, масові заходи, присвячені – 8 Березню, народженню Явдохи Зуїхи, Дню Ма­тері та Дню родини, Дню молоді та Дню захисту дітей, Дню Конституції та Дню Незалежності, Дню міста та Дню знань, Всеукраїнському дню бібліотек і багатьом іншии святам. Колектив бібліотеки на професійному рівні організовує виставки образотворчого мистецтва, на які запрошуються і показують свої роботи майстри-земляки Ю. Дяченко, І. Дубіцька, С. Шагурін, Т. Прокопенко. В читальному залі ЦБ експонуються вироби „Бубнівської кераміки”, виставки творів М. Вовка, фотомалюнку „Україна – погляд в майбутнє” В.Ф. Очеретного.

Традиційно в бібліотеці проводяться літературні вечори, читацькі конференції, диспути, літературні вікторини, уроки народознавства та інше.

За період існування бібліотеки тут пройшли свій трудовий шлях багато працівників: одні – в холоді та тісноті стояли біля її колиски, другі – відновлювали її роботу і по книжці збирали фонд після війни, треті – трудяться ще й посьогодні.          Добру пам’ять залишили після себе ветерани бібліотечної робо­ти Калитюк П.Д., Котікова Л.О., Кобчик О.Ф., Мірочник Б.І., Крант Е.Б., Гоплякова Н.А., Мощинська П.А., Скрипник Л.Д.,  Гуліна Л.В., Мельник Н.Д., Галузинська Л.В., Луценко Г.І.

Нині тут працюють справжні фанати й професіонали – Є.В. Міщенко, яка понад 30 років працювала в бібліотечній системі, В.О. Ющенко, В.М. Голомовза, В.І.Семенець, М.Ф. Король, І.В. Паргачова, О.І. Бригас, А.С. Бевх.

Гавриш Галина Григорівна, директор ЦБС.

Народилася в 1944 році в с. Печора Тульчинського району. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука в 1978 році. На даній посаді з 1976 р.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 23700, м. Гайсин, вул. Р. Малиновського, 1

Тел.: 2-89-97

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                            Вихідний – понеділок

Штат: 6 чол.

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 40 тис. прим., в т.ч. укр. мов., назв газет і журналів.

ДБА: абетк., систем. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, каф. для юнац. Щороку обслуговує 3,5 тис. чит.-дітей, юнацтва

Працює 2 клуби за інтересами, любит. об’єднання “Родина” та ляльковий клуб „Пролісок”.

 

Сторінки історії:

Гайсинська районна бібліотека для дітей була створена в 1946 році. Її книжковий фонд нараховував 2 тисячі книг. В бібліотеці працював один працівник – І.С. Дербеньов, майор, інвалід війни. Бібліотека знаходилася в пристосованому приміщенні площею 20 м?, а згодом, в 1949 році, її було переміщено в більше приміщення. Тут вже працювало три працівники, книжковий фонд становив понад 20 тисяч книг. Завідувачем її була Л.В. Галузинська, бібліотекарем – М.І. Бондарук, завідуючою читальним залом – Л.І. Болтянська.

Фонди бібліотеки швидко поповнювалися, щорічно райфінвідділ з фондів, що надходили понад план, виділяв 10-13 тис. карбованців додатково для їх поповнення. Авторитет бібліотеки зростає, значно більше стає читачів, що зумовило до отримання в 1959 році нового приміщення в центрі міста. Бібліотека активно працювала з школами міста,  майже 100% дітей шкільного віку були її читачами.

На базі бібліотеки проводились республіканські та обласні семінари для працівників сільських та шкільних бібліотек, її колектив неодноразово нагороджувався грамотами Міністерства культури, управління культури та виходив переможцем соціалістичного змагання в області, районі.

В 1974 році бібліотеку було нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури України за успіхи в проведенні республіканської молодіжної конференції „Чуття єдиної родини”, в 1975 році – грамотою Міністерства культури за активну участь в республіканському огляді по інтернаціональному та патріотичному вихованню населення, в 1977 році – за участь в республіканському огляді до 60-річчя Великого Жовтня та активну пропаганду книги.

Бібліотека проводила велику організаторську роботу  по створенню дитячих кімнат. Однією з перших було організовано дитячу кімнату в с. Кунка, згодом відкрилися дитячі кімнати при бібліотеках сіл Куна, Губник, Краснопілка, Степашки, Жерденівка, Кузьминці, Карбівка, Рахни, Грузьке.

Бібліотеки протягом всього часу користувались авторитетом в місцевих органів влади, жителів міста і села, серед шкіл району.

Ветеран розбудови дитячих бібліотек в районі – Галузинська Л.В., яка очолювала бібліотеку з 1954 по 1983 рр.

Обертинська Наталя Пилипівна, директор РДБ

Народилася 15 червня 1962 року в с. Джуринці Немирівського району. Закінчила Тульчинське училище культури (1984 р.). В системі працює з 1988 року. На даній посаді з 1993 року. 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Бондури

Павлюк Таміла Григорівна

2.

Бубнівка

Каращенко Надія Василівна

3.

Гранів

Чибісова Людмила Михайлівна

4.

Губник

Горобець Любов Пилипівна

5.

Грузьке

Гребенюк Валентина Іванівна

6.

Гунча

Салій Олена Василівна

7.

Жерденівка

Ткаченко Галина Василівна

8.

Зятківці

Сторожук Олена Василівна

9.

Карбівка

Шевчук Катерина Миколаївна

10.

Кіблич

Гуравська Катерина Володимирівна

11.

Кисляк

Тимошенко Ольга Яківна

12.

Косаново

Салтан Галина Василівна

13.

Краснопілка

Коломієць Наталія Миколаївна

14.

Крутогорб

Степенко Олена Петрівна

15.

Кузьминці

Тихонюк Анна Петрівна

16.

Куна

Тарасенко Лідія Сигизмудівна

17.

Кунка

Чайка Тетяна Вікторівна

18.

Кущинці

Рябошапка Галина Василівна

19.

Ладижинські-Хутори

Довгань Наталія Василівна

20.

Мар’янівка

Таранчук Галина Семенівна

21.

Мітлинці

Максименко Інна Сергіївна

22.

Михайлівка

Крива Тетяна Іванівна

23.

Мелешків

Чорнобиль Тетяна Дмитрівна

24.

Нараївка

Немченкова Галина Іванівна

25.

Носівці

Возьнюк Ніна Дмитрівна

26.

Рахни

Мойсюк Людмила Василівна

27.

Рахнівка

Кучерява Неля Дмитрівна

28.

Степашки

Казьмірчук Галина Сергіївна

29.

Харпачка

Сельвеййструк Марія Григорівна

30.

Чечелівка

Романенко Світлана Валентинівна

31.

Шура-Мітлинецька

Грабар Тетяна Василівна

32.

Ярмолинці

Лукієнко Любов Миколаївна

4. Мережа бібліотек-філій:

Іллінецька районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в грудні 1979 року. Нині в її структурі: центральна та районна бібліотеки для дітей, 3 міських та 29 сільських бібліотек-філіалів. В 5-ти населених пунктах функціонують клуби-бібліотеки. В книгозбірнях системи працює 13 кімнат юного читача, дитяче відділення, створено 7 клубів за інтересами.

Фонд ЦБС – універсальний, нараховує 522,8 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 47%. На поточний рік бібліотеками системи передплачено 62 назви газет і журналів. Щорічне надходження книг – 1,5 тис. видань.

Послугами бібліотек системи користується понад 16,5 тис. мешканців району, що складає біля 40% від загальної кількості.

Штат – 47 бібліотечних працівників, 31 чол. з яких – фахівці. 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22700, м. Іллінці, вул. Червона площа, 23

Тел.: 2-36-88

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 7 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1923 році

Фонд – універсальний – 49,8 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – понад 24 тис., 59 назв газет та журналів.

ДБА: абет., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. каф., МБА. Щороку обслуговує понад 3 тис. користувачів.

 

Сторінки історії:

В 1923 році в селищі Іллінці було відкрито сільбуд. При ньому функціонувала читальня, яка й започаткувала районну бібліотеку. Її діяльність в довоєнний період залишається невивченою. Відомо таке, що в 1940 році фонд її складав біля 5 тис. примірників. Під час війни бібліотека була майже повністю знищена, проте, вже в 1944 році її роботу було відновлено. Засновником та незмінним керівником її аж до виходу на пенсію була М.І. Камінська. На той час бібліотека займала 3 кімнати, в яких розмістилися: абонемент, читальний зал на 15 місць та книгосховище.

Згодом бібліотеці було надано більше приміщення, де вже функціонували читальний зал на 50 місць, абонемент та книгосховище, до штату введено посаду методиста.

В 1962 році бібліотека переводиться в нове двоповерхове приміщення, а її завідуючою призначають Г.С. Чирву. Тут розмістилися абонемент, книгосховище, читальний зал та методичний кабінет, запроваджується відкритий доступ до книжкового фонду. Читачами бібліотеки стали понад 3 тисячі жителів селища, її працівники вели широку громадську роботу, проводили масові заходи, здійснювала наочну пропаганду книги.

В 1965 році, з відновленням Іллінецького району, бібліотека стає центром методичної роботи для бібліотек району. На її базі проводяться районні, регіональні та обласні семінари, здійснюється практика студентів Тульчинського училища культури.

В грудні 1979 році відбулася централізація державної мережі бібліотек. На районну бібліотеку були покладені функції ЦБ. Відповідно, змінилися структура, штати. ЦБС об’єднала 39 сільських та 6 міських бібліотек-філій. Збільшився обсяг надходжень книг та періодичних видань (щомісячно до 3-х тис. книг та 200 назв газет і журналів).

Директором ЦБС в цей період працює Бондар В.Д.

В 1992 році бібліотеці надають в спеціально збудоване приміщення площею 1,5 тис. м?. Значне місце в її роботі приділяється очним та усним формам популяризації бібліотечної книги, пріоритетним напрямком стає краєзнавство: в ЦБ діє краєзнавча світлиця, при всіх книгозбірнях організовані краєзнавчі кутки, функціонують тематичні книжкові виставки, кожна бібліотека є осередком по написанню історії села, саме тут збираються матеріали про його мешканців, їх трудовий шлях.

Понад п’ять років в ЦБ працює літературна вітальня „Як в казкову жар-птицю, я закоханий в землю”, на засідання якої запрошуються поети-земляки, майстри народних ремесел, видатні люди району. При ЦБ також працює клуб любителів поезії „Ліра”, що об’єднує старшокласників міста.

Великий внесок в розбудову бібліотеки внесли бібліотекарі Л.Я. Комарова, В.Д. Бондар, Г.В. Старовірець, М.М. Васильєва, Л.В. Павлюк, В.В. Дусанюк.

Шевчук Ольга Григорівна, директор ЦБС.

Народилася 25 вересня 1955 року на Іллінеччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1981 р.). Працювала бібліотекарем РДБ, методистом, заст. директора по роботі з дітьми. З 1990 року очолює централізовану бібліотечну систему.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 22700, м. Іллінці, вул. Червона площа, 23

Тел.: 2-36-88

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1948 році.

Фонд – універсальний, понад 21,0 тис. прим. видань, в т. ч. укр. мовою – 37,8%, газет і журналів – 23 назви.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. л-ри.

Бібл. обслуг.: від. обслуг. дошк. та уч. 1-4, 5-9 кл. Щороку обслуговує 1,8 тис. читачів, книговидача складає біля 36 тис. прим. видань.

Діє ляльковий клуб „Барвінок”.

 

Сторінки історії:

З метою поліпшення бібліотечного обслуговування учнів шкіл міста, 29 вересня 1947 р. при районній бібліотеці для дорослих організовується дитяче відділення з фондом близько 350 книг, якими користувалися 200 читачів.

1 липня 1948 року на його базі відкривається районна бібліотека для дітей та юнацтва з двома працівниками. Першою завідуючою бібліотеки стала Г.О. Сидоренко. Для книгозбірні в приміщенні ЦРБ для дорослих було виділено кімнату площею 40 м?, в якій організували абонемент та читальний зал для школярів. На кінець року тут нараховувалося 1135 примірників книг.

В 1965 році  бібліотека переводиться в нове приміщення, де займає 2 кімнати площею 150 м?. На цей час книжковий фонд налічував майже 13 тис. примірників, були створені каталоги, більше 10 тематичних картотек.

В грудні 1979 року РДБ стає структурним підрозділом ЦБС.

На десятиліття з РДБ пов’язали свої долі досвідчені бібліотекарі Г.О. Сидоренко, І.Д. Бабенко, Г.Г. Пустовіт, Г.А. Липовецька, Н.П. Бондар та ін.

В 1993 році бібліотеці надається нове приміщення площею 240 м?, що дало змогу  створити нормальні умови для роботи з юними читачами.

Популяризуються різноманітні форми літератури серед дітей, проводяться масові заходи, діють клуби та об’єднання за інтересами: більше 20 років в бібліотеці діє ляльковий клуб „Барвінок”. В його репертуарі – різноманітні вистави за творами Г. Усача, Ю. Чеповецького та вистави, написані самими учасниками і керівниками клубу. Основне його завдання – прищеплення любові до книги, до рідної мови, розширення світогляду дітей, вміння правильно та гарно висловлювати свої думки.

Час від часу діти запрошуються на зустрічі з цікавими людьми, їм пропонується взяти участь в різноманітних масових заходах: літературних ранках та турнірах, годинах поезії, інше. Крім цього, працівники бібліотеки включається в проведення різних акцій та конкурсів обласного та всеукраїнського значення: „Подаруй бібліотеці книгу”, конкурс „Я і мої права”, присвячений 10-й річниці прийняття ООН „Конвенції про права дитини”, обласний конкурс юних талантів „О мово моя, душа голосна України”, (читачі саме цієї бібліотеки стали його переможцями). Ведеться популяризація літератури і при допомозі книжкових виставок, багато з яких присвячено рідному краю, Поділлю, Україні.

Бібліотека докладає максимум зусиль, щоб стати центром духовної культури та організації дозвілля юних мешканців міста.

Олійник Тетяна Григорівна, зав. РДБ.

Народилася 2 лютого 1967 р. в с. Слобідка Іллінецького району на Вінниччині. Закінчила Тульчинське училище культури (1985 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1991 р.). Працювала в Іллінецькій ЦБ, а з 1988 р. – заст. директора по роботі з дітьми ЦБС, з 1996 р. – завідуюча районною бібліотекою для дітей. Член жіночої ради Іллінецького району.

 

3. Мережа міських бібліотек-філій в населених пунктах:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1.

Басаличівка

Корнійчук Олена Миколаївна

2.

Борсуки

Хох люк Олена Володимирівна

3.

Гнатів

Тітаренко Галина Дмитрівна

4.

Дмитренки

Суховій Людмила Степанівна

5.

Новоселівка

Каращенко Надія Василівна

6.

Огіївка

Цвігун Людмила Василівна

7.

Семирічка

Ковальчук Наталя Іванівна

8.

Тарасівка

Бендус Анатолій Григорович

9.

Тимар

Ганжа Олена Василівна

10.

Тишківка

Лавренюк Віта Олексіївна

11.

Ш. Бондури

Павлюк Борис Андрійович

12.

№ п/п

Населений пункт

 

1

смт Дашів

(вул. М. Горького, 11).

Бригида Любов Іванівна

2

міська № 1

(м. Іллінці, вул. К. Ціолковського, 3)

Мазур Ольга Володимирівна

3

міська № 2

(м. Іллінці, вул. Ф. Енгельса, 52)

Зварко Ольга Яківна

 

4. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Бабин

Коберник Олена Василівна

2.

Білки

Бондаренко Ганна Михайлівна

3.

Борисівка

Настич Ніна Василівна

4.

Василівка

Іонова Антоніна Олексіївна

5.

Вербівка

Драч Людмила Анатоліївна

6.

Городок

Василівська Олена Михайлівна

7.

Даньківка

Ходань Валентина Вікторівна

8.

Жадани

Лопухіна Людмила Василівна

9.

Жорнище

Бондар Надія Петрівна

10.

Іллінецьке

Гетьманська Наталя Петрівна

11.

Кальник

Майстренко Тетяна Олександрівна

12.

Кантелина

Яровенко Людмила Петрівна

13.

Копіївка

Пелих Оксана Вікторівна

14.

Красненьке

Лабунська Світлана Петрівна

15.

Криштолівка

Мельниченко Зінаїда Олексіївна

16.

Купчинці

Ковальчук Валентина Миколаївна

17.

Китайгород

Значківська Галина Юхимівна

18.

Лехи

Онищук Марія Офанівна

19.

Лиса Гора

Макальондра Галина Олександрівна

20.

Павлівка

Панасюк Віра Олександрівна

21.

Паріївка

Бохонько Наталія Петрівна

22.

Розсохувата

Шістка Олена Василівна

23.

Слободище

Швидка Ніна Дмитрівна

24.

Сорока

Романюк Ольга Іванівна

25.

Тягун

Анкуш Оксана Дмитрівна

26.

Хрінівка

Черниш Інна Анатоліївна

27.

Чортория

Левчишина Валентина Василівна

28.

Якубівка

Савлу Неля Григорівна

29.

Яструбинці

Медведчук Ніна Іванівна

 

5. Мережа клубів-бібліотек:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім’я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1.

Володимирівка

Павлюк Вікторія Миколаївна

2.

Іванівка

Панько Ольга Іванівна

3.

Романово-Хутір

Кулієва Галина Олексіївна

4.

Слобідка

Кондратюк Лідія Павлівна

5.

Шабельна

Юхновська Галина Василівна

 

Калинівська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1976 р. Нині в її складі 37 бібліотек. Бібліотечний фонд універсальний – 595,2 тис. примірників видань, з них 295,6 тис. – укр. мовою. Щорічно отримує понад 100 назв газет і журналів.

Щороку ЦБС обслуговує більше 20,6 тис. користувачів.

В ЦБС працюють 8 клубів за інтересами, в т.ч. для дорослих – 1, для юнацтва – 3, для дітей – 4.

Штат: 45 працівників, 32 з яких – фахівці.

 

Структура: 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22400, м. Калинівка, вул. Ф. Дзержинського, 22

Тел.: 2-16-38

Режим роботи: з 9 до 19 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 10 чол. (90,9% – фахівці)

Заснована: в 1929 році

Фонд – універсальний – 78,3 тис. прим. видань, 24,8 тис. з яких – укр. мовою, 137 назв – газет і журналів.

ДБА: абетк., сист.,  краєзн. каталоги; картотеки: СКС, назв худож. л-ри, краєзн.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., каф. для юнацтва, МБА. Щороку обслуговує майже 5 тис. користувачів, книговидача – біля 84 тис. документів.

Благодійники бібліотеки: депутати облради В. Поліщук, В. Белень та депутати Верховної Ради України О. Юхновський, І. Квятковський, які подарували бібліотеці 108 рідкісних книг, а сільський голова В. Кучинський фінансує проведення різноманітних масових заходів.

 

Сторінки історії:

В 1929 р. розпочала свою роботу бібліотека в Калинівці. Містилась вона у центрі міста, в маленькій кімнаті єврейської синагоги, а її фонд на той час складав понад 200 книг, брошур, газет. Були тут і твори класиків української літератури: М. Старицького, М. Кропивницького, Б. Грінченка. 5 лютого 1930 р. на території Калинівського району розпочався бібліотечний похід, метою якого було створення нових бібліотек, поповнення фондів вже існуючих. Відомо, що саме в цей період бібліотека міста отримала статус районної.

14 березня 1944 р. Калинівку було визволено від німецько-фашистських загарбників і вже у квітні відновила свою роботу районна бібліотека. Фонд її формувався з книг, надісланих з областей Росії, що не зазнали окупації та подарованими жителями райцентру; близько тисячі книг повернули до бібліотеки читачі, що взяли їх перед війною.

В 1950 р. районну бібліотеку очолив І.Т. Ніколюк – ветеран Великої Вітчизняної війни. Уже в цьому році бібліотека обслуговувала 1317 читачів. За 36 років вона стала однією з кращих в області, школою передового досвіду з багатьох питань бібліотечної роботи, а її директора, талановитого керівника і організатора бібліотечної справи, було нагороджено медаллю „За доблестный труд” та значком „Відмінник культурно-освітньої роботи”.

У 1976 р. було створено Калинівську централізовану бібліотечну систему, в результаті чого районна бібліотека одержала статус центральної.

З 1986 р. директором Калинівської центральної бібліотеки стала Т.І. Домбровська – досвідчений фахівець, умілий організатор, знавець людських душ.

Як мудрий керівник і вмілий організатор, продовжила кращі традиції своїх  попередників у поліпшенні діяльності бібліотек та роботи з кадрами.

Тамара Іванівна, завдяки своїй толерантності, комунікабельності, спрямовувала зусилля на пошук шляхів співпраці з керівниками органів влади, господарських, бізнесових структур, громадських організацій, що допомагало вирішувати проблеми життєдіяльності установи та соціального захисту бібліотечних працівників.

Напрацювання та професійний досвід калинівчан були предметом  обговорення на різних зібраннях бібліотекарів обласного та Всеукраїнського значення.

Тамарі Іванівні були притаманні природна інтелігентність, благородство, щирість, людяність у ставленні до своїх колег. Завжди в центрі її уваги були люди з їх болями і проблемами і, безумовно, успіхами і досягненнями.

Своєю працею, високим професіоналізмом, вона здобула заслужене визнання і вічну пам’ять не лише серед бібліотечної спільноти, але й громадськості рідного міста й району.

Калинівчани пишаються тим, що Тамара Іванівна разом з чоловіком Георгієм Віталієвичем виростили прекрасного сина Олександра Георгійовича, людину освічену, інтелігентну, кандидата технічних наук, якому вінничани висловили високу довіру і обрали міським головою. Він – керівник сучасного типу, який докладає зусиль, щоб Вінниця стала цивілізованим містом, яке інтегрує в європейське співтовариство за рахунок залучення інвестицій в економіку і соціально-культурну сферу.

Центральна районна бібліотека проводить значну соціокультурну діяльність, особливу увагу приділяючи патріотичному, правовому вихованню, пропаганді творчості українських письменників, письменників-земляків та кращих зразків світової літератури.

В ЦРБ, в рамках днів С. Руданського проходив конкурс на кращий портрет поета-земляка. Переможці в день свята нагороджувались цікавими призами, проведено конкурс на кращого знавця творчості поета-земляка.

Завдяки матеріалам, представленими на книжковій виставці „Письменники-ювіляри року” читачі ознайомилися з перлинами творів Л. Українки, І. Кочерги, В. Підмогильного, М. Булгакова, М. Гумільова, Дж. Лондона, В. Скотта, Т. Драйзера, Ш. Бронте, А. Крісті та життєвим і творчим шляхом цих письменників.

„Літературний календар” представляв життєвий і творчий шлях письменників-ювілярів І. Франка, В. Стефаника, М. Некрасова, Б. Шоу, Г. Флобера.

65-річчю письменника-земляка О. Чорногуза присвячувалася книжкова виставка „Людина з чарівним бумерангом”, а виставка „У цім краю, де серця рідна пристань” розповідає читачам про життєвий та творчий шлях письменника-земляка В. Тимчука.

Варті уваги цикли заходів „Із скарбниці народної духовності”, де читачі знайомляться з історією, святкуванням та обрядами різдвяних свят, організовуються виставки-перегляди літератури „Різдвяні свята”, вечорниці-прем’єри книги „Різдвяні свята в Україні”.

Щорічно, в день закоханих, проводиться літературно-музичне свято „Через віки з любов’ю”, на якому його учасники читають вірші, співають пісні, проводять конкурсно-інтелектуальну програму на тему кохання та конкурс „Молода сім’я”.

Книжкова виставка „Я вашу увічнив красу. Жінки-Легенди” знайомила читачів з поезією про жінок, з творчістю видатних художників; в друкованих виданнях показана роль жінок, що відіграли визначну роль в історії людства, а перегляд літератури „Шевченкове слово” – з сторінками життя та творчості генія української літератури, його творами.

Традиційними стали в бібліотеці дні інформації. Особливою популярністю користувалися такі заходи, що висвітлювали теми: „Поборники української державності” (до дня Незалежності України) та „Грушевський – перший Президент України”. 

Трагічним подіям в житті українського народу приурочувалися виставки-реквієми на теми: „Репортаж із Чорнобиля”, „Жнива скорботи (голодоморна Україна)”, „Скошений цвіт” (До дня політичного в’язня)

Справжнім осередком духовного спілкування стали клуби за інтересами „Мальва” та „Любисток” (ЦБ), „Первоцвіт” (с. Дружелюбівка), „Пролісок” (с. Лемешівка), "Я сам собі художник" (с. Жигалівка).

Клуб „Любисток”, що створений при юнацькому відділі, об’єднує ерудованих, допитливих юнаків і дівчат, старшокласників міста, технологічного технікуму, підприємств. Його діяльністю керує рада, засідання якої проходять щоквартально. Девіз клубу: „Жити і працювати за законами розуму, добра і краси”.

В результаті акції „Поверни бібліотеці книгу”, що проводилася в районі, до ЦБ повернулись сотні цінних книг.

Чільне місце в роботі бібліотек займає відзначення Всеукраїнського дня бібліотек. Особливий інтерес викликав “Тиждень бібліотеки”, що проходив у 2002 році, в програмі якого були: День відкритих дверей „Тут живуть книги”, виставка подарованих книг мешканцями м. Калинівки, книжково-ілюстративна виставка „З історії бібліотек України”, свято книги „Книга – це мудрість століть”, виставка оригінальних висловів про бібліотеку.

На початку ХХ століття на території району діяли й інші бібліотеки.

У 1925 р. їх нараховувалося 18 з книжковим фондом 12,7 тис. прим.

Ось лише кілька історичних розвідок, що стосуються їх діяльності.

Однією з перших на Калинівщині відкрилась хата-читальня з невеликою бібліотекою в с. Павлівка, якою завідував О. Кундзіч. Згодом він став відомим українським письменником. Книги для бібліотеки було зібрано в місцевого населення, книжковий фонд бібліотеки становив біля 500 примірників. Та найдавнішою в Калинівському районі є бібліотека в с. Старий Пиків. Тут у 1900 р. з ініціативи і за кошти місцевого поміщика О. Сафонова було відкрито і освячено "чайну залу для народних читань". Всередині зали знаходилась кафедра для читця, тумба для ліхтаря, лавки і столи для слухачів, чотири печі з тумбами для вентиляції. Поруч була чайна з трьох кімнат: з кімнатою – "бібліотекою для охочих до читання", кухнею і житловою кімнатою для завідувача. Була також одна кімната для жіночої церковно-приходської школи. На відкритті цього закладу сам О. Сафонов розпочав народні читання із повідомлення про чай, при цьому демонструвались світлові картинки.

З 1955 р. А.К. Калінчук, уродженець с. Антонопіль, талановитий вчений в галузі військової хімічної промисловості, систематично надсилав до Антонопільської сільської бібліотеки книги (всього надіслано близько 1,5 тис. прим.). Він казав: „Якщо книги, які я надсилаю, допоможуть хоч одній молодій людині з села вступити до вузу, я буду вважати, що моя праця не пропала марно”.

У 1959 р., з ініціативи завідуючої Хомутинецькою сільською бібліотекою Ю.В. Грош, було відкрито в с. Хомутинці літературний музей С. Руданського. З цього часу бібліотечні працівники Калинівщини щорічно вшановують пам’ять поета-класика С. Руданського: проводять літературні вікторини, турніри знавців його творчості, різноманітні конкурси. Налагоджена переписка з внучатим племінником С. Руданського з м. Житомира О. Боржковським та дослідником життя і творчості поета-земляка з м. Ялти О. Янушем. До дня народження С.В. Руданського в бібліотеках району організовуються книжкові виставки, виставки-портрети: „Гордість Поділля”, „Невмируща слава сміхотворця”, „І знов я живий світ оглядую” та інші, проводяться конкурси читців „Сміймося разом”, „З серцем і з перцем”, де читачі з великим задоволенням читають вірші, співомовки.

Вже декілька років в Сальницькій бібліотеці працює клуб „Криниченька”, засідання якого відбуваються в невимушеній обстановці, за склянкою чаю. Одне з них – „Своє життя я виткала нитками” – було проведено в формі вечора-виставки української народної вишивки, в яку закохана сама бібліотекар Н.А. Міняйло. Залюблена змалечку у свій рідний край, вона вкладає цю любов у свої роботи: картини, серветки, рушники і на засіданнях клубу старається передати свої вміння, знання, навички молодшим.

На десятиліття з життям Калинівської ЦБС переплелись долі ветеранів бібліотечної справи: Козулі Н.М., Залуцької Г.С., Підлуцької В.С., (районна бібліотека), Демидюк І.Ю. (с. Дружне), Власюк Г.А. (с. Черепашинці), Грош Ю.В. (с. Хомутинці), Наконечної Г.С. (с. Глинськ), Гончаренка І.Ф. (с. Мізяків), Чорної О.В. (РДБ) та багатьох інших.

 Погорельська Оксана Олексіївна, директор ЦБС.

Народилася 26 квітня 1964 р. в м. Калинівці. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1985 р.). У Калинівській ЦБС працює з 1981 року, на посаді директора з 23.10.1995 року.

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22400, м. Калинівка, Вінницька обл., вул. Ф. Дзержинського, 22

Тел.: 2-28-68

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – середа

Штат: 3 чол.

Фонд – універсальний – 20,1 тис. прим., 27,8% з яких укр. мовою; 28 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 2,2 тис. читачів, книговидача – 40 тис. прим.

Діє клуб „Калинонька”.

 Сторінки історії:

Ймовірно, що бібліотека для дітей в м. Калинівці була відкрита в 1936 або на початку 1937 р. Про її діяльність у довоєнний період ніяких відомостей не збереглося.

В повоєнний період, відповідно до Постанови № 260 Ради Міністрів УРСР від 5 березня 1947 р., при районній бібліотеці для дорослих організовується відділ літератури для дітей та юнацтва, а 1 липня 1950 р., на виконання рішення виконкомів обласної та районної рад депутатів трудящих, у м. Калинівці відкривається районна бібліотека для дітей та юнацтва. Їй було виділено приміщення площею 35м? та передано 1100 примірників книг, якими в перший же рік користувалося 685 читачів. В 1956 році збільшенню читачів сприяли подвірні обходи та організація пунктів видачі у ближніх селах, а також змістовна наочна пропаганда книги на допомогу учням у засвоєнні предметів шкільної програми.

В 1959 р. в бібліотеці організовано вільний доступ читачів до книжкових фондів, на цей час фонд бібліотеки становив 14656 примірників, а її послугами користувалось вже 1927 читачів.

Період з 1961 по 1974 рр. характеризується подальшим удосконаленням роботи бібліотеки, запровадженням нових форм роботи з читачами і пропаганди літератури.

В 1961 році кращі читачі – активісти об’єднуються в гурток „Друзі бібліотеки”. Завідуючою бібліотеки призначається О.В. Чорна При бібліотеці створюється краєзнавчий гурток, у класах здійснюється аналізування читання учнями бібліотечних книг.

В 1964 році організовується робота методичного куточка.

В 1967 році бібліотеку переміщують в районний будинок культури, що дало змогу покращити і відкрити нові відділи та читальні зали. В 1973 році розпочинає свою роботу музичний лекторій „Вчись слухати музику”, проводяться цикли заходів, поглиблюється зміст та урізноманітнюються форми бібліотечної роботи: виставки, огляди літератури, голосні читки і бесіди для молодших школярів, літературні ігри, створюються тематичні стелажі літератури та відкриті тематичні полиці, оформляються альбоми, проводяться дні республік, зустрічі з ветеранами війни,  старими комуністами, першими комсомольцями тощо. Фонд бібліотеки зростає до 21,9 тис. примірників, ним користується біля 2,5 тис. учнів, керівників дитячого читання. В штаті бібліотеки працює вже 4 працівники.

В 1976 році бібліотека ввійшла до складу ЦБС району, а в 1982 р. – до складу КСК райцентру.

В 1983 році в бібліотеці організовується ляльковий клуб „Петрушка”, а в 1987 – клуб за інтересами „Кругозір”. Проводяться години цікавих повідомлень, вікторини, гри-подорожі, літературні години, виставки дитячих виробів, пропагується народознавча тема шляхом проведення театралізованих вистав, аукціонів, літературних марафонів, калейдоскопів пригод і казок, фольклорних тренінгів, дитячих свят.

З 1984 року бібліотеку очолює Дубинюк Н.Г.

В цей період значна увага приділяється роботі з дітьми-інвалідами: знедолені діти обслуговуються за місцем проживання, запрошуються вони і на масові заходи до бібліотеки, для них проводиться цикл занять „Золоті рученята”, влаштовуються виставки їх робіт „Фантазія і творчість”, „Чарівний світ захоплень”.

Важливим завданням сьогодення є екологічне виховання підростаючого покоління. З цією метою при бібліотеці було створено клуб „Калинонька”, що працює під девізом „Наш друг – природа”.

При районній бібліотеці діє також дівоча гімназія „Берегиня”, організована спільно з відділом у справах сім’ї і молоді Калинівської райдержадміністрації.

Багато уваги приділяє бібліотека розвитку національної культури, рідної мови, літератури. Цьому присвячуються різні конкурси („Від роду – до народу”, „О мово, моя душа голосна України”), свята, вікторини, літературно-мистецькі вечори. Все це тісно пов’язується з краєзнавством, творами письменників-земляків, літературою.

Поліщук Ніна Гнатівна, зав. РДБ.

Народилася 5 вересня 1948 р. в с. Нападівка Калинівського району. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1972 р.). На бібліотечній роботі з 1967 р.: зав. бібліотекою с. Мончинці, бібліотекар Калинівської РБ (1971 р.), зав. читальним залом РДБ (1973 р.), ст. бібліограф Вінницького політехнічного інституту (1974 р.), ст. бібліотекар Калинівської РДБ, заст. директора ЦБС. На даній посаді з 1.02.1996 р.

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Антонопіль

Білецька Марія Федорівна

2.

Байківка

Пиндик Юлія Михайлівна

3.

Чернятин

Власик Тамара Миколаївна

4.

Глинськ

Горбатюк Тетяна Іванівна

5.

Грушківці

Томчик Надія Михайлівна

6.

Гущинці

Кулик Наталія Петрівна

7.

Дружне

Демидюк Іван Юхимович

8.

Дружелюбівка

Глуханюк Галина Іванівна

9.

Жигалівка

Мороз Леся Йосипівна

10.

Заливанщина

Довбиш Галина Іванівна

11.

Іванів (для дітей)

Приліпко Оксана Іванівна

12.

Іванів

Бунецька Світлана Єфремівна

13.

Калинівка (міська)

Працівника немає

14.

Кам’яногірка

Мельничук Володимир Михайлович

15.

Кіровка

Федоришєнко Лариса Петрівна

16.

Комунарівка

Чернега Ганна Петрівна

17.

Корделівка

Лиса Лариса Петрівна

18.

Котюженці

Кузьменко Наталія Дмитрівна

19.

Лемешівка

Обревко Мая Петрівна

(Українець Софія Григорівна на час декретної відпустки)

20.

Лісова Лисіївка

Григоренко Надія Іванівна

21.

Люлинці

Швець Клавдія Василівна

22.

Нападівка

Дешева Надія Іванівна

23.

Нова Гребля

Андріюк Тетяна Костянтинівна

24.

Ново-Пиків

Зозуля Наталія Павлівна

25.

Павлівка

Панасюк Галина Корніївна

26.

Павлівка (для дітей)

Чукай Людмила Павлівна

27.

Писарівка

Калашнюк Марія Іванівна

28.

Польова Лисіївка

Величко Надія Лук'янівна

29.

Радівка

Наконечна Лілія Анатоліївна

30.

Сальник

Міняйло Надія Анатоліївна

31.

Слобідка

тимчасово відсутній працівник

32.

Старо-Пиків

Семенець Ніна Іванівна

33.

Хомутинці

Дорош Зінаїда Іллівна

34.

Черепашинці

Прядун Галина Володимирівна

35.

Шепіївка

Коломійчук Марія Едуардівна

 

4. Клуби-бібліотеки в сс.:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1.

Голубіївка

Бугай Катерина Лєонідівна

2.

Кам’яногірка

Мельничук Володимир Михайлович

3.

Мончинці,

Яремчук Тетяна Олександрівна

4.

Мізяків

Данилюк Катерина Василівна

5.

Райки

Іванникова Людмила Юріївна

 

Козятинська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС, в складі якої нині функціонує 52 бібліотеки, створена в 1979 р. В її структурі діє також юнацький підрозділ, 2 дитячих відділення, 12 кімнат юного читача. Бібліотеками системи організовано 70 пунктів видачі.

Фонд універсальний – понад 750,0 тис. прим. видань, з них 53,0% – укр. мовою. Газет і журналів – 91 назва.

Щорічно обслуговує понад 25,7 тис. читачів, біля 9 тис., з них – діти і юнацтво. Середньорічна книговидача сягає 384,0 тис. прим. видань.

Штат – 64 працівники, з них фахівців – 40 чол.

Діє 7 об’єднань та клубів за інтересами.

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22100, м. Козятин, вул. М. Грушевського, 28

Тел.: 2-22-29, 2-53-50

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя, понеділок

Штат: 11 чол. (100% – фахівці).

Заснована: у 30-х роках ХІХ ст.

Фонд – універсальний – 71,3 тис. прим., отримує 73 назви газет і журналів. В фондах є цінні видання: "Толковый словарь" В. Даля (1881); полное собрание сочинений В. Шекспира (1893); "Сочинения" Н. Гоголя (1894); "Сочинения" Н. Помяловского (1903).

ДБА: каталоги: абетк.; сист, краєзн.; звед. період. та інформ. видань, які передплачують б-ки всіх систем і відомств р-ну; абетк. нотних видань, звукозапису, кінофотофонодокументи; картотеки: СКС, абетк. карт. назв художніх творів, краєзн.

Бібл. обслуг.: 2 чит. зали, 2 аб., нестаціонар. обслуг., МБА, створюється система інформ. обслуговування. Щорічно обслуговує біля 4,8 тис. користувачів, книговидача яким сягає 92 тис. прим.

Відділ обслуговування юнацтва з просторим читальним залом на 40 посадкових місць з книгосховищем, абонемент видачі книг.

Видання б-ки: “Видатні уродженці Козятинщини”, “Біля витоків української народної пісні”, “З історичної минувшини міста”, “Козятинщина на сторінках преси”, списки нових надходжень літератури.

При бібліотеці діє молодіжний клуб „9 муз”.

 Сторінки історії:

130 років тому в Російській імперії на Південно-Західній залізниці було відкрито станцію з вокзалом, під назвою, пов'язаною з українським козацтвом – Козятин (козацьке володіння).

У містечку, що виросло завдяки будівництву

Крижопільська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1977 році,  в її складі працює 27 бібліотек. Бібліотечний фонд універсальний – 415,7 тис. прим., з них укр. мовою – 218,6 тис. видань. Отримує 53 назви газет і журналів.

Щороку обслуговує понад 12,7 тис. користувачів різних вікових категорій.

Штат: 36 працівників, 28 з них – фахівці.

               

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24600, смт Крижопіль, вул. В. Леніна, 1

Тел.: 2-12-40 (код 04340)

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 7 чол. (100% – фахівці).

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 52,6 тис. прим. видань, 48 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щороку обслуговує понад 2,5 тис. користувачів

Функціонує літературно-мистецька вітальня при чит. залі.

 

Сторінки історії:

Матеріалів про роботу Крижопільської районної бібліотеки у довоєнний період не знайдено. Під час війни містечко, окуповане німецько-румунськими військами, було пограбоване та зруйноване.

Відновленням бібліотеки у повоєенний період займалася її завідуюча Г.П. Вихристюк. Фонд формувався з дарованих жителями містечка книг із домашніх бібліотек та закупленої літератури за державні кошти в магазинах і бібколекторі.

Обслуговувати читачів бібліотека почала 14 листопада 1946 року  в приміщенні кінотеатру (про що свідчить реєстраційне свідоцтво). З самого початку в бібліотеці організовується абонемент і читальний зал. На період відкриття її фонд налічував 4691 видань.

В 1963 році бібліотеці надають приміщення в новозбудованому Будинку культури (496 м?), де вона знаходиться до цього часу. Організовується вільний доступ читачів до книжкових полиць.

З 1955 року районна бібліотека стає методичним центром для трьох об’єднаних районів: Крижопільського, Піщанського та Томашпільського.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек. Сучасна назва – центральна бібліотека Крижопільської ЦБС – з 1977 року. Після централізації в мережу входило 2 районні бібліотеки і 44 сільських філіали. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 30 травня 1997 р. “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками населення в Україні”, мережа бібліотек району приведена у відповідність до реєстру. На протязі багатьох років Крижопільську районну бібліотеку, а пізніше – ЦБС очолювала Н.С. Зуйкіна, ветеран бібліотечної справи, внесла вагомий внесок в розбудову і становлення книгозбірень району.

Одним із найважливіших завдань є відродження вітчизняної культури, повернення із забуття славних імен її діячів, що протягом десятиріч були викреслені з життя суспільства та пам’яті свого народу. Книгозбірня спрямовує основну увагу на ефективне обслуговування населення книгою, роботі з періодичними виданнями і систематичною картотекою статей, створенню інформаційної бази даних та центру регіональної інформації. Основне його завдання – акумуляція інформації про район та збір нормативно-правових актів, прийнятих адміністрацією та органами місцевого самоврядування, надання їх у користування населенню. Тут також зосереджуються матерали за темами "Де отримати роботу?", "Куди піти вчитися", "Наші користувачі – переможці конкурсів, олімпіад".

Бібліотеки району працюють в тісній співдружності зі школами, будинком школяра, відділом сім’ї та молоді, районною радою жінок, бібліотекою ПТУ-9.

До ювілеїв, знаменних дат оформляються книжкові виставки “Українська мова: історія і сучасність”, “Крижопіль – земля, де маємо щастя жити”, “Афганістан болить у нашій пам’яті...” Традиційним в районі є проведення Тижнів дитячої та юнацької книги, в рамках яких організовуються книжкові виставки, проводяться літературні вікторини, бібліографічні огляди, літературні вечори.

Значною подією для мешканців району стало відзначення ювілею відомого українського поета-земляка А.А. Бортняка – славного поборника українського слова. В селі Жабокричі, де пройшли дитячі роки письменника, відбувся літературний вечір “Я з Подільського краю...”, на якому були присутні земляки-односельці, колеги по перу з Вінниці і Києва, представники адміністрації, місцевого самоврядування, громадськості, телебачення.

Справжнім осередком духовності став для багатьох крижопільчан читальний зал районної бібліотеки, де проводяться засідання літературно-мистецької вітальні, що стала невід’ємною часткою культурного життя райцентру. Сформувалось постійне коло її відвідувачів, які є справжніми друзями бібліотеки, її помічниками. Гостями вітальні були К.П. Кацюк, котра 23-х річною жінкою в роки війни, з двома маленькими дітьми на руках, врятувала 13-річну єврейську дівчинку Женю. 12 грудня 1994 року в посольстві держави Ізраїль в Києві Клавдії Петрівні було вручено диплом "Праведник серед народів світу" і медаль Ізраїльського інституту “Яд Вашем”. Цікавою була зустріч з місцевим художником, членом Спілки художників України В.А. Тишецьким. І раніше всі знали В. Тишецького, як талановитого художника, але в нашій вітальні розкрились його ерудиція, глибока обізнаність з історією мистецтва, вміння спілкуватися з людьми.

В стінах бібліотеки була організована виставка робіт А.Ю. Пандіна – майстра художньої кераміки з Городківки. Це справді унікальні речі, в яких домінує не лише професійна майстерність, а й художня витонченість, декоративна фантазія.

Польська Академія наук оголосила конкурс на кращу наукову роботу серед наукових працівників, які займаються проблемами Польщі. Є.Ф. Годований – історик переміг в цьому міжнародному конкурсі і був запрошений у Варшаву на стажування та для роботи з архівами. Віднедавна він працює в м. Рівному викладачем кафедри загальної історії Інституту слов’янознавства. Талановитий історик і не менш талановитий співак-бард поділився своїми враженнями про поїздку до Польщі, його нові пісні транслювались в одній з передач радіостанції “Промінь”.

Гостями вітальні були також члени Спілки письменників України: поетеса Н. Гнатюк, письменник М. Рябий; Андрій і Людмила Панчишини – подружжя журналістів, бардів, співробітників журналу “Політика і культура”, В.О. Ковач – заслужений працівник культури з м. Одеси виступив з лекцією про творчість І. Бабеля, а поетеса В. Сторожук презентувала збірники поезій, що стало помітним явищем в сучасній українській літературі.

Презентація книги В. Стуса “Листи до сина” – значна подія для жителів Крижополя. Далекий хрестоматійний В. Стус ожив, став близькою людиною, дякуючи розповідям про нього сина Дмитра, Н. Гнатюк, Г. Стефанової – актриси “Молодого театру” з м. Києва, які читали його вірші.

Крижопільщина надзвичайно багата талановитими, обдарованими людьми, всі вони є друзями бібліотеки, помічниками, співтворцями масових заходів. Місцева поетеса, вчителька української мови та літератури Н.І. Струтинська є постійною ведучою літературних вечорів. В лютому 2000 року крижопільчани святкували народження її нової поетичної збірки “Прогулянка під дощем”, яку благословила в світ Н. Гнатюк. А згодом в залі Спілки письменників України відбувся творчий вечір Н. Струтинської, де всі виступаючі відзначили щирість, задушевність віршів нашої землячки – члена мистецького об'єднання.

О.Д. Лук’яненко – вчителька, яка пише вірші, співає (керівник народного аматорського ансамблю “Лада”), є відомою в районі писанкаркою. Вже готова до друку збірка її віршів, яку вона сама й проілюструвала.

Ю. Джугастрянська, належить до тієї когорти високообдарованої молоді, яку виплекали на Всеукраїнських олімпіадах з української мови та літератури. У 2001 році Юлія – призер Міжнародного конкурсу знавців рідної мови, в цьому ж році її наукове дослідження з історії Поділля визнане кращим за результатами Всеукраїнського конкурсу учнівських пошукових робіт “Слідами історії”. У нашій вітальні відбулася презентація її першої збірки “Сарматське коріння” (видавництво “Тезис” м. Вінниця, 2001 р.).

Значну підтримку відчуває бібліотека з боку народного депутата України А.С. Матвієнк: підписка періодичних видань, подарована бібліотечка з творів класиків української літератури, що включені для вивчення до шкільних програм.

 

М’ястківська Ганна Григорівна, директор ЦБС.

Народилася 30 серпня 1958 року. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1980 р.). Працювала ст. методистом Одеської обласної наукової бібліотеки, бібліографом Дальнєрєченської районної бібліотеки (Приморський край), зав. відділом обслуговування юнацтва Білогорської міської бібліотеки (Амурська обл.). На даній посаді з грудня 1993 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 24600, смт Крижопіль, вул. К. Маркса, 67

Тел.: 2-12-84 (код 04340)

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – субота, неділя

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1949 році

Фонд – універсальний – 24,9 тис. од., в т.ч. укр. мов. – 44,8%, 19 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щорічно обслуговує понад 1,7 чоловік.

 

Сторінки історії:

Як стверджує одна з перших працівників, ветеран бібліотеки Г.І. Іщенко, районна бібліотека розпочала свою діяльність ще в 1937 році. Матеріалів про її роботу у довоєнний час не знайдено.

В 1949 році, на базі дитячого відділу районної бібліотеки для дорослих, організовується Крижопільська бібліотека для дітей та юнацтва. З фондів районної бібліотеки для дорослих їй було передано 1478 прим. книг та деяке обладнання. Бібліотеці виділено приміщення площею 56 м?. До 1961 року районне керівництво тричі "переселяло" бібліотеку з одного приміщення в інше. В 1961 році їй було надано приміщення в кінотеатрі “Мир” площею 92 м?. З 1984 р. бібліотека знаходиться в приміщенні музичної школи (107м?).

В 1949 році завідуючою бібліотекою була призначена О.Г. Боровська, бібліотекарем – Н.Т. Кушнір. З самого початку тут організовується абонемент і читальний зал, а в 1959 році –вільний доступ читачів до книжкових полиць. Бібліотека поповнювала свої фонди з обласного бібколектору, місцевого книжкового магазину та відділення “Союздрук”.

З 1962 року книгозбірню реорганізовують в бібліотеку для дітей і вона переходить на обслуговування учнів 1-8 класів та дошкільників, в цей час встановлюються тісні зв’язки з школою, дитячими садками, райкомом комсомолу, будинком піонерів та іншими позашкільними організаціями.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек і РДБ стає спеціалізованим структурним підрозділом ЦБС.

З часу централізації, читачі постійно інформуються про нові надходження літератури в розділі “Нові книги для дітей” – інформаційного щомісячного бюлетеня, який видавала центральна бібліотека. Її працівниками надається велике значення удосконаленню форм обслуговування дітей та пропаганді літератури.

Якщо в перші роки в роботі переважали голосні читки та бесіди, огляди літератури, дитячі ранки, бібліотечні плакати та монтажі, то з часом тут впроваджуються обговорення книг, усні літературні журнали, дні інформації, дні бібліографії, тематичні перегляди літератури, усні та письмові інформації читачів про книги, літературні ігри-подорожі, конкурси, вікторини, уроки доброти, народознавства, літературні аукціони, лото, озвучені книжкові виставки тощо.

В 1982 році організовується ляльковий клуб “Буратіно”, пізніше – клуб за інтересами “Веселі нотки”.

Бібліотекою широко відзначались ленінські ювілеї, ювілеї письменників-земляків М. Коцюбинського, М. Трублаїні, М. Стельмаха, С. Руданського та інших дитячих прозаїків і поетів. Організовувались зустрічі з старими комуністами, першими комсомольцями, учасниками Великої Вітчизняної війни, передовиками виробництва.

Працюючи з читачами, бібліотекарі особливу увагу звертали на індивідуальну роботу, вивчаючи своїх читачів, їх інтереси і особливості, слідкували за читанням, навчали їх користуватися каталогами, картотеками, довідками, проводили бесіди біля полиць відкритого доступу. На допомогу читачам складалися рекомендовані списки літератури та індивідуальні плани читання.

З 1976 року в бібліотеці організовуються відділи обслуговування читачів-дошкільників і учнів 1-3 класів та учнів 4-8 класів, сьогодні діють відділи обслуговування читачів-дошкільників і учнів 1-4 класів та учнів 5-9 класів.

Працівники бібліотеки систематично приймають участь у районних семінарах, виступають з аналізом бібліотечного обслуговування дітей в районі, консультаціями з актуальних питань роботи з юним читачами, беруть участь в практикумах і стажуваннях новопризначених працівників, здійснюють виїзди в сільські та шкільні бібліотеки з метою надання допомоги на місцях.

Бібліотека прийняла участь у Всеукраїнських конкурсах “Я і мої права” та “О мово моя, душа голосна України”.

 

Дяченко Віра Тодосіївна, зав. РДБ.

Народилася 19 грудня 1946 року. Закінчила Тульчинське культосвітнє училище (1969 р.). На даній посаді з серпня 1977 року.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Вербка

Лиса Тетяна Миколаївна

2.

Вільшанка

Білецька Людмила Василівна

3.

Висока Гребля

Кушнір Надія Михайлівна

4.

Гарячівка

Цибуляк Ольга Михайлівна

5.

Голубече

Сидорук Світлана Григорівна

6.

Городівка № 1

Вуж Ганна Петрівна

7.

Городівка № 2

Бурдейна Віра Борисівна

8.

Дахталія

Горак Жанна Михайлівна

9.

Джугастра

Гуйван Алла Миколаївна

10.

Жабокрич

Бдікіна Ольга Василівна

11.

Заболотне

Пляцок Діна Петрівна

12.

Зеленянка

Малютяк Ніна Євгенівна

13.

Кісниця

Гудзь Катерина Григорівна

14.

Красносілка

Дацюк Любов Миколаївна

15.

Крикливець

Андрусяк Аліна Володимирівна

16.

Куниче

Юр'єва Тетяна Миколаївна

17.

Левків

Мельник Наталія Опанасівна

18.

Леонівка

Брензович Любов Климівна

19.

Павлівка

Лук'янчикова Любов Андріївна

20.

Радянське

Слободянюк Ганна Степанівна

21.

Савчине

Ткачук Ірина Вікторівна

22.

Соколівка

Юрченко Лідія Михайлівна

23.

Тернівка № 1

Плющ Галина Павлівна

24.

Тернівка № 2

Спорш Світлана Іванівна

25.

Шарапанівка

Чорноіваник Ганна Євгенівна

 Кращими працівниками ЦБС є: Пляцок Д.П. – зав. філіалом с. Заболотне, Спориш С.І. – зав. філіалом № 2 с. Тернівка, Чорноіваник Г.Є. – зав. філіалом с. Шарапанівка.

 

Липовецька централізована

бібліотечна система

 

ЦБС Липовеччини створена 1 липня 1977 року. Нині в її складі 41 бібліотека. Фонд бібліотек системи становить 535,4 тис. видань, 50,4% з яких – укр. мовою. Окрім друкованих видань, у фонді є також кінофонофотодокументи, 78 назв газет і журналів.

Щороку ЦБС обслуговує біля 17,0 тис. користувачів, книговидача складає понад 275,0 тис. видань.

В системі функціонує 16 кімнат юного читача, 7 клубів за інтересами: 1 – для юнацтва, 1 – для дорослих, 5 – для дітей.

В системі працює 54 бібліотечних працівників, 68,5% з яких – фахівці.

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22500, Вінницька обл., смт. Липовець, вул. Т.Г. Шевченка,1

Тел.: 2-10-07, 2-17-45

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 10 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1897 році

Фонд – універсальний – 40,6 тис. прим., 66 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги., картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. каф., МБА. Щороку обслуговує  біля 2,3 тис. читачів.

Платні послуги: нічний абонемент, запис до бібліотеки, продовження терміну користування книгами, комерційний фонд літератури.

Функціонує жіночий клуб “Берегиня”.

 

Сторінки історії:

З ХІХ століття по Україні виникають публічні міські бібліотеки, найдавнішою на Вінниччині є Липовецька.

Те, що в Липівці виросли паростки бібліофільства, можна пояснити впливом “столичної” Київської губернії, до якої входив Липовецький повіт.

У 1896 році в Російській імперії в центрі уваги була коронація нового царя. Саме ці урочистості використали липівчани для подання на затвердження проекту "Статуту громадської читальні в ознаменування радіс­ної події священної коронації його Імператорської Величності Російського Імператора Миколи Олександровича, Пані Імператриці Олександри Федорівни" (так відразу записали у проекті першого параграфа Статуту).

З приводу цієї “липовецької ініціативи” у 1897 році в губернських колах зчинився стра­шенний переполох, адже книги у той час пов’язували з “вільнодумством”. Насамперед перевірили ініціаторів створення бібліотеки і читальні при ній. Ними виявилися тринадцять громадян, які пожертвували 400 томів книг. Серед них такі респектабельні люди, як надвірний радник Ємельянов, титулярний радник Хандриков та інші. Напевно, за їх спинами стояв благочинний по Липовецькому повіту, доглядач церковних шкіл В. Липківський. Він цікавився станом бібліотек і писав про це у своїх шкільних звітах.

16 лютого 1897 року київському генерал-губернатору подали на стіл позитивну інформацію від віце-губер­натора: “Представляючи означений проект Статуту на благорозсуд Вашого Сіятельства, маю честь додати, що засновники бібліотеки, підписавши проект, як виявилось по зібраних даних, у моральному і політичному відно­шенні ні в чому незаконному помічені не були...”.

Канцеляристи ретельно перевірили, щоб Статут відповідав всім царським обмежуючим актам, в тому числі і відомим антиукраїнським "Височайшим велінням" від 12 липня 1867 та 17 грудня 1871 років. Але засновники знали з ким мають справу і в проекті густо "кивали" на погодження всіх питань з поліцією.

Лише впевнившись в усуненні всякої "кра­моли", київський генерал-губернатор граф Ігнатьєв 21 травня 1897 року підписав листа самому Міністру внутрішніх справ "з до­датком проекту Статуту Липовецької гро­мадської бібліотеки з читальнею при ній". Лист закінчувався словами: "Маю честь подати на благорозсуд Вашого Превосходительства...".

Розглядали аж сімнадцять місяців... І лише в листопаді наступного 1898 року затверджений проект Статуту повернувся до губернської канцелярії.

Перед самим Но­вим роком, 31 грудня, липовецький повітовий справник Лущик, по вказівці зверху, дозволив друк. Статут Липовецької бібліотеки надрукували в наступному 1899 році в Іллінцях, у типографії Я.Т. Ривкіса, і вже 22 березня три його екземпляри Київський губернатор на­діслав генерал-губернатору. Завдяки цьому, ця невеличкого формату книжечка дійшла до наших днів і її кожен може побачити у фондах Центрального Державного істо­ричного архіву міста Києва.

Статут Липовецької бібліотеки-читальні затверджувався товаришем Міністра внутрішніх справ сенатором бароном Ікскуль фон Гільденбандтом та тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління в справах друку М. Соловйо­вим. В кінці завірчий запис зробив заві­дуючий діловиробництвом, член Ради В. Адикаєвський.

Липовецька бібліотека уже фактом свого відкриття лякала владу, а тому для перестраховки в Статут ввели й інші поло­ження. Так, голова бібліотечного комітету заступав на цю посаду лише після затвер­дження самим губернатором, комітет зобов'язаний був всі свої дії погоджувати з місце­вою поліцією, в тому числі час, місце і предмети розгляду Загальних зборів, навіть порядок користування книгами і газетами, форму діловодства, встановленими Загальними зборами, затверджувались на високому рівні – губернатором. Будь-які зміни Статуту до­повідались теж особисто йому.

У Статуті Липовецької бібліотеки вста­новлювалась чітка періодичність: Загальні збори проводились щорічно у січні за наявності не менше третини членів; біб­ліотечний комітет засідав щомісячно.

У 1907 році комітет Липовецької громадської бібліотеки-читальні (так вже вона  іменувалась) звернувся до повітової влади з ходатайством вдвічі збільшити кредит на її утримання (до цього щорічно бібліотека одержувала 100 карбованців). Ходатайство розглядалось на засіданні повітового комітету в справах земського господарства 7 серпня 1907 року, але про­хання про виділення 200 карбованців кредиту відхилили.

Повітова управа постановила: "внести у кошторис на 1908 рік виплати для бібліотеки-читальні в місті Липовець в минулорічному розмірі 100 карбованців". При цьому дода­валося: "просити комітет бібліотеки-читальні представити Управі звіт про витрачання виплат за попередній час".

Минуло ще десять літ. 1917 рік постав хвилею національного відродження. В Липівці стала виходити газета "Липовецькі вісті", в грудні оголосили про записи на приватні курси українознавства. 12 листопада липовецькими школярами влаштовано шевченківський вечір, а 6 грудня – О. Олеся.

В Липівці та інших значних містечках повіту влаштовувались "народні доми", де засновувались бібліотечки і можна було прочитати пресу: офіційну і профспілкову.

За прикладом першої Липовецької біб­ліотеки у повіті засновуються нові книгозбірні. 30 листопада на зібранні Липовецької По­вітової Народної Ради їм асигновано 10 тисяч карбованців на бібліотеку службовців Управи і 96700 карбованців на книжки і вчительські бібліотеки. Освічені люди відкривали для народу свої зібрання. Так, у В.Л. Приступова (пізніше – заслуженого лікаря України) кожен учень міг взяти дефіцитну книгу. Відомий драматург О. Корнійчук подарував йому один з перших екземплярів своєї п'єси "Платон Кречет", прототипом одного з героїв якої послужив знаменитий липовецький лікар. Свою багату бібліотеку Василь Лукич заповів лікарні, у якій пропрацював понад 50 літ.

Ось такі постаті прищеплювали липівчанам любов до книги.

Бібліотеки займали чільне місце в радянській політиці щодо ліквідації неписьменності. Лише в двадцятих роках у всіх  селах Липовеччини виникли "хати-читальні". Уже в 1935 році у Липовецькому районі налічувалося 28 бібліотек із книжковим фондом в 11131 одиниця.

Повністю знищила бібліотеки війна, після закінчення якої бібліотечна справа набула нового дихання майже по всіх селах, де виникли окремі книгозбірні.

Через 80 років після заснування, внаслідок політики цент­ралізації, 1 липня 1977 року Липовецька біб­ліотека для дорослих стала центральною районною бібліотекою.

З набуттям незалежності України минули часи ідеологічного контролю за бібліотеками. Основними напря­мами роботи стало відродження духовності, виховання в дусі поваги до України та її історії, народних традицій. Добре відомі липівчанам клуби: юнацький – "Народознавець" та жіночий – "Берегиня".

Якщо у 1912 році 6 шкіл Липовеччини мали свої книгозбірні, які відвідали 729 юнаків і 441 дівчина, то сьогодні послугами найдавнішої бібліотеки Вінниччини користується більше двох тисяч читачів, яким щорічно видається понад 30 тисяч видань. Це робиться безкоштовно, на відміну від вимог першого бібліотечного Статуту. На час його укладання бібліотека розпочиналася з 400 книжок. Перед фашистською окупацією у 28 бібліотеках Липовеччини книжковий фонд складав понад 11 тисяч томів. Нині одна з найдавніших бібліотек незалежної України володіє неоціненним скарбом – близько 50 тисячами книг. Колись читачі мали змогу ознайомитись з двома-трьома газетами, а тепер ЦРБ перед­плачує близько 80 періодичних видань.

Душею бібліотеки в усі часи були люди. Століття тому бібліотечний комітет складався із голови та чотирьох постійних членів. Сьогодні в структурі бібліотеки – відділи комплектування та об­робки літератури, обслуговування читачів, методично-бібліографічної роботи, сектор зберігання та використання єдиного фонду, самовіддано трудяться 10 фахівців-ен­тузіастів своєї справи.

В 1997 році спільно із райдержархівом випущено рукописний краєзнав­чий альманах, де підготовлено короткі нариси пам'ятних дат, видано ряд буклетів різної тематики, зокрема, “Липовецький район”, “Скарбниця знань”, “Брати Танасієнки”, “За колесом історії”, “Є така служба”, “Хороший край, хороші люди”, “Ратна слава Липовеччини”, “Край над Собом і Десною”, “Перлина України”, “Земля Василя Земляка”, “Статут Липовецької громадської бібліотеки-читальні 1898 року”. Все це робиться для читачів, любителів книги.

Такий славний сторічний шлях Липовецької бібліотеки – матері бібліотек Вінниччини і Липовеччини.

Нині бібліотека визначила однією з найважливіших своїх функцій – інформаційну роботу. Багато уваги приділяється краєзнавству, історії, людям, сьогоденню.

Липко Варвара Станіславівна, директор ЦБС, заслужений працівник культури України.

Народилася 19 листопада 1957 року в с. Володимирівка Іллінецького району на Вінниччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1981 р.). На даній посаді – з вересня 1984 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22500, Вінницька обл., смт. Липовець, вул. Т.Г. Шевченка, 9

Тел.: 2-11-07

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1951 році

Фонд – універсальний – 18,9 тис. прим., з них 27,7% – укр. мовою, 18 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує  понад 1,5 тис. читачів, книговидача – 30,2 тис. примірників.

Діють літературний-клуб “Криниця”, гурток “Читайкова майстриня”.

Платні послуги: нічний абонемент, видача книг з читального залу додому, розробка сценаріїв до свят, впорядкування каталогів приватних бібліотек, проведення масових заходів в інших установах. 

Сторінки історії:

Документів про відкриття бібліотеки та її роботу в довоєнний час не знайдено та за спогадами ветерана бібліотечної справи Б.Й. Мільштейн, яка працювала в обласній бібілотеці для дітей з 1936 р., дитячу бібліотеку в Липовці було відкрито приблизно в 1938 р. В 1940 р. Б. Мільштейн була у відрядженні з метою надання допомоги в організації каталогів. Завідуючою дитячої книгозбірні на той час працювала Максимович Л.С. Книжковий фонд становив 500 примірників.

Однак, офіційно бібліотека відкрита в 1949 р., про що згадується в рішенні виконкому обласної Ради „Про затвердження мережі культурно-освітніх установ на 1949 рік”. На кінець цього періоду бібліотека мала в своїх фондах вже 1703 примірники книг.

В середині 50-х років бібліотеці виділяють приміщення з двох великих кімнат, що дає можливість диференційовано організувати роботу читальних залів, абонемента та вільний доступ до книжкових фондів, а вони значно зросли і досягли вже 11250 книг, для чого були використані різноманітні джерела: книга-поштою, „Союздрук”, бібколектор, книжкові магазини.

З перших років існування на весь фонд заводиться службовий абетковий та читацький систематичний каталоги, популяризації літератури сприяє організація тематичних добірок видань.

Два працівники бібліотеки в 1959 році обслуговували 1450 читачів, книговидача становила 34 тис. примірників. В цей період на потреби бібліотеки було асигновано біля 60 тис. карбованців.

Наказом по управлінню культури № 194 від 16.08.1962 р. бібліотеку реорганізовують в районну бібліотеку для дітей, яка мала опікуватися діяльністю сільських підрозділів. ЇЇ працівники здійснювали виїзди, проводили семінари для працівників сільських та шкільних бібліотек, чому також сприяв відкритий в 1965 році методичний, краєзнавчий та атеїстичний куточок. Його керівник – Поліщук М.К. затверджується позаштатним методистом обласної бібліотеки ім. І. Франка. В 1969 році тут оформляється бібліографічний куток „Тому, хто хоче більше знати”, працює бібліотечна рада, запроваджуються різноманітні за змістом форми бібліотечної роботи: усні журнали, літературні подорожі, перегляди літератури, зустрічі з відомими людьми, зміцнюються зв’язки з працівниками шкільних бібліотек, педколективами, іншими культурно-просвітницькими та позашкільними закладами з метою пропаганди краєзнавства, засвоєння предметів шкільної програми створення гуртків юнатів. Саме в 1972 році створюються гуртки „Юні математики”, „Любителі техніки”, „Любителі рибальства” тощо.

З середини 60-х років бібліотекарі роблять індивідуальні, групові та тематичні аналізи читання, ведуть щоденники спостереження за читанням учнів, запроваджуються такі форми роботи, як „Розмова про твій читацький формуляр”, діють клуби „Друзі бібліотеки” та „Художнього читання”. Бібліотеку в цей період очолює Б.М. Гуревич.

На початок січня 1975 року фонд бібліотеки нараховував 23,3 тис. примірників, 30% з яких – українською мовою, послугами бібліотеки користувалось 1511 учнів, загальна книговидача становила 34,0 тисячі.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек і бібліотека входить до ЦБС як структурний підрозділ. Збільшується об’єм роботи, покращується і методична робота, а з 1981 року проводиться робота по переведенню фондів і каталогів на таблиці ББК. З створенням в 1982 році культурно-спортивних комплексів – бібліотека входить складовою частиною до нього. Спільними зусиллями запроваджуються Тижні дитячої та юнацької книги, свята весни, молоді, першого дзвоника. Нового року, оформлюються цикли книжкових виставок і тематичних полиць, Календар знаменних і пам’ятних дат, проводяться огляди літератури та літературні читання. Саме 80-і роки зумовлюють впровадження нових форм бібліотечної роботи – дні бібліографії та спеціаліста, літературні ігри, засідання „За круглим столом”, літературні вікторини, прем’єри книг, уроки народознавства, доброти, заняття з питань бібліотечно-бібліографічної грамотності та по вихованню культури. Тоді ж було створено клуб „Закон і ти” (1982 р.) та  ляльковий гурток (1985 р.). Впроваджується картотека читацьких інтересів, а з одержанням у 1983 році бібліобусу стало можливим обслуговування дітей книгою у віддалених населених пунктах. Виділення нового приміщення (1991 р.) більшою площею дозволило працівникам краще організувати роботу по обслуговуванню різновікових категорій дітей, цікаво плануються і проводяться засідання роботи клубу „Криниця”, методичні дні, тематичні семінари.

Фонд бібліотеки в 1994 році зростає до 21,0 тис. книг, закуповується 307 кінофонофотодокументів, активно використовуються технічні засоби, кількість користувачів сягає за 1800.

В 1998 році бібліотеку було переведено в краще приміщення площею 88 м? (4 кімнати), що дало можливість краще організувати роботу як за змістом, так і за формами: дні інформації „Спадщина з бабусиної скрині”, „Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи”, „Вітер далеких мандрів”; книжкові виставки „Ми всі господарі природи, тож бережімо її вроду”, „Перехрестя веселих забав”, „Книга сторінку розкрила”; бібліографічні огляди „У вінок Кобзареві”, „Запорожці: міфи і факти”, „У колі муз”, „Я маю право...”; перегляди літератури „Духовні скарби України”, „Запрошуємо до країни цікавих уроків”, „О мово рідна! Золота колиско!”, „Гімн+Прапор+Герб=Держава!” інші. Низка масових заходів була присвячена Всеукраїнському дню бібліотек, серед яких – „Фольклорне намисто”, „Краса душі у слово перелита”, „Наш Шевченко”, „А я просто Українка – україночка”, „Роде наш красний” інші. Стало традиційним проведення літературної години “Поведу вас у вічність” до дня народження письменника В. Земляка.

Продовжується акція „Подаруй бібліотеці книгу”. В сільських структурних підрозділах працюють дитячі клуби за інтересами „Умілі руки”, „Джерело”, „Однокласниця”, „Золоті руки”.

Всі бібліотеки системи працюють над виконанням Національної програми “Діти України”, яка буде діяти до 2005 року та районної молодіжної програми “Юнфорум – ХХІ”.

 

Опанасюк Людмила Іванівна, зав. РДБ.

Народилася 6 травня 1950 року в м. Могильові, Республіка Білорусь. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1984 р.). В системі працює з березня 1979 р. На даній посаді – з грудня 1980 р.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

смт Липовець № 1

Цивилюк-Антонець Мар’яна Василівна

2.

смт Липовець № 2

Юрченко Наталія Петрівна

3.

смт Турбів для дорослих 

Луць Зоя Петрівна

4.

смт Турбів для дітей

Іванюк Ганна Петрівна

5.

Білозерівка

Кухрівська Клавдія Степанівна

6.

Біла

Нікітчук Наталя Петрівна

7.

Берестівка

Пилип'юк Ольга Дмитрівна

8.

Брицьке

Івасюк Надія Михайлівна

9.

Вахнівка

Магдич Ольга Михайлівна

10.

Війтівці

Максименко Валентина Тимофіївна

11.

Вікентіївка

Тронь Антоніна Григорівна

12.

Вербівка

Коваль Оксана Станіславівна

13.

Зозівка

Лаврик Катерина Леонтіївна

14.

Зозів

Сенчук Світлана Володимирівна

15.

Журава

Костюк Ганна Григорівна

16.

Іваньки

Чечунова Валентина Василівна

17.

Подільський народний університет культури (ПНУК)

 

Адреса: 22300, Вінницька обл., смт Літин, вул. В. Леніна, 17

Тел.: 2-04-66 (код 04347) та в м. Вінниці – 26-18-30 (код 0432)

 

Сторінки історії:

ПНУК – міжрегіональна громадська культурно-наукова організація. Це єдиний на Україні Громадський центр системної самоосвіти для дорослих та дітей, в основу діяльності якого покладена концепція культури, як синтез етики, науки та мистецтва, що пронизує собою всі сфери життя. Його діяльність спрямована на необхідності узгоджених дій між освітою та культурою, про мости співробітництва, створення життєвої лабораторії, яка висвітить можливі шляхи вдосконалення людини, збагатить досвід самовдосконалення, самоосвіти та співтворчості на основі Реріхівської Концепції Миру, а також піднесення рівня культури вчителя, працівника культури та використання потенціалу бібліотеки в справі поліпшення навчально-виховного процесу через внутрішню культуру вчителя.

Обрано керівний орган університету, в кількості 7 чол., ревізійну комісію. Розроблено Статут, опис та символіку ПНУК. Діє експертно-консультативний орган, який забезпечує: інтеграцію ПНУК – у зовнішнє середовище; органічний зв’язок науки з населенням; швидке впровадження нових наукових технологій в практику життя; творчий науковий процес здійснюваний університетом; експертну оцінку програмних документів; законотворчі ініціативи та нормативні акти у сфері культури.

Керівним органам університету розроблено макро-проект: „Подільський народний університет культури”, реалізація якого розрахована на період з 1995 по 2011 рр.

Місія макро-проекту – об’єднати і сконсолідувати зусилля громадськості, колективів культурно-освітніх закладів, вищої школи для внесення науково-естетичних засад в усі сфери життєдіяльності людини та утвердження пріоритетної ролі Культури, як фундаменту для формування демократичного гуманного суспільства, кардинальною віссю якого є культурно-духовне становлення та всебічний розвиток людини.

Мета макро-проекту – створити у смт Літині ПНУК – громадський центр самоосвіти та наукового просвітництва, який ставить і вирішує питання культури як систему етики, науки, мистецтва та праці, що охоплює собою всі ланки людського буття, шляхом усвідомлення і втілення в життя високих реріхівських ідей культури та гуманізму. 

Основні принципи діяльності

 

1. Самовдосконалення внутрішнього світу людини як основи переходу до нового мислення.

2. Поєднання процесу пізнання із творчими і практичними цілями життєдіяльності людей.

3. Співробітництво та інтеграція людей і колективів світоглядного спрямування на шляху до Єдиного Знання.

4. Гуманізація життя через синтез інтелекту і серця, гармонію духовного і матеріального, приватного із суспільним, індивідуального із універсальним.

5. Утвердження енергетичної єдності Планети, Людини і Космосу через прийняття соборної відповідальності народу за якість свого мислення.

6. Прийняття Культурного героя та засад Вчительства як основи людської культури та еволюції. 

 

ЛЮДИНА -НОСІЙ І ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРИ,

ЕНЕРГЕТИЧНА ЛАНКА В СТРУКТУРІ СВІТОБУДОВИ

 

Щепілова Наталія Геннадіївна, керівник проекту та голова Ради ПНУК.

Народилася в 1961 році у м. Цілинограді. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1985 р.) за спеціальністю бібліотекар-бібліограф. Працювала на посаді бібліографа-краєзнавця Літинської районної ЦБС.

Бібліотеки м. Могилева-Подільського

У 1992 році в Могилеві-Подільському була сформована система закладів культури. З районної ЦБС виведено 5 бібліотек райцентру, які в своїй діяльності підпорядковуються міському відділу культури.

В цю структуру ввійшли: бібліотека для юнацтва, бібліотека для дітей, міські бібліотеки № 1, 2 та 3. Ними обслуговуються різновікові категорії жителів міста. Фонди бібліотек налічують 125,2 тис. прим., а читанням охоплено понад 11 тис. чоловік.

При бібліотеках діють клуби за інтересами та любительські об’єднання, куди залучено більше однієї тисячі читачів-дітей, підлітків.

Структура:

1. Міська бібліотека для юнацтва

 

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, пл. Т.Г. Шевченка, 1

Тел.: 2-62-38

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                                           Вихідний – субота, неділя

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1991 році

Фонд – універсальний – 17,6 тис. прим. книг.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. стат., дов. і бібліогр. л-ра.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал., щорічно обслуговує понад 3 тис. читачів. Рідкісне видання: “Энциклопедический словарь русского библиографического института Боанат".    2-е стереотипное издание.

Діє любительський клуб “Витоки”.

Платні послуги: “нічний абонемент”, “абонемент вихідного дня”, виконання бібліографічних довідок.

Благодійники бібліотеки: МП “Меркурій”.

 

Сторінки історії:

В 1991 р. в приміщенні колишнього міському Компартії України було відкрито міську юнацьку бібліотеку-філіал центральної бібліотечної системи.

В 1992 р. бібліотека виходить зі складу районної ЦБС і переходить в підпорядкування міського відділу культури. З 1992 по 1997 рр. бібліотеку очолювала М.Ю. Швець, 1997-1998 рр. на посаді завідуючої працювала К.К. Колісник, а з 1999 р. – А.М. Крижанівська. Нині налагоджено тісні контакти з загальноосвітніми та музичними школами, координується робота з їх бібліотеками, міським відділом сім’ї та молоді, центром зайнятості. З метою забезпечення духовних запитів читачів, виховання майбутніх громадян незалежної України, працівники бібліотеки широко використовують як традиційні, так і нові цікаві форми роботи: конкурси, театралізовані свята, КВК, години роздумів, Шевченківські та Стусівські читання, прем’єри книг.

За 10 років діяльності бібліотека завоювала визнання у молодого читача.

Крижанівська Анжела Миколаївна, зав. бібліотекою.         Народилася в 1972 році в м. Могилеві-Подільському. Закінчила Херсонське училище культури (1992 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1996 р.). Працювала в міській юнацькій бібліотеці. На даній посаді з 1999 р.

2. Міська бібліотека для дітей

 

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Володимирська, 16

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – п’ятниця, субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1934 році

Фонд: дитячі книги, брошури, журнали – 27,1 тис. прим. З них: 19,7 тис. – книги, 6,2 тис. – брошури, 1,3 тис. – аудіовізуальні матеріали.

ДБА: сист. для учнів 3-4, 5-9 кл., абетк. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. 

Бібл. обслуг.: аб., чит. зали: дошк. і учнів 1-4, 5-9 кл. Щорічно обслуговує 2270 читачів.

Платні послуги надаються щорічно в сумі 230-250 грн.

Благодійники бібліотеки: ВАТ “Машинобудівний завод ім. С. Кірова”, МП “Електрон”, заводд газового устаткування, водоканал, МП “Овіс”, банк “Аваль”, “Укрброксервіс”, МП “Меркурій”.

 

Сторінки історії:

Заснована в 1934 році обласним відділом народної освіти, як міська дитяча бібліотека. Її першим завідуючим був призначений Р.Г. Шейвехман, який працював до початку війни. Функціонувала бібліотека і в роки війни. В повоєнні роки (до 1949 р.) бібліотеку очолювала О.В. Завадська, яка вивела її в число кращих в області. В 1948 р. бібліотека за хороші показники в роботі нагороджена Грамотою Комітету в справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів України.

В 1953 р. бібліотеці було виділено місцевою владою спеціальне просторе приміщення (до того вона знаходилася в одному приміщенні з бібліотекою для дорослих). Це дало змогу організувати окреме обслуговування читачів-дітей різних вікових груп: створено абонемент і читальний зал для учнів молодшого шкільного віку та абонемент і читальний зал для учнів середнього і старшого шкільного віку.

В 1958 р. м. Могилів-Подільський стає містом обласного підпорядкування. Для новоутвореного райвиконкому передають приміщення бібліотеки, а для неї виділяється 8 кімнат 1-го поверху житлового будинку. Тут бібліотека знаходиться до цього часу.

В 1962 р. бібліотека реорганізовується з районної бібліотеки для дітей та юнацтва в районну бібліотеку для дітей, а в 1998 р. – в міську бібліотеку для дітей.  

Михайляк Людмила Василівна, зав. бібліотекою.

Народилася 3 березня 1955 р. в с. Хоменки Шаргородського р-ну Вінницької обл. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є.  Корнійчука (1979 р.). На даній посаді з липня 1998 р.

 

3. Могилів-Подільська міська бібліотека № 1

 

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Полтавська, 14

Тел.: 2-87-53

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1947 році

Фонд – універсальний – 42,3 тис. прим., з них книг – 33,9 тис., газет, журн. і брошур – 8,4 тис. прим.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. мат., фонд використ. дов., дов. і бібліограф. л-ра.

Бібл. обслуг.: чит. зал, абонементи для дорослих і дітей. Щорічно обслуговує 2,4 тис. читачів.

Благодійники бібліотеки: ВАТ “Машинобудівний завод ім. С. Кірова”, завод газового устаткування, “Вторчермет”.

При бібліотеці діє клуб “Краєзнавець”.

 

Сторінки історії:

Заснована в 1947 р. як районна бібліотека. Її першою завідуючою стала Виходець, з часом її змінила С. Фурер, а з 1953 р. бібліотеку очолила Г. Камінська. В цей складний повоєнний період відновлення міста, відроджувалась і бібліотека, активно формувалися її фонди, налагоджувалось обслуговування читачів.

В 1959 р. бібліотеку передають міській раді, вона стає міською, відповідно, міняються її функції, зосереджується увага на обслуговуванні мешканців міста. Характерною ознакою діяльності бібліотеки того періоду була тісна співпраця з колегами Молдови, що взаємозбагачувало та урізноманітнювало проведення спільних заходів.

В 1969 р., по закінченню Кишинівського університету бібліотеку очолила Т.М.Демид, уродженка Могилів-Подільського району. За період її керівництва були створені сприятливі умови для роботи бібліотекарів та обслуговування читачів.

З 1976 р. бібліотека входить до складу Могилів-Подільської ЦБС.

Нині бібліотека обслуговує людей різного віку і різних професій.

 

Грабовська Наталія Володимирівна, зав. бібліотекою.

Народилася 1961 р. в м. Могилеві-Подільському. Закінчила Сорокське культосвітнє училище та Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1995 р.). Працювала в Суворовській ЦБС (Республіка Молдова). З 1987 р. працює в міській бібліотеці № 1 м.Могилева-Подільського.  З 1993 р. її очолює.

 

Могилів-Подільська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1976 році. На той період вона об’єднувала 83 публічних бібліотеки системи Міністерства культури: більш ніж мільйонний фонд та високого професійного рівня кадровий потенціал. Понад два десятиліття її діяльність здійснювалась під керівництвом Глаголєвої В.В., з ім’ям якої пов’язано немало добрих справ у розвитку бібліотечної галузі регіону.

На базі ЦБС неодноразово проводилися обласні і республіканські семінари бібліотечних працівників різних категорій, школи передового досвіду. На Вінниччині бібліотеки Могилів-Подільської ЦБС завжди відзначалися тісними зв’язками з органами влади, спеціалістами народного господарства, людьми, закоханими в книгу та мистецтво.

Досвід роботи бібліотек сіл Бронниця, Садківці, Серебрія, Яришів, смт Вендичани сягнув далеко за межі області.

В 1991 р. в адміністративно-територіальному поділі Вінниччини відбулися зміни: створено новий Чернівецький район, до якого відійшла частина бібліотек з Могилів-Подільської ЦБС, а з 1992 р. – ще 4 міські бібліотеки відійшли від ЦБС.

Бібліотечний фонд універсальний – 660,4 тис. прим., в т.ч. українською мовою – 51,9%. Щороку обслуговує 24,7 тис. користувачів, в т.ч. дітей – 6,5 тис., юнацтва – 4,4 тис., книговидача становить 511 тис. документів та примірників.

Штат: 48 працівників (фахівців – 68,7%) .

 

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Київська, 28

Тел.: 2-32-11

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 10 чол. (80% – фахівців)

Заснована: в 1904 році

Фонд – універсальний – 70,9 тис. прим., 62 назви газет і журналів.

ДБА: абетк, сист., звед. краєзн. каталоги; картотеки: СКС, назв худож. творів.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юнац. каф., МБА, книгоноші. Щороку обслуговує понад 4,4 тис. користувачів, книговидача – 82,6 тис. документів.

Платні послуги: видача книг з чит. залу на ніч, на вихідний день (“Нічний абонемент”, “Абонемент вихідного дня”), оформлення реєстраційних документів при записі в бібліотеку, виконання бібліографічних довідок, користування комерційною літературою підвищеного попиту, послуги оренди приміщення, МБА, пеня за затримку книг.

Понад 20 років функціонує літературно-мистецький салон “Ліра”; діє клуб для юнацтва – “Зустріч”.

 

Сторінки історії:

Могилів-Подільська центральна бібліотека – одна з найстаріших публічних бібліотек Подільського краю. Своє існування вона розпочала як приватна бібліотека М.І.Корценштейна у 1904 р., який і вважається роком її заснування.

В 1917 р. була націоналізована і перейменована в першу державну бібліотеку міста, другою – стала бібліотека єврейського клубу. В 1919 році відбулося їх об’єднання в міську бібліотеку, яку очолив Т.С. Гольденберг.

Книжкові фонди бібліотеки “громадського зібрання польського дому” були на той час сконцентровані у відділі народної освіти. На їх базі започатковано книгосховище, яким завідував М.І. Корценшейн. В 1924 році до міської бібліотеки було приєднано книгосховище і змінена її назва – центральна міська бібліотека, якій в 1958 році надано статус районної.

В перші роки свого існування публічна бібліотека знаходилася в невеличкому приміщенні, а зібрання її не перевищували 10 тис. прим. видань. Напередодні Великої Вітчизняної війни, фонди районної бібліотеки налічували 53 тис. примірників.

В роки фашистської окупації приміщення бібліотеки було зруйновано, фонди пограбовані, багато цінних видань знищено. Бібліотекарям-ентузіастам вдалося зберегти лише 1715 видань, які до того ж знаходилися в занедбаному стані.

По завершенні окупації міста, роботу по відродженню бібліотеки очолила її завідуюча М.М. Гумовська. При підтримці колег та населення міста активно велась відбудова приміщення, збір книг у населення, організація фонду, створення ДБА.

Згодом бібліотеці виділили 4-х кімнатне приміщення, де розпочали роботу абонемент і читальний зал. В 1958 р. в бібліотеці організовано відкритий доступ до книжкових фондів.

З 1975 р. приміщення бібліотеки розширюється, відділ обслуговування та інші підрозділи переводяться в приміщення новозбудованого районного Будинку культури.

В 1976 р. районна бібліотека здійснює централізацію державних масових бібліотек регіону, отримує новий статус, розширюються її функції та змінюється назва, вона стає центральною бібліотекою Могилів-Подільської районної ЦБС.

Сьогодні ЦБ – справжній інформаційний, бібліотечно-бібліографічний, краєзнавчий, культурно-освітній центр. Її працівники багато уваги приділяють духовному відродженню народу, популяризації української книги, рідної мови, традицій і звичаїв Подільської землі. Важливі напрямки її діяльності – краєзнавство, народознавство. В бібліотеці проводяться літературно-мистецькі заходи, зустрічі з місцевими митцями, які завоювали немало прихильників серед читацької аудиторії. В полі зору ЦБ і питання формування екологічної культури, правового виховання.

Серед працівників сільських бібліотек немало творчих самобутніх фахівців, які є ініціаторами численних починань, чим примножують добру славу бібліотекарів Вінниччини. Одна з них – Маковійчук М.П. (с. Серебрія), гуртуючи навколо бібліотеки односельців, тих, хто не байдужий до розвитку культури на селі, впевнена, що тільки об’єднавши зусилля, можна вирішити проблеми, які не під силу одній людині. Завдяки громаді, було створено музей села, саме бібліотека стала центром культури: до послуг користувачів – читальний зал, абонемент, кімната юного читача.

Робота з дітьми та юнацтвом, займає особливе місце в діяльності зав. філіалом с. Козлів О.Ф. Носійчук. Вона вважає, що бібліотека залишилась чи не єдиним центром на селі, де діти мають можливість одержати книги, спілкуватися, творчо розвиватися, відпочивати. Цікаво і змістовно проходять тут різноманітні конкурси, вікторини, уроки народознавства, уроки духовності.

В постійному пошуку і їх колеги О.В. Гулицька (с. Юрківці), Л.Ф. Стецюк (с. Слобода-Яришівська), А.Г. Малай (с. Бронниця) та ін.

 

Головенко Наталія Петрівна, директор ЦБС.

Народилася 12 січня 1954 р. в с. Тарасівка, Володарського району на Київщині. Закінчила Киїівський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1976 р.). На даній посаді з 1997 р.

2. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

смт Вендичани

Боднар Ліна Володимирівна

2.

Бандишівка

Ратушняк Олена Павлівна

3.

Борщівці

Мазур Світлана Михайлівна

4.

Бронниця

Малай Альона Григорівна

5.

Воєводчинці

Мельник Віра Василівна

6.

Грабарівка

Кириловська Галина Гнатівна

7.

Григорівка

Луценко Тамара Михайлівна

8.

Грушка

Брендак Ганна Олексіївна

9.

Жеребилівка

Шиманська Зоя Петрівна

10.

Івонівка

Дроганчук Людмила Валентинівна

11.

Карпівка

Варук Неля Леонідівна

12.

Козлів

Насійчук Ольга Филимонівна

13.

Конева

Венедиктова Людмила Василівна

14.

Кричанівка

Гуменна Ірина Михайлівна

15.

Кремінне

Шпиківська Олена Іванівна

16.

Кукавка

Репінецька Оксана Олександрівна

17.

Липчани

Баланюк Тетяна Олексіївна

18.

Лядова

Васютинська Лариса Андріївна

19.

Мервинці

Козинчук Валентина Володимирівна

20.

Немія

Глухманюк Світлана Андріївна

21.

Нижчий Ольчедаїв

Козюра Любов Григорівна

22.

Озаринці

Кулівар Віра Василівна

23.

Оленівка

Вдовиченко Ніна Федорівна

24.

Пилипи

Швець Світлана Василівна

25.

Садки

Пронько Зінаїда Гаврилівна

26.

Садківці

Тичинська Ольга Вікторівна

27.

Серебрія

Маковійчук Марія Пилипівна

28.

Серебринець

Зламанюк Галина Василівна

29.

Сказинці

Глущак Альона Анатоліївна

30.

Сліди

Гуменна Ольга Яківна

31.

Слобода-Шлишковецька

Лисюк Тетяна Володимирівна

32.

Слобода-Яришівська

Стецюк Лідія Федорівна

33.

Суботівка

Макарівчук Наталія Андріївна

34.

Сугаки

Матола Людмила Миколаївна

35.

Тропове

Слободянюк Світлана Василівна

36.

Хоньківці

Ткачук Ганна Петрівна

37.

Юрківці

Гуліцька Олена В'ячеславівна

38.

Яришів

Хребтовська Валентина Федорівна

39.

Яруга

Спояло Таміла Миколаївна

           

Мурованокуриловецька районна централізована бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1978 році. Її бібліотечний фонд – універсальний – 340,3 тис. прим.,  в т.ч. укр. мовою – 45,7%. Щороку обслуговує 14,7 тис. користувачів, в т.ч. дітей – 4,9 тис., біля 2 тис. юнацтва. Книговидача – 207 тис. документів.

Працює 9 клубів та об’єднань за інтересами.

Штат – 48 працівників (фахівців – 83,3%).

Структура:

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 23400, смт Муровані Курилівці, вул. В. Леніна,78

Тел.: 2-11-97

Режим роботи: з 8 до 18 год.

Штат: 12 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1924 році

Фонд – універсальний – 39,7 тис. прим., 60 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., каф. юнацтва, МБА. Щороку обслуговує 2,6 тис. користувачів, книговидача – 28,3 документів.

Функціонує літературне об’єднання “Молодь і право”, клуб любителів поезії “Сонет творчої душі”.

 

Сторінки історії:

В практику роботи бібліотеки впроваджуються інноваційні аукціони, літературно-музичні свята, брейн-ринги, які сприяють залученню користувачів. Масові заходи проводяться на високому професійному рівні, і користуються авторитетом у читачів. Вони сприяють активній популяризації книги, створенню позитивного іміджу бібліотеки. Змістовно і цікаво проводяться літературно-мистецькі зустрічі, літературно-музичні вечори та вернісажі до ювілеїв письменників. Запам’ятався присутнім: вечір “Поезіє, душі моєї лийся”, присвячений 60-річчю відомого поета-земляка Гарвасюка Ю.В. Шевченківське свято “Живлять серце Тарасові джерела”, присвячене 160-річниці Кобзаря і 155-річниці Тарасового “Заповіту”, зібрало всіх шанувальників Великого Кобзаря. Виступи присутніх були сповнені любові і шани до вірного сина України.

Зворушливо, на ліричній ноті пройшов літературно-мистецький вечір “Сонет творчої душі”. Всіх присутніх полонила поезія поетів-початківців. Під час зустрічі відкрились нові таланти і нові імена.

Незабутні враження залишились в учасників вечора-реквієма “Знову весна на білому світі”, присвяченого річниці великої Перемоги.

Темою традиційного свята гумору стали “Старі пісні про головне” – частівки, сценки. Вони додали настрою не одному любителю гумору.

З метою оперативного обслуговування бібліотечною книгою практикуються нестаціонарні форми роботи.

Чималим досягненням роботи бібліотеки є створення центру регіональної інформації, в якому вміщено повну і актуальну інформацію про діяльність установ і організацій району.

В ході акції “Поверни бібліотеці книгу” та “Подаруй бібліотеці книгу” в центральну бібліотеку надійшло більше як 500 примірників видань.

 

Драганюк Людмила Семенівна, директор ЦБС, заслужений працівник культури України (2001 р.).

Народилася 12 жовтня 1951 р. в с. Немерче Мурованокуриловецького району, Вінницької області. Закінчила Чернівецький державний університет (1978 р.). На даній посаді – з 1979 року.

           

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 23400, смт Муровані Курилівці, вул. В. Леніна, 80

Тел.: 2-11-97

Режим роботи: з  8 до 17 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1951 році

Фонд – універсальний – 19,8 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 10,4 од., 35 назв газет і журналів (1,5 тис. грн.).

ДБА: абетк., сист. каталоги, СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 1,8 тис. користувачів, в т.ч. юнацтво – 400 чол.

Діють: ляльковий театр “Барвінок”, літературна-студія поетів-початківців “Джерельце”, клуб для дівчаток “Наталі”.

 

Сторінки історії:

Мурованокуриловецька дитяча бібліотека – це місце, де, як у кришталевій посудині, різнокольоровими барвами відображаються всі фантазії і мрії дитинства, де дитина не просто отримує книгу, а прилучається до духовності. І вищою оцінкою діяльності бібліотеки впродовж усього періоду існування є завжди переповнені юними відвідувачами читальні зали.

Бібліотека підтримує й розширює творчі зв’язки зі школами райцентру, позашкільними культурно-освітніми закладами, громадськими організаціями. Цілеспрямовано і цікаво тут ведеться робота з популяризації бібліотечної книги, по залученню дітей до бібліотеки.

В практику роботи впроваджено бібліотечні інформини, бібліомарафони, родинні літературні конкурси, свята, вечори відпочинку. Стало доброю традицією проведення конкурсів веселих і кмітливих, в яких беруть участь команди дітей та батьків, посвята в читачі.

Співпраця з школою дала поштовх до традиційного проведення літературно-мистецьких конкурсів „Маленькі іскорки талантів”.

 

3. Бібліотека-філія с. Вищий-Ольчедаїв

Мурованокуриловецької ЦБС

   

Адреса: 23432, с. В. Ольчедаїв, Мурованокуриловецького р-ну, Вінницької обл.

Режим роботи: з  10°° до 1730 год.

                                 Вихідний – неділя

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1918 році

Фонд – універсальний – 11,4тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 4,3 тис. прим., газет і журналів – 5 назв.

ДБА: абетк., сист. каталоги, картотеки СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обсл. 600 користувачів.

Функціонують народознавчий клуб “Любисток” та клуб "Ветеран".

 

Сторінки історії:

Бібліотека була заснована в 1918 році. Під час Великої Вітчизняної війни була повністю знищена, а в повоєнні роки знову відновлена.

Вищеольчедаївська бібліотека-філія є однією з кращих в Мурованокуриловецькій ЦБС.

В період духовного відродження, посилення інтересу до історичного минулого України, її славних сторінок, бібліотека-філія проводить уроки народознавства, тематично-обрядові вечори, влаштовує книжкові виставки, фольклорні свята. Багато років тут працює народознавчий клуб “Любисток”. За змістом і методами роботи, нетрадиційними творчими підходами цей клуб є прикладом вдалого поєднання різних бібліотечних форм діяльності. Клуб об’єднує людей різного віку, професій, культурного і освітнього рівня.

Бібліотека-філія є тим місцем для дорослих і дітей, яке може об’єднати людей на основі інтересу до будь-якої галузі знань чи сфери діяльності. На даний час бібліотека – єдиний центр інформації та задоволення різносторонніх запитів читачів.

На високому рівні проводяться тут вечори-зустрічі з учасниками війни, багато років діє клуб “Ветеран”, активно впроваджуються в роботу нові нетрадиційні форми діяльності.

 

Москалюк Галина Володимирівна, зав. філією, 1963 р. народження. Закінчила Тульчинське училище культури (1981 р.). На посаду призначена в 1981 р.

 

4. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Бахтин

Мартиненко Тетяна Павлівна

2.

Вербовець

Мількевич Анатолій Володимирович

3.

Виногнране

Нікітіна Надія Євгенівна

4.

Воронівці

Білик Людмила Павлівна

5.

Вінож

Пекарчук Софія Стахівна

6.

Галайківці

Кушнір Галина Іванівна

7.

Дерешова

Липецька Таїсія Іванівна

8.

Долиняни

Москальчук Ольга Афанасіївна

9.

Дружба

Кравчук Наталія Миколаївна

10.

Жван

Марецька Світлана Василівна

11.

Житники

Лозінська Антоніна Борисівна

12.

Знаменівка

Косаковська Тетяна Миколаївна

13.

Конищів

Іваніцька Світлана Володимирівна

14.

Котюжани

Войтенко Леся Дмитрівна

15.

Курашівці

Шевчук Ольга Степанівна

16.

Лучинець

Мурга Ольга Петрівна

17.

Лучинчик

Вавшко Ганна Павлівна

18.

Михайлівці

Войтенко Ольга Андріївна

19.

Морозівка

Гоц Тетяна Василівна

20.

Наддністрянське

Мельник Лідія Ільїнічна

21.

Нишівці

Андронюк Людмила Іванівна

22.

Немерче

Кухар Ольга Василівна

23.

Обухів

Климчук Павло Васильович

24.

Перекоринці

Величко Антоніна Анатолівна

25.

Петрівка

Січко Тетяна Тимофіївна

26.

Плоске

Матієк Ганна Василівна

27.

Попелюхи

Слободянюк Людмила Василівна

28.

Посухів

Кушнір Наталія Семенівна

29.

Привітне

Сулима Раїса Василівна

30.

Рівне

Якимчик Леніна Володимирівна

31.

Роздолівка

Кушнір Валентина Григорівна

32.

Снітків

Гребенюк Валентина Геронівна

33.

Степанки

Самохвал Галина Миколаївна

 

Немирівська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1979 році. Бібліотечний фонд – універсальний – 885,6 тис. прим., документів, в т.ч. укр. мовою – 50,1%. Щороку обслуговує – 36,7 тис. читачів, в т.ч. дітей – 9,7 тис., юнацтва – 5,5 тис. Книговидача – біля 700 тис. документів.

В ЦБС працює 12 об’єднань та клубів за інтересами (Немирів, Брацлав, Воробіївка, Зяньківці, Кірово, Мухівці, Сподахи, Стрільчинці).

Штат: 82 працівники (фахівців – 67,0%).

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22800, м. Немирів, пров. М. Некрасова, 15

Тел.: 2-15-87, 2-15-60

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 14 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1920 році

Фонд – універсальний – 77,3 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 50,2%, 71 назва газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, фактогр.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щорічно обслуговує 4,4 тис. користувачів, книговидача – 66,9 тис. документів.

Функціонують літературно-мистецькі клуби “Криниця”, “Ніка”.

 

Сторінки історії:

Перша публічна бібліотека в м. Немирові відкрилася приблизно в 1920 році. Вже в 1922 році в районі нараховувалося 16 бібліотек з книжковим фондом 23 тис. примірників. В 1940 році фонд Немирівської бібліотеки становив 23 тис. примірників. Директором була Є.С. Ліпчакова. Під час Великої Вітчизняної війни бібліотека була знищена, але вже в 1944 році відновила свою роботу. Бібліотека на той час поділялася на дорослу і дитячу. Очолювала її П.О. Вихристюк. В 1958 році фонд бібліотеки становив 16,8 тис. примірників.

В 1964 році було збудоване спеціальне двоповерхове приміщення, в якому бібліотека знаходиться і до цього часу.

В цей рік відбулося ще кілька визначних подій в історії бібліотеки: пам’ятною була зустріч читачів-немирівчан з відомим письменником-земляком І.Ф. Стаднюком, на якій обговорювався його роман “Люди не ангели”. Запам’яталась читачам і зустріч з письменником-гумористом О. Чорногузом.

В 70-х роках значно пожвавилась масова робота бібліотеки: літературні вечори, читацькі конференції, виставки, бесіди, бібліографічні уроки, дні спеціаліста і дні інформації – ось далеко неповний перелік заходів.

Районна бібліотека стає школою передового досвіду для бібліотечних працівників області.

В 80-ті роки розпочав свою роботу відомий на всю область літературно-мистецький клуб “Криниця”. Найбільш цікавими заходами, що тут відбулися, можна назвати: літературний вечір пам’яті В. Висоцького, вечори, присвячені ювілеям Т.Г. Шевченка і М. Вовчок, зустрічі з поетами-земляками Т. Яковенко, Н. Гнатюк, В. Козак, К. Лазаренко, місцевим композитором А. Благодиром, співаком-земляком П. Зібровим.

Бібліотека цих років стає базовою для навчання і підвищення кваліфікації слухачів обласних курсів, тут часто проводяться республіканські та обласні науково-практичні  конференції, семінари-практикуми, тощо.

Ветерани бібліотечної справи: Безрученко П.Н. – бібліотекар філії (с. Воловодівка), Дащенко М.М. – зав. бібліотекою-філією (с.Сподахи), Дяченко Т.К. – зав. бібліотекою-філією (с. Юрківці), Сачок М.М. – бібліотекар філії (с. Зяньковці), Стецюра Г.В. – методист ЦБ.

Сьогодні бібліотека залишається однією з кращих в області. Тут надаються додаткові платні послуги: пайова участь у передпла

Оратівська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1979 р. Бібліотечний фонд універсальний –  488,2 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 52%. Щороку обслуговується біля 13,3 тис. користувачів, в т.ч. дітей – 4,4 тис., 2,5 тис. юнацтва. Книговидача – 202 тис. документів. Передплачується 92 назви газет і журналів.

Працює 5 гуртків, літературні об’єднання: “Ромашка” (с. Чагів), “Захисник України” (с. Чернявка), “Чарівний світ літератури”(с. Човновиця), “Райдуга” (с. Правилівка), “Юні писанкарі” (с. Балабанівка).

Штат: 45 працівників (фахівців – 73,3%).

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22600, смт. Оратів, вул. В. Леніна, 76

Тел.: 2-15-87, 2-15-60

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота, неділя

Штат: 12 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1945 році

Фонд – універсальний – 41,6 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 23,6 тис. прим., 75 назв газет і журналів.

ДБА: абет., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юнац. каф., МБА. Щороку обслуговує 1,8 тис. користувачів., в т.ч. 970 – юнацтво.

Функціонує літературно-мистецьке об’єднання, “Дивограй”, видається щорічний краєзнавчий покажчик “Що читати про Оратівський район”.

 

Сторінки історії:

В 20-х-30-х роках в Оратові діяла хата-читальня з обмеженим книжковим фондом. Він в основному складався з періодичних видань (газети).

Ініціатором створення бібліотеки в Оратові стала колишня фронтова медична сестра Л.В. Карпуха. Народилася вона в Оратові. Закінчивши медучилище у м. Львові, працювала медсестрою на прикордонній заставі, всю війну знаходилася на передовій. Нагороджена бойовими орденами, медалями. Повернулась з війни, її завданням стає – заново створити у райцентрі бібліотеку, адже її земляки так чекають цього. Помічницею в неї була молода, талановита жінка Г. Колісниченко. В роки війни їй випала нелегка доля фашистської полонянки (була насильно вивезена на примусові роботи до Німеччини).

Для створення бібліотеки райвиконком виділив невелику кімнату в Будинку культури (колишньому католицькому костьолі). Дівчата-бібліотекарі ідуть до людей Оратова з щирим проханням: подарувати книги для бібліотеки.

В 1945 році в райцентрі була відкрита бібліотека з книжковим фондом близько півтори тисячі примірників. У важких умовах приходилося працювати бібліотекарям: не опалювалася тісна кімната, не було стелажів, інше.

У 1949 році на посаду завідуючої призначають О.І. Приходько – кваліфікованого спеціаліста з вищою спеціальною освітою. За 30 років роботи Ольга Іванівна зробила чимало для розвитку бібліотечної справи в районі.

В 1952 році при районній бібліотеці створюється відділ по обслуговуванню юних читачів, його завідуючим призначається  О.Т. Коломієць.

До 1953 року дорослих і юних читачів обслуговувала райбібліотека, що створювало великі незручності в роботі: недостатньо формувався книжковий фонд, не вистачало книг, що вивчалися за шкільними програмами, підручників (шкільна бібліотека не функціонувала). Таким чином, назріла потреба відкриття в райцентрі дитячої бібліотеки. Тому, за клопотанням райвідділу культури, рішенням райради в Оратові відкрилась бібліотека для дітей.

В 1979 році, після відновлення Оратівського району, була проведена централізація бібліотечної мережі і створено ЦБС. Очолила її бібліотекар з фаховою освітою Шевчук О.Г. (1979-1981 рр.) В 1981-1982 рр. директором Оратівської ЦБС була Липко В.С.

Її працівники систематично проводить масові заходи з популяризації книги і бібліотеки: відзначення свят народно-релігійного календаря, загальнодержавних і професійних свят, знаменних та пам’ятних дат видатних письменників, митців України та  зарубіжжя. Творчою оригінальністю відзначалися заходи "Святкуй, Різдвяна Україно!", "Воскрес Христос – воскресне Україна!", "Свято Івана Купала", свято народної пісні "Чиста криниця" та "Подільське гроно калинове". Пріоритетними в роботі бібліотеки є її краєзнавча та інформаційна робота, популяризація народознавства, що вносить значний вклад у розвиток народної творчості.

З часу введення до штату ЦРБ посади бібліографа-краєзнавця, особливо багато зроблено з питань народознавства і краєзнавства. Цю посаду обіймає один з найстаріших бібліотекарів, відомий журналіст і краєзнавець В.Т. Огороднік. Завдяки його пошуковій і творчій роботі, проведено ряд цікавих краєзнавчих розвідок. За тридцять років ним опубліковано в пресі понад три тисячі цікавих матеріалів. Повернуто із забуття цілий ряд незаслужено забутих та репресованих видатних діячів Поділля і Оратівщини. Зібрано і опубліковано майже тридцять легенд Оратівського краю – це великий етнографічний, матеріал, який використовується вчителями, студентами і учнями шкіл. Ним видано краєзнавчі книги "Легендами овіяна земля", "Перлина Поділля", "Пам’ять серця". Це книги з історії Оратова, путівник по Оратівському району та історія краю в особах. Підготовлено також рукописні книги і альбоми, папки і комплекти газетних публікацій "Видатні люди Оратівського району", "Оратів в поезії і прозі", "Їх пам’ятає Поділля", "Невмируща криниця – історія", "Палітра слова", "По землі веселка ходить", "Роздуми біля вічного вогню", "Моє Поділля", "Вище України тільки небо", "Нема миліш святого краю", "Вінницька культуріада", "Наш край на сторінках газет", "Оратів. Давнина і сучасність", "На рубежі тисячоліть". Незабаром у видавництві "Велес" (Вінниця) виходить колективний збірник краєзнавців Оратівського району "Оратову – 555", чергова книга В. Огородніка "Козацький шлях" (продовження путівника по Оратівському району).

Серед активу краєзнавців-автори популярних краєзнавчих книг та ряду статей – письменник Ю. Боярунець та жур­наліст В. Синицький.

В районі діє літературне об’єднання "Світанок", яке готує літературні сторінки до районної газети „Обрії Оратівщини”.

Вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи зробили її ветерани з сіл Чагова (Паюк К.М.), Животівки (Вишталюк М.В.), Заруддя (Калашник Н.С.), Осичної (Іванюк А.Є.), Балабанівки (Цимбал Л.О.), Дібровинці (Загородня М.К.) працівники ЦРБ – Шевченко А.М., Огороднік В.Т.

Козак Алла Тимофіївна, директор ЦБС.

Народилася 12 березня 1955 року в с. Новоживотові Оратівського району, Вінницької обл. Закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (1976 р.). В системі працює з лютого 1980 р. На даній посаді з жовтня 1982 року. Завдяки її зусиллям, для бібліотеки виділено нове приміщення, збільшилась мережа ЦБС, відкрито нові філіали в ряді сіл району.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22600, смт. Оратів, вул. В. Леніна, 76

Тел.: 2-15-87

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                           Вихідний – субота, неділя

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1953 році

Фонд – універсальний – 15,2 тис. прим. з них укр. мовою – 7,6 тис. книг, 41 назва газет і журналів.

ДБА: абет., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, багатотемні карт. для чит.-дітей.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує – 1,2 тис. користувачів, в т.ч. юнацтво – 92.

 

Сторінки історії:

В 1952 р. при райбібліотеці організовується відділ по обслуговуванню юних читачів, який очолила фахівець Коломієць О.Т. Підтримуються зв’язки зі школою, де двічі на тиждень працювала пересувна бібліотека.

Матеріально-технічна база бібліотеки на той час була слабка (всього 10 стелажів, відсутні технічні засоби, книжковий фонд становив лише 5 тис. примірників). Проте, з часом стан справ покращувався: придбали радіолу, магнітофон, при  бібліотеці створили ляльковий театр, в якому брали участь близько двох десятків школярів.    Зросли кількісні показники роботи бібліотеки: книжковий фонд, читачі, книговидача. Особливо популярними в ті часи були аналізи читання. Надто важливо було організувати керівництво читанням, щоб направити юних читачів на засвоєння програмної літератури, суспільно-політичної, природничо-наукової, художньої тощо. В той час все це контролювалося.

З переходом до централізації, завідуючою районною бібліотекою для дітей стає спочатку Маковецька В.О., потім – Ходак О.В.

В райбібліотеці для дітей оформляються постійнодіючі виставки „Світ навколо тебе”, „Календарчик-нагадайчик”, „Мовні перлинки для кожної дитинки”. Проводяться перегляди, літературні години, конкурси, літературні та дитячі ранки „У світі казки чарівної” (дитячий ранок 1-3 кл.), „Секрети зимової краси”, „Новорічна сторінка”, „Кому колядки, кому щедрівки”, „З бабусиної скрині”, „Його ім’я – зоря незгасна”, (про Є. Гуцала), „Столиця хліба – серце України” (до 70-річчя Вінницької області), „Незгасні зорі України”, „Хотіла б я піснею стати” (про Т. Шевченка, Л. Українку, Л. Костенко), „Масляна. Проводи зими”.

Проводяться цикли заходів до Шевченківських днів „Шляхами великого Кобзаря”, „Наш великий Тарас” (усний журнал), до дня народження Г.Х. Андерсена організовано виставку малюнків читачів-дітей „Казковий світ Андерсена” та організовано перегляд літератури. Щорічно в березні проводиться Тиждень дитячої та юнацької книги, в рамках якого оформляються виставки „Барви рідного слова” та організовуються зустрічі з місцевими поетами О. Дриль, Г. Березняк та ін.

До дня 8 березня організовуються масові заходи „Чи можна забути ту пісню, що мати співала мені”, „Материнські обереги”, а до дня народження Л. Костенко проведено літературну годину „Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви”, виставки „Капітан дитячої літератури” (до 95-річчя М. Трублаїні). Літературно-музична композиція, перегляди і виставки „Сльоза омиває душу” та „Попіл Чорнобиля стукає в наші серця” були присвячені річниці Чорнобильської трагедії.

Діє виставка „Козацькому роду – нема переводу”, а до 380-річчя з дня смерті Петра Сагайдачного проведено тематичну годину „Звідки та взялася, Україно-ненько?”. До Великодніх свят влаштовано виставки „Великдень всіх нас на гостини просить”, „Про що розповідає писанка” проведено дитячий ранок „Христос воскрес – радійте діти”, а спільно з будинком дитячої творчості проведено фольклорне свято „Великдень на Україні”.

До Дня Перемоги організовано конкурс на краще читання віршів з військово-патріотичної тематики та виставку „Тих днів не змовкне слава”.

З питань краєзнавства діють виставки „Мій край – це серця рідна пристань” та „Моє село, для мене ти єдине”.

Масові заходи бібліотеки сприяють духовному зростанню читачів-дітей.

 

Бойко Ольга Станіславівна, зав. РДБ.

Народилася 25 листопада 1963 року в с. Оратів. Закінчила Тульчинське училище культури (1991 р.), на даній посаді з 1994 року.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Балабанівка

Цимбал Лідія Олексіївна

2.

Бугаївка

Музиченько Людмила Іванівна

3.

Велика Ростівка

Золоташко Галина Дмитрівна

4.

Вербівка

Писаренко Катерина Іванівна

5.

Гоноратка

Крючкова Галина Сергіївна

6.

Дібровинці

Загородня Марія Кирилівна

7.

Животівка

Вишталюк Марія Василівна

8.

Закриниччя Правилівка

Бондар Марія Андріївна

9.

Заруддя

Калашник Ніна Сергіївна

10.

Кам’яногірка

вакансія

11.

Кожанка

Миколайчик Тетяна Дмитрівна

12.

Кошлани

Янчук Людмила Сидорівна

13.

Лопатинка

Дерунець Інна Іванівна

14.

Люленці

вакансія

15.

Медівка

Сосновська Аліна Василівна

16.

Мервин

Коржук Любов Іванівна

17.

Новоживотів

Яворська Галина Афанасіївна

18.

ст. Оратів

Дяченко Валентина Григорівна

19.

Оратівка

Щерба Любов Василівна

20.

Осична

Іванюк Анастасія Євдокимівна

21.

Очитків

Олюнько Галина Михайлівна

22.

Підвисоке

Яковенко Неля Миколаївна

23.

Прибережне

Золтан Лариса Василівна

24.

Рожична

Гейчик Марія Давидівна

25.

Сабарівка

Сіромаха Любов Петрівна

26.

Синарна

Орлик Лариса Іванівна

27.

Скала

Гаврищук Галина Іванівна

28.

Скоморошки

Гордюк Марія Панасівна

29.

Сологубівка

Хом’ячук Віра Степанівна

30.

Стрижаків

Лошак Раїса Іванівна

31.

Угарове

Андрущак Любов Іванівна

32.

Фронтівка

Халупенко Зінаїда Петрівна

33.

Чагів

Трохимець Катерина Миколаївна

34.

Чернявка

Куряча Марія Іванівна

35.

Човновиця

Бойченко Надія Гаврилівна

36.

Юшківці

Михальченко Ніна Миколаїівна

37.

Яблуновиця

Стадник Надія Степанівна

38.

Якимівка

Лукашевич Явдокія Петрівна

39.

 

 

           

4. Клуби-бібліотеки в сс.:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1.

Бугаївка

Музиченько Людмила Іванівна

2.

Синарна

Орлик Лариса Іванівна

3.

Оратівка

Щерба Любов Василівна

 

Бібліотеки Піщанського району

Рішенням районної ради у березні 1996 року було здійснено часткову децентралізацію бібліотечної мережі. Центральна бібліотека отримала назву – „Районна бібліотека для дорослих”, за нею залишені функції методичного центру. До її мережі входять 2 районних, 1 міська, 16 сільських та 3 клуби-бібліотеки. Фонд – універсальний – 335,6 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 55%. Щорічно обслуговується 8,3 тис. користувачів, з них: юнацтва – 1,4 тис., дітей – 2,7 тис.

З 1.01.2003 року централізацію бібліотечної справи було відновлено.

За останні роки до фонду районної і сільських бібліотек надійшли книги, подаровані партією „Собор” в кількості 155 примірників, райдержадміністрацією – 70 книг. Читачі, в ході акції „Подаруй бібліотеці книгу”, подарували бібліотеці 280 примірників книг.

Функціонують 10 клубів та об’єднань за інтересами.

Штат: 23 працівники (фахівці – 65,2%).

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22600, смт Піщанка, вул. В. Маяковського,1

Тел.: 2-15-68

Режим роботи: з 9 до 19 год. (влітку до 18 год.)

                                Вихідний – понеділок

Штат: 4 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1921 році

Фонд – універсальний – 60,2 тис. прим. 50 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, період. вид.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юнац. кафедра, МБА, нестац. обслуг. Щороку обслуговує 1,5 тис. користувачів, книговидача – більше 26,0 тис. прим.

Діють любительські об’єднання „Берегиня” та „Орієнтир”.

 

Сторінки історії:

Бібліотека веде свій початок з 1921 р., коли була утворена хата-читальня, а пізніше стала функціонувати як районна бібліотека.

В 1978 році вона набула статус центральної районної бібліотеки Піщанської ЦБС.

В 1996 року, внаслідок децентралізації бібліотечної системи, знову стає районною бібліотекою для дорослих, а з 1 січня 2003 р. вона діє як центральна бібліотека.

Цікава робота проводиться любительськими об’єднаннями  „Берегиня” та „Орієнтир”. Засідання присвячуються таким темам: „Звичаї, традиції нашого народу”, „Людина починається з добра”, „Хата моя, біла хата”. Змістовно проходить святкування Всеукраїнського дня бібліотек. Заслуговує на увагу досвід роботи бібліотеки з засобами масової інформації: районним телебаченням, радіо і місцевою пресою. Найцікавіші творчі акції, презентації книжкових виставок, нових видань для дорослих висвітлюються в місцевій пресі та на радіо і телебаченні (в райцентрі діє телецентр).

Давні творчі стосунки пов'язують бібліотеки району з Кам’янською ЦБС, що в Придністров’ї (Республіка Молдова) організовуються спільні різнопланові заходи, зокрема, проведено конкурс професійної майстерності бібліотечних працівників, переможцем якого стала Г. Ковпак – працівник відділу обслуговування райбібліотеки та семінари-практикуми.

 

Межієвська Майя Сергіївна, директор ЦБС.

Народилася 2 травня 1956 року в с. Дмитрашківка Піщанського району, Вінницької обл. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1980 р.). На посаді директора ЦБС з 1981 року.

 

2.  Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22600, смт Піщанка, вул. В. Леніна, 42

Тел.: 2-12-90

Режим роботи: з 9 до 17 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1952 році

Фонд – універсальний – 35,7 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 53,6%, 32 назви газет і журналів.

ДБА:  абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щорічно обслуговується біля 600 користувачів, книговидача – біля 10 тис.

Функціонує любительське об’єднання „Буратіно”.

 

Сторінки історії:

За рішенням виконкому Піщанської районної Ради народних депутатів трудящих №78 від 14.05.1952 року було створено районну бібліотеку для дітей та юнацтва. До цього часу дітей обслуговувала районна бібліотека для дорослих де була виділена окрема кімната і фонд дитячої літератури.

Згідно наказу № 194 Вінницького управління культури від 16.06.1962 р. "Про реорганізацію роботи бібліотек для дітей та юнацтва”, бібліотеку було реорганізовано в районну бібліотеку для дітей.

У 1961 р. її фонд становив 15262 прим, щорічно працівники бібліотеки обслуговували біля 2000 читачів, видаючи їм більше 36000 прим., а на 1.01.1994 р. книгодача становила вже 36582 прим. Та за  три останні роки роботи показники бібліотеки зменшились.

Перше приміщення бібліотеки – кімната з 12 м?. З дорослої бібліотеки сюди було передано 1000 прим. книг. Через чотири роки було збудоване спеціальне приміщення для дитячої бібліотеки, але в 1967 році воно було відібрано для потреб редакції районної газети, бібліотеку ж перевели в приміщення районного Будинку культури, де було виділено 2 кімнати площею 200 м?. В 1965 р. її знову переведять у бувше приміщення банку площею 110 м?, а в червні 1998 р. – в приміщення районного Будинку школяра. В жовтні 2001 р. їй надають приміщення в районному Будинку культури.

В липні 2002 р. районна бібліотека для дітей відсвяткувала свій 50-річний ювілей. На урочистостях були присутні голова райдержадміністрації І.Д. Плахотний, селищний голова А.В. Гуменний, заст. начальника управління культури облдержадміністрації Г.Д. Куделя, директор обласної бібліотеки для дітей Т.А. Мрищук, поет з Крижополя М.Я. Завальний.

Перший директор дитячої бібліотеки Рогозянський Н.Д. працював на цій посаді більше 15 років. Понад 36 років трудилася бібліотекарем Н.Ф. Виговська, 30 років працювала тут В.С. Столярик, інші ветирана, які поділилися своїми спогадами на урочистостях, присвячених цій знаменній даті.

 

Грабарівська Галина Іполитівна, директор РДБ.

Народилася 21.08.1946 р. с. Грабарівка, Піщанського районну, Вінницької області. Закінчила Тульчинське культосвітнє училище (1965 р.). На даній посаді з 1992 року.

3. Сільська бібліотека с. Трибусівки, будинок культури, школа – єдиний живий організм, разом проводять численні масові заходи. Щороку до Дня незалежності України влаштовуються виставки робіт народних умільців. Кожна така виставка – подія для села. До неї готуються, відвідують, обговорюють, нагороджуються переможці. Свято продовжує театралізоване дійство "Всім серцем любіть Україну". З року в рік проводиться вшанування людей праці, адже ВАТ "Промінь" – найкраще в районі. Учасники народної аматорської творчості славлять трудівників сільськогосподарського виробництва. Ведучою всіх заходів є зав. бібліотекою Чабан Т.С.

Для бібліотеки з року в рік виділяються кошти на підписку періодичних виданнь в сумі 100-150 грн. з місцевого ВАТ (голова, депутат обласної ради Типчак А.Г.).

Цікавий досвід з краєзнавчої роботи в Дмитрашківській сільській бібліотеці (зав. бібліотекою Скічко С.А.). Вона працює спільно з сільським музеєм, школою. Виготовлено фотоальбом "Мій рідний край, моя земля”, альбом історії с. Дмитрашківка „Моє рідне село”. З школярами проводяться цикли краєзнавчих заходів: "Без верби і калини нема України", "Мій край – моя історія жива”. При бібліотеці працює гурток "Друзі книги". Тут юні книголюби разом з бібліотекарем роблять оправу книг, дають їм друге життя. Щороку в фонд повертається 100-150 книг.

 

4. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Болган

Малюта Софія Петрівна

2.

Гонорівка

Маркевич Тамара Василівна

3.

Городище

Коваль Надія Сергіївна

4.

Грабарівка

Гайсиновська Світлана

5.

Козлівка

Мазурик Ніна Василівна

6.

Кукули

Стефанішена Світлана Георгіївна

7.

Миролюбівка

Пазюк Галина Йосипівна

8.

Попелюхи

Лошакові Олена Анатоліївна

9.

Рудниче

Попова Надія Іванівна

10.

Ставки

Мельник Олена Іванівна

12.

Студенна

Багрій Вікторія Сергіївна

13.

Трудове

вакансія

14.

Чорномин

Апришко Людмила Олексіївна

15.

Яворів

Виклюк Ніна Юхимівна

16.

Рудниця (міська)

Болтянська Ніна Сергіївна

 

5. Клуби-бібліотеки в сс.:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1.

Рибки

Яковуник Зоя Іванівна

2.

Чабанове

Бабина Валентина Василівна

3.

Червона-Поляна

Кубанська Любов Дмитрівна

 

Погребищенська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створено в липні 1977 року. Фонд – універсальний – 646,9 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 55,3%. Щороку обслуговує 17,4 тис. користувачів, в т. ч. дітей – 5,4 тис., юнацтво – 2,8 тис. Книговидача – 280 тис. користувачів, 900 документів.

В ЦБС працює 5 клубів та об’єднань за інтересами, в т.ч. 2 – для юнацтва і 3 – для дітей.

Штат: 52 працівники (фахівців – 67,9%).

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22200, м. Погребище, вул. Кооперативна, 32

Тел.: 2-24-50

Режим роботи: з 8 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 7 чол. (100% – фахівців).

Заснована: в 1927 році

Фонд – універсальний – 71,1 тис. прим., а також дов. і бібліогр. вид., 71 назва газет і журналів.

Фонд довідкових і бібліографічних видань.

ДБА: абетк., сист.,  краєзн. каталоги; картотеки: краєзн., СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щороку обслуговує 1,9 тис. користувачів, книговидача – понад 25 тис. документів.

 

Сторінки історії:

Бібліотека для дорослих була заснована в 1927 році

На сучасному етапі пріоритетними визначилися такі напрямки роботи ЦБ, як: відродження духовності, виховання у читачів любові до України, поваги до її історії і культури, народних звичаїв, традицій і обрядів, популяризація екологічних знань, правове просвітництво серед молоді, сприяння розвитку творчих можливостей кожного відвідувача. Значна увага приділяється забезпеченню інформаційних потреб користувачів бібліотеки.

Впроваджуються цікаві форми масової роботи: фольклорні свята, уроки пам’яті і мужності, літературні конкурси, тижні правових знань, зустрічі з цікавими людьми.

Заслуговує на увагу краєзнавча робота ЦБ. Зокрема, проводяться літературні години, приурочені ювілейним датам видатних постатей краю (В. Речмедіна, О. Кучеренка, Ф.Глущука, В. Гавриша та ін.).

Подією у бібліотеці стала зустріч читачів з відомим українським поетом, академіком Миколою Луківим.

У новому приміщенні музичної школи відкрито кімнату-музей відомої фольклористки Н. Присяжнюк, яка зібрала найбільш характерні зразки традиційної народнопісенної творчості, що побутували на Поділлі (більше 2 тис. пісень). Свого часу вона керувала клубом краєзнавців у районній бібліотеці, фольклорною секцією літературного гуртка в місцевій школі-інтернаті. Працівники ЦБ доклали максимум зусиль для збору матеріалів про її життєвий і творчий шлях та впорядкування музейної кімнати.

Систематично видаються списки нових надходжень “Література про Погребищенський район”.

 

Чорна Валентина Михайлівна, директор ЦБС.

Народилася 5 жовтня 1947 року в с. Люлинці (тепер Вишнівка) Погребищенського району. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1972 р.). На даній посаді з квітня 1992 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22200, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 114

Тел.: 2-25-50

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1936 році

Фонд – універсальний – 26,3 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 46,4%, 38 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., для кер. дит. чит. каталоги; картотеки: СКС, краєзн.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. для дошкільників і учнів 1-4, 5-9 класів, керівників дитячого читання. Щороку обслуговує 1,7 тис. користувачів, книговидача – 32 тис. прим., відвідування – 13,0 тис.

Працює клуб морально-етичного спрямування “Однокласник” та ляльковий театр “Буратіно”.

 

Сторінки історії:

Заснування бібліотеки для дітей у смт Погребище, із розповідей старожилів, можна віднести до 1936-1937 рр. (точна дата заснування поки що невідома).

Першими бібліотекарями районної бібліотеки для дітей, що займалися обслуговуванням юних читачів, були Муляр О.І., Ситнюк К.П., Малиновська Л.Г., Вовк Г.А.

В післявоєнні роки і до середини 80-х спостерігається помітне збільшення читачів дитячої бібліотеки від 1000 до 3000; за тематикою і видами видань зростає і фонд бібліотеки.

В 1959 році в РДБ організовано відкритий доступ читачів до книжкового фонду.

В 1962 році районну бібліотеку для дітей і юнацтва реорганізовано в районну бібліотеку для дітей.

В 1979 році відкрито читальний зал (до цього був лише абонемент), а в 1981 році бібліотека отримала нове приміщення площею 270 кв. м., що дозволило організувати відділ обслуговування дошкільників та учнів молодших класів.

При бібліотеці, з часу її заснування, діє гурток “Юні друзі бібліотеки”. Протягом 70-х років видавалась газета “Голос юного читача”. В цей час посилюється інтерес юних читачів до краєзнавства. Незмінною гостею і учасницею заходів, присвячених історії рідного краю, була відома фольклористка Н.А. Присяжнюк.

З 1978 року бібліотека систематично приймає участь у проведенні Тижнів дитячої та юнацької книги. В 1986 році на свято до юних погребищан завітали відомі дитячі письменники С. Алексеєв і Б. Чалий.

Бібліотека постійно проводить семінари для працівників сільських бібліотек з питань роботи з юними читачами.

           

Ярмолюк Наталя Дмитрівна, зав. бібліотекою.

Народилася 3 вересня 1962 року. Закінчила бібліотечний факультет Київського державного інституту культури ім. О.Є. Корнійчука (1983 р.). На даній посаді з лютого 1987 року.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

станція Ржевуська

 

2.

Адамівка

Ситнюк Алла Андріївна

3.

Андрушівка

Дмитренко Ганна Іванівна

4.

Бабинці

Воробйова Людмила Алімівна

5.

Білашки

Фроєско Галина Миколаївна

6.

Борщагівка

Рублівська Лідія Кирилівна

7.

Бухни

Грабійчук Тамара Леонідівна

8.

Гопчиця

Ващенко Наталія Іванівна

9.

Дзюньків

Пазюн Наталія Дмитрівна

10.

Довгалівка

Ткачук Катерина Кирилівна

11.

Довжок

Семикрас Антоніна Іванівна

12.

Збаржівка

Царук Марина Францівна

13.

Круподеренці

Гончарук Тамара Миколаївна

14.

Кур’янці

Бобрівська Діна Едуардівна

15.

Левківка

Ткачук Лідія Андріївна

16.

Ліщинці

Вовк Галина Григорівна

17.

Малинки

Жербівська Світлана Анатолівна

18.

Мончин

Хміль Любов Степанівна

19.

Морозівка

Дзядзьо Надія Петрівна

20.

Новофастів

Корнелюк Євгенія Григорівна

21.

Ординці

Патій Ніна Іванівна

22.

Очеретня

Погойдаш Валентина Вікторівна

23.

Павлівка

Мостова Ніна Тимофіївна

24.

Педоси

Шваюн Тетяна Петрівна

25.

Плисків

Бредгауер Ніна Дмитрівна

26.

Погребище – Перше

Остапенко Катерина Михайлівна

27.

Погребище – Друге

Микичур Зінаїда Олександрівна

28.

Розкопане

Коротун Світлана Олегівна

29.

Саражинці

Кучерук Світлана Іванівна

30.

Свитинці

Коломійчук Олена Дем'янівна

31.

Сніжна

Приходько Зінаїда Петрівна

32.

Спичинці

Яворська Ольга Михайлівна

33.

Сопин

Кичак Наталія Іванівна

34.

Станилівка

Переклад Галина Петрівна

35.

Старостинці

Чубань Валентина Федорівна

36.

Талалаї

Онищук Марія Петрівна

37.

Чапаєвка

Мельничук Ольга Петрівна

38.

Черемошне

Лещук Дмитро Андрійович

39.

Ширмівка

Саенко Галина Іванівна

40.

Юнашки

Нечитайло Галина Федорівна

Створено 15 пунктів видачі книг в сс. Барвінкове, Бистрик, Булаї, Вишнівка, Григорівка, Задорожне, Партіївка, Травневе, Кулешів, Веселівка, Богатир.

 

3.Клуби-бібліотеки в сс.:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. філіалом, клубом-бібліотекою

1.

Васильківці

 

2.

Скибинці

 

3.

Смарженці

Томашпільська централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1979 році. Фонд – універсальний – 399,5 примірників, в т.ч. укр. мовою – 47,1%. Щороку обслуговує 12,5 тис. читачів, з них – 3,9 тис. дітей та 2,8 тис. – юнацтво.

В ЦБС працює 13 любительських об’єднань і клубів за інтересами.

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24200, Вінницька обл., смт Томашпіль, вул. В. Леніна, 5

Тел.: 2-15-65

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 11 чол.

Заснована: в 1926 році

Фонд – універсальний – 58,2 тис. од., 56 назв – газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., звед. краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, юн. кафедра, МБА. Щороку обслуговує 2,3 тис. читачів, в т.ч. 560 – юнацького віку.

Функціонує 2 об’єднання – “Гармонія” та “Щедра грядка”.

 

Сторінки історії та сьогодення:

Перші відомості про бібліотеку в смт Томашполі зустрічаються в архівних документах від 1 жовтня 1926 року.

В післявоєнний період на базі міської бібліотеки почала діяти районна бібліотека для дорослих. Дякуючи самовідданій праці тодішніх працівників бібліотеки Щеголіхіній М.А., Сікорщук А., Маш Л.І., бібліотека перетворилась в авторитетний культосвітній заклад райцентру. Книгозбірню було переведено із пристовованого приміщення в РБК, яке томашпільчани добудовували методом "народної будови". В просторих кімнатах бібліотекарі налагодили обслуговування населення райцентру, створили ДБА.

Після реорганізації району, бібліотека втратила функції методичного центру і функціонувала з 1963 по 1966 рр. як міська бібліотека. Матеріальна база і книжковий фонд за цей період значно погіршились. Після відновлення району бібліотека знову стала центром методичного керівництва для 37 бібліотек району: книжковий фонд в 1972 році нараховував 24 тис. примірників, в районній бібліотеці для дітей – 15 тис. примірників, з загальною кількістю читачів в них – понад 3 тис. чоловік.

В 1979 році установа стає головною бібліотекою утвореної централізованої бібліотечної системи. За 21 рік існування ЦБС, в ЦБ склався стабільний висококваліфікований колектив. У читачів та колег по роботі користуються авторитетом і повагою ветерани бібліотечної справи Кмітович О.К., Сікорщук А.Д., Бірюкова П.М., Продан Т.Ф., більше 20 років працюють сумлінно зав. відділом комплектування Грушевич В.М., бібліотекарі Хобер В.М., Чорна Г.І. Кращим бібліотекарем області в конкурсі “Кращий за професією” в 1996 році визнано бібліографа-краєзнавця Пальчак Т.Я.

За останнє десятиліття бібліотека вже двічі змінювала помешкання: в 1991 році переведена в приміщення колишнього райкому партії, а в 2000 – в приміщення ДМШ. До послуг читачів – сучасний читальний зал, де організовано книжкові виставки, а також виставки місцевих художників-аматорів, умільців, тут проводяться тематичні, літературно-музичні та мистецькі заходи.

Основною діяльністю центральної бібліотеки є надання можливості вибору і одержання літератури для задоволення загальноосвітніх, культурних і професійних запитів читачів селища і району та методичного забезпечення функціонування бібліотек.

Пріоритетним напрямком у діяльності бібліотеки є забезпечення „прозорості” рішень органів місцевої влади і самоврядування. Тут здійснюється збір опублікованих і неопублікованих матеріалів, прийнятих місцевими радами, райдержадміністрацією. Формується спеціалізований фонд у вигляді папок-досьє. Особлива увага приділяється створенню баз даних правового характеру.

В полі зору бібліотеки – реалізація державних і регіональних програм патріотичного виховання, здорового способу життя, „Українська родина”, роботи з обдарованою молоддю, "Діти України" та багато інших. Традиційними стали конкурси обдарованих дітей, юних читців: „Шевченко і Поділля”, „Герої книг очима дітей”.

Важливим напрямком роботи є обслуговування людей похилого віку, яким до вподоби бенефіси, зустрічі на теми: „Старість мене вдома не застане”, „Запах зілля з бабусиних долонь”.

Ось уже кілька років при ЦБ працює клуб „Щедра грядка”, його члени неодноразово презентували на районних, обласних виставках вирощені своїми руками екзотичні рослини та фестивалях клубів і об’єднань за інтересами, присвячених Всеукраїнському дню бібліотек, в результаті проведення акції “Подаруй бібліотеці книгу”, до бібліотеки надійшло 494 прим. видань.

Серед благодійників бібліотеки – заступник голови корпорації “Липівка” Мельник М.Є., заступник голови райдержадміністрації Спірідонова Л.М., пенсіонери Кушнір С.С., Марусяк Г.С., Ситник Л.Д., Темний Е.А., вчителі ЗОШ Залюбівська В.Г., Підкопаєва Н.Д.

З 1980 по 1990 рр. бібліотекою видавався бібліографічний вісник “Томашпільщина на сторінках преси”, а в 1986 році – рекомендаційний бібліографічний список “І.Д. Черняховський”.

 

Нагірняк Валентина Петрівна, директор ЦБС.

Народилася в 1956 році в с. Вищий Ольчедаїв Мурованокуриловецького району, Вінницької області. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука  (1977 р.). Працювала бібліотекарем, зав. райвідділом культури. На даній посаді з 1978 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 24200, Вінницька обл., смт Томашпіль, вул. В. Леніна, 5

Тел.: 2-15-65

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1952 році

Фонд – універсальний – 15,5 тис. од., 19 назв періодичних видань.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал. Щороку обслуговує 1,2 тис. користувачів.

Працює дитячий ляльковий клуб “Буратіно”.

 

Сторінки історії:

Бібліотека створена на базі дитячого відділу Томашпільської районної бібліотеки для дорослих  в 1939 році. Даних про читачів та книжковий фонд не збереглося.

Під час Великої Вітчизняної війни книжковий фонд дитячої бібліотеки був пограбований та спалений.

В 1947 році, на виконання постанови № 260 Ради Міністрів УРСР “Про заходи до зміцнення районних і сільських бібліотек”, при районній бібліотеці спочаткубув організований відділ літератури для дітей та юнацтва, а в 1952 році на його базі була створена районна бібліотека для дітей та юнацтва. Першими працівниками бібліотеки були Мізернюк О.П. та Милосердова Г.С. Бібліотека розташовувалася в одній з кімнат виконавчого комітету районної ради депутатів трудящих.

В 1955 році книжковий фонд бібліотеки для дітей та юнацтва вже нараховував 6,9 тис. примірників, в цьому ж році працівники бібліотеки приступили до складання службового абеткового каталогу.

В 1958 році РДБ переводиться в приміщення районного Будинку піонерів, що дало змогу, крім абонементу, організувати роботу і читального залу. В 1959 році бібліотека переходить на вільний доступ читачів до книжкових фондів, що сприяло збільшенню кількості читачів та книговидач.

В 1970 році бібліотека розпочинає роботу над створенням систематичного каталогу.

В 1975 році відбуваються зміни в структурі бібліотеки: починають працювати два відділи – обслуговування дошкільників та учнів 1-3 та 4-8 класів. Відповідні зміни відбуваються в штаті бібліотеки – обслуговування юних жителів Томашполя здійснюють три працівники.

В 1979 році бібліотеки Томашпільського району, що підпорядковані Міністерству культури, об’єднуються в ЦБС. Томашпільська РДБ стає методичним центром по забезпеченню роботи бібліотек району з питань обслуговування читачів-дітей.

Вагомий внесок в діяльність районної бібліотеки для дітей та обслуговування юних жителів селища внесла Забуранна Е.А. З 1976 року і до кінця свого короткого життя (1984 р.) вона очолювала колектив бібліотеки.

Повагою серед маленьких жителів Томашполя користується Ставицька Є.О.: п’ять років вона працювала завідуючою РДБ, а в даний час – бібліотекар відділу обслуговування учнів 5-9 класів та керівників дитячого читання.

В 2000 році РДБ переведена в приміщення Томашпільської ДМШ.

 

Кукуруза Євгенія Михайлівна, зав. бібліотекою.

Народилася 1966 року в с. Гнаткові Томашпільського району. Закінчила Киїівський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1993 р.). На даній посаді  з 1990 року.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Антонівка

Побережна Олена Яківна

2.

Антопіль

Горінська Ольга Анатоліївна

3.

В. Русава

Шленськова Тамара Петрівна

4.

Вила

Балдинюк Людмила Григорівна

5.

Вербівка

Волошенюк Лідія Василівна

6.

Вапнярки

Кедь Світлана Сергіївна

7.

Високе

Грабчак Світлана Василівна

8.

Гнатків

Горбатюк Олена Іванівна

9.

Горишків

Мостова Наталя Михайлівна

10.

Жолоби

Миколишина Катерина Володимирівна

11.

Калинка

Тименюк Валентина Андріївна

12.

Кислицьке

Пшенична Ніна Анатоліївна

13.

Комаргород

Костінова Євдокія Миколаївна

14.

Колоденка

Фуштей Поліна Павлівна

15.

Липівка

Бабина Ніна Іванівна

16.

Марківка

Трусь Наталя Володимирівна

17.

Нетребівка

Грубик Ніна Кіндратівна

18.

Олександрівка

Багомедова Тетяна Петрівна

19.

Паланка

Чобан Галина Анатоліївна

20.

Пеньківка

Лозінська Надія Іванівна

21.

Пилипи Борівські

Буренко Людмила Миколаївна

22.

Раково

Швець Ольга Володимирівна

23.

Рожнятівка

Мазур Надія Григорівна

24.

Стіна

Макарова Галина Іванівна

25.

Яланець

Савчук Катерина Іванівна

26.

Яршівка

Балан Марія Антонівна

27.

Томашпіль (міські)

Марчак Тетяна Борисівна

28.

Вапнярка (міські)

Дика Світлана Миколаївна

 

Тростянецька централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена у 1977 році. Фонд – універсальний – 544,3 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 47,4%. Щороку обслуговує 24,3 тис. читачів, в т. ч. дітей – 6,8 тис., 4,4 тис. юнацтва.

Колектив ЦБС неодноразово виборював призові місця в обласному трудовому суперництві. В 1984 році обласними методичними центрами узагальнено і розповсюджено досвід бібліотечного обслуговування читачів, в 1989 році – роботу з бібліотечними кадрами району.

В ЦБС працює 22 клуби та об’єднання за інтересами.

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24300, смт Тростянець, вул. В. Леніна, 56

Тел.: 2-10-43, 2-26-33

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 11 чол.

Заснована: в 1924 році

Фонд – універсальний – 82,4 тис. одиниць, укр., рос. мовами, 27 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн., каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА, юн. кафедра. Щороку обслуговує 2,3 тис. користувачів.

Функціонує літературно-мистецька вітальня “Перлина”. 

 

Сторінки історії:

Історія створення першої в районі бібліотеки повертає нас в 1910 рік, коли при цукровому заводі села Тростянець на базі двокласного училища було відкрито невеличку бібліотеку. А в 1924 році створено першу державну бібліотеку, яка обслуговувала дорослих і дітей. В 1935 році фонд її складав 6 тис. книг.

Під час Великої Вітчизняної війни гітлерівці завдали книгозбірні великої шкоди, проте, вже в 1944 році її роботу було поновлено. Відновлення роззореної районної бібліотеки очолила Ф. Бузиновська.

Директором ЦБС з часу її створення і до 1997 року була Хлопчик Г.П. – здібний організатор і чудовий професіонал бібліотечної справи.

На сучасному етапі визначилися такі основні напрямки роботи: відродження духовності, виховання поваги до України, її народу, історії, традицій. Центральна бібліотека стала осередком інтелектуального творчого, духовного спілкування читачів, інформаційним центром з усіх питань сьогоднішнього дня.

Пріоритетне місце в роботі займає краєзнавство. На базі ЦБ та Верхівської сільської бібліотеки діють краєзнавчі світлиці, при всіх книгозбірнях – краєзнавчі кутки. Головним своїм завданням бібліотекарі вважають – пошук, збір, систематизацію, збереження документальних матеріалів з історії, культури та сучасного життя краю, їх популяризацію та видача читачам у користування. Зібрано матеріали про агронома-селекціонера з смт Тростянця М.Д. Мельника, доктора ветеринарних наук М.Ф. Цимбалюка, академіка, доктора технічних наук професора О.М. Лівінського, працівники бібліотеки листуютьсь з дружиною доктора медичних наук В.Г. Западнюка, дочкою Драй-Хмари – Оксаною Ашер із США.

Бібліотекою підготовлено та видано друкарським способом брошуру до 400-ліття Тростянця – “Тростянецький район: історія і сучасність”, бібліографічні посібники “Письменники Тростянеччини”, “Визначні люди краю”, на поліграфічній базі ЦРБ – збірку матеріалів про художників-земляків “Майстри пензля”, бібліографічний список літератури “Б. Хмельницький на Тростянеччині”; бібліографом-краєзнавцем систематизовано та підготовлено до друку збірки поезій місцевих поетів М. Барбурас “Душі криниця” та М.Ярового “Червона калина”, проведено авторські презентації цих видань.

Великою допомогою в роботі слугують зв’язки з творчою інтелігенцією краю, зокрема, з літературно-мистецьким об’єднанням “Джерело”, яке діє в районі. Нещодавно вийшла в світ перша збірка творів земляків “Подільське перевесло”, проведено презентацію поетичного альманаху, на якій виступили автори збірки С. Шура, З. Мазуренко, Л. Колесник, М. Яровий, Г. Черній, М. Шерник, О. Танасійчук, А. Киричата, Л. Бурдейна, Л. Соловей, В.Христич, М. Прус.

Бібліотека прийняла активну участь у святкуванні 400-річчя Тростянця, заходи, приурочені цій даті, носили назви: "Сонце шле вітання водам синім, п'ють очі Тростянеччини красу", "Земле моя, ти серцю дорога". Низкою заходів відзначено 350-річчя битви під Батогом (с. Четвертинівка) під загальною назвою "Стежками козацької слави".

Створено і систематично поповнюється новими матеріалами центр регіональної інформації. Мешканці Тростянця черпають тут всю інформацію, що стосується діяльності, депутатського корпусу, знайомляться з рішеннями органів місцевої влади та самоврядування, законодавчими актами про військову службу, пенсії, пільги інвалідам.

Співпраця з районним краєзнавчим музеєм сприяє поглибленню вивчення історії своєї маленької батьківщини

 

Кирнична Ніна Максимівна, директор ЦБС.

Народилася 20 травня 1954 року в с. Василівка Тульчинського району, Вінницької області. Закінчила Одеське культурно-освітнє училище (1972 р.) та працювала в Іванівській ЦБС Одеської області.

З 1977 по 1981 рр. – на різних посадах в Тростянецькій ЦБС.

З 1981 по 1991 рр. – в апараті РК КПУ. З 1991 р. – методист, заст. директора ЦБС, з 1997 року – директор ЦБС.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 24300, смт Тростянець, вул. ХХ партз’їзду, 1

Тел.: 2-27-38

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1953 році

Фонд – універсальний – 30,4 тис. одиниць, в т. ч. укр. мовою – 42,7%, 32 назви газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 1,9 тис. читачів.

 

Сторінки історії:

Тростянецька районна бібліотека для дітей заснована 15 серпня 1953 року. Організаторами її були – Бузиновська Ф.Т. та Москаленко О.О. Знаходилась бібліотека в 2-х невеликих кімнатах загальною площею 24 м?, книжковий фонд нараховував 1975 прим. Бібліотека обслуговувала 500 читачів, видаючи їм 1340 книг. Щорічно її  фонд зростав, а кількість читачів та книговидач збільшувались.

В 1955 році на посаду завідуючої  бібліотеки призначається Чорна М.Ф., яка очолювала її до 1992 року.

В 1967 році книгозбірні надається приміщення площею 76 м?, в одній із 3-х просторих кімнат організовується робота читального залу, проводиться масова робота по пропаганді літератури. Це посприяло кращій популяризації бібліотеки, її книжкових фондів, на районних постійнодіючих семінарах бібліотечних працівників один день відводився питанням роботи з дітьми.

В липні 1977 року в районі здійснюється централізація бібліотечної мережі, бібліотека для дітей переводиться на централізоване комплектування фондів.

Починаючи з 1985 року, в практику роботи з читачами запроваджено ряд цікавих форм: вечори, диспути, літературне лото, змагання веселих і начитаних, конкурси ерудитів, літературні лабіринти, уроки доброти, милосердя та народознавства, організовуються лялькові театри “Сонечко”, літературний клуб “Джерело”, в 1993 році – гурток “Умілі руки”.

В 1989 році виконком районної ради передав райвідділу культури вивільнене приміщення пошти. Під районну бібліотеку для дітей в ньому відводиться площа 301 м?, що дало можливість створити нормальні умови роботи з читачами.

В 1992 році заступником директора ЦБС по роботі з дітьми призначається Кирнична Н.М., яка очолювала бібліотеку до 1996 року. При бібліотеці організовується музейна кімната з народознавства “Бабусина світлиця”, в якій представлено речі з побуту українських селян, цікаві експозиції. Вона стала місцем проведення різних заходів народознавчого спрямування. В цьому ж році організовується кімната мистецтв, в якій зібрана відповідна література, організовуються цікаві книжкові виставки. Діти мають можливість прослуховувати музичні грамзаписи, подивитись діафільми, послухати бесіди про видатних людей мистецтва.

В 1997 році при бібліотеці організовується літературно-мистецький клуб “Барвінок”.

Сьогодні РДБ – центр змістовного дозвілля дітей, працівники Супрун Н.Г. та Зарванська А.Г. на чолі з її завідуючою використовують у своїй роботі всі форми та методи популяризації книги, допомагають вирішити одне з найважливіших завдань – привити дитині любов до книги і читання, а відтак, сприяти її різнобічному розвитку.

З перших років свого існування бібліотека приймала активну участь у Всесоюзних, Всеукраїнських та обласних оглядах, конференціях, конкурсах, інших заходах, за що неодноразово нагороджувалася дипломами та грамотами Організаційних комітетів, а її працівники матеріально заохочувались.

 

Стрілець Тамара Анатоліївна, зав. бібліотекою.

Народилася 28 серпня 1964 року в смт Тростянець на Вінниччині. Закінчила Тульчинське училище культури (1982), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1989 р.). В системі працює з 1982 року. На даній посаді з 1996 року.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Бережанка

Сліпенчук Світлана Володимирівна

2.

Буди

Кравець Марія Миронівна

3.

Верхівка

Дерещук Надія Семенівна

4.

В. Стратіївка

Погребняк Зінаїда Павлівна

5.

Глибочок

Вогнивенко Ольга Дмитрівна

6.

Гордіївка

Ковтун Наталя Олександрівна

7.

Демидівка

Ременюк Світлана Василівна

8.

Демківка

Голи борода Валентина Дмитрівна

9.

Ілляшівка

Надрага Галина Миколаївна

10.

Капустяни

Багрій Галина Володимирівна

11.

Козинці

Романюк Галина Василівна

12.

Летківка

Рапава Галина Іванівна

13.

М. Стратіївка

Дем'яненко Марія Іванівна

14.

Н. Ободівка

Рура Валентина Вікторівна

15.

Ободівка

Сутика Тетяна Іванівна

16.

Олександрівка

Натолочна Валентина Анатоліївна

17.

Оляниця

Вдовиченко Тетяна Іванівна

18.

Савинці

Куйбіда Любов Вікторівна

19.

Северинівка

Сплавська Любов Григорівна

20.

Тростянчик

Попик Марія Михайлівна

21.

Торканівка

Корчовська Алла Михайлівна

22.

Четвертинівка

Рябокінь Тетяна Василівна

23.

Цибулівка

Швець Любов Миколаївна

 

4. Клуби-бібліотеки в сс.:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. філіалом клубом-бібліотекою

1.

Дубинівка

 

2.

Красногірка

 

3.

Скибинці

 

 

Бібліотеки міста Ладижин,

Тростянецького району

 

В зв’язку з тим, що м. Ладижин набув статусу міста обласного підпорядкування – три бібліотеки вийшли зі складу Тростянецької ЦБС: міські № 1, 3 та с. Лукашівки. Вони підпорядковуються міському відділу культури і здійснюють бібліотечне обслуговування населення міста (проживає 22,7 тис. чоловік). Його також здійснюють бібліотеки аграрного технікуму, музичної школи, 4 шкільних, 1 медична та книгозбірня Ладижинської ДРЕС.

Бібліотеками всіх систем і відомств щорічно обслуговується 14,5 тис. жителів, в т.ч. читачів юнацького віку – 3119, учнів – 2349, 91 дошкільник. Державними бібліотеками охоплено 5719 читачів юнацького віку, 2349 учнів, книговидача становить 109,5 тис. прим. Бібліотеки міста телефонізовані, на поточні витрати міська рада щорічно виділяє 2,0-2,5 тис. грн., а на передплату періодики  - біля 1,5 тис. грн. Фонд бібліотек нараховує 93,7 екземплярів книг, середня читаність – 19,1, а відвідування становить 6,1.

Основна увага працівників бібліотек спрямована на популяризацію літератури, пов’язаної з висвітленням законів України, її Конституції, історичної минувшини, традиціям нашого народу, розвитку мови, утвердженню гуманістичних цінностей, чому сприяли виставки “Україна: становлення держави”, “Витоки української державності”, цикли вечорів “Для всіх єдина”, дитячі ранки “Любіть Україну, як сонце любіть!”, “Вимучена поколіннями” (до дня Конституції) та “Не старіють душею ветерани” (до дня Перемоги). Відродженню українських традицій, свят, обрядів були присвячені ранки: “Надзвичайний день сьогодні, день святковий – Великодний” та “В український родинний край поспішає Миколай”, уроки народознавства “Купальські вогні” інші заходи. В кожній бібліотеці міста функціонують постійнодіючі книжкові виставки “Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”, “Шляхами козацької слави” (350-річчя Батозької битви під Четвертинівкою). Популяризується і література з питань економіки, чому слугували: вікторина “Як стати діловою людиною”, бесіда “Підприємець: хто він?”, перегляд літератури “Стабільна економіка – запорука майбутнього”, книжкова виставка “Ринкове господарство: теорія і практика”.

Тематичні вечори присвячувалися Лесі Українці “Мрії зламав я крило”, Т.Г. Шевченку “І пам’ять Прометея, і велич Кобзаря”, а трагедії на Чорнобильській АЕС – "Чорнобиль не має минулого часу", тощо.

 

Структура:

 

1. Бібліотека № 1

 

Адреса: 24320, м. Ладижин, Тростянецького р-ну, Вінницької обл., вул. К. Маркса, 26

Тел.:  6-10-01

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1945 році

Фонд – універсальний – 42,0 тис. екз.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, метод.-бібліогр. матеріалів, період. вид., екон. та культ. профілю регіону.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує  понад 1,5 тис. чит., річна книговид. – 30,5 тис. екз., відв. за рік – 7750 чол.

 

Сторінки історії:

За останні роки ширше впроваджуються інноваційні форми пропаганди книги: літературно-музичні композиції “Україна – соборна родина, волі і щастю проторюєш шлях”,

“Шляхами мужності і слави”; дні поезії “О. Олесь – поет страдницької долі”, усні журнали “Під захистом Господньої любові”, “Чарівники сміху”; диспути “Наркоманія і ти”, “За хмарою тютюнового диму”; засідання круглого столу “Духовність – храм душі людської”, “Екологія крізь краплю води”; години спілкування “Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки”, “Про що розповідають квіти”; проводяться дні української мови і літератури, вікторини, дитячі ранки “Передамо нащадкам наш скарб – рідну мову”.

Традиційними стали Шевченківські дні, літературно-мистецькі вечори “О думи мої!, О, слово, злети!”.

Авторитетом серед читачів користується об’єднання народознавчого спрямування.

В пропаганді літератури бібліотека надає перевагу темам, що висвітлюють історію, сучасний стан економіки України, області, міста, відродженню народних промислів, свят і традицій, повернення забутих імен в українській літературі.

Оформлена і ведеться папка “Історія Ладижина”.

 

Рибачок Наталія Миколаївна, ст. бібліотекар.

Народилася  в 1975 р. Закінчила Тульчинське училище культури (1993 р.). В бібліотеці працює з 1998 року, на даній посаді з 2000 року.

 

2. Бібліотека № 3

 

Адреса: 24320, м. Ладижин, Тростянецького р-ну, Вінницької обл., вул. Процишина, 91

Тел.: 6-17-78

Режим роботи: з 10  до 18  год.

                                Вихідний – субота

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1968 році

Фонд – універсальний – 53,8 тис. книг, 20  назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, метод.-бібліогр. вид.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. відділ. Щороку обслуговує  3753 чол., з них – дітей 1604, юнацтво – 716, книговидача складає 72384 прим.

Діють літерат.-мистец. об’єдн. “Стожари”, клуби “Контакт”, “Рушничок”, “Ровесник”.

 

Сторінки історії:

Бібліотека розпочала свою діяльність з кінця 60-х років, та з січня 1997 її було реорганізовано: до складу книгозбірні ввійшли дитячий та юнацький відділи, що були окремими підрозділами в Тростянецькій ЦБС. З тих пір вона обслуговує дітей, юнаків та дорослих величезного мікрорайону міста.

В кращих традиціях залишилося проведення різноманітних форм бібліотечної роботи: читацької конференції “Письменники Вінниччини”, конкурсу дитячих творів “Природа очима дітей”, тематичних вечорів “Дзвони Чорнобиля”, “Людина, Держава, Життя” (до дня Конституції), до дня незалежності Держави – літературно-музична композиція “Хай славиться рід наш, сім’я і родина, хай в злагоді буде уся Україна” та інші заходи.

На допомогу учням у засвоєнні шкільної програми, бібліотека, спільно зі школою, провела цілу низку заходів: Тиждень дитячої і юнацької книги “Скарби добра, краси, любові”, книжкові виставки та перегляди “В країну знань” та “На допомогу навчанню”, а літературний вечір “Світ поезії”, перегляд літератури “Магія кохання” та “Урок ввічливості” присвячувалися вихованню гарних манер підлітків та дітей.

Працівники бібліотеки, її читачі – активісти обласних акцій “Подаруй бібліотеці книгу”, “Поверни бібліотеці книгу”.

 

Косяк Галина Миколаївна, зав. бібліотекою.

Народилася 17 лютого 1947 р. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1983 р.). На даній посаді працює з 1971 року.

Бібліотеки Тиврівщини

В грудні 1978 року 52 державні масові бібліотеки району переводяться на централізовану систему бібліотечного обслуговування населення. Згідно з рішенням сесії районної ради, з 1993 року бібліотеки працюють в умовах часткової децентралізації. Фонд – універсальний – 536,7 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 56,5%. Щороку книгозбірні обслуговують понад 22 тис. читачів, серед них майже 4 тис. – юнацтво, 5,3 тис. дітей. Працюють 8 клубів і об’єднань за інтересами.

 

Структура:

1. Районна бібліотека для дорослих

 

Адреса: 23300, Вінницька обл., смт Тиврів, вул. В. Леніна, 49

            Тел.: 2-17-83

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – неділя, понеділок

Штат: 11 чол.

Заснована: в 1919 році

Фонд – універсальний – 30,5 тис. видань, з них – 47,1% – укр. мовою, 95 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, фонд довідково-бібліографічних видань.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, юн. кафедра, МБА. Щорічно обслуговує 2,3 тис. користувачів, яким видає 58 тис. документів.

            Діють 2 клуби за інтересами: “Орієнтир”, “Гроно Надбужжя”,

 

Сторінки історії:

У 1919 році, після встановлення у Тиврові Радянської влади, було відкрито хату-читальню, яка й започаткувала сучасну районну бібліотеку. Тоді налічувалося до 100 книг, що були зібрані з особистих бібліотечок мешканців селища. У 1934 році, після спорудження клубу, буловиділено приміщення і відкрито бібліотеку, яка обслуговувала дорослих читачів та дітей.

Під час війни (1941-1945 рр.) бібліотека була закрита, незначні книжкові фонди не збереглися. З відбудовою народного господарства, відновлює свою роботу і бібліотека, її фонди формуються з добровільних дарунків жителів райцентру.

В 1978 році, після здійснення централізації бібліотечної мережі, у ЦБ створюються відділи: комплектування та обробки літератури, обслуговування читачів, організації та використання єдиного фонду ЦБС та методично-бібліографічної роботи. З 1993 р. установа змінює свій статус і стає районною бібліотекою для дорослих. Книгозбірня обслуговує щорічно 2,5 тис. читачів, з них – понад 750 користувачів юнацького віку. Тут діють 2 клуби за інтересами: “Орієнтир” для юних тиврівчан та “Гроно Надбужжя”, члени якого – читачі-любителі поетичного слова, мистецтва.

Районний методичний центр змінює свої пріоритети і спрямовує зусилля на створення центру регіональної інформації. Значна увага приділяється такому напрямку роботи, як “Бібліотека – влада – інформація”. Представники органів влади та місцевого самоврядування інформуються за відповідними темами.

В центрі уваги бібліотеки – краєзнавство, довідково-бібліографічна робота, популяризація літератури народознавчого характеру.

Вагоме місце займає пропаганда творчості народних майстрів району. Справжньою подією став для мешканців Тиврова творчий вечір вишивальниці Г.Б. Очеретної “Вишивала долю я роками, вишивала серцем і руками” за участю редактора обласної газети “Вінниччина” В. Паламарчука, представників державної адміністрації та районної ради, громадськості.

Не залишаються поза увагою ветерани війни і праці, чорнобильці, діти-інваліди. Ця робота проводиться спільно з реабілітаційним центром “Промінь”, соціальною службою для молоді, відділом з питань надзвичайних ситуацій, районною організацією “Союз Чорнобиль”.

Вшановуючи пам’ять жертв голодомору, бібліотека проводить цикл заходів “Духовна руїна голодомору”.

Місцеве радіомовлення та районна газета “Маяк” широко використовуються для розкриття кращих зразків літератури, що є у фондах бібліотеки, готуються матеріали по змісту її роботи (щорічно публікується в межах 30 статей). Знаходять своє відображення в мас-медіа і найбільш вдалі творчі акції, що проводять бібліотечні працівники. Ось лише деякі з них: вечір пам’яті “Ми пройшли Афганістан”, презентація книги місцевого гумориста П. Кулібаби “Дві торби сміху”, панорама творчості М. Кропивницького, присвячена 160-річчю від дня народження відомого українського драматурга та 120-річчя композитора-земляка К. Стеценка.

Бібліотекарі Тиврівщини прийняли активну участь у підготовці і проведенні обласного мистецького свята, приуроченого композитору-земляку П. Ніщинському.

Варті уваги видання районної бібліотеки-рекомендаційний бібліографічний покажчик “Видатні діячі Тиврівщини” та “Календар знаменних і пам’ятних дат” (його випуск стаа уже традиційним).

Бібліотека в пошуку нових форм і підходів до роботи з користувачами, авторитет її як у владних структурах, так і серед населення Тиврова зростає, що дає колективу наснагу до подальшої творчої праці.

 

Коренюк Ніла Петрівна, директор РДБ.

                                               Народилася 1960 р. в с. Федорівка Тиврівського району. Закінчила Тульчинське культурно-освітнє училище (1980 р.). З 1978 р. працює в бібліотеці: бібліотекар, методист, зав. абонементом. З 1999 р. – директор.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 23300, смт Тиврів, вул. В. Л

Тульчинська централізована

бібліотечна система

 

Тульчинський район у 1974 році першим в області здійснив централізацію бібліотечної мережі. Фонд – універсальний – 602,7 тис. од., в т. ч. укр. мовою – 50,2 тис.

Щороку обслуговує біля 23 тис. користувачів, в т. ч. дітей – 4,0 тис., майже 4,5 тис. юнацтва.

В ЦБС працює 13 клубів, 1 літературно-мистецьке об’єднання.

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 23600, м. Тульчин, вул. Незалежності, 8

Тел.: 2-14-47

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 13 чол.

Заснована: в 1917 році

Фонд – універсальний – 58,2 тис. прим., 75 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юнац. відділ, МБА. Щороку обслуговує понад 5 тис. користувачів.

Додаткові платні послуги: бібліографічний пошук підвищеної складності; позачергове користування літературою підвищеного попиту; абонемент вихідного дня; користування МБА; нічний абонемент; “пайова участь” у передплаті журналів; надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотеки; пеня за порушення термінів користування документами та ін.

 

Сторінки історії:

Коротка хроніка подій:

1917 р. – відкрито народний клуб-бібліотеку (будинок Хітермана, сучасна вул. О. Суворова);

1922 р. – створено невелику бібліотеку по вул. В. Леніна (колишнє приміщення пошти);

1926 р. – на її базі утворюється бібліотека, якій надається статус районної;

1933 р. – очолила райбібліотеку О. Майданіч;

1940 р. – фонд установи налічує 25 тис. примірників;

1941-1944 рр. – в роки фашистської окупації майже повністю було знищено книжковий фонд, каталоги і картотеки;

1944 р. – після звільнення міста від окупантів, бібліотека відновлює роботу в приміщенні по вул. В. Леніна (біля сучасного автовокзалу);

1946 р. – установа переходить у приміщення районного будинку культури (колишній Домініканський собор); її завідувачем призначений М.Т. Анікеєв;

1959 р. – введено відкритий доступ до книжкових фондів; бібліотека стає центром з надання методичної допомоги бібліотекам району;

1974 р. – отримує окреме приміщення колишнього маєтку графа Станіслава Фелікса Потоцького, в якому знаходиться понині.

Великий внесок у розбудову бібліотеки зробили її директори – Н.І. Козинська, Н.Д. Косенко, Г.О. Давикоза, М.Д. Подолянчук, Г.О. Погребняк, які виховали численних ентузіастів своєї справи.

На десятки років з життям Тульчинської бібліотеки переплели свої долі ветерани праці Т.П. Ключкіна, Д.О. Ковтун, І.П. Плакида, Р.П. Патлатюк. Їх справу продовжили Л.А. Юзефчук, В.Р. Черній, Н.О. Максимович, Е.С. Крижанівський, Р.А. Гатунок, П.Д. Мандебура, Н.І. Мрочко, Л.Г. Романенко, М.І. Мадюдя.

Центральна районна бібліотека спрямовує свою роботу на пошук і впровадження нових цікавих форм роботи з читачами. При відділі обслуговування ЦБ уже 6 років працює літературно-мистецьке об’єднання “Оберіг”, де проходять творчі звіти, авторські вечори, зустрічі з цікавими людьми, презентації книг. Літературна світлиця гостинно приймала всіх шанувальників творчості А.А. Бортняка місцевих поетів, художників, композиторів. Подією для всіх учасників стала презентація картини-портрета поета, яку написав член об'єднання, художник М.І. Богуш. У юнацькому відділі ЦБ працюють клуб любителів поезії “Ліра”, що об’єднує старшокласників місцевих шкіл, студентів навчальних закладів, та фан-клуб “Вселенная”, члени якого – любителі сучасної музики.

Бібліотека визначила пріоритети і працює над їх реалізацією, серед яких: комплектування фонду офіційних документів; формування фактографічних баз даних; організація служби зв’язку між органами влади і населенням.

Для кращого інформування жителів району з питань місцевого самоврядування, при центральній бібліотеці оформлено постійнодіючий інформаційний стенд: “Бібліотека. Влада. Інформація”. Створено тематичні папки-досьє з найактуальніших питань, що цікавлять читачів.

Досвід роботи бібліотеки з цього питання був схвально оцінений фахівцями Міністерства культури і мистецтв України, тому вона стала місцем проведення у жовтні 2000 р. виїзного засідання учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних наукових бібліотек на тему: “Бібліотека і влада”

 

Пономарьова Раїса Василівна, директор ЦБС.

Народилася 20 лютого 1954 року на Хмельниччині. Закінчила Тульчинське училище культури, а в 1984 році – Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. Працювала на всіх ділянках бібліотечної роботи, з 1990 року очолює ЦБС.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 23600, м. Тульчин, вул. Незалежності, 8

Тел.: 2-32-30

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1944 році

Фонд – універсальний – 18,9 тис. прим., 25 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., для кер. дит. чит. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. л-ри.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 2,5 тис. користувачів і видає біля 60 тис. примірників книг, періодики.

 

Сторінки історії:

З метою поліпшення бібліотечного обслуговування учнів шкіл міста, приблизно у квітні 1945 року, при районній бібліотеці для дорослих організовується дитячий відділ. На цей час фонд налічував 300 книг, якими користувалися 212 читачів.

20 серпня 1946 року на базі дитячого відділу організовується районна бібліотека для дітей та юнацтва в штаті якої – 2 бібліотечних працівника. Завідуючою бібліотеки була М.С. Черній. Для книгозбірні в середній школі № 3 виділяється одна велика кімната, в якій розмістили абонемент і читальний зал. На кінець року в ній нараховувалось 1000 книг і вона обслуговувала 340 читачів.

В 1949 році бібліотеку переводять в приміщення районного Будинку культури (колишній Домініканський собор). Вона значно розширюється і вже на початок 1951 року тут створюються два абонементи: для дошкільників і учнів молодших класів та дітей середнього і старшого шкільного віку, загальний читальний зал. В цей час на посаду завідуючого призначається колишній директор Тульчинського культурно-освітнього училища Ю.О. Недригайло, який вніс чималий внесок в розвиток бібліотечної справи.

23 лютого 1959 року бібліотеки розпочали обслуговування читачів шляхом відкритого доступу до книжкових фондів.

На кінець 1959 року у фондах бібліотеки нараховувалось 22259 примірників книг. На весь фонд були упорядковані службовий абетковийта читацький систематичний каталоги, картотеки-ширми для молодших читачів, крім цього, до послуг читачів було 14 тематичних картотек.

В кінці 1962 року бібліотека реорганізовується в районну бібліотеку для дітей.

В грудні 1969 року завідуючою бібліотеки призначається Подолянчук М.Д.

В 1973 році в районі розпочалася активна підготовка державних бібліотек до централізації.

Працівниками районної бібліотеки для дітей була проведена велика робота. Вони готували до централізації не лише свою бібліотеку, а й надавали методичну і практичну допомогу працівникам сільських бібліотек.

З січня 1974 року районна бібліотека для дітей стає структурним підрозділом ЦБС.

Бібліотеці для дітей було передано частину першого поверху ЦБ площею 219 м?. Отже, з 1976 року і до цього часу бібліотека має відповідне приміщення, де створено оптимальні умови для роботи з юними читачами.

Поріднити дітей з друкованим словом, зробити його другом і порадником – головне завдання дитячої книгозбірні.

Найефективнішими формами популяризації літератури серед дітей є масові заходи, діяльність клубів і об’єднань за інтересами. На протязі кількох років діє клуб “Червона калина”, організований бібліотекою спільно із ЗОШ № 1. Напрямок його роботи – народознавство, відродження української національної літератури, культури, звичаїв, традицій, обрядів. Найбільше запам’яталися його членам такі родинні свята як “Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний”, “Шануй батька й неньку”, “Традиції моєї сім’ї”.

Не забуває книгозбірня і про молодших школярів. Саме для них працює клуб “Барвінчата”.

Час від часу діти запрошуються на зустрічі з цікавими людьми, їм пропонується взяти участь в літературному ранку, тематичному вечорі, переглянути нову літературу.

Районна бібліотека для дітей – активний учасник проведення різних акцій і конкурсів.

Діти взяли участь в акції “Подаруй бібліотеці книгу”, що продовжується до цього часу, конкурсі “Я і мої права”, присвяченому 10-й річниці прийняття ООН „Конвенції про права дитини”.

Бібліотека визначила пріоритети і робить усе можливе, щоб стати центром духовної культури та організації дозвілля юних мешканців міста.

 

Сорокова Людмила Михайлівна, зав. бібліотекою.

Народилася 1953 року в с. Рахни-Лісові Шаргородського району. У 1971 р. закінчила Могильовський бібліотечний технікум ім. О.С. Пушкіна (Республіка Білорусь), в 1994 р. – Харківський державний інститут культури. Працювала у бібліотеках Білорусії, Волинської області. З 1988 р. працює в Тульчинській ЦБС, на даній посаді з 1996 р.

 

5.   Бібліотека-філіал с. Богданівка

Тульчинської ЦБС

 

Адреса: с. Богданівка, Тульчинського р-ну, Вінницької обл., вул. Б. Хмельницького,16

Режим роботи: з 12 до 15 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 1 чол.

Заснована: в 1950 році. Сучасна назва з 1974 року.

Фонд  – універсальний – 19,1 тис. прим. книг, в т.ч. укр. мовою – 9,8 тис. прим. книг, 7 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. л-ри.

Бібл. обслуг.: чит. зал, абет., дит. аб., МБА. Щороку бібліотека обслуговує понад 400 читачів, в т.ч. більше 200 – діти, юнацтво.

При бібліотеці діє музичне об’єднання “Троїсті музики”.

 

Сторінки історії:

Богданівська сільська бібліотека-філіал – одна з найкращих бібліотек Тульчинської ЦБС. Очолює установу Поплавський С.М., який першим серед бібліотекарів області в 1973 р. отримав почесне звання “Заслужений працівник культури”.

В 1969 році, очолюваній ним установі присвоєно звання “Бібліотека відмінної роботи”.

Одним із основних напрямків роботи бібліотеки є популяризація краєзнавчої літератури, відродження народних традицій, обрядів та звичаїв, вивчення історії свого села.

С.М. Поплавський – ініціатор створення в селі краєзнавчого музею, при якому діє клуб “Краєзнавець”, він також автор написання історії села. Під його керівництвом в 1954 році при сільській бібліотеці було створено самодіяльний ансамбль “Троїсті музики”. Перші репетиції цього творчого колективу проходили в читальному залі бібліотеки. Сьогодні “Троїсті музики” – це народний аматорський колектив, без виступу якого не обходиться жодне свято в селі і конкурс в районі. В його репертуарі більше 100 назв українських пісень, декілька театралізованих фольклорних дійств, зокрема, такі обряди, як “Українське весілля”, “Українські вечорниці” та ін.

Особливо цінним є те, що в ансамблі спільною роботою об’єднано кілька поколінь.

 

Поплавський Семен Миколайович, зав. філіалом, заслужений працівник культури.

Народився 6.06.1933 року в селі Богданівка Тульчинського району Вінницької області. Закінчив Тульчинське училище культури (режисерський відділ в 1954 р.), бібліотечний відділ (1960 р.).

Депутат сільської ради, член її виконкому.

 

4. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

смт Кирнасівка

Носулько Марія Іллівна

2.

смт Шпиків

Гервега Євгенія Борисівна

3.

Білоусівка

Луценко Марія Василівна

4.

Богданівка

Поплавський Семен Миколайович

5.

Бортники

Балинська Клавдія Миколаївна

6.

Василівка

Ковтонюк Ніна Миколаївна

7.

Ганнопіль

Трач Галина Степанівна

8.

Даньківка

Заводян Людмила Яківна

9.

Дранка

Гончарук Лариса Василівна

10.

Журавлівка

Аляб'єва Катерина Миколаївна

11.

Зарічне

Харук Ніна Миколаївна

12.

Заозерне

Ащук Марина Степанівна

13.

Кинашів

Хавара Оксана Сергіївна

14.

Клебань

Костюк Галина Митрофанівна

15.

Копіївка

Вершигора Катерина Олександрівна

16.

Крищенці

Брикуля Марія Петрівна

17.

Левківці

Богутенко Наталія Михайлівна

18.

Мазурівка

Падуран Оксана Степанівна

19.

Маньківка

Таратунська Оксана Миколаївна

20.

Михайлівка

Заремба Наталія Василівна

21.

Маяки

Сидорук Любов Василівна

22.

Нестерварка

Коваль Світлана Федорівна

23.

Петрашівка

Черній Галина Петрівна

24.

Печера

Поляруш Тетяна Володимирівна

25.

Сільниця

Ронська Надія Олександрівна

26.

Суворовське № 1

Демчук Світлана Василівна

27.

Суворовське № 2

Палій Анатолій Петрович

28.

Тарасівка

Стахова Алла Сергіївна

29.

Тиманівка

Білоус Надія Костянтинівна

30.

Торків

Руда Тетяна Іванівна

31.

Холодівка

Танащук Наталія Семенівна

32.

Шура-Копіївська

Цибрій Валентина Овсіївна

33.

Юрківка

Момотюк Наталія Іванівна

 

5. Клуби-бібліотек:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. клубом-бібліоекою

1

Гути

Коваль Катерина Герасимівна

2

Одаї

Трачук Галина Василівна

3

Шпиківка

Покиньчереда Галина Михайлівна

 

Подолянчук Марія Дмитрівна.

Народилася 13 лютого 1929 року в селі Вила-Ярузькі Могилів-Подільського району. Закінчила Тульчинське культосвітнє училище (1950 р.). Працювала в галузі на різних посадах (Шпиків, Тростянець, Тульчин).

З 1977 по 1984 рр. – директор Тульчинської ЦБС, яка за підсумками роботи неодноразово займала призові місця в області та нагороджувалася перехідним Червоним прапором, носила звання “Бібліотека відмінної роботи”. Зробила значний внесок в зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек району, учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджена медаллю “Ветеран праці”, ювілейною медаллю “За доблестный труд”, пам’ятним знаком “50 років визволення України від німецько-фашистських загарбників”.

 

Хмільницька централізована

бібліотечна система

 

Реформування бібліотечної галузі в районі розпочалося в 1977 році, а завершилося в 1978. Фонд – універсальний – 771,5 примірників, з яких 51,5% – укр. мовою. Періодичних видань 128 назв. Обслуговує ЦБС 29,0 тис. користувачів, в т.ч. 4,8 тис. читачів юнацького віку та 9,6 тис. дітей.

В ЦБС працює 8 клубів та об’єднань за інтересами, більшість з них – для дітей і підлітків.

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. В. Леніна, 2

Тел.: 26-58

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 10 чол.

Заснована: в 1921 році

Фонд – універсальний – 49,8 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 51,5%, 40 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., звед. краєзн. каталоги; картотеки: СКС, реєстр. період видань, фактограф.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. відділ, МБА. Щороку обслуговує 2,5 тис. читачів. Діють клуби “Ми – разом”; “Золота троянда”.

Додаткові платні послуги: оформлення реєстраційних документів; нічний абонемент; абонемент вихідного дня; ксерокопіювання.

Благодійники бібліотеки: редакція газети “Київські вісті”, НДП, СПУ, МП “Фенікс”, настоятель Різдво-Богородицького храму отець Олексій.

 

Сторінки історії:

В м. Хмільнику до революції, не було жодної бібліотеки. На початку 20-х років “Попечительство про народну твердість” організувало чайну-читальню, два невеличкі книжкові магазини, друкарню, фотографію. І тільки у 1921 р. було відкрито шість хат-читалень, в тому числі центральну міську бібліотеку з читальнею.

На той час бібліотека передплачувала 13 назв журналів, започатковано абетковий каталог. Фонд бібліотеки налічував 1000 книг. Проводилися тематичні вечори, читацькі конференції, бесіди, сходи – все це проходило в розмовній формі. Для неосвічених людей запроваджувались голосні читання з використанням плакатів.

В 1929 р. бібліотека організувала спеціальну  виїзну виставку по селах. В 1929-1930 рр. збільшується фонд бібліотеки, записується більше читачів, в 1939 році фонд складає 6000 книг. В 1940 році тут уже працюють фахівці з вищою освітою, запит на книги зростає з кожним днем.

Під час Великої Вітчизняної війни приміщення бібліотеки було зруйновано, більше половини фонду знищено. В післявоєнні роки бібліотека знаходилась в приміщенні церкви.

В 1949 році книгозбірню переводять в приміщення швейної фабрики, вона обслуговує 34 сільських бібліотеки, а її фонд на кінець 1961 року налічував 16,1 тис. прим.; в практику роботи впроваджується кращий досвід області та республіки. Сьогоднішні ветерани бібліотечної справи М.Г. Федосова, Г.І. Мироненко, В.К. Саприкіна, Л.О. Смоляк очолювали основні відділи ЦБ, якнайкращим чином організовували її роботу.

В 1970 р. бібліотеці виділено нове приміщення, з її працівниками систематично проводяться методичні дні, семінари.

В 90-х роках бібліотеку було переведено в приміщення колишнього райкому партії. Нові надходження за рік складають 3,8 тис. книг, а її фонд налічує 61,7 документів, виписується більше 100 назв періодичних видань. Ці роки характеризуються подальшим поліпшенням всієї роботи, запроваджуються нові форми: показовий літературно-музичний вечір “Людина з легенди”, присвячений 80-річчю від дня народження Героя Радянського Союзу, національного героя Франції В.В. Порика (с. Порик), конкурси ерудитів, літературні вернісажі, уроки краєзнавства (з записом на відеоплівку), бенефіс читача, костюмоване шоу літературних героїв, вечір-інтерв’ю, “Поле чудес”, “Круглий стіл”, репортажні огляди, творчі диспути, години поезії, тощо. В повсякденній практиці традиційним стало проведення бібліографічних оглядів, в читальному залі ЦБ для вчителів міста і району було організовано день фахівця “Освіта: проблеми, пошук, творчість” та день інформації “Імена світової літератури”, книжково-ілюстративна виставка: “Права людини – над усе”, біля якої  проводилися бібліографічні огляди: “Право на захист”, “Критерій істини-закон”, “Сім’я. Держава. Суспільство. Закон”.

В 2002 р. бібліотеку переводять в приміщення РБК.

Тісна співпраця поєднує бібліотеку з благодійними фондами, центром зайнятості, правоохоронними органами, соціальними службами, відділом у справах сім’ї і молоді

Не залишаються поза увагою люди, які потребують особливої уваги, зокрема діти-інваліди. Для них і їх батьків при бібліотеці, діє клуб за інтересами “Ми разом”, на засіданнях якого проходять заходи на теми: “Радісне свято Різдва”, “Любов’ю дорожити вмійте”, “І буде мати на землі”.

Чільне місце займає краєзнавча робота. До 640-річчя м. Хмільника проведено день краєзнавства “Про мій Хмільник так просто не сказати”, зацікавила відвідувачів і книжково-ілюстративна виставка “Мій Хмільник – моя краса і гордість”.

ЦБ є методичним, координаційним центром для всіх сільських бібліотек-філіалів і бібліотек інших відомств.

На часі – реалізація державних і регіональних програм.

 

Попова Зоя Миколаївна, директор ЦБС.

Народилася 1948 року. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. Стаж бібліотечної роботи – 30 років. На даній посаді з 1998 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. В. Леніна, 2

Тел.: 25-29

Режим роботи: з 9 до 18 год.

Штат: 5 чол.

Заснована: 1936-1937 рр.

Фонд – універсальний – 40,2 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 66,4%

ДБА: каталоги: абетк., сист.: для 2-3, 5-9 кл., юнацтва; картотеки: СКС, реєстраційна періодичних видань, краєзнавча.

Бібл. обслуг.: аб. дошкільників та учнів 1-4 ,5-9 кл., чит. зал. Щорічно обслуговує 3,3 тис. користувачів-дітей

Діє літературно-мистецьке об’єднання: “Подільські самоцвіти”.

Благодійники бібліотеки та спонсори: МП “Фенікс”, НДП, приватні особи.

 

Сторінки історії:                                                               

 

Это не морское жилье обильное, безукоризненное и беспорочное.

Это училище человеческих душ, делающее способным к труду, кафедра жизни, седалище ценных суждений, очищение невежества.

(Надпись в библиотеке 1459 г.)

 

В історії Хмільницької районної дитячої бібліотеки є цікаві сторінки, адже, за свідченнями старожилів, вона була відкрита, приблизно в 1936-1937 роках. Відомостей про її роботу в довоєнний час, на жаль, не збереглося.

Як стверджують колишній інспектор районного відділу культури В.Н. Авраменко та бібліотекар Л.О. Смоляк, районна бібліотека для дітей та юнацтва відновила роботу в 1947 році. З 1947 по 1955 рр. бібліотеку очолювала М.І. Пришак, а з 1955 по 1991 рік – А.С. Струтинська.

В цей період книгозбірня містилася в непридатних приміщеннях. У 50-80 роках тут працювали справжні ентузіасти бібліотечної справи М.С. Плужник, Т.О. Крігер, О.А. Гаврилюк, М.Я. Косань, В.П. Грицишина, В. Духневич, Р.О. Шнапер Це вони в нелегких умовах становлення бібліотечної справи, шукали й знаходили шляхи до розуму та серця кожного читача.

Основними формами пропаганди літератури на той час були: голосні читання, книжкові виставки, читацькі конференції і ін.

Велику допомогу в роботі бібліотеки в ці роки надавали пенсіонери І.В. Крисько – перший комсомолець в районі, один з героїв книги Григор’єва Н.Ф. “Бронепоїзд Ґандзя” та Уриновський П.С., які часто виступали перед юними читачами.

Про організаційну роботу по залученню дітей до користування послугами бібліотеки красномовно говорять такі дані: якщо в 1960 році в бібліотеці було 1365 читачів, яким  видано 43,2 тис. примірників книг, то в 1974 р. її послугами користувались вже 2916 дітей, а книговидача становила 68,0 тис. одиниць.

На цей час у фондах книгозбірні було зібрано 25,2 тис. примірників книг. Бібліотека неодноразово нагороджувалася почесними грамотами обласного управління культури та райвідділу культури.

Період з 1992 по 1997 рр. характеризується рядом організаційних заходів щодо поліпшення роботи бібліотеки, її діяльність координується з осередком Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т.Г. Шевченка, шкільними бібліотеками району та міста, учителями-предметниками, вихователями дитячих садків, Будинком культури, музичною школою. Проводяться семінари, практикуми, виїзди до сільських книгозбірень, активно впроваджується кращий досвід роботи з дітьми.

Значно поліпшився довідково-бібліографічний апарат бібліотеки, каталоги і картотеки наповнювались новими тематичними рубриками. Послугами бібліотеки, фонд якої складає більше 40 тис. примірників, користується понад 3 тисячі читачів. На абонементах представлені книжки з усіх галузей знань, які видаються для читання вдома. Працівники бібліотеки зосередили свою увагу на допомозі дітям глибше усвідомити роль рідної мови, культури і історії України в житті суспільства, вона стала для них справжньою школою людяності, чуйності і поваги, навчали молоде покоління бачити, мислити, відкривати й дивуватися, прищеплювали любов до великого джерела знань – книги. Надається і методично-практична допомога працівникам сільських бібліотек та шкіл, дитячих садків району та міста. Неодноразово на базі дитячої бібліотеки проводяться обласні семінари по роботі з дітьми. В пропаганді літератури та проведенні виховної роботи з читачами активно використовуються технічні засоби.

В січні 1997 року було об’єднано районну дитячу та міську бібліотеки для юнацтва, установа отримала назву “Районна дитяча та юнацька бібліотека”. Фонд її поповнився на 16 тис. прим. книг. Таке об’єднання дозволило більш раціонально використовувати єдиний бібліотечний фонд, повніше задовільнити запити читачів.

В 2002 році бібліотека переведена в приміщення районного Будинку культури.

Цікава та різноманітна робота бібліотеки постійно висвітлюється на сторінках районної, обласних та республіканських газет, різноманітна і тематика цих публікацій: це  діяльність літературно-мистецького об’єднання “Подільські самоцвіти”, яким керує Г.І. Панаскевич, розповідь про свято “Ми матір називаємо святою”, на якому вшановувалися багатодітні родини Андрощуків, Шеремети, Бевз та свято “Іде Святий Миколай...”,  де роздавали дітям і подарунки від чудотворця, і тістечка – “миколайчики”, які власноруч спекли працівники бібліотеки.

 

Панаскевич Ганна Іванівна, зав. бібліотекою.

Народилася 1947 року, освіта вища бібліотечна. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. Стаж роботи – 33 роки, на даній посаді з 1998 р.

               

3.   Бібліотека для дітей с. Уланів

 

Адреса: Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Уланів

Заснована: в 1954 році

Фонд – універсальний – 18657 кн., журн., газ.

ДБА: абетк.., сист. каталоги 2-4 та 5-9 кл.; краєзн. карт., СКС, карт. період. вид.

Бібл. обслуг.: аб.; чит. зал; МБА. Щорічно обслуговує 726 читачів.

Функціонує клуб – “Берегиня”.

 

Сторінки історії:

Уланівська бібліотека для дітей заснована в жовтні 1954 р. (раніше вона була при дорослій бібліотеці, як дитячий відділ). Після заснування бібліотеки книжковий фонд було перенесено в маленьку кімнату при будинку культури, яка займала 10 м?. Бібліотека обслуговувала дітей 1-10 класів, її книжковий фонд становив 1265 прим., читачів на кінець 1954 р. було 330, а книговидача становила – 8270 прим. Штат бібліотеки складався із 2 працівників, її очолювала Квашук А.О.

В квітні 1955 р. установу було переведено в приміщення будинку сільської ради.

В 1958 р. тодішнім Уланівським відділом культури було закуплено “Фінський будинок”, де з 1950 року на площі 80 м? (4 кімн.) і було розміщено бібліотеку. Приміщення відповідало своєму призначенню, тут працювали читальний зал, абонемент, ігрова кімната.

З серпня 1958 р. на посаду бібліотекаря була призначена Фромпівська П.С.

В 1960 р. запроваджено відкритий доступ до фонду. В даний час читанням в бібліотеці охоплені всі діти шкільного віку населеного пункту. Працівники бібліотеки намагаються донести книги до кожного читача, враховуючи їх різноманітні запити і потреби. Проводиться змістовна соціокультурна діяльність – дитячі ранки, конкурси, вікторини, уроки народознавства.

 

Павлюк Інна Леонідівна, зав. філіалом. Народилася в 1966 р. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1999 р.), стаж – 8 років.

 

4. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Березка

Паращук Галина Михайлівна

2.

Білий Рукав

Поліщук Галина Федорівна

3.

Великий Митник

Каньшина Ольга Сергіївна

4.

Великий Остріжок

Безверхня Неоніла Михайлівна

5.

Вишенька

Снігур Валентина Леонідівна

6.

Воробіївка

Ващенко Любов Миколаївна

7.

Воронівці

Осадчук Марія Іванівна

8.

Голодьки

Збрищак Галина Михайлівна

9.

Дубрівка

Кирєєва Галина Василівна

10.

Думенки

Королишина Любомира Романівна

11.

Жданівка

Вонхольська Владислава Степанівна

12.

Качанівка

Кісіль Катерина Анатоліївна

13.

Колибабинці

Кабанчук Тетяна Яківна

14.

Кропивна

Телішевська Надія Трохимівна

15.

Кирилівка

Волосенко Ольга Іллінічна

16.

Кривошиї

Рекрут Віра Антонівна

17.

Кустівці

Бобровська Валентина Василівна

18.

Куманівці

Кухар Тетяна Іванівна

19.

Лелітка

Ковальчук Катерина Михайлівна

20.

Лозна

Мадай Тетяна Йосипівна

21.

Лозова

Моторна Поліна Іванівна

22.

Маркуші

Федоришина Наталія Борисівна

23.

Мар’янівка

Луцкова Галина Петрівна

24.

Митинці

Бойко Ніна Григорівна

25.

Морозівка

Блажевська Тетяна Володимирівна

26.

Малий Митник

Бабюк Раїса Петрівна

27.

Осична

Гродецька Міла Віталіївна

28.

Педоси

Моторна Поліна Іванівна

29.

Пагурці

Возна Тетяна Петрівна

30.

Петриківці

Ткачук Валентина Миколаївна

31.

Порик І

Шикула Марія Михайлівна

32.

Подорожна

Чабанюк Євгенія Григорівна

33.

Пустовійти

Дімітрова Лідія Василівна

34.

Рогинці

Лемберг Людмила Андріївна

35.

Сальниця

Степаненко Людмила Оверківна

36.

Скаржниці

Амонс Леоніда Францівна

37.

Ступник

Мельник Анастасія Іванівна

38.

Сьомаки

Щербатюк Людмила Митрофанівна

39.

Сулківка

Грогуль Людмила Миколаївна

40

Терешпіль

Михалинчук Тетяна Євгенівна

41.

Томашпіль

Ковальчук Галина П.

42.

Торчин

Залюбівська Людмила Іванівна

43.

Уланів (доросла)

Грищенко Василь Васильович

44.

Філіопіль

Попик Фелікса Володимирівна

45.

Чепелі

Пащенко Галина Іванівна

46

Широка Гребля

Задорожнюк Марія Володимирівна

 

5. Мережа клуб-бібліотек

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові

зав. клубом-бібліотекою

1.

Клітенка

Сальвук Лариса Петрівна

2.

Крупин

Бублик Ганна Федорівна

3.

Кушелівка

Цюрпіта Лідія Іванівна

4.

Лисогірка

Ковальчук Антоніна Олександрівна

5.

Малий Остріжок

Маркевич Наталія Іванівна

6.

Порик ІІ

Тушевська Алла Леонідівна

7.

Семки

Ткачук Людмила Павлівна

8.

Сербанівка

Козак Катерина В.

9.

Сміла

Кудінова Наталія Іванівна

10.

Соколова

Тицько Галина Петрівна

11.

Стара Гута

Коломієць Галина Кузьмівна

12.

Хутори-Кривошиїнецькі

Деркач Любов Романівна

13.

Чеснівка

Мовчанюк Людмила Михайлівна

Чечельницька централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1977 році і об’єднує 22 бібліотеки. Фонд універсальний – 392,4 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 205,6 тис. Щороку обслуговує 12,4 тис. користувачів.

Передплата складає 104 прим. газет і журналів.

В ЦБС працює 35 чоловік, з них фахівців – 27, що становить 84%; в центральних бібліотеках всі працівники мають бібліотечну освіту. Діє 9 об'єднаннь та клубів за інтересами, в т.ч. 2 – для дорослих, 6 – для юнацтва, 1 – для дітей.

 

Структура:

 

1. Центральна бібліотека

 

Адреса: 24800, Вінницька обл., смт Чечельник, вул. В. Леніна, 29

Тел.: 2-24-41

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 8 чол.

Заснована: в 1947 році

Фонд – універсальний – 55,8 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 51,1%, 38 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, юн. каф., МБА. Щороку обслуговує 2,5 тис. читачів.

            Функціонує літературне об’єднання “Слово”, клуб любителів садівництва і городництва, клуб для юнацтва "Юний краєзнавець".

 

Сторінки історії:

Чечельницька районна бібліотека розпочала свою роботу в 1947 році. Бібліотечний фонд становив 2014 книг, брошур та підручників з різних галузей знань.

Протягом 1949-1956 рр. в селах району працювали приклубні бібліотеки, які згодом стали самостійними і на 01.01.1971 року в районі налічувалося 25 масових бібліотек системи Міністерства культури з бібліотечним фондом – 247 тис. документів.

На 01.01.1978 року – централізована бібліотечна система об’єднувала 26 бібліотек з бібліотечним фондом 254,5 тис. прим.

З 1947 року зав. районною бібліотекою працювали: Соколюк В.Д., Костенко О.Т., Борисенко Ю.Ф., Стовбчата О.А., Полякова К.П.

18 років зав. бібліотекою працювала Колісник Ф.І. З листопада 1968 року по липень 1974 року районну бібліотеку очолювала Чернявська Г.К.

З часу централізації директорами Чечельницької ЦБС працювали: Титаренко Л.І., Косенко В.Д., Левицький О.О., Івасько К.Ю.

Краєзнавча робота зайняла одне з чільних місць в діяльності бібліотек, в них збираються краєзнавчі матеріали, підтримується інтерес читачів до історії краю, району, села.

В 1999 році у м. Вінниці відбулося свято “Подільське гроно калинове”. Складовою частиною звіту Чечельницького району стала виставка образотворчого мистецтва майстрів Чечельниччини, організацією якої займалися працівники бібліотек району.

Справжньою подією для всього району стало святкування в 2000 році 500-річчя Чечельника. З кожного села була представлена „Світлиця”, виставки образотворчого мистецтва, народна творчість. Численні гості з інших районів області також прийняли участь в святі. А найвагомішим дарунком до свята стала книга “Нариси з історії Чечельника”, автори якої: Вовк С.Т., Косаківський В.А., Таранець С.В. День Чечельника тепер щорічно відзначають в останню неділю вересня і бібліотека організовує книжкову виставку “Краю рідний, Чечельниччино моя!”.

Особливу увагу користувачів бібліотеки привертає виставка книг з автографами авторів: Сергія Таранця “Куреневское тримонастырье”, “Старообрядчество Подолии”; Анатолія Гончара “Чорний тюльпан”; Валентини Сторожук “Пам’ять шипшини”та інші.

Бібліотечні працівники взяли участь в урочистостях з нагоди відкриття меморіальної дошки уродженці Чучельника, бразильської письменниці Кларісе Ліспектор. Гостями свята були посол Бразилії в Україні та режисер фільму про К. Ліспектор Джуліо Рернер.

Всеукраїнський день бібліотек, встановлений Указом Президента, традиційно відзначається в районі як звіт бібліотек перед громадськістю, залученням додаткових коштів на книги та ремонт приміщень, як можливість покращення всієї діяльності бібліотек.

В районі діє екологічна програма, в реалізації якої беруть участь і бібліотеки. Популярними стали фольклорно-музичні свята “Зима крокує – свята дарує”, “Весна в природі і душі”.

Благодійниками бібліотеки є: Каленич П.Є. – голова СТОВ агрофірми “Ольгопіль”, який підтримав видання книги С. Таранця “Старообрядчество Подолии” і подарував 15 примірників для бібліотек, він також передплачує для сільських книгозбірень періодичні видання, завдяки агрофірмі утримується керівник народного хору села; Тичко В.Д. – голова правління ВАТ “Вінницягаз”, депутат Вінницької обласної ради від Чечельницького району: підтримав видання книги “Нариси історії Чечельника” (авт.: Вовк С.Т., Косаківський В.А., Таранець С.В.) і передав 100 книг для бібліотек району і області, ним виділено 600 грн. для передплати газет і журналів на 2002 рік.

 

Шуть Ольга Володимирівна, директор ЦБС

Народилася 14 червня 1971 року в смт Чечелльник. Закінчила Тульчинське училище культури (1989 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1995 р.).

З 1989 року працює в ЦБС на посадах зав. філіалу с. Рогізка, бібліотекарем РДБ та читального залу ЦБ. Стаж роботи – 13 років. На даній посаді з листопада 2002 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 24800, Вінницька обл., смт Чечельник, вул. В. Леніна, 36

Тел.: 2-23-41

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1952 році

Фонд – універсальний – 36,3 прим., в т.ч. укр. мовою – 53,5, 20 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал. Щороку обсл. 1170 чит., 37 керівників дит. читання.

            Працює ляльковий клуб “Буратіно”.

 

Сторінки історії:

Районна бібліотека заснована 1 липня 1950 року. На час створення, вона займала дві кімнати у житловому будинку. Працювало 2 працівники, читального залу не було.

В 1959 році було організовано вільний доступ до книжкових фондів, на цей час у бібліотеці вже було 9749 примірників книг, в т.ч. художньої літератури 7383 одиниці і обслуговувалось 1110 читачів, книговидача становила 24022 примірники книг; в 1968 році тут обслуговувалось лише 846 читачів, а книговидача становила 15,3 тис. прим.

На утримання бібліотеки в 1959 і 1960 рр. виділялось по 34000 крб., вона працювала без вихідних.

В 1961 році створюється гурток „Друзі бібліотеки” та школа громадських бібліотекарів.

В 1970 році на посаду завідуючої бібліотекою призначено Косенко В.Д, для приміщення бібліотеки передається перший поверх будинку райкому КПУ, площею 143 м?, де вона знаходиться і до цього часу.

Тісна співпраця у справі популяризації дитячої книги поєднує бібліотеку зі школами, дошкільними установами, будинком дитячої творчості. Бібліотека обслуговує 2 школи і 2 дитячих садки, для дітей проведено 36 масових заходів.

В практиці роботи бібліотеки використовуються різні форми роботи: творчі вечори, вечори сімейного відпочинку, літературні ігри, книжкові виставки, ранки, диспути та ін.

Ляльковий клуб “Буратіно” підготував вистави “Три празники в пості”, “На чуже не зазіхай” (урок ввічливості), які з цікавістю відвідуються дітьми.

Щорічно райбібліотека для дітей, як методичний центр, проводить семінари по роботі з дітьми для бібліотекарів району.

        

Осіпова Надія Никифорівна, зав. бібліотекою.

Народилася 1 квітня 1950 року в смт Чечельнику. Закінчила Тульчинське культурно-освітнє училище (1972 р.). На даній посаді з 1987 р.

        

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Берізки

Тропівська Людмила Володимирівна

2.

Білий Камінь

Химич Світлана Павлівна

3.

Бондурівка

Саврей Тетяна Леонідівна

4.

Вербка № 1

Надзеленко Тетяна Іванівна

5.

Вербка № 2

Мельник Валентина Григорівна

6.

Демівка

Бурлака Любов Миколаївна

7.

Жабокричка

Бурлака Анастасія Михайлівна

8.

Каташин

Брижата Тетяна Іванівна

9.

Куренівка

Атаманенко Надія Миколаївна

10.

Луги

Снігур Валентина Олексіївна

11.

Любомирка

Піддубняк Ганна Марківна

12.

Ольгопіль

Скоцеляс Надія Мефодіївна

13.

Рогізка

Ядвіга Інна Іллічна

14.

Стратіівка

Безпалько Наталка Михайлівна

15.

Тарасівка

Бондарук Ірина Олександрівна

16.

Тартак № 1

Журавель Галина Гаврилівна

17.

Тартак № 2

Кудревич Ніна Григорівна

18.

Червона Гребля

Зьомко Зіна Петрівна

           

 

Шаргородська районна централізована

бібліотечна система

 

ЦБС створена в 1980 р. Бібл. фонд  універсальний – 547 тис. прим., 47% з яких – укр. мовою. В поточному році для бібліотек системи передплачено 75 назв період. видань. Щороку ЦБС обслуговує понад 27,5 тис. читачів.

Працює 6 клубів за інтересами: 1 – для дорослих та 5 – для дітей.

В ЦБС працює 61 бібліотечний працівник.

 

Структура:

 

1.   Центральна районна бібліотека

 

Адреса: 23500, м. Шаргород, Вінницька обл., вул. В. Леніна, 203

Тел.: 2-11-72, 2-25-98

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 11 чол.

Заснована: в 1938 році

Фонд – універсальний – 37,8 тис. видань, з них – 34% – укр. мовою., книговидача – 35,0 тис. екз., 71 назва періодичних видань.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, фонд довідково-бібліогр. видань.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, кафедра по обслуг. юнацтва, МБА. Щорічно обслуговує 1950 читачів

Діє жіночий клуб "Роксолана"

 

Сторінки історії:

В офіційних краєзнавчих документах, зокрема, в “Історії міст і сіл Вінниччини”, зазначається, що перша згадка про бібліотеку в Шаргороді з’являється 1886 р. Мабуть, це була бібліотека при духовному училищі, яке діяло на той час у містечку.

За постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. “Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії”, було ліквідовано повіти, створено 6 округ, які поділялися на 90 районів. Шаргородський район входив до Могилівської округи. Напевно, з того ж часу Шаргородська бібліотека стала районною.

Зі слів старожилів встановлено, що районна бібліотека була відкрита приблизно в 1938 році і розміщувалася по вул. В. Леніна, 174 (колишня заготконтора). Після Великої Вітчизняної війни районну бібліотеку очолювала Янчуковська (ім’я та по-батькові-невідомі).

На жаль, в фондах Вінницького обласного архіву не знайдено точних даних про відкриття бібліотеки, є лише відомості про відкриття в Шаргороді бібліотеки єврейської общини в 1926 р.

Інвентарний опис надходження книжкового фонду розпочинається з 17 грудня 1948 р. Тож ця дата і вважається днем народження районної бібліотеки.

В 50-х роках в бібліотеці працювали Музика Т.В., Лужицька П.М., Романець Н.І., Курман К.Л.             Завідуючою її була Вчорашнюк (Хаєцька) В.Я. Тоді у районній бібліотеці було розпочато і роботу над краєзнавчим систематичним каталогом, який ведеться й по сьогодні.

Романець Н.І. (тепер Коваленко) згадує, що в ті часи професія бібліотекаря була дуже престижною. Як краща комсомолка, вона потрапила в бібліотеку тільки за направленням райкому комсомолу.

На початку 60-х бібліотеку переведено в пристосоване приміщення по вул. К.Маркса,57. Раніше тут діяла єврейська синагога, а з 1955 по 1960 рр. – кафе комбінату громадського харчування. Завідував бібліотекою Горбунко В.І.

Починаючи з 70-х років, районною бібліотекою для дорослих завідувала Баранецька Н.В., а відділ культури очолив Ю.В. Петров. Його професіоналізм і авторитет сприяли подальшій розбудові культурного просвітництва в районі: за 25 років (1974-2000 рр.) було збудовано, переведено в кращі приміщення, капітально відремонтовано більше 30 бібліотек, покращилася і їх матеріальна база, здійснювалась цілеспрямована кадрова політика, книгозбірні поповнилися прекрасними виданнями, періодикою, особливо на селі. На ці цілі залучались не тільки державні кошти, але й кошти господарств. Все це сприяло тому, що район став базовим для проведення обласних, республіканських семінарів-практикумів, тут вчилися студенти інституту культури, слухачі обласних курсів підвищення кваліфікації.

З 1 липня 1980 р. у районі було здійснено централізацію бібліотечної мережі. Районні і сільські бібліотеки, було переведено на бюджетне утримання. До Шаргородської ЦБС ввійшли: районні центральна та дитяча бібліотеки, 56 сільських бібліотек-філій, 3 дитячих філіалів (Джурин, Рахни, Деребчин), 3 профспілкових бібліотеки (Соснівка, Деребчин, Михайлівка-"Упрдністр"). Бібліотеки профспілок утримувалися своїм коштом, ЦРБ стала методичним центром.

До 1984 р. директором ЦБС була призначена Баранецька Н.В., пізніше цю посаду обіймала Чепелюк А.П. (по 1989 р.).

На 80-і роки припадає максимальне надходження нової літератури: щорічно приблизно 50 тис. примірників книг та близько тисячі примірників періодичних видань.

Після завершення централізації, ропочалася робота по переведенню книжкових фондів на нову систему класифікації – ББК. Для користувачів в бібліотеці оформлено різногалузеві тематичні полички, розгорнуто ряд книжково-ілюстративних виставок: „Моя земля – моя краса і гордість”, „Для дому і сім’ї”, „Словники – скарбниця українського слова” та ін.

На протязі багатьох років в ЦБ, напередодні святкування Дня Матері, проводиться вечір „Слово „Мама” звучить як поема, як пісня”, більше 5 років тут діє жіночий клуб „Роксолана”. До складу клубу входять різні за фахом жінки: журналісти, вчителі, лікарі, швачки, продавці. Їх об’єднує не професійний зв’язок, а активна життєва позиція. Засідання клубу плануються, враховуються всі побажання та зауваження його учасників. Президентом клубу обрано вчительку, голову єврейської общини і місцеву поетесу Фрідкіну І.М.

З 1999 р. посаду директора ЦБС обіймала Дубчак Г.О.

На Шаргородщині завжди віддавали шану ветеранам. Це – Дончак О.В., Бобчук М.П., Капінос Л.І., Дудник Д.А., Бурдейна Н.Г., Білокінна В.А., які віддали служінню книзі більше 30 років.

 

Волощук Галина Петрівна, директор ЦБС.

Народилася 20 травня 1963 року в с. Гибалівка Шаргородського району. Закінчила Тульчинське культурно-освітнє училище (1984 р.), працювала бібліотекарем по обслуговуванню юнацтва, в відділі комплектування та обробки літератури, бібліографом, методистом Шаргородської ЦБС. На даній посаді з березня 2002 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 23500, Вінницька обл., м. Шаргород, вул. В. Леніна, 217

Тел.: 2-24-53

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 3 чол.

Поновила роботу: з 1949 року

Фонд – універсальний – 29,9 тис. видань, з них – 34% – укр. мовою., 35 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, фонд довідково-бібліогр. видань.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, кафедра по обслуг. юнацтва, МБА. Щорічно здійснює 30,5 тис. книговидач

 

Сторінки історії:

Як згадують сторожили, бібліотека для дітей в м. Шаргороді була відкрита, приблизно в 1937-1938 рр. Відомостей про її роботу в довоєнний час не збереглося. Під час окупації бібліотека не працювала. Книжковий фонд і майно були пограбовані.

В післявоєнний час, до 1949 р., діти обслуговувалися районною бібліотекою для дорослих. В 1949 році, згідно народногосподарського плану розвитку мережі культурно-освітніх  установ області, в місті Шаргороді відкривається районна бібліотека для дітей та юнацтва. Для бібліотеки було виділено дві кімнати площею 96 м? у пристосованому приміщенні. З дитячого відділу районної бібліотеки для дорослих в новоорганізовану бібліотеку передано 1544 примірників книг.

Завідуючою бібліотеки в 1949 р. призначається Дончак О.В. (в 1941 році закінчила школу і стала зв'язковою в підпільній організації, що діяла в Шаргороді. Згодом організацію було викрито, її членів відправлено в Молдавію до Тираспольської тюрми, втеча з якої згодом дала шанс на зустріч з партизанським загоном, в якому і воювала до кінця війни. За бойові заслуги нагороджена орденами і медалями. Працювала безперервно до 1987 року).

Для юних читачів спочатку організовується абонемент, а згодом – читальний зал безоплатного працівника.

В 50-х р. дитяча бібліотека розміщується в будинку по вул. Почтовій, 8. В 1953 р. її завідуючою призначається випускниця Харківського державного бібліотечного інституту Хаєцька В.Я. Вона очолювала бібліотеку до 1969 р. і була здібним організатором, керівником.

В звітах обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, починаючи з 1954 р., постійно відзначалась робота Шаргородської РБД по організації обслуговування дітей з різних галузей знань.

З 15 лютого 1959 року бібліотека, одна з перших в області, перейшла на відкритий доступ читачів до книжкових фондів. На цей час тут були упорядковані алфавітний та систематичний каталоги на всі 18144 прим. книг. Для читачів достатньо передплачувалося газет і журналів. Основним джерелом поповнення книжкових фондів був обласний бібколектор.

В 1959 р. послугами бібліотеки користувалося 2296 читачів, видається 49930 прим. книг, ведеться пропаганда суспільно-політичної, науково-природничої, технічної, сільськогосподарської та художньої літератури, організовуються систематична картотека статей та краєзнавча картотека, значно вдосконалюється довідково-бібліографічне обслуговування читачів.

Наказом обласного управління культури в 1962 році бібліотека реорганізовується в бібліотеку для дітей (читачі юнацького віку перейшли на обслуговування в дорослу бібліотеку).

З 1964 році бібліотека переводиться в приміщення РБК, тут виділено приміщення площею 308 м?.

З 30 грудня 1962 р. по 4 січня 1965 р., Шаргородський район було ліквідовано (він входив до Жмеринського району). Бібліотека стає селищною, але її працівники постійно надають допомогу в організації роботи сільським і шкільним бібліотекам Шаргородщини. 3 відтворенням району, вона поновлюється у своїх правах.

В цей час бібліотека отримувала 20 дитячих журналів та 10 газет, тут діяв гурток юних слідопитів.

З 1969 працівники обласної бібліотеки для дітей ім. І.Я.Франка узагальнюють досвід роботи Шаргородської РБД по питанню "Навчаємо майстерності бібліотечної роботи з дітьми”.

З 1969 по 1973 рік завідувачами бібліотеки працювали Лучицька П.М., Довгань З.О.

З 1973 року на посаду завідуючої призначається Тіхонова О.П. На цій посаді вона працює до виходу на пенсію в грудні 1998 р. В бібліотеці організовувалися і проводилися цікаві масові заходи: зустріч читачів з автором книги "Тайни „Вервольфа”” І.А. Безуглим, письменником-земляком П.М. Перебийносом та поетесою Н. Гнатюк, учасниками Великої Вітчизняної війни, відомими людьми Царгорода; заходи народознавчого, патріотичного, морально-естетичного змісту: „Та земля мила, де мати народила”, „Україно, моя Україно, я для тебе на світі живу!”, „Материнська свята доброта”, „Криниця вічної краси”, „Хустина – тернова весна”, театралізоване свято „На крилах диких лебедів” (Г.Х. Андерсен), презентація книги А. Загрійчука „Різдвяне віконечко”, на якій був присутній сам автор.

До організації та проведення масових заходів запрошуються колективи міських шкіл, серед учнів популяризуються бібліотечно-бібліографічні знання, чому слугують уроки, наочні форми популяризації книги та екскурсії до бібліотеки, урочисті "Посвячення в читачі", Тижні дитячої книги, дні інформації, дитячі ранки на різні теми, вікторини, години цікавих повідомлень, впроваджуються інноваційні підходи бібліотерапії в організації обслуговування читачів-дітей.

Гусєва Олена Алімівна, завідуюча РДБ.

Народилася 28 червня 1971 року в с. Гибалівка Шаргородського району. Закінчила Тульчинське училище культури (1993 р.). В бібліотечній мережі району працює з 1989 р. На даній посаді з жовтня 2000 р.

 

3. В районі діє 2 сільські бібліотеки для дітей. А передувало цьому клопотання громадськості села та депутатів сільської Ради, перед Шаргородським відділом культури. В 1968 році Ю.В. Петров і сільський голова відкрив бібліотеку для дітей в с. Рахни.

Сьогодні фонд бібліотеки складає 12114 примірників книг та 54 кінофонофотодокументів, її послугами щорічно користується більше 500 читачів, в т.ч. дітей до 15 років – 481. Читачам за рік видається біля 8,0 тис. книг, з них українською мовою – 4356.

Роботу з дітьми бібліотека проводить диференційовано, з урахуванням їх розвитку, вікових особливостей і спрямовує її на розвиток інтересу до художньої та історичної книги, краєзнавчої літератури, до побуту, звичаїв, традицій українського народу. З цієї метою в бібліотеці змістовно оформлено народознавчий куточок.

В 1999 році на посаду завідуючої було призначено Бондарчук Л.В.

           

В 1967 році в с. Джурині, після реорганізації дитячого відділу, який функціонував при дорослій бібліотеці, утворюється самостійна сільська бібліотека для дітей.

В 1979 році на посаду завідуючої бібліотеки призначається Адамовська Л.В., яка до цього часу її очолює.

В бібліотеці приділяється багато уваги відродженню української національної культури, духовності та народознавству, постійно відзначаються Різдво Христове, Новий рік, Івана Купала, Зелені свята, Свято Андрія, інші.

Фонд бібліотеки налічує 13743 примірників книг, 59 кінофотофонодокументів, що успішно використовуються при проведенні змістовної масової роботи серед дітей та підлітків.

Послугами бібліотеки щорічно користується більше 800 читачів, в т.ч. діти до 15 років – 565. Читачам за рік видано 13135 книг, з них українською мовою – 9460. За рахунок різних джерел фінансування бібліотекою здійснено передплату 10 видань газет та журналів.

 

3. Мережа бібліотек-філій:

п/п

Населений пункт

Прізвище, ім'я по-батькові зав. філіалом

1.

Будне

Дмитришена Галина Петрівна

2.

Вербівка

 

3.

Гибалівка

Лукашик Оксана Василівна

4.

Голинченці

Кулачок Любов Михайлівна

5.

Деребчин

Пікульська Людмила Вікторівна

6.

Дерев’янки

Первак Ольга Андріївна

7.

Довжок

Гаврилюк Галина Іванівна

8.

Зведенівка

Марценюк Ніна Василівна

9.

Івашківці

Ковалишена Надія Савівна

10.

Калинівка

Саулко Галина Павлівна

11.

Калитинка

Левицька Надія Порфирівна

12.

Клекотина

Шаповалова Майя Анатоліївна

13.

Козлівка

Блах Ніна Іванівна

14.

Конатківці

Юрчак Ніна Василівна

15.

Копистерин

Загоруйко Тетяна Миколаївна

16.

Лопатинці

Сабащух Зоя Михайлівна

17.

Мала Деребчинка

Книш Євгенія Петрівна

18.

Михайлівка

Возна Вікторія Іванівна

19.

Мурафа

Чепик Ганна Дмитрівна

20.

Носиківка

Баєк Галина Василівна

21.

Пасинки

Конарева Тетяна Миколаївна

22.

Пеньківка

Ситник Галина Григорівна

23.

Перепільчинці

Глушко Любов Іванівна

24.

Писарівка

Мельник Володимир Іванович

25.

Плебанівка

Нагребецька Галина Людвівна

26.

Покутино

Пустовіт Тетяна Дмитрівна

27.

Політанки

Снятовська Наталія Степанівна

28.

Руданське

Слободянюк Марія Дмитрівна

29.

Садківці

Когут Олена Миколаївна

30.

Сапіжанка

Олійник Надія Григорівна

31.

Семенівка

Шведа Ганна Францівна

32.

Стрільники

Онуфрійчук Надія Василівна

33.

Теклівка

Гуменюк Галина Василівна

34.

Хоменки

Косовська Зінаїда Іванівна

35.

Шаргород (міські № 1)

Білокінна Валентина Андріївна

36.

Шаргород (міські № 2)

Печеню Валентина Петрівна

37.

Юхимівка

Варгатюк Любов Віталіївна

38.

Ярове

Терещук Валентина Йосипівна

 

Кращими в районі вважаються філіали сіл Федорівка, який очолює Бурдейна Н.Г. (має вищу освіту, людина різнобічних інтересів, уподобань) та Лозова – завідуюча Ковтун Г.І. (взялась за складну роботу по створенню музею села. Керівники та жителі села підтримали цю ідею, надали експонати та фотографії з домашніх архівів. Музей функціонує в приміщенні бібліотеки).

 

Бібліотеки Ямпільського району

 

Мережа бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв району налічує 28 установ. Фонд – універсальний, складає 570,2 тис. документів, в т. ч. українською мовою – 49,1%. Щорічно ними користується понад 12 тис. читачів, в сільській місцевості читає 9,5 тис. чол. юнацького та дітячого віку.

В бібліотеках району працює 12 клубів за інтересами, з них 7 – для дітей: “Літературна шкатулка” (с. Клембівка), “Дзвіночок” (с. Миронівка), “Чисте джерело” (с. Ратушне), “Чомучка” (с. Русава), “Рідна земля” (с. Підлісівка), “Джерельце” (смт Ямпіль); 4 – юнацьких: “Первоцвіт” (с. Качківка), “Барвінок” (с. Велика Кісниця), “Оберіг” (с. Гальжбіївка), “Подвиг” (с. Цекинівка).

 

Структура:

 

1. Районна бібліотека для дорослих

Адреса: 24500, Вінницька обл., м. Ямпіль, вул. В. Леніна,108

Тел.: 2-16-91

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 6 чол.

Заснована: в 1944 році

Фонд – універсальний – 73,4 прим., в т. ч. укр. мовою – 49,3; 44 назви газет і журналів.

ДБА: фонд довідок і бібліогр. вид., абетк. і сист. каталоги; картотеки фонду виконаних довідок

Бібл. обслуг:  чит. зал, аб., юн. відділ. Щорічно обслуговує 1,5 тис. читачів.

Діє народознавчий клуб “Джерельце” та любительське об'єднання "Сучасник".

Додаткові платні послуги: запис читача, видача літератури з фонду читального залу додому.

Сторінки історії:

Районна бібліотека для дорослих була заснована в березні 1944 року, після звільнення Ямполя від німецько-фашистських загарбників. Складався фонд бібліотеки з подарунків жителів міста. Книгозбірня на той час займала невеличку кімнату в старому приміщенні, пізніше, десь на початку 50-х років, – одну кімнату в приміщенні районного Будинку культури; з 1954 року виділили ще одну кімнату і ввели посаду зав. читальним залом. Комплектувалась з бібколектора централізовано.

З 1954 року по вересень 1986 року бібліотеку очолювала Закернична Г.О.

В 1961 році на базі Дзигівської сільської бібліотеки проводився республіканський семінар зав. методичними відділами обласних бібліотек по впровадженню в практику роботи відкритого доступу до книжкових фондів.

В 1962 році Ямпільський район виступив ініціатором поповнення книжкових фондів за рахунок культфондів колгоспів, першим відгукнувся на цю подію голова колгоспу с. Дзигівка Трофімов, який виділив 1000 крб. для придбання книг.

В 1970 році, на відзначення 100-річчя від дня народження В.І. Леніна, було нагороджено ювілейною медаллю зав. бібліотекою Закерничну Г.О. та 5 бібліотечних працівників сіл Писарівки, Михайлівки, Миронівки, Підлісівки, В. Кісниці.

1 жовтня 1977 року в районі було створено централізовану бібліотечну систему. В цей же час в дію введено новий Будинок культури, в якому і розмістилась ЦБ, на площі 600 м?. Великий зал займає абонемент, читальний зал, відділи: юнацький, зберігання літератури, методично-бібліографічний, обробки літератури. Централізація проіснувала до 1 березня 1997 року, і в зв’язку з фінансовими труднощами, була реформована.

Районна бібліотека залишалася методичним центром для бібліотек всіх систем і відомств, використовуються різні форми методичного впливу: семінари, виїзди з метою обстеження та надання методичної і практичної допомоги, надсилалися методичні рекомендації з актуальних питань бібліотечної роботи.

Як результат, книгозбірнями проводилася значна соціокультурна діяльність, перевага надавалась пропаганді літератури народознавчого характеру, популяризації української літератури, творчості письменників-земляків. Найбільш вдалими виявилися Стусівські читання "Він повернувся, щоб жити в пам'яті народній", літературний портрет до дня народження Т.Г. Шевченка "Велет народного духу", літературна година "М. Стельмах і Вінниччина".

В полі зору бібліотеки – відзначення державних свят. Увагу мешканців міста привернула зустріч за круглим столом "Шлях нації. Призначення України", присвячена дню незалежності нашої Держави.

Традиційно проводяться урочистості до Всеукраїнського дня бібліотек.

У святі, як правило, беруть участь керівники райдержадміністрації і районної ради, працівники РБК та школи естетичного виховання, представники громадськості.

Особлива увага приділяється роботі з ветеранами війни і праці, людьми з обмеженими фізичними можливостями. Це – години спілкування "Душі людської доброта", "Я починаюсь з отчої землі", вечір-зустріч трьох поколінь "Велич безсмертного подвигу".

В центрі уваги – реалізація програми діяльності з обдарованою молоддю. Популярністю у юних мешканців міста користується молодіжний клуб за інтересами "Сучасник", який працює при райбібліотеці.

Бібліотека в пошуках нових форм і методів роботи. Надається перевага інформаційній та культурно-просвітницькій діяльності.

 

Мудрик Ольга Михайлівна, директор РДБ.

Народилася 12 серпня 1947 року в с. Русава Ямпільського району, на Вінниччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1973 р.). На даній посаді з вересня 1986 року.

 

2. Районна бібліотека для дітей

 

Адреса: 24500, м. Ямпіль, вул. Піонерська, 13/130

Тел.: 2-21-90

Режим роботи: з  8 до 17 год.

                                Вихідний – неділя, понеділок

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1948 році

Фонд – універсальний – 30,3 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 14,2 тис. прим., 47,3 тис. прим. складає видача літератури укр. мовою, 15 назв періодичних видань.

У фондах бібліотеки є енциклопедії, словники, довідники: ВСЭ, УРЕ, ДЭ, УРЕС.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. л-ри., фонд довідкових і бібліографічних видань.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал для дошкільників і учнів 1-4, 5-9 класів. Щороку обслуговує 2,5 тис. читачів і видає біля 60 тис. прим. книг, періодики.

Діє клуб за інтересами “Сузір’я”.

 

Сторінки історії:

Вважається, що Ямпільська районна бібліотека для дітей відкрита в 1935 році та відомості про роботу бібліотеки цього періоду і до кінця 40-х – відсутні.

Офіційною датою заснування вважається 1 липня 1948 р. (реєстраційна картка ф. № 1 заповнена 1.10.1948 р.). На час створення, вона займала приміщення 38 м?. Бібліотечний фонд становив 502 прим., і складався з книг, подарованих читачами.

Першим її завідувачем був Печенюк Г.Т., в бібліотеці діяло два відділи: абонемент і читальний зал. В перший рік  356 чоловік було охоплено читанням.

В 1978 р. книгозбірня отримала інше приміщення, де займала дві великі кімнати площею 136 м?, а в 1991 р. їй виділено ще 2 додаткові кімнати. Тепер установа займає 211 м?, що дозволяє організувати якісне обслуговування дітей та підлітків.

Основними джерелами комплектування були книжковий магазин та „Союздрук”.

Тісна співпраця у справі популяризації дитячої книги поєднує бібліотеку зі школами, дитячими садками: книгозбірня обслуговує 3 загальноосвітніх школи та 3 дошкільних установи.

Традиційним тут стало влаштування книжкових виставок, переглядів літератури до пам’ятних (ювілейних) дат письменників, поетів, художників, композиторів.

Працівники бібліотеки значну увагу приділяють популяризації літератури з питань народознавства, краєзнавства, на допомогу шкільній програмі. З дітьми проводяться ігри, конкурси, ранки, вечори, уроки народознавства, бесіди. Районна дитяча бібліотека здійснює різноманітну соціокультурну діяльність. Значна увага приділяється роботі з молодшими школярами: проведено літературні подорожі "Гартаючи сторінки казок", "З якої ми казки", ерудит-лото "Казка в нашому житті", інтелектуальні ігри "Розумники та розумниці", "Письменники України – дітям", урок народознавства "День Великий, день весняний, день святковий, день Пасхальний", тематично-поетичне свято "Осінній сад".

Вже стало традицією запрошувати в бібліотеку на зустріч з дітьми ветеранів Великої Вітчизняної війни. Так, в бібліотеці відбулось свято зустріч з ветеранами "Із пл

Бібліотека Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича

 

Адреса: 21050 м. Вінниця, вул. В. Чкалова, 40

Тел.: 32-59-29 (черговий)

Режим роботи: абонемент з 9?°до 16?° год.

                                            чит. зал. з 8?° до 18?° год.                                            

                                             Вихідний – неділя

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1958 році

Фонд – універсальний – 58,1 тис. прим., 37 назв газет і журналів.                        

ДБА: абет., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал., аб. Щороку обслуговує 600 читачів.

 

Сторінки історії:

В 1923 р. у Вінниці був відкритий музичний технікум, через декілька років “народна консерваторія” (так називали тоді технікум) була переведена до м. Кам’янця-Подільського та реорганізована. У Вінниці була відкрита музична школа.

Лише після війни реально постало питання про відкриття у Вінниці середнього спеціального музичного учбового закладу.

В 1958 р. у двоповерховому приміщенні по вул. 9-го Січня, 20 почало функціонувати Вінницьке музичне училище.

В 1961 році було збудовано нове приміщення музучилища по вул. Чкалова, 40, а в 1976 р. до цього будинку був прибудований чотириповерховий навчальний корпус. В 10-у річницю училища (1968 р.) закладу було присвоєно ім’я видатного композитора-земляка М.Д. Леонтовича.

В 1997 році Вінницьке музичне училище було перейменовано в училище культури і мистецтв.

Бібліотеку Вінницького музичного училища було відкрито в 1958 році. Фонд на той час нараховував 8 тис. прим. і з кожним роком він збільшувався. Сьогодні в книгозбірні училища накопичено унікальний нотний фонд, який налічує 30 тис. примірників, а загальний книжковий фонд складає близько 59 тис. книг. До послуг студентів та викладачів – абонемент, читальний зал, книгосховище. Довідково-бібліографічний апарат допомагає читачам знайти необхідну інформацію, скористатись системою каталогів, картотек, довідкових енциклопедичних та бібліографічних видань. Каталоги музичного фонду складаються з абеткового та систематичного каталогів нотних видань та музикознавчої літератури. Крім цього, в наявності також є навчальні посібники, художня література та книги, альбоми по мистецтву. Невід’ємну частину загального фонду бібліотеки складають газети та журнали, вони доповнюють книжковий матеріал, будучи інколи єдиним джерелом інформації з певних питань.

Бібліотека має свої особливості у формуванні фондів і обслуговуванні користувачів, що продиктовано, насамперед, специфікою училища, його потребами та інтересами. Студенти училища – це одна з найскладніших читацьких категорій. Не володіючи життєвим досвідом, вони потребують наставників, які б змогли допомагати їм в навчанні, моральному самовизначенні. Бібліотека спрямовує свою роботу на забезпечення літературою і нотними виданнями у відповідності з учбовими планами та програмами, інформує про новинки учбової літератури як студентів, так і викладачів, допомагає в підготовці матеріалів для конференцій, диспутів тощо. Вона є навчальним, інформаційним та культурно-просвітницьким структурним підрозділом училища і забезпечує учбовий та виховний процес спеціалізованим фондом, який відповідає профілю середнього учбового закладу. При комплектуванні книжкового фонду тематичні плани переглядаються викладачами-предметниками училища, а картотека доукомплектування складається разом з головами циклових комісій.

В бібліотеці працюють досвідчені фахівці з вищою освітою, вони проводять різноманітні масові заходи, тематичні виставки, що є найефективнішим засобом інформації, літературні читання; з викладачами закладу організовуються музично-літературні вечори, на які запрошуються лектори з музею-садиби М.І. Пирогова, вінницькі поети, лікарі, музикознавці, відомі музиканти.

Першою завідуючою бібліотеки була Марчук К.В. В 1980 р. на посаду завідуючої призначається Назаренко Л.О., яка очолює бібліотеку до цього часу.

 

Наукова бібліотека Вінницького обласного краєзнавчого музею

 

Адреса: 21100, м. Вінниця, пл. Музейна, 1

Тел.: 35-15-85

E-mail: museum@vn.ua

Режим роботи: з 930 до 1730

                                         Вихідні – субота, неділя

Штат: 1 чол.

Заснована: в 1918 році

Фонд – універсальний краєзн. спрямування –  10,1 тис. прим.                        

ДБА: абетк. та сист. кат., краєзн., СКС

Бібл. обслуг.: працівники обласного краєзнавчого й художнього музеїв,                         а також музейні працівники області, науковці, викладачі, студенти, краєзнавці, колекціонери.

 

Сторінки історії:

Допоміжний книжковий фонд довідкового характеру був створений разом з організацією музею в 1918 р. Перша згадка про бібліотеку, як окремого підрозділу музею, відноситься до 1921 р. В середині 30-х років її фонд складав близько 2000 видань XVIII-XX століть російською, польською, німецькою, англійською та французькою мовами. Збереглося 4 книги до 1600 року випуску. Восени 1943 р., під час німецько-фашистської окупації, практично всі книжкові збірники музею згоріли.

Основу сучасного бібліотечного фонду складають видання 2-ї пол. ХХ ст. Головний напрямок – комплектування краєзнавчої літератури, а також видань з питань музеєзнавства.

Серед видань дореволюційного часу виділяється книжкова продукція видавництв Ф. Брокгауза та І. Ефрона, А. Деврієна, І. Ситіна, польські видання ХІХ ст., зміст яких торкається будь-яких проблем України.

Сьогодні бібліотека має найбільш повні книжкові збірки з археології та  музеєзнавства у Вінницькій області. До складу бібліотеки в свій час увійшли  частини приватних колекцій вінницьких науковців В.Д. Гопака та П.І. Хавлюка з археології, А.І. Проскурка з геології, колишнього бібліотекаря музею С.К. Міхалевського. Окрему частину фонду складають книги з автографами наших земляків та гостей музею.

Бібліотека багато уваги приділяє роботі з молоддю, задоволенню її інтересу до рідного краю.

 

Соломонова Тетяна Робертівна, зав. бібліотекою.

Народилася 24 червня 1968 р. на ст. Кез, Республіка Удмуртія (Росія). Закінчила бібліотечний ф-т Київського державного інституту культури ім.. О.Є. Корнійчука. На даній посаді – з 1993 р.


ВІННИЧЧИНА БІБЛІОТЕЧНА

  1. Вступ
  2. Бібліотеки України: тенденції розвитку
  3. Бібліотеки області: коротка історія та
  4. БІБЛІОТЕКИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
  5. Вінницька обласна бібліотека
  6. Частина 1
  7. Частина 2
  8. Частина 3
  9. Частина 4
  10. Частина 5
  11. Частина 6
  12. Частина 7
  13. Частина 8
  14. Частина 9
  15. Частина 10

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше