ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



ВІННИЧЧИНА В ДАТАХ
Хронологічний довідник

Версія для друку

ПОДІЇ ТА ФАКТИ

1900 - відкрито міністерську жіночу гімназію у Вінниці (нині Вінницька ЗОШ № 2), школу у м. Погребищі (нині ЗОШ № 1).

1900 - став до ладу Вінницький насіннєвий завод, споруджено Барський і Погребищенський цукрові заводи.

1900 - заснований народний хор у с. Дмитрашківка, нині Піщан. р-ну.

1903, - засновано соціал-демократичні гуртки у м. Могилеві-Подільському, Вінниці, Жмеринці, Козятині, Немирові.

1904 - засновано міську бібліотеку у м. Могилеві-Подільському (нині ЦРБ).

1905-1907 - виступи селян, страйки робітників, політичні маніфестації на Поділлі.

1905 - засновано завод "Хмільниксільмаш".

1906, лютий, - створено нелегальну профспілку друкарів у Вінниці.

1906, 7 (8?) березня, - почала виходити "Світова зірниця" (м. Могилів-Подільський, засновник Й.А. Волошиновський), перша газета на Вінниччині українською мовою (видавалася на території області до 1911 р.).

1906, 4 травня, - засновано "Просвіту" на Поділлі.

1906, 19 серпня, - почала виходити "Винницкая газета", перша міська газета у Вінниці.

1907, 7(15) лютого, - відкрито Вінницьку міську публічну бібліотеку ім. М.В. Гоголя (нині обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва).

1907 - засновано Вінницький пивзавод.

1907 (1910?) - відкрито чоловічу гімназію у м. Жмеринці (нині СШ № 1).

1907 - засновано Чоботарську ремісничу школу, нині Заболотненське вище ПТУ (Крижопіл. р-н).

1910, листопад, - закладено Пироговську лікарню у Вінниці (відкрито 1917 р., нині обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова).

1910 - у Вінниці збудовано міський театр, електростанцію.

1911 - започатковано земства у Подільській губернії.

1911 - створено народний театр у м. Іллінцях.

1912, 14 липня, - заснований Вінницький учительський інститут (нині державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського).

1912, липень, - засновано Вінницький суперфосфатний, нині хімічний завод.

1912 - відкрито готель "Савой" у Вінниці.

1912 - засновано підприємство по видобутку каоліну у с. Турбів, нині смт Липовец. р-ну.

1913 - засновано взуттєву фабрику "Яструб" (нині взуттєве об'єднання "Гефест") у Вінниці.

1913 - відкрито трамвайний рух у Вінниці.

1917, 28 лютого - на Поділлі стало відомо про повалення самодержавства в Росії, перемогу Лютневої революції.

1917, 2 березня - утворено місцеву організацію есерів у Вінниці (майже одночасно - у Жмеринці та деяких інших містах Поділля).

1917, 3 березня - у Вінниці утворено Раду громадських організацій.

1917, 5 березня - у Вінниці утворено "Спілку подільських українців".

1917, 6-7 березня, - створено Вінницьку раду робітничих депутатів.

1917, 25 квітня, - утворено Вінницьку міську більшовицьку організацію на чолі з М.П. Тарногородським.

1917, 5-6 травня, - за дорученням Центральної Ради "Спілка подільських українців" скликала у Вінниці губернський з'їзд українських національних партій і груп.

1917, 1 червня, - відбувся I з'їзд рад Подільської губернії у Вінниці.

1917, 8 червня, - відкрито Пироговську лікарню у Вінниці (закладена 1910 р.), нині обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова.

1917, друга половина червня, - піднесення селянського руху в Подільській губернії: захоплення селянами поміщицьких земель, боротьба за ліси, страйки сільськогосподарських робітників, потрави поміщицьких посівів.

1917, 4 серпня, - інструкція Тимчасового уряду про підпорядкування йому Генерального секретаріату та обмеження компетенції дій цього органу межами Київської, Подільської, Волинської, Полтавської та Чернігівської губерній.

1917, 28-29 серпня, - у Вінниці стало відомо про контрреволюційний заколот генерала Л. Корнілова. Виконкомом Вінницької Ради робітничих і солдатських депутатів сформовано комітет охорони революції, за рішенням якого встановлено контроль за поштою і телеграфом, запроваджено варту на залізничній станції та шосейних дорогах. Офіцерська верхівка, поділяючи наміри Корнілова, не змогла його підтримати.

1917, 3 вересня, - вийшов перший номер вінницької газети "Борьба" (нині "Вінниччина").

1917, 8-12 вересня, - у Вінниці відбувся III губернський з'їзд рад Поділля.

1917, 20 жовтня, - Вінницька рада робітничих, солдатських і селянських депутатів приймає рішення про створення Червоної гвардії.

1917, 23 жовтня, - у Вінниці відбулась багатотисячна демонстрація і мітинг солдатів місцевого гарнізону, робітників, ремісників, студентської та учнівської молоді, селян з околиць міста. Ревком і рада прийняли рішення озброїти гарнізон, таким чином фактично перебравши на себе владу в місті.

1917, 24 жовтня, - з Вінниці подільський губернський комісар телеграфував головнокомандувачеві Південно-Західного фронту: "Частини 15-го полку, що підлягають розформуванню, самовільно захопили рушниці на станції Вінниця. До них приєдналася кулеметна команда. Кожної миті може початися збройний виступ".

1917, 28 жовтня - початок листопада, - у Вінниці каральні війська під командуванням Абрамова і Костіцина рушили в атаку проти революційних солдатів і червоногвардійців. Вуличні бої тривали 3 дні. Контрреволюційні сили взяли місто в кільце.

1917, остання декада жовтня - початок листопада, - влада Рад встановлюється у Гайсині, Жмеринці, Могилеві-Подільському, Ямполі та інших містах і містечках Поділля.

1917, 2 листопада, - 40-тисячний 2-й гвардійський корпус, розташований неподалік Вінниці, перейшовши на бік революції, рухається на Вінницю. Каральний загін Абрамова і Костіцина покидає місто.

1917, 4 листопада, - до Вінниці повертаються члени ради, відновлюється влада революційного комітету.

1917, 9 листопада - вінничани проводжали в останню путь тих, хто загинув у жовтневі дні.

1917, середина листопада, - до Вінницької ради кооптовано представників національних партій, які там фактично переважають більшовиків.

1917, друга половина листопада, - у містах Поділля владу між собою поділяють ради робітничих, солдатських і селянських депутатів та місцеві органи Центральної Ради.

1917, 23 листопада, - рішення Генерального секретаріату про об'єднання Південно-Західного та Румунського фронтів в один - Український. Проголошення перемир'я на Українському фронті (в т.ч. на Поділлі).

1917, кінець листопада - початок грудня, - більшість території Поділля знаходиться під контролем Центральної ради. Більшовицькі організації переходять на нелегальне становище.

1917, грудень, - на Поділлі масовий розгром поміщицьких маєтків (у деяких повітах, особливо прифронтових, - понад 50%). Влада Генерального секретаріату намагається збройною силою припинити конфіскацію і розподіл поміщицьких земель і майна, але зустрічає рішучий опір подільських селян.

1918, 26 січня, - вийшов перший номер газети "Набат", органу Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів.

1918, 30 січня, - проголошено радянську владу у Вінниці.

1918, остання третина січня, - територія Подільської губернії стала радянською.

1918, середина березня, - Поділля окупованj австро-угорськими та німецькими армійськими частинами, за якими рухалися війська Центральної Ради та її адміністрація.

1918, кінець березня - початок квітня, - на Поділлі з'являються перші партизанські загони, які борються з окупантами.

1918, 10 квітня, - уряд УНР видав розпорядження про ліквідацію руху опору на Поділлі.

1918, 13 травня, - П. Скоропадський, внаслідок державного перевороту 29 квітня проголошений гетьманом України, призначив С. Кісільова подільським губернським старостою.

1918, 14 травня, - у Вінниці відкрито історико-побутовий музей (нині обласний краєзнавчий).

1918, початок червня, - у Вінниці створений губревком, що координував і спрямовував дії численних партизанських загонів.

1918, 12 червня, - С. Кісільов звернувся до населення губернії з проханням підтримати уряд.

1918, 14 липня - 20 серпня, - загальний страйк залізничників України, в т.ч. Вінниччини.

1918, друга половина липня, - у Жмеринці відбулась І губернська конференція представників підпільних більшовицьких організацій Поділля.

1918, середина серпня, - загальне повстання проти окупантів і гетьманського уряду, розпочате за наказом Всеукраїнського центрального військревкому від 5 серпня. У Вінниці та Проскурові (нині Хмельницький) відбулися масові арешти.

1918, 14 серпня, - відбулося повстання проти австро-німецьких окупантів у м. Могилеві-Подільському.

1918, 19-20 серпня, - відбулося повстання проти австро-німецьких окупантів у с. Ялтушків, нині Бар. р-ну.

1918, початок листопада, - збройні сутички з окупаційними військами й напади на гетьманську варту по всій території Поділля.

1918, 3 листопада, - повстав австрійський гарнізон у Жмеринці.

1918, 11 листопада, - внаслідок перемир'я між Німеччиною та державами Антанти головнокомандувач німецьким Східним фронтом наказав почати евакуацію німецьких військ з України, в т.ч. з Поділля.

1918, 25 листопада, - командувач корпусом військ Директорії Ярошевич телеграфував, що "вся влада в Подільській губернії перейшла до рук Директорії. Губерніяльний староста передав свій пост комісару Степурі".

1918, кінець листопада, - переїзд Директорії до Вінниці.

1918, 12-14 грудня, - у Вінниці відбувається Державна нарада УНР за участю Директорії, представників політичних партій та громадських організацій, що входять до Українського національного союзу.

1918, 19 грудня, - Директорія виїхала з Вінниці до Києва.

1918, 21 грудня, - газета "Свободное слово" (Вінниця) повідомила про передачу "Подільському товариству по охороні культурних та історичних пам'яток" міського будинку, відомого під назвою "Мури", "для музею".

1918, кінець грудня, - у Вінниці в умовах конспірації відбулась II Подільська конференція КП(б)У.

1919, 2 лютого, - переїзд Директорії та Уряду УНР з Києва до Вінниці.

1919, 9 лютого, - у Вінниці прийнято рішення ЦК УСДРП відкликати з Уряду і Директорії своїх представників "з огляду на нові міжнародні моменти в українській державній справі".

1919, 10 лютого, - у Вінниці Директорія прийняла рішення перервати переговори з РНК РРФСР, оскільки вони не є конструктивними.

1919, 13 лютого, - у Вінниці сформований новий склад Ради міністрів УНР на чолі з С. Остапенком.

1919, 14 лютого, - у Вінниці заарештовані керівники більшовицького повстання проти Директорії (початок планувався 15 лютого), внаслідок чого виступ у місті та повіті не відбувся.

1919, ніч з 14 на 15 лютого, - у Могилеві-Подільському придушено більшовицьке повстання.

1919, 17 лютого, - у Вінниці прийнято декларацію Директорії до урядів країн Антанти та США з проханням про допомогу у боротьбі з більшовиками.

1919, 24 лютого, - у Вінниці спеціальною постановою Директорії запроваджено посаду наказного отамана (призначено О. Грекова) для безпосереднього керівництва діючими частинами армії УНР, за головним отаманом С. Петлюрою залишалося загальне керівництво всією армією.

1919, 5 березня, - у Вінниці відбулась Державна нарада УНР за участю членів Директорії, Уряду, комісій Конгресу трудового народу, представників політичних партій і громадських організацій.

1919, 6 березня, - переїзд Директорії та Уряду УНР з Вінниці до Жмеринки.

1919, 12 березня, - переїзд Директорії та Уряду УНР з Жмеринки до Проскурова.

1919, 18 березня, - більшовицькі війська захопили Вінницю. Утворюється міський ревком, невдовзі проходять вибори міськради.

1919, остання третина березня, - в містах Поділля спалахують повстання проти влади Директорії. Румунські війська форсували Дністер, захопили територію між Тирасполем і Могилевом-Подільським.

1919, березень, - оформилися більшовицькі парторганізації у Барі, Брацлаві, Жмеринці, трохи пізніше - в Ольгополі.

1919, кінець березня - середина квітня, - в селах Вінницького, Брацлавського, пізніше Літинського повітів утворюються комітети бідноти. У Вінниці виконком міської ради узяв на себе функції губвиконкому.

1919, середина квітня, - у Немирові відкрито сільськогосподарське училище. Губземвідділ зобов'язав повітові відділи вжити заходів щодо постачання його необхідними матеріалами.

1919, квітень, - створені перші комсомольські осередки на теренах краю.

1919, 7 травня, - створено Подільську губернську комсомольську організацію.

1919, 8-10 травня, - у Вінниці відбулась III Подільська конференція КП(б)У (вперше легально).

1919, 20 травня, - створено Подільську надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією та спекуляцією (Подільська губчека).

1919, травень, - на Поділлі виникають антирадянські повстанські загони.

1919, початок червня, - з Вінниці М. Тарногородський у доповідній записці до ЦК КП(б)У повідомляє: "Місцевих сил майже немає, завідуючі відділами партійні товариші - приїжджі. Агітацію й політичну роботу в військах поставлено погано. В багатьох частинах немає політкомів. Не краще налагоджено зв'язок з селами та повітами. Поділля й Вінниця зокрема кишать контрреволюціонерами. Починаючи з перших чисел травня, нормальної роботи не вели або вели дуже слабо. Причина - контрреволюційні повстання. Почалися в Гайсинському повіті, потім - Брацлавському, Ольгопільському, Літинському і під Вінницею... Якщо на Поділля не буде звернуто серйозної уваги, ми можемо втратити його і створити контрреволюційне вогнище".

1919, 4-6 червня, - контрнаступ військ УНР проти більшовицьких частин.

1919, 9 червня, - на заході Поділля відбувся заколот військ УНР під керівництвом отамана П. Болбочана проти влади головного отамана С. Петлюри. П. Болбочан заарештований, 11 червня засуджений, 28 - розстріляний біля ст. Балин.

1919, перші дні липня, - армія Директорії оволоділа Жмеринкою, куди для керівництва військами прибув С. Петлюра. Запеклі бої тривають на південь від Вінниці. Разом із свіжими частинами сюди прибув комісар у військових справах УСРР М. Подвойський. Злам ситуації на фронті на користь радянських військ.

1919, 11 липня, - продовжуються вибори до рад. Виконкоми рад діють у Барі, Брацлаві, Вінниці, Гайсині, Могилеві-Подільському, Ольгополі, Тиврові, Ямполі.

1919, середина липня, - голова Подільського губпродкому писав до Наркомату продовольства: "Стан заготівлі й постачання хліба та зернового фуражу в Подільській губернії в даний час не можна визначити в цей час інакше, як катастрофічним: хліб нізвідкіль не надходить, всякий зв'язок з повітами перервано, більша частина губернії охоплена воєнними діями".

1919, 15 липня, - з Вінниці М. Тарногородський повідомляє ЦК КП(б)У: "З наближенням петлюрівського фронту до Вінниці посилився повстанський рух у східній частині губернії, тепер у північній частині Вінницького і Брацлавського повітів оперують банди Тютюнника та григор'євці, що прорвалися з Київської губернії, в Літинському - Шепель, а в Гайсинському, Ольгопільському, Балтському - Волинець... Становище набирає більш критичного характеру, ніж у травні... В усій губернії радянську, партійну і військову організацію зруйновано, а виняток - одна Вінниця. Продовольча криза доходить до крайніх меж... Здійснити заготівлі на території, вкритій повстанськими бандами, без надійної збройної сили неможливо".

1919, 16 липня, - 45-тисячна Українська Галицька армія (УГА) перейшла Збруч і рушила на Поділля. Злам ситуації на фронті на користь Директорії.

1919, друга половина липня, - на всій території Поділля тривають бої об'єднаних армій УНР, партизанів і повстанців проти радянських військ.

1919, 10 серпня, - війська УНР вступають до Вінниці.

1919, друга половина серпня, - активний наступ військ УНР проти радянських частин на всій території Поділля, нейтралітет щодо денікінців.

1919, 24 серпня, - перший концерт хорової капели під орудою Г.М. Давидовського у Вінниці.

1919, серпень, - на Поділлі з'явились польські військові частини.

1919, 7-9 вересня, - у Вінниці відбулась конференція Української партії соціалістів-революціонерів.

1919, перша половина вересня, - денікінці розпочинають військові дії проти армії Директорії, в т.ч. на Поділлі. На захопленій території відновлюється порядок "єдиної й неділимої Росії", закриваються українські школи, забороняється друк українською мовою.

1919, 20 вересня, - у Жмеринці підписано угоду між армією УНР і повстанськими загонами Н. Махна.

1919, кінець вересня, - на Поділлі запеклі бої частин армії УНР проти денікінців.

1919, 1 жовтня, - С. Петлюрою підписано перемир'я з Польщею, внаслідок якого Ю. Пілсудський активізував переправу через Збруч на Поділля частин своєї армії.

1919, друга половина жовтня, - денікінські війська наступають на Жмеринку, Немирів, Тульчин. Командування УГА (генерал Тарнавський) веде переговори з генералом Шіллінгом про умови переходу на бік А. Денікіна. Триває партизансько-повстанська боротьба селян Поділля проти окупантів.

1919, 28 жовтня, - у Вінниці командування УГА заявило, що не бажає воювати проти денікінців.

1919, 4 листопада, - у Жмеринці скликано військову нараду за участю Директорії, Уряду та вищого командування армії УНР і УГА.

1919, 6 листопада, - підписано угоду про перехід УГА на бік А. Денікіна.

1919, 2 грудня, - на нараді головного отамана С. Петлюри з членами Уряду і представниками вищого командування армії УНР вирішено перейти до партизанської боротьби, вироблено директиви військовій делегації УНР до командування Червоної Армії.

1919, 6 грудня, - початок Першого зимового походу Армії УНР, в т.ч. теренами Вінниччини.

1919, 15 грудня, - визволення Армією УНР м. Липовця.

1919, 24 грудня, - у Вінниці підписано договір про об'єднання Наддніпрянської армії з УГА (не був реалізований).

1919 - у Вінниці при хоровій капелі під орудою Г.М. Давидовського організовано народну консерваторію.

1920, 3 січня, - радянські війська оволоділи Вінницею.

1920, середина січня, - денікінське командування намагається забезпечити відхід частин УГА разом із залишками своїх основних сил на територію Румунії. УГА переходить під радянське командування.

1920, 28 січня, - у Вінниці створено Новий український театр ім. І. Франка (нині Національний академічний український театр ім. І. Франка у Києві), який працював на Вінниччині упродовж 1920-1923 рр.

1920, 29 січня, - відбувся перший комуністичний суботник у Вінниці.

1920, кінець січня, - територія Подільської губернії, за винятком околиць Кам'янця-Подільського, вийшла з-під контролю Директорії УНР. Найбільш боєздатні сили під проводом М. Омеляновича -Павленка прорвалися в радянський тил, щоб вести партизанську боротьбу.

1920, початок лютого, - польські війська разом з бойовими частинами Армії УНР наступають на радянські формування.

1920, 13-15 лютого, - IV губернська конференція КП(б)У у Вінниці.

1920, друга половина березня - перша половина квітня, - на Поділлі тривають майже безперервні бої радянських військ проти регулярної польської армії на фронті та партизанських формувань УНР в тилу.

1920, 18 квітня, - вийшов перший номер газети "Юный пролетарий" (нині "Панорама").

1920, 21-24 квітня, - у Варшаві С. Петлюра та Ю. Пілсудський підписали політичну й воєнну конвенцію між урядами УНР і Польщі. За Польщею визнавалось право на територію Поділля, Волині, Східної Галичини, Холмщини. Українські війська фактично переходили під польське командування. Уряд УНР зобов'язувався постачати польську армію продовольством і фуражем.

1920, 23-25 квітня, - частини УГА повернули зброю проти радянських військ.

1920, 25 квітня, - польські війська та 2 українські дивізії перейшли у наступ проти радянських частин від Прип'яті до Дністра.

1920, 28 квітня, - радянські війська залишили Вінницю.

1920, кінець квітня - початок травня, - активізуються загони УНР під проводом отаманів Голуба, Волинця, Тютюнника та ін.

1920, середина травня, - Вінниця стає резиденцією головного отамана С. Петлюри, фактичною столицею УНР. Польські війська, захопивши (за підтримки частин УНР) майже всю територію губернії, крім Ольгопільського, більшої частини Гайсинського та Ямпільського повітів, припинили наступ.

1920, 16 травня, - у Вінниці відбулась зустріч голови Польської держави Ю. Пілсудського з головою Директорії С. Петлюрою та членами уряду УНР.

1920, 18 травня, - на нараді ЦК УСДРП у Вінниці обговорено політичну ситуацію в Україні та ухвалено рішення про відставку уряду, що складався переважно із соціал-демократів.

1920, 21 травня, - у Вінниці Директорія як колективний орган завершила свою дію.

1920, 26 травня, - у Вінниці пішов у відставку уряд І. Мазепи. Розпочинається наступ радянських військ.

1920, 5 червня, - почався контрнаступ Червоної Армії на Південно-Західному фронті.

1920, 7 червня, - уряд УНР переїздить з Вінниці до Жмеринки.

1920, 19 червня, - радянські війська, зламавши запеклий опір поляків, взяли Вінницю.

1920, 28 червня, - створено Бершадську комуністичну організацію.

1920, 4 липня, - почався рейд червоних козаків, який згодом дезорганізував всю оборону противника на Поділлі.

1920, 19 липня, - радянські війська вийшли на лінію р. Збруч по всій її течії, а в багатьох місцях залишили її позаду. Таким чином, територію всієї Подільської губернії було звільнено від польських військ.

1920, 24 липня, - перший молодіжний суботник у Вінниці.

1920, серпень, - створено Тростянецьку комуністичну організацію.

1920, 23 вересня, - відкрито Вінницьку філію Всенародної бібліотеки України ВУАН (у 1930 р. об'єднано з округовою бібліотекою ім. К. А. Тімiрязева).

1920, вересень, - відбулася I Подільська губернська комсомольська конференція.

1920, 26-30 вересня, - польські війська, одержавши підкріплення, переходять Збруч по всій його течії.

1920, 12-18 жовтня, - поляки захопили Кам'янецький, Проскурівський, Новоушицький, Летичівський, частину Могилівського, Вінницького та Літинського повітів.

1920, 25 жовтня, - польське командування надало С. Петлюрі, його уряду й війську можливість відновити бойові дії проти радянської України та РСФРР. Армія УНР взяла під свій контроль всю західну частину Подільської губернії.

1920, 8 листопада, - в Ялтушкові (нині Барський р-н) відбулась Державна нарада С. Петлюри з представниками уряду та вищого командування Армії УНР. Ухвалено відозву до українського народу із закликом "до останнього бою".

1920, 10 листопада, - радянські війська перейшли в наступ одночасно на багатьох ділянках фронту.

1920, 11-13 листопада, - на півночі губернії 3-я армія П. Врангеля прорвала радянський фронт.

1920, 16-22 листопада, - на Поділлі частини Армії УНР і врангелівців зазнали поразки. Утвердження радянської влади.

1920, 2 грудня, - створено Крижопільську комуністичну організацію.

1920 - створено Теплицьку комуністичну організацію.

1920 - вийшли перші номери бершадської, гайсинської, літинської газет (нині - районні).

1920 - засновано архівну секцію при губнаросвіті Поділля (тепер Державний архів Вінницької обл.).

1920 - засновано Вінницьку меліоративно-будівельну профшколу (нині будівельний технікум).

1920 - створено 1-й трудовий кооператив українських акторів (театр) у Вінниці.

1921, 21 січня, - I губернська нарада профспілок Поділля.

1921, 3-10 лютого, - Бабчинецьке (Ямпільське) антибільшовицьке повстання.

1921, квітень, - відкрито Жмеринський дитячий будинок (нині школа-інтернат).

1921, 13 травня, - засновано Будинок відпочинку (нині кардіологічний санаторій "Авангард") у м. Немирові.

1921, травень, - створено першу на Вінниччині сільськогосподарську артіль у с. Мізяківські Хутори, нині Вінниц. р-ну.

1921, 2-4 липня, - I пролетарський з'їзд нарзв'язку Поділля.

1921, 10-14 липня, - I з'їзд рад (більшовицьких) Поділля.

1921, 17-21 липня, - I з'їзд працівників шкіряної промисловості Поділля.

1921, 31 липня, - I з'їзд уповноважених Губсоюзу Поділля.

1921, липень, - створена Подільська губернська комісія з ліквідації неписьменності.

1921, серпень, - створена Подільська губернська комісія допомоги голодуючим Поволжя.

1921, 1 вересня, - відкрито Вінницьку профшколу для середнього медичного персоналу, нині медичний коледж ім. Д.К. Заболотного.

1921, 30 жовтня, - під час Другого зимового походу Армії УНР Подільська група М. Палія-Сидорянського перейшла на територію Вінниччини (Хмільниц. р-н).

1921, грудень, - відбувся II Подільський губернський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у Вінниці.

1921, грудень, - засновано Вінницький фармацевтичний інститут (існував до 1932 р.).

1921 (1929?) - відкрито Іллінецький радгосп-технікум.

1922, квітень, - започатковано радіомовлення у Вінниці.

1922, квітень, - створено комуністичну організацію у м. Калинівці.

1922 - засновано Браїлівський цукрорадгосп (Жмерин. р-н).

1922 - засновано протитуберкульозний диспансер у Вінниці.

1922 - відкрито Верхівський сільськогосподарський радгосп-технікум (Тростянец. р-н).

1922 - відкрито Козятинське ПТУ № 3.

1922 - створено Тиврівську дитячу трудову колонію (нині школа-інтернат).

1922 (1927/1928?) - відкрито Тульчинський краєзнавчий музей.

1922 - відкрито перший в області сільський кінотеатр (Тиврів).

1923, 1 лютого, - відкрито Жмеринське залізничне ПТУ.

1923, 7 березня, - утворено райони на території Поділля.

1923, серпень, - відбулась I Подільська губернська спартакіада.

1923 (1927?) - засновано Турбівський каоліновий завод (Липовец. р-н).

1924, березень, - створено науково-краєзнавчий "Кабінет виучування Поділля" при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України ВУАН (існував до 1929 р.).

1924 - відбувся I з'їзд колгоспників Подільської губернії.

1924 - відкрито Тульчинський дитячий будинок, нині школа-інтернат.

1924 - збудовано Сабарівську ГЕС поблизу Вінниці.

1925, зима-весна, - голод у південних районах Вінниччини.

1925, З1 грудня, - відкрито Вінницький будинок Червоної Армії, нині Будинок офіцерів ВПС України.

1925 - засновано Вінницьку меблеву фабрику, нині комбінат, Тульчинську швейну фабрику, молокозавод у смт Вапнярці Томашпіл. р-ну.

1925 - відкрито стадіон у Вінниці.

1925 - відкрито Барський механічний, нині автодорожний технікум.

1925 - I Вінницька загальноміська конференція з питань шефства трудящих міста над селом.

1925 (1926?) - засновано газету Тульчинські округи (нині районна газета "Тульчинський край").

1926 - створено Вінницьке літературне об'єднання.

1927, 8 листопада, - засновано Вінницький літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.

1927, листопад, - засновано Вінницьку міську бібліотеку для дітей та юнацтва, нині обласна бібліотека для дітей ім. І.Я. Франка.

1927, листопад, - засновано Вінницьку швейну фабрику ім. М.М. Володарського.

1927 - засновано головне підприємство Вінницького виробничого об'єднання "Вінничанка".

1927 - вийшов перший номер місцевої газети у м. Могилеві-Подільському (нині "Слово Придністров`я").

1927 - засновано Вінницьку організацію Тсоавіахіму (нині ТСОУ).

1928 - створено першу на Вінниччині дослідну Титусівську МТС (Козятин. р-н).

1928 (1929?), 1 жовтня, - засновано Гайсинське медичне училище.

1928 - відкрито театр опери та балету у Вінниці (існував до 1944 р.).

1928 - відкрито бібліотеку в м. Літині (нині центральна районна бібліотека).

1929 - стали до ладу Вінницький плодоовочевий (нині консервний) завод, Вінницька кондитерська фабрика, Шершнянський плодоконсервний завод (Бар. р-н), Жмеринський цегельний завод.

1929 - закладено бібліотеку ім. Н. Крупської у Вінниці.

1930 - стали до ладу м'ясокомбінат у Вінниці, завод "Агромаш" у м. Ямполі.

1930, лютий-березень, - масова колективізація та розкуркулювання на Вінниччині.

1930, 9 березня, - розпочався судовий процес у "справі" "Спілки визволення України". Серед 45 засуджених представників української інтелігенції був Валентин Дмитрович Отамановський (1893-1964), директор Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН (реабілітований 1989 р.).

1930 - засновано Тульчинське училище культури (нині Тульчинська філія Вінницького училища мистецтв і культури ім. М.Д. Леонтовича), Вінницький політехнічний технікум.

1930 - вийшли перші номери газет Козятинського і Тростянецького р-нів.

1931 - засновано садівниче господарство в с. Шипинки Бар. р-ну.

1931 - відкрито Вінницьке педучилище.

1931 - вийшли перші номери газет Барського (нині "Подільський край"), Калинівського (нині "Прапор перемоги"), Крижопільського (нині "Сільські новини"), Мурованокуриловецького (нині "Наше Придністров'я"), Немирівського (нині "Прибузькі новини"), Погребищенського (нині "Колос"), Теплицького (нині "Вісті Тепличчини"), Томашпільського (нині "Томашпільський вісник"), Чечельницького (нині "Чечельницький вісник"), Шаргородського (нині "Шаргородщина") р-нів.

1931 - відкрито перший в області звуковий кінотеатр.

1932, 27 лютого, - утворена Вінницька область.

1932 - стали до ладу Барський машинобудівний і Жмеринський тютюново-ферментаційний заводи.

1932 - засновано газету Тиврівського р-ну (нині "Маяк").

1932-1933 - масовий голод на Вінниччині (померло близько 2 млн. осіб).

1933 - став до ладу Вінницький хлібозавод № 1.

1933 - відкрито обласну науково-медичну бібліотеку.

1934, жовтень, - засновано Вінницький медінститут, нині медуніверситет ім. М.І. Пирогова.

1934 - засновано Калинівський машинобудівний завод (нині "Харчомаш").

1934 - відкрито лікувальні джерела у м. Хмільнику.

1934 - засновано літературно-мистецьке об'єднання "Веселка Дністрова" у м. Могилеві-Подільському.

1934 - організовано дитячу технічну станцію (згодом обласна станція юних техніків) у Вінниці.

1935, 21 вересня, - відкрито Вінницький міський палац піонерів (нове приміщення - 1968/9? р.).

1935 - відкрито музичну школу № 1 (на базі дитячої студії, яка існувала з 1932 р.) у Вінниці.

1935-1936 (1949?) - відкрито стадіон "Локомотив" у Вінниці.

1936, 1 вересня, - відкрито Могилів-Подільське медичне училище.

1936 (1946?)- перший випуск Немирівського будівельного технікуму.

1936 - вийшов перший номер вінницької районної газети (нині "Подільська зоря").

1936 (?) - створено Вінницький центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького.

1937-1938 - період найбільшого розмаху політичних репресій на Вінниччині.

1937 - засновано Вінницьку обласну філармонію.

1938, 10 жовтня, - відкрито Вінницький обласний театр ляльок.

1938 - за рішенням уряду України район м. Хмільника оголошено курортною зоною.

1939, 21 січня, - створено обласний Будинок народної творчості (нині обласний центр народної творчості).

1940 - відкрито обласний інститут удосконалення вчителів (нині обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників).

1941, 24 червня, - запровадження воєнного стану на території Вінницького гарнізону.

1941, 25 червня, - постанова обкому КП(б)У про створення винищувальних батальйонів для боротьби з ворожими десантами, диверсантами та шпигунами.

1941, 14 липня, - перший масовий розстріл гітлерівцями радянських громадян на території області (с. Терешпіль Хмільниц. р-ну).

1941, 19 липня, - фашистські війська увійшли до Вінниці.

1941, липень, - війська гітлерівської Німеччини та її союзників окупували територію Вінниччини (остаточно звільнена наприкінці березня 1944 р.).

1941, 1 серпня, - окупована територія області поділена на румунську ("Трансністрія") та німецьку ("Райхскомісаріат Україна") зони за лінією Могилів-Подільський - Бершадь.

1941, 9 серпня, - утворення окупаційної обласної управи.

1941, 31 серпня, - започатковано окупаційну газету "Вінницькі вісті".

1941, серпень, - перші диверсії радянських підпільників на ст. Жмеринка. Утворення у Вінниці антифашистської підпільної комуністичної організації на чолі з І.В. Бевзом.

1941, 19 вересня, - гітлерівці вчинили масовий розстріл близько 10 тис. євреїв у Вінниці.

1941, 1 листопада, - створено окупаційну міську управу у Вінниці на чолі з О.О. Савостіяновим.

1941, 11 листопада, - наказ про створення єврейських гетто в румунській окупаційній зоні.

1941, грудень, - 1942, березень, - у Літинському таборі вмерло від голоду 3200 радянських військовополонених.

1942, 13 лютого, - розпочато примусове вивезення українського населення до гітлерівської Німеччини.

1942, 16 квітня, - масовий розстріл близько 15 тис. євреїв у Вінниці.

1942, 23 квітня, - знищення гітлерівцями хворих Вінницької психіатричної лікарні ім. О.І. Ющенка.

1942, травень, - створено піонерсько-комсомольську підпільну групу на чолі з П.П. Мельником у Вінниці (діяла до визволення міста).

1942, початок червня, - під Вінницею розмістилася штаб-квартира Гітлера.

1942, липень, - арешти керівників підпільної комуністичної організації у Вінниці (86 розстріляно).

1942, 28 серпня, - перше засідання міжрайонного підпільного комітету КП(б)У південного сходу Вінниччини, який очолив партизанську і підпільну боротьбу на теренах Гайсинського, Теплицького, Іллінецького, Оратівського р-нів.

1942, серпень, - започатковано діяльність підпільної друкарні "Україна" у Вінниці.

1942, 24 жовтня, - наказ райхскомісара України Коха про закриття навчальних закладів і вивезення викладачів та учнів на примусові роботи до Німеччини.

1942, 29 листопада, - встановлено зв'язок міжрайонного підпільного комітету на чолі з А.К. Микитенком і підпільниками Вінниці.

1943, 25 травня, - заходами окупаційної влади у Вінниці розпочато розкопки таємних масових могил, в яких виявлено близько 10 тис. жертв сталінського терору.

1943, 30 серпня, - рішення міжрайонного підпільного комітету КП(б)У про створення на Вінниччині партизанського з'єднання на чолі з А.Г. Кондратюком.

1943, кінець вересня, - встановлено зв'язок партизанських загонів південно-східних районів Вінниччини зі штабом партизанського руху 3-го Українського фронту.

1943, листопад, - гітлерівці спалили сс. Чортория, Криштопівка, Пархомівка Іллінец. р-ну.

1943, 25-26 грудня, - радянські війська в ході Житомирсько-Бердичівської операції звільнили від окупантів перші населені пункти області (у Козятин. р-ні).

1944, початок січня, - гітлерівці спалили сс. Пеньківка, Супрунів, Уладівка, Яцківці Літин. р-ну.

1944, 9 січня - 20 березня, - рейд партизанського з'єднання ім. Леніна по території області.

1944, 10 січня, - почався контрнаступ гітлерівців, внаслідок якого частина населених пунктів знову захоплена окупантами.

1944, друга половина січня, - фашисти спалили с. Павлівка Ободів. (нині Крижопіл.) р-ну.

1944, 10 березня, - на звільнених від окупантів землях Оратівського р-ну розпочато сівбу зернових.

1944, 20 березня, - військами 1-го Українського фронту Вінницю звільнено від німецько-фашистських загарбників.

1944, 26 березня, - парад партизанських з'єднань і загонів та мітинг на честь звільнення області у Вінниці.

1944, 14 квітня, - створено комісію для встановлення збитків і злодіянь, заподіяних фашистами на території області.

1944, 12 листопада, - відбулась перша олімпіада колективів художньої самодіяльності Вінниці.

1944 - відкрито обласну фізіотерапевтичну лікарню у м. Хмільнику.

1944 - став до ладу Тульчинський хлібокомбінат.

1944 (1945?) - відкрито Чернятинський радгосп-технікум (Жмерин. р-н).

1945 - відкрито Вінницьку ДЮСШ № 1.

1945 (1946?) - став до ладу завод продтоварів у м. Хмільнику.

1946 - засновано обласний госпіталь інвалідів війни у Вінниці.

1946 - став до ладу Турбівський склозавод Липовец. р-ну.

1946, осінь-зима, - розпочався масовий голод в Україні, в т.ч. на Вінниччині.

1947, 9 вересня, - відкрито музей М.І. Пирогова у садибі Вишня на околиці Вінниці (нині Національний музей-садиба М.І. Пирогова).

1947 - засновано Сутисківський завод "Автоелектроапаратура" (Тиврів. р-н), Вороновицьку швейну фабрику (Вінниц. р-н).

1947 - став до ладу Вінницький інструментальний завод.

1947 - відкрито музей О.В. Суворова у с. Тиманівка Тульчин. р-ну.

1948 - засновано Вінницький електроремонтний (тепер електротехнічний) завод.

1949 - утворено добровільне спортивне товариство "Колос" у с. Березівка Чернівец. р-ну.

1949 - організовано ансамбль танцю "Вінничанка" Вінницького хімічного заводу (нині народний колектив).

1951 - став до ладу Гніванський ремонтно-підшипниковий завод.

1951 - відкрито Могилів-Подільську ДЮСШ.

1953 - відкрито Гайсинську дитячу лікарню.

1954 - відкрито агролісомеліоративний технікум (нині залізничний коледж), торговельно-кулінарне училище у Вінниці.

1954 - відкрито музичну школу в м. Могилеві-Подільському.

1955 - став до ладу Вінницький олієжиркомбінат.

1956 (1961?) - став до ладу Могилів-Подільський приладобудівний завод.

1956 - відкрито факультет фізвиховання Вінницького педінституту.

1957 - відбувся I обласний фестиваль творчої молоді.

1957 - відкрито Вінницький кооперативний технікум.

1957 - відкрито муз


ВІННИЧЧИНА В ДАТАХ
Хронологічний довідник

  1. Передмова
  2. Події та факти (1000-1600 pp.)
  3. Події та факти (1600-1800 pp.)
  4. Події та факти (1800-1900 pp.)
  5. Події та факти (1900-2000 pp.)
  6. Видатні уроженці і діячі краю (1500-1800 рр.)
  7. Видатні уроженці і діячі краю (1800-1900 рр.)
  8. Видатні уроженці і діячі краю (1900-2000 рр.)
  9. Викоритсана література

Ви можете переглянути наші видання за такі роки:

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше