ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Пам'ять світу на сторінках книг

«Більша частина людських знань в усіх галузях існує лише на папері, в книжках - цій паперовій пам'яті людства. Тому лише зібрання книжок, бібліотека є єдиною надією й незнищенною пам'яттю людського роду», –писав свого часу німецький філософ Шопенгауер про роль книгозбірень в історії людства. У Вінниці таку роль виконує Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені К. А. Тімірязєва. У відділі рідкісних і цінних видань зберігаються такі пам'ятки друку, як інкунабула, палеотипи, книги кирилівського шрифту XVI-XVII століть, книги «гражданського» шрифту XVII - першої чверті XIX століття, прижиттєві та рідкісні видання творів класиків української, російської та світової науки, літератури і мистецтва, політичних і громадських діячів, українські та російські видання 1917 року, періоду громадянської війни 1918-1920 років, рідкісні періодичні видання, альманахи і збірники XVIII-XX століть, цінні видання XX - початку XXI століть.

Тривалий, час рідкісні та цінні видання були малодоступними для читачів, та й для самих працівників це зібрання було таємницею за сімома печатями. З 2000 року відділ рідкісних і цінних видань функціонує як самостійний структурний підрозділ бібліотеки.

– Наш фонд налічує близько 35 тисяч видань різноманітного характеру та змісту, – каже завідувач відділу рідкісних і цінних видань Лариса Сеник. – 3 часу заснування бібліотеки у 1907 році до її фондів почали надходити перші книги. Основна частина фонду потрапила до нас з приватних біблі­отек після революції 1917 року та націона­лізації панських маєтків. Це бібліотеки ро­дин Потоцьких, Щербатових, Строганових, Гейденів, Русановських тощо. Зараз до на­ших фондів майже не потрапляють старо­винні книги. Але минулого року нам вдало­ся придбати цінне видання – Єлизаветинську Біблію 1758 року. Це досить відоме видання друкарні Києво-Печерської лаври.

Книги відділу рідкісних і цінних видань потребують певних умов зберігання: підтри­мання постійної температури та вологості по­вітря тощо. Саме тому в книгосховищі вста­новлено потужний кондиціонер. Ми дуже рідко виносимо книги з книгосховища. Основ­ними користувачами відділу є наукові праців­ники, студенти, що працюють над певними науковими темами.

Користувачі відділу працюють у невеликій залі. Оскільки відділ специфічний, ми обслу­говуємо 550 читачів на рік. Зала обладнана у стародавньому стилі – меблі подарував коли­шній голова ОДА Олександр Домбровський. Він зробив це за кошти власної родини в па­м'ять своєї матері, яка багато років працюва­ла у бібліотеках області.

 Велетенська інкунабула

Найстарішою книгою фонду є інкунабула (першодрук) «Всесвітня хроніка» (1493) ві­домого німецького гуманіста Гартмана Шеделя. Вона належить до перших книжок, друкованих набірними літерами в добу друкар­ства в Європі у XV столітті. До речі, всі книги, які вийшли друком у перші 50 років з часу винайдення друкарства, носять назву інку­набули. Книга вийшла друком у Нюрнбергу. Це дорогоцінне видання містить дуже бага­то чудових гравюр. «Всесвітня хроніка» – книга-велетень, надрукована готичним шриф­том. Це хроніка подій з біблійних часів до часу видання книги. Гравюри зображують створення світу, історії перших міст, прави­телів різних держав у різні часи, досягнення культури, науки, техніки...

– Інкунабула надрукована на дуже якісно­му папері, – каже Лариса Сеник. – Він цупкий і досить добре зберігся. Адже до середини дев'ятнадцятого століття папір був безкислотний. Це вже потім почали випускати «кисло­тний» папір, що швидко псується при пере­падах температури та вологості. У книзі є роз­мальовані вручну гравюри. А в оформленні буквиць, перших літер або глав у художніх творах використовували золото.

Після інкунабул з'явилися палеотипи – книги, надруковані у XVI столітті. Це в осно­вному видання найкращих іноземних видав­ництв. У нас є чимало палеотипів. Від інкуна­були вони відрізняються технологією книговидавництва. У бібліотеці зберігаються фак­симільні (відтворені) книги «гражданського» шрифту, введеного у Російській імперії Пет­ром І у 1708-1710 роках для друку світських видань у часи першої реформи російського письма. Метою цієї реформи було надати російській книзі вигляду, характерного для європейських книг того часу.

Серед палеотипів є підручник з арифме­тики Леонтія Магницького, яка вийшла при Петрі І 1703 року. Це перший російський під­ручник, написаний для учнів навігаційної шко­ли, викладачем якої був Леонтій Магницький. Праця Магницького була не просто підручни­ком з арифметики, а енциклопедією матема­тичних знань. «Арифметика» – видатна пам'я­тка російського поліграфічного мистецтва. У тексті є багато малюнків, що пояснюють дум­ку автора. У цій книзі вперше почали викори­стовувати друковані арабські цифри. 

Рукописні знаки на друкованих сторінках

У значній частині рідкісних і цінних книг є книжні знаки – особисті знаки власника книги, автографи, авторські та дарчі напи­си, пам'ятні написи на титульних аркушах, маргіналії (рукописні помітки на берегах сторінок) тощо.

– У нас є велика колекція книг з Тульчин­ського маєтку Потоцьких, на яких стоять авто­графи Софії Потоцької, Станіслава Потоцького та інших членів родини Потоцьких, – каже Лариса Сеник. – Відділ рідкісних і цінних ви­дань зберігає прижиттєві видання письмен­ників, серед яких книги Пушкіна, Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та багатьох інших. У бібліотеці є чимало видань з автографами відомих діячів.

У 20-х роках минулого століття бібліо­теку відвідали багато письменників, поетів, які залишили тут свої твори з автографами. Працівники відділу для виявлення колекцій­них ознак переглянули чимало документів.

У бібліотеці є кілька книг, написаних від руки, але це книги переписані з друкованих видань. Серед них – «Путешествие из Петер­бурга в Москву» Радищева (1790 рік). Весь друкований тираж цієї книги був спалений за наказом імператриці Катерини II. Вона вважа­ла Радищева бунтарем. Але тоді таки вдалося переписати кілька примірників книги, і один з них потрапив до бібліотеки Тімірязєва.

У бібліотеці зберігаються не тільки книги-велетні, а й книги, менші за сірникову коробку. Це мініатюрні книги, їх зазвичай не читають, хоча за допомогою лупи можна й прочитати. У бібліотеці зберігається обтягнута шкірою дерев яна скринька з мініа­тюрними книгами, яку бібліотекарі назива­ють подорожньою бібліотечкою.

– Крім старовинних книг, у відділі зберіга­ються сучасні цінні видання, – розповідає Ла­риса Сеник. – Це здебільшого подарункові видання з чудовими ілюстраціями, видання, що вийшли малим тиражем. Нещодавно ми придбали «Біблійний атлас», цікаву книгу «Україна – козацька держава», у якій зібрано весь матеріал, який можна знайти з історії українського козацтва. Тут цінний як тексто­вий, так і ілюстративний матеріал. Подібні книги користуються великою популярністю. 

Наукова робота

На початку минулого року на веб-сайті бі­бліотеки був виставлений електронний ката­лог екслібрисів власників приватних бібліо­тек Поділля ХІХ-ХХ століття. Зараз каталог через мережу Інтернет доступний для всіх. Фонд відділу традиційно організовує книж­кові виставки, перегляди літератури, вистав­ки однієї книги тощо. Працівники відділу ство­рюють електронні бази даних «Рідкісна кни­га» та «Рідкісна книга. Аналітика».

– Минулого року працівники відділу рідкі­сних та цінних видань підготували матеріали до альманаху «Подільський книжник», – каже Лариса Сеник. – Вийшов перший випуск, до якого поряд з матеріалами відомих науковців та краєзнавців увійшли роботи працівників бі­бліотеки, в тому числі трьох співробітників нашого відділу. Протягом 2009 р. ми працювали над новими темами «Бібліотека вінниць­кого товариства «Просвіта», «Видання Біблії у фонді рідкісних і цінних видань», «Діяльність та видання акціонерного товариства «Брокга­уз - Єфрон», «Про книгозбірні юристів Вінниці початку XX століття».

У планах відділу рідкісних і цінних видань – створення повнотекстових електронних копій для надання їх у користування всім бажаючим. Для цього необхідна спеціальна апаратура. У бібліотеці є звичайні сканери, але не кожну книгу можна ними сканувати, для багатьох ви­дань потрібні спеціальні лазерні сканери. Опромінення, яке йде від звичайного сканера, шкідливе для книг. А ось використання ла­зерного сканера дозволяє не розкривати кни­гу на 180 градусів, щоб не пошкодити її.

Катерина НОВОСАД, фото автора

 

Новосад, К. Пам'ять світу на сторінках книг [Текст] : [про роботу відділу рідкісних і цінних видань ОУНБ імені К.А.Тімірязєва. Є фото] / К. Новосад // Вінницька газета (Спец. вип. газ. "П'ятниця" ). - 2010. - 16 квітня. - С. 7

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2021
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше