ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації

Версія для друку

Бібліотеки, комп’ютерні технології та інформаційне суспільство:

нові тенденції, перспективи розвитку

 

Т.М.Прокошева

Роль бібліотек у формуванні інформаційного простору регіону важко переоцінити, особливо  обласних універсальних наукових бібліотек, які згідно з Законом України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, є головними бібліотеками регіонів.

Цей статус також закріплено Законом України “Про обов’язковий примірник документів”, який теж дає основу для формування бібліотечних ресурсів.

Основними функціями, які визначають провідну роль універсальної наукової бібліотеки в регіоні, можна назвати такі: більш високий рівень повноти комплектування фондів, їх доступність,  різноманітність послуг, традиційність центрального стану серед бібліотек регіону. Загальнорегіональні функції ОУНБ – бібліографічні, науково-методичні, досліджувальні.    

Нова соціально-комунікативна ситуація, активні процеси на шляху побудови інформаційного суспільства по-іншому визначають пріоритети діяльності обласних бібліотек.

Сьогодні в ОУНБ відбуваються фундаментальні зміни – від книгосховищ документів до постачальників інформації, а ці два поняття суттєво відрізняються один від одного.

Бібліотеки повинні не лише збирати і зберігати, але і виробляти та розповсюджувати інформацію, брати участь у міжрегіональному обміні і формуванні ідентичного інформаційного простору регіонів і країни в цілому. Нові інформаційні технології, які сьогодні стоять у центрі уваги, змушують бібліотеки не тільки переглянути традиційний набір послуг, а й по-новому визначити свої функції.

Саме ці питання ми плануємо розглянути на нашій конференції.

Розпочнемо аналіз функцій бібліотек з першочергової: з комплектування.

Ця функція з появою електронних видань  в Інтернет тепер вважається не тільки як закупівля інформації на фізичних носіях, але і як придбання прав на доступ до неї.

Сучасне інформаційне середовище характеризується постійним збільшенням кількості інформації, що надається на електронних носіях. У зв’язку з цим змінюються форми і методи роботи з документами.

Така ситуація вимагає часткової зміни  політики комплектування бібліотеки, створення різнобічної системи оцінки і відбору видань, у якій повинна враховуватися не тільки його семантична цінність, але і визначатися оптимальний носій інформації.

Настав час серйозно замислитись над технологічними змінами сфери формування бібліотечних фондів і активізувати роботу по оцінці і відбору ресурсів, що надаються користувачам.

Зараз бібліотекам потрібна методика комплектування, відбору друкованих і електронних ресурсів, яку потрібно розглядати як дотримання умов оптимального інформаційного забезпечення користувачів послугами, що базуються на сучасних технологіях.

Другий аспект цього питання стосується інформації, де і що видається в Україні.

Адже сьогодні бібліотеки відчувають проблеми, пов’язані з пошуком документів, необхідних їм для поповнення і розвитку фондів.

Ситуація пояснюється тим, що, в умовах ринку, видавництва зацікавлені якомога швидше продати свою продукцію. Терміни від виходу в світ друкованої продукції до її повної реалізації в середньому складають 2-3 місяці. Виходячи з цього, застосування сучасних технологій відбувається у книгорозповсюдженні, про яке, на превеликий жаль, наші бібліотеки ще знають недостатньо.

Зараз в Україні існує 58 видавництв, які мають свої WEB-сайти і біля 20 Інтернет-книгарень.   

Напевне, настав час бібліотекам звернути увагу на  ці явища. Адже видавництва та книготорговельні фірми  мають посилання  на свої Інтернет – сайти на різноманітних пошукових серверах.

По-перше – на деяких сайтах репертуар видань супроводжується анотаціями, є розділи новин, хіт-парадів найпопулярніших серед покупців книг.

По-друге –  репертуар виданої книжкової продукції, який представлений на деяких сайтах і містить більш, ніж 20 тисяч назв, при чому це не тільки книжкова продукція, але компакт-диски, відеокасети, усе ліцензоване.

По-третє – у Інтернет-магазинах існують знижки. Наприклад, при закупівлі трьох або більше книг на 100 грн. – 2%, на 300 грн. – 3%, 500 грн. –5%, 1000 грн. – 6%.

Постійним покупцям надається ще більша знижка, вона залежить від суми  замовлення.

Оплата може відбуватися  не тільки кредитними картками, а  і за допомогою рахунку-фактури. Після перерахування коштів через  будь-який відділ банку чи пошти, забезпечення  доставки здійснюється протягом 7-10  днів. При цьому вартість по Україні складає 7,3 грн., тобто за тарифами звичайної пошти, але можлива доставка відповідним кур’єром.

Друга важлива функція бібліотек – створення  довідкового апарату. У сучасних умовах ця функція має два аспекти – інформування  про традиційні видання та інформування про ресурси, до яких бібліотека має доступ в Інтернет.

Важливо, що при цьому  саме уявлення про довідковий апарат здійснюється на новому рівні -  у вигляді електронних каталогів і покажчиків доступних через Інтернет, що дозволяє читачам користуватись цим апаратом  у віддаленому режимі, не відвідуючи бібліотеку.

Головний їх критерій  – оперативність, глибина і широта  пошуку інформації.

Сучасні вимоги до відкритості, доступності бібліотек вирішуються, у першу чергу, за допомогою наявності інформації в Інтернет про всі документи, що зберігаються у бібліотеці. Тому на порядку денному – прискорення роботи по виставленню ЕК на бібліотечних сайтах.

Розглянемо інші аспекти довідкового апарату.

Використання можливостей сучасних технологій у мережі Інтернет дозволяє суттєво підвищити рівень сервісу для віддаленого користування. Наприклад, в Інтернет - каталозі провідних бібліотек Росії створюється система відсилок каталогу періодичних видань до змісту журналів, що знаходяться на сайтах видавництв, які випускають даний журнал. Наявність таких відсилок суттєво розширює можливості користувачів, дозволяє їм не заходячи у бібліотеку, отримувати інформацію не тільки про надходження того чи іншого журналу, але і про його зміст.

Таким чином, роль каталогу періодичних видань, як важливого елементу довідкового апарату,  суттєво зростає, що підтверджує думки самих читачів. Вивчення корисності описаної системи відсилок, що було проведене шляхом Інтернет - опитування користувачів у Росії, показало, що 90% опитуваних засвідчили про безумовну доцільність підтримки і розвитку такої системи.

Третя функція -  обслуговування користувачів.

Нові інформаційні технології вносять зміни у традиційний режим обслуговування. Вони супроводжуються записами інформації на дискету читача, роздруком на принтері необхідних матеріалів, дозволяють вводити електронні формуляри, використовувати штрих-коди.

Але зараз ми будемо розглядати обслуговування користувачів первинною інформацією – тобто першоджерелами. Тут просто не можливо не торкнутись питання електронної доставки документів, оскільки електронна доставка документів є одним із основних  завдань бібліотеки по забезпеченню доступу до інформації.

Помітну роль у цьому процесі  повинні відігравати служби МБА.

Говорячи з деякими  бібліотекарями  про електронну доставку документів, інколи доводиться чути про “авторське право”, що не дозволяє нам цього робити.

У статті 22 Закону України “Про авторське право і сумісні права”, яка присвячена бібліотекам та архівам, йдеться про те, що без згоди автора чи іншої особи, що має авторське право, бібліотекам та архівам допускається відтворення одного примірника твору, якщо при цьому діяльність бібліотек та архівів не має на меті одержання прибутку. Тобто, бібліотека може вільно відтворювати статті, невеликі за обсягом твори за запитами фізичних осіб у разі, якщо ці матеріали використовуються з метою освіти, навчання або приватного дослідження.

Декілька слів про проблеми збереження фондів.

Перший етап реалізації Програми збереження бібліотечних і архівних фондів виявив безліч проблем у описі цінних і рідкісних видань, організації зведення цієї інформації, тобто роботі по відбору рідкісних і цінних видань до Державного реєстру Національного культурного надбання.

Прийнято рішення, що відбір і опис видань до реєстру буде спочатку здійснюватись великими бібліотеками, які мають у своєму штаті кваліфікованих фахівців. Масив цієї інформації, тобто сам каталог, буде виставлений на сайтах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та Національної парламентської бібліотеки України. Потім до нього будуть додаватися відомості про наявні видання інших бібліотек.

Довідково - інформаційне обслуговування - одна з найголовніших і разом з тим найскладніших функцій бібліотек.

Раніше ця функція стосувалась тільки друкованих форм видань. У зв’язку з тим, що в Інтернеті багато вільнодоступної бібліографічної інформації, перед бібліотеками відкриваються широкі можливості довідково-бібліографічної роботи.

На сьогодні довідково-бібліографічне обслуговування є досить проблематичним, організація у нових умовах відповідних служб потребує докорінної перебудови.     

Активне впровадження нових засобів оброки інформації і зміни фізичної суті її носіїв змінило і процес уявлення про довідково-бібліографічний фонд. До нього входять, як друковані, так і електронні ресурси.

 Впровадження сучасних інформаційних технологій розвинуло рамки видової структури ресурсної бази даних довідково-бібліографічного обслуговування, добавивши до електронних каталогів бібліотек, локальних баз даних СD-Romи, DVD-Rоми, он-лайнові ресурси  довідкового характеру.

Виділяється ще одна особлива група потенційних джерел довідкової інформації – це Web-сайти, які створюють різні заклади, організації, фірми. Серед таких джерел інформації можна назвати: книжкові видавництва, журнали, газети, новостійні агентства, промислові корпорації, наукові центри, урядові організації, торговельні палати,  спортивні клуби і туристичні фірми.

Особливу групу складають сайти, які використовуються для фактографічних довідок. Такі сайти добре організовані, мають систему посилань на відомі довідкові джерела, що традиційно використовуються для виконання довідок – це енциклопедії, словники, довідники, збірники цитат, адресно-довідкові матеріали.

Так зараз спеціалісти провідних бібліотек Росії ідентифікують дев’ять видів тематичних запитів, при виконанні яких доцільно звертатись до ресурсів Інтернету. Це поточні новини, ювілейні дати, “гарячі теми”, бізнес, урядова і правова інформація, популярна література, інформація про кіно, телебачення, літературні бестселери, популярна музика, виставки, інформація про спорт, статистика в Інтернеті, списки Інтернет-провайдерів, безкоштовне програмне забезпечення, навчальні програми, інформація адресно-довідкового характеру, туристична інформація, медична інформація освітньо-популярного характеру.

Зараз користувач надає переваги фактографічним, гіпертекстовим, повнотекстовим базам даних. Власне кажучи, бібліографічні засоби стануть скоріше інструментом сигнального оповіщення про нові надходження. За бібліографією залишається почесна місія ретроспективного кумулювання  великих інформаційних масивів в історико-культурних та наукових цілях. В режимі оперативного обслуговування бібліографічна інформація стає допоміжним джерелом внутрішнього використання.

Але, усе вище сказане не можна віднести до краєзнавчої роботи. Адже важливим завданням універсальних наукових бібліотек є поглиблення регіональної інформаційної спеціалізації, направленої на цілісне відображення літератури про регіон у всіх аспектах його розвитку, тобто те, що ми називаємо краєзнавча бібліографія.

Зараз слід більше приділяти уваги інформаційному забезпеченню дослідницької краєзнавчої  роботи: бібліографуванню архівних краєзнавчих матеріалів, створенню краєзнавчих енциклопедій, словників, довідників історичного характеру, місцевих репертуарів дореволюційної місцевої книги тощо.

Методична діяльність - функція, завдяки якій обласні бібліотеки завжди займали центральне місце в регіоні. Останнім часом ряд обласних бібліотек звузили свій методичний вплив. Причини цьому відомі – практично відсутні кошти на відрядження, не вистачає грошей на видання і взагалі не відомо куди спрямовувати ЦБС при такій фінансовій скруті.

На превеликий жаль, у більшості випадків в Україні як серед владних структур, так і серед самих бібліотекарів бібліотека сприймається як  місце видачі книг та періодичних видань. Поодинокими явищами є те, що районна, міська бібліотека створює фактографічну інформацію.

Поліпшення ситуації можливе, якщо бібліотека спрямує свою діяльність на створення фактографічної інформації з питань життєдіяльності місцевої громади, питань, що реально хвилюють населення, зокрема, освіта, охорона здоров’я, правопорядок, комунальне обслуговування, які вирішуються саме на місцевому рівні.

У більшості країн  світу за довідками з питань соціального захисту, пенсійного забезпечення та багатьох інших звертаються саме у бібліотеку, оскільки вона акумулює усю інформацію як опубліковану, так і не опубліковану, зокрема, збирає видавничу, рекламну продукцію підприємств, закладів, установ, громадських організацій, оголошень різних служб району (міста), графіки прийому, що адресовані населенню.

В цілому треба сказати, що на сьогоднішньому етапі – основна діяльність методистів – це професійне консультування. На передній план зараз виходить аналітична діяльність. Тобто, методисти повинні проводити моніторинг бібліотечної ситуації, вивчати проблеми бібліотечної справи і робити прогноз розвитку бібліотек свого регіону.

Нові завдання, які зараз стоять перед бібліотеками,  вимагають від бібліотечних працівників багато зусиль і виконати їх кожній конкретній бібліотеці дуже важко.

Потреба в об’єднанні зусиль бібліотек у межах регіонів існує давно.

Саме сьогодні потреба у відновленні кооперації в регіоні зростає.

Але міжбібліотечне регіональне співробітництво повинно бути реалізоване на якісно новому рівні.

По-перше, нові інформаційні технології і телекомунікації надають безперечний вплив на саму природу процесу інтеграції і спільного використання ресурсів.

По-друге. Велике значення мають обставини, що у останні роки ми отримали можливість познайомитись з багатющим досвідом кооперації і розділення ресурсів європейських, американських бібліотек і бібліотек країн СНД.

Корпоративність бібліотечних технологій і корпоративний характер міжбібліотечної взаємодії визначається  такими технологіями, як корпоративне комплектування, мається на увазі, зокрема, координація і спільне використання документів фонду, зведені каталоги, система корпоративної каталогізації, єдина ідеологія пошуку у розподіленому інформаційному ресурсі та інше.

До корпоративних інтересів можна віднести електронну доставку документів між бібліотеками, відстеження оперативної інформації про проведення різноманітних заходів на регіональному рівні, перегляд новин про роботу видавництв і взагалі різного роду новин, замовлення літератури у онлайнових книжкових магазинах і багато чого іншого.

Широка кооперація між бібліотеками на регіональному рівні, добре сплановане співробітництво – принесуть додаткову вигоду для наших користувачів і дозволять зберегти єдиний інформаційний і культурний простір регіону.

Підсумовуючи усе вищесказане хочу підкреслити, що особливостями обласних універсальних наукових бібліотек є те, що їх діяльність повинна бути направлена на ефективне функціонування бібліотечної системи усього регіону.

Унікальність завдань вимагає особливого підходу і до підбору кадрів, і фінансування, потребує особливих вимог до споруд, технічного оснащення цих бібліотек.


Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації

  1. ПРОГРАМА
  2. Привітання учасникам конференції
  3. Бібліотека і влада: грані співпраці
  4. Удосконалення діяльності органів місцевої влади з питань інформування населення
  5. Бібліотеки, комп’ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, перспективи розвитку
  6. Регіональна бібліотечна політика: досягнення і проблеми
  7. Сучасна бібліотека - регіональний центр інформації
  8. Інформаційне суспільство і бібліотеки
  9. Публічні бібліотеки та їх роль в забезпеченні інформаційних потреб населення
  10. Сучасне інформаційне середовище і реалізація проектів професійного зростання бібліотечних працівників
  11. Інформаційна інфраструктура регіону: досвід формування, проблеми та шляхи їх вирішення
  12. Шляхи входження вузівських бібліотек в інформаційне суспільство
  13. Динаміка розвитку видавничої справи в Україні та нові підходи бібліотек до формування документних фондів.
  14. Бібліотека і молодь в інформаційному середовищі
  15. Соціально-економічні процеси сучасності та їх вплив на стан інформатизації дитячих бібліотек
  16. Бібліотечно-інформаційне забезпечення спеціалістів-медиків
  17. Cтворення краєзнавчих інформаційних ресурсів: здобутки та перспективи
  18. Використання сучасних комп’ютерних технологій в інформаційному забезпеченні АПК
  19. Трансформація бібліографії в інформаційному суспільстві
  20. Роль бібліотеки у консолідації політичних і громадських ініціатив
  21. Публічна бібліотека - центр правової освіти населення
  22. Сучасні бібліотечно-інформаційні технології підтримки навчальної та наукової діяльності ВУЗу
  23. Проблеми використання таблиць ББК в сучасних умовах
  24. Формування інформаціної культури школярів, як невід’ємна частина навчального процесу
  25. Перспективи розвитку МБА та електронної доставки документів
  26. Безперервна бібліотечна освіта і її роль у розвитку бібліотек
  27. Методичне забезпечення діяльності бібліотек: сучасні пріоритети
  28. Публічна бібліотека, як центр соціально-психологічної підтримки користувача
  29. Фандрейзингова діяльність бібліотек
  30. Фотоматеріали

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше