ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
  








Наша адреса:
Україна, м. Вінниця,
21100, Соборна, 73
Тел. (0432) 56-27-92
Факс (0432) 67-03-41
 

E-Mail: inform@library.vn.ua

Ми працюємо:

Понеділок - четвер з 10.00 до 19.00,
Субота та неділя з 10.00 до 18.00
П'ятниця - вихідний день
Остання середа кожного місяця - санітарний день



Biblioteka Publiczna im. Zygmunta Jana Rumla w Dzielnicy Praga Południe m.st. Warszawy



 
Офiцiйне представництво Президента України
Корпорація Інком
Урядовий портал
Урядова телефонна «гаряча лінія»
Офіційний портал Верховної Ради України
Вінницька ОДА
Вінницька обласна Рада - офіційний інтернет-сайт
Вінницька міська рада
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації



Народний календар

27 Травня (Зелена неділя (Трійця, П’ятидесятниця))

П'ятдесятий день після Великодня називають Зеленою неділею, Трійцею або П’ятидесятницею. Житло та господарчі будівлі прикра­шали зеленню: татарським зіллям (аїр), м'ятою, люби­стком,  гілочками клена, ясена, горіха. Зеленню квітчають також моги­ли на кладовищі, кутки  хлібної ниви. Понеділок, а подекуди і сама Зелена неділя — поминальний день, в селах Поділля провідують померлих родичів на кладовищі, приносять їм калачі, паляниці, манзарі .

Мефодій Рябий з села Кукавка Могилів-Подільського району в 1928 році описав  походи  на Трійцю на хлібні поля. Під час таких походів на кутках хлібної ниви втикали зелені гілки клена, ясена, горіха – маяли ниву [48, a.11]. “Маєм” тут називають клен, а також весняну  зелень, якою заквітчують житло та садибу. За народними віруваннями на клечальному гіллі люблять спочивати душі предків.

На зелені свята (здебільшого на другий або третій день Трійці) люди чистять та освячують криниці.  Сільські криниці чистять господарі, або сусіди, які з них беруть воду, для освячення запрошують священика.  Молодь   опікувалась польовими криничками та джерельцями, які знаходяться за межами села в лісі, або в полі.  Жіноча громада чистила копанки та теплички, в яких жінки прали білизну та мочили коноплі. Теплицями (тепличками) називають, вимощені камінням, та спеціально обладнані місця  біля    джерел, в яких вода не замерзає навіть узимку. Закінчувалась робота колективною трапезою.

Символи зелених свят:  татарське зілля (аїр), запашні трави та гілля.

Звичаї: задобрювати заложних покійників; провідувати могили предків; чистити криниці, джерела, копанки.    

Обрядові страви : манзарі (пироги з підсоленим сиром та зеленою цибулею і  кропом)

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук

 
Rambler's Top100    
Copyright © ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 1998-2020
Дизайн:Березюк Сергій
Програмування:Мачушенко Дмитро
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначене інше