Народний календар

6 Травня (Юрія (Георгія))

Юрія (Геогія) відмічається  6 травня за новим (23 квітня) за старим стилем). Слово Георгій у перекладі з латинської мови означає землероб. В багатьох християнських народів він є покровителем землеробства. Українці зазвичай називають його Юрієм. Юрій близьке по звучанню до слів ярий, ярина, Ярило. Ймовірно, що  Святий Юрій – є християнським відповідником язичницького Ярила, який символізував весняне сонце, був також покровителем землеробства, весняних робіт та плодючості.  (див.  розділ вірування)

За народними віруваннями святий Юрій відмикає землю, випускає росу, роса в цей день має цілющі властивості. Вранці до схід сонця її намагаються зібрати при допомозі чистого полотна. Нею промивають очі, або хворі місця, дівчата вмиваються щоб бути гарними, господині змочують нею худобу та птицю, щоб не хворіла і гарно росла. Іноді по росі качаються, випускають на неї худобу.    В цей день вперше вигонять худобу до череди і  наймають пастуха.  А ще сіють баштанні культури, огірки, оглядають озимину.

На Юрія провідують хлібну ниву. Мабуть у давнину селяни влаштовували в перших числах травня святкові трапези прямо в полі на пошану Ярилу, а з поширенням християнства ці ритуали перейшли на святого Георгія Побідоносця.  Колись в  поле на жита  виходили  всією громадою, відправляли там спільні молитви за врожай, а також примічали висоту та густоту сходів.  В народі говорять, якщо на Юра сховається в житі куря або ворона, то буде урожай, я якщо горобець, то лихоліття. Якщо дощ на Юрія, то буде хліб і в дурня. За свідченнями Данильченка у ХІХ столітті в селах Літинського повіту на Юрія пекли калачі, фарбували яйця  і йшли оглядати сходи жита та пшениці,  після чого влаштовували в полі трапезу,  а попоївши,  качалися по озимині, з повним переконанням, що цими діями вони забезпечать гарний урожай. 

Святкування на полях тривало протягом цілого дня, наївшись та напившись, люди закопують на ниві у землю “свячене”, що залишилося від Великодня:  крашанку, чи тільки лушпиння з неї, шматочок паски. Це жертва землі і польовим  духам.   

Звичаї: Збирають росу, вмиваються  росою; провідують озимину;  влаштовували трапези на озимих сходах, загадували на врожай; вперше виганяють худобу до череди.

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук