Народний календар

24 Травня (Русалчин Великдень)

Зелені свята  включають в себе: Русалчин Великдень (відмічається у четвер напередодні Трійці, на сьомому тижні після Великодня), Зелену неділю (Трійцю)  та Шуляка інша назва “Розори” або “Розигри” (понеділок через тиждень після Зеленої неділі).

  На цей період припадає цвітіння хлібів і він є уже відповідальним у землеробів. У ці дні селяни  намагаються задобрити  не лише предків, померлих природною смертю, але і самогубців, утоплеників, повішених, убієнних, а також мертвонароджених та померлих нехрещеними малолітніх дітей, які за народними повір’ями стають русалками, мавками, потерчатами. Цю категорію покійників у науковій літературі прийнято називати “заложними”.

За народними віруваннями в період від Русалчиного Великодня до Шуляка не можна купатися у відкритих водоймах, бо русалки залоскочуть і  втоплять, іноді говорять що на Зелені свята не можна купатися, бо “вода важить” і можна втопитися. Небезпека на воді, що виникає на початку літа, може мати і матеріалістичні пояснення: недостатньо прогріта вода на глибині приводить до  частих судорог. Народні застереження не є безпідставними,  за статистикою найвища смертність на воді  припадає саме на цей період.   

Перехідні свята тісно пов’язані з  місячними фазами,   протягом Зелених свят  настає повний місяць, який русалки та потерчата називають сонцем:

“А з неба місяць так і сяє;

І над водою, і над гаєм,

Кругом, як в усі, все мовчить .

Аж гульк – з Дніпра повиринали

Малії діти, сміючись.

Ходімо гріться! – закричали. –

Зійшло вже сонце! (Голі скрізь;

З осоки коси, бо дівчата ...”  – описує русалок і їх “сонце” Т.Г. Шевченко в поемі  “Причинна”.

Русалчин Великдень (четвер за три дні до Трійці) За народними віруваннями русалки святкують свій Великдень в ніч з четверга на п’ятницю за три дні до  Зеленої неділі. У четвер на зеленому тижні, як тільки на землю опустяться сутінки, русалки виходять з води і бавляться у квітучих житах на хлібних полях, бігають по межах протягом 12 ночей, аж до свята Шуляка, коли їм влаштовують проводи. Для тих, хто   шанує і задобрює русалок та потерчат, вони стають корисними: охороняють ниву, забезпечують рослини вологою, надсилають дівчатам гарних женихів. Людям,  що ставляться до них зневажливо, забувають принести дарунки, або за життя  чинили їм прикрощі, русалки мстять: лоскочуть до смерті, топлять у воді. Оберегами від русалок служать пахучі трави  - полин, м’ята, любисток, які потрібно носити при собі протягом всіх Зелених свят.

На Зеленому тижні жінки на вікнах залишали для русалок свіжоспечений житній хліб, гадаючи, що русалки живляться його пахощами, розвішували на деревах полотно, русалкам на сорочки, дівчата залишали їм віночки. [9, кн. 2. с.160-161].  На Русалчин Великдень дівчата вставали дуже рано і йшли в поле на жита. “... беруть  із собою хліб із житнього борошна, окремо для цієї оказії спечений; міситься той хліб на свяченій воді. В полі дівчата ламають той хліб на кілька шматків, діляться ним порівну, а потім кожна йде на ниву свого батька, де росте жито, і там на межі кладе той хліб для мавок,  – щоб жито родило.” [9, кн. 2, с.161]

Символи зелених свят:  татарське зілля (аїр), запашні трави та гілля.

Звичаї: задобрювати заложних покійників; провідувати могили предків; чистити криниці, джерела, копанки.    

Обрядові страви : манзарі (пироги з підсоленим сиром та зеленою цибулею і  кропом)

Світлана Творун – етнолог, кандидат історичних наук

Русалчин тиждень та Зелені свята

Русалчин Великдень

На русалчин Великдень - Ноти українських композиторів

На русалчин Великдень» Миколи Леонтовича (pdf)